Курсовая работа: Економіка Франції

Курсовая работа: Економіка Франції

Міністерство освіти і науки України

Луцький національний технічний університет

Кафедра економічної теорії і міжнародної економіки

Курсова робота

з дисципліни:

економіка зарубіжних країн

на тему:

Економіка Франції

Виконав:

ст.гр. МЕ-41

Михайлов В’ячеслав

Луцьк 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ

1.1  Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення ФРАНЦІЇ

1.2  Політичний устрій ФРАНЦІЇ

1.3 Особливості ділової етики ФРАНЦІЇ

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ФРАНЦІЇ

2.1 Особливості внутрішньо економічної політики ФРАНЦІЇ

2.2 Світогосподарське положення ФРАНЦІЇ

2.3 Особливості зовнішньої економічної політики ФРАНЦІЇ

2.4 Стан та перспективи економічного співробітництва ФРАНЦІЇ та України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

XX століття вніс величезні зміни в життя країн і народів. Але важко знайти серед великих індустріальних країн такі, де зміни в політичній та економічній сферах були настільки ж значні, як у Франції. За истекшее столетие дважды реформировалось ее политическое устройство (от За минуле сторіччя двічі реформувалося її політичний устрій). Різко змінилося геополітичне становище: з метрополії гігантської колоніальної імперії Франція перетворилася на один з «моторів» західноєвропейської інтеграції, увійшла у військово-політичний альянс з іншими країнами Заходу, в тому числі з Німеччиною, перш за своїм основним супротивником.

Не менш істотні зміни зазнала французька економіка, все більше інтегруються у світове господарство і змушена тому постійно пристосовувати основні напрями та параметри свого розвитку до його вимог. Найважливішими підсумками ХХ століття стали радикальна модернізація економіки - від аграрно-індустріальної до індустріально-аграрної структурі, потім до економіки послуг і модифікація варіанти участі у світогосподарських зв'язках - від вивезення позичкового капіталу до вивозу промислових товарів з поступовим посиленням акценту на виробах високого ступеня обробки, а з початку 80-х років - до масового експорту продуктивного капіталу. Зміни йшли рука об руку з корінною трансформацією національного господарського механізму. Втім, в силу дії ряду факторів, у тому числі зовнішньоекономічних, цей процес у Франції відрізнявся помітною специфікою, яка почала зникати лише в самий останній час.

Західна Європа займає особливе місце в світовому господарстві. На її частку припадає 28% сукупного ВВП та 7% населення світу. Західна Європа включає в себе 25 країн, які відрізняються один від одного розмірами території, чисельністю населення, природними ресурсами, економічним та науково-технічним потенціалом.

Основна мета даної роботи полягає у дослідженні розвитку економіки ФРАНЦІЇ та місце і роль її у світовому господарстві.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

·  Розглянути загальну характеристика ФРАНЦІЇ як світового економічного лідера;

·  дослідити роль та місце ФРАНЦІЇ у світовому господарстві;

·  вивчити особливості економічної співпраці України та ФРАНЦІЇ.

Предметом курсової роботи є теоретико-методологічні особливості дослідження ролі ФРАНЦІЇ у світовому господарстві.

Об’єктом курсової роботи виступає ФРАНЦІЇ як світовий економічний лідер.

У ході курсового дослідження використовувалися методи порівнянь, угруповань, спостереження.

Курсова робота складається із двох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ

1.1  Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення ФРАНЦІЇ

Франція межує з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італію та Іспанією. Франція займає крайню західну частину Європейського материка. За формою її територія вписується в шестигранник (французи так і називають свою країну – I’Hexagone - шестикутник). Морські кордони країни мають більшу довжину, ніж сухопутні. На сході країна омивається Атлантичним океаном, на півдні - Середземним морем, на півночі - протокою Ла-Манш. Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителів (1999 p.). З передмістями - близько 10 млн. жителів.

Великі міста - Марсель (801 тис.), Ліси (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Ніцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).

Адміністративний устрій Франції має 95 департаментів (departement), включаючи особливу територіально-адміністративну одиницю Корсику, 22 області (region), комуни (commune). Існує також поділ на 37 історичних провінцій.

Володіння: 6 заморських департаментів: в Америці - Гваделупа, Гвіана Французька, Мартініка (Центральна Америка), Сен-П'єр і Мікелон (поблизу південно-східного узбережжя Ньюфаундленду); в Африці - Реюньйон (біля південно-східного узбережжя); 5 заморських територій: в Океанії - Нова Каледонія, Полінезія Французька, до складу якої входять острови Суспільства, Маркізькі острови, архіпелаг Туамоту, Французькі південні та антарктичні території; острови Уолліс і Футуна, розташовані на екваторі, в південно-західній частині Тихого океану між Фіджі і Самоа; острів Майотта; Французькі південно-антарктичні території. Завдяки цьому Франція є третьою державою світу (після США і Великобританії) за розмірами заморських володінь.

Природно-ресурсний потенціал Франції

Ландшафт - 2/3 території Франції - рівнини і пагорби. За площею Франція є найбільшою країною Західної Європи. Понад 3/5 території становлять рівнини, які тягнуться суцільною смугою від бельгійського кордону до Піренеїв. Гірські території (Арденни, Воґези, Центральний Французький і Армориканський масиви) належать до середньовисотних, сильно зруйнованих і вирівняних. Надра Франції багаті на залізні руди (Лотарингія), боксити (Прованс), калійну (Ельзас) і кам'яну (Лотарингія) сіль, уранові руди (Центральний масив). На паливні ресурси країна бідна. Вугільні басейни — Північний (одне ціле з бельгійським) і Лотаринзький (одне ціле з Саарським) — невеликі та економічно невигідні. Нафти і природного газу практично немає. Значними є ресурси гідроенергії та енергії припливів.

Важливим природним багатством Франції є її кліматичні умови і родючі рівнинні землі. Більша частина країни лежить у південній смузі помірного поясу. Зима м'яка, літо тепле. Клімат морський, опади рівномірні впродовж усього року. Річна сума їх понижується з заходу на схід від 1200 до 600 мм. На південному узбережжі й Корсиці клімат субтропічний середземноморського типу. Майже 1/5 території країни залишається вкритою лісом. Природне середовище Франції порівняно мало забруднене, багато земель охороняється. Дуже значними є рекреаційні і туристські ресурси.

Найбільші гірські масиви - Альпи, Центральний Французький масив. Найвища точка - гора Монблан в Альпах (4807 м).

Найбільші річки - Сена (найдовша річка країни, 1012 км), Луара Гарониа, Poна.

Понад 85 % населення — французи. Це нащадки кельтських племен (галлів), які були завойовані і романізовані Стародавнім Римом. Французька мова належить до романської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Назва країни походить від назви германських племен франків, які захопили Галлію в V-VI ст., але незабаром самі були асимільовані місцевим населенням. Крім французів, на окраїнах невеликими групами живуть корсиканці, каталонці, баски, бретонці, фламандці, ельзасці, які є нащадками аборигенного населення або за своїм походженням і мовою близькі до сусідніх народів. Найбільшою серед цих груп є ельзасці на кордоні з Німеччиною, які говорять німецькою та французькою мовами. За своєю релігією більшість французів є католиками. За межами Франції французькою мовою розмовляють франко-канадці, валлони (Бельгія) і франко-швейцарці. Французька мова також має офіційний статус у більшості колишніх колоній Франції, особливо в Африці. Демографічні показники населення Франції однотипні з іншими розвиненими країнами. Специфічним є те, що низький природний приріст унаслідок парцеляризації сільського господарства став реальністю тут ще в XIX ст. З ним пов'язана інтенсивна імміграція. За 1850—1914 рр. в країну в'їхало 4,3 млн. іноземців, а між першою та другою світовими війнами ще 3,0 млн. Переважали трудові мігранти, хоча чимало було й політичних. Зараз 7 % населення франції становлять іноземці. В основному це робітники. Найбільше серед них італійців, іспанців і португальців; із колишніх колоній — алжирців, із Центральної Європи — поляків. Еміграція з Франції ніколи не набувала таких масштабів, як із Великобританії. Найбільшим було переселення французів у XVII—XVIII ст. до Канади.

Середня густота населення у Франції (105 чоловік на 1 км кв) значно менша, ніж у її північних та східних сусідів. Межа внутрішніх відмінностей проходить по лінії Гавр—Марсель: на схід від цієї умовної лінії густота населення більша, на захід — менша. Максимальних показників густота населення досягає у Фландрії, в басейні Сени, долинах Рейну і його приток, Рони і Ґаронни, на узбережжі Бретані і Провансу.

Понад 78 % французів живуть у містах. Характерною є домінуюча роль Парижа, де мешкає 1/6 всього населення. З інших тільки метрополітени Ліона і Марселя мають трохи більше мільйона жителів. Переважають малі і середні міста, а в сільській місцевості — хутори і невеликі села. Такий тип розселення спричиняє маятникові міграції. Так, 80 % працюючих на автомобільному заводі компанії «Пежо» в маленькому містечку Сошо проживають у навколишніх поселеннях. Така ж картина на металургійному комбінаті в Дюнкерку. Міста Франції, як правило, старовинні і багаті на історичні та архітектурні пам'ятки і мистецькі скарби. Основний їх каркас виник ще за часів Стародавнього Риму.

1.2Політичний устрій Франції

При правлінні Ніколя Саркозі суспільно-політичний устрій Франції поступово набуває рис диктатури, вважає лідер украй правого Національного фронту Жан-Марі Лє Пен.

"Встановлення урядового контролю над засобами масової інформації, що відбувається паралельно з розвалом економіки, - це типова ознака диктатури", - йдеться в заяві Лє Пена.

З різкою критикою в адресу властей лідер ультра-націоналістів виступив наступного дня після того, як президент Франції оголосив про майбутню реформу громадського телебачення, яка припускає, зокрема, що розділ компанії "Франс телевізьйон" призначатиметься виконавчою владою, а не затверджуватиметься законодавцями, як це було раніше.

На думку Лє Пена, реформа, яка, крім іншого, виганяє рекламу з громадських телеканалів і ставить їх в повну залежність від бюджетного фінансування, призведе до того, що телебачення "остаточно перетвориться на інструмент урядової пропаганди". "Ця реформа може вважатися демократичною лише в тому сенсі, який вкладали в це поняття в Радянській Росії", - зауважив Лє Пен. Він також дорікнув властям у тому, що ті займаються реформуванням телебачення, а не конкретними справами, хоча "моральний дух населення опинився зараз на рекордно низькому рівні, а Рахункова палата невпинно б'є тривогу з приводу фінансової ситуації, в якій перебуває Франція

1.3  Особливості ділової етики Франції

Бажано перед поїздкою зробити ваші візитки. Більшість бізнесменів у Франції читають англійською (але не по русски), так що якщо вона на англійській мові - це прийнятно. Но если вы хотите отпечатать их на французском языке, то укажите кроме прочего занимаемую вами должность на французском и ученую степень, если она имеется (кандидат наук, доктор наук). Але якщо ви хочете надрукувати їх французькою мовою, то вкажіть крім іншого займану вами посаду французькою і вчений ступінь, якщо вона є (кандидат наук, доктор наук). Бажано не використовувати двосторонні візитки, це не прийнято з тієї причини, що на зворотному боці іноді роблять записи. Беручи візитку, кладіть її в візитницю або в гаманець, а не в кишеню.

Візитка повинна бути надрукована на щільному білому папері («Брістоль»), строгим шрифтом (бажана рельєфна друк), без «фантазійних» малюнків і екстравагантної верстки. Настійно рекомендуємо вивчити 10-15 ключових фраз і виразів французькою мовою і використовувати їх у міру можливості. Ваші зусилля будуть відзначені й оцінені. Французи в будь-якому випадку перейдуть на іншу мову, бачачи, що ви є труднощі в розмові. Коли ви говорите французькою, намагайтеся спокійно сприймати те, що вас будуть поправляти у граматиці та вимові. Люди, которые это делают, просто стараются вам помочь во французском, и хотят помочь вам успешно выразить свою мысль. Люди, які це роблять, просто намагаються вам допомогти у французькому, і хочуть допомогти вам успішно висловити свою думку. Французи зазвичай встановлюють довгострокові цілі і бажають встановити тісне особисте співпрацю зі стороною, яка веде переговори. З першої ж зустрічі будьте сердечні і ввічливі, але пам'ятайте, що французи з обережністю ставляться до занадто фамільярно прояву дружніх відносин. Француз може бути пряма в її висловлювання думки, буде задавати питання та обговорювати все детально, так що з вашого боку необхідно продумати, логічно спланувати і організовано підійти до бесіди. Крім того, зазвичай французька сторона буде зосереджувати увагу на всіх аспектах вашої пропозиції і просити подальших пояснень. У вас може скластися враження, що французи перетворюють ділову розмову в тренування інтелектуальних здібностей. Логіка є головним аргументом французької сторони. всі припущення, що здаються французькій стороні нелогічними, будуть піддані критиці. Незважаючи на те, що французи можуть змінити свою думку в разі, якщо переконливо довести свою правоту, але вони не сприймають того, що виходить за межі культурних норм. Французи будуть судити про вас по тому, як ви демонструєте свої інтелектуальні здібності, і це часто викликає дискусії, що зачіпають протилежні думки з питання і запеклі суперечки на різні теми. Ви викликаєте повагу до себе, якщо зможете в цьому брати участь. Не дуже замислюйтесь про те, що ваша думка відрізняється від думки ваших співрозмовників; що справді важливо - це здатність ефективно захищати вашу точку зору, і демонстрація при цьому вашій прекрасній інформованості з питання і стійкість в зайнятій позиції. У середині спору фокус обговорення може бути змінений і обговорення може бути закінчено. Не турбуйтеся, це особливість французької культури. Незважаючи на гарячність спору в ділових обговореннях, не робіть помилки, наполягаючи на тому, щоб всі прийняли вашу точку зору чи досягаючи «твердого угоди». Не кажіть під час ділових переговорів про свою сім'ю, проблеми зі здоров'ям або інших особистих моментах. Французи мають тенденцію кожну хвилину звірятися з деталями перед ухваленням рішення. У зв'язку з цим будьте готові до довгого очікування в отриманні рішення з питання. Якщо під час переговорів утворився глухий кут, французи будуть знову ввічливо наполягати на своїй позиції. Зазвичай французи не йдуть на компроміс до того моменту, коли вичерпані всі їхні аргументи і аргументи не мали ефекту. Необхідно знати, що у Франції сильна ієрархія в ухваленні рішення: тільки людина, що має вищу позицію, приймає рішення. Майте це на увазі під час переговорів: треба знати, чи не говориш ти з посередником. Можливо, що члени переговорної групи з Франції будуть випускниками одного й того ж університету (вищої школи). Незважаючи на жорстку ієрархію соціальної структури Франції, успішна робота і хороша організація праці є необхідними на всіх рівнях соціальних сходів. Ви швидше за все дійдете висновку, що французи не люблять ризикувати. Місце роботи француза добре організоване і структуроване. Зазвичай бюрократизм та адміністративні процедури мають тут більше значення, ніж ефективність роботи і гнучкість позиції. Французи не люблять вносити зміни у вже прийняті рішення.. Ви зможете знайти рішення в обхід існуючих правил та адміністративних рішень, якщо вони вам заважають у роботі, але тільки в тому випадку, якщо у вас є контакт, здатний вам у цьому допомогти. Загальні правила зазвичай діють на користь мають привілейовані позиції у французькій бізнес - ієрархії. Так що за допомогою звертайтесь до тих, хто стоїть нижче, у них ви отримаєте необхідну інформацію. Жінки користуються особливою повагою чоловіків, будь то в бізнесі або в життєвих ситуаціях, прояви такої уваги вважається честю. Французькі жінки все ще мають проблеми, пов'язані з отриманням посад і рівня роботи в набагато більшій мірі, ніж чоловіки.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ФРАНЦІЇ

2.1 Особливості внутрішньо економічної політики ФРАНЦІЇ

Після другої світової війни в економіці Франції сталися великі зміни значною мірою завдяки цілеспрямованій державній політиці. У 60—70-х роках за темпами економічного розвитку Францію випереджала тільки Японія. Господарство було модернізоване на новій технічній основі, його структура стала сучасною, а конкурентоспроможність високою. У Західній Європі промисловість Франції поступається лише німецькій. Франція є піонером у розвитку швидкісних транспортних систем.

В економіці Франції держава відіграє більшу роль, ніж в інших розвинених країнах. Під її контролем перебувають банки і страхові компанії, енергетика (вугільна, газова і електроенергетична галузі), залізничний транспорт, великі підприємства, наукові дослідження в атомній та аерокосмічній промисловості. Держава визначає пріоритетні напрямки і планує їх розвиток.

У Франції розвинені всі галузі господарства. Частка зайнятих у сільському господарстві і рибальстві становить 6 % і вони створюють 4 % ВНП, у промисловості й будівництві, відповідно, 28 % і 28 %, у нематеріальних галузях — 66 % і 68 %.

Країна є великим експортером як промислової, так і сільськогосподарської продукції. Процвітає туристичний бізнес. У зовнішньо¬економічних стосунках головними партнерами Франції завжди були країни Західної Європи. Зараз 3/5 її торгового обігу припадає на країни ЄС. Серед інших значна частка Швейцарії, США, Японії та Алжиру. Найбільшим торговим партнером Франції є Німеччина. Частка Франції в зовнішньому торговому обігу України в 1995 р. становила 0,5 %.

Найважливішою особливістю господарства Франції є дефіцит власних енергоресурсів та їх значний імпорт. Видобуток вугілля в країні становить менше 10 млн т (у 50-ті роки понад 60 млн т), нафти — З млн т і природного газу — 5 млрд м куб на рік. Франція належить до найбільших імпортерів енергоресурсів, особливо нафти. Імпортуються також природний газ і вугілля. Імпорт нафти (до 90 млн т на рік, переважно з Алжиру і країн Перської затоки) здійснюється морським шляхом. Головними пунктами приймання нафти та її переробки є Гавр і Марсель. Трубопроводами Гавр зв'язаний з Парижем, Марсель — з Німеччиною через Ліон і Страсбург. Природний газ надходить з Нідерландів, Росії та з Алжиру.

З дефіцитом мінерального палива пов'язана велика увага до розвитку гідро- і атомної енергетики. Навіть перед другою світовою війною частка ГЕС і ТЕС у виробництві електроенергії була однаковою. Понад 2/3 потужностей ГЕС зосереджено в Альпах (річки Рона, Ізер, Дюранс), решта — на заході Центрального масиву і в Піренеях.

Франція сама виробляє ядерне паливо. За потужністю АЕС (60 млн. кВт) вона поступається лише США. На атомну енергетику припадає 50 % виробленої електроенергії. Місцями розташування АЕС стали долини Рони і Луари та узбережжя Ла-Маншу. Першу в світі припливну електростанцію (ПЕС) збудовано в Бретані у гирлі річки Ране на березі Ла-Маншу, де висота припливів досягає 13 м. Річне виробництво електроенергії становить 450 млрд кВт год; частину її Франція передає своїм східним сусідам. Негативними чинниками її розвитку в XIX і першій половині XX ст. були відсутність зручних родовищ вугілля, окупація Ельзасу і Лотарингії Німеччиною в 1871—1918 рр. і сплата Німеччині 5 млрд. золотих франків контрибуції. Все це стримувало розвиток важкої промисловості. Зате в другій половині XX ст. вугільно-металургійна спеціалізація не гальмувала розвиток нових наукоємних галузей. Значення металургії, суднобудування і текстильного виробництва різко знизилося. Зараз обробна промисловість Франції представлена всіма сучасними галузями.

За виплавкою сталі (14 млн.т. на рік; у 50-х роках — 30 млн. т) і алюмінію (460 тис. т) Франція входить до першої десятки країн світу. Є дві групи металургійних центрів: старі, які виникли в XIX ст. у вугільних басейнах Півночі й Лотарингії, і нові — комбінати, побудовані в 60-70-х роках у Дюнкерку та поблизу Марселя у Фосі. Найбільший у Західній Європі Лотаринзький залізорудний басейн нині став економічно невигідним як через умови залягання руди, так і з-за її якості і технології збагачення. У 50-х роках видобували 60 млн. т руди щороку, тепер тільки 10 млн. Все більше залізної руди імпортується морем, що надає перевагу комбінатам, розташованим на узбережжі. Виплавляння алюмінію сконцентроване в передгір'ях Альп, поруч з покладами сировини і джерелами дешевої енергії ГЕС.

Головною галуззю обробної промисловості є машинобудування (38 % зайнятих). Найсильніші позиції країни в автомобільному, атомному та аерокосмічному машинобудуванні, в яких вона має солідні традиції, кваліфіковані кадри і наукові досягнення.

Автомашин, в основному марки «Рено» і «Пежо», виготовляється до 4 млн. на рік. Майже половина з них експортується. Автомобільні заводи розкидані в двох з половиною десятках міст, у тому числі в метрополітенах Парижа і Ліона-Сент-Єтьєна, в містах Сошо (Мон-бельяр), Ле-Ман, Рен, Дує. Наукові інститути атомної енергії існують У конурбації Парижа і в Ґреноблі. Франція є провідним експортером атомної технології і технології зберігання радіоактивних відходів. Центрами аерокосмічного машинобудування стали Париж, Тулуза, Бордо, Байонна. Франція була третьою країною світу, яка запустила власний супутник Землі. Вона має широку космічну програму і космодром Кру в Ґвіані.

На французьких заводах виготовляють також обладнання для хімічної промисловості, сільськогосподарські машини, офісну техніку електронні вироби і засоби зв'язку, рухомий склад залізниць, найсучасніше озброєння. Країна є піонером волоконної оптики.

Добре розвинена у Франції хімічна промисловість, особливо її нові галузі та «верхні поверхи». Після другої світової війни ця галузь розвивалася найшвидшими темпами, її підприємства є в усіх регіонах. Франція — великий виробник синтетичних волокон і синтетичного каучуку, а як експортер хімічної продукції посідає третє місце в світі. Значним є виробництво паперу і картону (7 млн т на рік). Розвинені легка і харчова промисловість. Заслужену славу традиційно зберігає Франція як виробник і експортер таких споживчих товарів: одяг, ювелірні вироби, парфуми, косметика, вина, коньяк, книжкова продукція тощо.

Головними промисловими районами Франції традиційно були Париж, Північ і Схід. Роль Парижа залишається так само високою, в структурі його промисловості основну роль відіграють нові наукоємні галузі. Північ і Схід з їх вугільно-металургійною і текстильною спеціалізацією, які колись процвітали, зараз стали депресивними районами. Значення їх різко зменшилось. Одночасно швидко зростає роль південних і західних районів.

Франція є найбільшим виробником сільськогосподарської продукції в Західній Європі та одним з найбільших її експортерів у світі. За вартістю сільськогосподарського експорту вона поступається лише США, а як чистий експортер — США і Нідерландам. Основою цього стали сприятливі природні умови і великі площі придатних для використання земель. Орні землі займають 19 млн. га, луки і пасовища — 12. Найкращі орні землі Франції знаходяться в басейні Сени і на північному сході. На більш зволоженому північному заході переважають луки та пасовища.

Загальний високий рівень розвитку країни також позитивно позначився на сільськогосподарському виробництві — воно належить до інтенсивних і високопродуктивних. У сільському господарстві працює 1,2 млн. чол., середній розмір ферм становить 28 га. У виробництві кращі показники характерні для Північної Франції, гірші — для південних районів. Рослинництво дає 1/3 вартості продукції. Вирощують зернові, картоплю, цукрові буряки, олійні (рапс, соняшник). Щорічні збори зерна досягай 60 млн. т, половина йде на експорт (друге місце в світі після США). Пшениці збирають до 35 млн. т, решту нарівно становлять ячмінь і кукурудза. Головний район вирощування пшениці — басейни Сени і Луари, кукурудзи — жаркіший і вологіший басейн Ґаронни. Цукрові буряки вирощують у басейні Сени та на півночі. Франція є найбільшим виробником і експортером цукру в Західній Європі. Вирощують різноманітні овочі, фрукти і квіти, в тому числі для виготовлення парфумів. Серед фруктів найпоширеніші яблука, переважна частина врожаю переробляється на сидр. Бретань і Нормандія знамениті своїми яблуневими насадженнями. Цитрусових і оливок мало, бо зона субтропіків у Франції, порівняно з Італією та Іспанією, незначна.

Важливу роль відіграє виноградарство. За збором винограду, виробництвом і експортом вина, споживанням його на душу населення Франція займає друге місце в світі, лише трохи поступаючись Італії. Французькі вина вважаються найкращими в світі. Виноградна лоза потрапила в Галлію ще за римських часів. Північною межею її поширення стала умовна лінія, яка простягається від Нанта до Реймса через Париж. Виноград для власних потреб вирощують повсюдно, майже в кожному господарстві. Товарне виробництво сконцентроване у великих господарствах, які мають погреби. Майже 1/2 вина надходить з півдня, але це дешеві столові сорти. Базою високоякісних марочних вин (бордоське, анжуйське, бургундське, шампанське, рейнське) є невеликі за площею анклави з властивими лише їм грунтами, експозицією схилів, сортом лози, методами вирощування і переробки. У назвах виноробної продукції знайшли втілення не тільки назви колишніх провінцій, а й таких міст Франції, як Каґор і Коньяк.

Тваринництво дає 2/3 вартості продукції сільського господарства. Основним традиційно є розведення великої рогатої худоби. Спеціалізовані свинарство і птахівництво стали розвиватися порівняно недавно. М'яса виробляють по 110 кг на кожного жителя, дуже значним є також виробництво молока. Місцеві сировари виготовляють 400 сортів сиру. М'яса вивозиться мало, хоча останнім часом Франція стала важливим постачальником худоби і птиці на ринки країн ЄС. Як експортер твердих сирів країна посідає високе місце в світі.

Райони розведення великої рогатої худоби можна поділити на дві групи. Перша охоплює низько- і середньовисокі території на сході й півдні — Арденни, Воґези, Юра, Центральний масив і передгір'я Піренеїв, друга — це низинні території, які мовби оточують басейни Сени і Луари з півночі. Молочний і м'ясний напрямки є в обох групах районів, проте молочний має більше значення в другій групі, а м'ясний — у першій. Світової слави набуло тваринництво Нормандії, де родючість ґрунтів невисока, але рясні опади і помірні температури створюють ідеальні умови і чудові пасовища для утримання молочної худоби. Райони відгодівлі свиней практично збігаються з районами розміщення поголів'я великої рогатої худоби. Вівчарство (переважно молочного напрямку) має місце на південних схилах Центрального масиву. Найважливішим районом птахівництва стала Бретань.

Франція виловлює щороку до 0,5 млн. т риби. Дуже значні власні заготівл.і деревини — понад 33 млн. м куб на рік. Це результат широкого впровадження промислового лісівництва. Піщані низовини (ланди) між Ґаронною і Піренеями у вологому і жаркому кліматі виявилися придатними для вирощування приморської сосни. Франція має одну з найрозвинутіших транспортних систем у Європі і є піонером у виготовленні й застосуванні надшвидкісних засобів транспорту. На лінії Париж — Ліон завдовжки 425 км уперше в світі почав курсувати поїзд зі швидкістю 270 км/год (зараз уже 400 км/год). Вперше розпочалися тут і рейси пасажирського надзвукового літака «Конкорд».

Центром транспортної системи Франції є Париж. Він зв'язаний водною артерією Сени з морем. Ділянка Сени між Парижем і Гавром завдовжки 374 км має щорічний вантажообіг до 50 млн. т. Система водних каналів з'єднує Париж з Бельгією, басейном Рейну і через Сону й Рону — з Середземним морем. До Парижа з чотирьох боків підходять газопроводи, нафтопровід від Гавра і лінії електропередачі з півночі та районів Альп і Піренеїв. З Парижа в усі боки відходять залізниці і автостради. Головними напрямками є Гавр, Лілль, Страсбург, Ліон — Марсель, Тулуза, Бордо, Нант і Брест. Найважливіший транспортний коридор країни утворився по лінії Гавр — Париж — Ліон — Марсель. Він насичений найрізноманітнішою і найсучаснішою транспортною інфраструктурою. Париж є третім повітряним вузлом Європи, він поступається тільки Лондону і Франкфурту. У Франції експлуатуються 21 млн. легкових і понад 3 млн. вантажних автомашин. Третина залізниць електрифікована. Великий повітряний і морський флот з'єднує країну з усіма континентами. Авіакомпанія «Ер Франс» — серед провідних у світі. Найтіснішими є зв'язки з розвиненими країнами і колишніми французькими коло¬ніями. Головними портами є Гавр — Руан і Марсель — Фос.

Транспортна система Франції тісно пов'язана з транспортними системами сусідніх країн. Найнапруженішими напрямками є Париж — Брюссель і Париж — Франкфурт. Через Піренеї в Іспанію прокладені два залізничних тунелі, проте їх роль мінімальна. Дуже активно використовуються залізничні тунелі в Швейцарію через Юру і в Італію через Альпи. Два автомобільні тунелі зв'язують Францію з Італією. Один із них під Монбланом (довжина 11,7 км), другий — під перевалом Фрежюс (довжина 12,9 км). Вони також мають значне навантаження. Тунель під Ла-Маншем з'єднав Францію з Великобританією.

Сучасна Франція – одна з найбільш розвинених індустріальних капіталістичних країн. За розміром валового національного продукту і обсягом промислового виробництва вона займає четверте місце після США, Японії і Німеччини. Проте по мірі концентрації виробництва, розмірам підприємств і капіталовкладень, а також по питомій вазі промышленности в економіці країни Францію продовжує значно відставати від цих держав. Франція займає 5 місце за об’ємом промислового виробництва і 49 по експорту капіталу. Провідна галузь промисловості - харчова. ВНП Франції оцінюється орієнтування в 1.300 млрд. доларів і ставить Францію на 4 місця в світі по рівню економічного розвитку і експорту. 9 французьких компаній входять в 100 найбільших компаній світу. Промисловість Франції - на 5-ом місці в світі, забезпечує 30% зайнятості, 40% інвестицій, 80% експорту. Державний сектор, що поступово скорочується останніми роками, дає 20% звороту і близько 30% експорту. Середні і крупні підприємства (більше 500 чоловік) займають пануюче положення - 46% зайнятості, 56% ринку, 72% експорту.

2.2 Світогосподарське положення Франції

Франція — одна з тих країн, внесок яких в історію й культуру світу особливо значний. В XVII—XVIII ст. за кількістю населення і економічним потенціалом Франція була найбільшою країною Європи. Французька мова перетворилась на міжнародну мову світського товариства і дипломатії. Величезний вплив на розвиток людства справила Французька буржуазна революція кінця XVIII ст. Французька колоніальна імперія за своїми розмірами поступалася лише британській. Незважаючи на воєнну поразку в 1940 р., Франція після другої світової війни виявилася спроможною зміцнити свої економічні й політичні пози¬ції, стала одним із засновників ЄС і тепер за розмірами ВНП посідає четверте місце серед шести головних економічно розвинених країн, після США, Японії і Німеччини. У число провідних галузей входять автомобілебудування, авіакосмічна, телекомунікаційна, хімічна, електротехнічна й електронна. Вони займають провідні позиції у світі. Країна володіє найбільш ємним у світі ринком машин і устаткування. На його частку приходиться понад 40% реалізованої в розвитих країнах продукції машинобудування.

Концентрація виробництва в промисловості протікає в умовах сформованої монополістичної структури, що визначає характер організації господарської діяльності. Понад 150 промислові корпорації (2007 р.) входять у число 500 найбільших по капіталу компаній світу. Серед 27 галузей промисловості світу провідне місце займають 14 американських, 4 японських і 2 німецькі компанії. Франція – один з найбільших виробник багатьох видів сільськогосподарської продукції. Вони роблять близько 12% світового обсягу пшениці, 46% - кукурудзи, 52% - соєвих бобів, 21% - бавовни, 18% - олійного насіння, 17% - м'яса.

2.3 Особливості зовнішньої економічної політики Франції

У Парижі завершилася 15-я конференція глав французьких дипломатичних місій. Майже 180 послів та постійних представників при міжнародних організаціях три дні уважно слухали виступи державних чільників П'ятої Республіки, які оприлюднили нові вектори зовнішньої політики Франції на 2008 рік і на час президентства Ніколя Саркозі. Президент Франції вперше, після перемоги на виборах 6 травня, виступив з промовою щодо пріоритетів Франції на міжнародній арені у найближчій перспективі.

Експресія з якою Ніколя Саркозі включився у виборчу кампанію, “реактивні” візити до сусідніх держав та “за океан” після обрання президентом засвідчили народження нового лідера французької нації, якого нині порівнюють з Наполеоном. Саркозі майже одноосібно воскресив конституцію ЄС, звільнив з лівійського полону болгарських медсестер, лобіював призначення на пост глави МВФ Домініка Строс-Кана і прагне змін в ЕС. Усі ці факти свідчать про те, що глава держави переслідує одну мету Франція повинна грати на глобальному рівні одну з головних “скрипок”.

Виступаючи перед французькими дипломатами, Ніколя Саркозі наголосив на необхідності реформ у системі міжнародних організацій, насамперед в ООН і "G8", президент не забув про свої передвиборні обіцянки. "Реформи в системі ООН, початі в 2005 році, йдуть у вірному напрямі, - відмітив Саркозі. Він закликав до "поступової трансформації" "G8". "Діалог, який розвивався на останніх саммітах за участю лідерів Китаю, Індії, Бразилії, Мексики та ПАР, повинен знайти нові організаційні рамки. Поступово "вісімка" повинна стати "клубом тринадцяти". Таку еволюцію диктує не тільки координація зусиль в сфері економіки, але і необхідність тісної співпраці між найбільш розвиненими промисловими державами та новими індустріальними країнами, щоб боротися проти кліматичних змін", - підкреслив президент Франції. Щодо реформи ООН він констатував, що державам досі бракує політичної волі довести її до кінця. А саме - забезпечивши необхідне розширення Ради Безпеки в обох категоріях учасників. У тому числі, включивши як нові постійні члени Німеччину, Японію, Індію й Бразилію, а також забезпечивши справедливе представництво Африки".

Важливим вектором дипломатії П'ятої Республіки, на думку Саркозі, зміцнення ролі Європи в міжнародних справах, відмітивши, що це "залишається абсолютним пріоритетом політики Франції". "Не може бути сильної Франції без сильної Європи. Поява сильної Європи, великого гравця на світовій арені, може вирішальним чином сприяти перебудові міжнародного порядку, зробивши його ще більш ефективним, справедливим і більш гармонійним, як того вимагають наші народи", - відзначив Саркозі.

Президент також висловився за поглиблення французько-американських відносин, водночас Франція залишає за собою право виражати незгоду з США без обмежень і заборони. "Я належу до числа тих політиків, хто вважає дружбу між Францією і США такою ж важливою сьогодні, як двісті років тому. Однак союз не означає беззастережного підпорядкування", - підкреслив Саркозі. Він підкреслив прихильність французької політики багатополярному світові, критикуючи політику Сполучених Штатів. "США не змогли уникнути спокуси односторонньо використати силу в міжнародних відносинах і, на жаль, не демонструють в захисті довкілля спроможності до розв'язання проблем, на яке вони претендують в інших сферах", - відмітив він.

Не залишилося поза його увагою і відносини з Росією. Ніколя Саркозі підкреслив, що Росія повернулася на світову арену, жорстко використовуючи власні козирі, передусім нафтові й газові, тоді як світ і особливо Європа сподіваються на важливий позитивний внесок РФ в розв'язання проблем сучасного часу, як того вимагає новий статус.

 Окремо Саркозі висловився і щодо розширення ЄС за рахунок Туреччина. За його словами, Франція не виступає проти відкриття переговорів по нових пунктах між ЄС і Туреччиною в найближчі місяці і роки за умови, що це буде відповідати двом можливим баченням майбутнього цих відносин: або членства, або асоціації без надання членства. "Не хочу бути лицеміром. Всі знають, що я виступаю тільки за асоціацію", - додав він.

Одним з пріоритетів зовнішньої політики Ніколя Саркозі назвав належну увагу дипломатів до питань міжнародної безпеки. За його словами, Франція була і залишається противником війни в Іраку. "Рішення іракської кризи може бути тільки політичним, воно передбачає ізоляцію екстремістів і здійснення процесу справжнього національного примирення, в результаті якого кожному громадянинові країни повинен бути гарантований рівний доступ до інститутів і ресурсів країни", - підкреслив Саркозі. Президент Франції висловився за "тотальну співпрацю" спецслужб всіх країн, що ведуть боротьбу з тероризмом. На його думку, всі держави, включаючи країни ісламського світу, знаходяться сьогодні під загрозою терактів, подібних тим, що було здійснено в Нью-Йорку, на Балі, в Мадриді, Бомбеї, Стамбулі, Лондоні та Касабланці. Для протистояння терору необхідно вжити всіх заходів, щоб перешкодити використанню терористами ядерних, біологічних і хімічних засобів нападу.

Президент Франції особливо відмітив заслуги дипломатів і їх досвід і доручив МЗС Франції підготувати Білу книгу про зовнішню політику П'ятої Республіки.

В унісон президенту виступали і представники уряду. Прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон визначив основні теми майбутнього головування Франції в Євросоюзі у другому півріччі 2008 року: енергетика, розв'язання проблем міграції, боротьба проти кліматичних змін. Глава уряду виступив за проведення розширених переговорів щодо перегляду політики Євросоюзу в окремих сферах, а також розв'язання проблем, пов'язаних з фінансуванням політики ЄС. Фійон підкреслив, що Франція виступить з ініціативою провести глибокий аналіз бюджетної вартості і справжньої ефективності кожної з програм, що проводяться, "що вже давно не робилося".

Глава уряду також висловився за створення у Франції спеціальної комісії з підтримки експорту озброєнь. Нова структура, яка почне свою роботу "в найближчі тижні", отримає назву Міжвідомча комісія з підтримки експорту, пов'язаного з питаннями безпеки (CIEDES). На ринку озброєнь, що активно розширюється французькому експорту озброєнь доводиться стикатися з більш диверсифікованою конкуренцією, тому недопустимо, щоб позиції Франції в цій сфері погіршилися. Франсуа Фійон закликав також послів Франції активно виступати в підтримку її економічних інтересів за кордоном. "Ми вирішили діяти в наступальному стилі і без яких-небудь зайвих комплексів захищати наші інтереси і наші переваги", - відмітив прем'єр. Керівництво країни взяло курс "на руйнування колишніх кліше малорухомої, нерішучої і протекціоністської Франції,- заявив Франсуа Фійон. Він закликав послів країни "стати передавальною ланкою нової політики, спрямованої на те, щоб зробити з Франції привабливу, високопродуктивну і конкурентоспроможну країну". Прем'єр відкрито заявив про те, що посли повинні "провести лобіювання в зарубіжних країнах для захисту інтересів французьких підприємств".

Державний секретар у європейських справах при міністрові закордонних справ Жан-Пьєр Жуйє заявив, що відносини з Китаєм, Росією, Балканами і Африкою знаходитимуться в центрі зовнішньої політики Євросоюзу під час головування в ньому Франції. Він відмітив також, що значна увага в період головування Франції в ЄС приділятиметься і співпраці з країнами Середземномор'я. Посилення зв'язків між Євросоюзом і країнами Африки буде необхідне, зокрема, для пошуку шляхів вирішення проблем міграції з цього регіону, відмітив Жан-Пьєр Жуйє.

Глава однієї з найбільших світових дипломатичних служб, міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер заявив про майбутні наміри здійснити в своєму відомстві важливі реформи. За його словами, дипломатія знаходиться в русі, і таким же повинне бути міністерство іноземних справ.

Бернар Кушнер відмітив компетентність французького зовнішньополітичного відомства, що має за кордоном 158 послів і 21 постійного представника при міжнародних організаціях. На його думку, французька дипломатія повинна "зберегти універсальний характер". Водночас необхідні "нові форми присутності, відмова від єдиної моделі". Так, завдання у "великих країнах Азії, що підіймаються, Африки і Латинської Америки" вимагають посилити там інструменти французької зовнішньої політики. У Європі Франція планує активніше взаємодіяти у використанні "дипломатичних і, особливо, консульських ресурсів" з партнерами по Євросоюзу. Одним з напрямів її зусиль як країни-голова ЄС у другій половині 2008 року стане "створення Європейської дипломатичної служби".

У сфері кадрової політики зросте прозорість здійснюваних призначень. Цій меті буде служити спеціальна Рада при міністрові з відбору кандидатів на керівні дипломатичні пости. Посольства будуть краще пов'язані з центром і один з одним. За словами міністра, внаслідок використання інформаційних технологій в розпорядженні дипломатів з'являться нові можливості для захисту кореспонденції в реальному часі в доповнення до дипломатичних телеграм. Особливу увагу буде приділено оперативному реагуванню на кризи. Механізм, що створюється з цією метою покликаний поліпшити координацію можливостей з відстеження за ситуацією, її прогнозування Бернар Кушнер закликав також до "ґрунтовної роботи для просування економічних інтересів і культурного потенціалу Франції".

Напружена конференція вочевидь засвідчила зростаючі амбіції Франції активніше діяти на міжнародній арені, відстоюючи національні інтереси. Самостійна політика Франції знаходиться у “фазі ренесансу”, вона вже спричинила хвилю роздратування і захоплення у багатьох партнерів та недругів. Оновлення французької влади та її кроки напевно принесуть дивіденди державі та її громадянам, однак вірність напрямку руху французької еліти визначить час.

2.4 Стан та перспективи економічного співробітництва Франції та України

Щоб усунути структурні диспропорції розвитку українсько-французьких взаємин, потрібно вдосконалити інституціональний механізм активізації торговельно-економічних відносин шляхом створення українсько-французького торгового дому з такою сукупністю організаційно-правових та економічних функцій: забезпечення належного супроводу торговельних операцій (документообіг, правове оформлення, транспортування, страхування, зберігання вантажів); фінансування та надання послуг інтегрованого характеру (інвестування, трансфер технологій, інформування й консультування, організаційна допомога під час створення підприємств і реалізації окремих проектів, а також налагодження двосторонньої співпраці з використанням методів стратегічного планування в роботі державних органів управління).

Активізація економічної та фінансової співпраці між Україною й Францією, а також збільшення присутності продукції національних виробників на французькому ринку певною мірою залежатимуть від результативності політики диверсифікації українського експорту та збільшення в ньому частки продукції з підвищеним рівнем доданої вартості, вирішення питання відшкодування податку на додаткову вартість експортерам продукції, передусім спільним підприємствам, створеним за участю іноземних інвесторів, розвитку міжрегіонального співробітництва як одного з найперспективніших напрямів установлення тісних партнерських зв’язків, а також пошуку можливостей розміщення замовлень французьких компаній на вітчизняних підприємствах, зокрема в машинобудівній галузі.

Головним механізмом нарощування двостороннього торговельно-економічного співробітництва та залучення французьких інвестицій в економіку України може бути реалізація відповідними міністерствами й відомствами нашої держави заходів у рамках виконання положень «Дорожньої карти» українсько-французьких відносин і укладених двосторонніх рамкових угод, меморандумів і рішень четвертого Спільного засідання міжурядової українсько-французької комісії з питань економічного співробітництва. Необхідно провести в Києві двосторонню зустріч з питань розвитку транспортної інфраструктури за участю міністра транспорту та зв’язку України, державного секретаря з питань транспорту Франції, українських і французьких операторів транспортної галузі.

Цілком можливим є здійснення заходів, спрямованих на реалізацію угод про співпрацю між Міністерством економіки та фінансів України й Французьким агентством з економічних, технічних і фінансових обмінів (АДЕТЕФ), а також надання державою й органами місцевого самоврядування французьким операторам гарантій діяльності на українському банківському, туристичному і страховому ринках.

Ефективній реалізації управлінських рішень щодо товарної номенклатури зовнішньоторговельних потоків сприятиме прогнозування динаміки вартісних показників експорту й імпорту.

Сприяння культурно-мистецькому діалогу між Францією та Україною є важливою складовою двостороннього співробітництва. За цей напрям співпраці відповідає Французький культурний центр в Україні (IFU). Він регулярно проводить культурні та мистецькі заходи в Києві й інших регіонах України. Приміром, щоквітня відбувається «Французька весна». IFU має підтримку Французької асоціації мистецької діяльності (Cultures France), що є пріоритетним партнером Міністерства закордонних справ Франції у сфері міжнародних культурних і мистецьких обмінів. IFU працює в тісному контакті з державними та приватними установами України у сфері сценічного, візуального, прикладного мистецтва, архітектури та культурної спадщини. А Міністерство культури та комунікації Франції пропонує програму стажувань «Течії» (сourants), у якій беруть участь керівники українських закладів культури.

Курси французької мови в Києві та регіонах пропонуються Французьким культурним центром. 1994 року в столиці України створено французьку школу. Вона має акредитацію Міністерства національної освіти Франції, працює за угодою з Агенцією з викладання за французькою системою освіти за кордоном (AEFE) і приймає на навчання дітей громадян Франції та вихідців з інших франкомовних країн, а також українських дітей.

Між вищими навчальними закладами двох держав укладено майже 50 угод про співробітництво в різноманітних галузях: математиці, прикладних науках, медицині, праві, економіці, мові, літературі. У деяких українських університетах створені відділення з викладанням французькою мовою (очне та заочне викладання предметів французькою професурою; диплом подвійного зразка). Основними галузями є управління й економіка, інженерні науки, охорона довкілля.

Головна мета співпраці в галузі кінематографії – сприяння поширенню французького кіно. Французи підтримують, зокрема, Міжнародний кінофестиваль молодих кінорежисерів «Молодість», який щорік у жовтні відбувається в Києві, а також Фестиваль анімаційного кіно «Крок». Аби сприяти встановленню прямих контактів між професійними діячами аудіовізуальної сфери, французька сторона фінансує поїздки українських фахівців до Франції (участь у Каннському кінофестивалі, фестивалі в місті Аннесі тощо), запрошує французьких фахівців для проведення навчальних семінарів в Україні й виділяє стипендії для стажувань.

Метою співпраці в галузі телебачення є продаж французьких програм українським телеканалам, заохочення до співробітництва та підтримка ретрансляції в Україні французьких телеканалів. Франкомовний канал «TV5» транслюється багатьма операторами вітчизняного кабельного телебачення. Канал Франс Ентернасіональ (CFI) уклав угоду з українським національним телеканалом УТ щодо ретрансляції програм. CFI має також угоду з українською компанією «Prime time», яка зобов’язується розміщувати його програми на приватних телеканалах. Співпраця в галузі радіомовлення полягає у сприянні поширенню культурної та мовної присутності Франції на радіохвилях.

Національний центр наукових досліджень (CNRS) і Національна академія наук України з 1992 року провадять програму обмінів науковцями, яка координується з програмою спільних дій «Дніпро», ухваленою Міністерством закордонних справ Франції та Міністерством освіти і науки України 10 жовтня 2001 року, що дає змогу впродовж 2-річного періоду фінансувати поїздки вчених у рамках спільних українсько-французьких науково-дослідних проектів. Конкурс оголошується що два роки на сайтах організації EGIDE та Міністерства освіти і науки України.

Інші науково-дослідні установи, задіяні в співробітництві з Україною: IFREMER (Французький науково-дослідний інститут морського господарства), CEA (Комісаріат з атомної енергії), INRA (Національний інститут аграрних досліджень) тощо. Інформаційний центр європейської моделі підтримки наукових досліджень відкрито в Україні за підтримки Єврокомісії.

Різноманітні заходи в галузі промислового використання наукових досліджень (встановлення зв’язків між французькими підприємствами та українськими лабораторіями) здійснюються спільно з Українським науково-технологічним центром (STCU), Центральною Ліонською школою (ECL), Франко-українською асоціацією інновацій та трансферу (AFU I&T) і Національним технічним університетом України «КПІ».

Основний обсяг інституційної та технічної допомоги, яку Франція надає Україні, розподіляється через програму Євросоюзу TACIS. Однак двосторонні проекти відіграють значну роль і є доволі різноманітними. Вони здійснюються за тими самими напрямами, що й проекти програми TACIS.

Співробітництво в галузі адміністративної реформи та державного управління має багато складових:

1. Підтримка реформи державної служби. Спрямована насамперед на підготовку державних службовців високого рангу в галузі європейських справ. Ця складова зазнала ґрунтовних змін після підписання у грудні 2006 року меморандуму між Генеральною дирекцією з питань адміністрації та державної служби Франції (DGEP) й аналогічною українською інституцією. Визначено два основні напрями співробітництва: розширення можливостей української Головдержслужби, з одного боку, та участь у посиленні привабливості державної служби в Україні – з другого.

2. Підтримка освіти державних службовців. Складова цього напряму співробітництва ґрунтується на двох меморандумах, підписаних між Національною школою управління (Франція) й Академією державного управління (Україна) та між регіональними інститутами управління (РІУ) Нанта й Одеси. Нещодавно до співробітництва долучилися РІУ Лілля та Харкова, Метца та Львова, а також Ліона й Дніпропетровська.

3. Міжнародні спеціалізовані цикли державного управління (CISAP). Щороку Посольство Франції в Україні передбачає певну кількість стипендій для стажування молодих франкомовних українських державних службовців. Оцінюються ці стажування за підсумковим навчальним звітом і спеціальною класифікацією.

4. Підтримка у вивченні французької мови. За сприяння Французького культурного центру на прохання окремих українських державних службовців запропоновано курси французької мови – індивідуальні або в групах.

Вибір Франції як пріоритетного партнера України зумовлений впливовістю цієї держави у світі та Євросоюзі. Колишній міністр закордонних справ Франції Юбер Ведрін зазначив, що за останнє десятиріччя «наші країни змогли налагодити активне співробітництво, засноване на довірі та спільних інтересах»

ВИСНОВКИ

Таким чином, було отримано досить повне уявлення про роботу економіки Франції і були помічені такі тенденції як: прагнення Франції до концентрації і централізації капіталу, його експорту і імпорту; інтернаціоналізація виробництва, дія держави на всі рівні економіки, що скорочується, за допомогою відміни валютного контролю, зниження податків; імпорт технологічних новинок і інші. Економічна політика уряду Франції може в якійсь мірі послужити і вітчизняній економіці, зокрема в такому аспекті як заохочення дрібного бізнесу, на який у Франції витрачається досить багато засобів. Процеси концентрації і централізації капіталу і перебудови економіки Франції відбуваються одночасно з процесом інтернаціоналізації виробництва і капіталу, які приводять до створення величезних по потужності ТНК. По ступеню розвитку ДМК, що виявляється в активній участі держави в регулюванні і програмуванні економіки, в розповсюдженні державної власності Франція виділяється серед найбільших промислово розвинених країн щодо україно-французьких відносин, їх розвиток, окрім ефекту самодостатності, ініціює також ефект закріплення власних позицій щодо сусідньої РФ. Зрештою, слід зробити акцент і на економічних відносинах України з Францією: незважаючи на поки що невеликий обсяг, вони мають розвиватися, бо саме економічне співробітництво, а не смоктання допомоги, характеризує нормальний стан взаємовідносин між двома державами. Очевидною є також перспектива зростання ефективності економічної співпраці двох країн, яка вже започаткована, однак поки що Францію в Україні ,,цікавить” майже виключно сировина. Франція займає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості – машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Республіка Болгарія підтримує дипломатичні відносини з Францією і Великобританією. У листопаді 1999г. у Франції з офіційним візитом побував болгарський прем'єр-міністр И. Костов. У квітні 1999г. відбувся візит в Софію міністра закордонних справ Франції Ю.Ведрина. Президент Франції Ніколя Саркозі вперше, після перемоги на виборах 6 травня, виступив з промовою щодо пріоритетів Франції на міжнародній арені у найближчій перспективі. Саркозі майже одноосібно воскресив конституцію ЄС, звільнив з лівійського полону болгарських медсестер, лобіював призначення на пост глави МВФ Домініка Строс-Кана і прагне змін в ЕС. Усі ці факти свідчать про те, що глава держави переслідує одну мету Франція повинна грати на глобальному рівні одну з головних “скрипок”. Не може бути сильної Франції без сильної Європи. Поява сильної Європи, великого гравця на світовій арені, може вирішальним чином сприяти перебудові міжнародного порядку, зробивши його ще більш ефективним, справедливим і більш гармонійним, як того вимагають наші народи", - відзначив Саркозі. Одним з пріоритетів зовнішньої політики Ніколя Саркозі назвав належну увагу дипломатів до питань міжнародної безпеки. За його словами, Франція була і залишається противником війни в Іраку. Розвиток політичних, економічних та культурних відносин України та Франції, незважаючи на те, що Україна особливо зацікавлена у них і що Міністерство закордонних справ традиційно скеровує у посольство до Парижа свої кращі дипломатичні кадри, відбувається не дуже активно. За останні роки зусиллями обох країн створено певну договірну основу, яка дає змогу й далі розгортати співпрацю. Окрім згаданого Договору про взаєморозуміння і співробітництво 1992 p., діють майже 60 міжурядових та міжвідомчих угод, що забезпечують адекватне розв'язання проблем, які виникають у повсякденній практиці двостороннього співробітництва і забезпечують його стабільність і взаємовигідність. Двосторонні економічні зв'язки двох країн, на жаль, ще обмежені. Франція - країна особлива. Якщо Україна заручиться її підтримкою, то матиме сприяння Європи. Необхідно створити таку систему підходів, за яких Україна могла би привернути до себе Францію, усунувши перешкоду на шляху прийняття колективних рішень в європейських структурах стосовно українських проблем. Для цього необхідна продумана політика і комплексний підхід у багатьох напрямах: економічному, політичному, культурному та міжнародні контакти на двосторонньому рівні.

Список використаної літератури

1.  Мескон М., Алберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.— М., 1998.

2.  Как стать преуспевающим бизнесменом. Этика деловых взаимо отношений и культуры предпринимательства.— М., 1991

3.  Словарь по этике / Под ред. И.С. Кона.— М. 1981.

4.  Газін Володимир Прокопович, Копилов Сергій Анатолійович. Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр.: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Міністерство освіти і науки України. -- Вид. 2-е, доп., перероб. -- К. : Слово, 2008. -- 472с.

5.  Всесвітня історія: Посібник до держ. екзамену для студ. іст. спец. / Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя / Петро Петрович... Моціяка (уклад.) -- Ніжин : НДПУ ім. М.Гоголя, 2004. -- 282с.

6.  Андрійчук В.Г., Вериженко І.О. Еволюція, сучасний стан і шляхи розвитку українсько-французьких двосторонніх торговельних зв’язків // Вісник Хмельницького національного університету. – № 3 (82). – Хмельницький: ХНУ, 2006.

7.  Ведрін Ю. Від історичного минулого – до майбутніх звершень // Діалог. Історія, політика, економіка: Україна і Франція. – 2002. – № 2

8.  Оніщук І.О. Характер українсько-французького зовнішньоекономічного співробітництва // Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв’язків: Збірник матеріалів III Науково-практичної конференції УАЗТ, 26 травня 2000 р. – К.: УАЗТ, 2000.

9.  Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.О. Мітрофанова; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Додатки

Додаток 1