Дипломная работа: Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва

Дипломная работа: Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва

Міністерство аграрної політики України

Біолого-технологічний факультет спеціальність 6130200

Кафедра годівлі тварин

Дипломна робота на присвоєння кваліфікаційного рівня "спеціаліст"

"Порівняльна оцінка ефективності підгодівлі курей-несучок преміксами різного виробництва"

Львів 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії та в поживних мінеральних і біологічно-активних речовинах

1.2 Основи ефективної годівлі курей-несучок різних ліній

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

2.1 Місце знаходження та природно-кліматичні умови птахофабрики "Ражнівської"

2.2 Виробнича структура та господарсько-фінансова діяльність підприємства

3. МАТЕРІАЛ,МЕТОДИКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

4. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1 Аналіз кормової бази та раціонів годівлі курей-несучок на птахофабриці

4.2 Порівняльна оцінка впливу ефективності застосування різних преміксів на продуктивність і якість продукції курей-несучок

5. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПІДГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ПРЕМІКСАМИ РІЗНОГО ВИРОБНИЦТВА

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

7. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

8. ОХОРОНА ПРИРОДИ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У виробництві продуктів харчування птахівництво є однією із важливих і перспективних галузей тваринництва, від якої при невеликих затратах праці і кормів одержують значну кількість цінних дієтичних харчів для людини.

Найбільш повне забезпечення всезростаючих потреб населення в продуктах харчування, промисловості у сировині може бути досягнутим лише при умові пропорціонального розвитку галузей сільського господарства, в тому числі птахівництва .

Так, як птиця здатна перетворювати малоцінні речовини у високоцінні в біологічному відношенні продукти харчування для населення .

Одне із важливих завдань, які стоять перед птахівництвом є підвищення ефективності використання кормів .

Особлива увага на даний час звертається на повноцінну годівлю, при цьому враховують не тільки наявність поживних речовин в раціоні, але і надається велика увага до співвідношення протеїну і енергії, амінокислот в раціоні, рівню мінеральних речовин в раціоні і вмісту вітамінів .

Повноцінна годівля має прямий вплив на її продуктивність і якість продукції .

В даний час у зв’язку із створенням і широким розповсюдженням високопродуктивних порід і ліній птиці значне місце має уточнення норми годівлі і розробка рецептів комбікормів для курей . відомо, що деякі лінії леггорнів відрізняються один від одного по здатності використовувати кальцій . несучки із різним рівнем продуктивності неоднаково використовують поживні речовини корму .

У розв’язанні вищезгаданих проблем, а також потреба у застосуванні раціональної годівлі курей у ВАТ птахофабрика ‘ Ражнівська" Львівської області послужила темою нашої дипломної роботи .

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Особливості забезпечення потреби сільськогосподарської птиці в обмінній енергії та в поживних мінеральних і біологічно – активних речовинах

Виробництво продуктів птахівництва на промисловій основі - вимоги впровадження науково - обгрунтованої системи розведення, утримання, годівлі сільськогосподарської птиці, яка включає комплекс зоотехнічних, ветеринарних і організаційних заходів, що забезпечують ритмічне виробництво яєць і м’яса птиці при найменших затратах праці, кормів .

На земні кулі налічується декілька сотень порід і породних груп птиці, у тому числі майже 100 порід курей . Всі породи курей поділяються на 5 основних груп : яєчні, м’ясні, м’ясо – яєчні, декоративні і бійцівські . З яєчних порід у промислових господарствах нашої країни розводять переважно леггорнів, а у спеціалізованих господарствах для виробництва інкубаційних і харчових яєць використовують спеціалізовані лінії і кроси як вітчизняного, так і закордонного походження Лінії - це однорідна внутрішньо породна або міжпородна група птиці, що походить від видатних плідників та спеціалізована за однією чи кількома господарськими корисними ознаками, успадкованими потомством .

Кросами називається комплекс спеціалізованих поєднаних ліній і їх гібридів,одержаних згідно з відповідною схемою схрещування. До складу кросу може входити дві, три, чотири і більше ліній .Основне при схрещуванні ліній – одержання продуктивнішого порівняно з батьками потомства .

В Україні широкого поширення набули кури яєчного напрямку продуктивності таких кросів :

- дволінійні – " БОРКИ - 117 " – створені на основі ліній порід леггорн і род - айленд

- трилінійні – "БІЛОРУС " - 9 – для створення цього кросу використали 2 лінії породи леггорн –5 і 6 та 1 лінію ( 4 ) каліфорнійської породи

- чотирилінійні – "ХАЙСЕКС КОРИЧНЕВИЙ "– цей крос включає дві батьківські форми ( Т - 8 і Т - 5 ) породи род – айленд і дві материнські лінії порід леггорн ( 8 ) і білий плімутрок ( В-2 )

– "ЛОМАН БРАУН" – складається з чотирьох ліній породи род - айленд : А, В, С і Д

–" ЗОРЯ - 17 "– крос створений на основі чотирьох ліній породи леггорн : С -1, С-2, К-5 і L-5

–           "ТЕТРА - SL"– для цього кросу при створені були використані лінії породи род –айлант

Домашня птиця як і всі тварини на Землі, потребують різноманітні корми, що входять в їх раціон, які повинні містити білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, амінокислоти, ферменти тощо.

Основна роль в годівлі птиці належить обмінній енергії . Тому, на потребу птиці в енергії впливає дуже багато факторів. Перш за все, це температура зовнішнього середовища . якщо температура знижується, то

значна частина енергії корму піде на підтримання нормальної температури тіла . кури задовільняють свою потребу в енергії в основному за рахунок двох груп хімічних речовин, які називаються вуглеводами і жирами

За даними В. Н. Агеева /1973 /, і . Єгоров /1993 /, встановлено, що курям яєчних порід живою масою 1,8 –2,0 кг в періодом максимальної продуктивності при оптимальних умовах утримання і температурі 15 – 20˚С в добовому раціоні потрібно 280 – 330 ккал обмінної енергії . На показники продуктивності курей – несучок підвищення рівня енергії в раціонах має негативний вплив лише в перші два місяці яйцекладки.Бо надлишок в раціоні обмінної енергії може спричинити ожиріння птиці і  зниження несучості на 20-30 %. В наступному місяці яйцекладки висококалорійний раціон помітно підвищував продуктивність курей – несучок .

Одним із важливих факторів, що впливають на продуктивність птиці є вміст протеїну в кормах . Кількість протеїну в кормах має важливе значення оскільки такі високобілкові продукти, як яйце м’ясо, пір’я можуть утворюватися лише при певній кількості протеїну . /Т. В. Засуха, 1999/ .

Продуктивність курей приблизно на 20 – 30℅ визначається рівнем протеїну в раціоні. Надлишок протеїну також небажаний тому, що приводить до підвищення обміну речовин і не ефективному використанні протеїну на енергетичні цілі . Потреба птиці в протеїні залежить від доступності азоту кормових компонентів, їх амінокислотного складу, а також рівень енергопротеїнового відношення / В .Ф. Каравашенко, 1987 ; П. З. Столярчук,1989 ; Р. Ріхтер,1992 /.

Енерго - протеїнове співвідношення - важливий фактор регулювання жировідкладення, протеїнового живлення і підвищення продуктивності птиці, особливо молодняк .Цей показник визначає скільки енергії припадає на 1 % протеїну .

До недавнього часу в практиці енергетична цінність кормо сумішок для птиці враховувалося рідко, а основна увага приділялася білковому живленні . Птиця задовольняє свою потребу в енергії, з’їдаючи відповідну кількість корму . Енергетична цінність комбікормів, а саме поживних речовин індексу амінокислот . Так за повідомленням А. Авдоміна /1984/, А. Ф. Кузнєцова /1993/ встановлено, що величина чистої енергії корму при включенні в раціон кормових жирів підвищується .

Корми, які містять багато білків ( протеїну ) бувають тваринного і рослинного походження . Якість протеїну залежить від його амінокислотного складу . Протеїни кормів тваринного походження (кров'яне, м’ясо – кісткове, рибне, пір'яне борошно, молоко тощо ) є біологічно повноцінними тому, що в його склад входять найважливіші незамінні для організму птиці амінокислоти – лізин, метіонін, триптофан, цистин, аргонін,гліцин /всього відомо 21 амінокислот, які входять в склад протеїну /.Білки кормів рослинного походження – шроти,макуха соєва і соняшникова – бідні на незамінні амінокислоти. Жири корму витрачаються в організмі птиці на підтримку температура тіла, а також, як матеріали для утворення жиру в організмі і сприяють кращому росту молодняку /І. І. Грабовський, Г. І .Калачнюк,1984 ; Н. В. Редько,1990 / .

Дослідження В. І . Георгівського /1979/, Л. Е. Ботка /1975 /, Г. О. Богданова /1990/ довели,що потреба птиці у вітамінах та мінеральних речовинах є незначною,але обов’язково повинна бути збалансована і забезпечена у певному співвідношенні . Відсутність або нестача їх викликає у птиці розлади обміну речовин, що знижує інтенсивність росту та продуктивність курей .

Кури є найбільш чутливі до нестачі вітаміну у кормах, що зв’язано з її біологічними особливостями / висока швидкість росту, недостатній синтез і обмежене всмоктування ендогенних вітамінів у травному тракті /. В даний час комбікорми птиці збалансовують по 14 вітамінах . Основна роль їх у тому, що вони беруть участь в організмі птиці .Згідно даних зарубіжної і вітчизняної літератури - вказують на необхідність розробки методів ранньої діагностики недостатньої забезпеченості вітамінами по біохімічних показниках /Езерська А. В., Мальцеєв В. С., 1996 / .

В організмі птиці вітамін А утворюється при окисному розпаді каротину . Для курей - несучок відношення каротину до вітаміну А повинно становити 1 ׃ 2 . Специфічним показником А – вітамінної недостачі у курей є карофтельмія . Проте організм птиці має властивість нагромаджувати певну кількість вітаміну у печінці . Так за повідомленням В. С. Мальцева і А. В. Езерської /1980 / встановлено, що кури – несучки з 180 – денного віку на протязі 5,5 місяців обходились без вітаміну А у раціоні і це не привело до зниження продуктивності і не знизило виводимість яєць .

Питання біосинтезу вітаміну А з каротину у птиці вивчені недостатньо. Існує думка, що в печінці каротин під впливом ферменту каротинази перетворюється у вітамін А.

Однак у дослідах А. Хеннінга /1976 /, Е . Бойковської /1993 / встановлено, що біосинтез вітаміну А з каротину проходить в кишечнику, потім він поступає в печінку і відкладається там у вигляді резерву . Відкладення вітаміну А в печінці після його прийому з кормом проходить в 3 – 4 рази швидше, ніж відкладення вітаміну А синтизувлося в тій же кількості з каротину . Вітамін А птиця одержує разом із зеленими кормами, червоною морквою кропивою хвойним і травяним борошном .

Використання вітаміну А і каротину в різних джерелах літератури не однакове.

Вітамін Д зв’язаний із багатьма життєво-важливими процесами в організмі птиці. Він регулює фосфорно-калієвий обмін, активує перехід мінеральних речовин із кров’яного русла в кісткову тканину і цим самим сприяє кісткоутворенню, формуванню шкарлупи яєць, нормальному розвитку ембріонів.

За даними І.О.Маслієвої /1978/, П.П.Царенка/1990/ встановлено, що відсутність його або недостача в організмі порушує не тільки мінеральний, але і вуглеводний обмін, сприяє збільшенню парощитовидних залоз.Кальцій і фосфор погано або зовсім не застосовується, в результаті чого птиця, навіть при достатній кількості мінеральних речовин в організмі хворіє рахітом.

Крім вітамінів А і Д, важливу роль в годівлі птиці відіграють вітаміни групи В, С, К, Е, РР, Фотієва кислота тощо . В раціоні курей – несучок ці вітаміни повинні бути в достатній кількості, тому що, вони не тільки запобігають виникненню авітамінозу, але забезпечують високу яєчну продуктивність, виводимість і харчову цінність яєць .\Сметнев С. И. 1978 \

Всі мінеральні елементи в залежності від їх біологічної ролі умовно діляться на три основні групи:

1. Життєво необхідні для організму – кальцій, фосфор, калій, натрій, хлор, сірка, магній, залізо, цинк, мідь, марганець, йод, молібден, кобальт, селен.

2. Умовно необхідні елементи – бром, ванадій, кадмій, кремній, нікель, стронцій, фтор, хром.

3. Елементи з маловивченою роллю – алюміній, барій, бор, галій, літій, свинець, цезій.

В курей-несучок потреба в мінеральних речовинах найвища, як при розрахунку на суху речовину корму, так і на живу масу. З кожним яйцем курка виділяє біля 2 г. Кальцію, що при річній яйцекладці 200-250 яєць становить 400-500 г. кальцію.При недостачі кальцію в кормі, кури несуть яйця з тонкою шкарлупою, або навіть без шкарлупи ( виливок ). Переважно для забезпечення високопродуктивних курей-несучок достатньо 30 г. кальцію на 1 кг. сухої речовини.

Нормальне забезпечення раціону курей-несучок мінеральними речовинами, а також використання співвідношення між ними за рахунок крейди, черепашок і преміксу /Лонгін М.Л., 1963; Кирилів Я.І.,1990/.

Обмін фосфору пов’язаний з обміном не тільки других мінеральних елементів, але і протеїну, жирів та вуглеводів. Джерелом фосфору для птиці являється неорганічні фосфати, у вигляді одно-двох, трьох-заміщених солей, а також органічні сполуки, які містяться в рослинній сировині /фітин/.

Основним джерелом надходження фосфору в організм птиці є корми тваринного походження, а також мінеральні премікси. Тому в раціоні співвідношення між кальцієм і фосфором повинно бути як 1 : 1,6,за вказівками Агеева В. Н. і Аліксеева Ф. Ф .,\1985\ .

В організмі птиці натрій знаходиться у великій кількості більше як 90℅ всіх катіонів рідкого середовища організму складається з натрію і відіграє вирішальне значення у підтриманні осмотичного тиску, а також є складовою частиною буферних систем, підтримуючи кислотно-лужну рівновагу. Із хімічних сполук натрію найбільше значення для життя тварин має хлористий натрій. Іони натрію та хлору є постійною складовою частиною клітини. За даними А.Хеннінга /1978/, М.Пристача /1991/ кількість натрію в мускулатурі курей становить приблизно 0,951 г. на один кг. Свіжої тканини. Відомо, що недостаток кухонної солі в раціоні гальмує ріст молодняку, знижує апетит та продуктивність дорослої птиці, веде до того що молодняк хворіє. Надлишок кухонної солі також небажаний, так як він викликає посилене споживання води, а у деяких випадках сольова перегодівля приводить до загибелі птиці.

В останні роки значне підвищення продуктивності птиці досягнуто завдяки покращенню Ії племінних якостей та успіхам селекційної роботи в цьому напрямі. Однак, на думку багатьох спеціалістів, одним із важливих факторів, впливаючих на збільшення продуктивності птиці і збереження Ії здоров’я є введення в раціони птиці різноманітних добавок, до числа яких належать і мікроелементи.

Це свідчить про те, що поживна цінність сучасних висококалорійних раціонів для птиці визначається, не тільки вмістом в них основних поживних речовин, але і наявність добавок, які добавляють біологічну повноцінність кормових компонентів. В організмі птиці мікроелементи виконують різноманітні функції. Вони входять в склад органічних сполук і використовуються як структурні елементи клітин, або включаються в енергетичні процеси нарівні внутріклітинного обміну И.З.Биковська\2001\,Т.В.Засуха \1999\

1.2 Основи ефективної годівлі курей-несучок різних ліній

В організмі птиці відбувається безперервна витрата енергії, приплив якої постійно повинен находити за рахунок кормів. В останні роки в нашій країні і за кордоном значну увагу приділяють нормованій годівлі птиці по широкому комплексу показників і в енергетичних одиницях. Це викликано необхідністю підвищення біологічної повноцінності раціонів і їх контроль по вмісту в них калорій і енергопротеїнового відношення.

Підвищення калорійності раціонів сприяє економії кормів, збільшенню продуктивності, кращому використанню протеїну і покращує м’ясну продуктивність. Важливою умовою для підвищення використання протеїну і ефективності раціонів в цілому – правильне співвідношення калорійності раціону і рівня протеїну.

Енерго – протеїнове співвідношення – важливий фактор регулювання жировідкладення, протеїнового живлення і підвищення продуктивності птиці, особливо молодняку /Маслієв І.Т.1968/, О.Синцерева /1982/, В.Воронов /1992/ вказує, що єдиним джерелом енергії для організму є хімічна /потенціальна/ енергія, яка виділяється при окисленні білків, вуглеводів, жирів. Найбільше значення мають легко перетравні вуглеводи: крохмаль, глікоген, сахароза, фруктоза та інші. В раціоні курей – несучок клітковина по-вина становити не більше 5 – 6 %.

До недавнього, в практиці – енергетична цінність кормо-сумішок для птиці враховувалась рідко, а основна увага приділялась білковому живленню. Птиця задовольняє свою потребу в енергії, з’їдаючи відповідну кількість корму. Чим більший в ньому вміст енергії, тим менше його буде з’їджено.

Енергетична цінність комбікормів в значній мірі залежить від якості компонентів, а саме поживних речовин.

Комбікорми - це складні однорідні сумішки різноманітних кормових засобів . Комбікормові заводи виготовляють такі види комбікормів : повно раціонні, комбікорми - концентрати, комбікорми - добавки і премікси .

Повно раціонні комбікорми використовують як єдиний біологічно повноцінний корм, який забезпечує тварин всіма інгредієнтами енергетичного, протеїнового, мінерального і вітамінного живлення .

Комбікорми - концентрати згодовують як доповнювані до основного раціону з грубих, соковитих, зелених чи інші види кормів . Склад і поживність таких комбікормів розраховують залежно від поживної цінності основного раціону

Комбікорми – добавки / БВД і БМВД / - це сумішки з високим вмістом протеїну, мінеральних речовин і вітамінів, які використовують для балансування раціонів .

Премікси - це концентрати мінеральних солей / макро - і мікроелементів /, вітамінів і антибіотикив, які використовуютьсь з добре важучими кормами ./ висівками, шротами, кормовою макухою /.Премікс – призначений для балансування комбікормів . Вводять префікси до комбікорму у кількості 3 – 5 % . / Вудмаска В. Ю., 1975 /.

Так, за повідомленням А.Архіпова, Б.Авдоміна /1982/ встановлено, величина чистої енергії корму при включенні в раціон кормових жирів 2,5-3 % від раціону, підвищується.

Доведено також, що для племінної птиці ефективно використовувати лише одну фазу годівлі в продуктивний період з рівнем протеїну-10℅, лізину-0,72℅, метіоніну з циститом-0,60℅

При утриманні гібридних курочок у клітках створюються специфічні умови / обмеженість руху / споживання комбікорму зменшується,тому в основному має бути підвищена концентрація поживних речовин .

Крім того, несучки кліткового утримання схильні до збільшення живої маси за рахунок відкладення жиру в тілі і внутрішніх органах,особливо в печінці,що негативно впливає на обмінні процеси, життєздатність і несучість курей .

Клітковим несучкам згодовувати гранульований комбікорм недоцільно, оскільки це може спричинити їх ожиріння, його краще використовувати розсипних або у вигляди кришки . / Богданова Г. О.,1977 / .

В.І.Фісілін /1983/, О.В.Супрунов /1993/, Л.Кісільов, Ю.Поздняков /1993/ повідомляють, що майбутні успіхи у фазовій годівлі курей-несучок будуть зв’язані з обмеженнями поживності кормо-сумішок на протязі дня і в ритмі яйцеутворення. У птиці головний режим зв’язаний з відкладанням яєць, на це витрачається біля половини спожитих кормів.

При цьому перші 4-5 годин формується білок і підшкарлупна оболонка і більше 19 годин іде кальцифікація шкарлупи. Потреба курей-несучок в кальції і протеїні на протязі доби дуже коливається і може бути задоволена при використанні двох кормо-сумішок. Попередньо можна рекомендувати рівень протеїну і кальцію 16, 5-19,6; 2, 1-9, 2℅, в перші кормо суміші і 13, 5-4, 6℅, в другій при загальному споживанню корму 103-107 г. на голову в день. При цьому необхідно приділяти велику увагу протеїновому і амінокислотному живленні, особливо амінокислотному. Зараз потреба в амінокислотах стала більш важливою, ніж в протеїні взагалі. Наприклад, відомо, що рівень сирого протеїну в раціонах птиці можна знизити на 10-15℅, але при обов’язковій умові збалансування його по не замінимих амінокислотах і в першу чергу по лізину метіоніну.

Тому, на сьогодні велике значення мають нормовані раціони за всіма життєво необхідними показниками в годівлі птиці різних порід, ліній і кросів. Отже, проведений літературний огляд вказує на те, що в галузі розвитку птахівництва і особливо нормованої годівлі птиці ведеться цілеспрямована робота, що має великі перспективи.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

2.1 Місце знаходження та природно-кліматичні умови птахофабрики "Ражнівської"

ВАТ птахофабрика "Ражнівська" Бродовського району Львівської області засновано у 1989 році, з колективною формою власності із 100℅ володінням акціями та цінними паперами.

Птахофабрика "Ражнівська" розташована у селі Заболотні на відстані 17 км. Від районного центру м. Броди та 85км. Від обласного центру м. Львова. Садиби господарства разом із виробничими і обслуговуючими підприємствами займає земельну площу – 50 га.

Зона, в якій розташована птахофабрика відноситься до помірно-теплої добре зволоженої зими, якій характерні часті відлиги, значна хмарність і помірно-тепле літо. За багаторічними даними середньорічна температура повітря становить 5–7 ºС, сама висока температура повітря у серпні +25ºС і низька у січні -30ºС. Річна кількість опадів становить 640 мм. які припадають на вегетативний період.

Ґрунтовий покрив є дерново-підзолистими із достатнім вмістом гумусу.Структура земель господарства наведена в таблиці 2.

ВАТ птахофабрика "Ражнівська" забезпечена під’їзними шляхами та залізничною колією .Господарство забезпечене необхідними складськими приміщеннями для зберігання продукції, кормів та переробки сировини .

Таблиця 2 Структура земельних угідь на 1. 01.2002 року

ВАТ птахофабрика" Ражнівська" власними кормами для годівлі птиці не забезпечена і тому їх закупляє в різних господарствах та в держави.

2.2 Виробнича структура та господарсько-фінансова діяльність підприємства

ВАТ птахофабрика "Ражнівська" має потужність 340 тис. птахомісць для утримання курей-несучок в клітках, 130 тис. для вирощування молодняку птиці, а також 200 тис. птахомісць для долівкового утримання курчат-бройлерів.

В даний час виробничі потужності використовуються на 25℅.

З даних таблиці 3 видно, що господарство яєчного напрямку, адже виробництво яєць у продовж останніх трьох років є більше 20000 тис. штук. Збільшилося у 2001 році на 432000 штук яєць у порівнянні з 1999 роком.

Вирощують для власної потреби курочок, а також виробляють яєчний порошок для реалізації.

Раціональна структура посівних площ із набором сільськогосподарських культур, які найбільш відповідають природно-кліматичним умовам є запорука успіху даної галузі.

Як бачимо з даних табл..3, у 2000 році зменшилась кількість курей-несучок основного стада на 18000 гол. поголів’я молодняку курей на 18651 голову, а також зменшилось поголів’я курчат бройлерів на 5000.

Аналізуючи табличні дані бачимо, що на валове виробництво впливає не тільки кількість поголів’я птиці, але і Ії продуктивність. Валове виробництво приросту курей у 2000 яєць на 2610 тис. шт. у порівнянні з попереднім роком. Зменшення валового виробництва яєць, а також приросту курей найперше пов’язано із зменшенням поголів’я, а також реорганізацією господарства.

Проте слід відзначити, що у 2001 році дещо збільшилась несучість курей при порівнянні із попереднім роком. Оскільки кількість яєць на одну курку –несучку становила 1999 році 243,2 шт., а у 2000 році 244,5 шт.,а в 2001 році –248,4 шт.

Як забезпечене поголів’я курей кормами наведено в табл. 6

Основними кормами, які використовуються для годівлі курей - несучок є концентровані корми, а для збалансування раціону за протеїном є корми тваринного походження.

У зв’язку із зменшенням поголів’я птиці господарство кормами забезпечене . Однак потрібно використовувати в годівлі птиці зернобобові культури, адже м’ясо-кісткове борошно та соєвий шрот є надто дорогий .

Згідно літературних даних, доведено, що результати отримані в експериментах при використанні у годівлі курей – несучок ріпакової макухи, яка є високобілковим і енергетичним кормом .

Одним із основних показників господарської діяльності господарства є чистий дохід та рівень рентабельності /табл. 7/ .

Для того, щоб господарство було рентабельне необхідно створювати такі умови : підвищувати рівень продуктивності птиці, знизити затрати на одиницю продукції, оптимальність, окупність цінової політики .

Проведений аналіз даної таблиці засвідчує, що в 2000 році знизився рівень рентабельності на 19 % в порівнянні з попереднім роком .

Це зумовлено, що продукція, яка виробляється у господарстві є ще дорога, а також у невідповідності цін на продукцію .

Основним завданням всіх працюючих господарства повинно бути одержання більшої кількості продукції, доброї якості, з одиниці земельної площі та із оптимальними затратами на одиницю продукції, це дасть можливість галузі птахівництва.

3. МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Головною умовою розвитку тваринництва,а особливо птахівництва є створення міцної кормової бази . Рівень продуктивності птиці залежить вид повноцінної годівлі, оскільки через низьку якість кормів втрачається 20 – 30 % поживних речовин. Дана дипломна робота виконана у ВАТ птахофабрика "Ражнівська" Львівської області. Матеріалом для досліджень послужили кури-несучки промислового стада гібриду Тетра- SL у 180-денному віці кури переводяться у доросле поголів’я. Починаючи із 120-денного і до 150-денного віку, ремонтні курчата одержують стандартний комбікорм рецепту ПК 4-4.

З метою визначення ефективності згодування вітчизняного і імпортного префіксу, нами було сформовано дві групи курей-несучок 210-денного віку при досягненні 50℅ продуктивності. В кожній групі було по 1500 голів. Умови утримання птиці відповідали загально прийнятій технології вирощування та утримання.

Графік світлового режиму на підприємстві наведено в таблиці 6.

Протягом досліду проводився щоденний облік продуктивності і збереження піддослідного поголів’я птиці.

Дослід тривав три місяці, з 26 червня по 15 вересня 2002 року. Три рази на період досліду брали яйця від усіх груп для дослідження їх якості. Визначали масу яйця, масу білка і жовтка, масу шкарлупи шляхом зважування.

Одержані цифрові дані обробляли статистично за Ой він /1969/.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1 Аналіз кормової бази та раціонів годівлі курей – несучок на птахофабриці

Виробництво яєць на промисловій основі було пов’язано в першу чергу із створенням комбікормової промисловості.

Основними кормами для курей-несучок є комбікорми і зернові суміші, які поступають із Стрийського комбікормового заводу. Комбікормовий завод відправляє комбікорм разом із якісним свідоцтвом про склад і якість даного комбікорму. Після поступлення нової партії комбікорму на птахофабрику, зоотехнічна лабораторія відбирає середні зразки для проведення аналізу. Визначають наявність у комбікормі сирого протеїну, кальцію, фосфору, натрію.

Рецепти комбікормів, які використовуються в даному господарстві наведено нижче. Якісне свідоцтво комбікорму №027495 від 14 жовтня 2001 року. Комбікорм ПК 1-18 для курей-несучок віком 181-300 днів.

В 100 г. комбікорму міститься, ℅

Обмінної енергії, ккал 271

Сирого протеїну 17,2

Сирого жиру 2,2

Сирої клітковини 4,2

Кальцію 3,0

Фосфору 0,8

Натрію 0,4

Лізину, мг. 849

Метіоніну і цестин, мг. 586

На одну тону комбікорму добавляють вітамінів /г/:

А-1,0; Д-1,0; Е-1,0; В¹-1; В²-4; В⁶- 0,5; В¹²- 25;

На даний час в практиці розрізняють три фази або періоди продуктивності несучок : перша-150 – 300 днів, друга 301 – 420, третя 421 і старше. Перша фаза характерна швидким наростанням яйценосності і продовжуючи зростанням маси птиці. У цей період в раціон курей вводять найбільшу кількість поживних речовин: сирого протеїну - 17%, обмінної енергії – 270 ккал, кальцію – 3,1%.

Обмінна енергія раціону впливає на важливі фізіологічні процеси в організмі птиці. Але слід дотримуватись оптимального енергопротеїнового відношення у раціоні, оскільки підвищення енергопротеїнового відношення до 190 призводить ожиріння і дистрофії печінки і зменшення продуктивності в цілому.

Важливо збалансувати раціон по кількості сирої клітковини і сирого жиру, враховуючи, що клітковина погано перетравлюється організмом птиці. Велика кількість сирого жиру у кормі також погано впливає на травлення корму. Важливе значення у годівлі курей має наявність у раціоні кальцію та фосфору і їх співвідношення, особливо у першій фазі. Раціони годівлі піддослідних груп (табл. 10). курей-несучок істотно не відрізняються між собою, хіба тільки тим що піддослідних курей підгодовували преміксом різного виробництва: контрольну групу – імпортним, а дослідну – вітчизняним.

Так кури за добу споживають 130 г. корму, але кури дослідної групи отримували вітамінний премікс власного виробництва у кількості 1,35 г. на голову в день, а птиця контрольної групи споживала премікс із Чехії, який завозиться на птахофабрику разом із молодняком. Їм згодовували даного преміксу на одну голову в такій же кількості; тобто 1,35 г. на голову в добу.

Хімічний склад вітамінно-мінерального преміксу власного виробника наведено у таблиці 12

Примітка. Призначається виключно для зареєстрованих виробників кормових сумішей.

Завдяки використанню даного преміксу потреба курей-несучок у вітамінах і мінеральних речовинах повністю забезпечується. На 1 тонну комбікорму для курей-несучок згодовують 10 кг вищеназваного преміксу.

П.Р.Царенко /1999/ вважає, що годівля курей є тоді раціональна, якщо кури за 1-2 години повністю поїдають корм, а до моменту наступної годівлі повинні бути з’їжджені навіть пилоподібні частини. У кормо суміш другої фази годівлі курей-несучок доцільно вводити 5% трав'яного борошна. Цей корм містить вітаміни, зокрема провітамін вітаміну А, каротин, мінеральні речовини, протеїн. Зниження енергетичної суміші не відбивається негативно на продуктивності курей третьої фази.

Важливим фактором впливу на споживання птицею корму, її здоров'я і продуктивність є температура повітря. В приміщенні постійна температура біля 16ºС при вологості 60-70%.

4.2 Порівняльна оцінка впливу ефективності застосування різних преміксів на продуктивність та якість продукції курей-несучок

Інтенсифікація птахівництва, без вигульне утримання птиці ставить підвищені вимоги до наявності у кормі цінного комплексу біологічно-активних речовин. У дослідах К.М.Солнцева і П.Н.Катуранова /1974/, а також

В.С.Морозова /1990/ включення в раціони курчат преміксу, який складався з

вітамінів А, Д, Е, В1, В2, В6,В12 і солей мікроелементів підвищувало ріст курчат і збільшувалась жива маса на 8-11%. При вивченні ефективності використання преміксів Єфремівського біохімічного заводу І.Ф.Ткачов і інші /1984\ одержали підвищення яйценосності курей на 20,5% за рахунок додаткового включення у комбікорм преміксів.

У 1995 році у господарство було завезено новий крос курей-несучок із Чехії Тетра-SL, а окрім того на птахофабриці розводять крос курей-несучок Білорусь-9, тому з метою вивчення ефективності годівлі курей-несучок даних порід, а також якості продукції птахівництва нами було проведено коротко тривалий дослід із 26 червня по 15 жовтня 2002 року. З цією метою підібрано і сформовано дві групи курей-несучок по 1500голів у кожній. Схема досліду і характер годівлі птиці наведено в таблиці 13.

Як бачимо з даних таблиці 11 кури-несучки контрольної групи отримували комбікорм ПК-1-18 збагачений вітамінним преміксом імпортного виробництва, а дослідна група птиці одержувала також комбікорм ПК-1-18, але збагачений вітамінно-мінеральним преміксом власного виробництва, сертифікат ТК ВМП – П/Н/, склад якого наведено у таблиці 11.

Порівняльна оцінка продуктивності піддослідних курей-несучок за період досліду показано в таблиці 14.

Аналіз таблиці показує, що від першої групи курей-несучок отримано за період досліду 57,8 штук яєць, а від дослідної групи курей-несучок 64,9 штук, що на 7,1 яєць більше у порівнянні з першою контрольною групою. Різниця в несучості також на користь дослідної групи, що становить 8,0%.

Важливими показниками який характеризує рівень і повноцінність годівлі є показники якості яєць, а саме: маса яєць, маса білка, маса жовтка, маса шкарлупи та кількість каротиноїдів в жовтку.

Дані про якість яєць за період досліду показано в таблиці 15

Для проведення досліджень пов'язаних із визначенням якості яєць вибрали по 10 штук яєць кожного місяця піддослідних курей-несучок.

З даних таблиці видно, що яйце дослідних курей - несучок мають дещо вищу масу яйця, масу білка, жовтка і шкарлупи у порівнянні з яйцями контрольної птиці. Слід також відзначити, що у жовтку яєць дослідних курей вміст каротиноїдів був вищим на 0,59 мкг/г. у порівнянні із яйцями курей дослідної групи.

Отже, отримані дані свідчать проте, що інтенсивність біохімічних процесів в організмі дослідної птиці підвищується у порівнянні із птицею контрольної групи.

На наш погляд, це пов'язано із позитивною дією мінерально-вітамінного преміксу, виготовленого нашими промисловцями під впливом розробок і рекомендацій вітчизняних вчених.

Однією із функцій мінеральних речовин є регуляція складу і концентрація електролітів травного тракту, в організмі птиці /Ніколаєв, 1990; і інші, 1991/.

5. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПІДГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК ПРЕМІКСАМИ РІЗНОГО ВИРОБНИЦТВА

Головне завдання птахопідприємств це забезпечення безперебійного цілорічного виробництва яєць і м'яса птиці.

Створення оптимальних умов утримання і годівлі птиці є найважливішим техніко-економічним фактором у роботі спеціалістів птахофабрики.

Основну статтю витрат у птахівництві займають 60-70% корми. Це в свою чергу відзначається на економіці виробництва яєць.

Істотно підвищується економічна ефективність виробництва яєць на основі механізації і автоматизації. Важливе значення в економіці виробництва яєць має також впровадження передової технології на науковій основі. Нами проведена ефективність годівлі піддослідних груп курей-несучок і зроблена економічна оцінка проведення досліджень в умовах "Ражнівська птахофабрика" Львівської області. Критерієм оцінки послужили такі показники:

-кількість курей-несучок

-валове виробництво яєць

-яйценосність за період досліду

-категорійність яєць

-затрати праці на 1000 яєць

-затрати корму на 1000 яєць

-собівартість продукції

-реалізаційна ціна

-чистий дохід

-рентабельність

Про результати економічної оцінки проведених досліджень наведено в таблиці 16.

Виходячи з даних таблиці економічної ефективності годівлі курей-несучок різних піддослідних груп вплив на ефективність, необхідно відзначати, що дослідні кури-несучки відзначились вищою продуктивністю та якістю яєць у порівнянні із контрольними курми. Враховуючи вищу продуктивність дослідних курей-несучок у порівнянні із контрольними, затрати кормів на виробництво 1000 яєць становили 2,1 ц. При 2,27 ц. у першій групі. Відповідно собівартість 1000 яєць також була нижчою у другій групі, що становило 167,4 грн. проти 183,5 грн. у першій групі. Чистий дохід на 1000 яєць був також вищім у другій групі курей-несучок на 16,1 грн. у порівнянні із першою групою. Рентабельність виробництва яєць у дослідних курей-несучок становила 43,1% проти 30,6 у курей контрольної групи, на 12,5% вище.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Стан охорони праці у ВАТ птахофабрика " Ражнівська".

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом "Про охорону праці", а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно правовими актами.

Основний закон України в галузі охорони праці здійснюється Законом " про охорону праці".

Основними принципами названо:

·           Пріоритети життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства.

·           Повної відповідальності власника за створення безпечних і не шкідливих умов праці.

·           Соціального захисту працівників.

·           Повного відшкодування збитків, в тому числі і моральних особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

·           Становлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, не залежно від форм власності і видів їх діяльності.

·           Навчання населення.

·           Професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

·           Участь держави у фінансуванні заходів з охорони праці.

·           Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці.

Всебічне поліпшення умов праці – одне з найголовніших завдань піднесення народного добробуту. Відбувається інтенсивна концентрація і спеціалізація виробництва, які замінюють ручні процеси, поліпшуються умови утримання птиці.

Радикальними засобами зменшення захворювань птиці є максимальна механізація всіх трудових процесів, зменшення забрудненості повітря і поліпшення мікроклімату в приміщеннях. Для успішного вирішення завдань в подальшому розвитку птахівництва необхідно ширше розгорнути навчання та оволодіння безпечними методами роботи, суворому дотриманні профілактичних заходів на птахофабриці.

Організація правил техніки безпеки та нормування праці в тваринництві регулюється спеціальними правилами техніки безпеки.

Відповідає за техніку безпеки працівників головний зоотехнік. На головних спеціалістів господарства і на профспілкову організацію покладаються всі заходи спрямовані на поліпшення умов праці, виробничої санітарії і запобіганню травматизму. Вони планують всі заходи з техніки безпеки і забезпечують їх виконання.

У ВАТ птахофабрика "Ражнівська" ведеться така первинна документація по охороні праці:

·        Картка вступного інструктажу по техніці безпеки.

·        Журнал реєстрації інструктажу по техніці безпеки.

·        Акти про нещесний випадок на виробництві.

·        Журнал реєстрації навчання по техніці безпеки.

·        Журнал обліку і видачі індивідуальних засобів захисту.

·        Журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві.

Всі працівники тваринництва при прийомі на роботу повинні проходити вступний інструктаж. Він повинен включати і правила внутрішнього розпорядку, обов’язки робітника по виконанню інструкції, правил і норм по техніці безпеки, виробничій санітарії, міри запобігання при перебуванні на території господарства, загальні правила електробезпеки, основні причини виробничого травматизму в тваринництві. Вступний інструктаж оформляється заповненням картки обліку вступного інструктажу [форма 1], яка зберігається в особовій справі робітника.

Проводиться вступний інструктаж в господарстві головним зооінженером з працівниками, які прийняті на роботу по обслуговуванню птиці.

Працівники при направленні на птахофабрику при зміній умові і характеру роботи проходять інструктаж на робочому місці. Безпосередньо керівник даної ділянки робіт з наглядним показом безпечних прийомів роботи і застосування запобігливих пристосувань.

При проведенні інструктажу на робочому місці вносять відповідний запис в "журнал реєстрації інструктажу по техніці безпеки /форма 2/, який зберігається в керівника виробничого підрозділу .

Періодичний інструктаж в господарстві проводять за рішенням адміністрації господарства, але не рідше як через кожниі 6 місяці. Проводять цей інструктаж головні спеціалісти, які відповідальні за даний об’єкт.

У роботі по профілактиці травматизму одне з важливих місць належить знання по техніці безпеки і виробничій санітарії, організації навчання робітників і спеціалістів.

Аналіз нещасних випадків у сільськогосподарському виробництві показує, що значна частина їх виникає внаслідок невиконання чи порушення вимог і правил та інструкцій з техніки безпеки.

Заходи по попередженню виробничого травматизму є ефективними тільки тоді коли вони розроблені на основі глибокого і всебічного аналізу причин травматизму встановлення загальних обов’язків між умовами праці і нещасними випадками засновані на зборі матеріалу розслідування нещасних випадків на певний період часу.

В зв’язку з тим що у ВАТ птахофабрика "Ражнівська" створює всі умови для охорони праці працівників підприємства, зменшилася кількість нещасних випадків.

Таблиця 17 Характеристика основних показників охорони праці на птахофабриці "Ражнівська".

Визначаємо коефіцієнт частоти травматизму, який показує число потерпілих на тисячу чоловік середньосписочного персоналу.

Визначається за формулою:

К=Т/Р*1000

Де, Т– число потерпілих з втратою працездатності на три і більше днів,

Р – середньосписочне число працюючих.

Так для ВАТ птахофабрика "Ражнівська" цей показник становив:

1999 – 1/68*1000=14,7%

2001 – 1/58*1000=17,2%

Коефіцієнт частоти відображає лише кількісну сторону травматизму на виробництві. Його доповнює другий умовний показник – коефіцієнт важкості, який показує число днів тимчасової непрацездатності, що припадає в середньому на одного потерпілого.

Він визначається за формулою:

Кв=Д/Ч

Де, Д – сумарне число робочих днів, витрачених за звітний період в результаті нещасних випадків,

Ч – число травм за звітний період за виключенням летальних випадків.

Створення здорових умов праці забезпечується додержанням діючих санітарних норм у тваринництві.

У ВАТ птахофабрика "Ражнівська" всі дороги на фермі з твердим покриттям. При в’їзді на територію птахофабрики, а також при вході в пташники створені дезбар’єри. Обслуговуючий персонал проходить на територію фабрики через ветеринарно-санітарний пропускник.

Працівники птахоферми допускаються до роботи тільки після попереднього медичного огляду, який надалі вони проходять двічі на рік.

Обслуговуючий персонал птахофабрики забезпечується спецодягом і взуттям за існуючими нормами.

Стан протипожежної безпеки у ВАТ птахофабрика "Ражнівська".

Особливу увагу у ВАТ птахофабрика "Ражнівська" приділяють питанню протипожежної безпеки в пташниках. Двері в відчиняються назовні.

Приміщення побудовані на відповідному протипожежному розриві. Корми зберігаються у відповідному приміщенні. Біля кожного приміщення створено протипожежний куток. Тут знаходиться ящик з піском, бочка з водою, вогнегасник, обладнаний протипожежний щиток з інструментами. Всі пташники, а також приміщення виробничого і невиробничого призначення обладнані блискавковідводами.

Для гасіння пожежі у господарства є пожежний автомобіль. Воду для забезпечення пожежного автомобіля можна взяти із водонапірної башти,яка споруджена поруч із птахофабрикою, або із річки яка знаходиться на віддалі 500 метрів від ферми.

Висновки і пропозиції по покращенню охорони праці в господарстві.

1.          Своєчасно і регулярно проводити інструктаж ро техніці безпеки.

2.          Завчасно проводити записи в журналі по техніці безпеки.

3.          Полагодити і закупити нові протипожежні засоби.

7. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Особливості ведення та одержання продукції птахівництва в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

В результаті розвитку науково-технічного прогресу з 70-х років ХХ ст. у багатьох промислових технологіях, біології, медицині і сільському господарстві, широко використовуються джерела іонізуючого випромінювання.

Проте за останні два десятиліття рівень іонізуючого випромінювання в навколишньому середовищі збільшився в результаті радіоактивних викидів після випробувань ядерної зброї та аварій на атомних електростанціях, серед яких і катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції.

Після аварії на ЧАЕС, радіоактивного забруднення зазнали значні площі сільськогосподарських угідь, що призвело до забруднення радіонуклідами рослин, тварин і птиці.

Тому на сьогодні є актуальним завдання правильно вирощувати і використовувати продукцію птахівництва в умовах радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

Домашня птиця удвічі стійкіша проти дії іонізуючого випромінювання порівняно з домашніми тваринами. Загальне зовнішнє опромінення курей- несучок в 700 Р не позначається на їхній несучості і не є стерилізуючим фактором.

При перебуванні курей-несучок на території, забрудненій радіонуклідами, які надходять всередину організму, але в меншій кількості ніж у свійських тварин. Це зумовлено тим, що основна частина раціону складається із зернових кормів в яких вміст радіонуклідів значно менший, ніж у листках і стеблах рослин, які споживають тварини.

Яйця одержані від курей, які зазнали загального зовнішнього впливу іонізуючих випромінювань в реалізацію, допускаються після ветеринарно-санітарної експертизи.

З яйцями з організму птиці виводиться значна кількість радіонуклідів. Яєчники курей – критичний орган для йоду-131, рівнозначний щитовидній залозі, тому при надходженні в їх організм радіонуклідів, у жовтку яйця відкладається до 3,25% йоду-131 введення в організм, в білку депонується до 9,25% цезію-137, в шкарлупі – до 37,5% стронцію-89 і 90. До 50% радіонуклідів з організму птиці переходить в яйце, в перші дні після ядерного вибуху. На двадцяту добу, коли взяти радіоактивність яйця за 100%, вона становить такі частини: на стронцій-90 припадає 93,4%, цезій-137 –2,9%, йод-131 – 3,7%.

Радіонукліди лужно-земельних елементів (стронцій-90 і барій-140) накопичується переважно в шкарлупі яйця. В білку найбільш інтенсивно відкладається цезій-137. Його концентрація в білку є вищою, ніж у жовтку в два-три рази. При тривалому надходженні в яйце цезію-137, кількість його швидко збільшується, а стан рівноваги настає приблизно через тиждень, при чому в білку швидше ніж у жовтку. Значно менше накопичується в білку йоду-131, стронцію-89 і 90, барію-140 та радіонуклідів земельних елементів.

У жовтку накопичується йод-131, концентрація якого в 20-50 разів вища, ніж в білку та шкарлупі. Крім того, жовток містить стронцію-90 і цезію-137, а також радіонуклідів рідко-земельних елементів.

Концентрація в шкарлупі стронцію-90 залежить від рівня забруднення корму радіонуклідами та періоду яйцекладки. З яйцем із організму курей-несучок виводиться 40-60% щоденного надходження стронцію-90. При цьому 96% радіонукліда міститься в шкарлупі, 3,5% – у жовтку і 0,5% у білку. Такий нерівномірний розподіл пояснюється не однаковим вмістом кальцію в основних компонентах яйця. При наявності в кормах великої кількості кальцію всмоктування стронцію-90 зменшується. Інтенсивність несучості навесні та влітку сприяє підвищенню концентрації стронцію-90 в шкарлупі, в подальшому кількість його поступово зменшується. Це пояснюється тим, що в період яйцекладки, з одного боку, відбувається збільшений вихід кальцію (а з ним і стронцію-90) з кісток, а з другого – радіонуклід, що надійшов з кормами, відразу ж переходить в шкарлупу, не затримуючись в організмі курей.

Яйця з високим вмістом радіонуклідів, вищим за допустимий рівень :

по цезію-137 – 6 Бк/кг

по стронцію-90 – 2 Бк/кг,

не використовується для харчових цілей.

При підвищенні радіоактивності білка й жовтка за рахунок довгоживучих радіонуклідів яйця використовуються на корм тваринам. При надходженні в організм птиці короткоживучих радіонуклідів, коли в їстівну частину яйця включаються переважно ізотопи йоду та інші радіонукліди з невеликим періодом напіврозпаду, їх зберігають до зменшення радіоактивності білка й жовтка до допустимих рівнів. Радіоактивність білка яйця зменшується в 10 разів за 43 доби, а жовтка – за 14 діб зберігання.

З досвіду ведення птахівництва в умовах радіоактивного забруднення місцевості відомо, що при дотриманні заходів захисту і запровадження спеціальних технологій у птахівництві можливе виробництво чистої товарної продукції.

8. ОХОРОНА ПРИРОДИ

Кожний живий організм в процесі своєї життєдіяльності постійно взаємодіє з навколишнім середовищем. Не виняток і людина. Вона бере у природи різні продукти і сировину, переробляє їх у необхідні для неї речовини. Таким чином людина так чи інакше втручається в природу, впливає на неї.

Для того, щоб природа завжди служила людям і не збіднювалася, її потрібно охороняти.

Охорона природи – це система науково-обгрунтованих заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і розвиток природних продуктивних сил країни в інтересах суспільства. Охороні підлягають повітря, вода, земля, рослини та тварини.

Охорона природи – значною мірою є проблемою екології. У нашій країні розроблена і впроваджується ціла програма робіт по раціональному використанню водних, земельних, лісових та мінеральних ресурсів, а також по відтворенню та розвитку заповідної справи.

Основним завданням сьогоднішнього дня є широке використання прогресивних технологій виробництва, які б забезпечували повне і комплексне використання природних ресурсів сировини і матеріалів, включали б або істотно знижували шкідливий вплив на навколишнє середовище .

Перебудові процеси в суспільстві дають підставу думати, що будуть внесені значні корективи у взаємодії сільськогосподарського виробництва з природою . Це викликано тим, що збільшились площі розорених земель, застосування надмірної кількості мінеральних добрив та пестицидів, біологічних методів, непридатних механізмів для обробітку грунту .

Отже, у сільському господарстві застосовують технології, при яких дія на природу може бути шкідливою, зокрема : механічна ( розорення і розпушення грунтів, тиск на грунт забір води, зрізування рослин, штучне світло,вирубування дерев та чагарників, розрівнювання поверхні грунту, шум, електрополе); хімічна (мінеральні та органічні добрива, пестициди, інсектициди, хімічні препарати); біологічна (біологічно активні речовини).

Завдяки існуючим у природі взаємозв’язкам дія кожного з названих факторів поширюється на весь природній комплекс. Так, при застосуванні пестицидів гинуть як шкідники рослин, так і їх вороги, пестициди можуть призвести до загибелі хребетних тварин, що поїдають отруєні рослини і шкідників. Надмірна кількість азотних речовин в добривах, спричиняється до збільшення нітратів та нітритів в рослинах, що є шкідливим як для людей так і для тварин, які поїдають ці рослини. Зменшення чисельності шкідників у сільському господарстві вносить певні зміни у ті зв’язки, що склалися у природі. Випалювання і розкорчування лісів, особливо в зонах з недостатньою вологістю, де вони відіграють надзвичайно важливу роль у кліматорегулюючому відношенні, призводить до посух, які настають внаслідок порушення екологічної рівноваги. Порушення норм і правил застосування мінеральних добрив та інших хімічних речовин може приводити до отруєння тварин. Не правильно проведена осушувальна або зрошувальна меліорація у першому випадку пересушує землі, які стають малопридатними для обробітку, у другому – це засолення грунтів з тим-же від’ємним наслідком. Не організоване випасання худоби часто погіршує стан пасовищ, внаслідок чого знижується продуктивність тваринництва. Тому кожний працівник сільськогосподарського виробництва, не залежно яку займає посаду, повинен відповідально відноситися до виконання обов’язків, оцінювати свою діяльність з природоохоронних позицій, розуміючи, що все в природі взаємопов’язане. Слід зазначити, що сільськогосподарське законодавство має чітко виражену тенденцію та узгодження економічних та екологічних інтересів. Такий напрямок роботи сприяє посиленню уваги до сільськогосподарських підприємств, колективних і фермерських господарств до питань охорони природи в нашій державі.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Біологічна особливість організму птиці у тому, що у них більш напружений обмін речовин ніж у інших сільськогосподарських тварин. Добра несучість курей зумовлюється раціональною та повноцінною годівлею. Вона впливає економічну ефективність продуктів птахівництва.

1.На основі проведеного аналізу було встановлено: що дослідні кури-несучки показали вищі результати продуктивності. Так за період досліду отримано 65,7 штук яєць, а валове виробництво яєць становило 197,1 тис. шт., тоді як у контрольних курей-несучок на одну курку одержано 58,5 штук яєць, а валове виробництво яєць відповідно 175,5 тис. шт., що дало можливість при майже однакових затратах кормів на виробництво 1000 яєць отримати чистий дохід на 16,1 грн. Більше у порівнянні із першою контрольною групою курей-несучок.

Згодовуючи курям-несучкам другої ( дослідної ) групи .разом із стандартним комбікормом вітамінно-мінеральний премікс, власного виготовлення, сприяє Покращенню якості яєць за рахунок підвищення маси яєць і кількості каротиноїдів у жовтку.

З метою одержання більш високої несучості і якості продуктів птахівництва у господарстві доцільно ширити підгодівлю курей-несучок преміксом власного виробництва поряд із закордонним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. АГЕЕВ В.Н Кормление высокопродуктивных яйценосных кур. М .: Колос, 1973 – 264с.

2. АГЕЕВ В.Н. Кормление сельскохозяйственной птицы КВИТКИН Ю.П . М.:Колос, 1984 – 184с. ПАНЬКОВ П.В

3. АРХИПОВ А.В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы.АВДОМИН В. М.:Колос, 1984 – 184с.

4. БЕРДНИКОВ П.П. Физиология желудочного пищеварения у птицы Учебное пособие /Благовещенск СХИ/, 1989 – 95с

5. БЫКОВСКАЯ Н.З. Все о животноводстве. БУЛГАКОВ В.Д. Донецк, ПКФ, БАО, 2001 – 384с.

6. БОГДАНОВ Г.О. Кормление сельскохозяйственных животных. М.:Колос, 1990 – 575с.

7. БОЖКО П.Е. Производство яиц и мяса птицы на промышленной основе. М.:Колос, 1975 – 223с.

8. БОЙКОВСКАЯ Е. Нове источники картотиноидов.// Птицеводство, 1993, №8, 16-19с.

9. ВУДМАСКА В. Ю. Визначення поживності і якості ПРИЛУЦЬКИЙ П. П. кормів у господарстві К .: Урожай,  1975 – 136 с.

10. ГРАБОВСКИЙ И.И. Цеолиты и бентомиты в животноводстве. КАЛАЧНЮК Г.И. К.: Урожай, 1984 – 34с.

11. ЕЗЕРСКАЯ А.В. Роль витамина К в обмене веществ у птиц.// МАЛЬЦЕВ В.С. Ветеринария, 1996, №4, 40-45с.

12. ЕГОРОВ И. Еще раз о гравши.// ПАНЬКОВ П. Птицеводство, 1992, №5, 14-15с.

13. ЕГОРОВ И. Белковый корм для кур-несучек.// ПАНЬКОВ П. Птицеводство, №8, 16-19с.

14. АСУХА Т.В. Розведення сільськогосподарських тварин з основами ЗУБЕЦЬ М.В. та інш спеціальної зоотехніки. К.:Аграрна наука, 1999 – 512с.

15. КАРАВАНЕНКО О. Особливості годівлі молодняка птиці в залежності від рівня протеїну в раціоні. Тези доповіді наук.теорит. молодих вчених. Біла Церква, 1991 – 56с.

16. КИРИЛІВ Я.І. Кремній в годівлі птиці. Методичні рекомендації. ЛАГОДЮК П.З. Львів, 1990 – 24с.

17. КИСЕЛЕВ Л. Режим освещения и качество куриных яиц.// ПОЗДНЯКОВ Ю. Птицеводство, 1993, №1, 21с. ФАТЕЕВ В.

18. КОРДЮКОВ М.Г. Птахівництво.К.:Урожай, 1979 – 24с

19. КОРНЕЕВ Н.А. Основы радиоэкологии сельскохозяйственных СИРОТИН А.Н. животных. М.: Колос, 1987 – 126-128с.

20. КУЗНЕЦОВ А.Ф. Эффективность использования кизельгура в МУХИНА Н.В. кур-несушек рационах кур-несушек// Ветеринария, 1993, №2, 7-8с.

21. ЛОНЧИН М.А. Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине. К. 1963, 12с.

22. МАСЛІЄВА О.І. Вітаміни в годівлі птиці. Колос, 1978 – 63с.

23. ОКОЛЕЛОВА Т.М. Кормление сельскохозяйственной птицы. М.: Колос, 1990 – 145с.

24. ПИСТАЧ М.В. Використання доксану в годівлі птиці. ЗІНЧЕНКО Л.І. Зб. Тези допов. наук. теор. конференції 21-23 березня 1991. Кам'янець-Подільський, 1991 –44с.

25. ПРИСТЕР Б.С. и др. Рекомендации по ведению сельского хазяйства в условиях радиоактивного загрязнения территории Украины в результате аварии на Чернобыльской АС на период 1991-1996г.г.

26. РЕДЬКО Н.В. Вопросы полноценного кормления сельскохозяйственных животных и качество кормов. Горьки, 1990 – 122с.

27. РИХТЕР Р. и др. Смена рациона и продуктивность кур.// Птицеводство, 1992, №6, 34-36с.

28. СТОЛЯРЧУК П.З. Заготівля кормів і нормована годівля сільсько господарських тварин. Довідник. Львів, Каменяр, 1989 – 173с.

29. ХЕННИНГ А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных. олос, 1976 – 560с.

30. ЦАРЕНКО П.П. Актуальные проблемы кормления птицы. Лекция. Ленинград-Пушкин, 1986 – 17с.

31. ЦАРЕНКО П.П. Рациональное кормление птицы. Ленинград-Пушкин, 1990 – 16с.