рефераты
Главная

Рефераты по авиации и космонавтике

Рефераты по административному праву

Рефераты по безопасности жизнедеятельности

Рефераты по арбитражному процессу

Рефераты по архитектуре

Рефераты по астрономии

Рефераты по банковскому делу

Рефераты по сексологии

Рефераты по информатике программированию

Рефераты по биологии

Рефераты по экономике

Рефераты по москвоведению

Рефераты по экологии

Краткое содержание произведений

Рефераты по физкультуре и спорту

Топики по английскому языку

Рефераты по математике

Рефераты по музыке

Остальные рефераты

Рефераты по биржевому делу

Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству

Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту

Рефераты по валютным отношениям

Рефераты по ветеринарии

Рефераты для военной кафедры

Рефераты по географии

Рефераты по геодезии

Рефераты по геологии

Рефераты по геополитике

Рефераты по государству и праву

Рефераты по гражданскому праву и процессу

Рефераты по кредитованию

Рефераты по естествознанию

Рефераты по истории техники

Рефераты по журналистике

Рефераты по зоологии

Рефераты по инвестициям

Рефераты по информатике

Исторические личности

Рефераты по кибернетике

Рефераты по коммуникации и связи

Рефераты по косметологии

Рефераты по криминалистике

Рефераты по криминологии

Рефераты по науке и технике

Рефераты по кулинарии

Рефераты по культурологии



Рефераты по авиации и космонавтике

Рефераты по административному праву

Рефераты по безопасности жизнедеятельности

Рефераты по арбитражному процессу

Рефераты по архитектуре

Рефераты по астрономии

Рефераты по банковскому делу

Рефераты по сексологии

Рефераты по информатике программированию

Рефераты по биологии

Рефераты по экономике

Рефераты по москвоведению

Рефераты по экологии

Краткое содержание произведений

Рефераты по физкультуре и спорту

Топики по английскому языку

Рефераты по математике

Рефераты по музыке

Остальные рефераты

Рефераты по биржевому делу

Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству

Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту

Рефераты по валютным отношениям

Рефераты по ветеринарии

Рефераты для военной кафедры

Рефераты по географии

Рефераты по геодезии

Рефераты по геологии

Рефераты по геополитике

Рефераты по государству и праву

Рефераты по гражданскому праву и процессу

Рефераты по кредитованию

Рефераты по естествознанию

Рефераты по истории техники

Рефераты по журналистике

Рефераты по зоологии

Рефераты по инвестициям

Рефераты по информатике

Исторические личности

Рефераты по кибернетике

Рефераты по коммуникации и связи

Рефераты по косметологии

Рефераты по криминалистике

Рефераты по криминологии

Рефераты по науке и технике

Рефераты по кулинарии

Рефераты по культурологии

Контрольная работа: Організація вантажних робіт при перевезенні глини

Контрольная работа: Організація вантажних робіт при перевезенні глини

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра регіонального управління

Контрольна робота

з дисципліни

"Організація вантажних робіт"

Виконала:

студентка ІV-го курсу

групи ОПУАТ-41

Пецькова

Перевірив:

Швець М.Д.

Рівне 2010


Вступ

Автомобільний транспорт є однією із важливих галузей народного господарства, забезпечує нормальне виробництво і оборот продукції промисловості і сільського господарства, потреби капітального будівництва, задовольняє потреби населення в перевезеннях.

Велику роль відіграють також навантажувально-розвантажувальні засоби, призначення яких полягає у полегшенні процесів навантаження, перевезення, розвантаження та зберігання вантажів, різних за своїми властивостями. Насиченість виробництва засобами механізації трудомістких і важких робіт, рівень механізації технологічного процесу визначають собою ступінь вдосконалення технологічного процесу.

Правильний вибір підйомно-транспортного обладнання є вирішальним фактором нормальної роботи і високої продуктивності виробництва. Сучасні високопродуктивні вантажопідйомні і транспортуючі машини, які працюють з великими швидкостями і володіють високою вантажопідйомністю, є результатом поступового розвитку цих машин протягом великого проміжку часу.

Механізація навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт в будівництві розвивається шляхом збільшення маси спеціалізованих транспортних засобів для перевезення порошкоподібних і сипких вантажів.


1. Характеристика вантажу (глини)

На процес транспортування і складської переробки впливають характерні властивості будівельних матеріалів: розмір частинок, щільність, об'ємна маса, коефіцієнт внутрішнього тертя, кут природного укосу, вологість, рухливість, абразивність тощо.

1.1 Характеристика глини

Глини, осадові гірські породи, що складаються в основному з глинистих мінералів і мають властивість пластичності. Під пластичністю розуміється здатність глини утворювати з водою тісто, що приймає під тиском будь-яку форму, зберігаючи її і після висихання. Після випалу глини здобувають міцність каменю. Головними хімічними компонентами глини є Si2О (30-70%), Al2O3 (10-40%) і H2O (5-10%). У невеликих кількостях присутні Ti2О, Fe2O3, Fe, Mn, Mg, Ca, K2O, Na2O. У складі глини головну роль грають каолініт, , гідрослюди, іноді сапоніт. Крім того, звичайно присутні домішки, представлені уламками різних мінералів або гірських порід, рослинними або тваринами залишками, новоствореними мінералами (карбонатами, гіпсом, окислами заліза й ін.). При великому вмісті домішок виходять власне глини до інших осадових порід - глинистим піскам, мергелям і ін. По перевазі того або іншого глинистого мінералу виділяють наступні мінеральні типи глин: каолінітові, монтмориллонітові, гідрослюдисті й ін.

У глині переважають частки менше 0,01 мм. При збільшенні кількості більш великих піщанистих часток глини поступово переходять у піски.

Глинисті мінерали, група водних силікатів, що складають основну масу глин і визначають їх фізико-хімічні, механічні й ін. властивості. Є продуктом вивітрювання переважно алюмосилікатів і силікатів магматичних і метаморфічних гірських порід на денній поверхні. У процесі вивітрювання глинистих матеріалів випробують стадійні перетворення структури і хімічного складу в залежності від зміни фізико-хімічних умов середовища вивітрювання і седиментації. Розміри часток у глинах здебільшого не перевищують 0,01 мм. За кристалічною структурою відносяться до шаруватого або псевдошаруватим силікатам.

Характеристика глини:

1. Щільність - 2,35 т/м3;

2. Об'ємна маса в пухкому насипному стані – 1,95 т/м3;

3. Розмір частинок - 0,01 – 0,05 мм;

4. Коефіцієнт тертя:

-  внутрішній - 0,7;

-  по сталі - 0,35;

-  по дереву - 0,4;

5. Кут природного укосу в спокої - 43°.

6. Кут природного укосу в русі - 15°.

Для глини характерна злежуваність, коли воно довго зберігається в штабелях, бункерах, тобто втрата сипучості [1, 2].

1.2 Правила перевезення глини

Правила перевезень матеріалів мінерально-будівельних природних [8].

Правилами передбачаються умови перевезень нерудних будівельних матеріалів (піску, піщано-гравійної суміші, гальки, гравію, щебеню, вапняку, крейди, шлаку, каменю та їх відходів, керамзиту) і грунту (в тому числі рослинної землі, глини, торфу).

При перевезенні нерудних будматеріалів і грунту з об'ємною масою менш як 1,5 т/куб.м Перевізники зобов'язані наростити борти автомобілів на висоту не менше ніж 200 мм.

Перевізники за Договором можуть взяти на себе обладнання кузовів автомобілів системою підігрівання.

Для вантаження нерудних будівельних матеріалів і грунту Замовник повинен надавати навантажувальні механізми з об'ємом ковша не більш як 1/3 об'єму кузова автомобіля. Під час вантаження нерудних будівельних матеріалів і грунту в кузов автомобіля ківш навантажувального механізму повинен знаходитись на висоті не більш як 1 м від борта кузова автомобіля.

Замовник після розвантаження повинен очистити кузов автомобіля від залишків вантажу.

Інструктування з техніки безпеки водіїв автомобілів, що працюють в кар'єрі, проводиться власником кар'єру або уповноваженим ним органом спільно з Перевізником. Водіям видається посвідчення на право роботи у кар'єрі.

2. Варіанти механізації навантажувально-розвантажувальних робіт

 

2.1 Правила вантаження і розвантаження вантажів

 

Типи та кількість рухомого складу, потрібного для виконання перевезень вантажів, визначаються Перевізником залежно від обсягу і характеру перевезень.

Перевізник зобов'язаний забезпечувати своєчасну подачу справного рухомого складу, придатного для перевезення вантажів відповідно до заявки (разового замовлення) та такого, що відповідає санітарним нормам.

Подача непридатного для перевезень вантажів рухомого складу вважається такою, що не була здійснена.

При перевезеннях вантажів контроль за своєчасним прибуттям транспорту протягом дня, регулювання його розстановки, подачі під завантаження, використання транспорту, що звільнився, у зворотному напрямку, облік завантаження, часу прибуття та відправлення рухомого складу виконується Перевізником або Замовником залежно від прийнятої ними схеми перевезень.

У пунктах вантаження і розвантаження можуть застосовуватись такі види розстановки автомобілів при вантажно-розвантажувальних роботах:

а) бокова розстановка, коли вантаження або розвантаження виконується через бокові борти автомобілів;

б) торцева розстановка, коли вантаження або розвантаження виконується через задній борт автомобілів;

в) косокутна розстановка, коли навантаження або розвантаження виконується через боковий та задній борти автомобіля одночасно.

Перевізник може за погодженням із Замовником взяти на себе вантаження і розвантаження вантажів.

Участь водія у вантаженні або розвантаженні може мати місце тільки за його згодою. В цьому випадку водій при вантаженні приймає вантаж з борта автомобіля (біля дверей фургона), а при розвантаженні подає його на борт автомобіля (до дверей фургона).

У випадку, коли Перевізник за погодженням із Замовником бере на себе виконання вантажно-розвантажувальних робіт, він несе відповідальність за пошкодження вантажу під час вантаження та розвантаження.

Замовник зобов'язаний утримувати вантажно-розвантажувальні майданчики та під'їзні шляхи до них згідно з вимогами діючої нормативної документації щодо ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування.

Додаткове обладнання автомобілів для перевезення певного вантажу може виконуватись Замовником лише за погодженням з Перевізником.

При вантаженні-розвантаженні вантажів масою більш як 50 кг і при підніманні вантажів на висоту понад 2 м застосування засобів механізації обов'язкове.

Якщо вантаження виконується навалом - вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти слід наростити додатковими бортами, проте загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу.

Замовник зобов'язаний забезпечити контроль за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і несе повну відповідальність за всі наслідки невиконання ним цих законодавчих актів.

При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт Перевізником обов'язки по забезпеченню контролю за дотриманням законодавства про охорону праці та норм по техніці безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, а також відповідальність за наслідки невиконання встановлених вимог несе Перевізник.

Час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

2.2 Завантаження за допомогою стрічкового конвеєра

В основу транспортного ланцюга технологічного виробництва підприємства більшості галузей промисловості будівельних матеріалів покладено використання стрічкових конвеєрів. До таких галузей відносяться: цементна, азбестова, азбестоцементна, металорудна, керамічна, цегляна, будівельних матеріалів та інші [1,2].

Стрічковий конвеєр є машиною безперервної дії.

Основним елементом стрічкового конвеєра є гнучка замкнена стрічка, по якій транспортується вантаж. Простота конструкції, мала власна маса, висока надійність роботи і простота експлуатації забезпечують низьку собівартість переміщення вантажу.

Деяким недоліком стрічкових конвеєрів є відносно велика вартість прогумованої стрічки; вона становить майже 50% загальної вартості машини.

Стрічковий конвеєр складається з наступних елементів: привода, в який входять електродвигун, редуктор і муфта; станини; приводного барабана; натяжного барабана; замкненої безкінечної стрічки, яка· охоплює приводний і натяжний барабани і яка являється одночасно тяговим елементом і робочим органом, який несе вантаж на верхній гілці; верхніх робочих роликових опор - роликів (прямих та жолобоподібних), які підтримують стрічку і надають їй пряму чи жолобоподібну форму; нижніх роликів, які підтримують нижню гілку стрічки; натяжного пристрою (вантажного чи гвинтового), які забезпечують передачу потрібного кругового зусилля і допустиме провішування стрічки між роликами; відхиляючого пристрою (в місцях згину стрічки на станині ставлять барабан або ролики); завантажувального і розвантажувального пристроїв (для проміжного розвантаження по довжині конвеєра встановлюють плужковий скидувач або скидувальний візок); щітки для очищення поверхні стрічки від налиплих до неї частинок вантажу, який транспортується; останова.

При рівномірному русі вантажу безперервним потоком продуктивність транспортної машини рівна масі вантажу, яка проходить через даний переріз в одиницю часу:

Q = 3600·S·v·γ, т/год,(2.1)

де: S - площа поперечного перерізу шару вантажу, м;

v - швидкість пересування вантажу, м/с;

γ - щільність вантажу, т/м3.

На стрічковому конвеєрі з плоскою стрічкою поперечний переріз насипного вантажу має вигляд трикутника з основою В0, висотою h і кутами φ1 при основі. Виразивши сторони трикутника через ширину стрічки В, а кут φ1 через кут природного укосу φ, отримаємо:

S=0,5·0,8·Β·0,4·Β·κβ·tgφ1 = 0,16·Β2·κβ·tg(0,35·φ),(2.2)

де:кβ - коефіцієнт, який враховує додаткове розсипання вантажу на похилій стрічці конвеєра; при куті нахилу конвеєра до горизонту β>20° кβ = 0,85.


В = 1м; ν = 1,4м/с; φ=43°.

Тоді,

S = 0,16·12·0,85·tg(0,35·43) ≈ 0,0366 м2;

Q = 3600·0,0366·0,8·1,95 ≈ 205 т/год

продуктивність стрічкового конвеєра.

Отже, завдяки такій продуктивності стрічкового конвеєра автомобіль завантажується за 0,07 години (близько 5 хвилин). Недоліком такого способу навантаження автомобіля є те, що процес завантаження відбувається безпосередньо в кар’єрі, що утруднює розміщення на посту навантаження стрічкового конвеєра, а також при цьому повинні бути включені додаткові транспортні операції по підвезенню глини до місця завантаження транспортних засобів.

2.3 Завантаження автомобіля за допомогою екскаваторного обладнання та навантажувачів

Розглянемо декілька варіантів машин для механізації навантажувальних робіт та їх технічні характеристики.

2.3.1 Навантажувач фронтальний МоАЗ-40484

Навантажувач фронтальний МоАЗ-40484 (рис. 2.1) призначений для навантаження висаджених або розпушених напівскельних і скельних порід, а також легких і пухких порід, підібраних з цілини.


Рис. 2.1. Навантажувач фронтальний МоАЗ-40484

Ця потужна, жорстка, стійка машина із шарнірно сполученою рамою оснащена ГМП і двома ведучими мостами, має відмінну прохідність і високі тягові показники.

Електрогідравлічна система керування трансмісією, гідравлічна система керування навантажувачем, робоча, стояночна і запасна системи гальм із пневматичним приводом, а також закрита кабіна з нагрівником і вентиляцією створюють комфортні умови праці водія.

Широка універсальність використання забезпечується можливістю навантажувача вантажити транспортні засоби вантажопідйомністю вище 3,5 т. Передбачено комплектацію ковшами зі збільшеним об’ємом і різними варіантами ріжучих кромок.

Пневмогідравлічна підвіска заднього моста автонавантажувача МоАЗ-40484 дозволяє розвивати транспортну швидкість до 45-50 км/год без погіршення комфортності праці водія.

Виготовлювач: Могилевський автомобільний завод


Технічні характеристики навантажувача фронтального МоАЗ-40484

2.3.2 Навантажувач-екскаватор ПК-301

Навантажувач-екскаватор ПК-301 (рис. 2.2) є розробкою ВНИИ "Стройдормаш" - російського лідера в області створення будівельної і дорожньої техніки. Навантажувач-екскаватор займає особливе місце, тому що сполучає в собі дві найбільш розповсюджені машини. У Росії комбінованих колісних машин такого типу не випускає жодне підприємство. ПК-301 виконаний по оригінальному змішаному компонуванню: переднє розташування двигуна і шарнірно - зчленована рама. Кабіна герметична й оснащена кліматичною установкою (нагрівником і кондиціонером).

Рис. 2.2. Навантажувач-екскаватор ПК-301

Навантажувач-екскаватор ПК-301 використовується в різних галузях народного господарства: при будівництві будинків, прокладці нафто- і газопроводів, комунікацій, будівництві доріг, при виконанні робіт у міському і комунальному господарстві і т.д. Наявність механізму поперечного зсуву екскаваторного устаткування істотно розширює область застосування машини, дозволяючи вести роботи поблизу огорож і стін, тобто в умовах існуючої забудови.

Технічні характеристики навантажувача-екскаватора ПК-301, навантажувального та екскаваторного обладнання представлені в табл. 2.1 – 2.3.

Таблиця 2.1 Технічні характеристики навантажувача-екскаватора ПК-301
Двигун чотиритактний дизельний

Д245

Потужність двигуна, кВт (к.с.) 77,2 (105)
Тип трансмісії гідромеханічна
Колісна формула 4x4
Максимальна швидкість, км/год 30

Колія, мм

1930
Загальна довжина (по устаткуванню), мм 6500
Ширина (по устаткуванню), мм 2450
Висота максимальна, мм 3600
Габаритний радіус повороту, м 5
Маса загальна, кг 12000

Таблиця 2.2. Навантажувальне устаткування

Об’єм ковша, м.куб. 1,5
Вантажопідйомність, т 3
Максимальна висота розвантаження ковша (45 град.), м 2,7

Таблиця 2.3. Екскаваторне устаткування

Номінальна ємність ковша (зворотн. лопата), м.куб. 0,48
Максимальна глибина копання, м 4,2
Максимальна висота розвантаження, м 3,5
Максимальне переміщення каретки, мм +/-800

2.3.3 Фронтальний одноківшевий пневмоколісний навантажувач ТЕ-18Б

Навантажувач ТЕ-18Б (рис. 2.4) - це універсальна високопродуктивна машина нового покоління в гамі продукції концерну "АМКОДОР". Потужний економічний двигун, оптимальна геометрія ковша, маневреність, великі тягові і виривні зусилля і висота розвантаження дозволяють виконувати самі різноманітні види робіт з навантаження різних матеріалів і довгомірних вантажів. Комплект змінного устаткування перетворює навантажувач ТЕ-18Б в універсальну машину, однаково необхідну на будівельному майданчику, у порту, на вантажному складі, у сільському господарстві. Навантажувальне устаткування, що має Z-подібний механізм керування ковшем, дозволяє одержати виривне зусилля, рівне потрійній вантажопідйомності. Машина здатна забезпечити швидке навантаження навіть липких матеріалів, а наявність ущільнень у шарнірах збільшує термін періодичності технічного обслуговування.

Керування ковшем здійснюється одною рукояткою. Широкопрофільні шини низького тиску і ведучі мости забезпечують високі тягово-зчіпні якості. Світлові і звукові сигнали пристрою відображення інформації попереджають оператора про граничні значення контрольованих параметрів, а зручна і комфортабельна кабіна, оснащена вентилятором, нагрівником і системами захисту FOPS/ROPS, робить роботу самого оператора ефективною, високопродуктивною і безпечною.


Рис. 2.4. Фронтальний одноківшевий пневмоколісний навантажувач ТЕ-18Б

Технічні характеристики фронтального одноківшевого пневмоколісного навантажувача ТЕ-18Б

Розглянувши декілька варіантів навантаження автомобіля-самоскида, приходимо до висновку, що найкраще використовувати для вантаження глини фронтальний одноківшевий пневмоколісний навантажувач ТЕ-18Б.

При цьому час одного циклу навантаження складе:

заповнення ковша (заглиблення ковша в глину) – 12 с;

підйом ковша з вантажем – 6,5 с (див. техн. характеристику навантажувача);

розворот навантажувача та під’їзд до автомобіля – 35,5 с;

розвантаження ковша – 2 с (див. техн. характеристику навантажувача);

розворот навантажувача та під’їзд до місця забору глини – 30 с;

опускання ковша – 5 с (див. техн. характеристику навантажувача).

Сумарний час – 91 секунда.

Враховуючи, що номінальна вантажопідйомність навантажувача складає 3,4 т, приймаємо, що при навантаженні автомобіля глиною (виходячи з геометричної ємності ковша) за один цикл буде завантажуватись 3,12 т глини (1,6*1,95 = 3,12), то для завантаження автомобіля до номінальної вантажопідйомності необхідно виконати 15/3,12 = 4,8 цикли. Приймаємо 5 циклів.

Таким чином час завантаження автомобіля до номінальної вантажопідйомності складе 5*91 = 455 секунд = 7,58 хвилини. Приймаємо час навантаження автомобіля 8 хвилин.

2.4 Перший спосіб розвантаження транспортного засобу

Розвантаження автомобіля можна здійснювати за допомогою людей, які використовують лопати. Проте такий спосіб є недоцільним.

2.5 Другий спосіб розвантаження транспортного засобу

Інший спосіб розвантаження автомобіля - це само розвантаження за рахунок підйому вантажної платформи автомобіля-самоскида. Автомобіль під’їжджає до місця розвантаження (об’єкт будівництва), за допомогою гальмівної системи колеса загальмовуються, кузов автомобіля-самоскида піднімається на певний кут і глина висипається. Залишки вантажу (глини) з кузова видаляються в ручну.

Це є найбільш ефективний спосіб розвантаження транспортного засобу.


3. Формування постів навантажувально-розвантажувальних робіт

3.1 Пункт навантаження

Навантаження автомобіля здійснюється безпосередньо в кар’єрі по видобутку глини.

Навантаження здійснюється механізованим способом, за допомогою навантажувача

Пост навантаження

Рис. 3.1. Принципова схема пункту навантаження


3.2 Пункт розвантаження

Розвантаження автомобіля відбувається безпосередньо на об’єкті будівництва.

Розвантаження автомобіля-самоскида відбувається за рахунок піднімання вантажної платформи на певний кут.

Пост розвантаження

Рис. 3.2. Принципова схема пункту розвантаження


4. Вибір транспортного засобу

Вибір транспортного засобу здійснюється, виходячи з вантажопідйомності автомобіля і об'єму вантажу, який потрібно перевезти за 1 день. Важливу роль відіграють також техніко-експлуатаційні показники транспортного засобу [3, 9, 10, 11]. Так як потрібно в день перевозити великі об’єми глини, то вибираємо автомобіль-самоскид з великою вантажопідйомністю.

Розглянемо характеристики таких автомобілів: самоскид КАМАЗ-65115, автомобіль-самоскид КрАЗ-65032 та МАЗ 555102-220.

4.1 Характеристика КАМАЗ-65115

Рис. 4.1. Автомобіль КАМАЗ-65115

Таблиця 4.1. Технічна характеристика автомобіля КАМАЗ-65115

Споряджена маса а/м, кг
10050
Вантажопідйомність а/м, кг
15000
Повна маса, кг
25200
Повна маса причепа, кг
13000
Модель двигуна
740.30-260 (Євро-2)
Тип - дизельний з турбонаддувом, із проміжним охолодженням наддувочного повітря
Номінальна потужність, нетто, кВт (к.с.)
180 (245)
Місткість паливного бака, л
250
Тип коробки передач- механічна, десятиступінчаста
Тип коліс
дискові
Тип шин - пневматичні, камерні

 

Розмір обода
7,5-20 (190-508)
Розмір шин
11.00 R20 (300 R508)
Об’єм платформи, куб. м
8,5 або 11,5
Кут підйому платформи, град
60
Напрямок розвантаження
назад
Максимальна швидкість, не менше, км/год
80
Кут подолання підйому, не менше, %
25
Зовнішній габарит. радіус повороту, м
9

4.2 Характеристика автомобіля-самоскида КрАЗ-65032

Рис. 4.2. Автомобіль-самоскид КрАЗ-65032

Автомобіль-самоскид КрАЗ-65032 призначений для перевезення будівельних (сипучих і навалочних) вантажів по дорогах із твердим покриттям, розрахованих на пропуск автомобілів з навантаженням на здвоєні осі до 220 кН (22000 кгс). Допускається вихід на дороги з обмеженим осьовим навантаженням із відповідним зниженням вантажопідйомності .

Таблиця 4.2. Технічна характеристика автомобіля КрАЗ-65032

ВАГОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Маса спорядженого автомобіля, кг 13200
- передана шинами передньої осі, кг 5400
- передана шинами візка, кг 7800
Маса автомобіля повна, кг 28300
- передана шинами передньої осі, кг 6300
- передана шинами візка, кг 22000
Вантажопідйомність, кг (* - конструктивно допустима) 15000 (17000*)

Об’єм платформи, м3

10,5 (9; 12)

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Двигун (ЯМЗ-238Д) дизель з турбонаддувом
Кількість і розташування циліндрів

V-8

Робочий об’єм, л 14,86

Потужність, кВт (к.с.) при 2000 (2100) хв -1

220/300 (243/330)

Максимальний крутний момент двигуна, Н*м (кгс*м) при 1200-1400 хв -1

1180/120 (1225/125)

Потужність нетто по DIN-70020 при 2000 (2100) хв-1, кВт/к.с.

212/288 (234/318)

Максимальний крутний момент, нетто по DIN-70020, Н*м (кгс*м) при 1200-1400 хв-1.

1140/116 (1185/121)
Продовження табл. 4.2
Зчеплення дводискове, сухе
Коробка передач дводіапазонна, восьмиступінчаста
Передаточні числа коробки передач 7,73; 5,52; 3,94; 2,80; 1,96; 1,39; 1,00; 0,71
Задній хід 11,79; 2,99
Головна передача мости центральний, двоступінчастий, середній міст прохідного типу
Передаточне число головної передачі 8,173
- вища передача 0,95
- нижча передача 1,31
Передня підвіска залежна, на двох напівеліптичних ресорах, що працюють разом із двома гідравлічними амортизаторами
Задня підвіска залежна, балансирна на двох напівеліптичних ресорах
Робочі гальма гальмові механізми колісні барабанного типу
Стоянкові гальма трансмісійне гальмо барабанного типу; привод механічний
Допоміжні гальма дросельного типу
Шини 12.00R20(320R-508)
Розмір обода 216В-508 (8,5В-20)
Паливний бак, л 1х250
Напруга бортової мережі, В 24
Максимальна швидкість, км/год 72
Максимальний подоланий підйом, % 25
Витрата палива, л/100 км 35,0
Радіус повороту, м 12,6

4.3 Характеристика автомобіля-самоскида МАЗ 555102-220

Рис. 4.3. Автомобіль-самоскид МАЗ 555102-220

Таблиця 4.3. Технічна характеристика автомобіля МАЗ 555102-220

Колісна формула 4х2
Повна маса автомобіля, кг
18000
Розподіл повної маси на передню вісь, кг 6500
Розподіл повної маси на задню вісь, кг 11500
Двигун ЯМЗ-236НЕ2 (ЄВРО-2)
Потужність двигуна, кВт (к.с.) 169(230)
Максимальний крутний момент, Н*м (кгс*м) 882(90)
Коробка передач ЯМЗ-236П
Число передач КП 5
Передаточне число ведучого моста 7,14
Розмір шин 12,00R20
Паливний бак, л 200
Допустима вантажопідйомність, кг 10000
Об’єм платформи 5,4

Порівнявши техніко-експлуатаційні показники трьох автомобілів, приходимо до висновку, що найкраще використати для перевезення глини в визначених об’ємах автомобіль-самоскид КрАЗ-65032, виходячи з таких параметрів як дорожні просвіти, радіуси повороту, вантажопідйомність [3, 9, 10, 11].


5. Визначення необхідної кількості автомобілів та термінів виконання робіт

5.1 Визначення об’ємів перевезень вантажу

Визначаємо скільки глини необхідно перевозити за один день, щоб вкластися в термін (згідно з завданням). Для цього потрібно об'єм вантажу розділити на тривалість перевезень:

,(5.1)

де: KВ - об'єм вантажу, який перевозиться за 1 день, т;

В - загальний об'єм вантажу, т; Д - тривалість перевезень, днів.

Тоді:

КВ=2000/10=200 т.

Отже, кожного дня необхідно перевозити 200000 кг глини. Вантажопідйомність автомобіля КрАЗ-65032 рівна 15 000 кг (конструктивно допустима 17 000 кг), об’єм платформи – 10,5 м3. Коефіцієнт використання габаритної площі автомобіля [6]:

,(5.2)

де: а - внутрішня ширина кузова, м;

b - внутрішня довжина кузова, м;

Α - ширина автомобіля, м;

В - довжина автомобіля, м.


.

Визначаємо об'єм вантажу, який можна перевезти автомобілем:

VB = VP+VШ,(5.3)

де: Vp - робочий об'єм кузова, м3;

VШ - об'єм шапки вантажу, м3.

Рис. 5.1. Схема завантаження кузова автомобіля

h1 = 0,36м.

VP = S∙(h – h1),(5.4)

де: S - корисна внутрішня площа кузова.

VP=2,4∙5,21∙(1,2 - 0,36) = 10,5 м3.

,(5.5)

де:φ - кут природного укосу, град;

b - внутрішня ширина кузова, м.


 м.

,(5.6)

м3.

VВ = 10,5 + 1,33 = 11,83 м3.

Номінальний об'єм рівний відношенню номінальної вантажопідйомності до щільності глини. Звідси: 15 т/1,95 т/м3 = 7,7м3.

Номінальна маса вантажу рівна: 1,95·11,83 = 23,06т.

При завантаженні кузова автомобіля-самоскида з "шапкою" маса перевищить номінальну вантажопідйомність на 8,06 тонн, що є недопустимим. Тому, завантаження буде проводитись до номінальної вантажопідйомності, об’єм вантажу 7,7 м3.

В день повинно відбуватися (200т/15т = 13,3) близько 14 їздок з кар’єра до об’єкта будівництва. Будемо використовувати 2 автомобіля-самоскида КрАЗ-65032, які в день будуть робити по сім їздок.

В цьому випадку коефіцієнт використання об'єму кузова буде рівний:

KB = VB/VK,(5.7)

де:VB - об'єм вантажу, м3;

VK - об'єм кузова, м3.

VB = Μ/γ,(5.8)

VB = 15/1,95 = 7,69м3;

KB =7,69/10,5 = 0,73.


Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля для машин, які будуть перевозити 15 т глини буде рівний:

Кq = М/qн,(5.9)

де: qн - номінальна вантажопідйомність автомобіля, т.

Кq = 15/15 = 1,0.

Навантажувач в кар’єрі буде щоденно завантажувати 14 разів автомобіль-самоскид 15 тонн глини. 3авантаження автомобіля триває 8 хвилин. Відстань перевезення рівна 20км. При швидкості автомобіля 50км/год він буде долати цю відстань за 24хв. Саморозвантаження автомобіля-самоскида триває 4хв. При цьому враховуємо, що час на під’їзд автомобіля під навантаження складає 5 хвилин, та під’їзд автомобіля до місця розвантаження складає 5 хвилин.


6. Техніко-економічна оцінка варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт

Собівартість перевезення для конкретного варіанта механізації.

Пропускна здатність пункту, Ма і Мт - це відповідно кількість автомобілів або кількість вантажу в тоннах, яку можна завантажити або розвантажити в пункті за одиницю часу:

, авт./год.,(6.1)

, т/год.,(6.2)

де:tн - час навантаження і розвантаження 1 т вантажу, год.;

ηн - коефіцієнт нерівномірності прибуття автомобілів на пост, ηн = 1...2;

g - вантажопідйомність автомобіля, т;

γ - коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.

Продуктивність.

П = N·Ma, (6.3)

Π = Ν·ΜΤ, (6.4)

де: N - кількість постів навантаження.

Якщо пости не однакові, тоді:

П=ПІ+П2+П3+...+Пп,(6.5)

Кількість постів:


,  або (6.6)

де: Q - об'єм перевезень за добу, т;

 - продуктивність поста, т;

 - продуктивність поста, авт.

(6.7)

(6.8)

де: Т - час роботи поста за добу, год.

Т = tзміни·Nзмін,(6.9)

де: tзміни - тривалість зміни, год.;

Nзмін – кількість змін.

Загальна сума витрат, віднесена на 1 зміну роботи автомобіля.

Sм = (0,1·М·(Ав + Ак) + k·З + Е + С + Р + Т + Ш + Н + П)/n ,(6.10)

де:k - коефіцієнт, який враховує додаткову зарплату і відрахування на соціальне страхування (складає ≈1,25-1,3);

n - число змін роботи машини в році;

Т - витрати на ТО, грн.;

Р - витрати на експлуатаційні ремонти, грн.;

Ш - витрати на відновлення і ремонт шин, грн.;

Η - накладні витрати, грн.;

П - інші витрати, грн.;

М - вартість машини, грн.;

Ав - амортизація на відновлення, грн.;

Ак - амортизація на капітальний ремонт, грн.;

З - витрати на зарплату, грн.;

Ε - витрати на паливо та електроенергію, грн.;

С - витрати на мастильні матеріали, грн.

Собівартість 1 машинозміни.

Sм = Пр + Зр∙γм + Ер, (6.11)

де: Пр - постійні витрати, грн.;

Зр - змінні або експлуатаційні витрати, грн.;

Ер - витрати на монтаж, на обладнання площадки, грн.;

γм - коефіцієнт інтенсивності експлуатації машини протягом зміни.

Собівартість 1 тоннооперації:

SТО = SМ/Q,(6.12)

Визначення ефективності.

Зведені витрати визначаються за формулою:

Π3 = Ε+ε·Κ,(6.13)

де: Ε - експлуатаційні витрати, грн.;

ε - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

К - капіталовкладення, грн.

Оскільки в перевезенні вантажів з використанням навантажувально-розвантажувальних засобів приймають участь різні технічні засоби, то для виявлення ефективності варіанта механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, який порівнюється потрібно враховувати сумарні експлуатаційні витрати і сумарні капітальні вкладення до і після впровадження цього варіанта механізації. Сумарні капіталовкладення (ΣΚ), які потрібні для забезпечення транспортного процесу, складаються із капіталовкладень на рухомий склад (Кт), на засоби механізації навантажувально-розвантажувальних робіт (Км) і інші капіталовкладення (Кп):

ΣΚ = ΚΤ + ΚΜ + ΚΠ.(6.14)

Звідси:

Π3 = ΣΕ+ε·ΣΚ.

Аналогічно визначають і сумарні експлуатаційні витрати (ΣΕ).

Якщо до механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ’Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ’Γ, а після механізації сумарні експлуатаційні витрати в рік на транспортування вантажу складають ΣΕ"Γ, сумарні капітальні вкладення ΣΚ"Γ, то річна економія Ег в результаті впровадження механізації складає:

ΕΓ = (ΣΕΓ' + ε·ΣΚΓ' ) - (ΣΕΓ"+ε·ΣΚΓ"),(6.15)

ΣΕ включають витрати на перевезення вантажу рухомим складом та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Ці витрати включають і втрату вантажів при транспортуванні.

Ці витрати рівні, грн: собівартість 1т вантажу×собівартість 1 тоннооперації×втрати на 1т вантажу×обсяг перевезень.

Якщо механізоване не лише навантаження, але й розвантаження, то на річний об'єм перевезень множать собівартість навантаження і розвантаження 1т вантажу.


ΕΓ = QΓ·(ΔSП + ΔSТ + ΔΠ) + (ΣΚ' - ΣΚ"), (6.16)

де: ΔSП - економія на перевезення 1т вантажу, грн.;

ΔSТ - економія на навантаження (розвантаження) 1т вантажу, грн.;

ΔΠ- економія за рахунок збереження якості вантажу, усунення втрат на 1т вантажу, грн.

При зменшенні простоїв автомобілів під навантаженням і розвантаженням за рахунок механізації навантажувально-розвантажувальних робіт збільшується виробіток автомобілів, що призводить до їх звільнення, а відповідно, до зменшення капіталовкладень на рухомий склад.

Впровадження механізації пов'язане з допоміжними капіталовкладеннями на навантажувально-розвантажувальні засоби, а сумарні капіталовкладення при навантажувально-розвантажувальних роботах зростають [6]. Загальна ефективність капіталовкладень при механізації навантажувально-розвантажувальних робіт для спеціалізованих підприємств визначається за формулою:

Р = (Д - Е)/К, (6.17)

де: Д - об'єм доходів підприємства по механізації, грн.

При виборі оптимального варіанту механізації навантажувально-розвантажувальних робіт в конкретних умовах необхідно по кожному варіанту враховувати наступні показники:

- капіталовкладення;

- строк окупності капіталовкладень;

- собівартість 1 тоннооперації;

- простій автомобілів під навантажувально-розвантажувальними роботами;

- якісну і кількісну схоронність вантажів;

- забезпечення комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт;

- підвищення продуктивності і покращення умов праці;

- витрати енергії, палива;

- витрати дефіцитних матеріалів та інші показники.


Література

1.  Курс месторождений неметаллических полезных ископаемых, под ред. П. М. Татаринова, М., 1969

2.  Глины, их минералогия, свойства и практическое значение, М., 1970.

3.  Краткий автомобильный справочник. 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1983. – 220 с., ил., табл. – (Гос. науч.-исслед. ин-т автомоб. трансп.)

4.  Іванченко Ф.К. Підйомно-транспортні машини. - К.: Вища школа, 1993.-413с.

5.  Додонов Б.П., Лифанов В.А. Грузоподъемные и транспортные средства. - М.: Машиностроение, 1990. -247с.

6.  Ходош М.С. Грузовые автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1975.-238с.

7.  Батищев И.И. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте М.: Транспорт, 1983.-264с.

8.  НАКАЗ N363 від 14.10.97 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"

9.  http://www.autokraz.com.ua АВТОКРАЗ Холдинговая Компания.htm

10.  http://www.maz.com МИНСКИЙ АВТОМОБИЛЬНЫЙ ЗАВОД

11.  http://www.kamaz.biz Cамосвал КАМАЗ-65115 (6x4).htm


 
© 2011 Онлайн коллекция рефератов, курсовых и дипломных работ.