Дипломная работа: Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва

Дипломная работа: Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва

Міністерство аграрної політики України

Біолого-технологічний факультет спеціальність 6130200

Кафедра годівлі тварин

Дипломна робота на присвоєння кваліфікаційного рівня "спеціаліст"

"Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва"

Львів 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії та в поживних мінеральних і біологічно-активних речовинах

1.2 Основи ефективної годівлі курей-несучок різних ліній

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

2.1 Місце знаходження та природно-кліматичні умови птахофабрики "Ражнівської"

2.2 Виробнича структура та господарсько-фінансова діяльність підприємства

3. МАТЕРІАЛ,МЕТОДИКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

4. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1 Аналіз кормової бази та раціонів годівлі курей-несучок на птахофабриці

4.2 Порівняльна оцінка впливу ефективності застосування різних преміксів на продуктивність і якість продукції курей-несучок

5. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПІДГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ПРЕМІКСАМИ РІЗНОГО ВИРОБНИЦТВА

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

7. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

8. ОХОРОНА ПРИРОДИ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У виробництві продуктів харчування птахівництво є однією із важливих і перспективних галузей тваринництва, від якої при невеликих затратах праці і кормів одержують значну кількість цінних дієтичних харчів для людини.

Найбільш повне забезпечення всезростаючих потреб населення в продуктах харчування, промисловості у сировині може бути досягнутим лише при умові пропорціонального розвитку галузей сільського господарства, в тому числі птахівництва .

Так, як птиця здатна перетворювати малоцінні речовини у високоцінні в біологічному відношенні продукти харчування для населення .

Одне із важливих завдань, які стоять перед птахівництвом є підвищення ефективності використання кормів .

Особлива увага на даний час звертається на повноцінну годівлю, при цьому враховують не тільки наявність поживних речовин в раціоні, але і надається велика увага до співвідношення протеїну і енергії, амінокислот в раціоні, рівню мінеральних речовин в раціоні і вмісту вітамінів .

Повноцінна годівля має прямий вплив на її продуктивність і якість продукції .

В даний час у зв’язку із створенням і широким розповсюдженням високопродуктивних порід і ліній птиці значне місце має уточнення норми годівлі і розробка рецептів комбікормів для курей . відомо, що деякі лінії леггорнів відрізняються один від одного по здатності використовувати кальцій . несучки із різним рівнем продуктивності неоднаково використовують поживні речовини корму .

У розв’язанні вищезгаданих проблем, а також потреба у застосуванні раціональної годівлі курей у ВАТ птахофабрика ‘ Ражнівська" Львівської області послужила темою нашої дипломної роботи .

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії та в поживних мінеральних і біологічно – активних речовинах

Виробництво продуктів птахівництва на промисловій основі - вимоги впровадження науково - обгрунтованої системи розведення, утримання, годівлі сільськогосподарської птиці, яка включає комплекс зоотехнічних, ветеринарних і організаційних заходів, що забезпечують ритмічне виробництво яєць і м’яса птиці при найменших затратах праці, кормів .

На земні кулі налічується декілька сотень порід і породних груп птиці, у тому числі майже 100 порід курей . Всі породи курей поділяються на 5 основних груп : яєчні, м’ясні, м’ясо – яєчні, декоративні і бійцівські . З яєчних порід у промислових господарствах нашої країни розводять переважно леггорнів, а у спеціалізованих господарствах для виробництва інкубаційних і харчових яєць використовують спеціалізовані лінії і кроси як вітчизняного, так і закордонного походження Лінії - це однорідна внутрішньо породна або міжпородна група птиці, що походить від видатних плідників та спеціалізована за однією чи кількома господарськими корисними ознаками, успадкованими потомством .

Кросами називається комплекс спеціалізованих поєднаних ліній і їх гібридів,одержаних згідно з відповідною схемою схрещування. До складу кросу може входити дві, три, чотири і більше ліній .Основне при схрещуванні ліній – одержання продуктивнішого порівняно з батьками потомства .

В Україні широкого поширення набули кури яєчного напрямку продуктивності таких кросів :

- дволінійні – " БОРКИ - 117 " – створені на основі ліній порід леггорн і род - айленд

- трилінійні – "БІЛОРУС " - 9 – для створення цього кросу використали 2 лінії породи леггорн –5 і 6 та 1 лінію ( 4 ) каліфорнійської породи

- чотирилінійні – "ХАЙСЕКС КОРИЧНЕВИЙ "– цей крос включає дві батьківські форми ( Т - 8 і Т - 5 ) породи род – айленд і дві материнські лінії порід леггорн ( 8 ) і білий плімутрок ( В-2 )

– "ЛОМАН БРАУН" – складається з чотирьох ліній породи род - айленд : А, В, С і Д

–" ЗОРЯ - 17 "– крос створений на основі чотирьох ліній породи леггорн : С -1, С-2, К-5 і L-5

–           "ТЕТРА - SL"– для цього кросу при створені були використані лінії породи род –айлант

Домашня птиця як і всі тварини на Землі, потребують різноманітні корми, що входять в їх раціон, які повинні містити білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, амінокислоти, ферменти тощо.

Основна роль в годівлі птиці належить обмінній енергії . Тому, на потребу птиці в енергії впливає дуже багато факторів. Перш за все, це температура зовнішнього середовища . якщо температура знижується, то

значна частина енергії корму піде на підтримання нормальної температури тіла . кури задовільняють свою потребу в енергії в основному за рахунок двох груп хімічних речовин, які називаються вуглеводами і жирами

За даними В. Н. Агеева /1973 /, і . Єгоров /1993 /, встановлено, що курям яєчних порід живою масою 1,8 –2,0 кг в періодом максимальної продуктивності при оптимальних умовах утримання і температурі 15 – 20˚С в добовому раціоні потрібно 280 – 330 ккал обмінної енергії . На показники продуктивності курей – несучок підвищення рівня енергії в раціонах має негативний вплив лише в перші два місяці яйцекладки.Бо надлишок в раціоні обмінної енергії може спричинити ожиріння птиці і  зниження несучості на 20-30 %. В наступному місяці яйцекладки висококалорійний раціон помітно підвищував продуктивність курей – несучок .

Одним із важливих факторів, що впливають на продуктивність птиці є вміст протеїну в кормах . Кількість протеїну в кормах має важливе значення оскільки такі високобілкові продукти, як яйце м’ясо, пір’я можуть утворюватися лише при певній кількості протеїну . /Т. В. Засуха, 1999/ .

Продуктивність курей приблизно на 20 – 30℅ визначається рівнем протеїну в раціоні. Надлишок протеїну також небажаний тому, що приводить до підвищення обміну речовин і не ефективному використанні протеїну на енергетичні цілі . Потреба птиці в протеїні залежить від доступності азоту кормових компонентів, їх амінокислотного складу, а також рівень енергопротеїнового відношення / В .Ф. Каравашенко, 1987 ; П. З. Столярчук,1989 ; Р. Ріхтер,1992 /.

Енерго - протеїнове співвідношення - важливий фактор регулювання жировідкладення, протеїнового живлення і підвищення продуктивності птиці, особливо молодняк .Цей показник визначає скільки енергії припадає на 1 % протеїну .

До недавнього часу в практиці енергетична цінність кормо сумішок для птиці враховувалося рідко, а основна увага приділялася білковому живленні . Птиця задовольняє свою потребу в енергії, з’їдаючи відповідну кількість корму . Енергетична цінність комбікормів, а саме поживних речовин індексу амінокислот . Так за повідомленням А. Авдоміна /1984/, А. Ф. Кузнєцова /1993/ встановлено, що величина чистої енергії корму при включенні в раціон кормових жирів підвищується .

Корми, які містять багато білків ( протеїну ) бувають тваринного і рослинного походження . Якість протеїну залежить від його амінокислотного складу . Протеїни кормів тваринного походження (кров'яне, м’ясо – кісткове, рибне, пір'яне борошно, молоко тощо ) є біологічно повноцінними тому, що в його склад входять найважливіші незамінні для організму птиці амінокислоти – лізин, метіонін, триптофан, цистин, аргонін,гліцин /всього відомо 21 амінокислот, які входять в склад протеїну /.Білки кормів рослинного походження – шроти,макуха соєва і соняшникова – бідні на незамінні амінокислоти. Жири корму витрачаються в організмі птиці на підтримку температура тіла, а також, як матеріали для утворення жиру в організмі і сприяють кращому росту молодняку /І. І. Грабовський, Г. І .Калачнюк,1984 ; Н. В. Редько,1990 / .

Дослідження В. І . Георгівського /1979/, Л. Е. Ботка /1975 /, Г. О. Богданова /1990/ довели,що потреба птиці у вітамінах та мінеральних речовинах є незначною,але обов’язково повинна бути збалансована і забезпечена у певному співвідношенні . Відсутність або нестача їх викликає у птиці розлади обміну речовин, що знижує інтенсивність росту та продуктивність курей .

Кури є найбільш чутливі до нестачі вітаміну у кормах, що зв’язано з її біологічними особливостями / висока швидкість росту, недостатній синтез і обмежене всмоктування ендогенних вітамінів у травному тракті /. В даний час комбікорми птиці збалансовують по 14 вітамінах . Основна роль їх у тому, що вони беруть участь в організмі птиці .Згідно даних зарубіжної і вітчизняної літератури - вказують на необхідність розробки методів ранньої діагностики недостатньої забезпеченості вітамінами по біохімічних показниках /Езерська А. В., Мальцеєв В. С., 1996 / .

В організмі птиці вітамін А утворюється при окисному розпаді каротину . Для курей - несучок відношення каротину до вітаміну А повинно становити 1 ׃ 2 . Специфічним показником А – вітамінної недостачі у курей є карофтельмія . Проте організм птиці має властивість нагромаджувати певну кількість вітаміну у печінці . Так за повідомленням В. С. Мальцева і А. В. Езерської /1980 / встановлено, що кури – несучки з 180 – денного віку на протязі 5,5 місяців обходились без вітаміну А у раціоні і це не привело до зниження продуктивності і не знизило виводимість яєць .

Питання біосинтезу вітаміну А з каротину у птиці вивчені недостатньо. Існує думка, що в печінці каротин під впливом ферменту каротинази перетворюється у вітамін А.

Однак у дослідах А. Хеннінга /1976 /, Е . Бойковської /1993 / встановлено, що біосинтез вітаміну А з каротину проходить в кишечнику, потім він поступає в печінку і відкладається там у вигляді резерву . Відкладення вітаміну А в печінці після його прийому з кормом проходить в 3 – 4 рази швидше, ніж відкладення вітаміну А синтизувлося в тій же кількості з каротину . Вітамін А птиця одержує разом із зеленими кормами, червоною морквою кропивою хвойним і травяним борошном .

Використання вітаміну А і каротину в різних джерелах літератури не однакове.

Вітамін Д зв’язаний із багатьма життєво-важливими процесами в організмі птиці. Він регулює фосфорно-калієвий обмін, активує перехід мінеральних речовин із кров’яного русла в кісткову тканину і цим самим сприяє кісткоутворенню, формуванню шкарлупи яєць, нормальному розвитку ембріонів.

За даними І.О.Маслієвої /1978/, П.П.Царенка/1990/ встановлено, що відсутність його або недостача в організмі порушує не тільки мінеральний, але і вуглеводний обмін, сприяє збільшенню парощитовидних залоз.Кальцій і фосфор погано або зовсім не застосовується, в результаті чого птиця, навіть при достатній кількості мінеральних речовин в організмі хворіє рахітом.

Крім вітамінів А і Д, важливу роль в годівлі птиці відіграють вітаміни групи В, С, К, Е, РР, Фотієва кислота тощо . В раціоні курей – несучок ці вітаміни повинні бути в достатній кількості, тому що, вони не тільки запобігають виникненню авітамінозу, але забезпечують високу яєчну продуктивність, виводимість і харчову цінність яєць .\Сметнев С. И. 1978 \

Всі мінеральні елементи в залежності від їх біологічної ролі умовно діляться на три основні групи:

1. Життєво необхідні для організму – кальцій, фосфор, калій, натрій, хлор, сірка, магній, залізо, цинк, мідь, марганець, йод, молібден, кобальт, селен.

2. Умовно необхідні елементи – бром, ванадій, кадмій, кремній, нікель, стронцій, фтор, хром.

3. Елементи з маловивченою роллю – алюміній, барій, бор, галій, літій, свинець, цезій.

В курей-несучок потреба в мінеральних речовинах найвища, як при розрахунку на суху речовину корму, так і на живу масу. З кожним яйцем курка виділяє біля 2 г. Кальцію, що при річній яйцекладці 200-250 яєць становить 400-500 г. кальцію.При недостачі кальцію в кормі, кури несуть яйця з тонкою шкарлупою, або навіть без шкарлупи ( виливок ). Переважно для забезпечення високопродуктивних курей-несучок достатньо 30 г. кальцію на 1 кг. сухої речовини.

Нормальне забезпечення раціону курей-несучок мінеральними речовинами, а також використання співвідношення між ними за рахунок крейди, черепашок і преміксу /Лонгін М.Л., 1963; Кирилів Я.І.,1990/.

Обмін фосфору пов’язаний з обміном не тільки других мінеральних елементів, але і протеїну, жирів та вуглеводів. Джерелом фосфору для птиці являється неорганічні фосфати, у вигляді одно-двох, трьох-заміщених солей, а також органічні сполуки, які містяться в рослинній сировині /фітин/.

Основним джерелом надходження фосфору в організм птиці є корми тваринного походження, а також мінеральні премікси. Тому в раціоні співвідношення між кальцієм і фосфором повинно бути як 1 : 1,6,за вказівками Агеева В. Н. і Аліксеева Ф. Ф .,\1985\ .

В організмі птиці натрій знаходиться у великій кількості більше як 90℅ всіх катіонів рідкого середовища організму складається з натрію і відіграє вирішальне значення у підтриманні осмотичного тиску, а також є складовою частиною буферних систем, підтримуючи кислотно-лужну рівновагу. Із хімічних сполук натрію найбільше значення для життя тварин має хлористий натрій. Іони натрію та хлору є постійною складовою частиною клітини. За даними А.Хеннінга /1978/, М.Пристача /1991/ кількість натрію в мускулатурі курей становить приблизно 0,951 г. на один кг. Свіжої тканини. Відомо, що недостаток кухонної солі в раціоні гальмує ріст молодняку, знижує апетит та продуктивність дорослої птиці, веде до того що молодняк хворіє. Надлишок кухонної солі також небажаний, так як він викликає посилене споживання води, а у деяких випадках сольова перегодівля приводить до загибелі птиці.

В останні роки значне підвищення продуктивності птиці досягнуто завдяки покращенню Ії племінних якостей та успіхам селекційної роботи в цьому напрямі. Однак, на думку багатьох спеціалістів, одним із важливих факторів, впливаючих на збільшення продуктивності птиці і збереження Ії здоров’я є введення в раціони птиці різноманітних добавок, до числа яких належать і мікроелементи.

Це свідчить про те, що поживна цінність сучасних висококалорійних раціонів для птиці визначається, не тільки вмістом в них основних поживних речовин, але і наявність добавок, які добавляють біологічну повноцінність кормових компонентів. В організмі птиці мікроелементи виконують різноманітні функції. Вони входять в склад органічних сполук і використовуються як структурні елементи клітин, або включаються в енергетичні процеси нарівні внутріклітинного обміну И.З.Биковська\2001\,Т.В.Засуха \1999\

1.2 Основи ефективної годівлі курей-несучок різних ліній

В організмі птиці відбувається безперервна витрата енергії, приплив якої постійно повинен находити за рахунок кормів. В останні роки в нашій країні і за кордоном значну увагу приділяють нормованій годівлі птиці по широкому комплексу показників і в енергетичних одиницях. Це викликано необхідністю підвищення біологічної повноцінності раціонів і їх контроль по вмісту в них калорій і енергопротеїнового відношення.

Підвищення калорійності раціонів сприяє економії кормів, збільшенню продуктивності, кращому використанню протеїну і покращує м’ясну продуктивність. Важливою умовою для підвищення використання протеїну і ефективності раціонів в цілому – правильне співвідношення калорійності раціону і рівня протеїну.

Енерго – протеїнове співвідношення – важливий фактор регулювання жировідкладення, протеїнового живлення і підвищення продуктивності птиці, особливо молодняку /Маслієв І.Т.1968/, О.Синцерева /1982/, В.Воронов /1992/ вказує, що єдиним джерелом енергії для організму є хімічна /потенціальна/ енергія, яка виділяється при окисленні білків, вуглеводів, жирів. Найбільше значення мають легко перетравні вуглеводи: крохмаль, глікоген, сахароза, фруктоза та інші. В раціоні курей – несучок клітковина по-вина становити не більше 5 – 6 %.

До недавнього, в практиці – енергетична цінність кормо-сумішок для птиці враховувалась рідко, а основна увага приділялась білковому живленню. Птиця задовольняє свою потребу в енергії, з’їдаючи відповідну кількість корму. Чим більший в ньому вміст енергії, тим менше його буде з’їджено.

Енергетична цінність комбікормів в значній мірі залежить від якості компонентів, а саме поживних речовин.

Комбікорми - це складні однорідні сумішки різноманітних кормових засобів . Комбікормові заводи виготовляють такі види комбікормів : повно раціонні, комбікорми - концентрати, комбікорми - добавки і премікси .

Повно раціонні комбікорми використовують як єдиний біологічно повноцінний корм, який забезпечує тварин всіма інгредієнтами енергетичного, протеїнового, мінерального і вітамінного живлення .

Комбікорми - концентрати згодовують як доповнювані до основного раціону з грубих, соковитих, зелених чи інші види кормів . Склад і поживність таких комбікормів розраховують залежно від поживної цінності основного раціону

Комбікорми – добавки / БВД і БМВД / - це сумішки з високим вмістом протеїну, мінеральних речовин і вітамінів, які використовують для балансування раціонів .

Премікси - це концентрати мінеральних солей / макро - і мікроелементів /, вітамінів і антибіотикив, які використовуютьсь з добре важучими кормами ./ висівками, шротами, кормовою макухою /.Премікс – призначений для балансування комбікормів . Вводять префікси до комбікорму у кількості 3 – 5 % . / Вудмаска В. Ю., 1975 /.

Так, за повідомленням А.Архіпова, Б.Авдоміна /1982/ встановлено, величина чистої енергії корму при включенні в раціон кормових жирів 2,5-3 % від раціону, підвищується.

Доведено також, що для племінної птиці ефективно використовувати лише одну фазу годівлі в продуктивний період з рівнем протеїну-10℅, лізину-0,72℅, метіоніну з циститом-0,60℅

При утриманні гібридних курочок у клітках створюються специфічні умови / обмеженість руху / споживання комбікорму зменшується,тому в основному має бути підвищена концентрація поживних речовин .

Крім того, несучки кліткового утримання схильні до збільшення живої маси за рахунок відкладення жиру в тілі і внутрішніх органах,особливо в печінці,що негативно впливає на обмінні процеси, життєздатність і несучість курей .

Клітковим несучкам згодовувати гранульований комбікорм недоцільно, оскільки це може спричинити їх ожиріння, його краще використовувати розсипних або у вигляди кришки . / Богданова Г. О.,1977 / .

В.І.Фісілін /1983/, О.В.Супрунов /1993/, Л.Кісільов, Ю.Поздняков /1993/ повідомляють, що майбутні успіхи у фазовій годівлі курей-несучок будуть зв’язані з обмеженнями поживності кормо-сумішок на протязі дня і в ритмі яйцеутворення. У птиці головний режим зв’язаний з відкладанням яєць, на це витрачається біля половини спожитих кормів.

При цьому перші 4-5 годин формується білок і підшкарлупна оболонка і більше 19 годин іде кальцифікація шкарлупи. Потреба курей-несучок в кальції і протеїні на протязі доби дуже коливається і може бути задоволена при використанні двох кормо-сумішок. Попередньо можна рекомендувати рівень протеїну і кальцію 16, 5-19,6; 2, 1-9, 2℅, в перші кормо суміші і 13, 5-4, 6℅, в другій при загальному споживанню корму 103-107 г. на голову в день. При цьому необхідно приділяти велику увагу протеїновому і амінокислотному живленні, особливо амінокислотному. Зараз потреба в амінокислотах стала більш важливою, ніж в протеїні взагалі. Наприклад, відомо, що рівень сирого протеїну в раціонах птиці можна знизити на 10-15℅, але при обов’язковій умові збалансування його по не замінимих амінокислотах і в першу чергу по лізину метіоніну.

Тому, на сьогодні велике значення мають нормовані раціони за всіма життєво необхідними показниками в годівлі птиці різних порід, ліній і кросів. Отже, проведений літературний огляд вказує на те, що в галузі розвитку птахівництва і особливо нормованої годівлі птиці ведеться цілеспрямована робота, що має великі перспективи.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

2.1 Місце знаходження та природно-кліматичні умови птахофабрики "Ражнівської"

ВАТ птахофабрика "Ражнівська" Бродовського району Львівської області засновано у 1989 році, з колективною формою власності із 100℅ володінням акціями та цінними паперами.

Птахофабрика "Ражнівська" розташована у селі Заболотні на відстані 17 км. Від районного центру м. Броди та 85км. Від обласного центру м. Львова. Садиби господарства разом із виробничими і обслуговуючими підприємствами займає земельну площу – 50 га.

Зона, в якій розташована птахофабрика відноситься до помірно-теплої добре зволоженої зими, якій характерні часті відлиги, значна хмарність і помірно-тепле літо. За багаторічними даними середньорічна температура повітря становить 5–7 ºС, сама висока температура повітря у серпні +25ºС і низька у січні -30ºС. Річна кількість опадів становить 640 мм. які припадають на вегетативний період.

Ґрунтовий покрив є дерново-підзолистими із достатнім вмістом гумусу.Структура земель господарства наведена в таблиці 2.

ВАТ птахофабрика "Ражнівська" забезпечена під’їзними шляхами та залізничною колією .Господарство забезпечене необхідними складськими приміщеннями для зберігання продукції, кормів та переробки сировини .

Таблиця 2 Структура земельних угідь на 1. 01.2002 року

ВАТ птахофабрика" Ражнівська" власними кормами для годівлі птиці не забезпечена і тому їх закупляє в різних господарствах та в держави.

2.2 Виробнича структура та господарсько-фінансова діяльність підприємства

ВАТ птахофабрика "Ражнівська" має потужність 340 тис. птахомісць для утримання курей-несучок в клітках, 130 тис. для вирощування молодняку птиці, а також 200 тис. птахомісць для долівкового утримання курчат-бройлерів.

В даний час виробничі потужності використовуються на 25℅.

З даних таблиці 3 видно, що господарство яєчного напрямку, адже виробництво яєць у продовж останніх трьох років є більше 20000 тис. штук. Збільшилося у 2001 році на 432000 штук яєць у порівнянні з 1999 роком.

Вирощують для власної потреби курочок, а також виробляють яєчний порошок для реалізації.

Раціональна структура посівних площ із набором сільськогосподарських культур, які найбільш відповідають природно-кліматичним умовам є запорука успіху даної галузі.

Як бачимо з даних табл..3, у 2000 році зменшилась кількість курей-несучок основного стада на 18000 гол. поголів’я молодняку курей на 18651 голову, а також зменшилось поголів’я курчат бройлерів на 5000.

Аналізуючи табличні дані бачимо, що на валове виробництво впливає не тільки кількість поголів’я птиці, але і Ії продуктивність. Валове виробництво приросту курей у 2000 яєць на 2610 тис. шт. у порівнянні з попереднім роком. Зменшення валового виробництва яєць, а також приросту курей найперше пов’язано із зменшенням поголів’я, а також реорганізацією господарства.

Проте слід відзначити, що у 2001 році дещо збільшилась несучість курей при порівнянні із попереднім роком. Оскільки кількість яєць на одну курку –несучку становила 1999 році 243,2 шт., а у 2000 році 244,5 шт.,а в 2001 році –248,4 шт.

Як забезпечене поголів’я курей кормами наведено в табл. 6

Основними кормами, які використовуються для годівлі курей - несучок є концентровані корми, а для збалансування раціону за протеїном є корми тваринного походження.

У зв’язку із зменшенням поголів’я птиці господарство кормами забезпечене . Однак потрібно використовувати в годівлі птиці зернобобові культури, адже м’ясо-кісткове борошно та соєвий шрот є надто дорогий .

Згідно літературних даних, доведено, що результати отримані в експериментах при використанні у годівлі курей – несучок ріпакової макухи, яка є високобілковим і енергетичним кормом .

Одним із основних показників господарської діяльності господарства є чистий дохід та рівень рентабельності /табл. 7/ .

Для того, щоб