Курсовая работа: Собівартість продукції стада великої рогатої худоби

ПЛАН

1. Вступ. стр.3

2. Виробничо-фінансова характеристика господарства. стр.5

3. Об’єкти обліку витрат в галузі тваринництва. стр.7

4. Синтетичний і аналітичний облік затрат і виходу продукції основного стада великої рогатої худоби. стр.9

5. Калькуляція собівартості продукції основного молочного стада великої рогатої худоби:

Одного кормо дня; стр.14

Однієї голови приплоду телят; стр.14

1 ц молока. стр.15

6. Висновки. стр.16

7. Список використаних літературних джерел. стр.17

8. Додатки.

Вступ.

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. У ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Зниження собівартості - одна з першочергових і актуальних завдань будь-якого суспільства, кожної галузі, підприємства. Від рівня собівартості продукції залежить сума прибутку й рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, темпи розширеного відтворення, рівень закупівельних і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію.

Калькуляції дозволяють приймати більше оптимальні управлінські рішення, порівнювати фактичні витрат із плановими витратами аналогічних організацій, повніше використовувати резерви економії. Крім того, вони сприяють підвищенню економічної обґрунтованості цін на продукцію, оскільки за базу ціни приймаються поряд зі споживчою вартістю товару суспільно необхідні витрати на виробництво й реалізацію виробів, робіт, послуг.

Тваринництво - одна із провідних галузей народного господарства, що займається розведенням сільськогосподарських тварин для виробництва тваринницької продукції.

Тваринництво поставляє також необхідну сировину для переробної промисловості: харчову, текстильну, шкіряно-взуттєвий і деяку іншу галузі. Воно різнобічно пов'язане з різними галузями народного господарства й має важливе значення в розвитку продуктивних сил країни.

Скотарство - одна з найбільш важливих галузей тваринництва. Воно відіграє істотну роль у розвитку інших галузей сільського господарства. Значення скотарства визначається насамперед високими живильними властивостями його продукції. Від великої рогатої худоби надходить основна маса м'ясної продукції. Середня науково обґрунтована норма споживання м'яса на душу населення в рік становить 80кг., у тому числі яловичини й телятини 22-28кг. У м'ясному балансі країни яловичина й телятина займають більше 43%.

Значення цієї галузі визначається не тільки високою часткою у валовій продукції (56%), але й більшим впливом на економіку сільського господарства.

Вихід продукції обумовлений спеціалізацією галузі. Отже, витрати у тваринництві розмежовуються по галузях і видам виробництва. Це повинне знайти відбиття й у бухгалтерському обліку.

У тваринництві, як і в інших галузях, вироблені витрати неоднорідні. Вони включають різні конкретні матеріальні витрати (корму, біопрепарати, медикаменти, різні матеріали), витрачену працю, амортизацію основних засобів. Бухгалтерський облік у тваринництві повинен забезпечити строгий поділ витрат по їхніх видах. По видах виробництв і витрат витрати у тваринництві систематизуються так само, як і витрати в рослинництві. Однак це не означає повного збігу в обліку по інших ознаках. У цілому побудова обліку витрат у тваринництві має ряд відмінностей, що визначається особливостями галузі.

Метою даної курсової роботи є закріплення теоретичних знань і вмінь по системах обліку витрат по видах, методам калькулювання собівартості продукції ВРХ на підприємстві.

Для здійснення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання. По-перше, розглянути організаційно - економічну характеристику організації. По-друге, визначити завдання бухгалтерського управлінського обліку витрат і виходу продукції в галузі тваринництва, розглянути організацію первинного, синтетичного й аналітичного обліку витрат і виходу продукції тваринництва, розглянути методику вирахування собівартості й шляхи вдосконалювання обліку витрат і виходу продукції тваринництва.

Джерелами інформації послужили літературні джерела, дані підприємства, довідкова й нормативна література.

1. Виробничо-фінансова характеристика господарства.

ПСП «Новогригорівське» розташоване у с.Новогригорівка Вознесенського району Миколаївської області, підприємство було організоване як радгосп в 1981 році.

Центральна садиба господарства перебуває в селі Новогригорівка.

Велике значення для розвитку господарства мають його місце розташування й природні умови.

ПСП «Новогригорівське» розташоване на лівому березі річки Південний Буг у північно-західній частині Миколаївської області і в 15км від м.Вознесенська і в 90км від обласного центру – м. Миколаїв. Транспортне сполучення здійснюється по асфальтованому шосе.

Територія ПСП «Новогригорівське» знаходиться у центральній частині південно-західного степу України – в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря взимку -20 – 23 С, влітку - +37,6 С. Кількість без морозних днів 220 – 240. Середня дата першого осіннього заморозку 25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні весні заморозки 15 квітня. Найпізніші весняні заморозки 20 квітня. Виходячи з наведених даних можна стверджувати, що кількість днів з відповідною кількістю тепла цілком достатньо для росту і розвитку всіх районованих культур і багаторічних насаджень. Кількість опадів за рік складає 432мм. Розподілення їх на протязі року по місяцях нерівномірне. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень – жовтень) в середньому дорівнює 282мм. Найбільша їх кількість випадає в квітні – липні і опади носять характер зливних дощів. Найменша їх кількість випадає взимку у вигляді снігу. Висота снігового покрову не перевищує 3-4см.

Переважне направлення гарячих вітрів південне та східне носить характер суховіїв, утворюючи куряві бурі, які приносять шкоду сільськогосподарським рослинам.

Земельний масив товариства розташований неподалік річки Південний Буг.

Природні умови задовольняють вимогам розвитку тваринництва й рослинництва. ПСП «Новогригорівське» має два основних напрямки сільського господарства, такі як рослинництво й тваринництво. Господарство має молочно-м'ясний напрямок і робить молоко, м'ясо яловичини й конини. Поголів'я великої рогатої худоби представлено симентальською породою. Крім цього господарство займається рослинництвом, що забезпечує кормову базу тваринництва, а також робить зерно й картоплю на продаж.

Маркетингова служба в ПСП «Новогригорівське» відсутня. Пошуком нових покупців, розширенням ринку збуту й реалізацією продукції займаються голова і реалі затори.

Сільськогосподарська продукція ПСП «Новогригорівське» реалізується через продовольчі магазини й ринки міста Вознесенськ.

Для реалізації продукції укладені договори з ВАТ «Сирзавод» і Вознесенським м'ясокомбінатом, також продукція використовується в власній їдальні, у пекарні, реалізується працівникам, а також через торговельну мережу.

На даний момент у ПСП «Новогригорівське» входять: молочно-товарна ферма, ферма молодняку, кінний двір, машинно-тракторний парк, пилорамма, пекарня, млин, їдальня, два магазини.

2. Об’єкти обліку витрат в галузі тваринництва.

Галузеві особливості сільського господарства суттєво впливають на органiзацiю i технологію виробництва, i вiдповiдно на побудову бухгалтерського обліку. До таких специфічних об’єктів обліку, яких не має жодна галузь народного господарства відносяться тварини на вирощуванні та вiдгодiвлi.

В сучасній економiчнiй ситуації в Україні значно зменшилися обсяги поголів’я тварин та птиці.

У господарствах суспільного сектору вирощується близько третини від загального поголів’я худоби та птиці в ycix категоріях господарств. А якщо розглянути якісний стан тварин, то у приватному ceкторі це високопродуктивна, життєздатна, високо вгодована худоба з низькою яловістю та вiдсутнiстю падежу.

Тому значним резервом поповнення поголів’я тварин i особливо молодняку великої рогатої худоби для господарств суспільного сектору залишаються пiдсобнi господарства населення.

Молодняк тварин i тварини на вiдгодiвлi складають особливу групу матеріальних основних засобів. За своїм економічним змістом тварини на вирощуванні та вiдгодiвлi є незавершеним виробництвом галузі тваринництва тому, що вони постійно змінюють свою масу i оцінку. Ці зміни пов’язана з витратами на утримання тварин та їх годівлю до моменту їх реалiзацiї, забою або переведення до основного стада.

Поряд з цим після вирощування та вiдгодiвлi, тварин цієї групи можна реалізувати, забивши на м’ясо, що зумовлює віднесення їх до матеріальних оборотних засобів.

На сьогоднiшнiй день за вiдсутностi інших П(С)БО вiдповiдно до Положення (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", молодняк тварин i тварини на вiдгодiвлi відносять до запасів тому, що вони вiдповiдають визначенню запасів як активів, що утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської дiяльностi i перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.

Для відокремлення процесу виробництва в тваринництві від iнвентарнoro обліку тварин в бухгалтерському обліку введено окремі синтетичні рахунки, які з одного боку, дають змогу накопичувати i систематизувати витрати на вирощування та вiдгодiвлю тварин, стежити за збільшенням їх живої маси, а з другого - вести облік наявного поголів’я, його живої маси, вартості на початок звітного періоду, а також змін цих показників за звітний період.

До складу молодняку тварин, птиці i тварин на вiдгодiвлi включають поголів’я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні: молодняк вcix видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварини на відгoдiвлi. Сюди ж відносять нетелiв та свиноматок, що перевіряються, пiддослiдних тварин, а в спецiалiзованих господарствах по вирощуванню тварин основного стада - ще й коpiв первісток від моменту розтелення до реалiзацiї, а також ciм"ї бджіл.

Сiльськогосподарськi підприємства в цей об'єкт включають i тварин переданих громадянам на вирощування за договорами i прийнятих від населення для реалiзацiї.

В процесі вирощування молодняку та вiдгодiвлi худоби, в cтaдi тварин відбуваються зміни. Збільшується поголів’я тварин за рахунок одержання приплоду в своєму господарстві, за рахунок придбання худоби в інших господарствах та громадян. До відгодівельної групи надходить худоба, вибракувана iз основного стада. Тварини ростуть, переходять iз однієї вікової групи в іншу, збільшують свою живу масу, а вiдповiдно i вартість. Значна частина тварин вибуває з господарства внаслiдок реалiзацiї м’ясокомбінатам, іншим підприємствам та громадянам; частину переводять до основного стада; частину забивають на м'ясо та мають мicцe випадки падежу тварин, вимушеного забою, нестач, крадіжок. Bci ці процеси повинні знаходити своє відображення в бухгалтерському обліку.

3. Синтетичний і аналітичний облік затрат і виходу продукції основного стада великої рогатої худоби.

Тваринництво як i рослинництво включає ряд самостійних галузей: скотарство (молочне i м'ясне), свинарство, вівчарство (вовняне, м'ясне, каракульське), птахівництво (яєчне, м'ясне), бджільництво (медове, медово-запилювальне, запилювальне, бджолорозплiдне), рибництво, шовківництво. Об’єктами обліку виробничих витрат у тваринництві є технологiчнi групи тварин за їх видами. На кожну таку групу тварин відкривають окремі аналiтичнi рахунки, на яких відображають витрати на утримання тварин i вихід продукції тваринництва.

Облік витрат i виходу продукції тваринництва слід вести на рахунку 23 "Виробництво" субрахунки другого порядку 232 "Тваринництво», на дебеті якого відображають витрати, а на кредиті - вихід продукції за плановою собiвартiстю протягом року, а в кiнцi року планову собiвартiсть доводять до фактичного рівня.

На кожному аналітичному рахунку облік витрат ведуть за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соцiальнi заходи; засоби захисту тварин; корми; роботи та послуги; витрати на утримання основних засобів (амортизація, паливо, будiвельнi матеріали).

На статті "Витрати на оплату праці» відображають основну i додаткову оплату праці працiвникiв тваринництва, зайнятих безпосередньо на обслуговуванні певного виду або групи тварин: доярок, скотарів, бригадирів, пiдмiнних робiтникiв, телятниць, свинарок, чабанів, пташниць. До цієї статті включають оплату праці за тарифними ставками, доплати i премії за якість продукції, підвищення продуктивності тварин, збереження поголів’я, обслуговування тварин, хворих на бруцельоз, надбавки за звання

«Майстер тваринництва» та iншi виплати згідно з діючим положенням про оплату праці. На суму нарахованої основної i додаткової оплати праці працiвникiв тваринництва дебетують субрахунок 232 i кредитують рахунок 66 (81).

На статті «Відрахування на соцiальнi заходи» обліковують внески на державне соціальне страхування i до пенсійного фонду в установленому розмірі від суми нарахованої оплати праці працiвникiв тваринництва. Дебетують субрахунок 232, кредитують рахунок 65 (82).

За статтею «3асоби захисту тварин» обліковують вартість використаних бiопрепаpaтів, медикаментів та дезiнфiкуючих засобів, придбаних за рахунок коштів підприємства, а також витрати, пов’язана з їх використанням у тваринництві. На цей елемент не відносять вартість бiопрепаратiв, медикаментів, дезiнфiкуючих засобів, придбаних за рахунок асигнувань з бюджету на ці цiлi. На вартість використаних бiопрепаратiв, медикаментів i дезiнфiкуючих засобів у тваринництві дебетують субрахунок 232 i кредитують рахунок 20 (80).

На статті «Корми» відображають витрати на корми власного виробництва i куповані, використані на годівлю худоби, птиці й інших тварин.

Витрати, пов’язана з доставкою кормів з місць їх попереднього зберігання (сховищ, буртів, стогів) до місць постійного зберігання (склади вiддiлкiв, ферм, бригад) відносять на вартість вiдповiдних кормів як витрати на доставку кормів на склад.

Витрати на доставку кормів з місця постійного зберігання на ферму для годiвлi тварин вiдносять на певний вид (групу) тварин за вiдповiдними статтями (витрати на оплату праці, робіт i послуг). Витрати, пов’язана з приготуванням кормів на кормокухнях, обліковують на окремому аналітичному рахунку субрахунку 232 «Тваринництво» i щомісяця списують на статтю «Корми» по вiдповiдних групах тварин, розподіляючи пропорційно до фізичної маси кормів, приготовлених на кормокухні. На вартість кормів, витрачених для годiвлi вiдповiдних видів i груп тварин, дебетують субрахунок 232 i кредитують субрахунок 20(80).

На статті «Роботи i послуги» відображають вартість робіт i послуг, наданих допоміжними виробництвами для виробничих потреб тваринництва, а також сторонніми органiзацiями i підприємствами. Тут же облічують вартість використаної енергії виробленої електростанціями, змонтованими з доїльними, стригальними пристроями, а також витрати на обiгрiвання приміщень місцевими котельними, не з’єднаними iз центральною котельнею. На цей же елемент відносять вартість енергії, одержаної від інших підприємств для галузі. Дебетують субрахунок 232, кредитують рахунки 23, 63, 68 (84).

На статті «Витрати на утримання основних засобів» записують нapaxoвані амортизацiйнi відрахування по основних засобах тваринництва. Дебетують субрахунок 232, кредитують рахунок 13 (83). Тут же відображають вартість палива i запчастин, використаних для машин i устаткування в тваринництві, конкретно по кожному виду або групі тварин, а також витрати на будматеріали, використані на ремонт будівель i споруд у галузі. Дебетують субрахунок 232, кредитують рахунок 20 (80).

На статтю «Iншi витрати» відносять страхові платежі по майновому страхуванню.

Дебетують субрахунок 232, кредитують рахунок 65 (84). До цієї ж cтатті включають частину вартості лiтнiх таборів для тварин, дебетуючи субрахунок 232 i кредитуючи рахунок 39.

На статті «Витрати на органiзацiю виробництва й управління» відображають частку загальновиробничих витрат тваринництва, віднесених на цей вид або групу худоби i птиці в порядку розподілу. Дебетують субрахунок 232 i кредитують рахунок 91.

На елементі «Втрати від загибелі тварин» відображають втрати від загибелі молодняку тварин i тварин на вiдгодiвлi, птиці, бджолосімей, кролів та інших тварин, за винятком тих випадків, коли збитки сталися через стихійне лихо або підлягають стягненню з винуватців. На вартість загиблих тварин, списаних за рахунок господарства, дебетують рахунок 232 i кредитують рахунок 21 .

У номенклатурі статей виробничих витрат у тваринництві доцільно передбачити додаткові статті: по інкубації яєць – вартість яєць, закладених на iнкубацiю; по рибництву - вартість мальків, запущених у водойми, по шовківництву - вартість грени.

По кредиту субрахунку 232 "Тваринництво" відображається за плановою собiвартiстю вихід продукції тваринництва в кореспонденції з дебетом paxунків:

21 "Тварини на вирощуванні та вiдгодiвлi" - на вартість оприбуткованого приплоду i приросту;

231 "Рослинництво" - на вартість внесеного в грунт гною як добриво;

27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" - на вартість оприбуткованої продукції тваринництва.

В кiнцi року за встановленою методикою визначають фактичну собiвартiсть продукції тваринництва i планову собiвартiсть коригують до фактичного рівня.

Суму коригування списують з кредиту субрахунку 232 тваринництво" в дебет рахунків: 21, 23, 27, 90 залежно від напряму використання продукції тваринництва.

Для оформлення витрат та виходу продукції тваринництва використовуються первинні документи. Деякі з них є загальними для обліку вcix видів основного виробництва (рахунки-фактури, дорожні листи вантажного автомобіля, накладні, лiмiтно-заборнi картки, облiковi листи праці й виконаних робіт, розрахунок амортизаційних відрахувань). Поряд з ними застосовується ряд специфічних документів, притаманних тільки тваринництву.

Оплату праці нараховують, виходячи з обсягів виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на пiдставi Розрахунку оплати праці працівникам тваринництва, Табеля обліку робочого часу та документів про вихід продукції.

Видачу кормів проводять на пiдставi відомості витрати кормів, яка водночас є документом на списання витрачених кормів з пiдзвiту завідувача ферми. Відомість виписують на кожного працівника, за яким закріплено тварин, на початку кожного місяця в двох примірниках. Лiмiт видачі кормів визначають за раціонами годiвлi, які складає зоотехнік. Оформлені належним чином відомості є підставою для включення вартості кормів до витрат виробництва. Наприкiнцi місяця на пiдставi відомостей роблять записи до Журналу обліку витрати кормів по кожному виду i групи тварин. Дані журналу використовуються для оперативного контролю за piвнем витрат кормів на органiзацiю продукції.

Для оприбуткування продукції тваринництва застосовують такі первинні документи: Журнал обліку надою молока; відомість руху молока; Щоденник надходження i відправки вовни на заготiвельнi пункти; Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Акт настригу та приймання вовни (для спецiалiзованих підприємств); Акт на оприбуткування приплоду тварин; Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звiрiв; Акт про xiд окоту; Відомість зважування тварин; Розрахунок визначення приросту. Їх складають безпосередньо на тваринницьких фермах на момент одержання продукції чи в строки, передбачені графіком документообороту.

4. Калькуляція собівартості продукції основного молочного стада великої рогатої худоби:

Одного кормо дня.

Собівартість одного кормо-дня розраховується діленням всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів.

Порядок калькулювання одного кормо-дня в ПСП «Новогригорівське»:

Всього витрат – 521296,60 грн.

Навіз – 6868,80 грн.

Витрати за мінусом навозу – 514427,80 грн.

Кількість кормо-днів – 130 * 365 = 47450

Собівартість одного кормо дня складає 514427,80 / 47450 = 10,84 грн.

Калькуляційна різниця 521296,60 – 220804,8 = 300491,80

Однієї голови приплоду телят.

Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормо днів утримання корови.

Порядок калькулювання однієї голови приплоду телят:

В попередньому пункті ми визначили скільки складає собівартість 1-го кормо дня – 10,84 грн., тоді 60 кормо днів буде складати 10,84 * 60 = 650,48 грн.

Собівартість на приплод складатиме 174 * 650,48 = 113184 грн.

Отримаємо калькуляційну різницю – 80284,66 грн.

1 ц молока.

Для визначення собівартості одного центнера молока необхідно загальну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) розподілити на кількість центнерів одержаного молока.

Порядок калькулювання 1 ц молока:

Витрати на молоко – 401242 грн.

Кількість центнерів одержаного молока – 2426.

Собівартість 1 ц молока буде складати 401242 / 2426 = 165,39 грн.

Калькуляційна різниця на молоко складе 220207,14 грн.

5. Висновки.

У даній курсовій роботі були розглянуті питання, що стосуються витрат на виробництво продукції тваринництва й калькуляції її собівартості, розглянута методика вирахування собівартості продукції в молочному скотарстві.

Собівартість - це грошове вираження витрат на виробництво й реалізацію продукції; частина вартості, що виражає витрати підприємства на витрачені засоби виробництва й оплату праці. Собівартість продукції тваринництва складається з витрат, пов'язаних з використанням кормів, машин, електроенергії, трудових і інших виробничих ресурсів і виражається у вигляді витрат на продукцію, на одиницю продукції або на рубль продукції.

Вирахування цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначення рентабельності виробництва й окремих видів продукції; виявлення резервів зниження собівартості продукції; визначення цін на продукцію; вирахування національного доходу в масштабах країни; розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, технічних-організаційно-технічних заходів.

Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормо днів утримання корови.

6. Список використаних літературних джерел.

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 01.06.99р.

2. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003р. №973.

3. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій та Інструкція щодо його застосування, затверджені міністерством фінансів України від 30.11.99р. №291.

4. Методичні рекомендації по організації і ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджені наказом Мінагрополітики України від 02.07.2001р. №190.

5. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом мінагрополітики України від 18.05.2001р. №132.

6. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на с/г підприємствах.: Підручник. – 4-е вид., 2007р.

7. Журнали «Все про бухгалтерський облік».

8. Звіти ПСП «Новогригорівське».