Курсовая работа: Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами

Курсовая работа: Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Проблеми лінгвістичного дослідження термінології та термінотворення

1.1 Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучасній лінгвістиці

1.2 Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка

1.3 Словотвір та термінотворення: аспекти та шляхи дослідження

1.4 Префіксація як спосіб слово- та термінотворення

РОЗДІЛ 2. Структура, семантика та словотворчі функції дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1 Структурно-семантичні особливості префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1.1 Семантична та прагматична характеристика префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1.2 Словотворча структура основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1.3 Словотворчі моделі префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.2 Особливості структури та семантики вершин словотворчих ланцюжків, що містять основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.2.1 Семантика вершин словотворчих ланцюжків

2.2.2 Структурна характеристика твірних основ вершин словотворчих ланцюжків

2.3 Словотворчі функції основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у віддієслівному термінотворенні

2.4 Словотворчі моделі віддієслівних основ економічних термінів

Висновки

Список використаної літератури

ДодатОК А

ДодатОК Б

ДодатОК В

ДодатОК Г

ДодатОК Ж

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі інтенсивного розвитку науки і техніки, тісного міжнародного наукового та економічного співробітництва, глобалізації та інформатизації суспільства зростає інтерес до виявлення специфіки та закономірностей функціонування англійської мови – однієї з мов світу, яка набула статусу мови міжнародних наукових зв’язків [85; 267; 270] та стала єдиним глобальним мовним кодом [16; 209; 210], «есперанто ХХ століття» (modern-dау Еsреrаntо) [16, с. 99].

Своєрідність розвитку лексики англійської мови полягає у зростанні ролі термінів у різних сферах спілкування, що відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації шляхом поглиблення базових наукових понять та утворення нових термінів для позначення сучасних науково-технічних реалій. Нова лексика, яка співвідноситься з економічними поняттями, утворює найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть в англійській мові [55, с. 27; 75, с. 191]. Інтенсивне поповнення англійської економічної терміносистеми, яка є однією з розвинутих систем термінів, що обслуговує сучасний комплекс економічних наук, викликане бурхливими соціально-економічними змінами в житті суспільства. Як зазначають дослідники, у 90-роки в сфері економіки і бізнесу відбувалася революція, і навіть не одна, а цілих чотири. Перша пов’язана з «глобалізацією» ринків і бізнесу, друга – з комп’ютерами, третя – це революція в управлінні економікою і четверта революція пов’язана із впровадженням інформаційної техніки [39, с. 717].

З одного боку, поява значної кількості новоутворень в сучасній англійській економічній терміносистемі роблять актуальним визначення ресурсів та шляхів поповнення термінологічного фонду, яке необхідне для його упорядкування та систематизації. Правильно побудована та упорядкована термінологія потребує визначення оптимальних мовних засобів для вираження спеціального поняття та такої структурно-семантичної організації термінів, яка б орієнтувала на адекватне сприйняття об’єкта чи явища та надавала установку на конкретну дію.

З іншого боку, реструктуризація економіки України та розширення її економічних зв’язків з іншими країнами потребує створення термінологічних словників та покращення мовної підготовки українських спеціалістів в області економіки з метою оптимізації наукової комунікації. Знання особливостей творення економічних термінів сприяє раціональному відбору словотворчого інвентарю та словотворчих моделей, полегшує процес засвоєння термінів та дає можливість відтворювати їх у мовленні.

Потреба у вивченні особливостей англійської економічної термінолексики також викликана рухомістю та збільшенням її впливу на розвиток словникового складу та фразеологічного фонду сучасних мов, про що свідчать результати досліджень [77, с. 178; 144, с. 226].

Спілкування становить основу бізнесу, який вважається прикладним аспектом економіки. Ефективне спілкування можливе за умови, коли у різних сферах економіки вміють користуватися словами для вираження своїх інтересів та потреб [241, с. 392]. Найважливішою частиною мови в акті комунікації є дієслово, яке називають «глобальним найменуванням процесуальної ситуації» [29, с. 42]. Значення дієслова задається стосунками двох предметних сфер – сфери суб’єкта та сфери об’єкта, що перетворює його на своєрідний макет майбутнього речення. Для системи дієслова найбільш характерною в англійській мові є префіксація як спосіб слово- та термінотворення [1, с. 9; 9, с. 52; 69, с. 4; 95, с. 43]. Аналіз сучасних досліджень в галузі англійської термінолексики свідчить про відсутність спеціальних праць, присвячених вивченню особливостей дієслівної префіксації в сучасній англійській економічній терміносистемі.

Таким чином, актуальність теми визначається: по-перше, необхідністю упорядкування та систематизації англійської економічної терміносистеми, яке потребує визначення оптимальних мовних ресурсів та засобів для вираження економічних понять; по-друге, – потребою оптимізації наукової комунікації українських спеціалістів в області економіки шляхом раціонального відбору словотворчого інвентарю; по-третє, зростанням впливу англійської економічної термінолексики на розвиток словникового складу сучасних мов; по-четверте, відсутністю комплексного дослідження дієслівної префіксації в сучасній англійській субмові економіки.

Метою дослідження є розкриття механізмів творення основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою основ похідних термінів; виявлення їх синтагматичних взаємостосунків та факторів, що їх визначають; встановлення деяких тенденцій термінотворення у сучасній англійській субмові економіки.

Мета роботи визначила необхідність розв’язання конкретних завдань дослідження:

1. Вибір корпусу префіксальних дієслів у функції економічних термінів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних термінів.

2. Визначення семантичних та прагматичних особливостей відібраних префіксальних дієслівних потенцій;

3. Установлення валентних зв’язків основ різних структурних типів з дієслівними префіксами, визначення словотвірної структури основ префіксальних дієслів, здійснення її моделювання та описання.

4. Виявлення вершин словотворчих ланцюжків, складовими частинами яких є основи префіксальних дієслів; визначення особливостей їх структури та семантики.

5. Визначення напрямків реалізації словотворчих потенцій твірних основ префіксальних дієслів у віддієслівному термінотворенні; виявлення їх валентних зв’язків у процесі реалізації словотворчих потенцій; здійснення моделювання структури основ віддієслівних термінів та її описання.

6. Виявлення особливостей словотворчих потенцій твірних основ віддієслівних деривантів.

7. Визначення структурних особливостей словотворчих ланцюжків, які містять основи префіксальних дієслів.

8. Виявлення спільних та відмінних рис у структурі, семантиці та словотворчих основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у сучасній англійській економіки.

Об’єктом дослідження були основи дієслів з префіксами та співвідносні з ними за структурою і семантикою похідні основи іменників, прикметників та прислівників, що функціонують у сучасній англійській економічній терміносистемі (l932 терміна). Аналізу підлягали також 582 іменні та дієслівні основи, що є вершинами словотворчих ланцюжків, компонентами яких є основи префіксальних дієслів у функції економічних термінів.

Основними джерелами дослідження стали одномовні та двомовні тлумачні та двомовні словники англійської економічної термінолексики, у тому числі їх електронні версії (72), а також журнали «The economist» та «Newsweek» за 1997-2001 рр.

Предметом дослідження є структура, семантика та словотворчі потенції основ префіксальних дієслів, співвідносних з ними похідних основ термінів та основ, що є вершинами словотворчих ланцюжків, компонентами яких є основи префіксальних дієслів.

Методи дослідження. Дослідження об’єкту здійснюється з урахуванням системного характеру мови шляхом поєднання словотворчого аналізу та синтезу, які передбачають вивчення мотивованих одиниць у комплексі з формально і семантично спорідненими з ними лексемами. Словотворчий аналіз основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою основ похідних термінів шляхом членування їх на максимальні словотворчі компоненти має за мету виявлення їх структурної організації та визначення твірних основ вершин словотворчих ланцюжків, компонентами яких є основи префіксальних дієслів. Словотворчий синтез використовується для визначення напрямків реалізації словотворчих потенцій основ префіксальних дієслів у подальшому термінотворенні. Аналіз та синтез супроводжуються такими сучасними методами та прийомами лінгвістичного аналізу як:

- методом моделювання структури основ префіксальних дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ похідних термінів;

- морфемним аналізом у випадку, коли спостерігається невідповідність рівня похідності основи в синхронії та діахронії;

- дистрибутивним методом з домінуючою роллю валентнісного аналізу, необхідного для виявлення валентних зв’язків дієслівних префіксів, основ префіксальних дієслів та їх віддієслівних дериватів;

- кількісними підрахунками для визначення активності основ та продуктивності моделей, за якими вони утворюються;

- методами описового та порівняльного вивчення термінологічних одиниць, які дозволяють виявити та пояснити спільні та відмінні риси у структурносемантичній організації префіксальних дієслів з германськими префіксами та напрямках реалізації словотворчих потенцій їх основ.

Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що вперше представлено спробу комплексного дослідження основ префіксальних дієслів у напрямку від твірних основ вершин словотворчих ланцюжків, які їх містять, до спiввiдносних з ними за структурою та семантикою основ похiдних термінів, які вивчаються з позицiї їx семантичної, структурної та етимологiчної організації.

Установлено, що в англійський субмовi економіки генетичний фактор не відіграє значної ролi при творенні основ префiксальних дiєслiв: 45% вiд загальної кiлькостi виявлених основ префiксальних дiєслiв мають гiбридну структуру. Іншомовнi твірні основи, які комбiнуються з дієслівними префiксами, представлені, головним чином, основами латинського та французького походження.

На матерiалi основ префiксальних дiєслiв у функцiї економiчних термінів отримало підтвердження положення про збiльшення ролі автохтонних словотворчих засобiв в сучаснiй англiйськiй мові.

Дiстало подальший розвиток положення про те, що словотворчі потенції основ термінів визначаються їх семантичною та деривацiйною структурою, характером та походженням СЛ, наявністю відповідних лексичних та семантичних нiш у термiносистемi, набором pecypciв мови та загальномовними словотворчими тенденціями.

Виявлено, що англiйська економiчна термiносистема не мае спецiального iнвентарю моделей префiксальних дiєслiв та їх вiддiеслiвних дериватiв, якi утворюються у вiдповiдностi до загальномовних норм за нетранспонувальними та транспонувальними моделями, що xapaктерні для загальнолiтературної мови.

Установлено, що економічні терміни представлені префiксальними дієсловами та їх віддієслівними деривативами, є детально продуманими утвореннями з експліцитно вираженою мотивованістю. Вони утворюються з метою точнішого і раціональнішого вираження певної термінологічної iнформацiї у найбiльш прийнятнiй для наукової комунікації формi, вiдображаючи результати предметно-пiзнавальної дiяльностi людини.

Теоретичне значення. Результати дослiдження є певним внеском в теорію словотвору та термiнотворення англiйської мови, яке доповнюється аналізом джерел, шляхів та лінгвістичного механізму виникнення термінів, що сприяє всебiчному висвiтленню нацiональної своєрiдностi англiйського слово- та термінотворення. Вивчення структурно-семантичної організації префiксальних дiєслiв з германськими дієслівними префiксами та словотворчих функцiй їx основ дає можливiсть визначити співвідношення власномовного та iншомовного, актуального та потенцiального, випадкового та закономiрного в сучаснiй англiйськiй мові.

Практичне значення одержаних результатiв. Матерiали дослідження можуть знайти застосування на практичних заняттях з англiйської мови зi студентами економічних спецiальностей, при укладанні навчального словотворчого гніздового економічного словника, галузевих перекладних словникiв, пiдручникiв, збiрникiв вправ, методичних та довiдкових посiбникiв для студентiв та аспiрантiв економiчного профiлю; у практицi викладання курсу лексикологiї, термiнознавства, тeopiї та практики перекладу для студентiв мовних вузiв, та при написаннi курсових i дипломних робiт.

Особистий внесок полягає у проведенні комплексного дослiдження структурно-семантичноiї органiзацiї префiксальних дiєслiв у функції економiчних термінів у напрямку вiд ТО вершин словотворчих ланцюжків, компонентами яких вони є до співвідносних з ними за структурою та семантикою основ похідних термінів, що дало можливість встановити їx синтагматичнi взаємостосунки та побудувати словотворчі ланцюжки.

РОЗДIЛ 1. ПРОБЛЕМИ ЛIНГВIСТИЧНОГО ДОСЛIДЖЕННЯ ТЕРМIНОЛОГIЇ ТА ТЕРМIНОТВОРЕННЯ

1.1 Основні напрямки вивчення терміна та термінології в сучаснiй лiнгвiстицi

Досягнення у галузi матерiальної та духовної культури народу викликають потребу в утворенні та розвитку термiнологiчних систем. Наукова термiнологiя є найбiльш динамiчною частиною словникового складу сучасної лiтературної мови, яка вiдображає надбання людства на певному iсторичному етапi. Розвинутi термiнологiчнi системи свідчать про високий рівень суспiльного розвитку [82; 129; 190]. Термінологічна система – це сукупнiсть термінів, що спiввiдносяться з певною областю професійної дiяльностi людини та зв’язанi один з одним на понятiйному, лексико-семантичному та словотворчому рiвнях [35; 29; 51; 105; 129; 217; 267]. Як i будь-яка система, вона характеризується цілісністю, структурністю, iєрархiчнiстю, залежністю від об’єктiв матеріального світу, рухомістю, здатністю до зростання, розвитку та удосконалення.

Науково-технiчний прогрес та iнформатизацiя суспільства сприяли становленню та інтенсивному розвитку термінознавства – науки про природу тepмінa та термiнології, яку було започатковано у працях С.О. Чаплигiна, Д.С. Лотте, Г.О. Винокура, В.В. Виноградова, О.О. Реформатського, Г. Холодного, Е. Вюстера та Х. Фельбера. На сьогоднiшнiй день питання сутносі наукового терміна у зарубiжнiй та вiтчизнянiй лiнгвiстицi вивченi досить rлибоко. Науковцями було дослiджено природу терміна, його ознаки, критерiї розмежування терміна i не терміна [35; 77; 88; 143; 151; 152; 213; 227; 266; 161], співвідношення терміна та поняття [28; 51; 136; 261], терміна та номена [7; 147], способи та засоби творення термінів [1; 20; 47; 98; 92; 204; 269], були розробленi принципи побудови та упорядкування науково-технічних термінологій [69; 80; 90; 105; 226; 242]. Особливо важливими у сучасний перiод глобальних суспiльно-економiчних змiн та бурхливого розвитку рiзних галузей науки, технiки та сфер виробництва є дослiдження, присвяченi комплексному вивченню окремих термiносистем [42; 56; 11 О; 171; 105; 129].

У термiнознавствi окреслилося два основних підходи у дослiдженнi термінів – нормативний та дескриптивний [56; 101] або, як визначають його деякi лінгвісти, функцiональний [31]. Представники нормативного підходу розглядають термiни як обробленi за прямою домовленiстю особливi слова чи словосполучення, що протиставляються за своєю формою та значенням загальновживаним словам чи словосполученням [52; 90; 105]. На їхню думку, основними вимогами щодо терміну є його однозначнiсть, точнiсть, експресивна нейтральнiсть, стiйкiсть вживання, системнiсть та штучнiсть творення.

Дескриптивний (функцiональний) підхід ґрунтується на положенні Г.О. Винокура про те, що «у ролi терміна може виступати будь-яке слово, ... термiни – це не особливi слова, а лише слова у особливiй функції» [27, с. 5]. Згiдно цього пiдходу, будь-яке повнозначне слово-нетермiн може стати терміном шляхом включення його в спецiальний словник за ознакою точної вiдповiдностi з певною соцiально органiзованою рiччю або поняттям, а будь-який термін може повернутися до загальновживаної лексики шляхом втрати точної вiдповiдностi з рiччю або виходу даної речi або поняття зi вжитку; тобто, з одного боку, область термiнології замкнута, а з іншого – знаходиться у взаємодії з побутовою мовою. Результатом взаємодiї побутової та наукової картин світу є термінологізація загальновживаної лексики, детермінологізація вплив словотворчих особливостей термінів на лексику загального вжитку та збiльшення ролi окремих термiносистем в життi людей як наслiдок науково-технiчного прогресу. Наше дослiдження виконане у руслi криптивного (функцiонального) пiдходу, який стає домiнуючим у сучасному термiнознавствi, про що свiдчать численнi публікації [31; 51; 56; 129; 130; 166; 168; 260; 261].

Розмежування нормативного i дескриптивного (функцiонального) пiдходiв висунуло на перший план певнi проблеми. Одна з них – це співвідношення природнього та штучного у термiнологiї. На вiдмiну вiд звичайного слова, для творення якого достатньо iснуючих засобiв словотворення, терміну необхiдне ще словесне розкриття змiсту термінологічної номінації, тобто дефiнiцiя поняття, оскiльки термін завжди співвідноситься зi спецiальним поняттям [29, с. 89]. Як наслiдок цього, більшість термінів як одиниць спецiального найменування створюються штучно. Однак, iнтенсивна внутрiшньомовна мобільність лексики спричинює стирання чіткої межі між загальнолiтературною лексикою та лексикою спецiального призначення [38, с. 405]. 3 одного боку, загальновживана лексика виступає джерелом поповнення термінологічного фонду, а з іншого – терміни часто повертаються в загальновживану лексику, чим і сприяють її розвитковi. Термінологічна та загальновживана лексика часто мають спільні генетичні корені, граматичну будову та словотворчу базу. Творення значної частини термінів базується на словотворчих засобах та способах загальнолiтературної мови. Термiни слiд розглядати як пограничну межу мiж природнiм та штучним у мові, визначення співвідношення між якими є досить актуальним для упорядкування, стандартизацiї та розбудови термiносистем [29; 129; 166]. Неможливiсть чiтко відокремити загальновживану від термiнологiчної лексики чи навпаки, термінологію від загальновживаної лексики, ускладнює вивчення термінологічної лексики.

З проблемою розмежування природнього та штучного у терміні безпосередньо пов’язано виявлення лексико-семантичних явищ полiсемiї, та антонімії в межах термiнологiчної лексики. Деякi лінгвісти вважають, що термін, на вiдмiну вiд звичайного слова, виражає обмежене, твердо фiксоване поняття, тобто є однозначним [27, с. 8; 105, с. 4; 143, с. 166]. Однак, теорiя та практика дослiдження рiзних термiнологiчних систем свiдчить про те, що термін як одиниця, що функцiонує за законами природньої мови, характеризуеться багатозначнiстю [35, с. 48; 51, с. 82; 83, с. l6; 88, с. 123; 171, с. 7]. Термiни мають тенденцiю до однозначностi в межах конкретної системи термінів як реалiзацiї «закону знаку». Проте, оскільки вони є одиницями мови науки, яка є засобом професiйного спiлкування вчених спецiалiстiв, то «порушення «закону знака» неминучi, так як мова наукового спілкування не тільки вiдображає розвиток людської думки, але й сама розвивається і, як все живе, знаходиться в постiйному pyci» [168, с. 115]. Головною причиною багатозначностi терміна є “... його семантична структурна динамічність, котра спостерігається як в діахронії, так і в синхронiчному варiюваннi в рiзних комунiкативних ситуацiях. У конкретному контексті реалізується одне з можливих значень терміна» [20, с. 20]. Багатозначнiсть терміна, а саме здатнiсть багатозначних термінів входити в різні парадигматичні ряди, призводить до виникнення омонімічних, синонімічних та антонімічних відносин, які xapaктepні для сучасної термiнологiчної ситуацiї [29, с. 132; 45, с. 43; 51, с. 85; 133, с. 131; 141, с. 156; 92, с. 7; 168, с. 121].

Перед термiнознавством також постає питання стилiстичної нейтральностi термінів, для яких, звичайно, не характерна експресiя. Однак, ми вважаємо, що «хоч термін лежить за межами емоцiйного плану, образнiсть може бути використана в термiнологiчнiй номінації для особливоiї мотивацiї термінів, для показу його вiдношення з iншими термiнами, а також названих речей одна з одною» [166, с. 93]. Сучаснi дослiдження свiдчать про те, що термін може сумiщати лексико-граматичну семантику та коннотативний змiст [55, с. 22; 121, с. 189].

Важливим питанням сучасного термiнознавства залишається дослiдження системностi термінів. Термін розглядається як член системи понять, який має «суворо визначене мiсце (по вiдношенню до iнших термінів), яке залежить вiд мicця вiдповiдного поняття у всiй данiй системi понять» [105, с. 14]. Кожен вiдображає у професiйному найменуваннi ієрархію наукових понять.

Забезпечення понятiйної системностi можливе при наявностi тісного контакту фахiвцiв, якi можуть визначити принципи логiчної органiзацiї системи понять певної галузi, з мовознавцями, котpi дають обґрунтування новим мовним формам для полегшення процесу термiнотворення [76, с. 7]. Системнi зв’язки термінів як одиниць мови та професiйно-наукового знання знаходять прояв у своїй словотвiрнiй структурі, тому особливо чiтко системнiсть проявляється в термінотвореннi: термiни «намагаються обрости похідними, утворюючи термiнологiчне гнiздо» [143, с. 166]. Системний характер термінів є однією з умов правильно побудованої, упорядкованої термiнологiї.

Дискусiйним є питання лексико-граматичного статусу терміна. Деякi науковці вважають термінами лише іменники, оскільки вони мають номiнативний характер [27, с. 13; 80, с. 48; 90]. Сучаснi дослiдження доводять, що термінами можуть бути слова, які належать до різних частин мови: прикметники, дієслова, прислівники, які потрапили в розпорядження певної термiнологiчної системи i отримали в межах даної системи однозначний термiнологiчний змiст [31; 47; 51; 106; 130; 140; 150; 171; 148; 248]. Набiр понять, що термiнуються, значно ширший, нiж семантичнi можливостi iменника як засобу вираження цих важливих понять. Продуктивнiсть прикметникiв (часто вiддiєслiвних), дiєприкметникiв та дiєслiв в термiнологiї визначається дiєю однiєї з тенденцiй, характерних для термiнологiчного словотворення – тенденції до гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, якi пов´язанi загальною ТО.

Отже, терміном може бути будь-яка повнозначна частина мови, яка несе певну термінологічну інформацію, виступає показником системних вiдносин та входить в словотворче гніздо, зв’язане загальним термінологічним значенням. Слiдом за представниками дескриптивного (функцiонального) пiдходу термін визначається нами як одиниця спецiального найменування певної галузi науки, технiки, мистецтва, створена штучно чи взята з природної мови, яка виражає поняття, що співвідноситься з iншими найменуваннями в цiй галузi та утворює разом з ними термінологічну систему [27, с. 54; 29, с. l1; 101, с. 88; 129, с. l0; 217, с. 68; 267]. Специфiка терміна полягає у його iнформативностi, високому рівні мотивованостi та узагальнення, у особливому призначеннi та функцiях називання, позначення спецiальних понять, функцiях знакової систематизацiї та наукової комунікації, гносеологічний та евристичнiй функцiях [28: 56; 90; 166]. Будь-який термін співвідноситься з термiносистемою, яка є iнститутом певної соціальної групи.

1.2 Сучасна англійська економічна терміносистема та її специфіка

Економічна терміносистема є сукупністю односкладових та багатоскладових термінів, якi співвідносяться з понятiйною системою економiчної галузi діяльності, знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії один з одним, піддаються свідомому урегулюванню та упорядкуванню [89, с. 16; 104, с. 16].

У лінгвістичному дослідженні економічної термосистеми можна видiлити два основних перiоди [68, с. 2; 129, с. 68]. Перший період починається перед Першою свiтовою вiйною i завершується 30-ми роками ХХ столiття. Biн представлений трьома основними напрямками: а) iсторичний напрямок (Meciнг, Джордан, Фер, Шiрмер, Дiтц); б) економічна германістика (Г. Зiбеншейн); в) структурно-функцiональна економiчна лінгвістика (Цада, Копєкiй, Ванцура). Об'єктом дослідження на даному етапі слугувала англiйська мова. Другий період розпочався пiсля Другої світової вiйни i триває по цей день. Biн характеризується розширенням спектру мов, які підлягали вивченню.

Сьогоднi все бiльше зростає iнтepec до вивчення сучасної англiйської економічної терміносистеми, яка поповнилася найбiльшою кількістю неологiзмiв за oстанні десятилiття [38, с. 411]. У центрi уваги дослiдникiв знаходяться проблеми визначення лексико-семантичних особливостей англiйської економiчної термiнолексики [31; 55; 104], виявлення шляхів та засобiв її творення [13; 15; 26; 36; 47], дослiдження англiйської економiчної термiнолексики в дискурсi [20; 45; 132], вивчення мовних процесiв окремих економiчних сфер дiяльностi: мови маркетингу, реклами, фiнансiв тощо [27; 68]. Особливо важливими є роботи, присвяченi комплексному вивченню англiйської субмови економiки [40; 70; 105].

Сучасна англiйська економічна терміносистема – це система в pyсі, що пiдпорядковується загальному закону кількісного росту та якiсних змiн, поступовостi та скачка. Економiчна термiнолексика належить до суспiльноознавчої термiнологiї, яка є найбiльш чутливою до змiн в суспiльствi [81. с. 66]. Вона є продуктом iсторичного розвитку, що об’єктивно вiдображає вci стани соцiально-економiчних змiн, вiд первiсних до соціалістичних виробничих вiдносин, тому дослiдження сучасної субмови економiки «не може бути відокремлене від історичних змін і культурно інтернаціональних світів, де мова відіграє домiнантну роль» [108, с. 67].

Знання екстралінгвістичних факторiв є досить важливим для розуміння природи економiчного тepмiнa. До того ж, «важко, виходячи з семантичних процесiв розвитку загальнолiтературної лексики, знайти пояснення особливих форм протiкання цих процесiв в термiнологiї i особливо тим явищам, якi характерні лише термінології й викликані не іманентними мовними причинами, а особливим зв’язком термінів з теорією та наукою» [29, с. 7]. Екстралінгвістичною передумовою видiлення англiйської субмови полiтичної економії стало вчення меркантилiстiв, iдеї яких отримали розповсюдження в ХV ст. в Англiї, Францiї, Iталiї та iнших кpaїнax i досягли розквiту в ХVII ст. У цей перiод з’явилася велика кількість інтернаціональних економiчних термінів та вперше став використовуватися синтаксичний спосiб словотворення для

передачі економічних понять [70, с. 16]. Найбільш поширеним шляхом поповнення було запозичення, особливо з латині. Формування системи економiчних понять вiдноситься до мануфактурного етапу розвитку капіталізму та появи нового напрямку – класичної полiтичної економії, який зародився в Англії в кiнцi XVII ст. та у Франції на початку XVІІI ст. Бурхливий розвиток промисловостi, успiхи в областi механiки, математики, фiзики, філософії та iнших наук сприяв розвитку економiчної думки. Цей етап характеризується не тiльки визначенням понятiйного апарату, але й систематизацiєю аспектiв та роздiлiв науки [104, с. 42]. Значний вплив на формування наукових понять мали iдеї представникiв класичної школи полiтичної економії У. Петтi, П’єpa де Буальгіера, Ф. Кене, А. Смітта, Д. Рікардо, Томаса Р. Мальтуса, Нассау В. Сенсора, Джона Мiлля. До 1900 р. англiйська економічна терміносистема поповнювалася переважно власне економічними термінами іншомовного походження, які використовувалися для позначення нових економiчних реалiй (carh, tariff, fee) [127, с. 137] Починаючи з другої половини XIX ст. англiйська мова перетворюється з мови-реципiєнта на мову-продуцента [68, с. l1]. Особливо активно вiдбувалося поповнення англiйської субмови економiки на початку ХХ ст. як наслідок всесвітньої економiчної кризи 20-30-х рр., вихiд з якої пов’язаний з введенням вiльного цiноутворення, ринкового принципу розподiлу доходiв та конкуренцiї, яка виконувала роль регулятора суспiльної економiки та раціоналізатора структури виробництва [46, с. 377]. ХХ столiття стало перiодом економiчного імперіалізму. Центр економiчної активностi змiстився в США, які разом з Великобританiєю стали найбiльшими iнвесторами в країни, що брали участь у Першiй світовий вiйнi, тому у ХХ ст. «грошi не просто говорять, а кричать англiйською мовою» [90, с. 31]. Збiльшення ролi фiнансово-економiчних вiдносин в соцiальному життi обумовлює поповнення сучасної англiйської субмови економiки, головним чином, шляхом використання загальновживаної лексики для номiнації нових економiчних понять [137].

Специфiка економічних понять, які розкривають сутність соціально-економiчних явищ та процесiв людського суспiльства, визначає характер сучасного англійського економічного термінологічного фонду, який формується на базi загальновживаної лексики [36, с. 201; 104, с. 44]. Економiчнi термiни утворюються за звичайними нормами з використанням продуктивних словотворчих засобiв та моделей англiйської загальнолiтературної мови. Парадигматичнi вiдносини полiсемії, омонімії, синонiмії та антонімії стають головною тенденцiєю в парадигмi семасіологічних характеристик, але їх icнування регламентується системою відповідних наукових понять [17, с. 38; 27, с. 8; 104, с. 145]. Особливу роль в англійськiй економiчнiй термiносистемi відіграють базиснi термiни, якi виражають категорiальнi поняття економiки [105, с. 49]. Базиснi термiни є вихідними одиницями для появи похідних термінів та утворюють разом з ними систему. Невiд’ємним поняттям будь-якої термiнологiії, в тому числi й економiчної, є системнiсть, яка охоплює як план змiсту (системнiсть наукових понять), так i план вираження (системнiсть слiв, що передають цi поняття). Зв’язок термінів за словотворчою ознакою на основі тотожностi кореневої морфеми, коли створюються деривацiйнi гнiзда, найбiльш характерний для субмови економіки [104, с. 9]. Економiчнi терміни характеризуються точнiстю, стислiстю, стилiстичною нейтральнiстю, зручнiстю та легкiстю творення [31; 68; 105].

Все вищесказане дає можливiсть сформулювати визначення економiчного терміна. Економічний термін – це створене штучно чи взяте з природної мови слово чи вираз, якi адекватно вiдбивають поняття професiйної та науковоотеоретичноії дiяльностi фахівців в областi економiки та бiзнесу, знаходяться у взаємозв’язку та взаємодії з iншими термiнами, утворюючи разом з ними економічну терміносистему.

Шляхом вивчення теоретичної лiтератури та аналiзу фактичного матерiалу ми дiйшли висновку, що основними шляхами поповнення сучасної англiйської економiчної термiносистеми, подiбно iншим термiносистемам, є тaкi:

1) запозичення інтернаціональних термінів та їх адаптація відповідно до фонетичних i граматичних закономiрностей англiйської мови;

2) переклад твердо встановлених професiйних термінів іншомовного походження з використанням словотворчих елементiв англiйської мови;

3) термінотворення:

 а) використання для позначення наукових понять загальновживаного слова, внаслiдок чого воно термiнологiзується i переходить до розряду лексики обмеженого використання, тобто семантична деривацiя (цей термін є найбiльш зручним, оскiльки його можна застосовувати як до процесу, так й до результату [5, с. 175];

б) утворення термінів шляхом морфологічного або морфолого-синтаксичного словотворення;

в) утворення сталих словосполучень з термінологічним значенням.

Незважаючи на пiдвищений iнтepec до вивчення сучасної англiйської економічної термiносистеми, не вci її аспекти достатньо дослiджено: бракує системних досліджень фахової мови, залишаються невисвітленими функцiональнi особливостi сучасної англiйської економiчної термiносистеми, зокрема специфiка деяких ії субсистем (термінологія менеджменту, митної справи, мови реклами тощо), oкpeмi питання термінотворення та ролі словоскладання, афiксації, конверсії, семантичної деривації в ній. Предметом нашого дослiдження стала дієслівна префіксація – один iз способiв морфологiчного термiнотворення у сучаснiй англійський субмовi економiки.

1.3 Словотвір та термінотворення: аспекти та шляхи дослідження

Термінологічне словотворення будь-якої мови базується, як відомо, на системi словотворення загальнолiтературної мови. Воно бере за основу iснуючi способи, засоби словотворення та словотворчi моделi, але в той же час вiдпрацьовує свою словотворчу пiдсистему, пiдпорядкувавши її основним вимогам термінологічної лексики. Ось чому вивчення закономiрностей термінотворення в сучаснiй англійській субмовi економіки неможливе без знання основних процесiв словотворення сучасної англiйської мови.

Ми дотримуємося тієї точки зору, що термін «словотвiр» включає два поняття [6l, с. 124; 52, с. l68; 58, с. 141; 65, с. 206; ll6, с. 5; 91 с. 37; 95, с. 69-70]. По-перше, словотвір (деривацiя) – це регулярний інтегративно-регуляцiйний синхронiчний процес, який полягає у формуваннi (конструюваннi та оформленнi) нових цілісних похiдних одиниць (дериватiв) за особливими моделями встановлення похiдностi, якi властивi мовi певного типу. По-друге, словотвір – це наука про закономiрностi творення та функцiонування похiдних слiв, яка включає синхронiчний та діахронічний (або iсторичний) словотвiр.

Дослiдження мовних явищ в синхронiї не виключає діахронії, i навпаки [54, с. 14; 54, с. 14; 84, с. 22; 118, с. 34; 124, с. 6]. «При будь-якому вивченнi ми не можемо забувати, що основна вимога дiалектики в нayцi полягає в тому, щоб вивчати явища у зв’язку та розвитку» [89, с. 47]. Повний синхронiчний опис мови повинен враховувати й дiахронiчнi аспекти. «У самiй синхронiї нiби-то присутня діахронія, кожний синхронiчний стан мови обумовлений попереднiм синхронічним же станом. У такiй взаємодії синхронії з попередньою синхронією виявляється взаємодiя синхронії з дiахронiєю» [16, с. 232]. Поєднання синхронiчного та діахронічного вивчення також обумовлюється функцiонуванням в сучаснiй англiйськiй мовi слiв та термінів, що yтвopeнi за допомогою непродуктивних словотворчих засобiв за непродуктивними в сучаснiй англiйськiй мовi моделями, для розумiння яких необхiдне залучення iсторичних довiдок. Без знання причини, історії виникнення та розвитку того чи iншого мовного явища неможливо зрозумiти його теперішній стан. Наша робота виконана у синхронiчному руслi з застосуванням деяких історичних довідок.

За останні півстоліття розбудова теорії словотвору здійснювалася настільки інтенсивно, що продемонструвала зміну аспектів дослідження та пiдходiв до вивчення системи словотвору. На сьогоднішній день не існує єдиної тeopiї словотворення, єдиного погляду на характер даних, що є суттєвими для створення такої тeopії [122, с. l]. У центpi уваги дослiдникiв були рiзнi аспекти словотвору [100]. Однi лінгвісти вивчали питання словотвору в рамках етимології [2; 149; 157; 161]. Iншi розглядали проблеми творення слiв у контексті граматики, орiєнтуючись на структурний аналiз [19; 117; 120; 121; 130; 138; 141; 147; 160; 166]. Представники лексичного напрямку вивчали семантичні вiдносини мiж мовними одиницями [77; 126; 133; 142; 154]. Пiдтвердженням тeopії взаємодії рiзних мовних piвнів стало дослiдження структурно-семантичних стосунків у опозицiйних парах спiльнокореневих слiв «твірне – похiдне» [4; 25; 41; 97; 76; 93; 179; 118; 132; 134; 153]. Вивчення словотвору здiйснювалось також i з точки зору синтаксичних стосунків мiж словами [22; 88; 125]. За останні десятилiття у лiнгвiстицi спостерiгається зростання зацікавленості в ономасіологічному трактуванні мовних явищ, у тому числi й словотвору [28; 62; 87; 128; 143]. При такому пiдходi змiст слiв та термінів дослiджується з позиції співвіднесення мовних одиниць як засобiв позначення найменування з позамовним предметним рядом. Номiнативна функцiя вважається головною у процесi творення слів та термінів. Пiд номiнативнiстю розуміється здатність мовної одиниці самостiйно, без допомiжних засобiв, виражати, актуалiзувати (викликати у свiдомостi пiд час сприйняття) та передавати вiдповiдний змiст (реалії, явища, предмети) [77, с. 9]. Номінативнiсть характерна для вcix знаменних частин мови, але найбiльше – для іменників, оскільки стосункам між компонентами слова на морфологiчному piвнi відповідають живi зв’язки та стосунки, які людина вбачає мiж явищами оточуючої дiйсностi. Досить актуальним сьогодні стає функцiональне дослiдження словотвору, при якому основним детермiнантом словотворчих процесiв вважається контекст, оскiльки прагнення зробити результати пiзнавальної дiяльностi доступними i для iнших людей потребує не лише їх закрiплення у формах певних мовних знакiв, але й визначення дискурсивної ролi форми знакiв, що утворюються [20; 34; 107; 135; 144]. Все більшу увагу вчених привертає етно- та психолiнгвiстичний вимір словотворення, інтepec до яких викликаний розумiнням значимостi словотвору в класифiкацiйно-пiзнавальнiй дiяльностi людей для забезпечення процесу комунiкації. У центрi уваги дослiдникiв постає проблема співвідношення мови та унiверсальних i етноспецифiчних особливостей мислення та свiтогляду. Когнiтивний аспект вивчення словотвору на перший план висуває людину, її досвiд, знання, культурний та iнтелектуальний piвень, якi обумовлюють словотворчі процеси та проявляються в концептуалізації як одному з найважливіших процесiв ії пiзнавальної дiяльностi [12; 131; 152; 162; 164]. Когнiтивний пiдхiд включає семантику i прагматику слова, пов’язанi з ним асоцiації, потенцiйнi модифiкації значення слова в мовленнi, суб’єктивнооб’єктивне у словi [86, с. 211]. При такому пiдходi основна увага придiляється обробцi мовної iнформації, а лiнгвiстика займає периферiйне положення [74; 151]. Різноманітність пiдходiв до вивчення словотвору на сучасному етапi обумовлюється iснуванням великої семантичної та структурної рiзноманiтностi похідних основ та свідчить про актуальність дослідження словотворчих процесів.

Наша робота базується на поєднаннi морфологiчного, ономасiологiчного та семасіологічного пiдходiв. Слово (термін), з одного боку, є номiнативною одиницею, а з іншого – знаковим утворенням, тому доцільно описувати лексичну семантику в двох аспектах: 1) в ономасiологiчному, тобто в аспектi співвіднесення слова з предметним (екстралінгвістичним) рядом; 2) в семасіологічному – в планi спiввiднесення слова в системi його стосунків (в парадигматицi) та зв’язкiв у лiнiйному рядi (в синтагматицi) з одиницями цього або вищого рiвня [102, с. 23]. У руслi морфологiчного пiдходу здiйснюється дослідження структурно-семантичних стосунків у опозицiйних парах спiльнокореневих слiв «твiрне-похiдне».

Головною одиницею системи словотвору вважається основа слова [41; 42; 97; 65], оскiльки «словотворчi афiкси утворюють власне не слово як таке, а лише основу» [95, с. l03]. Основа традицiйно визначається як обов’язкова, постiйна (що не змiнюється за значенням та будовою) структурна частина, що видiляється зi слова як певного цiлого (або така, котра матеріально збiгається зі словом, що функціонує самостiйно), є засобом вираження його лексичного значення та входить до складу вcix його словоформ [41; 42; 52; 56; 97; 65]. Центральною категорiєю синхронiчного словотвору є похідність, яка обумовлює подiл основ на твірні, непохiднi та похiднi [48, с. 8; 66, с. 23; 95, с. 57]. Непохідна основа – це основа, яка не мотивується за формою та змiстом iншими основами [52, с. 164]. Твірна основа (ТО) [42; 49; 56; 97] або словотворча база [116], мотивуюча база (основа) [67] розглядається як досить визначений для кожного похiдного повнозначний мовний відрізок, який не просто бере участь в утворенні ПО похiдного слова, але є його безпосередньо складовим та лексико-семантичним ядром [97, с. 51]. У процесi словотворення ТО реалiзується в yтвopeннi ПО слiв, якi визначаються як «будь-якi вториннi, тобто зумовленi iншим знаком чи сукупнiстю знакiв, одиницi номінації зi статусом слова незалежно вiд структурнoї простоти чи складностi останнього» [62, с. 5]. Похiдними вважаються основи афiксального типу та основи складних слiв, конверсивнi утворення, а6ревiатури та iншi види вторинних словотворчих конструкцiй [49, с. 12-13; 97, с. 23-24]. О.С. Кубрякова також відносить до основ, зв’язаних стосунками похідності, «корелятивні пари, що не співвідносяться з регулярною моделлю, але існування яких легко перевіряється повторюванiстю у подiбних умовах», наприклад: to locate, to allocate, local [97, с. 169]. Відмінною рисою ПО є її синхронiчний зв’язок з iншою основою (основами) та її семантична обумовленiсть цiєю iншою мотивуючою основою (основами), тобто ПО характеризується похідністю за формою та мотивованiстю за змiстом, якi знаходять вiдображення у вiдповiднiй регулярнiй словотворчiй моделi [4; 5; 25; 41; 48; 61; 65; 96; 145; 146].

Словотворчi одиниці вступають у синтагматичні взаємовідносини поступово, тактами. Деривацiйний такт або крок є динамiчним осмисленням словотворчих відносин TО та ПО основ, тобто, це відрізок, що відповідає акту деривації [50; 57; 66; 158; 110; 111]. Деривацiйний акт розглядається як процес утворення ПО способами морфологічного, морфологосинтаксичного, фонетико-морфологiчного, лексико-семантичного та лексико-синтаксичного типiв деривацiї [57, с. 42]. У нашому дослiдженнi утворення ПО термінів способами лексико-семантичної деривацiї не розглядається, оскiльки процеси термiнологiзації загальновживаних слiв у сучаснiй англiйськiй економічній термiносистемi отримали належне висвiтлення [31; 53; 104].

Попри значнi надбання у дослiдженнi системи словотвору, iснyє низка проблем, що потребують бiльш детального висвітлення, серед яких невизначеність стосовно деяких понять словотворчої системи, неоднозначність у визначеннi способiв та засобiв словотвору, їх класифiкації, недостатнiсть точних методiв аналiзу словотворчих явищ, розбiжностi у розумiннi стосунків словотворчої похідності та у вирішенні питань, які стосуються визначення морфологiчного статусу деяких словотворчих формантiв англiйської мови.

Однiєю з проблем (розмежування похiдностi в синхронiії та діахронії. Розвиток мови спричиняє перетворення кількісних змiн у якiснi, у результатi чого часто у словотвiрнiй структурі основ вiдбувається процес спрощення. Свiдченням цього є iснування у сучаснiй англiйськiй мовi основ слiв з єдиним семантичним компонентом та неясним морфологiчним складом, наприклад: to withhold – утримувати, to bequeath – заповідати (майно), to deplete – вичерпувати (запаси), to understand – розумiти. Деякi мовознавцi розглядають основи такого типу як похiднi [14; с. 138; 94, с. 203]. Більшiсть учених відносить їх до непохідних, але членованих основ, що складаються з декількох морфем [1; 4; 59; 76; 78; 97; 114; 126] . Для позначення словотворчо-непохідних, але членованих основ дієслів ми використовуємо терміни О. С. Кубрякової «умовно та дефектно членованi основи» [59, с. 80]. У складi умовно (формально) та дефектно-членованих основ видiляються неповнозначнi морфи: квазi-морфи та маркери [59, с. 86-87]. Маркери розглядаються як службовi одиниці, які служать розрізненню категоріaльних значень у конструкцiї в цiлому i є її категорiальними морфологiчними ознаками. Маркери функцiонально еквiвалентнi службовим зв’язаним морфемам, тобто афiксам: подiбно до афiксiв маркери сприяють класифiкації слiв за окремими групами частинами мови), хоч за своїм мiсцем у системi мови вони досить вiдрiзняються від афiксiв. Квазі-морфи визначаються як мовні одиниці, які зустрiчаються у виглядi будiвельних одиниць окремих нерегулярних форм i якi не досягають статусу безумовного морфу через нexapaктepнi для даного класу морфiв вузькi поєднувальнi можливостi або з чисто семантичних причин. Квазi-морфи дефектнi або структурно, або семантично, а інколи i структурно, i семантично, наприклад: -duce (to reduce, tо induce), -tect (to detect, tо protect), -tain (to attain, tо retain), jeal- (jealous), -tire (to retire). Слiд зауважити, що проблема співвідношення морфемного членування та словотворчої похiдностi має розглядатися лише на синхронiчному piвнi сучасної англiйської мови. Icторичне вивчення слова не має нiякого вiдношення до його статусу згiдно з нормами та правилами сучасної мови [155, с. 977].

У лінгвiстичнiй лiтературi немає чiтко визначених критеріїв розмежування похiдних та непохiдних, але членованих основ. У нашому дослiдженнi критерiями видiлення основ дiєслiв дефектно та умовно членованої структури в окрему групу стали такі їx ознаки [25; 59; 128]:

1) нездатнiсть вихiдноії основи дiєслова з префiксом функцiонувати самостiйно або зустрiчатися у складi iнших одиниць з одним i тим же значенням: tо detuct – утримувати, вираховувати, tо conduct – проводuтu; tо engage – наймати (робimнuкiв); to forfeit – втрачати право; tо redress – вiдшкодовуватu, tо dress – одягатися (пор.: tо overprice – призначати завищену цiну, tо price – оцінювати; local – місцевий, tо locate – розмiщуваmи; tо regulate – регулюваmu, regular – регулярний);

2) неможливiсть словотворчих формантiв маркувати словотворчий процес у структурному та семантичному вiдношеннях, тобто відсутність у афiксiв чiткої семантики або структурного видiлення: tо depart – виїжджати, to import – iмпopmyвaтu, tо bесоmе – ставати, tо understand – розуміти, tо mistake – помилятися, tо restrict – обмежувати (пор.: tо disorder – вносиmu безлад, to overproduce – виробляти в надмірний кількостi, to repledge – повторно закладаmu);

3) нездатнiсть афiкса виконувати словотворчi функції на сучасному етапi розвитку англiйської мови: to sиrrender – оточувати, tо increase – збільшувати, tо withdraw – знiмаmu з рахунку, tо forgive – пробачаmu (борг), to arrange – органiзовувати, to arise – виникати, to emend – вносити поправки, to explain – пояснювати.

Дослiдження словотворчої системи може здiйснюватися рiзними шляхами. 3 одного боку, можна описувати словотворчу систему вiд похiдної до твірної основи слова, коли основним об’єктом дослідження виступає ПО, її структурнo-семантичні особливостi та словотворча модель, яка їй відповідає. При такому пiдходi вивчення словотворчих одиниць вiдбувається шляхом словотворчого аналiзу [42; 48; 72; 82; 115; 139; 148].

3 iншого боку, словотворча система може дослiджуватись у напрямку вiд ТО до спiввiдносних з нею за структурою та семантикою ПО слiв. Цей напрямок передбачає розкриття механiзмiв породження вторинних одиниць, виявлення та описання правил, моделей та факторiв, що впливають на словотворчi потенції ТО – центральної одиницi, котра розглядається з позиції словотворчого синтезу [7; 10; 18; 42; 51; 56; 66; 73; 113]. Словотворча потенція – визначається як «категорiя мовної абстракції, що вiдображає можливiсть основи породжувати нові семантично i структурно залежнi вiд неї слова» [9, с. 7]. Виявлення словотворчих потенцiй основ слiв та термінів дає можливiсть поглибити знання про мову як про системне явище, яке полягає у взаємодiії мовних piвнів.

Дослiдження специфiки взаємозв’язкiв словотвiрної структури i семантики у опозицїї ТО-ПО передбачає вивчення формально та лексично спорiднених з ними слів. Найбiльш перспективним об’єднанням ПО слiв є словотворче гнiздо [11; 21; 23; 44; 71; 101; 188]. Вивчення словотворчих гнiзд дозволяє представити систему словотвору як цілісне утворення зі своєю внутрішньою організацією, правилам і функцiонування та взаємовідносинами з iншими мовними пiдсистемами. Словотворче гнiздо є сукупнiстю СЛ, якi мають одне й теж вихiдне слово [66, c. 31]. СЛ визначається як ряд однокореневих слiв рiзних aктів деривацiії, якi перебувають у стосунках послiдовної похiдностi на горизонтальнiй вісі розгортання словотворчого гнізда [52, с. 175]. СЛ демонструють ступеневий характер деривацiйних стосунків, який полягає у pyci вiд вершини, як правило, непохiдного, немотивованого слова нульового акту деривацiії до похiдних та мотивованих. Вивчення СЛ як одного iз способiв формування словотворчого гнiзда сприяє репрезентацiії структури та виявленню семантики однокореневих слiв та термінів [23; 32; 41; 57; 101]. Проте, відношення між словами, що знаходяться у словотворчому гнізді, можна розглядати не лише по горизонталi, по лiнії словотворчих ланцюжкiв, але й по вертикалi, по лiнії словотворчих парадигм [21; 71; 111; 123]. На жаль, на даний час немає єдиного визначення словотворчої парадигми. Найбiльш прийнятним вважається розуміння її як сукупності однокореневих похідних, що вiдповiдають одному й тому ж деривацiйному такту [41; 52]. Типологiя словотворчих гнізд, ланцюжків та парадигм є вираженням парадигматичних, синтагматичних та iєрархiчних вiдносин. Однак, у сучаснiй англiйськiй мовi не вci їх аспекти достатньо висвітлено.

Аналiз лiтератури з термiнотворення свiдчить про те, що його основними тенденцiями є зростання термiнологiчного фонду словотворення, прагнення до, гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, пов’язаних ТО, посилення в певних ситуаціях взаємообумовленостi продуктивності словотворчої моделі, тому у нашому дослідженні ПО префiксальних дiєслiв у функції економiчних термінів вивчаються у комплексi з формально i лексично спорiдненими з ними ТО та ПО шляхом розгортання СЛ, що дає можливість уточнювати структуру і семантику кожного окремого терміна.

1.4 Префiксацiя як спосiб слово- та термiнотворення

Передумови формування, розвиток та специфiка функцiонування економiчної термiнолексики обумовили її тенденцiю до використання в термінотворенні, головним чином, словотворчих засобiв та способiв загальнолiтературної мови.

Одним iз продуктивних способiв слово- та термінотворення в сучаснiй англiйськiй мовi є префіксація [79, с. 5; 83, с. 59]. У лiнгвiстичнiй лiтературi префiкс визначається як препозитивна загальна службова частина cepiї слiв, що виконує словотворчу функцiю в одному iз aктів деривацiї, змiнює свою смислову структуру в процесi мовного розвитку та бере участь у формуваннi цiлого ряду ономасiологiчних категорiй [14, с. 68; 84, с. 49; 119, с. 123].

У сучаснiй лiнгвiстицi дослiдженню префiксальної пiдсистеми придiлялась значна увага. Мовознавцi дослiджували головнi ознаки та специфiку префiксiв як засобiв словотворення [8; 64; 112; 117; 139; 140; 146; 158; 165; 167], особливостi префiксальної номінації [24; 87], структуру та семантику префiксальних дериватiв [59; 60; 69; 83; 97], використання префiксiв в термінотворені [6]. Важливе значення мають працi, присвяченi комплексному дослiдженню префiксальної системи англiйської мови [9; 14; 72; 82; 84; 85]. Проте, попри значнi надбання iснує ще низка проблем, якi потребують бiльш детального висвітлення, а саме визначення статусу деяких префiксальних морфем, відсутність єдиної класифікації префiксiв, встановлення ролi префiксiв як засобiв термiнотворення, вивчення їх у функцiональному аспектi тощо.

Довгий час у лінгвістичних студіях домінувала думка, що префiкси, на вiдмiну вiд суфiксiв, в англiйськiй мові виконують «тiльки й виключно функцiї засобу перебудови лексичного значення слова» [2, с. 32]. Вважалося, що префiкси не можуть змiнювати лексико-граматичну категорiю слiв, з якими вони поєднуються. І.В. Арнольд та Б.А. Iллiш допускають той факт, що префiкси можуть транспонувати одну частину мови в iншу, але на їхню думку, префiкси виступають в цiй функцiї дуже рiдко [119, с. 123; 229, с. 112]. Т.М. Бєляєва вважає що префiксальнi дiєслова типу to belittle, tо out-Herod утворюються за допомогою префiксально-конверсивного прийому, коли префiкс перебудовує семантику ТО, а одночасна конверсiя переводить її в iнший лексико-граматичний клас [9, с. 76]. Роботи Р.С. Гiнзбурга, Р.Г. Зятковської, Ю.О. Жлуктенка, О.Д. Мєшкова, Л.П. Пастушенко, В.І. Шкарупіна, К.В. Піоттух, П.М. Каращука доводять, що префікси, як і суфікси, можуть змінювати лексико-граматичну категорію слова, з яким вони поєднуються, тобто вони можуть виконувати транспонувальну функцію; однак, транспонувальна функція не є для них основною, оскільки більшість префіксів функціонує в нетранспонувальних моделях [14, с. 68; 33, с. 49; 45, с. 31; 72, с. 96; 82, с. 16-17; 112, с. 42; 116, с. 16; 122, с. 192]. У префіксальній системі сучасної англійської мови О.Д. Мєшков виділяє 19, О.Н. Бортнічук – 20, а В.І. Шкарупін – близько 25 транспонувальних префіксальних моделей. Ми також вважаємо, що префікси можуть змінювати лексико-граматичну категорію слова, з яким вони поєднуються: у результаті нашого дослідження було виявлено як нетранспонувальні, так й транспонувальну префіксальні моделі дієслів.

Невирішеною залишається проблема семантичної класифікації префіксів, яка обумовлена тим, що один і той же префікс, в залежності від дистрибуції, може виражати різні і в багатьох випадках далеко не синонімічні значення. Префікси можуть не просто приєднуватися до значення інших морфем, а «закреслювати» своє значення у результаті взаємодії з іншими морфемами та створювати додаткові «прирощені» значення, втрачаючи своє власне номінативне значення [73]. Що стосується дієслівних префіксів сучасної англійської мови, то їх семантичний ефект можна назвати адвербіальним, оскільки вони визначають та пояснюють ідею, яку несе в собі слово. Як Зазначає Т.В.Максимова, дієслівні префікси мають дейктичний характер: вони співвідносять дію, виражену дієсловом, з певною точкою відліку, уточнюючи її В часовому, локальному, кількісно-оцінювальному та інших відношеннях [69, c.7].

Досить часто до складу префіксальних морфем зараховують різні за характером одиниці, що пояснюється тим, що «префікси розвиваються, головним чином, із часток прислівникового та прийменникового характеру, зберігаючи в цілому більшу, порівняно з суфіксами, семантичну і морфологічну самостійність» [84, с. 41]. Це породжує проблему визначення статусу деяких префіксальних морфем у сучасній англійській мові.

Розбіжності у визначенні статусу деяких префіксів потребують виявлення головних ознак префікса, а саме: 1) префікс є препозитивною афіксальною морфемою, яка постійно відтворюється в мові; 2) як словотворчий формант, префікс звичайно більш автономний у фонетичному, морфологічному та семантичному відношенні, ніж суфікс; 3) префікс вносить у значення мотивуючої основи ту чи іншу модифікацію і стає компонентом значення основи похідного. Йому належить головна роль у формуванні нового значення похідної одиниці у порівнянні з твірною; 4) префікс характеризується контекстуальною варіативністю, оскільки може утворювати похідні деривати зі значенням, яке відхиляється від його стрижневого значення; 5) префікси, виконують як нетранспонувальну, так і транспонувальну функції, змінюючи лексико-граматичну належність ТО, з якою поєднуються, проте, транспонувальна функція не є для них основною [64, с. 300-312; 84, с. 52].

Як було сказано вище, у сучасній англійській мові префіксація найбільш характерна для системи дієслова, з яким пов’язаний майбутній розвиток мови, оскільки він, очевидно, буде характеризуватися «подальшим поглибленням процесу проникнення дієслівної основи в різні ланки лексико-семантичної системи словотворення» [80, с. 65]. Сучасні лексикографічні джерела термінологічної лексики свідчать про те, що префіксальні дієслова у функції термінів є невід’ємною частиною будь-якої терміносистеми, в тому числі й економічної.

У нашому дослідженні розрізняються терміни - префіксальні утворення та префіксальні деривати, оскільки без вивчення всіх дериваційно-вичленованих префіксів, які входять в різні структури, характеристика основ префіксальних дієслів у функції економічних термінів не буде повною [85, с. 5]. Префіксальне утворення визначається як словотворча структура з префіксом, котрий, приєднався в будь-якому акті деривації: to overcool – різко сповільнювати темпи економічного розвитку ← to overcool – переохолоджувати ← over- + to cool - охолоджувати, to overheat – розвиватися надто високими темпами ← to overheat - перегріватися ← over- + to heat – нагріватися; mismanagement ← to mismanage + -ment ← mis- + to manage, denationalization ← to denationalize + -ation ← de- + to nationalize, overspending ← to overspend + -ing ← over- + to spend. На відміну від префіксального утворення, префіксальний дериват містить префікс, який приєднався в останньому дериваційному акті, тобто є результатом префіксальної деривації, наприклад: to overbuy – закупляти надмірну кількість товару ← over- + to buy, to outproduce – перевищувати за рівнем продуктивності ← out- + to produce, to prefabricate – виготовляти заводським способом ← pre- + to fabricate – виготовляти.

Дослідження структури, семантики та словотворчих потенцій основ префіксальних дієслів, що функціонують у сучасній англійській субмові економіки, здійснюється з урахуванням етимологічної характеристики дієслівних префіксів, згідно якій виділяються германські (власне англійські) та романські (іншомовні) префікси.

Висновки

Науково-технічний прогрес та інформатизація суспільства сприяли становленню та інтенсивному розвитку термінознавства. На сьогоднішній день природа наукового терміна у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці досліджена досить глибоко. У цій роботі термін визначається слідом за представниками дескриптивного (функціонального підходу) як одиниця спеціального найменування певної галузі науки, техніки, мистецтва, створена штучно чи взята з природньої мови, яка виражає поняття, що співвідноситься з іншими найменуваннями в цій галузі, утворюючи разом з ними термінологічну систему. Збільшення ролі окремих терміносистем в житті людей призводить до стирання чіткої грані між загальнолітературною лексикою та лексикою спеціального використання, що ускладнює вивчення термінологічної лексики та висуває певні проблеми в термінознавстві, а саме: співвідношення природнього та штучного у термінології, дослідження системності термінів, виявлення лексико-семантичних явищ полісемії, синонімії, омонімії та антонімії в межах термінологічної лексики, питання стилістичної нейтральності термінів, визначення їх лексико-граматичного статусу, дослідження специфіки окремих субмов науки і т.п.

У зв’язку з бурхливими економічними змінами, удосконаленням управління економікою та розвитком торговельних відносин підвищується інтерес до вивчення сучасної англійської економічної терміносистеми. Економічна терміносистема будь-якої мови, в тому числі й англійська, є найбільш чутливою до змін в суспільстві, що і обумовлює її специфіку: а) особливу роль базисних термінів, які виражають категоріальні поняття економіки та є вихідними одиницями для утворення похідних термінів; б) використання загальновживаної лексики, її словотворчих засобів та моделей для творення економічних термінів; в) тенденція економічних термінів вступати в парадигматичні відносини полісемії, омонімії, синонімії та антонімії; г) прагнення до гніздового словотворення, до створення комплексу найменувань, пов’язаних спільною твірною основою, зручність та легкість творення термінів; д) незалежність економічної терміносистеми, що виявляється у постійних змінах та поповненнях.

За останні десятиліття англійська економічна терміносистема зазнала найбільших змін та поповнення. Основними способами творення англійської економічної термінолексики вважається семантична деривація, морфологічне, морфолого-синтаксичне та синтаксичне термінотворення. Одним із способів морфологічного термінотворення є префіксація, яка в англійській мові є найбільш характерною для системи дієслова. Префіксальні дієслова є невід’ємною частиною англійської субмови економіки. Засобами творення префіксальних дієслів є такі германські дієслівні префікси fore-, mis-, out-, over-, un-, under-, up.

Творення англійських економічних термінів базується на системі словотворення загальнолітературної мови, головною одиницею якої вважається основа слова. Основа традиційно визначається як обов’язкова, постійна (що не змінюється за значенням та будовою) структурна частина, що штучно виділяється зі слова як певного цілого (або така, котра матеріально збігається зі словом, що функціонує самостійно), є засобом вираження його лексичного значення та входить до складу всіх його словоформ.

Оскільки основною тенденцією термінотворення в англійській економічній терміносистемі є прагнення до створення комплексу найменувань, пов’язаних спільною ТО, то у нашому дослідженні основи префіксальних дієслів вивчаються у напрямку від твірних основ вершин словотворчих ланцюжків, компонентами яких вони є, до співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ термінів. Саме такий підхід сприяє більш об’єктивному та глибокому розкриттю механізмів породження термінів та їх регулювання і є певним внеском у виявлення актуального та потенціального у англійській субмові економіки та мові взагалі.

Дослідження основ префіксальних дієслів у функції економічних термінів здійснюється шляхом поєднання словотворчого аналізу та синтезу, які становлять діалектичну єдність. Словотворчий аналіз, який полягає у бінарному членуванні похідних основ на максимальні словотворчі компоненти, дає можливість виявити структурні типи основ префіксальних дієслів та твірних основ вершин СЛ, компонентами яких вони є. Визначення структурних типів основ супроводжується етимологічними довідками та морфемним аналізом, застосування якого обумовлюється різним рівнем похідності основ в синхронії та діахронії. Словотворчий синтез полягає у виявленні словотворчих потенцій основ префіксальних дієслів та знаходить відображення у кількісних та якісних аспектах реалізації, якими є словотворча активність та валентність. Словотворчий аналіз та синтез здійснюється з використанням словотворчого моделювання, яке, як науковий спосіб пізнання об’єктивного світу, сприяє образній репрезентації мовних процесів. Кількісною характеристикою моделі є продуктивність, яка визначається кількістю дериватів, які виникали за певною моделлю за період її функціонування в мові. Оскільки кожна конкретна субмова науки безпосередньо формується і розвивається в суспільстві, нами було здійснено прагматичну характеристику префіксальних дієслів у функції термінів.

Таким чином, дослідження структурно-семантичних характеристик основ префіксальних дієслів у напрямку від твірних основ вершин словотворчих ланцюжків, компонентами яких вони є, до співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ, обумовлено відсутністю і в той же час необхідністю комплексного аналізу окремих процесів та явищ, які відбуваються у сучасній англійській економічній термінолексиці. Знання особливостей творення економічних термінів, зокрема, основ префіксальних дієслів, необхідне для раціонального відбору словотворчого інвентарю та словотворчих моделей, що сприяє покращенню мовної підготовки українських спеціалістів в області економіки, оптимізації наукової комунікації, упорядкуванню сучасної англійської економічної терміносистеми та дає можливість створювати економічні термінологічні словники та банки даних.

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА СЕМАНТИКА ТА СЛОВОТВОРЧІ ФУНКЦІЇ ФУНКЦІЇЇ ДІЄСЛІВ З ГЕРМАНСЬКИМИ ДІЄСЛІВНИМИ ПРЕФІКСАМИ

2.1 Структурно-семантичні особливості префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.1.1 Семантична та прагматична характеристика префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

У сучасній англійській економічній терміносистемі функціонують як однозначні, так і багатозначні префіксальні дієслова з германськими дієслівними префіксами be-, fore-, mis-, out-, over-, un-, under-, та -up. Однак, чисельно переважають однозначні префіксальні дієслова (68,5 %), оскільки “слово з порівняно простою семантичною структурою має більше шансів стати терміном” [31, с. 11].

Більшість однозначних префіксальних дієслівних утворень є префіксальними деривативами, які утворилися за СМ префіксальних дієслів для позначення спеціальних понять різних областей економіки, тобто шляхом її термінологізації є дієслівна префіксація наприклад: over- + to invest – інвестувати → to overinvest – надмірно вкладати капітал; mis- + to manage - керувати→ to mismanage – погано здійснювати керівництво; over- + to bid – пропонувати ціну → to overbid – пропонувати надто високу ціну; under- + to price – призначати ціну → to underprice - призначати надто низьку ціну.

Деякі однозначні префіксальні дієслова з германськими дієслівними префіксами відносяться в англійській субмові економіки до префіксальних утворень, термінологічні значення яких є результатом семантичного розвитку сигніфікативних значень префіксальних дієслів загального вжитку, тобто шляхом їх термінологізації є семантична деривація, наприклад: to forestall – скупляти наперед←to forestall – випереджати, to overstay – пропускати вигідний момент для продажу цінних паперів або товару за найвищою ціною ←to overstay – затриматись, to overheat – розвиватися надто швидкими темпами (про економіку) ←to overheat – перегріватися, to overcool – різко сповільнювати економічний розвиток ←to overcool – переохолоджуватись.

За частотністю та активністю полісемії дієслово очолює список частин мови в англійській мові [149, с. 25]. Семантична структура багатозначних (полісемантичних) термінів є сукупністю слово значень, які розглядаються як одне із значень полісемантичного слова [102, с. 67]. Багатозначні префіксальні дієслова становлять 31,5 % від загальної кількості виявлених дієслів-термінів з германськими дієслівними префіксами. Семантична структура багатозначних префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами “складається не стільки за рахунок сигніфікативного розвитку вихідного значення термінів з германськими дієслівними префіксами, оскільки в результаті багатократних актів деривації за однією й тією ж словотворчою моделлю (СМ), в процесі яких реалізуються різні значення мотиваційного слова або різні відтінки СЗ однієї й тієї ж СМ, наприклад:

У той же час, у сучасній англійській економічний терміносистемі функціонують багатозначні префіксальні дієслова, первинні значення яких є результатом дієслівної префіксації, а вторинні - результатом семантичної деривації, наприклад: un- + to load - вантажити→ to unload - розвантажувати→ to unload –розпродавати (цінні папери), збувати акції через зниження курсу; over- + to shoot – викидати, стріляти→ to overshoot - надто підвищувати→ to overshoot - переповнювати (ринок), under- + to write – писати → to underwrite – підписувати (документ)→ to underwrite – підписувати поліс морського страхування, гарантувати розміщення (позики).

Сучасна англійська термінолексика охоплює такі області економіки, як теоретична економіка, різні області фінансів (бюджет, податки, кредитну справу, ринок цінних паперів, страхування, інвестиції), бухгалтерський облік та аудит, міжнародні економічні та валютні відносини, управління кадрами та організацію виробництва, маркетинг та рекламу, ресторанний та туристичний бізнес. Крім цього, англійська економічна терміносистема також включає соціально-політичну, юридичну, математичну, статистичну та демографічну термінологію [3, с. 5].

З метою систематизації матеріалу був проведений аналіз спеціальної літератури та лексикографічних джерел з економічних дисциплін, який надає підстави на виділення п'яти основних сфер економіки, а саме:

1. Маркетинг та реклама;

2. Фінанси та бухгалтерський облік;

3. Управління людськими ресурсами та виробництвом;

4. Ресторанний та туристичний бізнес;

5. Теоретична економіка (основи економічної теорії), яка охоплює соціально-політичну, юридичну, математичну, статистичну та демографічну термінолексику.

Значна кількість префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами позначає загальні поняття, котрі є спільними для виділених вище сфер, наприклад: to forecast – прогнозувати, to overcharge – призначати завищену ціну, to uplift – підвищувати (ціну), to upgrade – підвищувати (кваліфікацію, якість продукції), to overstock – робити надто великий запас, to oversell – продавати більше своїх запасів, to underpay – недоплачувати, to underestimate – недооцінювати.

Інші префіксальні дієслова виражають поняття, що характерні не для всіх, а лише для деяких виділених вище економічних сфер, наприклад: to overproduce – виробляти (товари) в кількості, що перевищує попит (марк., о.ек.т., упр.), to underperform – бути недостатньо прибутковим (фін., о. ек. т.), to undertax – нелостатньо оподатковувати (фін., о. ек. т.), to overcome – перебороти, подолати (упр., о. ек. т.), to undersell – продавати за зниженими цінами (марк., фін., о. ек. т.).

Частина однозначних префіксальних дієслів позначає спеціальні поняття, які чітко співвідносяться з конкретною областю економіки, наприклад:

1. Маркетинг та реклама: to outshop – робити покупки за межами місця проживання, to overkill – робити дорогу, але не ефективну рекламу, яка швидше відштовхує покупців, ніж приваблює їх, to underpack – погано пакувати, to overprint – друкувати текст на папері, який уже містить друкований матеріал, to overorder – замовляти товар у кількості, що перевищує попит, to overcarry – доставляти товар не за місцем призначення;

2. Основи економічної теорії: to untie - дозволяти приватній компанії конкурувати з державними підприємствами, to underprint – підтримувати (попит, ціни), to underindetify – визначати дані рівняння на основі недостатньої кількості відомих факторів, to misalign – не співпадати, відхилятись (про дані), to upswing – розширювати економічну активність, підніматися (про ціни), to overconsume – споживати дуже багато, to intermarry – змішуватися шляхом шлюбу (про раси, національності);

3. Управління людськими ресурсами та виробництвом: to underman – укомплектовувати не повністю (персоналом), to overrepresent – надавати більше представників, ніж потрібно, to overemploy – перевантажувати роботою, to outplace – надавати допомогу працівникові, якого збираються звільнити найближчим часом, у пошуках нової роботи, to misinform – неправильно інформувати, to undergo – підлягати (навчанню), to misarrange – неправильно організовувати;

4. Фінанси та бухгалтерський облік: to overborrow – позичати суму, що набагато перевищує рівень платоспроможності (зайомщика), to overallocate - передавати облігації на суму, що перевищує заплановану, to underrate – давати занижены номінальні характеристики, недооцінювати, to undersubscribe – підписуватися (на акції, облігації), не в повному обсязі, to overfund – фінансувати в надлишку, to overcredit – надавати надмірні кредити, to mispost – неправильно робити проводку, to foreclose – позбавляти права викупу закладеного майна;

5. Ресторанний та туристичний бізнес: to overbook – продавати більше квитків або місць в готелі, ніж є в наявності, to overcrown – переповнювати приміщення, to uncork – відкупорювати (пляшки), to foresee – передбачати, to overfly – перелітати (країну), to overtake – переганяти (на транспорті), to overdo – недожарювати, to unfreeze – розморожувати, to miscarry – не доходити за адресою.

Більшість багатозначних префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами виражають поняття різних областей економіки: to overhang 1) фін.-бух. погано впливати на ціну акції в результаті пропозиції великої кількості акції для продажу; 2) марк. не продаватися на ринку (про велику кількість товару); to undo 1) фін.-бух. виконати зворотну інформацію; 2) рест.-тур. недожарювати; to mismanage 1) упр. неправильно керувати (персоналом); 2) фін. неправильно управляти (фінансами); to overcapitalize 1)упр. мати більший капітал, ніж потрібно для акціонерної компанії, підприємства; 2) фін.-бух. надто високо оцінювати капітал компанії; to unload 1) марк. Розвантажувати; 2) фін.-бух. збувати акції через небезпеку зниження курсу; to underbook 1) фін.-бух. не збирати підписувачів (на акції); 2) рест.-тур. не мати достатньо броні.

Загальна кількісна характеристика префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами в різних сферах економіки представлена в таблиці 2.1. кількісному аналізу підлягали як однозначні, так і багатозначні дієслова-терміни, котрі функціонують в різних сферах економіки.

Таблиця 2.1 - Співвідношення кількісної характеристики префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами в різних сферах економіки

Як свідчать дані таблиці, префіксальні дієслова з германськими дієслівними префіксами найчастіше використовуються в області фінансів та бухгалтерського обліку, управління людськими ресурсами та виробництвом; рідше - в області реклами та маркетингу, основ економічної теорії, сфера ресторанного та туристичного бізнесу представлена найменшою кількістю префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами.

Отже, у сучасній англійській субмові економіки функціонують однозначні та багатозначні префіксальні дієслова з германськими дієслівними префіксами, способом термінологізації яких є дієслівна префіксація або лексико-семантична деривація.

Вони виражають поняття різних сфер економіки, проте найбільша їх частка припадає на область фінансів та бухгалтерського обліку, управління людськими ресурсами та виробництвом.

2.1.2 Словотворча структура основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

Словотворчий аналіз ПО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у функції економічних термінів показав, що вони мають різну словотворчу структуру, яка визначається валентними можливостями дієслівного префікса. Валентність префікса розглядається як його здатність поєднувати ТО різної структурної організації. У нашому дослідженні словотворча структура ПО префіксальних дієслів визначається такими параметрами ТО, яка поєднується з префіксом: 1) лексико-граматичною приналежністю ТО; 2) морфемною структурою ТО; 3) дериваційною структурою ТО; 4) етимологією ТО; 5) регулярністю дієслівної ТО. Розглянемо кожен з параметрів окремо.

Лексико-граматична належність ТО. У сучасній англійській мові германські дієслівні префікси be-, fore-, mis-, out-, over-, un-, under-, up- можуть виконувати як нетранспортувальну, так і транспортувальну функції. Транспортувальна функція характерна лише для префіксів be-, out-, over-, un- [14, с. 242-255; 72, с. 96-98; 82, с. 16].

У сучасній англійській субмові економіки германські дієслівні префікси be-, fore-, mis-, out-, over-, un-, under-, up- виконують переважно нетранспортувальну функцію, утворюючи ПО префіксальних дієслів від ТО дієслів, наприклад: to overissue- випускати більше дозволеної кількості (акції)← over- + to issue – випускати, to outbid – перебити ціну ← out- + to bid – призначати ціну, to uphold – підтримувати (попит)← up- + to hold – тримати, to misemploy – неправильно використовувати←mis- + to employ – використовувати, to underinvest – недостатньо інвестувати ← under- + to invest – інвестувати, to forego – передувати ← fore- + to go – йти. Виявлена лише одна ПО префіксального дієслова з префіксом out-, яка співвідноситься за структурою і семантикою з ТО іменника, що становит 0, 35% від загальної кількості виявлених основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами: to outsource – наймати іншу організацію для своєї роботи← out- + source – джерело.

Морфемна структура ТО. При утворенні ТО префіксальних дієслів загальновживаної лексики спостерігається тенденція до використання ТО кореневих та суфіксальних дієслів [9, с. 165; 82, с. 17].

В утворенні основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами економічної термінолексики беруть участь, головним чином, ТО кореневих дієслів (90,59%), наприклад: to outrun – випереджати за темпами росту ← out- + to run – бігти, to miscount – прорахуватися ← mis-+ to count – рахувати, to upvalue – підвищувати вартість ← up- + to value – оцінювати, to overextend – завищувати оцінку ← over- + to exyend – розширяти.

Лише 7, 32% , що послужили базою для творення ПО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами, мають суфіксальну структуру. Суфіксальні ТО поєднуються з префіксами mis-, out-, over-, та under-: to miscalculate – неправильно рахувати ← mis- + to calcul-ate – рахувати, to overspeculate – надмірно спекулювати (на фондовій біржі)←over- + to specul- ate – спекулювати, to undercaptilize – недостатньо капіталізувати←under- + to capital-ize – капіталізувати, to outdistance – випереджати←out- + to dist-ance – залишати позаду себе.

У економічній термінолексиці також виявлено декілька ПО префіксальних дієслів (2,09%), які є результатом поєднання германських дієслівних префіксів mis-, over-, under- з ТО латинського походження. Що містять у своїй структурі як префіксальну, так і суфіксальну морфеми: to overenumerate – робити повторний запис під час перепису ← over- + to e-numer-ate – рахувати, to underenumerate – пропускати під час реєстрації←under- + to e-numer-ate, to misllocate – неправильно використовувати (ресурси)←mis- + to al-loc-ate – розміщувати (ресурси).

Дериваційна структура ТО. У сучасній англійській мові у префіксальному дієслівному словотворенні беруть участь переважно основи нульового та першого актів деривації, процентне співвідношення яких варіюється від лексико-граматичної належності ТО, її етимології та моделі [82, с. 17].

У сучасній англійській економічній терміносистемі спостерігається подібне. По префіксальних дієслів-термінів з германськими дієслівними префіксами утворюються шляхом поєднання префікса та ТО такої дериваційної структури:

1) ТО нульового акту деривації: to outweight – перевищувати у вазі←out- + to weight – важити, to underspend – витрачати надто багато←under- + to spend – витрачати, to misgovern – погано здійснювати керівництво←mis- + to govern – керувати;

2) ТО першого акту деривації, які є результатом конверсії: to outprice – переплачувати out- + to price – оцінювати←price – ціна, to unship – розвантажувати з корабля←un- + to ship - вантажити на корабельship – корабель, to overman – роздувати штат (працівників) over- + to men – укомлектовувати (штатом)man – людина. Виявлені ПО префіксальних дієслів з ТО цієї дериваційної структури, містять германські дієслівні префікси mis-, out-, over-, un-, under-, та up-;

3) ТО першого акту деривації, які є результатом суфіксації. Це ТО з латинськими суфіксами -ify та -ize: to misclassify – неправильно класифікувати ← mis- + to classify – класифікувати←class – група, клас + -ify, to overcapitalize – надто високо оцінювати капітал компанії over- + to capitalize – капіталізувати ←capital – капітал + -ize. Серед ТО цієї дериваційної структури переважають основи латинського та французького походження з суфіксальними морфемами -ize, -ify, -ate, які в сучасній англійській мові є маркерами, наприклад: to overregulate – надмірно регулюватиover- + to regul-ate <лат. regulare> - регулювати, to underutilize – використовувати не повністюunder- + to util-ize <фр. utilizer> - використовувати, to overqualify – надавати високу професійну кваліфікаціюover- + to quali-ify <фр. qualifier> - надавати кваліфікацію. Слідом за О.С. Кубряковою та М.М. Полюжиним ми розглядаємо основи з маркерами як основи першого дериваційного акту, оскільки вони не позбавлені повністю дериваційного значення, яке виступає в них порівняно з корелятивними суфіксами в ослабленому та частково стертому вигляді [62; с. 87; 85, с. 22]. ТО першого ступеня деривації, які є результатом суфіксації беруть участь в утворенні ПО дієслів економічної термінолексики, поєднуючись з германськими дієслівними префіксами mis-, over-, un-, under-.

ТО дієслова першого акту деривації латинського походження, якаутворилася префіксально-суфіксальним способом: to misappropriate – незаконно заволодіти ← mis- + to ap-propri-ate <лam. appropriare>- володіти.

4)   ТО дієслова другого акту деривації, яка є результатом суфіксації знаступною конверсією: to outdistance – випереджати ← out- + to distance -залишати далеко позаду себе ← dist-ance – відстань <д.фр.>;

5)ТО латинського походження другого акту деривації, які є результатомсуфіксації з наступною префіксацією; to misallocate – неправильновикористовувати (ресурси) ← mis- + to al-loc-ate <лат. allocare> - розміщувати (ресурси) ← аl- + to loc-ate, to overenumerate – робити повторний запис під час пеpenucy ← over- + to e-numer-ate <лат. enumeratus> – рахувати ← ex- + to numer-аlе, to overaccumulate – перенакопичувати (капітал) ← over- + to ac-cumul-ate <лam. accumulatus> - накопичувати ←ac- + to cumul-ate. Основи латинського походження to allocate, to enumerate, to accumulate слід розглядати як префіксальні деривати, незважаючи на той факт, що префікси ас-, al-(ad-), e-(ex-) не закріпилися як словотворчі засоби в англійській мові: дієслова to allocate, to enumerate, to accumulate були запозичені в англійську мову вже маючи префікси у своєму складі. Свідченням цьому є існування у сучасній англійській мові спільнокореневих дієслів to locate, to numerate, to cumulate, що не містять цих препозитивних формантів.

У англійській економічній терміносистемі в утворенні ПО префіксальнихдієслів з германськими дієслівними префіксами взяли участь 48,78% ТОнульового акту деривації, 48,78% – ТО першого акту деривації. 2,44% – ТО другого дериваційного акту.

Етимологічна характеристика ТО. У сучасній англійській економічній терміносистемі етимологія ТО у складі ПО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами представлена: а) кореневими ТО англійського походження (38,5%): to outstrip – випереджати, to mislead – вести неправильним шляхом, to outspend – перевершити (когось) за рівнем витрат, to unbundle - розділяти, роздрібнити, to understock – недопостачати товар магазину; б) кореневими та афіксальними ТО іншомовного походження; як правило, це ТО, запозичені з французької або латинської мов (59,24%): to misbill <лam. billa> виставляти неправильний рахунок, to overcommit <лат. committero> – брати на себе надмірні грошові зобов’язання або надмірні витрати, to underemploy <фр. employer> - недовантажувати, to overcompensate <лат. compensare> – надмірно конпенсувати, to overcheck <д.фр. eschequier> – здійснювати овердрафт; ТО, запозичені з інших мов (італійської, грецької, нідерландської та скандинавських), становлять лише 2,44%: to outtrade <лат.-гр. trade> перевершити у збуті, overfreight <нідерл. vrechi> – перевантажувати, to mismanage <італ. manegiarre> - погано керувати, to outfit <сканд.> – постачати обладнання, to mistrust <д.сканд. treysta>- не довіряти, to overgear <д.сканд. gervi> – позичати суму, яка перевищує рівень платоспроможності.

Слід зазначити, що ТО іншомовного походження надають перевагу германським дієслівним префіксам fore-, mis-, out-, over-, under- та up-, проте, досить рідко поєднуються з префіксом un-. TO германського походження, як правило, поєднуються з префіксами out-, over-, un-, under- та up-: to unlade -розвантажувати, to overpay – переплачувати, to outwear – зношуватись, застарівати. У той же час, вони реєструються лише в поодиноких утвореннях з префіксами fore-, mis- та up-: to foresee – передбачати, to upload – переміщувати інформацію з одного комп’ютера в інший, to mishandle – неправильно поводитися з пристроями.

Регулярність дієслівних ТО. З метою встановлення особливостей валентності та словотворчих функцій ТО префіксальних дієслів з регулярною та нерегулярною структурою у віддієслівному термінотворенні доцільно охарактеризувати дієслівні ТО, що комбінуються з дієслівними префіксами, з точки зору їх регулярності/нерегулярності.

Як показав словотворчий аналіз, в англійській економічній терміносистемі основи префіксальних дієслів префіксами fore-, mis-, out-, over-, un-, under- та up- можуть співвідноситися за своєю структурою та семантикою з англійськими та іншомовними ТО стандартних (правильних) кореневих та афіксальних дієслів (77,35%): to misreport – невірно повідомляти, to outflank – бути більш успішним, ніж інші (про компанію), to overimport – надмірно імпортувати, to unsettle - порушувати розпорядок, to undercharge – призначати занадто низьку ціну; основи префіксальних дієслів з префіксами be-, fore-, out-, over-, un-, under- та up- можуть корелюватися за своєю структурою та семантикою з ТО нестандартних (неправильних) кореневих дієслів германського та іншомовного походження (22,65%): to forego – передувати, to output – випускати продукцію, to underbuy - купувати за нижчою ціною, ніж інші, to undershoot – недостатньо підніматися(про ціни, курс), to overspend- надто витрачати (капітал).

Все вищесказане дає можливість сформулювати основні закономірності внутрішньої валентності ТО різної словотвірної структури з германськими дієслівними префіксами при утворенні ПО префіксальних дієслів у функції економічних термінів (див. табл. Б. 1 додатку Б).

1. При утворенні ПО префіксальних дієслів з германськими дієслівнимипрефіксами поєднуються переважно ТО іншомовного походження, щопідтверджує той факт, що "генетична сумісність основи та префікса базується впершу чергу на стилістичній диференціації мови та явному домінуванні в мовінаукової прози слів не германського походження" [11, с.9];

2. ТО англійських кореневих неправильних дієслів (SVengl+) можутьпоєднуватися з префіксами be-, fore-, mis-, out-, over-, un-, under- та up-, у той час як TO англійських кореневих правильних дієслів (SVengl) комбінуються зпрефіксами mis-, out-, over-, un- та under-;

3. ТО кореневих дієслів іншомовного походження (SVbor, SVbor+), як правило, вибирають германські дієслівні префікси mis-, out-, over- та under-; вони рідко поєднуються з префіксами fore-, un- та up-; ПО префіксальних дієслів з префіксом be- та ТО кореневого дієслова іншомовного походження в економічній термінолексиці не виявлені;

4. ТО іншомовного походження афіксальної структури SVborsuf(m) таSVbor pr+suf(m) поєднуються з префіксами mis-, over- та under-;

5. Аналіз валентних зв’язків ТО з германськими дієслівними префіксами дозволяє визначити особливості їх словотворчої активності при поєднанні з германськими дієслівними префіксами: ТО словотвірної структури SVbor характеризуються середньою активністю (49,86%); SVcngl, SVcngl+ демонструють низьку активність; SVborsuf(m), SVbor pr+suf(m), SVbor+ є неактивними; іменні ТО SNbor демонструють словотворчу пасивність.

Дослідження особливостей словотвірної структури ТО, що поєднуються з германськими дієслівними префіксами, дозволяє виявити та наочно представити словотворчі структурні типи ПО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами в сучасній англійській економічній терміносистемі (див. табл. В.1 додатку В), а саме:

1. pr + SVcngl: to underwork - працювати не досить добре, to oversave - перевищувати об’єм запланованих збережень, to unlock - відкривати (що було раніше закрите). У складі даного типу функціонують префікси mis-, out-, over-, un- та under-.

2. pr + SVcngl: to unlade -розвантажувати, to outtake - не включати відомі дані, to overbuy - закупляти дуже велику кількість. Цей структурний тип представлений основами префіксальних дієслів з префіксами fore-, mis-, out-, over-, un-, under- та up-.

3. pr + SVbor: to overpurchase <фр. porchasier> - закуповувати надлишкову кількість товару, to underprovide <лат. providere> - надавати недостатній капітал, to outperform <д.фр. parfourmer> - обігнати за виробничими показниками. Основи префіксальних дієслів цього структурного типу містять префікси fore-, mis-, out-, over-, up-, under- та up-.

4. pr + SVbor+: to forecast <д.сканд. kasta> - прогнозувати, to outspend <лат.expendere> - перевершити за рівнем витрат, to overtake <д.сканд> - обганяти за об’ємом виробництва.

5. pr + SNbor: to outsource <д.фр. sors> - наймати іншу організацію для своєї роботи.

6. pr + SVborsuf(m): to overregistrate <kam. registratus>- повторно реєструвати під час перепису, to underpopulate <лam. populare>- мало населяти, to overidentify - визначати дані рівняння на основі великої кількості фактів. Основи префіксальних дієслів цього структурного типу мають у своєму складі префікси mis-, out-, over-, un- та under-.

7. pr + SVborpr+suf(m): to misallocate <лат. allocare>- неправильно розподіляти, to underenumerate - пропускати під час реєстрації, to overасcumulate <лат. <acumulatus> - перенакопичувати (капітал). Цей тип представлений основами префіксальних дієслів з префіксами mis-, over- та under-.

Деякі основи дієслів з германськими дієслівними префіксами mis-, over- та under- мають непохідну умовно або дефектно членовану структуру, яка є результатом деривативного спрощення внаслідок розходження семантики ТО та співвідносної з нею ПО префіксального дієслова: to become - ставати, to mistake - помилятися, to understand - розуміти, to undertake - братися (за щось). Існування основ умовно та дефектно членованої структури в сучасній англійській мові є свідченням динаміки мовних процесів.

Отже, у сучасній англійській економічній терміносистемі функціонують як гібридні, так і негібридні ПО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами. Гібридні деривати становлять 61,32% від загальної кількості виявлених основ префіксальних дієслів, що свідчить про те, що генетичний фактор не є вирішальним для творення основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами. Найбільш характерними для сучасної англійської субмови економіки є основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами таких структурних типів: рг + SVbor, pr + SVengl+ та pr + SVengl, тобто префіксальні основи дієслів з ТО простої словотвірної структури (префікс + основа кореневого дієслова).

2.1.3 Словотворчі моделі префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

Більшість виявлених основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами (85,41%), є префіксальними дериватами, які утворилися за префіксальними моделями безпосередньо для позначення спеціальних понять різних сфер економіки. Слід зазначити, що значна частина дієслівних префіксальних дериватів була запозичена англійською економічною терміносистемою із загальнолітературної мови як результат трансформації побутових уявлень у наукові, оскільки економічні дисципліни у більшій мірі, ніж інші науки, пов’язані з соціально-економічним життям суспільства.

Розглянемо префіксальні моделі та мікромоделі, які використовуються для творення основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами в сучасній англійській субмові економіки (див. табл. Г. 1 додатку Г).

Виявлена основа префіксального дієслова, що утворена за цією моделлю, співвідноситься з ТО дієслова нульового акту деривації і має СЗ неперехідності: to bespeak - замовляти заздалегідь.

Основи префіксальних дієслів, що співвідносяться з малопродуктивною CM fore- + SV→ SVpr (2.2)

(виявлено 5 дериватів), виражають такі СЗ: 1) передування в часі: to forecast -прогнозувати, to foresee - передбачати; 2) позбавлення: to foreclose - позбавляти власності закладного майна. Максимальними словотворчими компонентами моделі 2.2 є кореневі ТО дієслів нульового акту деривації.

За продуктивною моделлю (28 дериватів)mis- + SV → SVpr (2.3) утворюються основи префіксальних дієслів зі СЗ неправильної або погано виконаної дії. Вона представлена в англійській економічній терміносистемі кількома структурними мікромоделями, а саме:

1) mis- + SV0→ SVpr: максимальними словотворчими компонентами цієї мікромоделі є кореневі ТО дієслів нульового акту деривації: to misapply - неправильно використовувати, зловживати, to misdeliver - неправильно здавати товар, to misenter - робити неправильну бухгалтерську проводку,

2) mis- + SVcd (SVcd ← SN) → SVpr: максимальними словотворчими компонентами вищевказаної мікромоделі виступають відіменні конверсивні ТО дієслів першого акту деривації: to misdate - неправильно датувати (напр., документ), to misbill - виставляти неправильний рахунок, to misstate - робити помилкову заяву;

3) mis- + SVaf (SVsuf або SVpr+suf) → SVpr: максимальними словотворчими компонентами цієї мікромоделі є афіксальні ТО дієслів першого або другого акту деривації: to misclassify - неправильно класифікувати, to misspecify - неправильно оцінювати форму взаємозв’язку, to misallocate - неправильно використовувати (ресурси).

CM out- + SV -> SVpr (2.4) демонструє середню продуктивність (27 дериватів), утворюючи основи префіксальних дієслів, СЗ яких вказує на:

1) перевагу, перебільшення того, що позначено ТО: to outrace - випереджати (за темпами росту), to outvalue - бути дорожчим, ціннішим, to outwork - працювати краще та швидше;

2) дію, направлену назовні, витіснення: to outwinter - відганяти худобу для перезимівлі на пасовище, to outdate - виходити із використання, to outlie - лежати дальше або назовні чогось.

CM 2.4 представлена такими структурними мікромоделями:

1) out- + SV0 →SVpr: to outvote - перемагати шляхом голосування, to outperform - обігнати за виробничими показниками;

2) out- + SVcd (SVcd ←SN ) → SVpr: to outpace - випереджати, to outbargain -перебивати ціну або торгову угоду;

3) out- + SVsuf → SVpr: to outdistance - випереджати.

Транспонувальна CM out- + SN →SVpr (2.5)

є малопродуктивною в англійській субмові економіки: виявлена одна основа префіксального дієслова зі СЗ дії, направленої назовні: to outsource - наймати іншу організацію для своєї роботи.

Найвищою продуктивністю в англійській економічній терміносистемі характеризується CM over- + SV → Svpr (2.6)

Виявлено 105 дериватів цієї моделі з такими СЗ:

1) надмірність дії, позначеної основою: to overtrade - вести торгівлю в обсязі, що виходить за межі наявних коштів, to oversave - робити надлишкові збереження, to overachieve - досягати більше можливого або запланованого;

2) повторна дія: to over mortgage - перезакладати, to overregistrate - повторно реєструвати;

3) дія, направлена згори вниз: to oversee - контролювати, to overhaul - ревізіювати, детально перевіряти.

У межах CM 2.6 виділяються такі структурні мікромоделі:

- over- + SV0 → SVpr: to overlend - надавати більшу позику, ніж потрібно, to overprovide - постачати в надлишку, to overpay - переплачувати;

- over- + SVcd (SVcd ← SN0) → SVpr: to overbill- відправити рахунок-фактуру на суму, що перевищує вартість товару, to overrate -завищувати вартість, to overstore - відкривати велику кількість магазинів (про фірму);

- over- + SVaf (SVsuf або SVpr + suf) → SVpr: to over identify - визначати данірівняння на основі великої кількості факторів, to over speculate - дужеспекулювати на фондовій біржі, to overallocate - передавати облігації для розповсюдження на суму, що перевищує заплановану.

CM un- + SV → SVpr (2.7)

демонструє середню продуктивність в англійській субмові економіки (17 дериватів). Виявлені основи префіксальних дієслів, утворені за цією моделлю виражають такі СЗ:

1) дії, протилежної тій, що позначена основою: to unlist - не вносити в список (про акції), to unlade -розвантажувати;

2) посилення дії: to unwind- бірж, зробити залік, закрити позицію.

З точки зору структурної організації основи префіксальних дієслів, що утворені за моделлю 2.7, співвідносяться з двома мікромоделями:

- un- + SV0 → SVpr: to unpack -розпаковувати, to untie - дозволяти приватним компаніям конкурувати з державними підприємствами, to unbecome - не підходити;

- un- + SVcd (SVcd ← SN0) → SVpr: to uncontrol - не контролювати, to unbalance - порушувати рівновагу, to unstock - вичерпувати запаси.

CMunder- + SV -> SVpr (2.8)

використовується для творення основ префіксальних дієслів з такими СЗ:

1) неповнота, недостатність дії, позначеної основою: to underproduce – виробляти продукцію в недостатній кількості (щоб досягти підвищення цін), to undernourish - недогодовувати, to undersave - недостатньо добре зберігати;

2) рух знизу вгору; дія, що направлена під предмет: to undermine - підточувати, послаблювати (контроль), to undersign - підписуватись;

3) передача іншій особі: to underlet, to underlease - здавати в суборенду.

У субмові економіки модель 2.8 демонструє середню продуктивність (54 деривати) та представлена такими структурними мікромоделями:

1) under- + SV0 → SVpr: to underinsure - застрахувати на суму, нижчу вартості речей, to undermanage - використовувати повноваження керівника неповністю, to underconsume - недостатньо спо.живати;

 2) under- + SVcd (SVcd ← SN0) → SVpr: to underfund - недостатньо фінансувати, to undervalue - оцінювати нижче дійсної вартості, to understaff- неповністю забезпечувати штатом, to imderreport - занижувати відомості (цифри);

3) under- + SVaf (SVsuf або SVpr + suf) → SVpr: to underutilize - використовувати неповністю, to undercapitalize - недостатньо капіталізувати, to underestimate - недооцінювати.

Виявлені основи префіксальних дієслів, що утворені за малопродуктивною CM up- + SV -> SVpr,(2.9)

(8 дериватів) мають такі СЗ:

1) дія знизу вгору, ріст: to upvalue - підвищувати вартість, to upgrade - підвищувати у посаді, to upsurge - підніматися, підвищуватися;

2) зміна стану: to update - модернізувати.

У англійській економічній терміносистемі у межах CM 2.9 виділяються дві структурні мікромоделі:

- up- + SV0 → SVpr: to upheave - підніматися, to upswing - підніматися (про ціни);

- up- + SVcd (SVcd ← SN0) → SVpr: to update - модернізувати.

ПО префіксальних дієслів у функції економічних термінів утворюються за СМ відповідно до загальномовних норм. Англійська економічна терміносистема не має спеціального інвентарю CM префіксальних дієслів. Ій властиві ті ж моделі, які використовуються для творення основ префіксальних дієслів загального вжитку. Більше того, рівень продуктивності CM співпадає: продуктивні CM префіксальних дієслів загального вжитку також є продуктивними і в англійській субмові економіки [14; 75; 139; 156]. Використання продуктивних моделей для творення основ префіксальних дієслів-термінів обумовлює їх структурно-семантичну визначеність, простоту сприйняття та комунікативну релевантність. У межах високопродуктивних та продуктивних моделей виділяється декілька структурних мікромоделей, оскільки із збільшенням продуктивності CM префіксального дієслова збільшуються валентні можливості префікса та ускладнюється словотвірна структура максимального словотворчого компонента, який поєднується з ним.

Таким чином, у сучасній англійській субмові економіки найвищу продуктивність демонструє CM over- + SV → SVpr; CM out- + SV →SVpr, mis- + → SVpr, under- + SV → SVpr, un- + SV → SVpr характеризуються середньою продуктивністю, у той час, як CM up- + SV → SVpr, fore- + SV →SVpr та be- + SV → SVpr є малопродуктивними (див. табл. Г.1 додатку Г). Середній рівень продуктивності більшості CM префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами свідчить про те, що дієслівна префіксація не є основним способом термінотворення в сучасній англійській субмові економіки, оскільки дієслова становлять незначну частину англійської економічної термінолексики.

2.2 Особливості структури та семантики вершин словотворчих ланцюжків, що містять основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами

2.2.1 Семантика вершин словотворчих ланцюжків

Префіксальні дієслова з германськими дієслівними префіксами у функції економічних термінів входять до СЛ, компоненти яких пов’язані спільним термінологічним значенням. Вершинами СЛ, складовими частинами яких є префіксальні дієслова, можуть бути іменники та дієслова, які виконують функції економічних термінів або входять до складу загальновживаної лексики.

Термінологічні значення значної частини дієслів та іменників, що є вершинами СЛ, виникли внаслідок трансформації побутових уявлень у наукові як результат взаємодії економічних дисциплін з життям суспільства, наприклад: to produce - виробляти, to buy - купувати, to spend - витрачати, to sell - продавати, to borrow - позичати, to pack - пакувати. Денотат вищепрерахованих слів у функції економічних термінів є денотатом загальновживаних слів, але сигніфікат загальновживаних слів був сформований побутовим уявленням, а сигніфікат терміна - науковим світоглядом.

Інша частина вершин термінологізувалась внаслідок семантичного розвитку сигніфікативного значення загальновживаного слова. Термінологічні значення таких вершин, як правило, сформувалися в результаті перенесення за подібністю формальною чи функціональною, напр.: to draw - тягти → to draw – знімати (гроші з рахунку), отримувати (прибуток) → to overdraw - перевищувати залишок рахунку в банкові; to let - дозволяти → to let - здавати в оренду → to underlet - здавати в суборенду.

У англійській субмові економіки виявлені також СЛ, вершини яких представлені економічними термінами, що були запозичені англійською мовою з інших мов безпосередньо для позначення економічних реалій: capital <фр.> -капітал; purchase <фр. porchacier> - покупка; price <д.фр, pris> - ціна; bill <лат. billa> - рахунок до оплати; credit <фр. credit> - кредит; to invest <лат. investire> - інвестувати; to manage <італ. managgiare> - керувати; to import <лат. importere> - ввозити; to insure <д.фр. enseure> - страхувати; to consume <лат. consumere> - споживати.

Дієслова та іменники, основи яких є вершинами СЛ, належать до різних семантичних класів [36; 172; 114]. Дієслова, як правило, виражають такі СЗ:

1) загальна дія: to act – діяти → to underact - діяти неефективно; to insure - страхувати → to overinsure - страхуватися на суму, що перевищує вартість страхового об'єкту; to save - економити → to oversave - перевищувати об'єм запланованих збережень; to fill - наповнювати → to overfill -перенаповнювати;

2) оцінку, оцінювання: to bid- пропонувати ціну → to outbid - пропонувати більш вигідну ціну або умови; to estimate - оцінювати → to underestimate - недооцінювати; to judge - оцінювати → to misjudge - неправильно оцінювати;

3) рух: to ride - їхати → to override - переїхати → to override - ігнорувати правила організації з меншими повноваженнями; to run - бігти, рухатись → to outrun - випереджати (за темпами росту); to fly - літати → to overfу - перелітати (країну);

4) узагальнена кількісна характеристика: to cumulate - накопичувати → to accumulate - накопичувати → to overaccumulate - перенакопичувати (напр., капітал); to abound - бути у великій кількості → to over abound - бути у дуже великій кількості;

5) вербальна та невербальна комунікація: to speak - говорити → to bespeak - замовляти заздалегідь; to inform - інформувати → to misinform – неправильно інформувати;

6) соціальні процеси: to educate - надавати освіту → to miseducate - надавати погану освіту; to qualify - надавати кваліфікацію → to overqualify - надавати високу професійну кваліфікацію; to represent - представляти → to overrepresent - надавати більше представництво, ніж; потрібно;

7) структурна організація: to arrange - організовувати → to misarrange - неправильно організовувати;

8) місцезнаходження: to locate - розміщувати → to allocate - розподіляти → to overallocate - передавати облігації для розповсюдження на суму, що перевищує заплановану; to lie - лежати → to outlie - лежати назовні (чогось); to hang - висіти, затримуватися →to overhang - нависати, виступати (над чимось) → to overhang - не продаватися на ринку (про велику кількість товару);

9) фізична характеристика: to freeze - заморожувати → to unfreeze -розморожувати;

10) розумова діяльність: to understand - розуміти → to misunderstand - неправильно розуміти;

11) екзистенійний стан: to grow - рости → to overgrow - зростати надто швидко; to develop - розвиватися → to overdevelop - надмірно розвиватися (про галузь); to achieve - досягати → to overachieve - досягати більш запланованого;

12) сприйняття за допомогою органів чуття: to see - бачити → to foresee - передбачати, to oversee - наглядати (за працею), to look - дивитися → to overlook- дивитися зверху → to overlook- наглядати;

13) абстрактне значення: to let - дозволяти → to outlet - давати вихід; to wind (up) - зробити підсумок → to unwind - зробити залік, закрити позицію.

Іменники, що є вершинами СЛ, належать до таких семантичних класів:

1) час: date - дата → to date - датувати → to outdate - виходити із використання, to misdate - неправильно датувати (напр., документ);

2) абстрактне значення: trust - довіра → to trust - довіряти → to mistrust - не довіряти; heat - тепло → to heat - нагріватися → to overheat - перегріватися → to overheat - розвиватися надто високими темпами, line - лінія, межа → to line - проводити лінію → to overline - переходити встановлену межу (про суму кредиту);

3) мовна та немовна комунікація: report - повідомлення → to report - повідомляти → to underreport - занижувати відомості;

4) оцінка: price - ціна → to price - оцінювати → to outprice - переплачувати; value - ціна, вартість → to value - оцінювати → to outvalue - бути дорожчим; charge - ціна → to charge - призначати ціну → to overcharge - призначати завищену ціну;

5) локативність: place - місце → to place - розміщувати → to outplace - надавати допомогу колишнім працівникам у пошуках нової роботи;

6) гроші, їх замінники та фінансові операції: credit - кредит → to credit - надавати кредит → to overcredit - надавати надмірний кредит; mortgage - закладна → to mortgage - закладати → to overmortgage - перезакладати; fund -фонд, капітал → to fund - фінансувати → to overfund - фінансувати в надлишку;

7) предмет: load - вантаж →to load - вантажити → to overload - перевантажувати; freight - вантаж → to freight - вантажити → to overfreight-перевантажувати; book - книга → to book - замовляти заздалегідь → to overbook - продавати більше квитків або місць в готелі, ніж є в наявності;

8) збірні назви: crowd - натовп → to crowd - наповнювати → to overcrowd - перенаповнювати (приміщення); staff- персонал, штат службовців → to staff- укомплектовувати штатом → to overstuff - дуже роздувати штати; stock -запас → to stock - запасати → to overstock - робити надто великий запас;

9) приміщення: store - магазин → to store - зберігати в магазині → to overstore - відкривати (фірмами) велику кількість магазинів; mine - шахта, копальня → to mine - підкопувати → to undermine - підкопувати, підривати → to undermine - послаблювати (контроль); shop - магазин → to shop - робити покупки -> to outshop - робити покупки за межами місця проживання;

10) структура та організація: grade -розряд, категорія → to grade – розміщувати за розрядом → to upgrade - переводити у вищу категорію або на вищеоплачувану роботу; class - клас, розряд → to classify - класифікувати → to misclassify - неправильно класифікувати;

11) особа: man - робітник → to man - укомплектовувати → to overman - роздувати штати;

12) вид транспорту: ship - корабель → to ship - вантажити на корабель → to unship -розвантажувати корабель;

13) речовина: water- вода → to water - поливати → to unwater - осушувати.

Отже, іменники та дієслова, які є вершинами СЛ, виражають як спеціальні, так і загальні поняття. Термінологічні значення вершин СЛ є результатом трансформації побутових уявлень у наукові або семантичного розвитку сигніфікативних значень загальновживаних слів. Частина термінів, які є вершинами СЛ, була запозичена з інших мов для позначення спеціальних економічних реалій. Семантика вершин СЛ досить різноманітна, що є свідченням багатогранності англійської економічної термінолексики. Серед виявлених вершин домінують дієслова зі СЗ загальної дії, оцінки та оцінювання, руху та іменники, що позначають оцінку, предмет, фінансові операції або мають абстрактне значення.

2.2.2 Структурна характеристика твірних основ вершин словотворчих ланцюжків

У англійській економічній терміносистемі основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами представлені ПО першого, другого та третього дериваційних актів. Словотворчий аналіз основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами показав, що вершинами СЛ, компонентами яких вони є, можуть бути основи різної словотвірної структури, а саме:

1) кореневі ТО дієслів англійського та іншомовного походження, що не містять морфологічних показників частин мови (51,43%),

2) кореневі ТО іменників англійського та іншомовного походження, які є здебільшого односкладовими і не містять морфологічних показників частин мови (32,2%).

Ці ТО беруть участь в утворенні суфіксальних та конверсивних ПО дієслів, які поєднуються з германськими дієслівними префіксами, породжуючи основи префіксальних дієслів:

3) ТО дієслів іншомовного походження з суфіксальними маркерами та зв'язаними коренями, які функціонують лише у складі основ спільнокореневих афіксальних слів та термінів (6,04%). Такі основи розглядаються нами як ПО першого дериваційного акту, наприклад:

4) ТО іменника французького походження зі зв’язаним коренем та маркером першого дериваційного акту (0,35%):

5) значна кількість вершин СЛ представлена ТО дієслів та іменників іншомовного походження, які мають неясний морфологічний склад, словотвірну структуру та СЗ. Основи цього типу мають спільні препозитивні або постпозитивні форманти, які співпадають з романськими префіксами со-, de-, dis-, em/en-, re-, sub-, im/in- (6,48%) або суфіксами -еr, -ance, -age, -ure (3,5%), та кореневі квазі-морфи, що не мають статусу кореня чи основи, оскільки не повторюються в основах інших слів та ізольовано не виступають носіями лексичного значення. Такі основи мали похідну структуру в мові-джерелі (латинській та французькій мовах), звідки вони були запозичені [43]. Однак, у результаті змін та переміщень, що постійно відбуваються в мові, вони зазнали процесу спрощення словотвірної структури. З позиції синхронічного аналізу сучасної англійської мови основи такого типу розглядаються як умовно або дефектно членовані, структурно непохідні та неподільні, оскільки їх префіксальні та суфіксальні компоненти втратили можливість маркувати у видовому відношенні процес, що виражається простою дієслівною основою [97, с.26-27], наприклад:

Таким чином, у англійській економічній терміносистемі структура ТО вершин СЛ, що містять основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами, представлена непохідними основами дієслів та іменниківиків англійського та іншомовного походження, що не містять морфологічних показників частин мови, ПО першого акту деривації зі зв'язаними коренями та маркерами, а також непохідними основами дієслів умовно та дефектно членованої структури, існування яких є доказом постійних мовних змін, котрі знаходять своє відображення у складних процесах спрощення перерозподілу та ускладнення словотвірної структури основ.

2.3 Словотворчі функції основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у віддієслівному термінотворенні

Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами англійської економічної термінолексики реалізують свої словотворчі потенції в одному або двох, рідше - трьох, віддієслівних дериватах, утворюючи ПО іменників та приккметників - термінів шляхом суфіксації та конверсії: від 287 ТО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами було утворено 188 ПО суфіксальних іменників (169 (58,89%) зі значенням дії, 19 (16,62%) ПО зі значенням діяча), 7 (2,44%) ПО суфіксальних прикметників, 78 (27,18%) ПО конверсивних іменників та 72 (25,09%) ПО конверсивних прикметників, наприклад: to overman - роздувати штати → overmanning - залучення надмірної кількості працівників, overmanned - з роздутими штатами; to overbid запропонувати вищу ціну → overbid - більш висока ціна на аукціоні, overbidder - особа або фірма, що перебиває ціну; to undercut - збивати ціни → undercutter - торговець, що збиває ціни (з метою підірвати збут конкурентів), undercutting - продаж за нижчими цінами, порівняно з конкурентами.

Показники словотворчої активності основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами при утворенні віддієслівних ПО економічних термінів досить високі (див. табл. Д. 1 додатку Д). Проте, вони є найбільш активними за рядом імені дії. Із 287 відібраних основ 225 (79%) виступили словотворчо активними; із них 165 (57,8%) ТО взяли участь в утворенні ПО іменників зі значенням назви дії шляхом суфіксації, наприклад: to misuse - неправильно використовувати → misusage - неправильне використання, to overtax - обкладати непомірними податками → overtaxation - надмірне оподаткування; to outspend - перевершити когось за рівнем витрат → outspending - перевитрата; to missell - продавати товар, який не задовольняє покупця → misselling - продаж товару, який не задовольняє покупця. Висока словотворча активність основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами за рядом імені дії визначається загальними тенденціями сучасної субмови науки до номіналізації стилю наукової літератури. Опредметнення уявлення про дію чи якість сприяє більшому узагальненню інформації: у номіналізованій формі ознаки, властивості, процеси, дії постають як певні незалежні субстанції, що виступають предметом теоретичної діяльності людини [56, с. 15]. Домінування в термінології імені, а не дієслова в багатьох випадках обумовлюється потенційною можливістю іменної структури передати більш повну та детальну характеристику дії, ніж це може забезпечити дієслово з його авербальними модифікаціями [79, с.13].

Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами характеризуються низькою активністю за рядом імені діяча (6,62%). Імена дії складають незначну частину будь-якої терміносистеми, в тому числі й англійської економічної термінолексики. Здатність основи префіксального дієслова до породження похідного деривата зі значенням агентивності, як правило, визначається її семантичною і словотвірною структурою та наявністю в терміносистемі відповідних лексичних та семантичних ніш, наприклад: to outlie - лежати дальше або зовні (чогось) → outlier - людина, що проживає не за місцем служби, to oversee - наглядати → overseer - контролер, to underwrite - гарантувати → underwriter - гарант розміщення (позики).

Показники словотворчої активності основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами в утворенні ПО іменників шляхом конверсії середні: 78 основ префіксальних дієслів (27,18%) стали ТО для вддієслівних конверсивних ПО іменників-термінів. Конверсія характерна, головним чином, для основ префіксальних дієслів кореневої структури (структурні типи: pr + SV bor, pr + SVengl, pr + SVbor+ та pr + SVengl+), наприклад: to miscount - неправильно рахувати → miscount - неправильний підрахунок, to overstrain - перенапружувати → overstrain - перенапруження (напр., у витратній частині бюджету), to overload - перевантажувати → overload - перевантаження. Наше дослідження підтверджує положення про те, що конверсія як спосіб слово- та термінотворення значно знизила свою активність на сучасному етапі [35, с. 33; 39, с. 31].

Активність основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами в породженні віддієслівних ПО прикметників не дуже висока. Вони є неактивними в утворенні ПО суфіксальних прикметників (2,44%): to overact - overactive - надто активний, to overabound - бути в достатку → overabundant - надлишковий, to foresee - передбачати → foreseeable - що можна передбачити. Більшість ПО віддієслівних прикметників-термінів є ад’єктивованими дієприкметниками, так як у сучасній англійській мові значення якісної ознаки, яка мотивується дією, виражається переважно не віддієслівними суфіксальними прикметниками, а ад’єктивованими дієприкметниками [10, с. 14]. Ад’єктивовані дієприкметники або конверсивні прикметники позначають відношення до дії як постійну властивість або якість предмета, тобто, ад’єктивація дієприкметників - це процес поступового накопичення дієприкметником ад’єктивованих значень - значень постійної, статичної ознаки та послаблення граматичних рис дієслівності (значення часу, виду, стану), що призводить в більшій чи меншій мірі до відриву такого дієприкметника від системи форм дієслова. Ступінь ад’єктивації дієприкметників в значній мірі залежить від ступені віддаленості лексичного значення ад’єктивованого дієприкметника від лексичного значення відповідного дієслова [49; 110, с. 56]. З точки зору синхронії ад’єктивація розглядається як співіснування дієприкметника та віддієприкметникового прикметника. 66 основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами (23,0%) взяли участь в утворенні ад’єктивованих дієприкметників, наприклад: to overfund -фінансувати в надлишку → overfunded - фінансований в надлишку, to underman -укомплектувати неповністю → undermanned - неукомплектований, to outsell - продавати більше, ніж конкуренти → outsold - розпроданий; to underlie - лежати в основі (чогось) → underlying - основний, to overwhelm - завалювати товарами) → overwhelming - незліченний.

Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами є словотворчо пасивними в утворенні ПО складних та префіксальних термінів.

Словотворча потенція основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами реалізується за рахунок їх валентних властивостей.

Розглянемо внутрішню валентність виділених вище структурних типів основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у віддієслівному термінотворенні (див. табл. Д. 1 додатку Д).

І. ТО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами структурного типу pr + SVengl утворюють такі віддієслівні ПО термінів:

1. ПО іменників за рядом імені дії з суфіксами:

a) - ing зі СЗ дії, наслідку або результату дії: to unload - розвантажувати → unloading - розвантаження, to understock - недопостачати товар → understocking - недостатній запас товарів, to overbook - продавати більше квитків або місць в готелі, ніж є в наявності → overbooking - продаж квитків місць в готелі в кількості, що перевищує наявну на даний момент.

Традиційна точка зору визнає існування двох суфіксів - омонімів - ing: словотворчого афіксу віддієслівних іменників (the first reading) та граматичної морфеми, яка утворює неособові форми дієслова - дієприкметник теперішнього часу або герундій (developing countries, the process of buying) [9, c. 102; 177, с. 151]. Ми поділяємо точку зору, згідно якій в англійській мові існує одна інгова форма з лексико-граматичним значенням дії, котра в словникові без мовного контексту є абстракцією. У мові системне значення дії, яке проявляється у всіх варіантах інгової форми, обов’язково та регулярно ускладнюється позиційним синтагматичним значенням, в результаті чого форма номіналізується (Smoking is harmful), ад’єктивується (the dancing-hall) або адвербалізується (While choosing a computer he was careful), а дериват включається в новий морфологічний клас [62, с. 150; 123; 143]. Віддієслівні ПО іменників з інговим закінченням часто не фіксуються словниками і не відтворюються в мові як готові лексичні одиниці, а виникають безпосередньо в процесі мовлення, тому їх можна вважати мовними оказіоналізмами [124, с. 203]. У той же час, регулярність та висока частотність, з якою вони зустрічаються в тексті та мовленні, дає можливість говорити про дериваційний процес, специфіка якого полягає в бінарній лексико-граматичній природі суфікса -ing. У процесі номіналізації інгова форма дієслова набуває СЗ процесу або результату дії суфікса -ing, переходячи до лексико-граматичної категорії іменника. На прикладі інгових форм спостерігається суміщення ознак власне лексичної та граматичної деривації.

б) -ment зі СЗ процесу дії: to unship - розвантажувати → unshipment - розвантаження.

2. ПО іменників за рядом імені діяча з суфіксом -еr зі СЗ агентивності: to overlook - наглядати → overlooker - наглядач (за працею найнятих робітників), to outshop - робити покупки за межами місця проживання → outshopper - особа, що робить покупки за межами місця проживання.

3. ПО іменників, утворених шляхом конверсії: to mismatch - не відповідати → mismatch - невідповідність (між сукупним попитом та структурою виробничих потужностей), to overkill - робити дорогу, але неефективну рекламу → overkill - дорога реклама, яка швидше відштовхує, ніж привертає покупців, to overstock - робити дуже великий запас → overstock - надлишок (товару).

4. ПО ад’єктивованих дієприкметників: to overflow - переповнювати → overrflowing - переповнений; to overcrowd - переповнювати → overcrowded -переповнений, to overborrow - позичати надто багато → overborrowed - що перевищує рівень платоспроможності зайомщика (про позику).

II. ТО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами структурного типу pr + SVcngl+ утворюють такі віддієслівні ПО:

1. ПО іменників за рядом імені дії з суфіксами:

a) -ing зі СЗ дії: to outbid - запропонувати більш вигідну ціну або умови → outbidding - пропозиція більш вигідних умов, набивання ціни, to unwind - закрити позицію → unwinding - закриття позиції, to oversell - продавати більше своїх класів → overselling - продаж товарів в кількості, що перевищує наявну;

б) -ment зі СЗ процесу або факту виконання дії: to underpay - дуже низько оплачувати → underpayment - низька оплата, to overpay - переплачувати → overpayment - переплата;

в)з суфіксом -аl зі СЗ кінцевого результату дії: to upheave - піднімати → upheaval - підйом, переворот;

г) з суфіксом -th зі СЗ стану або результату дії: to overgrow - рости надто швидко → overgrowth - надмірний ріст (економіки), to outgrow - перерости → outgrowth - результат, продукт.

2.ПО іменників за рядом імені діяча з суфіксом -еr/-or зі СЗ агентивності: to oversee - спостерігати → overseer - контролер, майстер, to underbid - пропонувати нижчу ціну → underbidder - особа, що пропонує нижчу ціну, to outrun - випереджати → outrunner - вісник, гонець.

3.ПО іменників, утворених шляхом конверсії: to outlet - випускати, давати вихід → outlet -ринок збуту, торговельна точка, to overshoot - переповнювати (ринок) → overshoot - переповнення (ринку), to underbid - зробити пропозицію за нижчою ціною (у порівнянні з іншими) → underbid - пропозиція ціни, нижчої у порівнянні з іншими, скачок.

4.ПО ад’єктивованих дієприкметників: to outlie - лежати далі або зовні → outlying - віддалений, периферійний (про райони), to underlie - лежати в основі (чогось) → underlying - основний; to unlade - розвантажувати → unladen - без вантажу, to underpay - дуже низько оплачувати → underpaid -низькооплачуваний.

III. ТО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами структурного типу pr + SVbor беруть участь в утворенні таких ПО:

1. ПО іменників за рядом імені дії з суфіксами:

a) -ation /-ion/-tion/- ication зі СЗ дії, процесу або стану. У науковій літературі статус вищевказаних суфіксів не знаходить однозначного вирішення. У загальних роботах з лексикології та словотвору -tion, -ion та -ication часто розглядаються лінгвістами як аломорфи суфікса -ation [14; 49; 75]. Інші мовознавці вважають суфікси -ation /-ion/-tion/- ication самостійними морфемами, які мають синонімічні значення [46, с. 68; 64, с. 78 - 81]. Ми дотримуємося першої точки зору та розглядаємо -tion, -ion та -ication, як аломорфи суфікса -ation, вибір яких визначається словотвірною структурою основи.

Суфікс -ion приєднується до основ префіксальних дієслів з ТО кореневої або суфіксальної структури (з суфіксом або маркером -ate), наприклад: to overallocate -розміщувати → overallocation - передача облігацій для розповсюдження на суму, що перевищує заплановану, to misdirect - невірно направляти → misdirection - неправильна вказівка, to overestimate - давати завищену оцінку → over estimation - завищена оцінка.

Суфікс -ation є ускладненням -ion за рахунок морфеми -ate [46, с. 68; 116, с. 119]. Р. Г. Зятковська розглядає суфікси -ation, -ition, -ication та подібні як складні морфи, котрі складаються з субморфів, один з яких не має власного значення і тому не може відноситися до одиниці морфемного рівня [45, с. 8]. Існування у складі суфіксального морфу кількох субморфів не суперечить принципу неподільності морфеми, оскільки субморф позбавлений значимості, властивої одиницям морфемного рівня, і не може мати статусу морфеми. Суфікс -ation, як правило, комбінується з основами префіксальних дієслів, що містять ТО кореневої та суфіксальної структури (з суфіксом -ize), наприклад: to misinform - неправильно інформувати → misinformation - дезінформація, to misrepresent - перекручувати (факти) → misrepresentation - перекручування (фактів), to overimport - надмірно імпортувати → overimportation - надмірний імпорт, to overutilize - надмірно використовувати → over utilization - надмірне використання.

Суфікс -ication є ускладненням -ation за рахунок морфеми -іс. Він вибирається основами префіксальних дієслів з ТО кореневої структури на -у або ТО з суфіксом -ify, наприклад: to misapply - неправильно використовувати → misapplication - неправильне використання, to misclassify - класифікувати неправильно → misclassification - неправильна класифікація, to overcapitalize - надто високо оцінювати капітал (компанії) → overcapitalization - надмірна капіталізація.

б) -ment зі СЗ процесу, дії або факту виконання дії: to overdevelop - надмірно розвивати (галузь) → overdevelopment - надмірне господарське освоєння (природних ресурсів), to misalign - відхилятися → misalignment - стійке посилення валютного курсу від рівня фундаментальної рівноваги, to undernourish - недогодовувати → undernourishment - недостатнє харчування. Слід зазначити, що кінцеві фонеми [f], [d], [p] позитивно впливають на внутрішню валентність основи дієслова з суфіксом -ment, у той час як відсутність позиції префікса є негативним фактором [4, с. 8].

в) -ing зі СЗ дії, наслідку або результату дії: to mispost - неправильно робити проводку → misposting - помилка у проводці, to overbill - відправляти рахунок факттуру на суму, що перевищує вартість товару → overbilling - відправлення рахунку - фактури на суму, що перевищує вартість товару, to underfund -недостатньо фінансувати → underfunding - недостатнє фінансування;

г)-y з абстрактним значенням: to misdeliver - неправильно здавати (товар) → misdelivery - неправильна поставка (товару), to misenter - робити помилкову (бухгалтерську) проводку → misentry - помилкова (бухгалтерська) проводка;

д) -ance/-ence зі СЗ назви дії або результату дії: to overabound - бути в дуже великій кількості → overabundance - надмір, зайвина, to overinsure - страхуватися на суму, що перевищує вартість страхового об’єкту → overinsurance - надмірне страхування, to underinsure - застрахувати на суму, нижче вартості речей → underinsurance - неповне страхування;

е) –ure зі СЗ результату дії: to foreclose - позбавляти права викупу закладеного майна → foreclosure - втрата права викупу закладеного майна;

ж) -age зі СЗ дії або результату дії: to misuse - неправильно використовувати → misusage - неправильне використання, to miscarry - не доходити за адресою →miscarriage - недоставлення за адресою.

2. ПО іменників за рядом імені діяча з суфіксами:

а) -er/-or зі СЗ агентивності: to misuse - зловживати, неправильно використовувати → misuser - особа, що зловживає або неправильно використовує що-небудь, to outfit - постачати обладнання → outfitter - постачальник обладнання, to overachieve - досягати більше запланованого або можливого → overachiever - той, хто наполегливо працює і досягає значних результатів;

б)-ee зі СЗ реверсивної агентивності: to underlease - здавати в суборенду → underlessee - суборендатор.

3. ПО іменників, утворених шляхом конверсії: to uplift - піднімати → uplift - підняття (цін), to undercharge - призначати надто низьку ціну → undercharge - надто низька ціна, to oversupply - постачати в надлишку → oversupply - поставка, що перевищує вимогу, to overissue - випускати більше дозволеної кількості (акції, банкноти) → overissue - надмірна емісія банкнот.

4. ПО прикметників з суфіксами -ous, -ant, -ive, -ful зі СЗ ознаки, якості або властивості того, що позначено основою: to outrage - порушувати право, принципи → outrageous - невиправданий (про ціну), to overabound - бути в дуже великій кількості → overabundant - надлишковий, to overact - заходити надто далеко → overactive - надто економічно активний, to underproduce - виробляти (продукцію) в недостатній кількості → underproductive - малопродуктивний, to mistrust - не довіряти → mistrustful - недовірливий;

5. ПО ад’єктивованих дієприкметників: to overemploy - перевантажувати роботою → overemployed - перевантажений (про працівника), to outdate - застарівати → outdated - застарілий, to unpack - розпаковувати → unpacked - розпакований, to update - модернізувати → updated - модернізований.

IV.TO префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксамиструктурного типу pr + SVbor+ утворюють такі віддієслівні ПО термінів:

1. ПО іменників за рядом імені дії з суфіксом -ing зі СЗ дії, процесу чи результату дії: to forecast - прогнозувати → forecasting - прогнозування, to overspend - витрачати надто багато → overspending - перевитрата, to overtake - обігнати (за об‘ємом виробництва) → to overtaking - обгін.

2. ПО іменників за рядом імені діяча з суфіксом -er зі СЗ агентивності: to forecast - прогнозувати → forecaster - прогнозист.

3. ПО іменників, утворених шляхом конверсії: to forecast - прогнозувати → forecast - проноз.

4. ПО ад’єктивованих дієприкметників: to outspend - перевершити когось за рівнем витрат → outspent - перевитрачений, to underspend - витрачати надто мало → underspent - витрачений у малій кількості.

V.ТО префіксального дієслова з германським дієслівним префіксом out- структурного типу рr + SNbor бере участь в утворенні віддієслівного ПО іменника і суфіксом -ing зі СЗ результату дії: to outsource - наймати іншу організацію для своєї роботи → outsourcing – отримання матеріалу або частини від постачальника за межами організації.

VI.ТО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами структурного типу pr + SVborsuf(m) утворюють такі віддієслівні ПО термінів:

1. ПО іменників за рядом імені дії з суфіксами -ion/-ation зі СЗ дії, процесу чи стану: to misestimate - невірно оцінювати → misestimation - невірна оцінка,to overqualify - надавати високу професійну кваліфікацію → overqualification - надто висока професійна кваліфікація, to overidentify - визначати дані рівняння основі великої кількості факторів → overidentification – визначення даних економічного рівняння на основі великої кількості відомих факторів.

2.ПО іменників, утворених шляхом конверсії: to overestimate – оцінювати дужe високо → overestimate – дуже висока оцінка, to underestimate - недооцінювати → underestimate – недооцінка.

3.ПО ад’єктивованих дієприкметників: to underutilize – використовувати неповністю → underutilized – використаний неповністю, to overcapitalize - надто високо оцінювати капітал (компанії) → overcapitalized - що характеризується наданням доходу за акціями компанії нижче прийнятого рівня, «розводнений», to misclassify – неправильно класифікувати → misclassified – неправильно класифікований.

VII.ТО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами структурного типу pr + SVborp’+suf(m) утворюють віддієслівні основи похідних іменників за рядом імені дії з суфіксом -ion зі СЗ дії, процесу чи стану (to overaccumulate - перенакопичувати (капітал) → over accumulation - перенакопичення, to misallocate - неправильно використовувати (ресурси) → misallocation - неправильне використання) та ПО ад’єктивованого дієприкметника минулого часу (to overасcumulate - overасcumulated - перенакопичений).

Аналіз словотворчої активності та внутрішньої валентності ТО префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами у віддієслівному термінотворенні (див. табл. Д. 1 додатку Д) дає можливість сформулювати основні закономірності реалізації їх словотворчих потенцій, а саме:

1. Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами з коревою ТО англійського походження, тобто основи структурних типів SVcngl, pr + SVangl+, тяжіють до інтеграції з генетично спорідненим германським суфіксом імені дії -ing.

2.Основи префіксальних дієслів з кореневими ТО англійського або іншомовного походження (структурні типи: pr + SVcngl, pr + SVengl+, pr + SVbor, pr + SVbor+) беруть участь в утворенні ПО іменників зі СЗ агента дії, поєднуючись з суфіксом -ег. Найвищі показники активності демонструють ТО структурного типу pr + SVcngl+. Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами з ТО афіксальної структури є пасивними в утворенні імен діяча, що говорить про те, що словотвірна структура основи є одним із факторів, який впливає на реалізацію її словотворчих потенцій за рядом імені діяча.

3.Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами з ТО іншомовного походження структурного типу pr + SVbor демонструють високу словотворчу активність та широкі валентні зв’язки, які є результатом синонімії моделей суфіксального слово- та термінотворення. Вони можуть комбінуватися з суфіксами –ation/-ion/-ication, -ment, -ing, -y, -age, -ure, -ance, проте, проявляючи найвищу активність при поєднанні з суфіксами –ation/-ion/-ication, -ment, -ing. Широкі валентні зв’язки основ префіксальних дієслів з ТО іншомовного походження визначаються тим, що історично значна частина дієслів, що є ТО для основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами, була запозичена з французької або латинської мов паралельно з їх дериватами - суфіксальними іменами дії, які й визначають характер валентності основ префіксальних дієслів, що містять ці іншомовні ТО, у віддієслівному термінотворенні, наприклад: to misenter → misentry (nop.: to enter <д.фр. enter> → entry <фр. entree>), to overconsume → overconsumption (nop.: to consume <лат. consumere> → consumption <лат. consumptio>), to undervalue → undervaluation (nop.: to value <фр. valoir> → valuation <д.фр. valuacion>), to over abound → overabundance (nop.: to abound <д.фр. abonder> -> abundance <д.фр. abondance>).

4.Основи префіксальних дієслів з дієслівними ТО кореневої структури, тобто основи структурних типів pr + SVengl, pr + SVengl+, pr + SVbor, pr + SVbor+ є активними при утворенні ПО іменників шляхом конверсії.

5.Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами з ТО афіксальної структури, що містять іншомовні суфікси або маркери -ate, -ify (структурні типи pr + SVborsuf(m), pr+SV borpr+suf(m)) тяжіють до інтеграції з генетично спорідненими суфіксами латинського походження -ion/-ication. Результати дослідження підтверджують положення про те, що основи префіксальних дієслів з маркерами вищевказаних структурних типів «за своєю словотворчою активністю тяжіють до основ простого складу, а за вибірковістю - до основ слів похідної структури, оскільки маркер накладає на вибірковість основи такі ж самі обмеження, як і суфікс» [10, с. 6].

6.Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами є неактивними в породженні суфіксальних прикметників. У той же час, значна частина основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами бере участь в утворенні ПО ад’єктивованих дієприкметників.

7.ПО, що співвідносяться за структурою та семантикою з ТО префіксальних дієслів у формі Past Indefinite або Past Participle структурних типів pr + SVengl+, pr + SVbor+в англійській економічній терміносистемі не виявлені.

Виявлені основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами умовно та дефектно членованої структури за своєю активністю та вибірковістю тяжіють до основ кореневого складу, оскільки можуть утворювати два і більше ПО слів та термінів, активно поєднуючись як з суфіксами іменників, так і з суфіксами прикметників, наприклад: to mistake - помилятися → mistakable - що можна неправильно зрозуміти, mistake - помилка; to understand - розуміти → understanding – розуміння, understandable - зрозумілий; to undertake - братися → undertaker – підприємець, undertaking - справа, підприємництво; to forfeit - позбавляти права на щось, forfeit -конфіскація, forfeiting – форфайтинг, forfeiture – позбавлення (прав, майна).

Словотворчі потенції основ префіксальних дієслів також залежать від характеру префікса, який формує семантичний об’єм ПО. Основа з префіксом be- бере участь в подальшому термінотворенні: to bespeak - замовляти наперед → to bespoken – зроблений на замовлення (на відміну від масового виробництва).

Основи з префіксом fore- є словотворчо активними в утворенні економічних термінів-іменників шляхом суфіксації та конверсії: to forecast - прогнозувати → forecasting - прогноз, forecaster - прогнозист, forecast - прогноз, передбачення; to forestall - скупляти наперед → forestalling - скупка товарів з метою контролю цін.

Як свідчать результати дослідження, префікс mis- також не обмежує активності основи. Основи дієслів з префіксом mis- беруть активну участь в творенні економічних термінів-іменників з суфіксами -ing, -merit, -ation/-tion/-action, -у, -er, -age: mistate\ment – помилкова заява, misentr\y – помилкова бухгалтерська проводка, misus\age – неправильне використання, misappropriation ізтрата чужих грошей.

Префікс кількісно-оцінювального характеру out- утворює основи префіксальних дієслів з низькими словотворчими можливостями. Основи префіксальних дієслів з префіксом out- є найактивнішими в утворенні ПО іменників шляхом конверсії: to outtake – не включати відомі дані → outtake(s )- невключені дані або інформація, яка не була представлена раді директорів, to outfit - постачати обладнання → outfit – обладнання.

На думку Т.М. Бєляєвої, імена з out- слід розглядати як складні, оскільки вони співвідносяться не з основами префіксальних дієслів, а з дієслівно-постпозитивними словосполученнями, наприклад: outleap - «an act of leaping out», outthrow – «an act of throwing out», outrunner – «one who or that which runs out» [9, c. l50]. Для підтвердження цієї думки вона наводить той факт, що більшість словників не фіксують дієслів з просторовим значенням to outbreak, to outcome, to outlet, to outburst, to output і т.п., які співвідносяться з відповідними іменними основами outbreak, outcome, outlet, outburst, output.

«Енциклопедія форм англійських дієслів» Є.М. Русаківського подає список префіксальних дієслів з префіксом out- з просторовим значенням, наприклад: to output - випускати продукцію, to outlet - випускати, давати вихід, outburst - спалахнути, to outbreak - спалахувати [145, с. 249-258]. На наш погляд, іменні основи з out- типу output - випуск продукції, outlet - ринок збуту, outburst - спалах, вибух, outbreak – вибух, повстання та подібні чітко співвідносяться за структурою та семантикою із вказаними вище основами дієслів, тому їх слід розглядати як ПО, що утворилися шляхом конверсії від відповідних ТО префіксальних дієслів, котрі вийшли зі вжитку, мають обмежену сферу функціонування на сучасному етапі або втратили просторове значення в ході історичного розвитку мови після закріплення за префіксом out- кількісно-оцінювального значення.

Основи дієслів з префіксами over- та under- характеризуються досить високими словотворчими потенціями. Вони особливо активні при утворенні ПО іменників-термінів за рядом імені дії шляхом конверсії та суфіксації при поєднанні з суфіксами -ing, -ment, -ation/-tion/-ication: overact\ion – надмірна економічна активність, underexporting - недостатній експорт, underprovis\ion - надання недостатнього капіталу, understatement - заниження. Основи префіксальних дієслів з префіксами over- та under- також беруть активну участь в утворенні ад’єктивованих дієприкметників: | overgeared – що перевищує рівень платоспроможності (про суму кредиту), |understaff|ed - недостатньо укомплектований штатом. Активності основ дієслів з германськими дієслівними префіксами under- та over- в англійській економічній термінології сприяє антонімічність значень префіксів (значення перевиконаної та недовиконаної дії), які зберігаються й між похідними, що співвідносяться з ними за структурою та семантикою. Це в певній мірі стимулює продуктивність префікса under-, який поступається продуктивністю перед префіксом over-.

Основи з префіксом un- характеризуються низькою активністю в подальшому термінотворенні. Як правило, вони утворюють ПО імен дії з суфіксами -ment, -ing та ПО ад’єктивованих дієприкметників, наприклад: to unbundle - розділяти → unbundling - розділ, поглинання великого конгломерату (з метою збереження виробництва) та продаж філіалів (щоб профінансувати поглинання), to unfreeze – розморожувати → unfreezing – розмороження, unfrozen - розморожений, to unlist – не вносити в список → unlisted - що не котирується на біржі (про цінні папери). Низьку активність дієслівних основ з префіксом un- можна пояснити наявністю омонімічного іменного префікса un2- із заперечним значенням, який є високопродуктивним в сучасній англійській мові [9, с. 149].

Основи префіксальних дієслів з префіксом up- є малоактивними у віддєслівному термінотворенні. Вони утворюють ПО іменників шляхом конверсії (to upgrade – переводити у вищу категорію → upgrade – продаж: акцій низької якості з портфеля та заміна їх акціями вищого рейтингу та якості, to uplift - піднімати → uplift – підвищення (цін)) та суфіксації (uphold\er – прибічник, upload\ing - переміщення інформації з одного комп’ютера в інший, upvalu\ation – підвищення вартості).

Германські дієслівні префікси mis-, fore-, over-, under- та up-обслуговують не лише основи дієслів, але й основи кореневих віддієслівних похідних, тому інколи ПО іменників та прикметників, що їх містять, можуть розглядатися і як результат суфіксації (to overemploy → overemploy|ment), і як результат префіксації employment → overemploy|ment). У цьому випадку можна говорити про подвійне членування таких іменних ПО [9, с. 146; 98, с. 120]. Подвійне членування найбільш характерне для іменних ПО термінів з префіксами mis-, over- та under-, наприклад: misdirection ← to misdirect + -ion або mis- + direction, misinvestment ← to misinvest + -ment або mis- + investment, overactive ← to overact + -ive або over- + active, misdelivery, overcompensation, underconsumption, overcommitment, overexpansion, overinsurance, overproduction, underactive, overabundant, underemployment, underestimation, misclassification.

Таким чином, головними факторами, що визначають словотворчу потенцію основи економічного терміна, є її словотвірна та семантична структура, характер та походження словотворчих компонентів, наявність відповідних лексичних та семантичних ніш у терміносистемі, співвідношення словотворчої системи та прийнятої в мові норми. «При цьому дія одного фактора може виключати дію іншого, зустрічного йому фактора» [113, с. 25].

Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами беруть участь в утворенні ПО іменників та прикметників шляхом суфіксації та конверсії. Вони характеризуються широкими валентними зв’язками за суфіксальним рядом імені дії, комбінуючись з суфіксами -ing, -ation/-ion/ -ication, lent, -y, -age, -ure, -ance як результат синонімії моделей суфіксального слово- та термінотворення. Найбільш активними є ТО дієслів з префіксами fore-, mis-, over-, under- при утворенні іменників шляхом конверсії та при поєднанні з суфіксами імені дії -ing, -ation/-ion/-ication, -ment. Висока активність основ префіксальних дієслів за рядом імені дії визначається загальними тенденціями сучасної субмови науки до номіналізації стилю наукової літератури. Ліве розширення основи, тобто префікс, робить основу словотворчо пасивною в утворенні ПО складних та префіксальних термінів. З ускладненням словотвірної структури основи терміна зменшуються її словотворчі можливості. Низька активність основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами за рядом імені діяча пояснюється відсутністю в терміносистемі відповідних лексичних та семантичних ніш. Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами є малоактивними в утворенні суфіксальних прикметників. Значення якісної ознаки, яка мотивується дією префіксального дієслова, в англійській економічній терміносистемі виражається, головним чином, ад’єктивованими дієприкметниками. Генетичний показник кореневих ТО у складі основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами не впливає на їх словотворчу валентність; у той же час, основи префіксальних дієслів, що містять у своєму складі іншомовні суфікси або маркери -ate, -ify, тяжіють до інтеграції з генетично спорідненими афіксами.

2.4 Словотворчі моделі віддієслівних основ термінів

Виявлення особливостей внутрішньої валентності основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами be-, fore-, mis-, out-, un-, under- та up- у відддієслівному термінотворенні дає можливість представити CM віддієслівних ПО та проаналізувати рівень їх продуктивності в англійській економічній терміносистемі (див. табл. Ж. 1 додатку Ж).

Як свідчать дані таблиці Ж.1, основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами реалізують словотворчі потенції переважно за рахунок віддієслівних моделей за рядом імені дії. Продуктивними є суфіксальні моделі, а саме: SVpr + -ing → SN зі СЗ дії, наслідку або результату дії (84 деривати), SVpr + -ment → SN зі СЗ процесу або факту виконання дії (26 дериватів), SVpr + -ation/-ion/-tion/-ication → SN зі СЗ дії, процесу або стану (47 дериватів), наприклад: mishandling – неправильне поводження (з пристроєм), overshooting переповнення ринку, underrating - недооцінка; overemployment - зверхзайнятість (в масштабах країни), overinvestment - надмірне капіталовкладення, overcommitment – надмірне зобов’язання (що перевищує фінансові можливості боржника); overextension – завищення оцінки (активів), надмірне кредитування, undersubscription – недостатня підписка на акції, undertaxation – недостатнє оподаткування. Деривація іменників за CM SVpr + -ing → SN відбувається шляхом номіналізації. Регулярність, стандартність та прозорість моделі сприяє спонтанному виникненню слів за цією моделлю, які не завжди реєструються в словниках [80, с. 125].

Моделі за рядом імені дії: SVPr + -al → SN (1 дериват), SVpr + -ance → SN (3 деривати), SVpr + -у → SN (2 деривати), SVpr + -age → SN (3 деривати), SVpr + -ure → SN (1 дериват), SVpr + -th → SN (2 деривати) характеризуються низькою продуктивністю, утворюючи ПО економічних термінів-іменників зі СЗ дії, якості, стану, процесу або результату дії. Вони вибираються основами префіксальних дієслів структурних типів pr + SVengl+ (модель з суфіксами -аl та -th: -outgrowth -результат, переростання, overgrowth – надмірний ріст, upheaval – підйом) та pr + SVbor (модель з суфіксами -age, -ance, -ure та -у: misentry – помилкова бухгалтерська проводка, underpackage – погана упаковка, miscarriage – недоставлення за адресою, misdelivery - неправильна здача (товару), foreclosure - втрата права викупу закладеного майна, overabundance – надмір, зайвина, underinsurance – неповне страхування.

Конверсивна модель SVpr → SN зі СЗ дії, результату або наслідку дії характеризується середньою продуктивністю (78 дериватів), наприклад: to override – виплачувати комісійні (менеджерам) → override – додаткова винагорода, комісійні, що додаються менеджерам до зарплати, to outrage -переступати закон → outrage – грубе порушення закону, to overrun – коштувати більше → overrun - ситуація, коли товар коштує дорожче, ніж: очікується. Більшість віддієслівних ПО іменників була утворена ще в XV та XVI століттях. Після 1650 р. двохскладові та трьохскладові слова від дієслівних основ латинського та французького походження створювалися в основному суфіксальним способом [146, с. 364]. На сучасному етапі конверсія поступається суфіксації – одному з продуктивних способів віддієслівного термінотворення.

CM за рядом імені діяча представлені двома моделями: 1) продуктивною CM pr + -еr → SN зі СЗ агентивності (18 дериватів): misuser – особа, що зловживає або неправильно щось використовує, foreseer – передбачлива людина, overbidder – особа або фірма, яка перебиває ціну, overseer – контролер; 2) непродуктивною SVpr + -ее → SN зі СЗ реверсивної агентивності (1 дериват): underlessee – суборендатор.

Суфіксальні словотворчі моделі віддієслівних дериватів за ад’єктивним рядом: SVpr +-able → SA зі СЗ здатності (1 дериват), SVpr + -ive → SA (3 деривати), SVpr + -ant → SA (1 дериват), SVpr + -ous → SA (1 дериват) та SVpr + -ful → SA (1 дериват) зі СЗ характерної ознаки, властивості, якості демонструють низьку продуктивність в сучасній англійській субмові економіки, наприклад: foreseeable – що можна передбачити, outrageous – невиправданий (про ціну), overactive – надто активний, underactive – недостатньо економічно активний, overabundant – надлишковий, mistrustful – недовірливий.

Конверсивна CM за ад’єктивним рядом SVpr (SPI або SPII) → SA зі СЗ якісної ознаки (72 деривати) демонструє середню продуктивність, наприклад: misleading - що веде неправильним шляхом, underwriting - гарантійний; oversubscribed – з надмірним об’ємом підписки на акції, outworn - зношений, застарілий, undervalued – оцінений не досить високо.

Таким чином, у англійській субмові економіки основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами реалізують свої словотворчі потенції за рахунок конверсивних та суфіксальних віддієслівних CM. Продуктивність моделей за рядом імені дії SVpr + -ing → SN, SVPr + -ion/-ation/-ication → SN, SVpr + -ment → SN та SVpr → SN є результатом номіналізації стилю наукової літератури. Моделі за рядом імені діяча демонструють низьку продуктивність в субмові економіки. Словотворчі віддієслівні моделі за ад’єктивним рядом представлені, головним чином, конверсивною моделлю SVpr (PI або РII) → SA.

Висновки

Результати дослідження демонструють, що у англійській економічній терміносистемі функціонують префіксальні дієслова з германськими дієслівними префіксами be-, fore-, mis-, out-, over-, un-, under- та up-, які виражають спеціальні поняття різних областей економіки, зокрема: основ економічної теорії, ресторанного та туристичного бізнесу, маркетингу та реклами, фінансів та бухгалтерського обліку, управління людськими ресурсами та виробництвом. Останні дві сфери нараховують найбільшу кількість префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами. Шляхом термінологізації префіксальних дієслів є семантична деривація або дієслівна префіксація. 85,41% основ від загальної кількості виявлених основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами є префіксальними дериватами, які співвідносяться з моделями та мікромоделями префіксальних дієслів.

Префіксальні моделі дієслів з германськими дієслівними префіксами демонструють середню або низьку продуктивність в англійській субмові економіки, оскільки дієслова становлять незначну частину будь-якої термінології. Продуктивними при утворенні основ префіксальних дієслів у функції економічних термінів є високопродуктивні CM сучасної англійської мови mis-+ SV → SVpr, out- + SV → SVpr, over- + SV → SVpr, under- + SV → SVpr, що свідчить про відсутність спеціального інвентарю CM префіксальних дієслів в англійській економічній терміносистемі. У межах продуктивних моделей виділяються структурні мікромоделі. Із збільшенням продуктивності моделі збільшується кількість структурних мікромоделей у її межах.

Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами представлені різними структурними типами, проте, домінують гібридні основи (61,32%), переважно похідні основи структурного типу pr + SVbor. Це є доказом того, що генетичний фактор не відіграє значної ролі при утворенні основ префіксальних дієслів.

Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами беруть активну участь в утворенні віддієслівних похідних основ термінів-іменників та прикметників шляхом суфіксації та конверсії. Ліве розширення основи дієслова, тобто германський дієслівний префікс, робить основу словотворчо пасивною в утворенні віддієслівних основ складних та префіксальних термінів. Основи префіксальних дієслів є неактивними в утворенні ПО суфіксальних прикметників. Значення якісної ознаки, яка мотивується дією префіксального дієслова, виражається, головним чином, ад’єктивованими дієприкметниками. Найвищі показники словотворчої активності характерні для основ префіксальних дієслів при утворенні імен дії, що визначається загальними тенденціями сучасної субмови науки до номіналізації стилю наукової літератури. Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами демонструють низьку активність за рядом імені діяча, що пояснюється відсутністю в терміносистемі відповідних лексичних та семантичних ніш. При утворенні суфіксальних віддієслівних основ іменників, основи префіксальних дієслів з твірними основами іншомовного походження з суфіксами та маркерами тяжіють до інтеграції з генетично спорідненими афіксами; валентні зв’язки основ префіксальних дієслів з кореневими твірними основами англійського та іншомовного походження не визначаються етимологією суфікса. У сучасній англійській економічній терміносистемі найвищі показники продуктивності демонструють віддієслівні суфіксальні словотворчі моделі за рядом імені дії SVpr + -ing → SN, SVpr + -ion/-ation/-ication → SN, SVpr + ment → SN та конверсивна модель SVpr → SN.

Віддієслівні похідні основи іменників та прикметників є неактивними в подальшому термінотворенні (1,74%), оскільки словотворчі потенції основи послаблюються з кожним наступним актом деривації.

Основи префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами є складовими частинами словотворчих ланцюжків, компоненти яких пов’язані спільним термінологічним значенням. Структура основ, що є вершинами словотворчих ланцюжків, представлена непохідними кореневими іменними та дієслівними основами, непохідними основами дієслів дефектно та умовно членованої структури з неясним морфологічним складом та похідними основами дієслів іншомовного походження з маркерами, які виражають дериваційне значення афіксів в ослабленому та частково стертому вигляді. Максимальна довжина словотворчих ланцюжків складає чотири дериваційних такти. Для англійської субмови економіки найбільш характерними є словотворчі ланцюжки, що нараховують два або три такти, що пояснюється високими показниками словотворчих потенцій основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами.

ВИСНОВКИ

Поява значної кількості новоутворень в сучасній англійській субмові економіки потребує визначення оптимальних мовних ресурсів та засобів для вираження економічних понять. Префіксація як засіб морфологічного термінотворення найбільш характерна в англійській мові для системи дієслова. Префіксальні дієслова є невід'ємною частиною сучасної англійської термінолексики. Дослідження особливостей творення основ префіксальних дієслів у функції економічних термінів та співвідносних з ними за структурою та семантикою ПО, виявлення їх сигматичних стосунків та факторів, що їх визначають, встановлення будови словотворчих ланцюжків, компонентами яких вони є, дає можливість глибоко та об'єктивно розкрити механізми породження термінів, визначити основні тенденції та закономірності сучасного слово- та термінотворення, представити термінологічну систему як цілісне утворення зі своєю внутрішньою організацією, правилами функціонування і взаємовідносинами з іншими підсистемами.

У сучасній англійській мові функціонують префіксальні дієслова з германськими дієслівними префіксами be-, for-, mis-, out-, over-, un-, under-, up. Вони використовуються для позначення спеціальних понять різних областей економіки, а саме фінансів та бухгалтерського обліку, основ економічної теорії, ресторанного та туристичного бізнесу, перші дві сфери нараховують найбільше кількість префіксальних дієслів.

Для префіксальних дієслів у функції економічних термінів характерні семантичні явища полісемії, синонімії та антонімії, як обумовлюються специфікою англійської економічної терміносистеми стиранням чіткої межі між загальнолітературною лексикою та лексикою спеціального використання, яке спостерігається на сучасному етапі розвитку.

Основи префіксальних дієслів у функції економічних термінів утворюються у відповідності до загальномовних норм нетранспортувальнимим та транспортувальними словотворчими моделями сучасної англійської мови. Високі та середні показники продуктивності демонструютьтакі моделі префіксальних дієслів: over- + SV → SV pr, under- + SV → SV pr, mis - out- + SV → SV pr.

Словотворчі потенції основ термінів визначаються їх семантичною та словотворчою структурою, характером та походженням СК, наявністю відповідних лексичних та семантичних ніш у терміносистемі набором словотворчих ресурсів конкретної мови та загальномовними словотворчими тенденціями.

Основи префіксальних дієслів у функції економічних термінів реалізують словотворчі потенції в утворенні віддієслівних основ іменників та прикметників шляхом конверсії та суфіксації. Ліве розширення основи дієслова, тобто префікс, як правило, робить основу словотворчо пасивною в утворенні ПО складних та префіксальних термінів. Висока активність та широкі валентні зв'язки властиві різним за структурою та рівнем похідності ТО префіксальних дієслів при утворенні похідних суфіксальних основ іменників за рядом імені дії як результат синонімії суфіксального термінотворення та вияв загальних тенденцій субмови науки до номіналізації стилю наукової літератури. Основи префіксальних дієслів є малоактивними в утворенні імені діяча, що обумовлюється відсутністю в терміносистемі відповідних лексичних та семантичних ніш.

Значення якісної ознаки, яка мотивується дією префіксального дієслова, виражається, головним чином, конверсивними прикметниками або ад'єктивованими дієприкметниками. Валентні зв'язки основ префіксальних дієслів є малоактивними у подальшому термінотворенні, оскільки словотворчі потенції основи економічного терміна ослаблюються з кожним наступним актом деривації.

Непохідні основи дієслів з германськими дієслівними префіксами умовно та дефективно членованої структури за своїми словотворчими можливостями тяжіють до основ кореневої нечленованої структури, демонструючи широкі валентні зв'язки та 100% показники словотворчої активності порівняно з ПО префіксальних дієслів. До того ж, 30,39% віддієслівних основ іменників та прикметників, що співвідносяться за структурою та семантикою з ТО дієслів з префіксами умовно та дефектно членованої структури, беруть участь у подальшому термінотворенні.

Основи префіксальних дієслів входять до СЛ, вершинами яких є іменники, прикметники та дієслова різних семантичних класів. Структура основ вершин СЛ представлена непохідними основами, що не містять морфологічних показників частин мови, непохідними основами умовно та дефектно членованої структури та основами іншомовного походження з маркерами. Максимальна довжина СЛ складає 5 дериваційних тактів. Найбільш характерними є СЛ ланцюжки, що нараховують 2, 3, 4 такти, що є відображенням високих словотворчих потенцій основ префіксальних дєслів у сучасній субмові економіки.

Ми вважаємо, що перспективними напрямками дослідження є вивчення префіксації, словоскладання, конверсії та інших способів термінотворення у напрямку від ТО вершин СЛ, які містять суфіксальні, складні ті конвурсивні основи, до співвідносних з ними за структурою та семантикою ПО термінів. Організація термінів у вигляді СЛ може бути використана при підготовці підручників та спеціальних методичних розробок для студентів економічного профілю чи взята за основу при укладанні профільного перекладацького гніздового словника. З одного боку, словник того типу буде репрезентацією словотвірної системи як цілісного утворення зі своєю внутрішньою організацією та правилами функціонування, який сприятиме кращому засвоєнню економічних термінів шляхом формування схеми словотворчого процесу. З іншого боку, його створення буде ще одним кроком до побудови систематизованої та стандартизованої економічної термінології.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеенко В.А. Опыт исследования словообразовательной системы терминологических глаголов в современном английском языке (на материале терминов электроники): Автореф. дим. ... канд. филол. наук. - М., 1972. - 34 с.

2. Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. - М.: Изд-во л-ры на иностр. яз., 1956. - 220 с.

3. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. - М.: Наука, 1974. - 592 с.

4. Архипов И.К. О соотношении мотивации и словообразовательной производности // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. - Владивосток, 1978. - Вып. 6 - С. 28-36.

5. Архипов И.К. Семантика производного слова английского языка. - М.: Просвещение, 1984. - 128 с.

6. Баклага Л.В. К вопросу о некоторых закономерностях функционирования словообразовательных префиксов в научной литературе // Морфология и словообразовательная структура слова. - Каланин: КГУ, 1979. - С. 3-29.

7. Балабаева Л.П. К вопросу о словообразовательной активности и валентности ботасем // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. - Владивосток, 1978. - Вып. 5. - С. 52-60

8. Бартков Б.И., Богдан С.Ф., Елисеева Р.Д., Колтунова Е.В., Мирочник А.Г. Исследование статуса аффиксальных словообразовательных формантов современного английского языка // Особенности аффиксального словообразования в терминосистемах и норме. - Владивосток, 1979. - С. 3-43.

9. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке. - М.: В. шк., 1979. - 184 с.

10. Беляева Т.М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке: Автореф. дис... докт. филол. наук. - Л., 1974. - 36 с.

11. Берценко В.В. Отадвербальное словообразовательное гнездо: структура, семантика, потенция: Дис. ... канд. филол. наук. - Запорожье, 1996. - 189 с.

12. Бєлова А.Д. вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Концептуальні картини світу. - К.: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2001. - №5. - С. 15-22.

13. Бондарчук Л.Й. Слова іншомовного походження в економічній терміносистемі англійської мови // Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. - К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2000. - С. 31-35.

14. Ботничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке / Под. ред. Ю.А. Жлуктенко. - К.: В. шк., 1988. - 264 с.

15. Ботничук О.М., Пастушенко Л.П. Особливості словотворення у бізнесовому мовленні // Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. - К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2000. - С. 35-38.

16. Будагов Р.А. Язык - реальность - язык. - М.: Наука, 1983. - 264 с.

17. Вакулик І.І. Антонімічні зв'язки у юридичній та економічній термінології // Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - 1999. - Випуск 9. - С. 38-41.

18. Веденькова М.С. Семантические и синтаксические потенции отглагольных прилагательных // Вісник Харківського державного університету. - Харків: Константа, 1997. - №390. Актуальні проблеми теорії комунікації та викладання іноземних мов. - С. 29-32.

19. Виноградов В.В. Русский язык. (Грамматическое учение о слове). - М: Учпедгиз, 1972. - 614 с.

20. Геращенко Е.Д. Отношения языка и власти и процесс номинализации в рекламном дискурсе // Вісник Харківського державного університету. - Харків: Константа, 1998. - № 406. Проблеми мови, мовленнєвої діяльності та викладання іноземних мов. - С. 13-15.

21. Гинзбург Е.Л. Компактные словообразовательные гнезда // Проблемы структурной лингвистики. - М.: Наука, 1080. - С. 175-198.

22. Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис. - М.: Наука, 1979. - 264 с.

23. Глоба О. Репрезентація словотвору у великому англомовному словнику // Лінгвістичні дослідження. - Харків: ХДПУ, 2000. - Вып. 4. - С. 5-8.

24. Голик С.В. Особливості функціонування префіксальної номінації у сучасній англійській мові: Дис. ... канд. філол. наук. - Ужгород, 2001. - 189 с.

25. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова. - К.: Наукова думка, 1981. - 197 с.

26. Грицьків А.В. Використання загальновживаної лексики у фахових термінах (на прикладі англомовної фінансової термінології) // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: київський університет ім. Т. Шевченка, 1998, С. 51-57.

27. Гутряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: Структура та семантичні характеристики: Автореф. дис. ... канд. філол. наук, К., 1999. - 18 с.

28. Ономасиологическое направление в грамматике: Автореф. дис. ... докт. филол. наук. - С.-Петербург, 1992, 31 с.

29. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. - М.: Наука, 1977. - 246 с.

30. Дерді Е.Т. Терміни-словосполучення в англійській юридичній терміносистемі // Гуманітарний вісник. Серія. Іноземна філологія. - Черкаси, 1999. - Число 3. - С. 79- 82.

31. Дуда О.І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - К., 2001. - 20 с.

32. Жигунова Н.Г. Словообразовательная цепочка с исходным многозначным прилагательным в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - Л., 1981. - 22 с.

33. Жлуктенко Ю.А. Английские неологизмы. - К.: Наукова думка, 1983. - 210 с.

34. Жуковець Г.Л. Типові словотвірні моделі в сучасному лейбористському дискурсі (на матеріалі промов членів лейбористської партії з 1997 по 2001 роки) // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2001. - №5. - С. 60-66.

35. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. - М.: В. шк, 1989. - 126 с.

36. Завгороднєв Ю.А., Дуда О.І. Способи утворення фінансово-економічних термінів у сучасній англійській мові // Іноземна філологія. - 1999. - випуск 111. - С. 201-212.

37. Зализняк А. Семантическая деривация в синхронии и диахронии: Проект «Каталога семантических ппереходов» // Вопросы языкознания. - 2001. - №1. - С. 13-26.

38. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Зап. держ. ун-т, 1948. - 431 с.

39. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. мова і суспільство: Збагачення словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Зап. держ. ун-т, 2001. - 243 с.

40. Зацный Ю.А., Бутов В.Н. Новая общественно-политическая лексика и фразеология английского языка. - Запорожье: Зап. гос. ун-т, 2000. - 200 с.

41. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. - М.: Просвещение, 1973. - 303 с.

42. Зернова В.К. Архитектоника производящих и производных основ в современном немецком языке (на материале терминологической лексики): Автореф. дис. ... докт. филол. наук. - М., 1992. - 36 с.

43. Зернова В.К. Синхронная структура слова и ее репрезентация в словарях // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. - Владивосток, 1987. - С. 124-134.

44. Зернова В.К. Словообразовательный этимологический немецко-русский словарь. - К.: ИСИО, 1993-1994. - Т. 1-3. - (220 + 312 + 590) с.

45. Зятковская Р.Г. Формальная и функциональная структура слова. - Калинин: КГУ, 1983. - 76 с.

46. Історія економічних учень / За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Титаренко. - К.: КНЕУ, 1999. - 54 с.

47. Іщенко В.Л. Основні моделі утворення англійських економічних термінів-словосполучень // Вісник Харківського національного університету ім. В.Г. Каразіна. Сер. Романо-германська філологія. - Харків: Константа, 1999. - №461. - С. 74-78.

48. Каращук П.М. Производное слово в лексико-семантической системе английского языка: Автореф. дис. ... докт. филол. наук. - М., 1974. - 52 с.

49. Каращук П.М. Словообразование английского языка. - М.: Высшая школа, 1977. - 202 с.

50. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: Будова та реалізація. - К.: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, 1999. - 298 с.

51. Касаткин Л.Л., Клобуков Е.В., Лекант П.А. краткий справочник по современному русскому языку. - М.: Высшая школа, 1991. - 384 с.

52. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. - К.: Інститут змісту і методів навчання, Київський університет ім. Т. Шевченка, 1998. - 182 с.

53. Клименко Н.Ф. Система суфіксального словотворення сучасної української мови. - К.: Наукова думка, 1973. - 186 с.

54. Комолова З.П. Словообразовательные элементы американских торговых названий (-pack, -master, -guard, -matic, -trol): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - К., 1075. - 19 с.

55. Костенко В.Г. Словотворчі потенції твірних іменних основ германського походження (на матеріалі англійської біологічної термінолексики): Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - Харків, 2000. - 20 с.

56. Костенко В.Г. Словотворчі потенції твірних іменних основ германського походження (на матеріалі англійської біологічної термінолексики): Дис. ... канд. філол. наук. - Харків, 2000. - 285 с.

57. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К.: Академія, 1999. - 288 с.

58. Кубрякова Е.С. О типах морфологической членимости слова, квази-морфах, маркерах // Вопросы языкознания. - 1970. - №2. - С. 80-90.

59. Кубрякова Е.С. Об относительно связанных (относительно свободных) морфемах языка // Вопросы языкознания. - 1964. - №1.

60. Кубрякова Е.С. Производное слово в лексике и грамматике // Слово в грамматике и словаре. - М.: Наука, 1984. - С. 60-64.

61. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. 1981. - 200 с.

62. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. - М.: Наука, 1965. - 77 с.

63. Левковская К.А. О специфики префиксации в системе словообразования (на материале немецкого языка) // Вопросы грамматического строя. М.: Изд. АН СССР, 1955. - С. 299-321.

64. Левковская К.А. Теория слова. Принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала. - М.: В. шк., 1962. - 296 с.

65. Лопатин В.В., Милославский И.Т., Шелякин М.А. Соременный русский язык. Словообразование. Морфология / Под. ред. В.В. Иванова. - М.: Рус. язык, 1989. - 261 с.

66. Лопатин В.В., Улухов И.С. Мотивированное слово в описательной грамматике и в словаре служебных морфем // Слово в грамматике и в словаре. - М.: Наука, 1984. - С. 69-74.

67. Лотка О.М. Англомовна термінологія фінансово-економічних взаємин: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - К., 2000. - 20 с.

68. Максимова Т.В. Семантические особенности глагольной префиксации в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - М., 1978. - 76 с.

69. Малиновская И.В. Экономическая терминология в английском языке: процессы формирования и функционирования: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - К., 1984. - 24 с.

70. Махнутина К.С. Специфика словообразовательных гнезд в терминологии (на материале английской химической терминологии): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - М., 1983. - 25 с.

71. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. - М.: Наука, 1976. - 245 с.

72. Милославский И.Г. Вопросы словообразовательного синтеза. - М: Изд-во МГУ, 1980. - 296 с.

73. Мілих Н.Г., Перебийніс В.С., Рукіна Е.П., Морфологія англійського дієслова: Навчальний посібник. - К.: Либидь, 1995. - 120 с.

74. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. - Харків: Основа, 1993. - 256 с.

75. Мурзин Р.Н. Деривация в синхронном и диахронном аспектах // Деривация и история языка. - Пермь, 1987. - С. 4-10.

76. Мурясов Р. З. Морфология производного слова (на материале производных существительных немецкого языка). - Уфа: Башк. гос. ун-т, 1992. - 192 с.

77. Никитин М.В. Лексическое значение слова (структура и комбинаторика). - М.: В. шк., 1983. - 127 с.

78. Новикова Е.С. О разной степени морфемной членимости слова // Словообразование и его место в курсе изучения иностранного языка. - Владивосток, 1978. - вып. 6. - С. 75-78.

79. Номинализация в современном английском языке [Е.Н. Старикова, Н.Н. Раевская, Т. Л. Ветвинская и др.]; Под общ. ред. Н.Н. Раевской. - К.: В. шк., 1982. - 176 с.

80. Омельченко Л.Ф. Продуктивные типы сложных слов в современном английском языке (на материале прилагательных и глаголов). - К.: В. шк., 1981. - 144 с

81. Панько Т.И. Формирование русской политэкономической терминологии // Современные проблемы русской терминологии / Под ред. В.П. Даниленко. - М.: Наука, 1986. - С. 63-80.

82. Пиоттух К.В. Система префиксации в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. нак. - М., 1971. - 32 с.

83. Полюжин М.М. О сочетаемости словообразовательных префиксов с основами разных типов // Сборник научных трудо. - М.: Изд-во МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1975. - Вып. 93. - С. 53-67.

84. Полюжин М.М. Диахронно-семантический аспект префиксального словообразования в английском языке. - М.: Рос. АН, Ин-ут языкознания, 1992. - 265 с.

85. Полюжин М.М. Особенности функционирования системы префиксации в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - М. - 1976. - 32 с.

86. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспект англійського словотворення. - Ужгород: Закарпаття, 1999. - 240 с.

87. Полюжин М.М., Омельченко Л.Ф. Функциональное словосложение и префиксальные ономасиологические категории в английском языке. - Ужгород: Ужгород. гос. унт., 1997. - 99 с.

88. Почепцов Т.Г. Минимизация семантических ролей (об одном аспекте взаимодействия словообразования и синтаксиса) // Вопросы словообразования и фразообразования в германских языках. - М., 1980. - Выпуск 164. - С. 80 -89.

89. Реформаторский А.А. Введение в языковедение. - М.: Аспектпресс, 1998. - 536 с.

90. Ряховская Е.М. Английский язык и английская социокультура во второй половине ХХ в. // Вестник МГУ. Серия 19. Лингвистика имежкультурная коммуникация. - 2001. - №1. - С. 30-55.

91. Сахарчук Л.И. Методологические проблемы словообразовательного анализа: Семантика производного глагола в немецком языке. - К., 1987. - 128 с.

92. Скороходько Е.Ф. Вопросы перевода английской технической литературы (перевод терминов). - К.: Изд-во КГУ, 1963. - 91 с.

93. Скороходько Е.Ф. Вопросы теории английского словообразования и ее пременение к машинному переводу. - К.: Изд-во КГУ, 1964. - 115 с.

94. Смирницкий А.И. К вопросу о слове (Проблема «отдельности слова») // История советского языкознания. - М.: В. шк., 1981. - С. 202-209.

95. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. - М.: Изд-во литературы на иностранных языках, 1956. - 259 с.

96. Соболева П.А. Об основном и производном слове при словообразовательных отношениях при конверсии // Вопросы языкознания . - 1959. - №2. - С. 91- 96.

97. Соколова И.Ф. Членимость и производность английских глаголов: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. - М. - 1974. - 32 с.

98. Методы синхронного анализа лексики. - М.: В.шк. 1968 - 200 с.

99. Степанова М.Д., Чернышев И.И. Лексикология современного немецкого языка. - М.: В. шк., 1962. - 310 с.

100. Теория грамматики: морфология и словообразование. - М.: Рос. АН, 1992. - 144 с.

101. Тихонов А.Н. Взгляд в будущее словообразовательной лексикографии // Дерматология и деривационная лексикография. - Владивосток, 1989. - С. 85-94.

102. Уфимцева А.А. Семантика слова // Аспекты семантических исследований. - М.: Наука, 1980. С. 5-81.

103. Харитончик З.А. Проблемы словообразования в современном английском языке. - Минск: Минск. гос. пед. инст. ин. яз., 1983. - 118 с.

104. Цагалова Р.С. Лексико-семантические особенности политеко-экономической терминологии. - М.: Изд. Моск. ун-та, 1985. - 148 с.

105. Цагалова Р.С. Системное исследование терминологии политической экономии (лингвистические аспекты проблемы научного термина): Автореф. дис. ... докт. филол. наук. - М., 1988. - 44 с.

106. Цыганенко Г.П. Состав слова и словообразование в русском языке. - К.: Рад. шк., 1978. - 152 с.

107. Швачко С.А. Деривация на уровне малых текстов // Вісник Сумського державного університету. - 1999. - №2. - С. 195-196.

108. Шевченко Л.І. Гіпотеза у сучасній лінгвістиці: До проблеми інтелектуалізації мови // Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - 1999. - Випуск 8. - С. 66-77.

109. Шевчук В.Н. Производные военные термины в английском языке: Аффиксальное словопроизводство. - М.: Воениздат, 1983. - 231 с.

110. Шепель Ю.А. Моделирование словообразовательных рядов слов. - Днепропетровск: Наука и образование, 2000. - 254 с.

111. Шепель Ю.А. Организация словообразовательного ряда как комплексной единицы языка // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези доповідей міжнародної конференції, присвяченої 70-річчю факультету іноземних мов. - Харків: Константа, 2000. - С. 313-316.

112. Шкарупин В.И. О специфике префиксации в английском языке // Проблемы грамматического строя германских языков. - М.: Наука, 1963. - с. 146-164.

113. Щеболева И.И. Принципы словообразовательного синтеза / Отв. ред. Н.М. Шанский. - Зщстов Н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1980. - 176 с.

114. Щерба Л.В. Опыт общей теории лексикографии // История советского языкознания. - М.: В. шк., 1981. - С. 235-248.

115. Юсин В.В. Членимые непроизводные глаголы в системе современного английского языка // Проблемы соотношения словообразования с другими языковыми уровнями в германских языках. - Смоленск, 1985. - С. 111-122.

116. Янценецкая М.Н. Семантические вопросы теории словообразования. - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1973. - 240 с.

117. A course in modern English lexicology / R. S. Gingzburg, S.S. Khidekel, G.Y. Knyazheva, A.A. Sankin. - Moscow: Vyssaja skola, 1979. - 269 p.

118. Adams V. An introduction to modern English word-formation. - L.: Longman, 1973. - 230 p.

119. Alexandrova O.V., Komova A.T. Modern English grammar: Morphology ans syntax. - M.: Nauka, 1998. - 208 p.

120. Arnold I.V. The English word. - M.: Vyscha shkola, 1986. - 296 p.

121. Aronoff M. Morphology by itself. - Cambridge, Massachusetts, London, England: The MIT Press, 1993. - 205 p.

122. Aronoff M. Word-formation in Generative grammar. - Cambridge, London: The MIT Press, 1981. - 129 p.

123. Bauer L. English word-formation. - Cambridge: Cambridge univ. press, 1983. - 311 p.

124. Bauer L. Nation I. Word families // International journal of Lexicography. - 1993. - V. 6. - P. 253-279.

125. Beard R. The Indo-European lexicon: A full-synchronic theory. - New-York-Oxford: North-Holland Publishing Company, 1981. - 389 p.

126. Bloomfield L. language. - N.Y.: Harper, 1933.

127. Cruse D.A. Lexical semantics. - Cambridge: Cambridge univ. press, 1995. - 310 p.

128. Crystal D. The Cambridge encyclopedia of the English language. - Cambridge, 1995. - 489 p.

129. Dokulil M. Tvoreni slov s centine 1. Terie obosnovani slov. - Prah: Nakivi ceskosl, 1962. - 264 p.

130. Drozd L., Seibicke W. deutche Fach- und Wissenschaftsprache: Bestandsauf - Nahme - Theorie - Geschichte. - Wiesbaden: Oscar Brandstetter Verlag KG, 1973. - 320 p.

131. Dwight B. Aspects of language. - New York - Chicago - San-Francisco - atlanta: Harcourt; Brace und world inc., 1968. - 326 p.

132. Ellis D.G. Fixing Communicative meaning: A Coherentist Theory // Communicatio Research. - 1995. - Vol. 22. - #5. - P. 515-544.

133. Flesher W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartsprache. - Tubingen: Max Neimeyer Verlag, 1995. - 382 s.

134. Galmiche M. Semantica generativa. - Madrid: Ed. gredos, 1980. - 406 p.

135. Gero J. Principles of language. - Frankfurt am main: Peter Lang GmbH, 1993. - 510 p.

136. Halliday M. An introduction of Functional grammar. - London, 1985. - 387 p.

137. Holton G. Thematic origin of scientific thought. - Cambridge (Mass): Harvard University Press, 1988. - 48 p.

138. Hughes G. Words in time: A social history of English vocabulary. - Oxford-Cambridge (Mass): Backwell, 1989. - 270 p.

139. Jesperson O. Growth and structure of the English language. - Oxford: Basil Blackwell, 1956. - 244 p.

140. Jesperson O. Modern English Grammar on historical principles. Morphology. - L.: George Allen and Unwin Ltd, 1954. - Part VI. - 520 p.

141. Koziol H. Handbuch den englishen Wordbildungslehre. - Heidelberg: Carl Winter's Universitat Sbuchhandlung, 1937. - 260 s.

142. Langacker R. Language and its Structure. Some fundamental linguistic concepts. - New York - Chicago - San-Francisco - Atlanta: Harcourt, Brace and World Inc., 1968. - 262 p/

143. Leech G. Semantics. - M.: Penguin Books, 1974. - 386 p.

144. Lees R.B. the Grammar English Nominalization. - The Hague: Mouton - 1968. - 205 p.

145. Lock G. Funktional English Grammar. - L.: Cambrigde University Press, 1996. - 296 p.

146. Marchand H. Phonology, morphology and word-formation // Neuphilologische Hiffeilungen. - 1951. - Vol. LII. - #3-4. - P. 1156-11104.

147. Marchand H. The categories and types of present-day English word-formation. A synchronic-diachronic approach. - Mucnchen: Beck, 1969. - 378 p.

148. Mattews P.M. Morphology. An introduction to the theory of word structure. - L.: Cambridge, Cambrigde University Press, 1974. - 243 p.

149. Mauer D.W. New words - where do they come from and where do they go? // American speech. - 1980. - V. 55. - #3. - P. 184-194.

150. Nesfield M. Historical English and derivation. - London, 1931. - I rulon.

151. Nida E.A. The analysis of grammatical constituents // Language. - 1974. - V. 24. - #4. - P. 209-236.

152. Noeschler J., Reboul A., Lucher J. - M., Jayer J. Language et pertience. - Nancy, 1994.

153. Nuyts J/ aspects of a Cognitive Pragmatic Theory of Language: on cognition, functionalism and grammar. - Amsterdam: Sohn Benjamins Publishing Company, 1992. - 401 p.

154. Palmer F. Grammar. - London: Viking Penguin Inc., 1990. - 208 p.

155. Palmer F.R. Semantics: A new outline. - M.: Vyscha shkola, 1982. - 111p.

156. Quirk Ra., Geenbaum S., Svartvik J. A grammar of contemporary English. - L.: Longman group Ltd, 1972. - 1120 p.

157. Rayevska N. English lexicology. - K.: Radanskya Shkola, 1961. - 200 p.

158. Ron A.S. Etymology with especial reference to English. - L.: Mathen, 1965. - 169 p.

159. Smidt K.H. Prafix-wandlungen im Mittelenglishen und Neuenglishen bei Verben, Substantiven und Adjektiven: dis. zur Erlangung der Doktor an der Kaiser-Wilhelms. - Universatat zu Strassburg i.e.: Hochensche Buchdruckerei, Soberheim, 1909. - 72 s.

160. Smith L. the english language. - L.: Williams & Novgate. - 256 p.

161. Soltsev V.M. Language: A system ans structure. - M.: Nauka Publishing House, 1983. - 304 p.

162. Terminology: theory and method / Ed. by O. Akchmatova, G. Agarova. - Moscow: MSU, 1974. - 244 p.

163. Turner M. Reading Minds: the study of English in age of cognitive science. - Princeton: Princeton University Press, 1991. - 298 p.

164. Ungerer F., Schmidt H. An introduction to cognitive linguistics. - L.; N.Y.: Longman. 1996. - 306 p.

165. Urdang L. Prefixes and other word-initial elements of English: A compilation of nearly 3.000 common and technical free forms, bound forms and roots that frequently occur at the beginning of the words. - Detroit (Michigan): Gale Research Company, 1984 . - 531 p.

166. Wardhaugh R. Introduction to linguistics. - Mc Graw - Hill Inc., 1977. - 268 p.

167. Yanko N. The role of English prefixes in deriving verb neologisms // the art and sciense of TESOL. - Ukraine Conference, Vinnitsya, 1997. - P. 93-94.

Додаток А

Умовні позначки, які використовуються для членування основ термінів на максимальні словотворчі компоненти

Афіксальне термінотворення

Конверсивне термінотворення

Додаток Б

Таблиця Б.1 - Валентні зв'язки твірних основ різної словотвірної структури з германськими дієслівними префіксами при утворенні основ префіксальних дієслів, що функціонують в англійській субмові економіки

Таблиця Б.2 - Валентні зв'язки твірних основ різної словотвірної структури з романськими дієслівними префіксами при утворенні рефіксальних дієслів в англійській субмові економіки

Таблиця Б.3 - Основи дієслів з романськими дієслівними префіксами умовно та дефектно членованої структури в англійській субмові економіки

Додаток В

Таблиця В.1 - Структурні типи основ префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами  англійській економічній терміносистемі

Додаток Г

Таблиця Г.l - Словотворчі моделі префіксальних дієслів з германськими дієслівними префіксами в сучасній англійській субмові економіки Умовні позначки: * – малопродуктивні моделін/т - нетранспонувальна модель; ** – продуктивні моделі т - транспонувальна модель; *** – високопродуктивні моделі

Таблиця Г.2 - Словотворчі моделі префіксальних дієслів з романськими дієслівними префіксами в сучасній англійській субмові економіки

Додаток Ж

Таблиця Ж.1 - Словотворчі моделі віддієслівних дериватів, що співвідносяться за структурою та семантикою з основами префіксальних дієслівних утворень з германськими дієслівними префіксами, у англійській субмові економіки. Умовні позначки: * – малопродуктивні моделі** – продуктивні моделі*** – високопродуктивні моделі

Таблиця Ж.2 - Словотворчі моделі віддієсліцних дериватів, що співвідносяться за структурою та семантикою з основами префіксальних дієслів з романськими дієслівними префіксами, у англійській субмові економіки. Умовні позначки: * – малопродуктивні моделі** – продуктивні моделі*** – високопродуктивні моделі