рефераты
Главная

Рефераты по авиации и космонавтике

Рефераты по административному праву

Рефераты по безопасности жизнедеятельности

Рефераты по арбитражному процессу

Рефераты по архитектуре

Рефераты по астрономии

Рефераты по банковскому делу

Рефераты по сексологии

Рефераты по информатике программированию

Рефераты по биологии

Рефераты по экономике

Рефераты по москвоведению

Рефераты по экологии

Краткое содержание произведений

Рефераты по физкультуре и спорту

Топики по английскому языку

Рефераты по математике

Рефераты по музыке

Остальные рефераты

Рефераты по биржевому делу

Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству

Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту

Рефераты по валютным отношениям

Рефераты по ветеринарии

Рефераты для военной кафедры

Рефераты по географии

Рефераты по геодезии

Рефераты по геологии

Рефераты по геополитике

Рефераты по государству и праву

Рефераты по гражданскому праву и процессу

Рефераты по кредитованию

Рефераты по естествознанию

Рефераты по истории техники

Рефераты по журналистике

Рефераты по зоологии

Рефераты по инвестициям

Рефераты по информатике

Исторические личности

Рефераты по кибернетике

Рефераты по коммуникации и связи

Рефераты по косметологии

Рефераты по криминалистике

Рефераты по криминологии

Рефераты по науке и технике

Рефераты по кулинарии

Рефераты по культурологии



Рефераты по авиации и космонавтике

Рефераты по административному праву

Рефераты по безопасности жизнедеятельности

Рефераты по арбитражному процессу

Рефераты по архитектуре

Рефераты по астрономии

Рефераты по банковскому делу

Рефераты по сексологии

Рефераты по информатике программированию

Рефераты по биологии

Рефераты по экономике

Рефераты по москвоведению

Рефераты по экологии

Краткое содержание произведений

Рефераты по физкультуре и спорту

Топики по английскому языку

Рефераты по математике

Рефераты по музыке

Остальные рефераты

Рефераты по биржевому делу

Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству

Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту

Рефераты по валютным отношениям

Рефераты по ветеринарии

Рефераты для военной кафедры

Рефераты по географии

Рефераты по геодезии

Рефераты по геологии

Рефераты по геополитике

Рефераты по государству и праву

Рефераты по гражданскому праву и процессу

Рефераты по кредитованию

Рефераты по естествознанию

Рефераты по истории техники

Рефераты по журналистике

Рефераты по зоологии

Рефераты по инвестициям

Рефераты по информатике

Исторические личности

Рефераты по кибернетике

Рефераты по коммуникации и связи

Рефераты по косметологии

Рефераты по криминалистике

Рефераты по криминологии

Рефераты по науке и технике

Рефераты по кулинарии

Рефераты по культурологии

Шпаргалка: Охорона праці на підприємстві

Шпаргалка: Охорона праці на підприємстві

51.АНАЛІЗ ПРИЧИН ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

У виробничій сфері рівень травматизму і професійних захворювань взаємопов’язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також науково обґрунтованою організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця. Статистика свідчить про те, що більшість виробничих травм в межах держави скоюється через ігнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил і норм безпеки під час виконання робіт. В процесі розслідування й аналізу нещасних випадків встановлено, що переважна більшість (до 80%) їх трапляється не з технічних чи технологічних причин, а через неправильну організацію праці та дію людського чинника. Дослідженням причин виробничого травматизму і професійних захворювань встановлено таку їх класифікацію:Організаційні причини, Технічні причини, Психофізіологічні причиниДо організаційних причин належить: неправильна організація праці або робочого місця, відсутність інструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічного режиму або трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці на робочих місцях, неузгодженість у діях, відсутність ПВР (проектів виробництва робіт), а також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів захисту, спецодягу і т. ін.. До технічних причин належить: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалість конструкцій машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків і т. ін.. До психофізіологічних причин належить: невідповідність умов праці анатомо-фізіологічним і психологічним характеристикам організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, хворобливі стани, високий ступінь ризику, вживання алкоголю, втома і т. ін.. Така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого виробничі нещасні випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Для вивчення причин виробничого травматизму і професійних захворювань, використовують: Технічний; Груповий; Топографічний; Монографічний; Статистичний методи.

Технічний метод дослідження використовується у тих випадках, коли необхідно встановити ступінь небезпечних та шкідливих виробничих чинників (рівень шуму, загазованості, горючості, випромінювання, параметри виробничого середовища та ін), що дає підстави для впровадження необхідних заходів та засобів безпеки.

Груповий метод встановлює ступінь повторюваності нещасних випадків. Метод характеризується вивченням великої кількості нещасних випадків на одному конкретному об’єкті. Цим методом переважно користуються науково – дослідні інститути з проблем охорони праці для складання правил та норм з технічної безпеки.

Топографічний метод аналізу причин виробничого травматизму полягає у тому, що на плані підприємства графічно зображуються місця, де трапилися нещасні випадки. Виявлення концентрації нещасних випадків на окремих місцях спонукає роботодавців до більш ретельного обстеження таких ділянок для з’ясування обставин і причин виникнення негативних подій.

Монографічний метод аналізу причин виробничого травматизму передбачає детальне обстеження окремого об’єкта, що експлуатується, проектується або будується, особливості потенційних небезпек і які вони можуть спричинити наслідки, вразі їх реалізації в небажану подію. Цим методом передбачають наскільки ймовірні і серйозні можуть бути нещасні випадки. Результати монографічного аналізу можуть використовуватися при проектуванні нових підприємств або реконструкції існуючих, що дає можливість найбільш повно і точно врахувати запобіжні заходи в проектній документації.

Статистичний метод аналізу офіційно застосовується для вивчення та обміну виробничого травматизму й професійних захворювань. Цей метод базується на вивченні матеріалів реєстрації та обліку нещасних випадків на виробництві за формою Н-1. Для цього методу застосовуються відносні показники (коефіцієнти) – частоти, тяжкості й загальних втрат.

 

63.Аналіз гігієнічних умов праці

Важливу роль у забезпеченні здоров’я населення відіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як її практичне втілення.

Гігієна – наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на організм людини й суспільне здоров'я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних правил та заходів, що мають забезпечувати здорові санітарні умови та запобігати захворюванням.

Складовою частиною загальної гігієни є гігієна праці, що вивчає вплив на організм чинників виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої дії на здоров'я людини.

Практичне втілення гігієнічних нормативів у виробничу, побутову та інші сфери існування людини є завданням санітарії.

Можливий вплив на працівників шкідливих виробничих чинників і розвиток професійних захворювань вивчає виробнича санітарія, яка розробляє систему організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини.

Організаційні заходи передбачають правильну організацію робочого місця, дотримання відповідних режимів праці, навчання з питань охорони праці, а також постійний контроль та нагляд за виконанням робіт.

Технічні заходи – це розробка та застосування спеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту від небезпечних та шкідливих виробничих чинників.

Санітарно-гігієнічні умови праці визначають наявність фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників.

На людину як істоту соціальну впливає психогенний (інформаційний) чинник – через засоби масової інформації.

Характер впливу цих чинників на організм людини, у реальному житті, залежить від санітарно-гігієнічних умов праці, побуту, гігієнічної культури і виховання та всього того з чого складається життя.

Оптимізація цих чинників на виробництві забезпечується гігієнічними нормативами та санітарними рекомендаціями.

Гігієнічний норматив – це визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров'я людини.

Об’єктами гігієнічного нормування є чинники антропогенного походження (шум, пил, вібрація і ін.) і чинники природного середовища (мікроклімат, ультрафіолетове опромінення і ін.).

Гранично-допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничих чинників вважається такий, який при щоденній роботі протягом 8 годин, впродовж усього робочого стажу не може викликати змін у стані здоров'я працівника або його нащадків.

Гігієнічні нормативи узагальнюються у спеціальних документах, що називаються санітарними нормами.

Санітарні норми використовуються при проектуванні та організації виробництва, при контролюванні стану охорони праці на робочих місцях, проведенні паспортизації, впровадженні стандартів, а також при розробці конкретних заходів щодо нормалізації умов праці.


13. Види штучного освітлення. Характеристика джерел штучного освітлення

Штучне освітлення буває загальним, місцевим і комбінованим. Загальне штучне освітлення проектується так, щоб світло розподілялося по всьому освітлюваному просторі. Його проектують на всю площу приміщення для виконання робіт невисокої точності. Місцеве освітлення проектується для створення відповідного освітлення тільки в зоні виконання робіт. Використання лише місцевого освітлення не допускається, оскільки може призвести до контрасту між яскраво освітленою поверхнею та недостатньо освітленими предметами, що шкідливо позначається на зоровій функції людини й може бути причиною нещасного випадку. Тому використовують поєднання загального й місцевого освітлення. Таке комбіноване освітлення створюється там, де проводяться роботи високої точності, де потрібно спрямовувати світловий потік на робочу поверхню, коли характер робіт вимагає напруження органу зору. Розміщення світильників загального освітлення повинно бути рівномірним і симетричним. Висота підвісу світильників залежить від їх конструкції і потужності ламп (2-4 м). За функціональним призначенням штучне освітлення буває робочим, аварійним, евакуаційним та охоронним. Робоче освітлення служить для забезпечення нормальної світлової обстановки на робочих місцях. Аварійне освітлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Розрізняють два різновиди аварійного освітлення: аварійне освітлення для продовження роботи та аварійне освітлення для безпечної евакуації людей.Аварійне освітлення для продовження роботи передбачається в тому випадку, коли вихід з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або призведе до порушення технологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об'єктів — електростанцій, диспетчерських пунктів, вузлів зв'язку, насосних установок та ін. До найбільш розповсюджених джерел світла належать лампи розжарювання — нормальні, дзеркальні та прожекторні. Джерелом світла в них є спіральна вольфрамова нитка, а основним параметром — температура її розжарювання. Найважливішою характеристикою лампи є світлова віддача — відношення світлового потоку лампи до потужності, яку вона споживає. З метою підвищення світлової віддачі лампи випускають з подвійною спіраллю вольфрамової нитки (біспіральні). Недоліками ламп розжарювання є велика яскравість і блиск, які спричинюють сліпучу дію на очі, що може призвести до травм та аварій. У спектрі випромінювання ламп розжарювання домінують жовто-червоні промені з недостатньою кількістю синіх та фіолетових порівняно з природним світлом. Тому склад випромінювання цих ламп змінює кольорову передачу, яка не дозволяє ефективно використовувати їх для освітлення при роботах, пов'язаних з необхідністю точного розпізнавання кольорів. Суттєвим недоліком цих ламп є висока температура нагрівання (140 °С), що робить їх пожежонебезпечними. Недоліки ламп розжарювання зумовили пошук нових джерел світла. Цю проблему вдалося вирішити завдяки використанню явища люмінісценції. Відкриття й використання люмінісцентних ламп розширило можливості використання світла в житті людини. Перевагою цих ламп є те, що поверхня трубки нагрівається лише до 40-50 °С, що має неабияке значення, особливо за умов жаркого мікроклімату. нь яскравості, не чинять сліпучої дії, дають м'яке розсіяне світло з майже повною відсутністю тіней і блисків. Основним недоліком люмінісцентних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту.Стробоскопічний ефект — це явище спотворення зорового сприйняття об'єктів, що рухаються чи обертаються. Воно виникає тоді, коли збігається кратність змін частотних характеристик об'єктів і світлового потоку. Це може стати причиною аварій і травм, оскільки об'єкт, що рухається чи обертається, може здатися нерухомим. Тому ці лампи не використовуються для місцевого освітлення. Недоліком цих ламп є й те, що вони потребують додаткових пристроїв для вмикання їх у мережу (дроселі й конденсатори). Це ускладнює конструкцію, спричинює шум (дроселів) і збільшує час між вмиканням і запалюванням ламп.

Серед інших джерел освітлення велика роль належить дуговим ртутно-люмінісцентним лампам високого тиску (ДРЛ), які використовуються для освітлення вулиць, площ, архітектурних і промислових комплексів. Лампи дають біле світло, яке забезпечує точне відтворення природних кольорів.

44. ВІБРАЦІЯ, ЇЇ ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМИ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ

 

Вібрація як чинник шкідливості у виробничій діяльності зустрічається в багатьох технологічних процесах. Причиною виникнення вібрації може бути незрівноважність і незбалансованість частин механізмів, що обертаються чи здійснюють зворотно-поступальний рух.

Вібрація – це коливальні процеси, що відбуваються у механічних системах. Найпростішою формою вібрації є гармонійні синусоїдні коливальні рухи.

Основні параметри синусоїдного коливання: частота в Герцах, амплітуда зміщення – А (м або см);коливальна швидкість – V (м/с); прискорення – W (м/с2). В практиці віброакустичних вимірювань використовують не абсолютні значення параметрів, а відносні величини –віброшвидкості і рівень віброприскорення, які визначаються відносного опорного значення й вимірюються в децибелах (дБ).

У виробничих умовах майже не зустрічаються прості гармонійні коливання там переважають аперіодичні, квазіперіодичні, імпульсивні або поштовхоподібні вібрації.

Залежно від джерела вібрації і характеру контакту з тілом людини вібрація умовно поділяється на місцеву (локальну), загальну та змішану.

За спектральним складом умовно виділяють низьку й високочастотну вібрацію. Вібрація з частотою 16-32 Гц є низькочастотною, а з більшими частотами – високочастотною.

За часовими характеристиками вібрація поділяється на постійну, рівень якої змінюється не більше як на 6дБ за 1хв, і непостійну, що за той же час змінюється більше ніж на 6дБ.

Відчуття вібрації виникає тоді, коли людина дотикається до предметів, що коливаються під дією відповідних сил.

Сила впливу вібрації і характер її дії на організм людини залежить від кількості поглинутої енергії, найбільш адекватним виразом якої є віброшвидкість.

Вібрація викликає в організмі людини реакцію аналогічну багатократному струсу мозку і є причиною функціонального розладу різних систем та органів.

Тіло людини можна розглядати як сполучення мас з пружними елементами. Під впливом коливань деяких частот на організм людини може виникати таке явище, як резонанс внутрішніх органів, вони починають поводитись як звичайні маятники. Для більшості внутрішніх органів власні частоти лежать в діапазоні 6-9Гц, а в межах частот 25-30Гц – резонанс голови відносно плечей. Систематична і тривала дія вібрації в резонансній чи близькій до неї зоні може бути причиною вібраційної хвороби.

Особливості дії вібрації визначаються частотними спектрами і максимальними рівнями енергії коливання. Місцева вібрація має найбільшу питому вагу серед професійних вібраційних хвороб. Місцева вібрація в діапазоні низьких частот викликає вібраційну патологію з переважним ураженням нервово-м’язового, опорно-рухового апарату. Локальна вібрація широкого спектра (35-125 Гц) викликає судинні, нервово-м’язові, кістково-суглобні та інші порушення різного ступеня. Погіршується постачання кінцівок кров’ю, порушується чутливість шкіри, відбувається закостеніння сухожилків, м’язів, виникає сильний біль, відкладаються солі в суглобах рук і пальців, що призводить до деформації і зменшення їх рухливості.

Низькочастотні вібрації призводить до захворювання через 8-10 років роботи з вібраційним обладнанням, а високочастотні вібрації – через 5 і менше років. Під дією загальної вібрації виникають зміни у центральній і вегетативній нервовій системах, серцево-судинній системі, обмінних процесах, вестибулярному апараті, виникають спазми церебральних і периферійних судин. Унаслідок дії загальної вібрації на центральну нервову систему може розвиватися церебральна форма вібраційної хвороби. Ця хвороба порушує фізіологічні функції організму й проявляється у вигляді головного болю, запаморочення, нудоти, що настають без видимих причин. Важливу роль у розвитку вібраційної хвороби відіграють супутні чинники: мікро травматизація, переохолодження, великі статичні м’язові навантаження та ін. Ефективне лікування вібраційної хвороби може бути лише на ранніх стадіях захворювання. В особливо тяжких випадках в організмі настають незворотні зміни, що призводять до інвалідності та часткової чи повної втрати працездатності. За організаційними ознаками методи віброзахисту бувають колективні та індивідуальні.

1 Колективні методи передбачають такі заходи: послаблення енергії вібрації в джерелі її виникнення; послаблення параметрів вібрації на шляху її розповсюдження від джерела збудження; організаційно-технічні; санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.

Організаційно-технічні заходи передбачають: заміну операцій, що вимагають використання вібромашин дистанційним або автоматичним управлінням; своєчасні планово-попереджувальні ремонти; контроль за вібраційними параметрами ручних машин не рідше ніж 1раз на 6 місяців;

змащування та зрівноваження деталей машин, що рухаються.

Основним технічним заходом є створення нових конструкцій машин, вібрація яких не виходить за безпечні межі, а зусилля не перевищує 15-20кг.

Вібронебезпечними вважаються такі машини, які хоча б в одному з режимів експлуатації генерують вібрації, що вимагають забезпечення вібробезпечних умов праці. Чинне місце в системі захисту працюючих займає: вібропоглинання; вібродемпфування; віброізоляція; віброгасіння.

Вібропоглинання та вібродемпфування вібруючих конструкцій здійснюється за рахунок збільшення втрат енергії в коливальних системах. В якості вібродемпфування використовують матеріали, що мають велике внутрішнє тертя (магнітні сплави, пластмаси, мастики, пінопласти, гума, пластикати і ін.).

На конструкціях, що вібрують шар пружнов’язких матеріалів збільшує у коливальній системі внутрішнє тертя. Товщина покриття мастиками має перевищувати товщину вібруючих конструктивних деталей у 2-3 рази.

Віброізоляція – це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на руки від ручного механізованого інструмента. Для цього в коливальну систему вводиться пружний елемент, коефіцієнт пористості якого зменшується, коли збільшується сила натиску.

Пружні елементи віброізоляторів і амортизаторів можуть бути гумово-металевими, гумовими, пружинними, або прокладками з ребристої та дірчастої гуми і т. ін. Їх параметри визначаються розрахунками.

Для пружинного амортизатора найчастіше добирають пружини круглого перерізу. Вони є кращими за гумові. Їх проектують для ізоляції як низьких, так і високих частот. Вони довше зберігають пружні властивості, добре протистоять дії мастил і високих температур. Пружинні амортизатори використовують для віброізоляції насосів, електродвигунів і двигунів внутрішнього згоряння.

Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця використовують спеціальні амортизуючи сидіння з пасивною пружинною ізоляцією з гумовим або іншим віброгасним покриттям.

Віброгасіння досягають шляхом збільшення маси агрегату чи підвищення його жорсткості.

Віброгасіння за принципом дії поділяється на ударне та динамічне. Динамічне віброгасіння досягається установкою агрегатів на самостійні фундаменти або масивні плити. Фундамент добирають відповідно до маси агрегату; його розраховують так, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту не перевищувала 0,1 – 0,2мм, а для особливо відповідальних випадків – 0,005мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви – так звані акустичні шви без заповнення або з заповнювачем.

Важливим профілактичним заходом є правильна організація режиму праці осіб вібронебезпечних професій. Сумарний час контакту з вібруючим обладнанням має не перевищувати 2/3 тривалості робочого дня, а тривалість безперервної дії вібрації не повинна перевищувати 15-20хв.

З лікувально-профілактичною метою рекомендується надавати дві регламентовані перерви для виробничої гімнастики й гідропроцедур.

Для роботи з вібруючими машинами й механізмами допускаються тільки ті працівники, які досягли 18 років, пройшли попередній медичний огляд, а в процесі роботи мають не рідше, ніж один раз на рік проходити періодичні огляди.

2 До засобів індивідуального віброзахисту належать віброгасячі рукавиці та спеціальне взуття. Для захисту тіла використовують нагрудні пояси і спеціальні костюми з пружно-демпоруючих матеріалів.

Нормування вібрацій.

Нормативними характеристиками, що служать для оцінки впливу вібрацій на людину є:

Середньоквадратичні значення віброскорості і виброприскорения та їхні показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt і wt. Менше 10 - Lw Lv.

По способу передачі на людину вібрація вимірюється в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здійснюється в різних інтервалах частот:

Для загальної вібрації - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц

Для локальної - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.

 


79. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ПРАЦІВНИКАМ ЗА УШКОДЖЕНЕ ЗДОРОВЯ

КЗоТ Украины Глава XI. Охорона праці Стаття 173. Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я

У разі нещасного випадку потерпілий має звернутися до роботодавця, з вини якого йому було заподіяно шкоду, з письмовою заявою про відшкодування матеріальних та моральних збитків. У поданій заяві слід навести обставини й докази вини власника, розмір заробітку, що передував травмі, висновок ЛКК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу в медичній та соціальній допомозі.

У разі втрати годувальника до заяви додається довідка про смерть потерпілого, довідка про склад утриманців, про дітей, що навчаються віком до 23 років, рахунок про суми, сплаченні на поховання і т. ін..

Суми відшкодування шкоди визначаються залежно від тяжкості нещасного випадку.

Одноразова допомога надається у разі:

·  тимчасові втрати працездатності відшкодування шкоди обчислюється із середнього заробітку за період перебування потерпілого на лікарняному;

·  смерті потерпілого сім’ї надається допомога у розмірі п’ятирічного заробітку померлого й однорічного заробітку на кожного його утриманця;

·  стійкої втрати працездатності допомога надається у розмірі, що дорівнює середньому заробітку потерпілого за кожен відсоток втраченої ним професійної працездатності.

Ступінь втрати працездатності під час виконання працівником трудових обов’язків і потребу у соціальній допомозі визначає ЛКК.

Чинне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди, якщо умови праці призвели до моральних втрат.

Моральна втрата – це шкода заподіяна працівникові іншою особою, якщо її поведінку можна охарактеризувати як неетичну або таку, що суперечить системі поглядів та уявлень, які регулюють поведінку людей у суспільстві.

Згідно з чинним законодавством до моральної шкоди відноситься : приниження честі, гідності, моральне переживання у зв’язку з ушкодженням здоров’я або інші негативні наслідки морального характеру навіть без втрати потерпілим працездатності.

Роботодавець має відшкодувати моральну шкоду потерпілому, якщо не доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови праці не були причиною моральних втрат.

Вину роботодавця та право на відшкодування працівникові моральної шкоди можуть підтвердити такі документи :

·  акт про нещасний випадок або професійне захворювання;

·  висновок контролюючих та медичних органів щодо причин ушкодження здоров’я і т. ін.

Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Рішення про відшкодування моральної шкоди оформляється роботодавцем у вигляді наказу із зазначенням терміну її виплати.

Особа, яка не задоволена рішенням роботодавця може звертатися до комісії з трудових спорів (КТС) або з позивною заявою до суду.


41. ВПЛИВ ХАРАКТЕРУ ПРАЦІ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІЗМУ

Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці.

Важкість праці – це ступінь залучення до роботи м’язів і фізіологічні витрати внаслідок фізичних навантажень.

Напруженість праці – це навантаження на ЦНС, яке оцінюється за показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні і т. ін. навантаження.

Важкість та напруженість праці - це ступінь сукупної дії всіх елементів, що становлять умови праці й впливають на працездатність і здоров'я людини та відтворення її сил.

Поняття “важкість” праці однаково може застосовуватись як до фізичної, так і щодо розумової праці, а також до тих видів робіт, що виконуються у шкідливих або небезпечних умовах.

Отже, важкість праці – це функціональне напруження організму або окремих його систем під дією фізичних або нервово-емоційно-психічних навантажень. Ступінь функціональних змін залежить від умов праці.

За комфортних умов праці поліпшуються функціональні можливості організму за рахунок тренованості.

За несприятливих умов знижується продуктивність праці, накопичується втома або перевтома, а з часом розвиваються професійні або виробничо-обумовлені хронічні захворювання.

Відомо три функціональні якісно відмінні стани організму підчас трудової діяльності:

1.  нормальний; 2. граничний(між нормою та патологією); 3. патологічний.

Такі функціональні стани організму можуть проявлятися при самих різних видах як фізичної, так і розумової діяльності.

В процесі трудової діяльності у людини може сформуватися лише один з трьох вище вказаних функціональних станів. Вони є критерієм для встановлення категорії важкості праці.

Гігієнічним класифікатором обґрунтовано шість категорій важкості (тяжкості) праці.

1.  категорія важкості праці – це роботи , що виконуються в оптимальних умовах виробничого середовища, де людина зберігає здоров'я і високу працездатність;

2.  категорія важкості праці – роботи, що виконуються в умовах, що відповідають гігієнічним нормативам, у здорових людей не виникає відхилень у стані здоров'я, пов’язаних з професійною діяльністю;

3.  категорія важкості праці – це роботи з підвищеними м’язовими та нервово-емоційно-психічними навантаженнями. За таких робіт погіршуються фізіологічні та техніко-економічні показники і формується пограничний стан організму;

4.  категорія важкості праці – це роботи, що призводять до більш глибокого пограничного стану. У практично здорових людей можуть виникати професійні хвороби;

5.  категорія важкості праці – це роботи, що формують паталогічний функціональний стан організму. Для цієї категорії важкості праці характерна наявність професійних виробничо-обумовлених захворювань;

6.  Категорія важкості праці – це роботи в умовах надмірних перенавантажень, стресових психічних ситуацій, що призводить до гострих паталогічних реакцій і тяжких порушень функціонування організму.

Для адекватної оцінки конкретної категорії важкості умов праці має бути розроблений і впроваджений у виробничу діяльність комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та технічних засобів профілактики професійних захворювань.


47. Дія шуму на людину. Методи та засоби захисту

Вплив шуму на організм людини може проявлятися як у вигляді специфічного ушкодження органів слуху, так і у функціональних змінах з боку багатьох органів і систем. До специфічної негативної дії шуму на організм відносять пошкодження органів слуху.

Було встановлено, що вік не впливає на гостроту слуху, і лише несприятливе акустичне середовище може призвести до розвитку слухової патології — професійної глухоти.

Шум може впливати на слух людини по-різному — викликати миттєву глухоту або пошкодження органів слуху (акустична травма). При тривалій дії шуму різко знижується чутливість слуху до звуків окремих частот або чутливість на обмежений час (хвилини, тижні, місяці), після чого слух відновлюється майже повністю внаслідок прояву адаптаційної захисної пристосувальної реакції слухового органа.

Адаптацією до шуму вважається тимчасове зниження гостроти слуху не більш як на 15 дБ з відновленням його протягом декількох хвилин після припинення дії шуму.

Найшкідливішим для слуху є шум великої інтенсивності з довгим періодом неперервної дії. Якщо на людину кілька хвилин діє звук середньої чи високої частоти з рівнем понад 90 дБ, у неї настає тимчасовий зсув порогу чутливості. Зі збільшенням часу дії і підвищенням рівня шуму збільшується тимчасовий зсув порогу й подовжується період відновлення.

Зміна слухової функції може мати різні стадії — короткочасне й стійке зниження гостроти слуху. Короткочасне зниження гостроти слуху вказує на адаптаційно-пристосувальну реакцію органа слуху на дію шуму.

Інтенсивний шум при щоденній дії може призвести до вираженого професійного захворювання — туговухості (неврит слухового нерва). Ознакою туговухості є втрата слуху в першу чергу на ділянці високих частот, а пізніше — і на найбільш низьких частотах.

Розвиток професійної туговухості залежить від виробничого стажу в умовах шуму, характеру шуму, тривалості дії протягом дня, інтенсивності та спектрального стану. Доведено, що імпульсний шум діє на організм більш несприятливо, ніж суцільний при аналогічній сумарній потужності.

Визнано, що початкова стадія професійного пошкодження слуху спостерігається в робітників зі стажем до 5 років. Пошкодження слуху на всіх частотах настає при роботі в умовах шуму понад 10 років. Коли звуковий тиск великий, може виникнути розрив барабанної перетинки. Найбільш ранні виражені зміни спостерігаються на частоті 4000 Гц і в близькій до неї зоні.

Крім вказаної негативної дії, шум спричинює ушкодження багатьох органів і систем організму, бо є вираженим загальнобіологіч-ним подразником, у першу чергу, нервової і серцево-судинної систем. Більш ранні порушення настають у нервовій системі, а зміна органа слуху розвивається значно пізніше. У якому напрямку буде спрямована дія шуму через центральну нервову систему — сказати важко, але, безперечно, на ті внутрішні органи, які певною мірою вже ослаблені. Оскільки слуховий аналізатор через центральну нервову систему пов'язаний з різними життєво важливими органами людини, тому шум чинить вплив на весь організм. Звукові коливання людина сприймає не лише органом слуху, а і через кістки черепа (так звана кісткова провідність). При невисоких рівнях шуму кісткова провідність невелика, а при високих вона зростає і посилює шкідливий вплив на організм людини. У робітників, що працюють в несприятливому акустичному середовищі, раніше, ніж порушення слухової чутливості, виникають такі симптоми, як роздратування, пригнічений настрій, послаблення пам'яті, апатія, зміна чутливості шкіри, уповільнення швидкості психічних реакцій, розлади сну та ін. Під впливом сильного шуму зменшується гострота зору, з'являються головні болі й запамороченая, змінюється ритм дихання. ї На фоні шуму прискорюється настання втоми, уповільнюється темп праці, її якість, продуктивність, увага та психічні реакції, що може призвести до виробничого травматизму. Офіційно професійним захворюванням унаслідок шкідливої дії виробничого шуму поки що визнається лише пошкодження органа слуху.

Методи та засоби захисту

Боротьба із шумом здійснюється різними засобами та методами. Загальну класифікацію засобів та методів захисту від шуму наведено в ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ «Заходи та методи захисту від шуму. Класифікація».

Заходи щодо боротьби із шумом поділяються на дві групи: ко-, лективні та індивідуальні. Відносно джерела шуму, боротьба із шумом поділяється на засоби, що знижують шум у джерелі його виникнення і такі, що зменшують шум на шляху його поширення.

Найефективнішими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення — шляхом поліпшення конструкції машин, застосування матеріалів, що не викликають сильних звуків, забезпечення мінімальних допусків у сполучених вузлах, заміни пря-мозубих шестерень шевронними та інше.
За способом реалізації методи й способи колективного захисту, що зменшують шум на шляхах його поширення, поділяються на такі:

1.  акустичні;

2.  архітектурно-планувальні;

3.  організаційно-технічні.

Акустичний захист від шкідливої дії шуму — це зменшення шуму за допомогою методу звукопоглинання та методу звукоізоляції.

Метод звукопоглинання базується на перетворенні енергії звукових коливань частинок повітря на теплоту за рахунок втрат на тертя в порах звукопоглинаючого матеріалу.

У виробничих приміщеннях рівень шуму значно підвищується внаслідок відбиття його від огороджуючих будівельних конструкцій та обладнання. Для зменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальну акустичну обробку приміщень. Вона полягає в тому, що внутрішні поверхні облицьовують звукопоглинаючими матеріалами. Чим більше звукової енергії поглинається, тим менше її відбивається назад у приміщення.

61. Розрізняють дві форми негативного впливу на організм людини електромагнітного випромінювання діапазону радіочастот — гостру і хронічну, яка, у свою чергу, поділяється на три ступені: легкий, середній і тяжкий. Хронічна форма характеризується функціональними порушеннями нервової, серцево-судинної та інших систем організму, що проявляються астенічним синдромом, і вегетативними порушеннями, переважно серцево-судинної системи.

Особи, які перебувають під впливом хронічного випромінювання ЕМП, частіше, ніж ті, хто не зазнає опромінення, скаржаться на незадовільний стан здоров'я, у тому числі на головний біль, біль у серці, серцебиття, загальну слабкість, сонливість, шум у вухах, парестезію тощо.

Електромагнітне випромінювання — потужний фізичний подразник. Різні організми мають різну чутливість до природних та антропогенних (штучних) ЕМП: характер і вираженість біологічного ефекту залежать від параметрів ЕМП і рівня організації біосистеми.

Захисно-пристосувальні реакції, що з'являються у людини під впливом електромагнітного випромінювання, мають неспецифічний характер(наприклад, збудження центральної нервової системи і підвищення рівня обміну речовин).

Ефекти від впливу на біологічні тканини людини електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону малої потужності поділяються на теплові й нетеплові. Тепловий ефект може виявлятись у людини або підвищенням температури тіла, або вибірковим (селективним) нагріванням окремих його органів, терморегуляція яких утруднена. Дія електромагнітного випромінювання на біологічний об'єкт виявляється тоді, коли інтенсивність випромінювання нижча від теплових порогових його значень, тобто спостерігаються нетеплові ефекти або специфічна дія радіохвиль, яка визначається інформаційним аспектом електромагнітного випромінювання, що сприймається організмом і залежить від властивостей джерела ЕМП та каналу зв'язку.

Причини ураження можна згрупувати за наступними чинниками:

- дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

- дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

- помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

- відсутність надійних захисних пристроїв.

ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ, ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМУВАННЯ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ

Розрізняють три діапазони радіочастот:

1. ВЧ - високочастотні 100 КГц - 30 МГц.

2. УВЧ - ультрависокочастотна 30 МГц - 300 МГц.

3. НВЧ - надвисокочастотні 300 МГц - 300000 МГц.

ВЧ - застосовуються при індукційної термообробки металів (пайка, загартування, випал), радіозв'язок.

Джерелами ЕМП всіх перерахованих вище частот можуть бути:

1. Неекрановані високочастотні елементи.

2. Індуктори, трансформатори, конденсатори.

3. Антенні системи.

4. Генератори і блоки НВЧ пристроїв.

5. Високовольтні лінії електропередач.

6. Атмосферну електрику.

ЕМП поля характеризуються:

1. Векторами напруженості електричного поля, Е В / м.

2. Векторами напруженості магнітного поля, Н А / м.

Вектори біжучої хвилі завжди взаємно перпендикулярні і пов'язані співвідношенням Е = 377 Н (при поширенні в повітрі).

Поширення ЕМ хвилі пов'язане з перенесенням енергії в просторі. Енергія ЕМ поля визначається густиною потоку енергії або інтенсивністю I.

Вплив змінних електромагнітних полів на людину

В електричному полі атоми і молекули людського тіла поляризуються, а полярні молекули (води), крім того, орієнтуються по напрямку поширення ЕМ поля. У електролітах (кров, міжклітинна рідина та ін) після прикладення зовнішнього поля з'являються іонні струми. За цих явищах відбувається нагрів тканин людини. Надмірне тепло організмом відводиться до певної межі. При I = 10 Вт/м2 - тобто при т.з. тепловому порозі, підвищується температура тіла, як би зсередини, а рецептори, включаючи терморегулятори, знаходяться зовні тіла.

Нагрівання особливо небезпечний для тканин зі слаборозвиненою судинною системою або з недостатнім кровообігом і недостатньо розвиненою системою терморегуляції (очі, мозок, нирки, сечовий міхур). Так, наприклад, опромінення очей викликає помутніння кришталика (катаракта). Причому, вона з'являється не відразу, а через кілька днів або тижнів.

Крім того, відбувається також вплив на нервову систему, склад крові, біохімічну активність білкових молекул.

Вплив ЕМ полів на людину залежить від:1. Напруженості складових полів.2. Інтенсивності потоку енергії.3. Частоти коливань.4. Локалізації на поверхні тіла.5. Часу.6. Відстані.7. Індивідуальних особливостей, організму.

Нормування електромагнітних полів

Нормування здійснюється за ГОСТ 12.1.006-84 "Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю" з теплового впливу.Відповідно до теорії ЕМ поля простір біля джерела змінного електричного або магнітного полів ділиться на дві зони:1) ближню зону або зону індукції на відстані 2) дальню зону - зону випромінювання на відстані У зоні індукції ще не сформувалася біжить електромагнітна хвиля і електричне та магнітне поле можна вважати незалежними один від одного. Нормується напруженість поля в цій зоні по обидва складовим ЕМ поля.У зоні випромінювання поле характеризується хвилею, що біжить, важливим параметром якої є щільність потоку енергії (ППЕ)

Методи захисту

Ослаблення потужності ЕМ поля на робочому місці можна досягти:1) шляхом збільшення відстані від джерела;2) зменшенням потужності випромінювання генератора;3) встановленням навколишнього або поглинаючого екранів між антеною і робочим місцем;4) застосуванням ЗІЗ.

1. Захист "відстанню" - найбільш простий і ефективний метод. Приміщення, де йдуть роботи НВЧ елементами мають бути достатніх розмірів і може бути застосоване дистанційне керування.

2. Зменшення потужності випромінювання може бути досягнуто за рахунок застосування поглинаючих навантажень - еквівалентів антен або ослабітелей потужності (атенюаторів).Поглинаючі навантаження бувають коаксіальні і хвилеводні.

3. Поглиначем енергії служить графітовий складу або спеціальний вуглецевий склад, а також різні діелектрики з втратами.

Екранувати можна або сам джерело випромінювання або робоче місце. Типи екранів - відображають і поглинають (суцільні, сітчасті), замкнуті, незамкнуті, плоскі, граничний хвилевід, коаксіальні.

4. До ЗІЗ відносяться халати, комбінезони, окуляри. Халати та комбінезони роблять з трьох шарів тканини - зовнішній і внутрішній з х / б діагоналі і ситцю, а середній - з радіотехнічної тканини РТ арт.155I/2I58, що має провідну сітку.

Для більшої впевненості у неможливості поразки ЕМ полями можна заземляти одяг. Очі захищають окулярами марки ГРЗ-5, вмонтовані в каптури або ж приємним окремо.Скельця окулярів покриті напівпровідниковим оловом (SnO2).


29. Закон України “Про охорону здоров’я”; “Про забезпечення санітарноепідеміологічного благополуччя населення”; “Про охорону навколишнього природного середовища”

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв’язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з Основ цього закону та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у галузі охорони здоров'я.

Даний закон визначає основні принципи охорони здоров’я, права та обов’язки громадян з приводу охорони здоров’я, основи організації охорони здоров’я, забезпечення здорових і безпечних умов життя, лікувально-профілактична допомога, забезпечення лікарськими і протезними засобами, охорона здоров’я матері та дитини, медико-санітарне забезпечення санітарно-курортної діяльності та відпочинку, медична експертиза, медична та фармацевтична діяльність, відповідальність за порушення законодавства.

Закон визначає основні засади державної політики в галузі охорони праці, які базуються на принципах:

- пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

З метою реалізації вищенаведених принципів, а також з метою чіткого визначення правовідносин між роботодавцем і працівником щодо питань охорони праці, які є однією із найважливіших суспільних проблем, правове поле Закону України «Про охорону праці» охоплює основні аспекти цих правовідносин, а сам закон містить 44 статті, об‘єднаних у 8 розділів.

ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні. Він базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону, законів України "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", інших нормативно-правових актів та санітарних норм.ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини –– невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

 

30. Запобігання вибуху газо-, паро- і пилоповітряних сумішей

У звичайних умовах горіння є процесом окислення або з'єднання горючої речовини із киснем повітря, який супроводжується виділенням тепла і світла. Проте деякі речовини, наприклад, стислий ацетилен, озон, вибухові речовини, можуть вибухати і без кисню повітря із утворенням тепла і полум'я.

Пил горючих речовин небезпечний. Пил, який осів на устаткуванні або виступаючих частинах конструкцій будівель, може тліти і горіти, а той, що знаходиться в повітрі, здатний утворювати вибухонебезпечну суміш. Швидкість реакції горіння зростає із збільшенням питомої поверхні пилу.

Тому при визначенні ступеня небезпеки пилу, що знаходиться у виробничому приміщенні передусім необхідно враховувати здатність пилу утворювати із повітрям вибухонебезпечні суміші, а також чутливість таких сумішей до різних джерел запалювання.

Нижні концентраційні межі запалювання пилоповітряних сумішей коливаються для більшості речовин від 2,5 до 30 г/м3. Такі концентрації пилу можуть спостерігатися тільки всередині хімічних апаратів або в дуже сильно запорошеному приміщенні. При таких концентрація предмети на відстані 1-2 м вже не розрізняються.

Для запобігання вибуху пилоповітряних сумішей або зменшення руйнуючої дії такого вибуху на апаратах ( бункерах, млинах, сепараторах) встановлюються розривні мембрани, а також пристрої для подачі в пилопроводи інертних газів (двоокису вуглецю або водяної пари).

Впровадження сучасних технологічних процесів на підприємствах неможливо без засобів автоматизації, керування та контролю технологічними процесами. Тому що велика кількість пилів різних речовин, які використаються у технологічних процесах, ставиться до пальних і вони можуть створювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, то необхідно приймати заходи щодо запобігання підпалювання цих сумішей електроустаткуванням цих технологічних установок.

49. ІНСТРУКТАЖІ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

Мета інструктажу - навчити працівника правильно і безпечно для себе і оточуючого се-редовища виконувати свої трудові обов'язки. Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: 1. Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щой-но прийняті на роботу (постійну або тимчасову).Метою вступного інструктажу є: роз'яснення значення виробничої і трудової дисципліни, ознайомлення з характером майбутньої роботи, загальними умовами, з вимогами безпеки; ознайомлення з основними положеннями законодавства про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку, основними правилами електробезпеки, порядком складання актів про нещасний випадок, порядок надання першої допомоги потерпілому; загальними вимогами до організації та утримання робочих місць; вимогам особистої гігієни та виробничої санітарії; призначення і використання засобів індивідуального захисту, спецодягу і спецвзуття; ознайомлення з основними вимогами пожежної безпеки.2. Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихо-ванцем перед роботою в майстернях, лабораторіях, дільницях тощо. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтованого пере-ліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку до Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Усі робітники і випускники професійних навчальних закладів після первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників або спеціалістів, що призначаються наказом (розпорядженням) по підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окремих випадках стажування може не призначатися, якщо робітник має стаж роботи за своєю професією не менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для нього знайома з попереднього місця праці.3. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками, незалежно від кваліфікації, освіти і стажу роботи: на роботах із підвищеною небезпекою праці - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу пра-вильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.4. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці у випадках: -при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;-при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;-при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;-на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці;-при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж 30 календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.

Інструктаж проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається для кожного окремого випадку залежно від причин і обставин, що викликали необхідність його проведення.

5. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у випадках: -при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника (завантажування, розвантажування, одноразові роботи поза підприємством і т.д.);

при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;- при виконанні робіт, що оформлюються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами; - в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.

57. Інструкції про заходи пожежної безпеки

На об’єктах де існує потенційна загроза виникнення пожежі, для встановлення належного протипожежного режиму, мають бути розроблені відповідні інструкції про заходи пожежної безпеки, які затверджуються керівником підприємства. Вони вивішуються на робочих місцях, персонал підприємства має дотримуватися вимог інструкції у повному обсязі з метою поліпшення протипожежного стану об’єкта.

Інструкції мають розроблятися як загальнообов’язкові, для підприємств для окремих структурних підрозділів, а також окремих технологічних операцій, машин і обладнання.

Розробку інструкцій здійснюють після детального аналізу пожежної небезпеки підприємства, дільниці чи технологічного процесу на підставі нормативно-технічної документації та правил пожежної безпеки.

В інструкціях вказується категорія приміщень за вибухопожежною небезпекою, дається повна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, протипожежні заходи перед початком роботи, під час роботи, та після її закінчення.

В інструкціях визначаються вимоги до протипожежного режиму на території підприємства, на шляхах евакуації, на робочих місцях, а також місцях зберігання ЛЗР і ГР і т. ін.

В інструкціях мають бути вказівки щодо зупинки технологічного обладнання на випадок виникнення пожежі та приведення в дію стаціонарних автоматичних засобів пожежогасіння.

При розробці інструкцій має враховуватися специфіка пожежної небезпеки технологічних процесів, виробничого обладнання , категорія приміщень, будівель і зовнішніх установок і т. ін.

52. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ, ДІЯ НА ОРГАНІЗМ, НОРМУВАННЯ І МЕТОДИ ЗАХИСТУ

До іонізуючих відносяться корпускулярні випромінювання, що складаються з частинок з масою спокою, котра відрізняється від нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання (рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.

Альфа-випромінювання — це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді ядер з енергією, що не перевищує кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність. Бета-частинки — це потік електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі — до 18 м) бета-частинок вища, а іонізуюча — нижча, ніж у альфа-частинок. Нейтрони викликають, іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють. Гамма-випромінювання — це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ. Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає в середовищі, котре оточує джерело бета-випромінювання, в прискорювачах електронів і є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.Гальмівне випромінювання — це фотонне випромінювання з неперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної енергії заряджених частинок.

Впли на організм людини:

Радіотоксичність — це властивість радіоактивних ізотопів спричинювати патологічні зміни у випадку потрапляння їх до організму. Радіотоксичність ізотопів залежить від низки моментів, основними з яких є: 1) вид радіоактивного перетворення; 2) середня енергія одного акту розпаду; 3) схема радіоактивного розпаду); 4) шляхи надходження радіоактивних речовин до організму; 5) розподіл в органах та системах; 6) час перебування радіонукліда в організмі; 7) тривалість надходження радіоактивних речовин до організму людини.

Основними шляхами надходження радіоактивних речовин до людського організму є: дихальні шляхи, кишково–шлунковий тракт і шкіра. Найнебезпечнішим вважається потрапляння радіоактивних ізотопів через верхні дихальні шляхи, звідки вони попадають у шлунок і в легені. Через неушкоджену шкіру резорбція в 200–300 разів менша, ніж через травний канал, і не відіграє суттєвої ролі, за винятком ізотопу водню — тритію, який легко потрапляє через шкіру. Додаткове внутрішнє опромінення можливе у випадку надходження радіоактивних речовин під час споживання забруднених харчових продуктів.

Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність. Залежно від дози опромінення та низки інших умов воно здатне негативно впливати на людину вплоть до її загибелі. Біологічна дія радіоактивного випромінювання полягає в ушкодженні; іонізації або збудженні молекул (у тому числі ДНК), загибелі клітин, виникненні мутацій.

Відзначають такі ефекти впливу іонізуючою радіації на організм людини: соматичні (гостра променева хвороба, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження); сомато–стохатичні (злоякісні новоутворення, порушення розвитку плода, скорочення тривалості життя); генетичні (генні мутації, хромосомні аберації).

Доза опромінення до 0,25 Гр[1] (25 рад) звичайно не спричинює значних відхилень у загальному статусі та крові. Доза 0,25–0,5 ГР (25–50 рад) може призвести до окремих відхилень у складі крові. Доза 0,5–1 Гр (50–100 рад) зумовлює нерізко виражені зміни в картині крові, порушення функції нервової системи. Пороговою дозою для гострого променевого ураження прийнято вважати одноразове опромінення дозою 1 Гр (100 рад). У випадку подальшого опромінення дозою 150 рад і більше ймовірною є можливість виникнення хронічної променевої хвороби, яка проявляється вегетосудинними порушеннями, функціональними змінами центральної нервової системи, токсичним ураженням печінки, зменшенням числа лейкоцитів до 2 тис/мм3 у крові, переродженням нейтрофільних гранулоцитів тощо.

Серозну загрозу для здоров’я людини, яка перенесла гостру чи хронічну променеву хворобу, становлять віддалені наслідки променевого ураження. Вони можуть проявитися через 10–20 років після опромінення. До основних віддалених наслідків відносяться, зокрема, захворювання, що пов’язані зі змінами генетичного апарату (пошкоджуються хромосомний апарат, порушуються механізми ділення (мітозу), відбувається блокування процесів відновлення та диференціювання клітин тощо), злоякісні пухлини, захворювання крові, скорочення тривалості життя.

Нормування іонізуючих випромінювань

Допустимі рівні іонізуючого випромінювання регламентуються „Нормами радіаційної безпеки НРБ 76/87" та „Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання" ОСП 72/87.

Згідно з цими нормативними документами опромінювані особи поділяються на наступні категорії: А — персонал — особи, котрі постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання; Б — обмежена частина населення — особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювань, але за умовами проживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню; В — населення області, країни.

За ступенем зниження чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено 3 групи критичних органів, опромінення котрих спричиняє найбільший збиток здоров'ю:

I — все тіло, гонади та червоний кістковий мозок;

II — щитовидна залоза, м'язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик очей;

III — Шкіра, кістки, передпліччя, литки, стопи. Дози опромінення наведено в табл. 2.13.

Таблиця 2.13 Дози зовнішнього та внутрішнього опромінень

В залежності від групи критичних органів для категорії А встановлена гранично допустима доза (ГДД) за рік І-5, ІІ – 1,5, ІІІ – 30 бер, для категорій Б - границя дози (Гд) за рік І-0,5, ІІ – 1,5, ІІІ – 3 бер.

ГДД — найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, котре при рівномірному впливі протягом 50 років не викликає в стані здоров'я персоналу несприятливих змін, котрі виявляються сучасними методами.

Еквівалентна доза Н (бер), накопичена в критичному органі за час Т (років) з початку

Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись шляхом використання наступних принципів: — використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопа; — скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання; — віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання; — екранування джерела іонізуючого випромінюванн.

Екрани можуть бути пересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послаблення іонізуючого випромінювання. Екранами можуть бути стінки контейнерів для перевезення радіоактивних ізотопів, стінки сейфів для 'їх зберігання

Альфа-частинки екрануються шаром повітря товщиною декілька сантиметрів, шаром скла товщиною декілька міліметрів. Однак, працюючи з альфа-активними ізотопами, необхідно також захищатись і від бета- або гамма-випромінювання. З метою захисту від бета-випромінювання використовуються матеріали з малою атомною масою. З метою захисту від рентгенівського та гамма-випромінювання застосовуються матеріали з великою атомною масою та з високою щільністю (свинець, вольфрам). Для захисту від нейтронного випромінювання використовують матеріали, котрі містять водень (вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючи те, що нейтронні потоки супроводжуються гамма-випромінюванням, слід використовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких та легких матеріалів (свинець-поліетилен).

Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування, маніпуляторів, роботизованих комплексів.

В залежності від характеру виконуваних робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини, захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, засоби захисту органів дихання (респіратор „Лепесток"), комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи. Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі

 

26. Кодекс законів про працю

 

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Кодекс затверджено Законом Української РСР від 10 грудня 1971 р. і введено в дію з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися зміни і доповнення.

Кодекс законів про працю України (КЗпП) визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці.

Глава 1. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників (громадян України, які проживають на території держави та за її межами), сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. КЗпП надає гарантії забезпечення права громадян на працю

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників. Глава 2. Кзпп містить відомості про сферу та особливості укладання колективного договору, його строки дії, зміст. Глава 3. Кзпп містить відомості про сферу та особливості укладання трудового договору, його строки дії, зміст, особливості розірвання. А також відомості про основні документи трудової діяльності працівників (трудова книжка, довідка про роботу, та зарплату). Глава 4. Кзпп повідомляє про норми тривалості та скорочення робочого часу, перерв, вихідних та святкових днів. Глава 5. Кзпп містить всі відомості про відпочинок працівника. Глава 6. Кзпп про норми праці. Глава 7. Кзпп про оплату праці. Глава 8. Кзпп про гарантії компенсації для працівників.Глава 9. Кзпп про гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації Глава 10. Кзпп про трудову дисципліну.Глава 11. Кзпп про охорону праці.Глава 12. Кзпп про працю жінок.Глава 13. Кзпп про працю молоді.Глава 14. Кзпп про пільги працівникам, які поєднують роботу з навчанням. Глава 15. Кзпп про індивідуальні трудові спори.Глава 16. Кзпп про профспілки та участь працівників в управління підприємствами, установами, організаціями.Глава 17. Кзпп про загальнообов’язкове соціальне страхування та пенсійне забезпечення.Глава 18. Кзпп про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

36Мікроклімат виробничих приміщень

 

 - це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає тепловий стан організму людини в процесі праці.

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:

- температура повітря (0С),

- відносна вологість повітря (%),

- швидкість руху повітря (м/с),

- інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінювання (Вт/м2) від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів (в ливарному виробництві, при зварюванні і т. ін.).

При виконанні роботи в організмі людини відбуваються певні фізіологічні (біологічні) процеси інтенсивність яких залежить від загальних затрат на виконання робіт і які супроводжуються тепловим ефектом і завдяки яким підтримується функціонування організму. Частина цього тепла споживається самим організмом, а надлишки тепла повинні відводитись в оточуюче організм середовище.

Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму. Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38-40 0С (гіпертермія), в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у організмі: зміни у обміні речовин, у серцево-судинної системи, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нірок), змінні у системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем .

При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, в наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється значна кількість солей , головним образом хлористого натрію, калію, кальцію. Зростає вмісту у крові молочний кислоти, мочевини. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабістю, часом могуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна дія високої температури збільшується при підвищеної вологості, тому що при цьому зніжує процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організму при підвищеної температурі безумовно відображаються на працездатність людини. Так, збільшення температури повітря виробничого середовища з 20 0С до 350С приводить до зниження працездатності людини на 50-60%.

Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія). Найбільш виражені реакції на низку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому зніжується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню. Тривала дія знижених температур приводить до появи таких захворювань як радикуліт, невралгія, суглобного та м’язового ревматизму, інфекційних запалювань дихального тракту, алергії і та ін. Охолоджування температури тіла викликає порушення рефлекторних реакції , зниження тактильних і других реакцій, утруднюються рухи. Це також може бути причиною збільшення виробничого травматизму.

Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, в наслідок чого зменшується їх захисна здатність протистояти мікробам.

Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов’язана з змінами у температурному режиму організму, а також механічної дії (повітряному тиску) , яка вивчена ще недостатня. Встановлено, що максимальна швидкість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати 2 м/с.

Шкідливі речовини

В даний час близько 60 тисяч хімічних речовин знаходять застосування в діяльності людини. Шкідливими називаються речовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров'я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях. По ступеню впливу на організм шкідливі речовини підрозділяються на чотири класи небезпеки: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні; помірковано небезпечні; мало небезпечні.

Освітлення виробничих приміщень

Світло – один із суттєвих чинників виробничого середовища, завдяки якому забезпечується зоровий зв’язок працівника з його оточенням. Відомо, що біля 80% всієї інформації про навколишнє середовище надходить до людини через очі – наш зоровий апарат. Правильно організоване освітлення позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню виробничого травматизму тощо. Вважають, що 5% травм можуть спричинюватись такою професійною хворобою як робоча міокопія (короткозорість).

Вібрації

Вібрація це механічні коливання пружних тіл або коливальні рухи механічних систем. Для людини вібрація є видом механічного впливу, якій має негативні наслідки для організму.

Захист від вібрації є складною і багатоплановою в науково-технічному та важливою у соціально-економічному відношеннях проблемою нашого суспільства.

За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну (місцеву) вібрацію. Загальна вібрація та, що викликає коливання всього організму, а місцева (локальна) –– втягує в коливальні рухи лише окремі частини тіла (руки, ноги).

Виробничий шум

Шум це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров’ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору –– це хвильові коливання пружного середовища , що поширюються з певної швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі.

Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища в наслідок впливу на них сили збудження и поширюючись у ньому утворюють звукове поле. Джерелами цих порушень бути механічні коливання конструкцій або їх частин, нестаціонарні явища в газоподібних або рідких середовищах

Людина сприймає звуки в широкому діапазоні інтенсивності (від нижнього порога чутності до верхнього – больового порога ). Але звуки різних частот сприймаються неоднаково. Найбільша чутність звуку людиною відбувається у діапазоні 800-4000 Гц. Найменша – в діапазоні 20-100 Гц.

Ультра та інфразвук

Ультразвук широко застосовують в техніці для диспергування рідин, очищення частин, зварювання пластмас, дефектоскопії металів, очищення газів від шкідливих домішок тощо.

У техніці застосовують звукові хвилі частотою вище 11,2 кГц, тобто захоплюється частина діапазону відчутних для людини звуків. На організм людини ультразвук впливає, головним чином, при безпосередньому контакті, а також через повітря. При дотриманні заходів безпеки робота з ультразвуком на стані здоров’я не позначається.

Коливання та звук інфразвукових частот широко розповсюджені в сучасному виробництві й на транспорті. Вони утворюються під час роботи компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, великих вентиляторів, руху локомотивів та автомобілів. Інфразвук є одним з несприятливих факторів виробничого середовища, і при високих рівнях звукового тиску (більше 110-120 дБ) спостерігається шкідливий вплив його на організм людини.

7Освітлення виробничих приміщень

Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію

Для нормальної зорової роботи необхідно створювати такі умови, щоб не виникали професійні захворювання або виробничий травматизм. Освітлення має відповідати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої діяльності:

1.  забезпечувати достатню рівнозмінність та постійність освітлення відсутність умов переадаптації органів зору;

2.  не створювати сліпучої дії від джерела світла і предметів, що знаходяться в полі зору;

3.  не створювати на робочих поверхнях різких та глибоких тіней, бути рівномірним на площині, що освітлюється.

Здатність ока пристосовуватися до зміни яскравості навколишнього фону називається адаптацією. Адаптація буває темнова – при переході від більшої яскравості до меншої, і світлова – при зворотному переході.

Регулятором кількості світла, що надходить в око є зіниця від розширення або звуження якої залежить яскравість зорового бачення.

Порушення зорової функції може бути пов’язане з рядом професій або бути наслідком нераціонального освітлення робочих місць. Функціональні зрушення з боку зорового аналізатора можуть призвести до погіршення:

1.  гостроти зору;

2.  контрастної чутливості;

3.  швидкості зорового сприйняття;

4.  стійкості ясного бачення;

5.  здатності ока чітко розпізнавати предмети і т. ін.

Нераціональне освітлення приміщень призводить до зорового дискомфорту, знижує розумову й фізичну працездатність, посилює зорову втому, сприяє розвитку ряду захворювань.

Невідповідне освітлення призводить до професійного захворювання – ністагми, ознаками якогї є судорожний рух яблука ока, трясіння головою, і різке падіння видимості при заході сонця. Хворий бачить світло нерухомої лампи стрибаючим. Причиною ністагму є часта зміна світла і тіней при слабкому штучному освітленні. Зниження зорової функції веде до виникнення катаракти, близорукості та ін. Надмірно яскраве освітлення також погано позначається на зоровій функції організму.

Освітлення виробничих приміщень може бути природним, штучним та інтегральним, коли не достатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Штучне освітлення буває: загальним, місцевим і комбінованим.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває робочим, аварійним, евакуаційним та охоронним.

Аварійне освітлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Аварійне освітлення буває двох видів:

для продовження роботи;

для безпечної евакуації людей.

Аварійне освітлення для продовження роботи проектується у тому випадку, коли вихід з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруєння людей або порушення технологічного процесу, нормальної роботи життєво важливих об’єктів (електростанції, вузлів зв’язку, насосних станцій і т. ін).

Аварійне освітлення має автономне джерело струму, що гарантує не менше 10% робочого освітлення, але не менше як 2лк всередині приміщення.

Евакуаційне освітлення проектується для забезпечення евакуації людей при аварійному вимкненні робочого освітлення. Мінімальна освітленість у цьому випадку має бути не менше 0,5лк, а на відкритих майданчиках не менше 0,2лк.

Природне освітлення

Природне, або денне, світло – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу. Сонячне світло має величезне біологічне й гігієнічне значення, бактерицидні та оздоровчі властивості, дає змогу мати у приміщенні здоровий контакт з навколишнім світом.

Проектування природного освітлення має здатність до того, щоб раціонально використовувати природний ресурс сонячної енергії в даній місцевості.

Природне освітлення буває одно – або двостороннє бічне, що здійснюється через вікна у зовнішніх стінах, верхнє (через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях) та комбіноване (поєднання верхнього та бічного освітлення).

Штучне освітлення

Найбільш розповсюдженими джерелами штучного освітлення є лампи розжарювання (нормальні, дзеркальні та прожекторні) хоч вони мають відповідні недоліки. До недоліків можна віднести велику яскравість і блисткість, що спричиняє сліпучу дію і може призвести до травм і аварій. Окрім цього в спектрі ламп домінують жовто-червоні промені з недостатньою кількістю синіх та фіолетових, що змінює кольорову передачу та не дозволяє ефективно використовувати їх при роботах, пов’язаних з необхідністю точного розпізнавання кольорів. Суттєвим недоліком також є висока температура нагрівання (140С), що робить їх пожежонебезпечними.

Прожекторне освітлення

Для освітлення фасадів будівель, відкритих кар’єрів, будівельних майданчиків використовують прожекторне освітлення.

Основним недоліком прожекторного освітлення є висока сліпуча дія і труднощі боротьби з тінями. Особливо глибокими тіні бувають у тих випадках, коли прожектори розміщують групами з 10-15 або більше прожекторів. Групове розміщення прожекторів застосовують для освітлення територій площа яких перевищує 5000м або коли кількість опор потрібно звести до мінімуму.

20Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці

Обов'язки і повноваження роботодавця й працівників у сфері охорони праці визначає чинне законодавство. Згідно з КЗпП на всіх підприємствах повинні створюватися здорові й безпечні умови праці, забезпечення яких покладається на роботодавця (р. XI, ст. 153-173).

Роботодавець несе персональну відповідальність за порушення вимог, визначених законодавством про охорону праці.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, технологічні процеси мають відповідати вимогам, які забезпечують здорові й безпечні умови праці. Ці вимоги зобов'язують роботодавця раціонально використовувати територію і виробничі приміщення, здійснювати захист працюючих від впливу шкідливих чинників, утримувати робочі місця у відповідності до санітарно-гігієнічних норм.

Нині введено вимоги щодо проведення аудиту охорони праці. Процедура включає самостійне проведення роботодавцем внутрішнього аудиту. Якщо за результатами внутрішнього аудиту буде встановлено, що охорона праці та безпека виробництва не відповідають встановленим вимогам, роботодавцю буде запропоновано проведення зовнішньої перевірки. Така законодавча норма дає можливість поліпшити ситуацію з охороною праці на виробництві.

Згідно з чинним законодавством роботодавець забезпечує належне технічне обладнання всіх робочих місць і створює на них умови праці, які повинні відповідати Правилам охорони праці. До таких Правил належать єдині для всіх галузей народного господарства міжгалузеві або галузеві правила й норми.

Виконуючи свої трудові обов'язки, працівники повинні дотримуватися вказаних правил і норм, а також інструкцій з охорони праці, які встановлюють правила виконання робіт і правила поведінки у виробничих приміщеннях. Постійний контроль за їх дотриманням покладається на роботодавця або уповноважений ним орган трудового колективу.

Трудовий колектив — це утворення громадян, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства на підставі трудового договору.

Відповідно до номенклатурних заходів стосовно охорони праці роботодавець зобов'язаний розробити план таких заходів, затвердити його за погодженням з професійними спілками й включити до колективного договору (КЗпП, ст. 161).

Взаємовідносини між роботодавцем і професійними спілками та працівниками підприємства визначаються у КЗпП (р. XVI, ст. 243-251). Професійні спілки представляють інтереси працівників у галузі виробництва, праці, побуту й культури. Роботодавець за погодженням з професійними спілками встановлює умови праці, заробітну плату та використання суспільних доходів споживання.

Для проведення номенклатурних заходів з охорони праці роботодавець зобов'язаний виділяти цільові кошти та необхідні матеріальні ресурси, витрачати які на інші цілі заборонено. Порядок використання цих коштів визначається в колективному договорі і контролюється трудовим колективом.

Кошти, що виділяються на охорону праці, витрачаються на покращення умов праці, на заходи колективного та індивідуального захисту, ЛПХ, медичні огляди працівників та на все те, що роботодавець зобов'язаний забезпечити задля створення безпечних і нешкідливих умов праці.

В обов'язки роботодавця входить правильна організація процесу праці, створення відповідних умов, забезпечення трудової і виробничої дисципліни, дотримання законодавства про працю й правил охорони праці

1. Основні параметри, що характеризують здорові умови роботи

Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища трудового процесу, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі предметної діяльності.

Умови праці формуються під дією відповідних чинників. До них належать :

·  санітарно-гігієнічні елементи зовнішнього середовища: мікроклімат, шум, вібрація і т. ін;

·  психофізіологічні елементи, робоча поза, фізичні та нервово-емоційні навантаження;

·  естетичні елементи, культура виробничого середовища;

·  соціально-психологічні елементи: тривалість робочого часу, режим праці та відпочинку, пільги та компенсація за роботу, пов’язану з дією шкідливих чинників, а також певний психологічний клімат у якому відбувається трудовий процес.

Оцінка умов праці має включати сукупну дію всіх елементів виробничого середовища на організм людини. Із цією метою необхідно провести аналіз умов праці в рамках кожного структурного підрозділу підприємства, та розробити систему профілактичних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці.

Формальне завершення робочого дня не призводить до припинення професійно спрямованої розумової діяльності, що викликає стан втоми і перевтоми.

Втома – це сукупність тимчасових змін в фізіологічному та психічному стані людини внаслідок реакції ЦНС на фізичну або розумову працю.

Залежно від характеру предметної діяльності втома буває фізичною, розумовою та емоційною.

Втома – це нормальний природний стан організму, який усувається після одноразового відпочинку, а перевтома – це паталогічний стан який звичайним відпочинком зняти не вдається. Для зняття перевтоми необхідно медичне втручання.

Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства

Важливу роль у забезпеченні здоров’я населення відіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як її практичне втілення.

Гігієна – наука, що вивчає вплив оточуючого середовища на організм людини й суспільне здоров'я з метою обґрунтування гігієнічних нормативів, санітарних правил та заходів, що мають забезпечувати здорові санітарні умови та запобігати захворюванням.

Складовою частиною загальної гігієни є гігієна праці, що вивчає вплив на організм чинників виробничого середовища з метою усунення їх несприятливої дії на здоров'я людини.

Можливий вплив на працівників шкідливих виробничих чинників і розвиток професійних захворювань вивчає виробнича санітарія, яка розробляє систему організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини.

Санітарно-гігієнічні умови праці визначають наявність фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників.

На людину як істоту соціальну впливає психогенний (інформаційний) чинник – через засоби масової інформації.

Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці.

Важкість праці – це ступінь залучення до роботи м’язів і фізіологічні витрати внаслідок фізичних навантажень.

Напруженість праці – це навантаження на ЦНС, яке оцінюється за показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні і т. ін. навантаження.

Важкість та напруженість праці - це ступінь сукупної дії всіх елементів, що становлять умови праці й впливають на працездатність і здоров'я людини та відтворення її сил.

Поняття “важкість” праці однаково може застосовуватись як до фізичної, так і щодо розумової праці, а також до тих видів робіт, що виконуються у шкідливих або небезпечних умовах.

Отже, важкість праці – це функціональне напруження організму або окремих його систем під дією фізичних або нервово-емоційно-психічних навантажень.

За несприятливих умов знижується продуктивність праці, накопичується втома або перевтома, а з часом розвиваються професійні або виробничо-обумовлені хронічні захворювання.

Відомо три функціональні якісно відмінні стани організму підчас трудової діяльності:

·  нормальний;

·  граничний(між нормою та патологією);

·  патологічний.

Такі функціональні стани організму можуть проявлятися при самих різних видах як фізичної, так і розумової діяльності.

Метеоумови виробничого середовища значно впливають на протікання життєвих процесів в організмі людини і є важливою характеристикою санітарно-гігієнічних умов праці.

У процесі життєдіяльності людина постійно споживає кисень 02, а виділяє вуглекислий газ С02 і значну кількість тепла. Людський організм - це своєрідна термостатична система з внутрішнім джерелом тепла, а одяг - тепловий бар'єр між організмом людини і зовнішнім середовищем.

Життєдіяльність людини завжди протікає у певних метеорологічних умовах, що визначаються поєднанням температури повітря, швидкості його руху і відносної вологості, барометричним тиском та інтенсивністю теплового випромінювання. Ці показники в сукупності (за винятком барометричного тиску) характеризують метеорологічні умови середовища (мікроклімат) виробничого приміщення. Якщо робота виконується на відкритих майданчиках, то метеорологічні умови визначаються кліматичним поясом і сезоном року. Проте і в цьому випадку в робочій зоні створюється певний мікроклімат.

Коротко охарактеризуймо основні параметри метеорологічних умов (мікроклімату).

Температура (t,°С) є одним з основних параметрів повітря, що характеризує його тепловий стан (ступінь нагрітості), тобто кінетичну енергію молекулярних рухів повітря.

Вологовміст повітря у виробничому приміщенні оцінюється відносною вологістю (ф,%), тобто відношенням абсолютної вологості до максимально можливої при цій температурі.

Швидкість (рухливість) повітря (V, м/с) оцінюється вектором усередненої швидкості переміщення повітряних потоків (струменів) під дією різних сил, що їх викликають.

Під атмосферним тиском (Р, мм рт. ст.) розуміють модуль величини, яка характеризує інтенсивність сил, зумовлених масою вищого стовпа повітря на одиницю поверхні. Нормальним прийнято вважати тиск, що дорівнює 1013,25 ГПа (760 мм рт. ст.). Для перерахування в гектопаскалі тиску, вираженого в мм рт. ст., користуються таким співвідношенням: Р, ГПа = 4/ЗР, мм рт. ст. Інші фактори мікроклімату: тиск повітря, концентрація кисню в повітрі, ступінь іонізації повітря, а також температура навколишніх поверхонь — будуть розглянуті далі у відповідних підрозділах.

58. Основні шкідливі чинники на робочому місці

Виробнича діяльність людини відбувається в складних ергатичних системах: людина — технологічний процес та обладнання — трудовий процес — виробниче середовище. Ця система є об'єктом дослідження, мета якого — виявлення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, притаманних даному технологічному процесу, визначення можливих ситуацій, за яких виникають нещасні випадки або професійні захворювання.

Такі дослідження дають можливість зрозуміти, у яких умовах відбувається виробничий процес: без впливу шкідливих і небезпечних чинників чи за наявності таких. Можливість впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на працюючих визначає ступінь виробничої небезпеки.

Небезпечним називається виробничий чинник, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я.

Шкідливим називається виробничий чинник, дія якого на працюючого призводить до захворювання чи зниження рівня працездатності.

Залежно від інтенсивності й часу дії виробничий чинник може бути небезпечним або шкідливим. У разі миттєвої дії він стає небезпечним, а при тривалому впливі — шкідливим чинником.

Згідно з державним стандартом шкідливі й небезпечні чинники за природою впливу та дії поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні.

Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі чинники:

1. рухомі машини та механізми, незахищені рухомі елементи обладнання, рухомі заготовки, конструкції, що руйнуються або обвалюються 2. підвищена запиленість й загазованість повітря; 3.підвищена або знижена температура повітря, поверхонь обладнання, вологість повітря, тиск повітря або швидкість руху повітря; 4.підвищений рівень шуму й вібрації, ультразвуку та іонізуючого випромінювання; 5.небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може відбутися через тіло людини, підвищений рівень статичного струму, підвищена напруженість електричного й магнітного полів; 6.відсутнє або недостатнє природне світло, недостатня освітленість робочої зони, підвищена яскравість світла, відсутність контрасту між фоном та об'єктом розрізнення, блиск, підвищена пульсація світлового потоку, підвищений рівень ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання; 7 гострі краї, зазубреність і шерехуватість поверхонь заготовок, інструментів та обладнання; 8.розташування робочого місця на значній висоті відносно землі або підлоги; 9.невагомість.

Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі чинники поділяються: а) за характером впливу на організм людини на:

1. подразнюючі; 2.токсичні; 3.сенсибілізуючі; 4.канцерогенні; 5.мутагенні; 6.такі, що впливають на репродуктивну функцію.

б) за шляхами проникнення в організм людини на такі, що діють через:

1. «органи дихання; 2.шлунково-кишковий тракт; 3.шкіряні покрови й слизові оболонки.

Біологічні небезпечні й шкідливі виробничі чинники включають біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих викликає травми або захворювання: патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби, найпростіші та ін.).

Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі чинники поділяються за характером дії на:

а) фізичні перенавантаження (статичні й динамічні) і гіподинамія;

б) нервово-психічні перенавантаження — розумова та емоційна перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці.

Важко провести межу між виробничими небезпеками й професійними шкідливими чинниками. Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий чинник за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп. Наприклад, виробничий пил, який надходить в організм, може викликати професійну хворобу, а потрапивши в око — травму; іонізуюча радіація може викликати променеву хворобу, але може бути і причиною миттєвого променевого ураження («смерть під променем»); шум може бути причиною професійної хвороби й слухової травми.

Під час виробничого процесу на працівника може впливати комплекс небезпечних і шкідливих виробничих чинників: підвищений рівень шуму, вібрації, підвищена концентрація хімічних речовин, підвищена запиленість, високий рівень іонізуючого випромінювання й т. ін.

Відповідно до вищенаведеного державного стандарту чинники виробничого середовища умовно можна поділити на дві взаємопов'язані групи:

1.  чинники першої групи — це санітарно-гігієнічні умови виробничого середовища: температура й чистота повітря, освітленість, звук і т. ін.;

2.  чинники другої групи — засоби праці (машини, механізми, інструменти, обладнання).

Відповідна форма організації праці усуває дію психофізіологічних виробничих чинників, знімає несприятливі навантаження як фізичного (піднімання вантажів), так і психічного характеру (підвищена напруженість уваги, органів слуху, зору й т. ін.) і створює умови для збереження здоров'я і високого рівня працездатності.

Збереження здоров'я і високого рівня працездатності в процесі трудової діяльності базується на високій санітарно-гігієнічній культурі працюючих, дотриманні ними технологічної і трудової дисципліни, а також на знанні норм, правил, інструкцій у галузі безпеки праці та безперечному їх виконанні.

14. Охорона праці жінок

Трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоров'я жінок. Відповідно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).

Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для жінок норми. Міністерство охорони здоров'я України 10 грудня 1993 року видало наказ № 241, яким встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

— підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) — 10 кг;

— підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни — 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг; з підлоги — 175 кг.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП).

У законодавстві про охорону праці приділяється значна увага наданню пільг вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років. Таких жінок забороняється залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження (ст. 176 КЗпП). Крім цього, жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, знижують норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП).

Відповідно до Закону України „Про відпустки" (ст. 17) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 (або 140 якщо ускладнення або більше 1 дит.) календарних днів (70 днів до і 56 після по'югіь). Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку шести років. Час цих відпусток зараховується як в загальний, так і в безперервний стаж роботи і в стаж за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про відпустки" жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

 Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату за мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років. Звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох (шести) років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов'язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП).

11. ПІЛЬГИ Й КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ВАЖКІ Й ШКІДЛИВІ УМОВИ

Законодавство про охорону праці передбачає створення здорових і безпечних умов праці згідно з тим рівнем розвитку науки й техніки, що існує в державі й передбачений діючими нормативними актами про охорону праці. Там де неможливо забезпечити належні умови праці , передбачене надання працівникам різних пільг і компенсацій .До них відносяться :

·  Надання працівникам спецхарчування, молока.

·  Надбавки до тарифної ставки (окладу) від 2% до 24 % за роботу в шкідливих й в особливо шкідливих умовах праці.

·  Щорічні додаткові відпустки. Вони відповідно до Закону «Про відпустки» надаються :

·  за роботу у шкідливих й важких умов праці - до 35 календарних днів;

·  за особливий характер праці. Тривалістю до 35 календарних днів.

 Також передбачене надання додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів.

·  Пільгові пенсії відповідно до Закону « Про пенсійне забезпечення » надаються за результатами атестації робочих місць відповідно до Списку №1 професій для працівників, які працюють на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці й у гарячих цехах. Для цих професій вік, що надає право на пенсію, знижений на 10 , а стаж на 5 років.

Для працівників, зайнятих на інших роботах з важкими умовами праці, передбачених Списком № 2, обсяг пільг менше : знижений тільки вік, що надає право на пенсію, причому не на 10, а на 5 років.

9. Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці

Серед параметрів навколишнього середовища найважливішу роль відіграє повітря робочої зони – це основний чинник, що забезпечує життєдіяльність людини у всіх сферах її перебування.

Одиниця об’єму чистого повітря містить у собі такі компоненти: азот (78,08%), кисень (20,94%), вуглекислий газ (0,04%), аргон та інші інертні гази (0,94%), водяну пару. При такому складі повітря організм людини перебуває у нормальному фізіологічному стані.

У виробничому середовищі де перебувають люди вміст кисню має становити не менше як 20% за об’ємом. При вмісті кисню 12-15% неможливо виконувати фізичну працю, дуже скоро настає явище ядухи, а за 9% настає запаморочення і смерть від кисневого голодування (аноксемія).

Гігієнічний стан виробничих приміщень оцінюється за вмістом вуглекислого газу в повітрі. Вміст вуглекислого газу в робочій зоні не повинен перевищувати 0,5% за об’ємом. Токсичну дію на організм людини вуглекислий газ чинить лише у великих концентраціях. При вмісті вуглекислого газу 10% і вище людина може знепритомніти, а при концентрації 20% людині загрожує смерть від ядухи внаслідок порушення окислювально-відновлюваних процесів і накопичення у крові вуглекислоти.

За деяких видів робіт в атмосферне повітря надходить дуже небезпечний для людини оксид вуглецю. В організмі оксид вуглецю поглинається гемоглобіном крові у 250-300 разів сильніше, ніж кисень. Унаслідок чого створюється стійка карбоксигемоглобінова сполука і частина крові перестає виконувати свої функції, що призводить до різкого кисневого голодування і настає смерть людини.

Допустимий вміст оксиду вуглецю у повітрі 20 мг/м3, або 0,0016% від об’єму повітря, 0,01% оксиду вуглецю призводить до хронічного отруєння, а при 0,12% - до втрати свідомості, паралічу дихання і смерті.

Основною складовою повітря є азот. Він розчиняє кисень в атмосферному повітрі, знижує його токсичну дію на організм людини, бо дихання чистим киснем призводить до незворотних змін в організмі. В умовах підвищеного тиску азот поводиться як наркотична отрута, що проявляється збудженістю, сплутаністю думок, а іноді галюцинаціями і втратою свідомості.

При високих температурах азот має властивість частково окислюватись, внаслідок чого у повітря надходить оксид азоту. Його отруйна дія проявляється у набуханні легенів унаслідок опіку легеневої тканини. Гранично допустима концентрація діоксидів азоту становить 0,0001% або 5мг/м3.

Хімічний склад повітря робочої зони не є постійним – він змінюється від надходження у виробниче середовище різних за хімічним складом газів. Залежно від їх концентрації це може зумовлювати негативні зміни у функціонуванні організму або його окремих систем.

76. Причини виробничого травматизму

У системі профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань має, бути аналіз причин, що їх зумовлюють та особливий контроль і нагляд за травмо небезпечними ділянками робіт, та параметрами виробничого середовища.

У виробничій сфері рівень травматизму і професійних захворювань взаємопов’язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також науково обґрунтованою організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця.

Статистика свідчить про те, що більшість виробничих травм в межах держави скоюється через ігнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил і норм безпеки під час виконання робіт.

В процесі розслідування й аналізу нещасних випадків встановлено, що переважна більшість (до 80%) їх трапляється не з технічних чи технологічних причин, а через неправильну організацію праці та дію людського чинника.

Отже у виробничій сфері в процесі взаємодії виробничих елементів на організм людини діють, як засоби так і предмети праці, а від так організаційні і технічні чинники, а також чинники особистого характеру, що стосуються дотримання технологічної та трудової дисципліни.

Дослідженням причин виробничого травматизму і професійних захворювань встановлено таку їх класифікацію:

·  Організаційні причини

·  Технічні причини

·  Психофізіологічні причини

До організаційних причин належить: неправильна організація праці або робочого місця, відсутність інструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічного режиму або трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці на робочих місцях, неузгодженість у діях, відсутність ПВР (проектів виробництва робіт), а також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів захисту, спецодягу і т. ін..

До технічних причин належить: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалість конструкцій машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків і т. ін..

До психофізіологічних причин належить: невідповідність умов праці анатомо-фізіологічним і психологічним характеристикам організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, хворобливі стани, високий ступінь ризику, вживання алкоголю, втома і т. ін..

Така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого виробничі нещасні випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Усі зазначені причини виробничого травматизму та іншого негативного впливу мають бути системою організаційних і технічних засобів, що запобігають діям шкідливих та небезпечних виробничих чинників на організм людини.

Під організаційними заходами розуміють правильну одеанізацію праці та робочих місць, дотримання відповідного режиму праці та відпочинку, проведення якісного навчання та інструктажів. Сюди слід віднести: постійний нагляд і контроль за дотриманням вимог законодавчих актів, огородження об’єктів, небезпечних зон, облаштування проходів і проїздів, забезпечення системи освітлення та санітарно-побутового обслуговування працюючих і т. ін..

Під технічними заходами розуміють належне використання існуючих спеціальних колективних та індивідуальних засобів працюючих, виконання відповідних інженерних розрахунків, що забезпечують безпечне виконання робіт при використанні електричного струму фізичних, біологічних або інших потужностей, що певною мірою можуть спричиняти виникнення небезпечних або шкідливих обставин у виробничій сфері.

Встановлення причин виробничого травматизму і професійних захворювань має запобіжну мету, а також міру визначення відповідальності посадових осіб.

21. Профілактичні заходи щодо захисту від дії електромагнітних полів

Для забезпечення безпеки персоналу від дії ЕМП необхідно використовувати комплекс засобів захисту. Усі засоби й заходи умовно поділяються на три групи: організаційні, інженерно-технічні, лікувально-профілактичні.

Організаційні заходи використовуються як при проектуванні нових об'єктів, так і на тих об'єктаз, що експлуатуються. Це такі заходи, як оптимальне розміщення радіотехнічних пристроїв різного призначення, розробка відповідних режимів праці та відпочинку, при яких можливе зниження до мінімуму часу перебування людей у зоні опромінення і запобігання потраплянню їх у зони високої щільності потоку енергії (ЩПЕ).

Важливим гігієнічним заходом є створення санітарно-захисних зон навколо антенних споруд різноманітного призначення.

Інженерно-технічні заходи захисту залежать від типу джерела випромінювання, його потужності й призначення. Виходячи із цього, використовують герметизацію установок з метою зниження чи усунення електромагнітного випромінювання; захист працюючих здійснюють шляхом екранування або віддалення їх на безпечну відстань від джерела випромінювання (захист відстанню).

Екранування є одним з основним методів захисту від електромагнітного випромінювання. Екранування може бути повним або частковим. Для електромагнітного екранування використовують переважно матеріали з високою електричною провідністю (мідь, латунь, алюміній та його сплави, листові стальні матеріали).

Для екранування робочого місця використовують різноманітні типи екранів: відбиваючі, сіткові, еластичні, поглинаючі. Форма і розмір, а також характер матеріалу в кожному конкретному випадку має забезпечувати в приміщенні інтенсивність опромінювання не вище допустимої величини. В екранованих приміщеннях для зниження відбитої енергії необхідно стіни, підлогу й стелю покривати такими матеріалами, що поглинають енергію.

Для захисту від випромінювання ЕМП радіочастотного діапазону використовують спеціальний одяг, виготовлений із металізованої тканини у вигляді комбінезонів, халатів, фартухів, курток із капюшонами, з вмонтованими в них окулярами, скельця яких покриті шаром оксиду олова, що послаблює потужність хвиль.

До лікувально-профілактичних заходів захисту належить виявлення на ранній стадії ушкодження стану здоров'я шляхом проведення попередніх та періодичних медичних оглядів.

При виявленні початкової форми радіохвильової хвороби, яка має зворотний характер, працівника тимчасово переводять на іншу роботу, не пов'язану з опроміненням ЕМП. Жінок у період вагітності та годування також тимчасово переводять на інші роботи. Особи, які не досягли 18-річного віку, до робіт з генераторами радіочастот не допускаються. Особам, що контактують з джерелами ЗВЧ і УВЧ випромінювання, надається додаткова відпустка та скорочується тривалість робочого дня.

32. Конституцією України гарантовано, що кожен має право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Це право гарантується, зокрема, загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.

За настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

- допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

- пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомогу дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності.

Щодо визначення ступеня втрати працездатності потерпілим слід зазначити, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю ФССНВ і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Щодо щомісячної страхової виплати слід зазначити, що така виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

Щодо виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю слід зазначити, що така допомога виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку. При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Так, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

64. Стаціонарні засоби гасіння пожеж

На тих промислових підприємствах, де пожежі можуть дуже швидко розповсюджуватися проектують установки пожежогасіння, які спрацьовують у автоматичному режимі.

Автоматичні установки пожежогасіння класифікуються за:

·  призначенням;

·  принципом дії;

·  режимом роботи;

·  видом вогнегасної речовини;

·  способом подавання вогнегасних речовин в осередок вогню і т.і.

За призначенням установки автоматичного пожежегасіння поділяють на такі, що призначенні для:

·  попередження пожеж;

·  гасіння пожеж;

·  локалізації пожеж;

·  блокування пожеж.

За тривалістю пуску пожежні установки поділяються на:

·  надшвидкодіючі (тривалість пуску до 0,1с);

·  швидкодіючі (тривалість пуску 0,1-0,3с);

·  середньоінерційні (3-30с);

·  інерційні (понад 0,5 хв).

За тривалістю гасіння пожежні установки можуть бути короткочасної дії (до 15хв), середньої тривалості (до 30 хв) і тривалої дії (понад 30хв).

Серед стаціонарних засобів пожежогасіння найбільш розповсюджені сприклерні і дренчерні установки автоматичного водного пожежогасіння. За обліковимим даними, у будівлях, обладнаних цими установками, 96% пожеж було погашено до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів.

Обладнанню спринклерними і дренчерними установками підлягають деревообробні комбінати площею 700м2, склади целулоїду, кіноплівки й цехи з сировиною для їх виготовлення обладнують цими установками незалежно віж їх площі.

Автоматична спринклерна установка — це мережа водопровідних труб під перекриттям приміщення, обладнане так званими спринклерними головками, отвори яких закриті легкоплавкими замками.

Спринклерні установки обладнані конрольно-сигнальними клапанами, які при відкритті головки спрацьовують і подають сигнал тривогиі воду у мережу.

При пожежах у спринклерних установках відкриваються лише ті головки, що перебувають у зоні високої температури, крім того вони мають досить високу інерційність — відкриваються лише через 2-3 хвилини з моменту підвищення температури у приміщенні.

Дренчерні установки не мають легкоплавких замків, вони є сухотрубними і постійно відкритими.

Дренчерні установки обладнують для захисту поверхонь стін, вікон, дверей, для створення локальних і блокуючих водяних завіс, для зрошення елементів технологічного обладнання, всередині будівель з високою пожежною небезпекою, де можливе швидке розповсюдження вогню.

Автоматичні установки пожежогасіння мають постійно бути готовими до гасіння пожеж. Керівник об'єкта наказом призначає особу, яка відповідає за справність спринклерних і дренчерних установок. Справність установок перевіряється один раз на тиждень, а контрольно-сигнальна апаратура — щоденно, до початку зміни.

Для протипожежного захисту об'єктів хімічної та нафтової промисловості, а також там, де у виробничому циклі задіяні легкозаймисті та горючі рідини облаштовують спринклерні пінні установки.

Спринклерні пінні установки за принципом дії схожі на водяні спринклери. Вони включаються автоматично при відкриванні замка, конструкція якого суттєво відрізняється від водяного спринклера.

Автоматичне джерело спринклерної піни має високий напір води, що забезпечує безперебійну роботу відразу ж після відкриття пінного спринклераю

Дренчерні пінні установки використовують для захисту таких об'єктів, де пожежі можуть швидко розповсюджуватися на значну площу і де потрібне зрошення повітряно-механічною піною розрахункових площ, окремих частин будівлі або всієї площі об'єкту. При виникненні пожеж у дренчерних установках спрацьовує пожежний сповіщувач, який запускає конторльно-пусковий вузол для пуску водного розчину, піноутворювача й генератора піни.

13. Глава IV КЗпПУ. Робочий час

 

Як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.Підприємства й організації під час укладення колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. У разі встановлення меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:1) для працівників віком 16 - 18 років - 36 год. на тиждень, для осіб віком 15 - 16 років (учнів віком 14 - 15 років, які працюють у період канікул) - 24 год. на тиждень.Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 год. на тиждень.Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України.Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години. Забороняється залучення до роботи в нічний час:1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років 2) осіб, молодших вісімнадцяти років 3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Надурочні роботи, як правило, не допускаються.категорій працівників, передбачених законодавством.Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час

До надурочних робіт забороняється залучати: 1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 2) осіб, молодших вісімнадцяти років;

3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених ст. 51 КЗпП ( девочки, див. више), скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 год.

23. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці

Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці, чинять постійний вплив на здоров'я людини через фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні чинники. Крім цього, на людину як на істоту соціальну безпосередньо впливає психогенний (інформативний) чинник — через засоби масової інформації, окреме слово або мову, звуки або музику, колір або зображення й т. ін.

У реальному житті ці чинники можуть впливати на організм людини одночасно або окремо, бути малопомітними або чинити суттєву дію — сприятливу або шкідливу — аж до смертельних наслідків. Характер впливу цих чинників на організм людини залежить від умов праці та побуту, навчання, виховання, харчування та всього того, що складає разом поняття санітарно-гігієнічного та соціально-економічного укладу суспільства.

Оптимізація чинників, що безпосередньо чинять ту чи іншу дію на організм людини, перебуває в прямій залежності від поліпшення соціально-економічних та санітарно-гігієнічних умов праці та побуту.

На виробництві для забезпечення сприятливих умов праці використовуються гігієнічні нормативи та санітарні рекомендації.

Гігієнічні нормативи — це визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров'я людини.

Об'єкти гігієнічного нормування умовно можна поділити на дві групи.

До першої групи належать чинники антропогенного походження, здатні завдати шкоду організму людини, — тому вони не потрібні для нормальної життєдіяльності (виробничий шум, пил, вібрація, іонізуюче випромінювання й т. ін.).

До другої групи належать чинники природного середовища, що у відповідних межах необхідні для життєдіяльності, — мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолетове опромінення й т. ін.

Абсолютно безпечним впливом виробничих чинників на організм людини вважають такий, що не завдає жодної шкоди в генетичному розумінні.

Шляхом гігієнічного нормування встановлюються гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі робочої зони (воді, ґрунті, продуктах харчування), гранично допустимі рівні (ГДР) і гранично допустимі дози (ГДД) шкідливо діючих на людину чинників, оптимальні й допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і т. ін.

Гранично допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкідливих виробничих чинників вважається такий, який при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більш як протягом 41 години на тиждень, упродовж усього робочого стажу не може викликати змін у стані здоров'я працівника або його нащадків.

Допустимі рівні, дози, концентрації шкідливих чинників встановлюються шляхом гігієнічного нормування й узагальнюються в соціальних документах, що називаються санітарними нормами. Санітарні норми використовуються при проектуванні та організації виробництва, контролі стану охорони праці на робочих місцях, проведенні паспортизації, впровадженні стандартів, а також при розробці конкретних заходів щодо нормалізації умов праці.

Оптимальні умови праці в будь-якій виробничій діяльності людини забезпечуються шляхом розробки санітарно-гігієнічних заходів. Впровадження санітарно-гігієнічних заходів у будь-яку сферу існування людини ґрунтується та забезпечується завдяки чинному законодавству.

1. За який рахунок робітникам видається спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту?

(а)за рахунок заробітної платні працівника; (б)за рахунок Фонду соціального страхування; (в)за рахунок роботодавця

2. Які нещасні випадки відносяться до таких, що трапились на виробництві?:

(а)сталися на території підприємства перед початком роботи і після її закінчення, якщо робота виконувалася за дорученням роботодавця; (б)на території підприємства, але працівник використовував устаткування роботодавця, виконуючи власну роботу; (в)на транспортному засобі підприємства під час переїзду на роботу чи з роботі або при використанні власного транспорту в інтересах підприємства; (г)поза межами підприємства, якщо робота пов’язана з обслуговуванням об’єктів, переходами між ними, при прямуванні у відрядження чи в зворотному напрямку за дорученням роботодавця; (д)під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належав підприємству

3. Що відноситься до особистих чинників, які можуть спричиняти виробничий травматизм? (а)ненормальні метеорологічні умови; (б)емоційна збудливість;

(в)недостатня професійна підготовка; (г)втома

4. Які чинники, що формують умови праці будь-якого виробництва, відносяться до санітарно-гігієнічних елементів зовнішнього середовища?

(а)мікроклімат; (б)нервово-психологічні навантаження; (в)естетичне оформлення робочого місця; (г)тривалість робочого часу;

5. Що розуміють під технічними засобами захисту?

(а)правильна організація праці на робочих місцях, дотримання відповідного режиму праці, проведення навчання та інструктажів; (б)організація постійного нагляду й контролю за дотриманням санітарних норм і правил при використанні речовин і матеріалів з токсичними властивостями; (в)належне використання існуючих спеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих для боротьби зі шкідливими чинниками;

6. Які закони та підзаконні акти регулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом у суспільстві?

(а)Конституція України; (б)Кодекс законів про працю; (в)Закони: „Про охорону праці”, „Про охорону здоров’я”, „Про пожежну безпеку”, „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного здоров’я населення”; (г)всі вищезазначені варіанти вірні;

7. За яких обставин виплачується допомога в розмірі повного заробітку у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю?

(а)у разі хвороби; (б)каліцтва; (в)при догляді за дитиною в декретній відпустці;

(г)при догляді за хворим членом сім’ї;

8. В якій кількості повинно видаватися молоко за одну зміну працівникам, які працюють в умовах постійного контакту з фізичними виробничими чинниками й токсичними речовинами в процесі їх виробництва, переробки та застосування?

(а)0,25 л; (б)0,5 л; (в)1 л; (г)1,5 л

9. Які чинники, що формують умови праці будь-якого виробництва, відносяться до соціально-психологічних елементів зовнішнього середовища?: (а)освітлення; (б)режим праці та відпочинку; (в)пільги та компенсації за роботу

10. Які показники вказують на те, що настав стан втоми?

(а)знижується ступінь автоматизму; (б)порушується точність та координація рухів;

(в)послаблюється воля і рішучість; (г)знижується контроль за діями; (д)всі вищезазначені варіанти вірні

11. За нормальних умов який відсоток тепла людина віддає за рахунок конвекції?

(а)30% (б)45% (в)60%

12. Не пізніше якого терміну роботодавець повинен письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов, розмірів пільг і компенсацій?

(а)1 доби; (б)1 тижня; (в)1 місяця; (г)2 місяців; (д)3 місяців;

13. У разі тимчасової втрати працездатності за який термін обчислюється середній заробіток працівника?

(а)2 останні повні календарні місяці; (б)3 останні повні календарні місяці;

(в)6 останніх повних календарних місяців; (г)12 останніх повних календарних місяців

14. В якому розмірі видається одноразова допомога сім’ї особи, яка померла внаслідок нещасного випадку на виробництві?

(а)в розмірі п’ятирічного заробітку померлого й дворічного на кожного його утриманця; (б)в розмірі п’ятирічного заробітку померлого й однорічного на кожного його утриманця; (в)в розмірі трирічного заробітку померлого й дворічного на кожного його утриманця; (г)в розмірі трирічного заробітку померлого й однорічного на кожного його утриманця;

15. В якому розмірі надається допомога працівнику у разі стійкої втрати ним професійної працездатності?

(а)середнього заробітку за кожен відсоток втраченої працездатності; (б)середнього заробітку за кожні 2 відсотки втраченої працездатності; (в)середнього заробітку за кожні 5 відсотків втраченої працездатності; (г)середнього заробітку за кожні 10 відсотків втраченої працездатності

16. За який рахунок здійснюються витрати на лікування, супровід до санаторію, проїзд до місця лікування й назад працівника, що втратив працездатність під час виконання трудових обов’язків?

(а)за рахунок потерпілого; (б)за рахунок Фонду соціального страхування; (в)за рахунок роботодавця;

17. Безпека праці це

(а)властивість устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією; (б)видимі тверді та (або) рідкі частки в газах, утворені внаслідок горіння або пролізу (розпаду) матеріалів (в)стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів; (г)сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здійснюють вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці

18. За нормальних умов який відсоток тепла людина віддає за рахунок конвекції?

(а)дуже високому; (б)високому; (в)низькому

19. За яких умов встановлюється скорочений робочий день для працівників?

(а)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як 100% робочого часу; (б)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як 75% робочого часу; (в)коли працюючий виконує роботу в шкідливих умовах протягом не менш як 50% робочого часу

20. До скритих джерел запалювання належать

(а)тепло хімічних реакцій, адсорбції, мікробіологічних процесів, тертя тощо

(б)видимі тверді та (або) рідкі частки в газах, утворені внаслідок горіння або піролізу (розпаду) матеріалів (в)відкритий вогонь, полум'я (г)іскра, розжарені предмети

21. Який вид вентиляції застосовується в приміщеннях, у яких необхідно забезпечити підвищений та надійний повітрообмін?

(а)природна вентиляція; (б)механічна вентиляція; (в)загальнообмінна механічна вентиляція;

(г)припливно-витяжна загальнообмінна вентиляція

22. Речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання чи погіршення стану здоров'я, що виявляються сучасними методами, як у процесі роботи, так і у віддалений термін життя сучасного і наступного поколінь це

(а)гранично припустимі концентрації (б)шкідлива речовина (в)гранично припустимий рівень виробничого фактора (г)шкідливий виробничий фактор

23. До яких порушень зору може призвести нераціональне освітлення робочої зони?:

(а)гостроти зору, тобто здатності розпізнавати предмети; (б)контрастної чутливості, тобто здатності розпізнавати яскравість; (в)швидкості зорового сприйняття, тобто мінімального проміжку часу, необхідного для розпізнавання об’єкта; (г)стійкості ясного бачення, тобто здатності тривалий час розпізнавати контури дрібних предметів; (д)видимості об’єкта, тобто здатності ока чітко розпізнавати предмети, що розглядаються; (д)всі вищезазначені варіанти вірні

24. Раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, в наслідок якого заподіяна шкода здоров 'ю або настала смерть це

(а)професійне захворювання (б)нещасний випадок на підприємстві (в)виробнича травма

(г)нещасний випадок

25. За яких умов роботодавець має право застосовувати надурочні роботи?

(а)при невиконанні робочого плану; (б)для ліквідації наслідків аварії чи катастрофи; (в)проведення робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення; (г)всі вищезазначені варіанти вірні

26. За якими професіями забороняється працювати жінкам?

(а)машиніст екскаваторів; (б)професіями, що пов’язані з верхолазними роботами;

(в)тракторист-машиніст; (г)водій вантажних автомобілів з вантажопідйомністю до 2,5 т

26. При якому мінімальному віці у виняткових випадках дозволяється приймати на роботу підлітків, якщо на це є згода одного із батьків та є медичний дозвіл й певне навчання з охорони праці?

(а)13 років; (б)14 років; (в)15 років; (г)16 років;

27. В яких випадках допускається перенесення й пересування важких речей понад 4,1 кг неповнолітніми чоловічої та жіночої статі? (а)коли це пов’язано з виконанням ними постійної роботи й займає не більш ніж 1/3 робочого часу; (б)коли це пов’язано з виконанням ними постійної роботи й займає не більш ніж 1/2 робочого часу; (в)коли це пов’язано з виконанням ними постійної роботи й займає не більш ніж 2/3 робочого часу

28. На який термін жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах?

(а)56 календарних днів до пологів та 70 після; (б)70 календарних днів до пологів та 56 після;

(в)70 календарних днів до пологів та 70 після

29. Які рекомендації дають гігієністи для зменшення шкідливого впливу штучного освітлення?:

(а)зміна спектрального складу освітлення протягом доби а саме вдень теплі тони а ввечері холодні;

(б)зміна спектрального складу освітлення протягом доби а саме вдень холодні тони а ввечері теплі;

(в)забезпечення світлового комфорту за допомогою кольорового оформлення виробничих приміщень в холодних тонах

30. Рівень виробничого фактора, вплив якого при роботі встановленої тривалості протягом усього виробничого стажу не приведе до травми, захворювання чи відхилення в стані здоров 'я в процесі роботи чи у віддалений термін життя дійсного і наступного поколінь це

(а)гранично припустимий рівень виробничого фактора (б)гранично припустимі концентрації

(в)шкідлива речовина (г)шкідливий виробничий фактор

31. Для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці створюється

(а)професіональні спілки (б)служба охорони праці (в)рада директорів (г)адміністрація

41. На який термін жінкам за бажанням надаються частково оплачувані відпустки по догляду за дитиною?

(а)1 рік; (б)3 роки; (в)6 років

42. До досягнення якого віку особи що приймаються на роботу та яким не виповнилося 18 років повинні проходити щорічний медичний огляд?

(а)до 18 років; (б)до 20 років; (в)до 21 року; (г)до 22 років

43. Особам, яким не виповнилося 18 років щорічні відпустки надаються:

(а)тривалістю в 1 календарний місяць в літній період або за бажанням в будь-яку іншу пору року;

(б)тривалістю в 56 календарних днів в літній період або за бажанням в будь-яку іншу пору року;

(в)тривалістю в 1 календарний місяць але період відпустки визначає роботодавець

44. Пожежна небезпека об 'єкта це

а) сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здійснюють вплив на здоров'я і працездатність людини в процесі праці (б) стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів с) стан об'єкта, при якому з встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та поширення пожежі до дії на людей небезпечних факторів, а також забезпечення захисту матеріальних цінностей

в) можливість виникнення та (або) розвитку пожежі

45. Вібрація якої частоти співпадає з вібрацією більшості внутрішніх органів, що може визивати явище їх резонансу?

(а)1-5Гц; (б)6-9 Гц; (в)25-30 Гц; (г)100-300 Гц

46. Самозаймання, яке виникає під дією життєдіяльності мікроорганізмів у масі речовини (торфі, сіні тощо) називається

(а)тепловим (б)спалаховим (в)хімічним (г)мікробіологічним

47. Дисциплінарна відповідальність включає

(а)накладання штрафних санкцій (б)включає звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, або притягнення до виправно-трудових (в)догану або звільнення з роботи (г)відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку

48. За який рахунок забезпечується проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі?

(а)за рахунок працівника; (б)за рахунок Фонду соціального страхування; (в)за рахунок роботодавця

49. На що має право роботодавець, якщо працівник ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду?

(а)притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності;

(б)усунути працівника від роботи із збереженням мінімальної заробітної плати

(в)усунути працівника від роботи без збереження заробітної плати;

50. Не пізніше якого терміну роботодавець має право застосувати дисциплінарну відповідальність від дня виявлення правопорушення працівником?

(а)1 тиждень; (б)1 місяць; (в)2 місяці; (г)3 місяці

51. За які порушення, згідно чинного законодавства, встановлюється адміністративна відповідальність?

(а)санітарно-гігієнічних умов праці; (б)правил пожежної безпеки; (в)правил охорони атмосферного повітря, ґрунтів, надр, лісів, водних ресурсів, рибних багатств; (г)правил безпечної експлуатації та використання транспортних засобів, дорожнього руху; (д)всі вищезазначені варіанти вірні

52. Які адміністративні стягнення можуть застосовуватися за адміністративні правопорушення?

(а)попередження або штраф; (б)оплатне вилучення предмета, який став знаряддям правопорушення або конфіскація всього того, що було об’єктом або наслідком правопорушення;

(в)позбавлення спеціального права; (г)виправні роботі або адміністративний арешт;

(д)всі вищезазначені варіанти вірні

53. До якого максимального за розміром штрафу можуть бути притягнуті юридичні або фізичні особи, які використовують найману працю, за порушення законодавства про охорону праці та невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду?

(а)штраф не перевищує 1% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи;

(б)штраф не перевищує 3% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи;

(в)штраф не перевищує 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи;

54. Не пізніше якого терміну з дня вчинення правопорушення може наступати адміністративне стягнення?

(а)1 тиждень; (б)1 місяць; (в)2 місяці

55. До якого стягнення притягують громадянина за порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм?

(а)від 1 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; (б)від 1 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; (в)від 3 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

56. План пожежегасіння об 'єкта (план пожежегасіння)

(а)система організаційних і технічних заходів та засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля та статичної електрики (б)система організаційних і технічних заходів та засобів, які запобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів

(в)документ, який встановлює основні вимоги до організації гасіння пожежі на об'єкті

(г)комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі

57. Система організаційних і технічних заходів та засобів, які запобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів це (а)вимоги безпеки праці (б)виробнича санітарія

(в)охорона праці (г)техніка безпеки

58. Засоби, застосування яких запобігає чи зменшує вплив на працюючих небезпечного або шкідливого виробничого фактора це (а)техніка безпеки (б)охорона праці (в)виробнича санітарія (г)засоби захисту працюючих (засоби захисту)

59. Служба охорони праці створюється на підприємствах з числом працюючих (а)до 50 чоловік

(б)до 100 чоловік (в)50 і більше чоловік

(г)більше 100 чоловік

60. Як називається інструктаж, що проходять при оформленні на роботу або з працівниками, що перебувають у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередньо участь у виробничому процесі?

(а)вступний; (б)первинний; (в)цільовий; (г)позаплановий

61. Як називається інструктаж, що проходять безпосередньо на робочому місці, коли наймаються вперше на роботу, але і кожного разу при зміні місця роботи, переведенні з одного виду робіт на інший?

(а)вступний; (б)первинний; (в)цільовий; (г)позаплановий

62. Як називається інструктаж, що проводиться з працівниками, перерва у роботі яких сягає більше ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеною безпекою та 60 днів для решти робіт?

(а)первинний; (б)повторний; (в)цільовий; (г)позаплановий

63. Як називається інструктаж, що проводиться при виконанні разових робіт, що не пов’язані з безпосередніми обов’язками за фахом, при ліквідації аварії, стихійного лиха або інших негативних наслідків а також при проведенні робіт, на які оформлюється наряд-допуск, дозвіл або інші документи?

(а)вступний; (б)первинний; (в)цільовий; (г)позаплановий

64. Пожежна профілактика

(а)комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі й обмеження матеріального збитку від нього

(б)комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі (в)можливість виникнення і/чи розвитку пожежі, яка пов'язана з речовиною, станом чи процесом. (г)стан об'єкта, при якому з встановленою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей

65. Вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами й інструкціями, виконання яких забезпечує безпечні умови праці це

(а)вимоги безпеки праці (б)техніка безпеки (в)виробнича санітарія (г)охорона праці

66. Який рівень звуку високої чи середньої частоти на протязі декількох хвилин викликає тимчасовий зсув порогу слухової чутливості?:

(а)60 дБ; (б)70 дБ; (в)80 дБ; (г)90 дБ

67. Швидке перетворення речовин, яке супроводжується виділенням енергії та утворенням стиснутих газів, здатних здійснювати роботу це

(а)загоряння (б)вибух (в)горіння (г)пожежа

68. Безпосередня відповідальність за організацію роботи з охорони праці і забезпечення здорових і безпечних умов навчання і праці покладається

(а)на керівників структурних підрозділів (б)директора навчального закладу (в)заступника директора з навчально-виховної роботи (г)інженера з охорони праці в навчальному закладі

70. Комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі й обмеження матеріального збитку від нього це

(а)пожежна безпека (б)пожежна профілактика (в)пожежна небезпека

(г)система пожежного захисту

71. Відкритий вогонь, полум 'я, іскра, розжарені предмети належать до

(а)відкритих джерел запалювання (б)факторів пожежі (в)скритих джерел запалювання (г)небезпечних факторів

73. Які бувають причини смерті від електричного струму?:

(а)припинення роботи серця в результаті проходження струму через нього або рефлекторно через центральну нервову систему; (б)порушення системи дихання в результаті порушення роботі м’язів, які приймають участь у процесі дихання; (в)всі вищезазначені варіанти вірні

74. Служба охорони праці створюється для

а) забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд

(б)організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці (в)професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних умов праці г) вибору оптимальних режимів праці і відпочинку

75. Які струми викликають фібриляцію серця?

(а)20-25 мА; (б)25-100 мА; (в)100 мА – 5 А; (г)більше 5 А

76. Який метод аналізу причин виробничого травматизму самий дійовий стосовно попередження травматизму й професійних захворювань?

(а)технічний; (б)груповий; (в)топографічний; (г)монографічний; (д)статистичний

77. Який струм вважається безпечним але при зниженню опору шкіри може навіть призвести до смертельного ураження?

а) 10-20 мА;б) 30 мА;в) 50 мА;г) 100 мА

78. Інженер з охорони праці в навчальному закладі

(а)здійснює контроль за своєчасним навчанням педагогічних працівників навчального закладу з охорони праці на короткочасних курсах і семінарах на базі методкабінету управління освіти

(б)забезпечує проведення періодичних аналізів повітряного середовища в усіх приміщеннях на вміст пороху, газу і парів шкідливих речовин; проведення обов'язкових інструктажів молодшого обслуговуючого персоналу та інших працівників; облік і звіти про витрачання коштів, асигнованих на поліпшення охорони праці; розслідування і складання актів і звітів про нещасні випадки (в)опрацьовує систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу й кожної посадової особи; проводить оперативно-методичне керівництво роботою з ОП; разом з структурними підрозділами складає комплексні заходи щодо досягнення на робочих місцях встановлених норм з ОП, а також розділ "Охорона праці" в колективному договорі (г)забезпечує дотримання правил і норм техніки безпеки в приміщеннях; експлуатацію і утримання території, будівель і споруд у відповідності з вимогами техніки безпеки і виробничої санітарії; безпечний рух людей і транспорту на території закладу

79. В якому віці людина найбільш стійка до іонізуючого випромінювання?:

(а)15-20 років; (б)25-30 років; (в)40-50 років; (г)60-70 років

80. Який рівень випромінювання радіочастотною енергією допускається для мобільних телефонів за міжнародними стандартами?

(а)0,5 Вт/кг; (б)1 Вт/кг; (в)1,6 Вт/кг; (г)3 Вт/кг

81. Адміністративна відповідальність включає

(а)накладання штрафних санкцій (б)догану або звільнення з роботи (в)включає звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, або притягнення до виправно-трудових

(г)відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку

82. Самозаймання, яке є результатом хімічної взаємодії речовин називається

(а)мікробіологічним; (б)хімічним; (в)тепловим; (д)спалаховим

83. При якому рівні вологості людина значно легше переносить високу або низьку температуру?

(а)дуже високому; (б)високому; (в)низькому.

84. При значних вологовтратах рекомендують пити підсолену воду, яка:

(а)запобігає згущенню крові; (б)сприяє утриманню вологи в організмі;

(в)підвищує працездатність; (г)всі вищезазначені варіанти вірні.

85. Стан об'єкта, при якому з встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та поширення пожежі до дії на людей небезпечних факторів, а також: забезпечення захисту матеріальних цінностей це

(а)пожежна безпека (б)електробезпека (в)пожежна небезпека об'єкта (г)техніка безпеки

86. Матеріальна відповідальність підприємства включає

(а)звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, або притягнення до виправно-трудових

(б)накладання штрафних санкцій (в)відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку (г)відшкодування грошових збитків підприємству або органам соціального забезпечення, стягнених з заробітної плати адміністративної особи в разі нещасного випадку з працівником, якому ці органи відшкодували непрацездатність, котра настала з вини адміністративної особи

87. Тепло хімічних реакцій, адсорбції, мікробіологічних процесів, тертя належать до

(а)відкритих джерел запалювання (б)скритих джерел запалювання (в)факторів пожежі

(г)небезпечних факторів

88. Електромагнітні хвилі яких частот більш небезпечні для здоров’я людини?

(а)високі і дуже високі; (б)середні; (в)довгі

89. Як змінюється опір електричному струму тіла людини в залежності від зволоження?:

(а)збільшується; (б)зменшується; (в)залишається незмінним;

90. Сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здійснюють вплив на здоров 'я і працездатність людини в процесі праці це

(а)безпека праці (б)умови праці (в)безпека виробничого устаткування (г)охорона праці

91. Професійне захворювання це

(а)раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, в наслідок якого заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть (б)ситуація підвищеної можливість виникнення нещасливого випадку (в)патологічний стан людини, який зумовлено працею і пов'язано з перенапруженняморганізму чи дією шкідливих виробничих факторів

(г)порушення анатомічної цілісності організму людини чи його функцій в наслідок дії виробничих факторів

92. Простір, в якому існує можливість впливу на працюючого небезпечних і/чи шкідливих виробничих факторів це

(а)виробниче приміщення (б)робоча зона (в)робоче місце (г)небезпечна зона

93. Сукупність властивостей (показників), що характеризують здатність матеріалів (речовин) до виникнення і поширення горіння це – пожежовибухонебезпека

(а)техніка безпеки (б)пожежна небезпека матеріалів (речовин) (в)електробезпека (г)пожежна небезпека об'єкта

94. Яка напруга вважається безпечною для людини незалежно від опору шкіри органів та сили струму ?:

(а)12 В; (б)32 В; (в)55 В; (г)110 В

95. Вагітним жінкам згідно з медичним висновком:

(а)знижуються норми виробітку без збереження середнього заробітку;

(б)переводяться на іншу роботу, що виключає вплив негативних чинників без збереження середнього заробітку; (в)знижуються норми виробітку або ж вони переводяться на іншу роботу, що виключає вплив негативних виробничих чинників, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою

96. Який шлях проходження струму через тіло людини вважається самим небезпечним?:

(а)голова – руки; (б)голова – ноги;[ (в)нога – нога;

97. Які наявні ознаки не відповідають умовам з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом?

(а)струмопровідний пил, що вкриває провідники та проникає в машини і апарати;

(б)можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі або виробничого обладнання; (в)наявність струмопровідних підлог;

(г)сухе приміщення без наявності струмопровідного пилу; (д)приміщення, де обладнання, стіни, підлога вкриті вологою

98. Кримінальна відповідальність включає

(а)відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку

(б)звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, або притягнення до виправно-трудових

(в)відшкодування грошових збитків підприємству або органам соціального забезпечення, стягнених з заробітної плати адміністративної особи в разі нещасного випадку з працівником, якому ці органи відшкодували непрацездатність, котра настала з вини адміністративної особи

(г)догану або звільнення з роботи

99. Якому значенню повинен відповідати опір захисного заземлення щоб захистити людину від враження електричним струмом?

(а)не більше 2 Ом; (б)не більше 4 Ом; (в)не більше 8 Ом; (г)не більше 16 Ом

100. Травма, викликана впливом електричного струму чи електричної дуги це

(а)професійне захворювання (б)електротравма (в)виробнича травма (г)травма

101. Концентрації, які при щоденній (крім вихідних дні (в)роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості (але не більш 41 години у тиждень) протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань чи погіршення стану здоров'я, які виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи чи у віддалений термін життя сучасного та наступних поколінь це

(а)гранично припустимий рівень виробничого фактора (б)шкідливий виробничий фактор

(в)гранично припустимі концентрації (г)шкідлива речовина

102. Куди зараховується стаж роботи працівника під час перебування ним на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві?

(а)до стажу роботи для призначення пенсії за віком; (б)до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах; (в)всі вищезазначені варіанти вірні

103. Якої межі не може перевищувати розмір відшкодування моральної шкоди?

(а)50 мінімальних розмірів заробітної плати; (б)100 мінімальних розмірів заробітної плати;

(в)200 мінімальних розмірів заробітної плати; (г)300 мінімальних розмірів заробітної плати;

(д)500 мінімальних розмірів заробітної плати

104. Яка концентрація СО вважається смертельною через 5-10 хв?:

(а)6 мг/л; (б)10 мг/л; (в)25 мг/л; (г)50 мг/л;

105. Якої межі, згідно КЗпП, не може перевищувати тривалість робочого часу для осіб, що працюють у шкідливих умовах, на тиждень?

(а)24 год; (б)36 год; (в)40 год; (г)41 год;

106. Яка температура при пожежі в приміщеннях вважається небезпечною для людини?

(а)не нижче 100° С; (б)не нижче 80° С; (в)не нижче 55° С

107. Фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми чи іншому раптовому різкому погіршенню здоров 'я це

(а)шкідлива речовина (б)пожежонебезпечні фактори (в)небезпечний виробничий фактор

(г)шкідливий виробничий фактор

108. Ендотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виникненням полум'я та (або) випромінюванням світла та (або) виділенням диму це

(а)загоряння (б)пожежа (в)вибух (г)горіння

109. Ультрафіолетове випромінювання якого діапазону найменш шкідливе для організму?:

(а)400-320 нм; (б)320-275 нм; (в)275-180 нм

110. Які матеріали під дією вогню або високої температури спалахують, тліють або обвуглюються й продовжують горіти, тліти або обвуглюються за наявності джерела запалювання а після його вилучення горіння або тління припиняється?

(а)негорючі; (б)важкогорючі; (в)горючі

113. Якій температурі відповідає червоний та темно-червоний колір полум’я на пожежі?

(а)550° – 700° С; (б)900° – 1100° С; (в)1400° С і більше

114. Адміністративна відповідальність включає

(а)накладання штрафних санкцій (б)догану або звільнення з роботи; (в)включає звільнення з посади, або штраф, або позбавлення волі, або притягнення до виправно-трудових; (г)відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку

115. Які рідини належать до категорії легкозаймистих?

(а)бензин; (б)ацетон; (в)дизельне паливо; (г)рослинні олії

116. Який колір використовується на сигнальних знаках для привернення уваги працівників, коли треба дати інформацію про заборону та явну небезпеку?:

(а)червоний; (б)жовтий; (в)зелений; (г)синій

117. Що відноситься до системи попередження пожеж?;

(а)попередження утворення горючого вибухонебезпечного середовища та утворення в горючому середовищі джерел запалювання та ініціювання вибуху; (б)підтримування температури горючого середовища нижче максимально допустимої щодо горючості; (в)зменшення об’єму горючого середовища нижче максимально допустимого щодо горючості, тобто забезпечення пожежної безпеки технологічного процесу, обладнання, електроустановок, систем опалення й вентиляції; (г)підтримка тиску в горючому середовищі нижче максимально допустимого щодо горючості; (д)всі вищезазначені варіанти вірні

118. Які існують способи припинення процесу горіння?

(а)припинення надходження кисню до осередку горіння; (б)розбавляння повітря негорючими газами; (в)зменшення температури горючої речовини до рівня, нижчу за температуру спалахування; (г)зниження концентрації горючих речовин шляхом додавання негорючих матеріалів; (д)механічний зрив полум’я сильним струменем води, порошку чи газу; є) всі вищезазначені варіанти вірні;

119. Вогнезахист це

(а)комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі (б)зниження пожежної небезпеки матеріалів і конструкцій шляхом спеціальної обробки; (в)сукупність властивостей (показників), що характеризують здатність матеріалів (речовин) до виникнення і поширення горіння (г)система організаційних і технічних заходів та засобів, які запобігають впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів

120. Який вид ураження електрострумом найнебезпечніший для організму?:

(а)механічний, коли відбувається скорочення м’язів і як наслідок розрив кровоносних судин, м’язів, сухожилків, що може спричинити вивих суглобів і перелом кісток; (б)електрофтальмія, коли при горінні електродуги відбувається ураження ультрафіолетовим випромінюванням зовнішніх оболонок очей; (в)термічний, коли при проходженні струму великої сили відбувається термічне враження і як наслідок тканини висушуються, обвуглюються і навіть безслідно згорають; (г)електричний удар, при якому відбуваються порушення роботі внутрішніх органів

121. Система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці це

(а)охорона праці (б)безпека праці (в)умови праці (г)безпека виробничого устаткування

122. Яка концентрація СО2 при використанні засобів інертного пожежогасіння необхідна для задовільного ефекту пожежогасіння?

(а)15%; (б)25%; (в)30%; (г)40%;

123. Якої межі, згідно КЗпП, не може перевищувати тривалість робочого часу для робітників і службовців, на тиждень?

(а)24 год; (б)36 год; (в)40 год; (г)41 год

124. Стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів це

(а)умови праці (б)безпека виробничого устаткування (в)охорона праці (г)безпека праці

125. З розрахунку на яку площу території об’єкта необхідно встановлювати пожежні щити з усіма необхідними засобами первинного пожежогасіння?

(а)5000 м2; (б)6000 м2; (в)10000 м2;

126. Патологічний стан людини, який зумовлено працею і пов 'язано з перенапруженням організму чи дією шкідливих виробничих факторів це (а)захворювання (б)нещасний випадок на підприємстві (в)професійне захворювання (г)виробнича травма

127. Коли може виникати враження людини електрострумом?

(а)при наближенні на небезпечну відстань до неізольованих струмопровідних частин електроустановки під напругою; (б)якщо людина доторкнулася до металевих корпусів електрообладнання, що перебуває під напругою в результаті ушкодження електричної ізоляції; (в)коли потрапила під „крокову” напругу, що виникає в місцях розтікання струму в землі; (г)доторкнулася до однієї або двох фаз електроустановки під напругою; (д)доторкнулася до накопичувачів енергії, що відключені від мережі (батареї конденсаторів, кабельні чи повітряні лінії); (д)всі вищезазначені варіанти вірні

128. Комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі це (а)система запобігання пожежі (б)система пожежного захисту (в)пожежна профілактика (г)пожежна небезпека

129. Як називається дія струму що викликає електроліз органічної речовини і крові, які просочують тканини організму? (а)термічна; (б)хімічна; (в)механічна; (г)біологічна;

130. Який основний недолік вогнегасників з порошковим гасінням?:

а) злежування порошку;б) низька ефективність гасіння вогню; в) суміш що утворюється при виході з вогнегасника небезпечна для здоров’я людини

(д)3 місяців

131. З розрахунку на яку площу території об’єкта необхідно встановлювати пожежні щити? а) 5000 м2; б) 6000 м2;в) 10000 м2

132. Який середній час роботі вуглекислотного вогнегасника об’ємом 8л?

(а)близько 20 сек; (б)близько 40 сек; (в)близько 60 сек; (г)близько 90 сек;


 
© 2011 Онлайн коллекция рефератов, курсовых и дипломных работ.