Курсовая работа: Соціально-педагогічна діяльність по попередженню токсикоманії та алкоголізму у дітей та підлітків

Курсовая работа: Соціально-педагогічна діяльність по попередженню токсикоманії та алкоголізму у дітей та підлітків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА УПРАВЛІННЯ

Курсова робота

Соціально-педагогічна діяльність по попередженню токсикоманії та алкоголізму у дітей та підлітків

Студентки 3-го курсу

33 СППЗ групи

Маліновської Вікторії Ярославівни

Науковий керівник:

Мірошниченко Н.О.

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

 РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА АЛОГОЛІЗМУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

1.1    Історичний аспект виникнення шкідливих звичок у дітей та підлітків

1.2    Причини та наслідки до яких призводять поширення тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

РОЗДІЛ ІІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД ДІТЕЙ ПІДЛІТКІВ

2.1    Форми та методи профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

2.2    Профілактика тютюнопаління та алкоголізму засобами інтерактивних технік

2.3    Методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та підлітків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Одна з найгостріших проблем сьогодення – поширення вживання наркотичних речовин дітьми та підлітками. Це соціальне явище має свою динаміку і закономірності розвитку.

Найпоширенішими наркотичними речовинами є алкоголь і тютюн. Серед споживачів тютюну 6-8 % - діти молодших класів і навіть дошкільнята. Курить кожний п’ятий п’ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60% випускників шкіл. У великих містах третина підлітків піддаються ранній алкоголізації.

Така сумна статистика свідчить про відсутність мотивованої спрямованості підлітків на формування та збереження свого здоров’я. Водночас це також наслідок відсутності в суспільстві пріоритету здорового способу життя [1;, с. 5].

Вживання тютюну та алкоголю поширено в більшості країн протягом багатьох століть. Молодь починає вживати алкоголь у різному віці залежно від країни, хоча найчастіше це підлітковий період або період «ранньої дорослості», коли зростає період вживання ще й інших психоактивних речовин. Протягом багатьох років вживання алкоголю, тютюну досліджувалися такими вченими різних країн як: О.М. Балакірєв, О.О Яременко, А.Й Капська, Н.Максимова., А. Маюров, Н. Анісімов, О.І. Пилипенко, С.Л. Гарницький та багато ін [1;, 5;, 10;, 14;, с. 11].

На сьогоднішній день, на жаль, помолодшала вікова група дітей, котрі пробують палити цигарки і вживати алкогольні напої. Проблема дитячого куріння та алкоголізму стає рік від року все гострішою. Все більше неповнолітніх виявляються втягненими в ці звички з шкільної лави. Встановлено, що люди, котрі почали палити до 15-річного віку, помирають від раку легень в 5 раз частіше, ніж ті, котрі почали курити після 25 років.

Незаперечними залишаються факти, що 25% хвороб, які призводять до передчасної смерті, спричинені безпосередньо палінням тютюну. Це означає, що щорічно у світі вмирають від 3,5 до 4 мільйонів активних чи пасивних курців. Якщо така тенденція збережеться, життя 250 мільйонів сьогоднішніх дітей у світі будуть вкорочені хворобами, пов`язаними з курінням. За оцінками ВООЗ, від хвороб, спричинених тютюном, щороку в світі помирає майже 5 млн. осіб, із них 100 тис. – в Україні. В Україні куріння стало частиною способу життя майже дев’яти мільйонів громадян, при цьому 120 тис. українців помирають від хвороб, спровокованих зловживанням тютюном.

В нашій роботі ми детальніше зупинимося на тютюнопаління та алкоголізмі як звичках, котрі не переслідуються законом, офіційно дозволені, проте провокують негативні наслідки у здоров’ї та поведінці, викликаючи узалежнену поведінку від нікотину та алкоголю, і можуть перерости, при появі сприятливих умов, у інші види адиктивної поведінки.

Така шкідлива звичка як тютюнопаління набуває масового поширення серед дітей і підлітків у наш час. Нікотинова залежність є першим кроком до залежності наркотичної, алкогольної, бо за статистичними даними 90% наркозалежних первинно ставали залежними від тютюну. Якщо врахувати дані про захворюваність дітей, невміння дітей і дорослих керувати своїм здоров'ям, потреба в організації нових підходів до збереження здоров'я школярів надзвичайно зростає.

Негативний вплив тютюнопаління та алкоголізму на осіб молодого віку та необхідність розробки відповідних профілактичних і корекційних програм розглядається на державному рівні, що відображено в „Концепції реалізації державної політики в сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2002-2010 роки”, в Міжгалузевій комплексній програмі „Здоров’я нації” на 2002-2011 рр. (постанові Кабінету Міністрів №14 від 10.01.2002 р.), наказах Міністерства освіти і науки України №57 від 12.02.2001р. “Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах та установах Міністерства освіти і науки України”, і №148 від 27.02.2002 р. „Про підвищення рівня профілактичної роботи серед дітей та молоді по запобіганню незаконному вживанню наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів” [3].

У дослідженнях А.Й. Капської ,О.М.Балакірєва, О.О. Яременка, Б.С. Братусь з питань профілактики девіантної (відхилення від норми) поведінки молодших школярів у навчально-виховному процесі, зазначено, що існує реальна проблема формування адиктивної поведінки (від англійського слова аddiction – „шкідлива звичка”) дітей шкільного віку, виявами якої є тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотичних речовин [1;, 5;, 6].

Необхідно звернути увагу на той факт, що поява негативних звичок є тільки наслідками, а причини, як зауважують фахівці Н. Максимова, С. Толстоухова, А. Маюров, Н. Анісімов, Л.М. Завацька та ін., пов'язані з труднощами саморегуляції (відчуття, самооцінка, відношення, турбота про себе) й адаптації. Медичні обстеження довели, що такі залежності не передаються генетично, передається лише схильність до них, яка формується під дією негативних чинників соціального середовища [9;, 10].

 Отже, мета нашої роботи полягає у здійсненні аналізу соціально-педагогічної діяльності по попередженню тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків, розробці профілактичного заняття та пропозицій, що допоможуть покращити ситуацію вживання психотропних речовин у середовищі дітей та підлітків.

Відповідно до мети були поставленні такі завдання:

1.  Дослідити історичний аспект виникнення шкідливих звичок серед дітей та підлітків.

2.  З’ясувати причини та наслідки до яких призводять поширення тютюнопаління та алкоголізму серед молоді.

3.  Визначити форми та методи профілактики попередження негативних звичок у дітей та підлітків.

4.  Розробити заняття по профілактиці тютюнопаління та алкоголізму засобами інтерактивних технік.

5.  Визначити та сформулювати методичні рекомендації, щодо підвищення ефективності діяльності соціального педагога з попередження шкідливих звичок у дітей та молоді.

Тому залучення до профілактичної роботи педагогів і психологів загальноосвітніх шкіл, а також спеціалістів інших установ освіти та медицини, вочевидь дасть максимальну можливість мати постійний контакт з дітьми, впливати на їхню свідомість, поведінку, розвиток, світосприймання, спостерігати ті відхилення (чи констатувати норми) у поведінці, які часто недоступні батькам і наркологам, формувати в учнів правильне ставлення до особистого здоров`я [4].

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА АЛОГОЛІЗМУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

1.1 Історичний аспект виникнення шкідливих звичок у дітей та підлітків

Міцні алкогольні напої та тютюн швидко поширилися по всьому світу, насамперед за рахунок постійного зростання промислового виробництва. Вони так швидко увійшли у побут, що практично жоден художник чи поет не обходив цю тему. Сцени пияцтва зображені на давніх картинах голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу шкідливих звичок розуміло багато передових людей свого часу.

 Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII –XVIII столітті.

«Викрадач розуму» - так називають алкоголь з давніх часів. Про п’янкі властивості спиртних напоїв люди довідалися не менш як за 8000 років до нашої ери – з появою керамічного посуду, завдяки якому стало можливим виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 р. Перегонка вина для отримання спирту різко посилила пияцтво [1;, с. 32].

На сьогодні споживання спиртних напоїв тютюнових виробів на земній кулі характеризується колосальними цифрами.

Здоров’я молодої нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Здоров’я саме дітей і молоді особливо важливе, тому що за оцінками фахівців близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя у дитячі та підліткові роки.

Для України проблема поширення шкідливих звичок у молодіжному середовищі є особливо актуальною ще й тому, що вона посилена соціально-економічного та соціоекологічного походження, що спостерігаються протягом останніх 10-15 років, внаслідок чого суттєво погіршилися показники здоров’я населення, зокрема захворюваності, інвалідизації та смертності [1;, с. 32].

 В останні десятиліття світова наука прирахувала проблему здоров’я в широкому розумінні до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює не тільки кількісні та якісні характеристики майбутнього розвитку людства, а й навіть сам той факт його подальшого існування як біологічного виду.

Дуже багато таких даних свідчить про те, що поширення шкідливих звичок серед дітей та підлітків є гострою проблемою, що впливає на їх здоров’я. При вивченні цього питання важливо проаналізувати особливості первинного вживання психоактивних речовин, мотиви систематичного вживання, поінформованість молоді про негативні наслідки систематичного вживання психоактивних речовин. Йдеться як про дозволені законом (тютюн, алкоголь), так і про заборонені (наркотики, токсичні речовини) психоактивні субстанції.

Виходячи з результатів соціологічних досліджень, проведених серед підлітків, можна стверджувати, що тютюн, слабо- та середньо алкогольні напої (пиво, вино) уперше в житті вживають у віці 11-13 років. Перше вживання міцних алкогольних напоїв ( горілка, коньяк, лікери) припадає на вік 12-15 років з максимальними показниками у 14-річному віці. Дані щодо наявного досвіду тяжких ступенів сп’яніння та спроб «похмелитися» віддзеркалюють високу інтенсивність алкоголізації у дитячому середовищі. Таким чином, у віці 15-16 років переважній більшості респондентів вже відома дія багатьох незаборонених психоактивних речовин. Проте кількість тих, хто вживає їх регулярно та систематично, значно менша. Так, порівнюючи кількісні показники за умовними розділами «спробував запалити» та «палю регулярно», можна побачити, що для значної кількості респондентів паління не є систематичним і залишилось на рівні спорадичних спроб.

Історично так склалося, що вік першого контакту дітей з наркотичними та токсичними речовинами приблизно 13-15 років. Однак більшість підлітків зупиняється на перших спробах Кількість тих, хто вживає такі речовини епізодично чи регулярно, становить від 1,5 до 4,0% для різних речовин.

Стосовно мотивів першого споживання тютюну та алкоголю, то більшість опитаних дітей на перше місце висувають мотив «було цікаво». Друге місце посідає пасивність підлітка, невміння його організувати свій час, побоювання «не бути як усі» в компанії. Отже, можна зробити висновок, що значний вплив щодо залучення молоді до вживання психотропних речовин має негативне оточення.

Поінформованість молоді про негативний вплив систематичного вживання психоактивних речовин досить висока на рівні висловлювання згоди чи незгоди із запропонованими твердженнями: серед різних груп опитаних від 65 до 95% впевнені, що систематичне вживання психоактивних речовин шкодить здоров’ю.

Для більшості підлітків досить легко дістати, придбати тютюн та алкогольні напої. Доступні навіть токсичні речовини та наркотики. Серед місць, де окрім як у торговців можна придбати токсичні речовини, підлітки називають дискотеки та бари (близько 8%), «на вулиці або в парку» (5 - 6%) та навіть навчальні заклади ( до 3%) [1;, 5;,13].

1.2 Причини та наслідки до яких призводять поширення тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

Шкідливі звички, що формуються у підростаючого покоління в шкільному віці, катастрофічно впливають на подальше особисте життя людини, соціальний та економічний стан суспільства, моральне та фізичне здоров'я нації. Однією з причин появи негативних звичок в учнів є відсутність нахилів до змістовної діяльності. Поведінка таких учнів стає все більше ситуативною такі школярі легко піддаються випадковим впливам, спокусам.

Відомо, що найбільш поширеною шкідливою звичкою серед школярів є паління.

Діти часто беруть до рук цигарки як забавку, наслідуючи когось, і не замислюються про тяжкі наслідки. Крім того, дітям, які вже мають таку звичку, важко навчатися в школі, адже вони не можуть зосередитись на навчальному матеріалі, мають погану пам'ять. Паління надзвичайно шкідливе для дівчат. Порушуючи живлення органів і тканин, воно призводить до суттєвих змін в організмі. Голос стає грубим, неприємним, шкіра втрачає свіжість і елегантність, з'являються зморшки [4;, 9].

На розвиток пияцтва серед молоді (підлітків та юнаків) значною мірою впливають художні фільми, в яких досить часто демонструються ситуації вживання спиртного. Поступово ці «сцени» формують позитивне ставлення молоді до вживання алкогольних напоїв.

Діти нині прилучаються до алкоголю в середньому в 11,5 років, а до повноліття спиртні напої практично відомі всій молоді. Цей факт не може позначитися на їхній поведінці. За різними даними, 40-70% злочинів підлітки скоюють у стані сп'яніння, при цьому 8 із 10 порушень, як правило, припадає на протиправні дії, вчинені після пиятики в компанії старших.

 Поширенню вказаних соціальних проявів сприяють:

-відсутність у частини дітей та підлітків основ світогляду здорового способу життя;

-послаблення виховного впливу сім'ї та педагогічного впливу на їх свідомість і поведінку;

-недоступні можливості займатися у вільний час тими видами діяльності, які могли би зацікавити підлітків - внаслідок комерціалізації спортивних, розважальних, навчальних видів діяльності,

-легкої можливості придбання неповнолітніми тютюнових виробів, алкоголю, інших шкідливих речовин;

-вплив масової реклами тютюну і алкоголю на свідомість підлітків і молоді та вплив теле-, відео-, кінопродукції масової культури, де виживання шкідливих речовин висвітлюється у престижному вигляді - як частина “красивого” способу життя;

-правовий нігілізм підлітків і батьків, відсутність інформації про кримінальну відповідальність за вживання і поширення наркотичних речовин;

-відсутність у педагогів та батьків інформації про проблему та про ефективні підходи до боротьби з нею;

-активне прагнення тіньового нелегального ринку наркотиків до проникнення у підліткове та молодіжне середовище.

Отже, основною рисою проблеми є й комплексний характер, що вимагає і комплексного програмного підходу до її вирішення.

Паління та алкоголізм серед дітей і молоді здебільшого зумовлене намаганням стати схожим на дорослих чи кіно героїв, що палять.

Шкідливі звички та їх вплив на організм людини стають сьогодні соціальною і медичною проблемами.

 Паління — соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників підліток починає курити — спочатку робить одну затяжку, викурює одну сигарету, а потім тягнеться до лиховісної пачки знову і знову. І так куріння стає звичкою. А почати куріння набагато легше, ніж покинути. Отож, краще не починати [13;, 15;, 21].

Результати аналізу основних причин, що зумовлюють вживання алкоголю неповнолітніми, свідчать, що для більшості підлітків це є прагнення до незалежності та самоутвердження, наслідування прикладу старших ( утому числі батьків). Напружена психологічна атмосфера і часті конфлікти у сім’ї. Характерно, що більшість старшокласників пізнало смак алкоголю в сім’ї, а далі місцем вживання спиртного стала компанія.

Вживання і зловживання алкогольними напоями особливо небезпечне в дитячому, підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму, у цей період у печінці відсутній спеціальний фермент – алкоголь - дрідногеназа, який розщеплює етиловий спирт на прості нетоксичні сполуки. Ось чому вживання дитиною навіть незначної кількості алкоголю може призвести до дуже небезпечних наслідків [10;, 13;, 14].

В організмі людини, яка вживає алкоголь змалку, набагато швидше формується алкогольна залежність. Вчені вивчивши біографії декількох сотень хворих, які перебували на лікування з приводу алкоголізму, виявили. щ більшість із них почали вживати спиртні напої у віці – 12-18 років. На лікування вони потрапили тільки у 25-35 р., маючи тяжкі ураження центральної нервової системи та внутрішніх органів, порушення психічної діяльності, в стані вираженої соціальної деградації. Вкрай небезпечні є гострі отруєння алкоголем. Вживання великої дози алкоголю спочатку спричиняє глибокий алкогольний сон, а кожен може зумовити розвиток серцевої слабкості, навіть паралічу серцевого м’яза і дихання. Випадки раптової смерті серед алкоголіків дуже поширене явище.

Таким чином, основна небезпеки вживання і зловживання спиртними напоями, особливо у дитячому та підлітковому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється у необоротному ураження УНС та всіх органів і систем [ 14;, 16].

Отже, дитина чи підліток, які не здатні сказати “ні” зловживанню алкогольними напоями та тютюну, стають на шлях, що може призвести її до деградації фізичної, моральної, духовної, соціальної і врешті-решт, до загибелі.

Можна прослідкувати таку залежність, що кількаразове чи часті вживання алкоголю справляє буквально спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і моральних категорій естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності.

Вплив на репродуктивно функцію. Легко звикають до алкоголю підлітки та юнаки. Ендокринні залози, особливо статева і нервова системи в них у стадії формування, тому вони швидко п’яніють, втрачають здоров’я і психічно деградують.

Молодим людям, які вечорами в під’їзді розпивають вино просто з пляшки, загрожує пияцтво та алкоголізм. Такі юнаки порушують норми поведінки, перестають займатись спортом.

Стають замкнутими втрачають інтерес до навчання, удосконалення професійних навичок, паразитують за рахунок батьків. Виходячи на вулицю п’яними, вони більше за дорослих схильні до агресивності, яка часом призводить до кримінальних злочинів.

При вживанні безалкогольних напоїв міцністю 20% і більше, виникає відчуття опіку в стравоході та шлунку. Коли міцні алкогольні напої вступають в контакт з клітинами слизової оболонки, у них порушується перебіг нормальних життєвих процесів. Настає коагуляція (згортання) білків протоплазми, клітини втрачають воду.

До 20% випитого винного спирту всмоктується через слизову оболонку шлунка, і уже через 10-15 хв. він потрапляє у кров. Решта алкоголю розбавляється шлунковим соком, до 5% концентрації. Надлишок спирту залишає шлунок через 15 хвилин і надходить у тонку кишку, де і всмоктується (до 80%). Максимальна концентрація алкоголю в крові досягається через 1-2 години, що виявляється гострим сп’янінням. Повністю спирт всмоктується з кишечника через 2 години [19;, 21].

Особливо шкідливе паління для дітей і підлітків. Підраховано, що тютюнові компанії щорічно продають дітям сигарети на суму понад 1 мільярда доларів. Біда в тому, що на ще не сформований організм нікотин впливає більш шкідливо, ніж на організм дорослої людини, і особливо це стосується дівчаток. Якщо дівчинка починає палити у віці від 12 до 14 років, порушується її статеве дозрівання, а це, звичайно, позначиться в майбутньому на її вагітності [9;, 16].

Соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються передусім у прогулах за місцем навчання або роботи.

Споживання спиртних напоїв дуже шкідливо впливає на стан інших життєво важливих органів в першу чергу серця, шлунку, печінки. При алкогольній інтоксикації проходить різке зменшення постування крові кисню і іншими речовинами необхідними для споживання серцевої системи.

Швидкість і ступінь сп’яніння залежить від ряду причин: індивідуального чуття, росту, витривалості, строку зловживання алкоголем.

При алкоголізмі, як правило, людина психічно деградує, втрачається не тільки здоров'я, а й людська гідність. Багато алкоголіків вмирають раптово в молодому віці [17;, 18;, 22].

Отже, профілактика тютюнопаління та алкоголізму у дитячому та підлітковому середовищі на даному етапі становлення суспільства є доцільною і займає важливу позицію. Одним із завдань якої стало формування у дітей та підлітків мотивування до здорового способу життя.

РОЗДІЛ ІІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ ПО ПОПЕРЕДЖЕННЮ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

2.1 Форми та методи профілактики тютюнопаління та алкоголізму у дітей та підлітків

Серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків, необхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія суб'єктів, які реалізують профілактичні програми, та підлітків, на котрих вони спрямовані. Поряд із профілактичними заходами на макрорівні, спрямованими на підвищення соціального рівня суспільства, застосування методів профілактичної інтервенції передбачає стимулювання активності підлітків для попередження та подолання проблеми тютюнопаління та алкоголізму, підвищення їхніх можливостей у вирішенні особистих проблем.

Профілактична інтервенція - це цілеспрямований вплив на підлітків, включених у групу профілактики, з метою зміни їхнього ставлення до тютюнопаління та подолання їх суб'єктивних уявлень, поглядів, переконань, мотивів, інтересів, звичок, стереотипів поведінки, ціннісних орієнтацій, котрі призводять до даної проблеми. Профілактична інтервенція повинна допомогти підлітку змінити свою поведінку - навчити контролювати її.

Умовно розрізняють три компоненти, котрі визначають поведінку підлітка: когнітивний (думки, міркування, уявлення, погляди, переконання, стереотипи мислення); афективний (емоції, переживання, почуття, спонукання, бажання тощо); поведінковий (стереотипи поведінки, звички, вміння, навички). Саме ці компоненти формують установку підлітка, котра визначає його поведінку в конкретній ситуації. Тому, в процесі профілактичної інтервенції в підлітка повинні сформуватися стійкі установки щодо негативного впливу тютюнопаління, необхідні вміння та навички для його попередження та подолання.

Основні методи профілактичної інтервенції:

Бесіда - обговорення з підлітками проблеми тютюнопаління з метою виявлення, формування або корекції їхньої позиції з цього питання.

Диспут - спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре передбачає зіткнення різних точок зору.

Створення ситуацій морального вибору - відтворення в лабораторних умовах проблемних ситуацій.

Вправляння - виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та формування навичок соціально значимої поведінки [10;,24].

Формами соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охорони життя і здоров'я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолекторії; усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; тематичні години інформації; профілактичні консультації; випуск шкільних засобів інформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси [14;, 24].

Профілактика алкогольної залежності, тютюнопаління, пропаганда здорового способу життя у дитячому та підлітковому середовищі є одним з головних напрямків діяльності державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, та соціальних педагогів зокрема.

Існує безліч різноманітних форм та методів профілактичної роботи по подоланню негативних звичок у дитячому та підлітковому середовищі.

Однією з найпоширеніших і, на думку центрів ССМ, ефективних робіт, що досить часто використовуються на практиці, залишається лекційна робота, яка насичується новітніми технологіями та прийомами. 43% загальної кількості лекцій, проведених центрами ССМ, були присвячені питанням саме на цю тему. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та закордонних авторів, проводять дискусії, вікторини, рольові ігри тощо [2].

Ефективним засобом попередження негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі, формуванні здорового способу життя є профілактично-дозвіллєва діял