Дипломная работа: Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП "Втп "ВОДА")

Дипломная работа: Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП "Втп "ВОДА")

Реферат

Об’єкт дослідження - Комунальне підприємство “Виробничо-технологічне підприємство “ВОДА”.

Мета дипломної роботи – дослідження механізму антикризового управління та розробка й обґрунтування практичних заходів щодо підвищення ефективності роботи КП “Втп “ВОДА” та виходу його із кризового стану.

Методи дослідження – теоретичного узагальнення; аналізу і синтезу; ряди динаміки; статистичного аналізу; порівняльний аналіз; метод абсолютних, відносних і середніх величин; табличний, графічний метод;

У дипломній роботі розкриті теоретичні аспекти антикризового управління на підприємстві, визначено сутність та особливості розвитку антикризових процесів, наведені основні форми, методи та алгоритми системи антикризового управління. Проведений аналіз виробничо-господарської діяльності КП “Втп “ВОДА” за 2004-2006 рр.

У ході виконання проектного розділу запропоновано впровадити такі заходи: зниження собівартості продукції за рахунок адресної санації ділянок водоводу №2, на загальну суму 7389,955 тис. грн.; розглянутий проект зниження обсягів дебіторської заборгованості споживачів послуги холодного водопостачання, шляхом оптимізації роботи сервісних центрів КП “Втп ”ВОДА”, на загальну суму 2543,57 тис. грн., а також запропоновано проект зі зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами, на загальну суму 3149,04 тис. грн. Впровадження проектів планується згідно з їх етапів та технологічного регламенту за кошти державного та міського бюджетів.

Вступ

Україна є країною з ринковою економікою, такий статус офіційно надано нашій країні з 1 грудня 2005 року Євросоюзом, а з 17 лютого 2006 року Сполученими Штатами Америки. Отже, Україна вступає в нову фазу свого розвитку, що характеризується розширенням спектра ринкових перетворень, пошуком нових ефективних методів досягнення конкурентноздатності у світі, створенням нового механізму міжнародного партнерства нашої держави в глобальних процесах сучасності. Теперішні реалії переходу України до нового етапу становлення ринкових відносин характеризуються недостатнім рівнем готовності економіки нашої країни до впровадження високоефективних форм фінансово-економічного співробітництва. Останнім часом ця проблема є досить відчутною. Це пояснюється новими ринковими вимогами фахової спеціалізації та досвіду управління економічною діяльністю у сучасних умовах. Разом з тим, відкриття кордонів та розвиток ринкової економіки в Україні призводить до зростання конкуренції на внутрішньому ринку, що негативно впливає на діяльність українських підприємств, непристосованих до діяльності в умовах ринку.

Слід зауважити, що у країнах з ринковою економікою щорічно сотні тисяч підприємств припиняють свою діяльність, втративши актуальність внаслідок не відповідності виробничого й інтелектуального потенціалу запитам в першу чергу індустрії. Криза неефективних підприємств - це нормальне явище ринкової економіки, проте, варто відзначити, що важливою тенденцією залишається істотний вплив багатьох факторів і категорій, пов'язаних зі слабкою зацікавленістю державного сектору цими питаннями в Україні і тому це є погрозою для ефективного ведення бізнесу. Таким чином, дослідження функціонування механізму управління підприємством яке знаходиться у кризовому стані в умовах ринкової економіки та пошук шляхів його вдосконалення надзвичайно актуальні.

Специфікою розвитку кризових явищ на вітчизняних підприємствах є перехід від командно-адміністративної системи управління до ринкової, неадекватні наслідки впровадження ринкових взаємовідносин, а також, складна політична і законодавча ситуація, але зрозуміло, що у будь-якому випадку, на розвиток бізнесу впливають, не лише ці фактори. Багато економічних реформ, проведених в ході переходу від командно-адміністративної до ринкової моделі господарювання, не враховували специфічні особливості структури і взаємозв'язки галузей економіки України, супроводжувались зміною умов і принципів функціонування підприємств, слід зауважити, що основні причини і механізми розвитку кризи розкриті в неповному обсязі, це ускладнює розробку правильних економічних способів виходу з кризи.

Об’єктом даного дослідження є КП “Втп “ВОДА”

Предметом дослідження є аналіз фінансово-господарського стану КП “Втп “ВОДА” та антикризове управління його діяльністю.

Метою даного дослідження є проведення аналізу фінансово-господарського стану КП “Втп “ВОДА” та розробка й обґрунтування практичних заходів щодо підвищення ефективності роботи КП “Втп “ВОДА” на виходу його із кризового стану.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:

- проведений теоретичний аналіз та узагальнено підходи стосовно визначення понять „криза” та „антикризове управління” на макро- та мікрорівні;

- досліджено та систематизовано основні показники, що є ознаками кризового стану підприємства;

- досліджено основні механізми та інструментарії подолання кризи на мікро- (підприємство) та макро- (держава) рівнях та проведено систематизацію;

- проведений техніко-економічний та фінансовий аналіз господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”;

- сформульовані і розроблені пропозиції щодо антикризового управління діяльністю КП “Втп “ВОДА”.

Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для з’ясування та уточнення сутності поняття „криза” та „антикризове управління”, статистичного аналізу – для вивчення, групування, виявлення тенденцій видозмін чинників що впливають на виникнення кризових явищ на мікро- та макрорівнях, табличний – для представлення розрахунків і конкретних результатів, графічний – для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного зображення теоретичних і практичних положень дослідження, фінансово-економічний - для дослідження господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”. Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп’ютерних технологій та програмного забезпечення (Ms Word, Ms Excel, Statistica).

Окремі і загальні теоретичні положення проведеного дипломного дослідження оприлюднено на Всеукраїнській міжвузівській науковій студентські конференції “Проблеми економіки, управління та розвитку підприємств в сучасних умовах”.

Розділ 1. Обґрунтування актуальності обраної теми

1.1 Кризи, їх класифікації та причини виникнення

В умовах ринкової економіки постійно виникають кризові ситуації як для окремих суб'єктів господарювання, так і для системи в цілому. Часто у відповідь система сама виробляє адекватні механізми, що спочатку проходять апробацію на практиці, а потім обґрунтовуються теоретично. Практика свідчить: оздоровлення будь-якого підприємства шляхом застосування антикризового управління фактично відбувається із застосуванням всіх елементів управлінської системи, у цьому головна особливість українських підприємств. Виходячи з положення, що склалося в Україні, найбільший інтерес представляють причини та наслідки появи кризових ситуацій, а також заходи з їх усунення (антикризове управління).

Перш, ніж обговорювати питання присвячені організації процесу управління підприємствами, що знаходяться в кризовому стані, треба визначитися з термінологією, бо вона є не лише джерелом алгоритмів антикризового управління, але й інформативною системою. Питання розробки окремих аспектів антикризового управління розкрито у роботах багатьох учених-економістів: Короткова Є.М. [1], Василенко В.А., Мірошника І.Є. [2], Максимова О.Б. [3] та ін.

Поняття „криза” у толковому словнику Даля визначається як перелом, або переворот. Відомі російські лінгвісти Ожегов С.І., Шведова Н.Ю., пов`язували термін „криза” з протиріччями в розвитку суспільства, розладі економічного життя, скрутного важкого положення.

На макроекономічному рівні (держава) поняття „криза” зазвичай розуміється як спад кон’юнктури, виробництва, інвестицій, зайнятості. Представники макроекономіки відомі світові науковці і економісти (Брігхем Ю., Гапенські Л., Ван Хорн Дж., Шарп У., Кейнс Дж. та ін.) у своїх наукових працях пов`язують поняття „криза” на макрорівні, із загальними циклічними коливаннями в економіці країни. Теорії економічних циклів Кондратьєва М. і Кейнса Дж. розкривають основні закономірності, періодичність і структуру циклів [52].

На мікрорівні (підприємство) за думкою Ростоу У., Леві Л., Фішера І., “криза” визначається, як порушення у сфері грошово-кредитних відносин на підприємстві [52]. У той же час, як Фомін Я. [25], Захарченко В. [26], Балабанов І, [33] вважають, що поняття “криза” відноситься лише до процесів макроекономічного розвитку, а в масштабах фірми чи підприємства, існують тільки більш-менш гострі проблеми, викликані помилками чи непрофесіоналізмом управління, але якщо з цих позицій розглядати внутрішньо-фірмове управління, то при розробці, наприклад, стратегії її розвитку немає необхідності передбачати і враховувати можливість кризи, з іншого боку виникнення кризи на макроекономічному рівні, також, є наслідком невірного стратегічного вектору, обраного урядом, а отже, помилковим управлінням на макроекономічному рівні.

Нині, на більшості українських підприємств основу виробництва складає застаріле і зношене устаткування. Результат - низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції в порівнянні з закордонними аналогами. В економічному змісті на мікро- рівні “криза” означає дефіцит коштів для підтримки поточної господарської (виробництво) і фінансової потреб в оборотних коштах [8-10].

Слід зауважити, що кризи не обов'язково є руйнівними, вони можуть протікати з визначеним ступенем гостроти. Настання криз викликається не тільки суб'єктивними, але й об'єктивними причинами, самою природою соціально-економічної системи. Практика показує, що кризи неоднакові не тільки зі своїх причин і наслідків, але і за самою своєю суттю. Необхідність у розгалуженій класифікації криз пов'язана з диференціацією засобів і способів управління ними. Якщо є типологія і розуміння характеру кризи, з'являються можливості зниження її гостроти, скорочення часу і забезпечення безболісності протікання Класифікаційні ознаки реальної кризи можуть розглядатися і як її параметри, що визначають оцінку ситуації, розробку і вибір оптимальних управлінських рішень. Небезпека кризи існує завжди, тому дуже важливо знати ознаки настання кризових ситуацій і оцінювати можливості їхнього розв'язання [12].

Основні характеристики кризи диференціюються за: типологічною приналежністю, масштабом, проблематикою, гостротою; галуззю розвитку, причинами, можливими наслідками та фазами прояву кризи [17].

За масштабами прояву кризи поділяють на загальні і локальні кризи, загальні кризи охоплюють соціально-економічну систему у цілому, локальні - тільки частину її.

За формою прояву кризи також можуть бути передбачуваними (закономірними) і несподіваними (випадковими). Передбачувані кризи настають як етап розвитку, вони можуть прогнозуватися і викликаються об'єктивними причинами нагромадження факторів, пов'язані з виникненням кризи можуть бути потреби реструктуризації виробництва, зміна структури інтересів під впливом науково-технічного прогресу. Несподівані кризи часто бувають результатом грубих помилок в управлінні, чи будь-яких природних явищ.

Різновидом передбачуваних криз є циклічна криза (звичайно, у тому випадку, якщо відома і вивчена природа кризи і її характер), вона може виникати періодично і має відомі фази свого настання і протікання. За фазами прояву існують також кризи явні і латентні (сховані). Перші протікають помітно і легко виявляються, другі є схованими, протікають відносно непомітно і тому є найбільш небезпечними. За гостротою прояву кризи, також, бувають глибокими і легкими. Глибокі, гострі кризи часто ведуть до руйнування різних структур соціально-економічної системи, вони протікають складно і нерівномірно. Легкі, м'які кризи протікають більш послідовно, їх можна передбачити, ними легше керувати.

Важливу роль у кризових ситуаціях відіграє фактор часу, залежно від чого, уся сукупність можливих криз на групи, затяжних і короткочасних криз. Фактор часу в кризових ситуаціях відіграє важливу роль. Затяжні кризи, як правило, проходять болісно і складно.

За проблематикою можна виділити макро- і мікро кризи. Макро кризі властиві досить великі обсяги і масштаби проблематики. Мікро криза захоплює тільки окрему проблему чи групу проблем. Особливістю кризи є те, що вона, будучи навіть локальною чи мікро- кризою, як ланцюгова реакція, може поширюватися на всю систему чи всю проблематику розвитку, тому що в системі існує органічна взаємодія всіх елементів, і проблеми не зважуються окремо.

Причини криз, можуть бути різними. Зовнішні причини кризи пов'язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні. Звичайно всі перераховані вище фактори можуть лежати в основі кризи підприємства, але більший вплив на стан підприємства роблять управлінські фактори.

Поняття "криза" найтіснішим чином пов'язане і з поняттям "ризик", що тією чи іншою мірою впливає на методологію розробки будь-якого управлінського рішення. Ризик з одного боку виступає синонімом поняття кризи, а з другого це ймовірність виникнення збитків, або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом. Визначення ризику залежить від сфери діяльності його застосування.

З позиції фінансової діяльності підприємства поняття ризику та кризи, розглядаються, як дві суміжні фінансові категорії, а тому можна стверджувати, що криза (ризик) – це ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом у конкретному часовому проміжку чи періоді тощо [4, 6, 12].

В господарській та фінансово-економічній діяльності суб`єкта, як визначено у Фінансовому словнику, під ризиком розуміють “усвідомлену можливість небезпеки виникнення не передбачуваних втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв`язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Вимірюють частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня втрат ”. З позиції економічної безпеки, вважається, що в певному розумінні ризик є нічим іншим, як мірою економічної безпеки в діяльності підприємства. Аналіз досвіду та результатів функціонування українських підприємств є підставою для виділення таких основних груп ризик-факторів [19, 20] підприємницької діяльності.

При цьому слід мати на увазі, що: ризик має свої специфічні ознаки, такі як: є конкретним явищем, має вірогідний характер; може бути виміряним та оціненим; має конкретну форму прояву, пов`язану з певним об`єктом; є невід`ємним елементом фінансово-економічних відносин. Наявність ризику передбачає здійснення антикризової діяльності, формами якої є компенсація, репресія, превенція.

Кризове явище, що з'явилося, не тільки має тенденцію до розширення з кожним новим господарським циклом, але і породжує нові супутні йому негативні явища, що можуть викликати головний збиток. Тому, чим раніше будуть застосовані антикризові механізми за рахунок нових технічних засобів і інформаційних технологій, тим більшими будуть можливості великими відновлення і стабілізації підприємства. Основним документом системи управління кризами бізнесів-процесів є карта криз [20, 21, 22] (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 - Карта ідентифікаторів кризових явищ

Вплив криз краще відображати не через створення робіт, що відповідають кризовим подіям, за допомогою моделювання їх можливих наслідків моделюванням їхніх можливих наслідків. Існує три формули, що враховують показники погроз і витрати на обробку криз.

Витрати на управління антикризовими програмами виражається як сума втрат і витрат на обробку ідентифікованих криз плюс сума втрат і витрат на обробку не ідентифікованих криз. Значення ефекту управління кризами визначається різницею прогнозованого ефекту і фактичних витрат на керування кризами. Слід зазначити, що на початкових етапах використання даної методики ефект від неї може показатися не досить значним, проте за час використання найбільш діючих методів профілактики і боротьби з наслідками числове значення показника ефекту управління кризами буде, безсумнівно, зростати [22,23].

1.2 Кризовий стан підприємства та його ознаки

Відомо, що стан підприємства характеризується трьома основними показниками: станом виробничих фондів, рівнем менеджменту і маркетинговою політикою. У країнах з розвинутою ринковою економікою кризове чи "падаюче" підприємство - це виробництво, де один з цих показників не відповідає вимогам і стану ринку. В Україні, як правило, на кризовому виробництві всі погано в комплексі. Тому на даному етапі розвитку вітчизняної економіки дуже важливим є питання визначення поняття “кризового стану підприємства” та виявлення основних його ознак, що властиві українським умовам господарювання. [13, 14]

Загальним проблемам управління бізнес-процесами підприємства в умовах „кризового стану” присвячені роботи Хотомлянського А, Черната Т., Северіна А., Любушина М., Ляшева В. 13, 16] та багатьох інших. Відомі відчизняні економісти Лігоненко Л. [20] Терещенко О. [21], розглядають термін “кризовий стан” як безпосередню погрозу існування підприємства.

Загрозі “кризового стану” підприємства притаманні два аспекти - зовнішній і внутрішній. Зовнішній полягає в здатності підприємства мобілізувати необхідний обсяг оборотних коштів для виконання своїх зобов'язань перед кредиторами. Внутрішній - у здатності забезпечити обсяг оборотних коштів, необхідних для ведення господарської діяльності. Підтримка величини оборотних коштів на відповідному рівні здійснюється за рахунок грошових і еквівалентних їм ресурсів підприємства [20].

З позицій стратегічного менеджменту „кризовий стан підприємства”[33] обумовлений втратою бізнес-концепції підприємства щодо створення реальної довгострокової конкурентної переваги.

З позиції маркетингової діяльності, у останній час термін „кризовий стан підприємства”, обумовлений посиленням конкурентної боротьби і різкого загострення проблем збуту продукції. В цих умовах виробники змушені пристосовуватися до вимог ринку і в той же час здійснювати регулюючий вплив на формування таких вимог.

З позицій фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його нездатності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності, зменшенні його ринкової вартості або падінні курсу його акцій, а також максимізації ризику неплатоспроможності [48]. Недостатність коштів для фінансового забезпечення поточної діяльності можна відобразити у вигляді нерівності [27,28]:

Поточна фінансова потреба в оборотних коштах (ПФП) визначається як сума майбутніх на момент розрахунку формули виплат по поверненню боргів (включаючи відсотки по них), а також штрафів і пені (у випадку прострочених платежів) за планований період. Покривається вона коштами прийнятними для кредиторів по змісту й умовах взаємо залікових операцій.

Поточна господарська потреба в оборотних коштах (ПГП) являє собою різницю між сумою виробничих і невиробничих витрат на планований період, з одного боку, і обсягом виробничих запасів підприємства в межах розмірів, передбачених кошторисом, з іншої.

Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабний кризового стану підприємства три принципових характеристики (таблиці 1.2):

Таблиця 1.2 - Масштаби кризового стану підприємства і можливі шляхи виходу з нього

Критерії формування таких характеристик, а також найбільш адекватний спосіб реагування і застосування захисних фінансових механізмів. Такий аналіз дозволить скласти базу даних типових сценаріїв економічної поведінки в умовах кризових ситуацій, що буде сприяти оперативності та збільшенню антикризового управління.

Таким чином, ідентифікація масштабів кризового стану підприємства дозволяє визначити принциповий напрямок використовуваних форм і методів його фінансового оздоровлення [21].

У ході діяльності підприємства його стан може змінюватися як в кращій, так і в гірший бік. У самій найнесприятливішій ситуації стан може стати кризовим. Щоб запобігти погіршення стану підприємства і не допустити банкрутства, за дослідженнями Кожанової Є., Отенко І. необхідно досліджувати причини такого погіршення [38]. Ковальов В. [11], Коюда О. [12], ін. [35, 30, 27], у своїх наукових працях першорядне значення у визначенні та кризового стану приділяють закономірностям руху основного капіталу, техніки, інноваційним процесам. Але це більш класичний підхід до визначення джерел кризових явищ на макрорівні, а тому в сучасних умовах розвитку України як самостійної держави з ринковою економікою, він може використовуватись лише частково.

Криза в будь-якій сфері діяльності підприємства може привести до кризових явищ та появи чинників, здатних викликати збої в нормальному режимі діяльності підприємства, що може викликати неплатоспроможність, а потім і призвести до банкрутства. З метою уникнення кризових ситуацій у діяльності підприємства, важливе значення має діагностика кризових явищ у різних сферах його діяльності.

При оцінці фінансового стану підприємства необхідно використовувати деякий вимірник, що дозволяє на якісному рівні оцінити підприємство і зробити висновок про стадію його “кризового стану”, платоспроможність, або про неплатоспроможність Відповідно до ст. 1 Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" [53, 18]. Для цих цілей Василенко В. [22], Терещенко О. [21] у своїх наукових працях використовують поняття “якість фінансового стану”.

Якість фінансового стану - комплексна якісна характеристика підприємства, що свідчить про ступінь його платоспроможності у момент аналізу. Вимір якості фінансового стану ці науковці у своїх наукових виданнях пропонують робити не по фінансовій звітності, а лише на підставі аналізу договорів підприємства і зіставлення графіка платежів по кредитах з календарем.

Для того щоб визначити якість фінансового стану підприємства, економісти Василенко В. [22], Терещенко О. [21], пропонують використовувати кілька ступенів якості: платоспроможне підприємство; передкризове підприємство; кризове підприємство; неплатоспроможне підприємство (після рішення Господарського Суду) [18].

Критерієм віднесення до певного ступеня якості є наступні умови (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 - Критерії ступеня якості фінансового стану підприємства

При виявленні на етапі попереднього аналізу ознак “кризового стану”, неплатоспроможності необхідно застосовувати комплекс антикризових заходів щодо повернення підприємства до платоспроможності. Для цих цілей проводиться комплексний аналіз якості фінансового стану.

Для дослідження причин кризового стану підприємства Тарасенко Н. [27], та Ковальов А. [29], пропонують проводити фінансовий аналіз стану підприємства. Схема аналізу (рисунок 1.1) являє собою ієрархічну систему, що включає різні методи аналізу з використанням апарата експертних оцінок для пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем кризового підприємства.

Рисунок 1.1 - Комплексний аналіз якості фінансового стану

Алгоритм розрахунку й оцінки показників формального аналізу, причин неплатоспроможності підприємства запропонований економістами Джулій Л., Горнєвою С. [40] (рисунок 1.2). За допомогою головних показників діяльності підприємства оцінюється фінансовий стан підприємства, його фінансові результати, а також ефективність витрат і ресурсів.

Рисунок 1.2- Алгоритм розрахунку й оцінки формальних показників

Українські економісти Деренська Я. [10], Копитова В. [5]. та ін. пропонують розширити поняття кризової ситуації і розмежувати поняття кризи і неплатоспроможності (банкрутства).

Існують різні методи оцінки загрози банкрутства, зокрема, експрес-діагностика, що включає аналіз платоспроможності фінансової стійкості, рентабельності та діловій активності підприємства. Як відзначає ряд авторів: Георцина В., Дмитрієва В. [22], Градов А. [23], найбільш об'єктивними й адекватно відбивають реальні процеси на підприємстві є широко розповсюджені методи інтегральної оцінки загрози банкрутства.

До них відносяться: моделі для оцінки ризику банкрутства Альтмана [3], чотирьохфакторна модель прогнозування банкрутства Тоффлера Т. [4], модель очікуваної частоти банкрутства [31], комплексна однокритеріальна оцінка фінансового стану підприємства Бівера У., метод комплексного фінансового аналізу стану підприємства і ризику банкрутства Хотомлянського А. [16].

Вітчизняні українські економісти Покропивний С., Колот В., Лігоненко Л. [6], Терещенко О. [21] та ін. у аналізі останніх досліджень і публікацій виділяють три стадії розвитку кризової ситуації на підприємстві.

Виходячи з даних критеріїв, можна стверджувати, що більшість українських підприємств знаходиться на пізній стадії кризової ситуації, у зв’язку з чим виникає необхідність удосконалення методів, прийнятих у вітчизняній теорії і практиці антикризового управління.

Стадії розвитку кризових ситуацій на підприємстві визначають та обґрунтовують, які також визначають зміст, наслідки та необхідні заходи для їх усунення:

Перша - зниження обсягів прибутку (криза в широкому значенні). Наслідком цієї фази є погіршення фінансового стану підприємства, скорочення джерел і резервів розвитку. Вирішення проблем проблеми може стати як застосування стратегічного (перегляд стратегії, реструктуризація підприємства), так і зміни тактичного управління (зниження витрат, підвищення продуктивності).

Друга - збитковість виробництва. Наслідок - зменшення резервних фондів підприємства (якщо такі є в наявності, і інакше настає третя фаза). Вирішення проблеми є в області застосування управління, що реалізується, як правило, через реструктуризацію підприємства.

Третя - виснаження чи відсутність резервних фондів. На погашення збитків підприємство направляє частину оборотних коштів і тим самим переходить у режим скороченого відтворення. Реструктуризація вже не може бути використана для вирішення проблеми, тому що відсутні засобу на її проведення. Потрібні оперативні заходи для стабілізації фінансового стану підприємства і пошук засобів на проведення реструктуризації, інакше криза переходить у четверту фазу.

Четверта - неплатоспроможність. Підприємство досягло того критичної межі, коли немає засобів профінансувати навіть скорочене відтворення та (або) платити по попереднім зобов'язаннях. Виникає загроза припинення виробництва та (або) банкрутства. Необхідні екстрені заходи з відновлення платоспроможності підприємства та підтримки виробничого процесу [21].

1.3 Система антикризового управління на підприємстві

Останнє десятиліття в Україні практика ефективного використання теоретичних результатів і досвіду західної школи фінансового менеджменту зіштовхувалася з об'єктивними економічними труднощами перехідного періоду: нерозвиненістю ринкових механізмів; недосконалістю нормативно-правової бази; слабким інформаційним забезпеченням інвестиційного процесу; факторами обумовленими загальною нестабільністю економічної і політичної ситуації – що є причинами розвитку кризових явищ в Україні.

Нестабільність ринкової економіки, і тим більше, окремих її частин, зміна обсягів виробництва і збуту, значне падіння виробництва, що характеризується як кризова ситуація, слід розглядати не як збіг незадовільних ситуацій, а як деяку загальну закономірність властиву ринковій економіці. Кризові ситуації, що виникають в результаті відсутності відповідних профілактичних заходів, можуть призвести до надмірної розбалансованості економіки підприємства.

Основи антикризового управління підприємством у теоретичному й практичному плані потребують сьогодні в Україні подальшої розробки і вдосконалення. У більшості випадків з метою координації та стимулювання бізнес-процесів, що відбуваються в на підприємстві механічно переносяться методи й прийоми антикризового управління, запозичені з країн ринкової економіки, які без урахування особливостей вітчизняних умов важко адаптуються до практичної господарської діяльності [31, 44, 46].

Вітчизняні економісти трактують поняття “антикризове управління” по-різному. Наприклад, Градова А. [24], визначає його як, сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур стосовно до конкретного “підприємства-боржника”. Отенко І. [38] стверджує, що антикризове управління - це управління, що вміщує: передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку. Сутність антикризового управління можна виразити в наступних положеннях (рисунок 1.3).

Практично всі автори відзначають так зване “розшарування” понять антикризового і звичайного управління підприємством, пояснюючи це тим, що на сьогоднішній день вже не вистачає звичайного управління підприємством, яке не в повній мірі може визначити небезпеку та періодичність настання криз, І визначають процес антикризового управління на рівні підприємства.

Балабанов І. [33], Ванькович В. [34], розглядають антикризове управління з погляду проблем фінансів на мікрорівні, тоді як Сайфулін Р. [32], Буряк Г. [30], намагаються розглянути комплекс проблем пов'язаних не тільки з кризою окремого підприємства, але кризою в державних фінансах, в економіці цілому. Економісти, Терещенко О. [31], Коробов М. [42], та ін. приділяють увагу тільки процедурам банкрутства, в рамках закону “Про відновлення платоспроможності чи боржника визнанні його банкрутом” [7], що не дає можливості оцінити весь спектр потенційних мір нейтралізації кризового стану підприємства стосовно до українських умов функціонування.

Однак з аналізу результатів досліджень вітчизняних і закордонних учених [51, 49] випливає, що систематизація основних проблем і механізмів фінансової стабілізації підприємства не дає можливості оцінити весь спектр потенційних мір нейтралізації кризового стану, в українських умов функціонування. Економістами Александровою М., Масловою С., [50] також даний зріз законодавства регулюючого дії антикризового керуючого при застосуванні судових процедур банкрутства і перераховані основні напрямки його дій у рамках антикризового управління.

Ілясов Г. [49], виділяє три послідовних етапи здійснення фінансової стабілізації на підприємстві в умовах кризової ситуації.

Короткочасного усунення неплатоспроможності, на думку Ілясов Г. [50] можна домогтися реалізацією "зайвих" активів підприємства. Сутність фінансової стійкості, на їх думку, полягає в максимально швидкому і радикальному зниженню неефективних витрат. А забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді можливо тільки при збільшенні грошового потоку від основної діяльності підприємства.

На думку Коробова М. [42], “антикризове управління - це управління, у якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи, аналіз його симптомів, заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання його факторів для наступного розвитку”.

З точки зору Дворецької А. [47], антикризовий менеджмент можна визначити у вигляді схеми.

Вітчизняні економісти розходяться в думці щодо моменту початку антикризового управління. Александрова М., Маслова С., [50] вважають, що процес антикризового управління повинен починатися після ініціалізації процедури банкрутства. Тоді як, Ілясов Г. [50] стверджує, що антикризове управління повинне починатися до ініціалізації процедури банкрутства з метою її недопущення.

Введення антикризового управління на українських підприємствах торкається наступних підсистем управління підприємством (рисунок 1.4) [13]:

Схематично процес виходу підприємства із кризи, запропонований Лігоненко Л. [20], Терещенко О. [21], до застосування на українських підприємствах. Процес виходу підприємства з кризи являє собою набір заходів спрямованих на поступове поліпшення якості фінансового стану і переклад підприємства з розряду кризових у розряд платоспроможних. Це досягається в ході реалізації процесу управління неплатоспроможним підприємством в умовах перехідної економіки.

Найдійовішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Термін «санація» походить від латинського „sаnаrе” - оздоровлення, видужання. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розрізняє поняття «санація» та «досудова санація». За Законом, санація розглядається к система заходів, передбачених процедурою провадження справи про банкрутство з метою запобігання ліквідації боржника і спрямованих на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів та капіталу і (або) зміною організаційної та виробничої структури боржника [53]. Санація є одним з напрямів антикризового управління.

Отже, визначивши основні причини та наслідки кризових явищ на підприємстві а також основні ознаки кризового стану можна зробити висновок, що більшість вітчизняних підприємств дійсно знаходяться у кризовому стані і потребують антикризового управління, особливо це стосується підприємств житлово-комунального господарства.

Розділ 2. Характеристика суб’єкта господарювання

2.1 Юридичний статус, мета і предмет діяльності КП “Втп “ВОДА”

Комунальне підприємство “Виробничо-технологічне підприємство “ВОДА” засноване, відповідно до рішення ХХVI сесії Харківської міської ради “Про створення комунального підприємства” від 28.10.04р. №169/04 та Господарського кодексу України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про власність” і інших законодавчих актів України, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Діяльність підприємства здійснюється на підставі положень Конституції та Законів України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Харківської міської ради, рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради, розпорядженнями Харківського міського голови, іншими нормативними актами і цим Статутом.

Юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90.

Генеральний директор: Колотило Віктор Дмитрович

Ідентифікаційний код: 31341854.

Орган реєстрації: виконавчий комітет Харківської міської ради.

Дата реєстрації: 09.11.2004.

Цілісний майновий комплекс КП “Втп “ВОДА” належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Основним видом діяльності КП “Втп “ВОДА” є видобуток, виробництво, обробка питної води, подача, транспортування, розподіл і реалізація усім групам споживачів м. Харкова, перетранспортування і регулювання водних ресурсів для Харківської, Донецької, Луганської областей, технічне водопостачання промислових підприємств.

Метою діяльності підприємства є забезпечення водопостачанням м. Харків та групове водопостачання населених пунктів Харківської області, регулювання водних ресурсів р. Сіверський Донець та перекид водних ресурсів, здійснення заходів щодо поліпшення екологічного стану України.

Основним предметом діяльності підприємства є:

- видобуток, виробництво, обробка питної води, подача, транспортування, розподіл та реалізація;

- здійснення планово – попереджувальних, капітальних та поточних ремонтів;

- технічне водопостачання споживачів;

- здійснення капітального будівництва;

- розробка заходів щодо раціонального використання води та установлення лімітів водоспоживання;

- розробка автоматизованих систем управління технологічними процесами водопостачання з використанням існуючих та розробкою нових технічних засобів і методів оперативного управління;

- видача технічних умов на водопостачання та узгодження проектів;

- розробка проектної документації по розвитку, реконструкції діючих водопровідних споруджень та технологічного устаткування, у тому числі по перекладці водогінних мереж замість технічно зношених;

- проведення дослідницьких і дослідно-конструкторських розробок, створення нових високоефективних технологій для одержання екологічно чистої води, по удосконаленню технологічного устаткування подачі і розподілу води з метою економії усіх видів ресурсів та безпеки водопостачання в екстремальних обставинах.

Основними джерелами централізованого водопостачання м. Харкова та населених пунктів системи групового водопостачання Харківської області є три незалежні джерела розміщені на зазначеній відстані один від одного:

- Печеніжське водосховище на р. Сів. Донець;

- Краснопавлівське водосховище із каналу “Дніпро-Донбас”;

- Артезіанські свердловини глибиною від 80 до 800м.

В комплекс робіт КП “Втп ”Вода” по забезпеченню системи централізованого водопостачання входять:

- регулювання стоку р. Сів. Донець для водозабезпечення Харківської, Донецької та Луганської областей,

- експлуатація Печеніжського водосховища;

- створення водозаборів на джерелах водопостачання;

- обслуговування та експлуатація комплексу насосних та фільтрувальних станцій, резервуарів, систем водогону та розподільчої мережі;

- контроль якості води;

- забезпечення функціонування автоматизованих систем управління технологічними процесами і організаційно-економічними задачами;

- проектно-конструкторські розробки СПКБ АСУВ, система технологічного водопостачання;

- обводнення та регулювання річок Харків, Лопань та Сів. Донець.

КП “Втп “ВОДА” забезпечує цілодобове водопостачання м. Харкова та системи групового водопостачання області. Система групового водопостачання була створена шляхом підключення до магістральних водогонів КП “Втп “ВОДА” населених пунктів (м. Лозова, м. Чугуїв, м. Первомайський, Краснопавлівка, Покотилівка та ін., всього 52). Підключення до системи групового водопостачання вказаних населених пунктів забезпечило їм друге джерело водопостачання питної води. Місто Харків споживає 95% загального обсягу подачі води системою централізованого водопостачання КП “Втп “ВОДА”.

2.2 Аналіз організаційної структури управління КП “Втп „Вода”

Організаційна структура управління відображає внутрішню форму системи управління, тобто сукупність таких елементів, як структурні виробничі підрозділи, розподілення між ними прав та відповідальності. В ній реалізуються різні вимоги до вдосконалення систем управління.

Організаційна структура підприємства (наведена на рисунку 2.1) та її впровадження не являють собою щось постійне, вони постійно змінюються, вдосконалюються, відрізняються багатим різноманіттям, що підтверджено об’єктивними факторами та умовами.

На КП “Втп ”ВОДА” має лінійно-функціональну організаційну структуру управління, вона характеризується тим, що керівник підприємства передає частину своїх обов’язків та уповноважень функціональним заступникам, що дозволяє розподілити адміністративно-управлінську роботу і доручити її найбільш кваліфікованим кадрам та робітникам.

Кожен з функціональних підрозділів підприємства виконує закріплені за ним обов’язки, а саме:

Генеральний директор: Розпоряджується майном підприємства в межах наданих йому прав, укладає договори, у тому числі щодо найму працівників. Видає накази і розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками КП “Втп ”ВОДА”. Директор, в межах своїх повноважень, несе повну відповідальність за діяльність підприємства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і іншого майна підприємства. Відкриває в банках рахунки, користується правом розпорядження засобами підприємства. Під керівництвом генерального директора знаходяться заступник генерального директора з господарсько-правових питань, заступник генерального директора з економічних та фінансових питань, головний бухгалтер, помічник з енерго-ринку, головний інженер та ін. заступники.

2.3 Техніко-економічні показники діяльності КП “ВТП „ВОДА”

Основною задачею комунальних підприємств є найбільш повне та безперервне забезпечення потреб населення конкретним видом послуг. Темпи росту обсягу виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток та рентабельність діяльності підприємства.

Розвиток системи водопостачання є основним напрямком реформування водопостачання і за своїми масштабами і значущістю порівнюється з відродженням водопровідного господарства. На сьогодні 32,4% водопровідних мереж підприємства технічно зношені і з амортизовані (близько 800км), але продовжують експлуатуватись через відсутність коштів на їх заміну.

Загальна довжина водогонів та мереж системи водопроводу – 2471,4 км, з метою зниження нераціональних витрат води затверджена і діє Програма заходів по скороченню втрат води на 2003-2004 роки, а також Програма енерго- та ресурсозбереження КП “Втп “ВОДА” на 2003-2010 роки. Наприклад за період 9 місяців у 2004 році втрати і не облічені витрати води знизились в порівнянні з відповідним періодом 2003 року на 3,13%.Облік споживання води являється важливим етапом у раціональному використанні водних ресурсів. З 2003 року стала значно зростати кількість встановлених водолічильників холодної води на водопровідні вводи, у період з 2004 по 2005 роки продовжує зростати зацікавленість населення у встановленні квартирних приладів обліку холодної води, через що у період 2004-2006рр. помітне зниження видобутку та середньодобового обсягу подачі води у натуральних одиницях. Помітне поступове зростання основних техніко-економічних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства (таблиця 2.1), зокрема у період 2004-2006рр. доходи від корисно відпущеної питної води зросли на 9,6%, проте при цьому зафіксовано зростання експлуатаційних витрат на 23%.

Аналізуючи динаміку основних техніко-економічних показників роботи підприємства можна зробити висновок, що щорічний випуск продукції у 2004 році порівняно з 2003 збільшився на 138,8 тис. грн., але у 2005 році знов помітне зменшення обсягів виробництва на 8,6 тис. грн. Результатом цього стало варіювання суми доходу за аналізований період.

Таблиця 2.1 – Основні техніко – економічні показники КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 роки

Розділ 3. Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства КП “Втп “ВОДА”

3.1 Аналіз виконання виробничої програми

За умов товарного виробництва та ринкової економіки виготовлена продукція, виконана робота або надана послуга є товаром, котрий має не лише споживчу, а й майнову вартість. Обсяг продукції у вартісному виразі на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції.

Валова продукція – це вартість усієї виробленої продукції і виконаних робіт, враховуючи незавершене виробництво.

Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в ній не враховуються залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. Виражається в оптових цінах, діючих у звітному році.

Реалізована продукція – це вартість оплаченої і відвантаженої покупцеві продукції.

Аналіз виконання виробничої програми проводиться у декілька етапів:

1. Вивчення динаміки випуску продукції у співвідношенні з обсягом реалізації продукції.

2. Аналіз виконання плану по випуску продукції.

3. Аналіз структури продукції.

Аналіз динаміки обсягу випуску і реалізації продукції проводиться за допомогою показників: базисних темпів росту, ланцюгових темпів росту, середньорічних темпів росту (приросту).

Розглянемо динаміку обсягу виробництва (подача води до мережі в натуральному виразі, тис. куб. м.) і реалізації продукції (корисно відпущеної води юридичним та фізичним особам, в тому числі бюджетним та позабюджетним організаціям тис. куб. м.) КП “Втп ”ВОДА” наведено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Динаміка виробництва і реалізації води в натуральних показниках КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.

Зниження обсягу подачі води (рисунок 3.1) на 9336,7 тис. куб. м. або на 3,54% в 2005 році порівняно з 2004 роком пояснюється:

- зниженням невиробничих втрат і неврахованих витрат води за рахунок постійних робіт на заходів з забезпечення надійності функціонування обсягів водозабезпечення;

- зниженням подачі води споживачам, які несвоєчасно сплачують послуги водопостачання та збільшення культури водозабезпечення при встановленні квартирних пристроїв обліку холодної та гарячої води.

Основною причиною зменшення корисно відпущеної води споживачам у 2005 році, порівняно з 2004 роком є “незбалансований обсяг”, який склав 29134,2 тис. куб. м. і не увійшов до обсягу реалізації. Це спричинило зниження нарахованих доходів від реалізації питної води, збільшення собівартості 1 куб. м. питної води, вплинуло на кінцевий результат діяльності.

Рисунок 3.1 - Динаміка виробництва і реалізації продукції в натуральних показниках КП “Втп ”ВОДА”

Також причинами зниження обсягу видобутку води є зменшення реалізації води в основному за рахунок встановлення приборів обліку води, зменшення чисельності мешканців м. Харкова. Витрати води на власні виробничі і господарчо-питні потреби за 2005 рік склали 10309,5 тис. куб. м. Порівняно з 2004 роком відбулось підвищення споживання води на власні потреби на 297,2 тис. куб. м. або на 3,0%. Збільшення обсягу використання води на власні технологічні (виробничі) та господарчо-питні потреби відбулося в результаті упровадження галузевих технологічних нормативів використання води. Фактичні втрати води при транспортуванні за 2005 рік склали 107597,9,9 тис. куб. м., що вище обсягу втрат за відповідний період 2004 року на 24727,7 тис. куб. м. або на 29,8%.

Основною причиною зростання витрат води при транспортуванні є відмовлення КП “Харківські теплові мережі” від обсягів споживаної холодної води на потреби гарячого водопостачання в обсязі 29,1 млн. куб. м. за 2005 рік отриманого до системи трубопроводів КП “Харківські теплові мережі”.

За 2006 рік подано води - 252391,0 тис. куб. м., відпущено води споживачам – 145350,6 тис. куб. м., у тому числі населенню – 115156,0 тис. куб. м., або 79,2%. До обсягу відпуску не ввійшов обсяг води, поданої в мережу КП “Харківські теплові мережі” понад обсягу гарячої води, відпущеного населенню – “незбалансований обсяг”, який за 2006 рік склав 24656,3 тис. куб. м., або 14,5% від загального обсягу відпуску.

Фактично технологічний норматив використання питної води при нормі 43,24% склав 35,05%. Але неврегульованість відносин з тепловими організаціями призвела до його штучного збільшення до 45,375%.

За 2006 рік подано води 252391,0 тис. куб. м., відпущено води споживачам 145350,6 тис. куб. м., у т.ч. населенню 115156,0 тис. куб. м. або 79,2%. До обсягу відпуску не ввійшов обсяг води, поданої в мережу КП “Харківські теплові мережі” понад обсягу гарячої води, відпущеного населенню “незбалансований обсяг”, який за 2006 р. склав 24653,3 тис. куб. м., або 14,5% від загального обсягу відпуску питної води на 277,6 тис. куб. м (0,2%) в порівнянні з аналогічним періодом 2005 року. Збільшення відбувалось по категорії споживачів “інші споживачі” відповідно до рішення виконавчого комітету ХМР від 18.05.2005 р. №564 “Про впорядкування взаємовідносин КП “Виробничо-технологічне підприємство “ВОДА” та ДКП “Харківкомуночиствод” з установами та організаціями, що фінансуються з бюджету будь-яких рівнів, та іншими юридичними особами”. Обсяг відпуску води для потреб гарячого водопостачання для юридичних осіб склав в 2006 році 758,3 тис. куб. м.

Середній темп росту випуску (подача питної води до мережі, всього тис. куб. м.) і реалізації (корисно відпущена питна вода, всього тис. куб. м.) продукції за період 2004-2006рр. можна розрахувати по середньо-геометричній зваженій наступним чином [53]:

(3.1)

де - середній річний темп росту випуску продукції;

n - кількість періодів;

- середньорічні темпи росту відповідно за три роки.

Таким чином отримуємо наступний результат:

, тобто 95,0%.

Тоді середній річний темп росту випуску продукції за 2004-2006рр. дорівнює:

Середній річний темп росту та приросту реалізації продукції визначаємо аналогічно:

або 82,0%

Звідси, середній річний темп росту випуску продукції складає -5%, а реалізації - 18,0%.

Розглянемо динаміку обсягу виробництва (подача води до мережі в грошовому вираженні, тис. грн.) і реалізації продукції (корисно відпущеної води юридичним та фізичним особам, в тому числі бюджетним та позабюджетним організаціям тис. грн.) КП “Втп ”ВОДА” надано в таблиці 3.2.

Зменшення обсягу реалізації продукції у 2005 році на 18868,6 тис. грн. порівняно з 2004 роком відбулося за рахунок зростання “незбалансованого обсягу”, а також неврахованих втрат води.

Таблиця 3.2 - Динаміка виробництва і реалізації питної води КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.

При аналізі динаміки обсягів виробництва та реалізації продукції у грошовому вираженні (рисунок 3.2), спостерігається їх зростання на кінець 2006 року.

Рисунок 3.2 - Динаміка виробництва і реалізації продукції в грошовому виразі КП “Втп ”ВОДА”

За умови повної оплати за спожиті послуги теплопостачальними організаціями і споживачами міст і селищ області на 32,3 млн. грн. рівень оплати перевищує 95%.

В 2006 році відбулося збільшення обсягу реалізації продукції на 16923,1 тис. грн. за рахунок:

- збільшення тарифів на послуги питного водопостачання споживачам області 2,5 млн. грн. (без ПДВ);

- оптимізація обсягу реалізації в зв’язку з обмеженням подачі води споживачам, які несвоєчасно сплачують за надану послугу та підвищенням культури водоспоживання при встановленні квартирних засобів обліку холодної та гарячої води.

За формулою 3.1 середній річний темп росту випуску (подача питної води до мережі всього в грошовому виразі) за період 2004-2006рр. складає:

, тобто 103,0%.

Середній річний темп росту випуску продукції дорівнює:

Середній річний темп росту реалізації продукції (корисно відпущена питна вода всього в грошовому виразі):

, або 99,0%

Звідси, середній річний темп росту випуску продукції складає 3,0%, а реалізації – 1,0%.

Розглянемо структуру надання послуг водопостачання та водовідведення за 2004-2006 роки дані представлені в таблицях 3.3-3.4

Таблиця 3.3 - Споживання води за категоріями населення КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2005 роки

Таблиця 3.4 - Споживання води за категоріями населення КП “Втп ”ВОДА” за 2005-2006 роки

З таблиць 3.3 та 3.4 бачимо, що враховуючи незбалансований обсяг відбулося суттєве зниження обсягів корисного відпуску води споживачам, у 2005 році порівняно з показниками 2004 року за аналогічний період на 36361,4 тис. куб. м або на 20,04%.

Для більшої наочності зміни споживання води за категоріями населення КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2005 роки можна зобразити графічно на рисунку 3.3.

За категоріями “населення” у 2005 році зниження відбулося на 35713,1 тис. куб. м. або на 23,7% у порівняні з 2004 роком. Такі зміни відбулися, в основному, за рахунок:

- зниження чисельності населення м. Харкова на 1,9 тис. чол., що знизило споживання води на 0,22 млн. куб. м.;

- встановлення домових та квартирних лічильників води ( в 2004 році 27328 квартирних лічильника). В результаті зниження обсягу відпущеної води – 4651,5 тис. куб. м.

За 2006 рік продовжується тенденція до незначного збільшення корисного обсягу відпуску води на 277,6 тис. куб. м. або на 0,19%

Знизилося споживання води промисловістю, комерційними структурами і іншими споживачами на 14,3% в основному за рахунок масового оснащення приборами обліку води, відключення системи водопостачання через непогашення боргів і несплату поточних платежів, зниження обсягу виробництва. Знизилося споживання води комунальними споживачами системи групового водопостачання Харківської області на 15,9% в результаті постійних відключень боржників за несплату споживаних послуг водопостачання.

Аналогічні коливання відбуваються у 2005 та 2006 році при чому чітко простежується тенденція до зменшення споживання питної води так в 2005 році зменшення у порівнянні з 2004 роком складає 36361,4 тис. куб. м. а в 2006 році відповідно відбувається невелике збільшення на 277,6 тис. куб. м. порівняно з аналогічним періодом 2005 року.

3.2 Аналіз показників ефективності використання основних фондів

Основні фонди підприємства є одним з найважливіших факторів розвитку будь-якого виробництва, їх стан і ефективність використання безпосередньо впливає на кінцеві результати виробничої діяльності підприємств в усіх галузях.

Основні фонди – це засоби виробництва, які беруть участь у виробничому процесі на протязі багатьох циклів, переносять свою вартість на готову продукцію частинами по мірі їх зносу [54]. Ефективне використання основних фондів дає можливість підприємству збільшити впуск продукції (послуг), зменшити її собівартість, одержати додаткову частку прибутку за рахунок економії засобів виробництва.

Збільшення обсягу виробничих основних фондів, удосконалення їх якісного складу виступають передумовою поліпшення умов праці і підвищення її продуктивності. Динаміка структури основних фондів комунального підприємства “Втп “ВОДА” за 2004-2006 роки, наведені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Динаміка структури основних фондів КП “ВТП „ВОДА” за 2004-2006 рр.

З таблиці 3.5 видно, що в структурі основних фондів підприємства найбільшу питому вагу займають будинки, споруди та передавальні пристрої, в основному за рахунок великого обсягу водопроводів, що є передавальними пристроями.

Проаналізуємо динаміку вартості основних фондів КП “Втп “ВОДА” за 2004-2005 роки, яка наведена в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Динаміка вартості основних фондів КП “Втп “ВОДА”

Середньорічна вартість основних фондів (рисунок 3.4) значно збільшується у 2005 році на 425914,5 тис. грн., або 190,81% порівняно з аналогічним періодом 2004 року.

Збільшення середньорічної вартості основних фондів підприємства у досліджуваному періоді відбулось за рахунок:

- уведення в дію 1,9 км. нових водопровідних мереж у районі Пилипівка та вул. Кибальчича (раніше не охоплене централізованим водопостачанням);

- санації та заміни 11,9 км. технічно-зношених водоводів і водопровідних мереж загальною вартістю 22,13 млн. грн.;

- проведення капітального ремонту 3 фільтрів із застосуванням шарового завантаження кварцового піску та антрацитової крихти на очисних спорудах ВУВГ “Донець” та ВУГВ “Дніпро” загальною вартістю 229,5 тис. грн.;

- проведення, у ході підготовки підприємства до роботи в осінньо-зимових умовах, планово-попереджувальних робіт на всіх спорудах підприємства на загальну суму 3,5 млн. грн.;

- зонування водопровідних мереж з оптимізацією тиску води у Фрунзенському та Комінтернівському районах.

Рисунок 3.4 – Динаміка середньорічної вартості основних фондів КП “Втп “ВОДА”, тис. грн.

За рахунок усіх джерел фінансування виконано робіт на суму 37,7 млн. грн. у т.ч.:

- за рахунок міського бюджету – виконано перекладки та санації – 7,5 км на суму 14,5 млн. грн.;

- за рахунок власних коштів – 3,7 км., на суму 4,5 млн. грн. у т.ч. 2,5 км., на суму 1,3 млн. грн. за рахунок пільги зі сплати податку на землю.

Підприємством розроблені і виконуються заходи організаційних, науково-технічних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, економічного напрямків, щодо поліпшення якості питної води, розвитку водопостачання, охорони джерел і систем питного водопостачання. Так в січні місяці 2005 року акредитована сучасна лабораторія санітарно-епідеміологічного контролю якості води, що дало можливість вести контроль якості води за 86 мікробіологічними, фізико-хімічними та радіологічними показниками в повній відповідності до ЖержСанПіПу “Вода питна” замість 28 показників відповідно ДержСТу 2874-82 “Вода питна”.

Розглянемо на рисунку 3.5 наявність та рух основних фондів КП “Втп “ВОДА”.

Рисунок 3.5 – Наявність та рух основних фондів КП “Втп “ВОДА”

Загальна протяжність водоводів які входять до системи передавальних пристроїв водопровідних мереж в 2006 році порівняно з 2005 роком збільшилась на 47,1 км. і складає 2532,1 км. Збільшення відбулось за рахунок:

- введення в експлуатацію водоводу – 0,5 км.;

- виносу водоводу при будівництві метрополітену – 0,4 км.;

- прийняття нових мереж – 7,9 км.;

- прийняття відомчих мереж – 38,3 км.;

- санація водоводу Кочеток-Харків №4 діаметром 1400 мм;

- оптимізація режиму роботи насосної станції №25;

- модернізація ПЧВН на насосній станції 2 підйому ВУГВ “Дніпро”;

- заміна схеми електропостачання насосних агрегатів на насосній станції 2 підйому ВУГВ “Дніпро”;

- перекладка трубопроводу промивної води на 2 підйомі ВУГВ “Дніпро”;

- заміна затворів на дискові діаметром 1200 мм на очисних спорудах ВУГВ “Донець”;

- завершення робіт з будівництва другої обвідної нитки водопроводу довкола насосної станції 3 підйому ВУГВ “Дніпро”.

Для характеристики технічного стану основних засобів використовують коефіцієнти придатності та зносу.

1) Коефіцієнт зносу основних фондів показує частку перенесеної вартості фондів в їх первісній вартості [54]:

, (3.2)

де - сума нарахованого зносу основних засобів, тис. грн.;

Ф – первісна вартість основних засобів, тис. грн.

Таким чином, коефіцієнт зносу основних фондів КП „Втп „Вода”

2) Коефіцієнт придатності основних засобів відображає частку залишкової вартості фондів в їх первісній вартості [54]:

, (3.3)

де - сума нарахованого зносу основних засобів, тис. грн.;

Ф – первісна вартість основних засобів, тис. грн.

Для характеристики руху основних засобів використовують коефіцієнти оновлення, вибуття та приросту, які розраховуються як за промислово-виробничими фондами у цілому, так і за їх активною частиною.

3) Коефіцієнт оновлення характеризує частку нових основних засобів у загальній їхній вартості на кінець року [54]:

; (3.4)

де Фвв – вартість основних фондів, введених у звітному періоді, тис. грн.;

Фв – вартість основних фондів, виведених у звітному році, тис. грн.

Фпп, Фкп – вартість основних фондів на початок та кінець періоду, тис. грн.

4) Коефіцієнт вибуття показує, яка частина основних фондів, яка знаходиться на підприємстві на початок звітного року вибула за цей період внаслідок зносу. Він відображає ступінь вибуття основних фондів, розраховується за наступною формулою [54]:

; (3.5)

5) Коефіцієнт приросту показує ступінь приросту основних фондів протягом періоду, тобто різницю введених нових основних фондів та виведених основних фондів у загальній вартості основних фондів на кінець періоду, та розраховується за формулою [54]:

; (3.6)

Отже, частка основних засобів, що надходить невелика, і постійно варіюється від спаду до збільшення (2004 – 14323,0 тис. грн., 2005 – 6833,2 тис. грн., 2006 – 20896,6 тис. грн.); коефіцієнт вибуття основних фондів досить високий у 2004 році (0,99), але має тенденцію до зниження, і вже у 2005 складає лише 0,0006. Коефіцієнт зносу перепнув бар`єр у 50%, що свідчить про середній перевалюючи до великого ступеню зношеності основних фондів, профілактикою зносу на підприємстві слугують капітальні інвестиції, які направлені на модернізацію, ремонт та поточне обслуговування основних фондів. Також можна сказати, що технічний стан основних фондів підприємства знаходиться на досить сталому рівні – коефіцієнти зносу та придатності майже не змінюються на протязі аналізованого періоду.

Узагальнюючими показниками, що характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність та механоозброєнність праці [54].

6) Фондоозброєність праці характеризує озброєність праці основними фондами та розраховується за формулою [54]:

; (3.7)

де - середньорічна вартість основних фондів, грн.;

- середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

7) Механоозброєнність праці характеризує озброєність праці активними основними фондами та розраховується за формулою [54]:

(3.8)

де - середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів, грн.

- середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Фондоозброєність та механоозброєність праці одного працівника з кожним роком збільшується, що пов’язано зі збільшенням середньорічної вартості основних фондів.

Оцінка діяльності підприємства та одночасно оцінка ефективності використання основних засобів у виробництві проводиться за допомогою показників фондовіддачі, фондомісткості.

8) Фондомісткість показує, скільки на 1грн. виготовленої продукції приходиться основних фондів та визначається, як відношення середньорічної вартості основних засобів до обсягу випуску продукції:

, (3.9)

де N - обсяг товарної або валової продукції, грн.;

S – середньорічна вартість основних засобів, грн.

Маємо такі результати:

Узагальнюючим показником ефективності використання основних фондів є фондовіддача. Фондовіддача показує випуск продукції на 1 грн. основних фондів.

9) Фондовіддача визначається за формулою [54]:

, (3.10)

де N - обсяг товарної або валової продукції, грн.;

S – середньорічна вартість основних засобів, грн.

Таким чином визначимо показник фондовіддачі за 2004-2006 роки:

З проведених розрахунків видно, що показник фондовіддачі знаходиться на досить невисокому рівні, і його значення неухильно зменшується, що, пов’язано перш, пов’язано зі збільшенням середньорічної вартості основних фондів підприємства.

Узагальнено, показники, стану та ефективність використання основних виробничих фондів у на КП “Втп ”ВОДА” наведено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Основні показники стану та ефективності використання основних фондів КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.

Розглядаючи основні показники використання основних фондів бачимо, що фондовіддача у 2004 році складає 0,68 грн./грн. у 2005 році відбувається зменшення на 0,28 грн./грн. це зумовлено зростанням вартості основних фондів підприємства, аналогічно у 2006 році показники фондовіддачі збільшуються на 0,2 грн./грн. по відношенню до 2005 року і становлять 0,42 грн./грн.

Фондомісткість характеризує необхідну величину основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції, показники її становлять у 2004 році 1,46 грн./грн., відбувається збільшення на 1,03 грн./грн. у 2005 році, а у 2006 показник фондомісткості становить 2,37 грн./грн.

Показники фондоозброєності зростають і це позитивно впливає на використання основних засобів, це дасть змогу більш раціонально компонувати виробничий процес, у 2004 році вона складає 202,28 тис. грн./ чол., у 2005 році збільшується на 142,04 тис. грн./чол., у 2006 році має місто тенденція до збільшення на 41,34 тис. грн./чол., по відношенню до 2005 року.

3.3 Аналіз показників по праці та її оплаті

Наявність і ефективне використання трудових ресурсів, підвищення продуктивності праці відіграють вирішальну роль у процесі виробництва продукції.

За аналітичний період спостерігається суттєве збільшення середньооблікової чисельності працівників у 2005 році, та подальше зменшення цього показника у 2006р. (рисунок 3.6). На зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників вплинули, насамперед зміни показників руху трудових ресурсів на підприємстві. Можна зазначити, що у зв’язку зі скороченням штату та звільненням за власним бажанням у 2006 році вибуло 457 чоловік. Суттєві зміни показників руху трудових ресурсів можуть мати негативні наслідки для ведення господарської діяльності, зменшувати продуктивність праці та показники фондоозброєності і механоозброєності.

Рисунок 3.6 - Зміни середньооблікової кількість штатних працівників облікового складу КП “Втп ”ВОДА”

Докладну класифікацію та кількісний склад працівників КП “Втп ”ВОДА” наведено в таблицях 3.8 -3.9.

Таблиця 3.8-Склад і структура кадрів КП “Втп ”ВОДА”

З таблиці 3.8 видно, що найбільша питома вага у загальній чисельності середньооблікової кількості штатних працівників належить робітникам і має тенденцію до збільшення, так у 2004 році їх частка складає близько 67,2% від загальної кількості персоналу, у 2005р – 72,5%, у 2006р. – 70,6%.

Суттєві зміни середньооблікової чисельності працівників (таблиця 3.9), за аналітичний період, викликали збільшення структури штатних працівників чоловічої статі, та у цілому зменшення працівниць жіночої статі у структурі кадрів підприємства.

Таблиця 3.9- Структура штатних працівників облікового реєстру за статтю КП “Втп ”ВОДА”

З таблиці 3.9 видно, що найбільша питома вага у загальній чисельності середньооблікової кількості штатних працівників за статтю належить чоловікам і має тенденцію до збільшення, так у 2004 році їх частка складає близько 57,55% від загальної кількості персоналу, у 2005р – 60,46%, у 2006р. – 66,38%.

Охарактеризуємо структуру працівників за видами економічної діяльності, так більшість працівників підприємства зайняті у зборі, очищенні та розподілі води, так у 2004 році цей показник складає 96,51% середньої кількості працівників включаючи штатних та позаштатних працівників, у 2005 році відбувається збільшення зайнятих у зборі, очищенні та розподілі води робітників на 248 особи, у відсотковому відношенні приріст складає 106,64% по відношенню до 2004 року. У 2006 році відбувається зменшення чисельності робітників працюючих за цим напрямом економічної діяльності на 100 осіб, у відсотковому відношенні зменшення приросту на 4,01% у порівнянні з 2005 роком. Рух трудових ресурсів і його динаміка є важливими складовими аналізу. Рух визначається коефіцієнтом обороту по прийому та вибуттю і коефіцієнтом плинності. В таблиці 3.10 наведені показники руху кадрів за 2004-2006 рр.

Таблиця 3.10 - Дані для розрахунку показників руху трудових ресурсів КП “Втп ”ВОДА”

За даними таблиці 3.10 розрахуємо коефіцієнти, що характеризують ефективність руху робочої сили.

1) Коефіцієнт обороту кадрів по прийому розраховується за формулою[54]:

, (3.12)

де - кількість прийнятих на роботу, чол..;

- середньооблікова чисельність працівників, чол.

2) Коефіцієнт обороту кадрів за вибуттям знаходимо на основі залежності [54]:

, (3.13)

де – кількість звільнених, чол.

3) Коефіцієнт плинності кадрів – це відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньо облікової чисельності працюючих[54]:

(3.14)

де – кількість звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни, чол.

4) Визначимо коефіцієнт змінності кадрів. Він розраховується як відношення кількості працівників, що поступили на роботу і кількості працівників, що вибули[54]:

. (3.15)

Дані розрахунків зведемо в таблицю 3.11

Таблиця 3.11 - Показники руху трудових ресурсів КП “Втп ”ВОДА”

Коефіцієнт плинності кадрів має тенденцію до збільшення, що свідчить про погіршення роботи з кадрами. Слід зазначити, що плинність кадрів згубно впливає на виконання виробничої програми, на рівень продуктивності праці і собівартості продукції. Тобто зменшується випуск продукції, бо нові працівники деякий час виробляють продукції менше, ніж старі, досвідчені. Крім цього плинність кадрів приводить до необхідності найму нових працівників, що пов’язано з витратами на їх підготовку, простоями на звільненому робочому місці і ін.

Велику увагу при аналізі фінансово-господарської діяльності КП “Втп ”ВОДА” слід приділити аналізу оплати праці. Заробітна плата на КП “Втп “ВОДА” нараховується на основі відрядної та погодинної формах оплати праці в різних системах (відрядно-преміальної, прямої, відрядної, оплати за окладами). На КП “Втп “ВОДА” також передбачені перелік доплат та надбавок до тарифних ставок і посадовим окладам робітників.

Доплати: за сумісництво професій, за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт, за роботу в нічний час (з 22.00 до 6.00), за роботу у вечірню зміну при багатозмінному режимі, за знання та застосування іноземної мови, за наукову ступінь Структура фонду оплати праці надана у таблиці 3.12.

Надбавки: за високі професійні якості, за високі досягнення в праці, за виконування особливо важливої роботи у визначений строк, за класами водіям транспортних засобів

Таблиця 3.12 - Структура фонду оплати праці КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.

З таблиці 3.12 видно, що за аналітичний період питома вага основної заробітної плати неухильно зростає, це дозволяє стимулювати працю робітників та покращувати їх добробут, а питома вага допоміжної заробітної плати має тенденцію стабільного росту. Інші виплати за 2004-2006 рр. зменшились на 1,7%. Середньомісячна заробітна плата одного працівника з 693,07 грн. у 2004 р. зросла до 953,5 грн. або на 37,57% в 2005 р. За аналогічний період 2006 року вона становила 1184,9,89 грн. по підприємству або зросла на 24,26% відносно даних за 2005 рік. Динаміка фонду оплати праці працівників КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр. надана в таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 - Динаміка фонду оплати праці працівників КП “Втп ”ВОДА”

Отже, спостерігається приріст фонду оплати праці за 2004-2006 рр. на 31,76%. У 2005 році фонд оплати праці збільшився на 12834,9 тис. грн. або на 145,93%, порівняно з 2004 р. і на 7735,4 або на 118,97%, у 2006 році порівняно з 2005 р.

Аналіз причинно-наслідкових зв’язків у факторній системі фонду оплати праці дозволив побудувати декілька варіантів детермінованих факторних моделей. Найбільш прості з них модель залежності фонду оплати праці від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу , кількості місяців у році і середньомісячної заробітної плати одного працівника :

, (3.16)

де ФОП – фонд оплати праці робітників КП “Втп ”ВОДА”, тис. грн.;

Чсо – середньоспискова чисельність робітників, чол.;

Зсм – середньомісячна з/плата одного робітника, грн.

Т – кількість місяців у році;

Визначимо фактори, які впливають на збільшення фонду оплати праці, для чого виконаємо факторний аналіз за допомогою ланцюгової схеми розрахунку (на 2004 – 2005 рр.):

, (3.17)

де ФОТ – річний фонд оплати праці, грн.

Проведемо факторний аналіз впливу середньооблікової кількості робітників та річного фонду основної оплати праці на середньомісячну заробітну плату, використовуючи дані за 2004 р. та 2005 р.

1.Визначимо абсолютний вплив факторів:

Алгоритм розрахунків:

а) вплив зміни річного фонду основної заробітної плати

b) вплив зміни кількості місяців у році

= 0 грн.,

c) вплив зміни середньооблікової чисельності робітників

Сумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту фонду оплати праці:

++

Перевірка:

,

2. Визначаємо відносний вплив факторів:

а) вплив зміни річного фонду основної заробітної плати

b) вплив зміни кількості місяців у році . = 0 грн.,

c) вплив зміни середньооблікової чисельності робітників

Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному приросту оплати праці:

++

Перевірка:

,

1. Визначаємо структури впливу факторів:

а) вплив зміни річного фонду основної заробітної плати

b) вплив зміни кількості місяців у році

= 0 грн.,

c) вплив зміни середньооблікової чисельності робітників

Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному приросту оплати праці:

++

Розрахунки зводяться до таблиці 3.14.

Таблиця 3.14- Вплив факторів на зростання оплати праці КП “Втп ”ВОДА”

Таким чином, аналізуючи таблицю 3.14 бачимо, що загальна зміна оплати праці КП “Втп ”ВОДА” за період 2005-2006 року склала 231,06 грн.

Збільшення річного фонду оплати праці штатних працівників на 7735,4 тис. грн. у 2006 році призвело до збільшення середньомісячної заробітної плати одного працівника на 180,53 грн. або на 18,96%. Зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на 152 особи у 2006 році призвело до збільшення середньомісячної заробітної плати у на 50,53 грн. або на 5,3%.

Розподіл працівників за розмірами заробітної плати надано в таблиці 3.15.

Таблиця 3.15 - Розподіл працівників за розмірами заробітної плати КП “Втп ”ВОДА”

Таким чином, аналізуючи таблицю 3.15 можна зробити висновок, що у цілому розмір заробітної плати штатних працівників облікового складу на протязі 2004-2006 років зростає так найбільшу вагу у структурі займають працівники, яким нарахована заробітна плата за місяць, у розмірі від 600,01 до 1000 грн., так заробітну платню у розмірі до 750 грн. у 2004 році отримали 1125 осіб або 33,48%, за аналогічний період 2005 року їх кількість збільшилась на 200 осіб або 17,78% і в загальній структурі вже займала 37,17%. В 2006 році спостерігаються тенденції до збільшення осіб, яким нараховується така заробітна плата у розмірі 600,01-750 тис. грн. на 144 особи або 10,87% відповідно до аналогічного періоду 2005 року їх частка в загальній структурі у 2006 році складає близько 43,05%. Також неухильно збільшується частка осіб, яким була нарахована заробітна плата до 1000 грн. у 2004 році це приблизно 800 осіб або 23,8% до загальної чисельності, на кінець 2005 року їх чисельність збільшилась на 100 осіб або на 12,5% по відношенню до аналогічного періоду 2004 року. За 2006 рік простежується перспектива збільшення чисельності осіб з такою заробітною платнею ще на 150 осіб або на 16,67%.

Розглянемо використання робочого часу штатних працівників облікового складу КП “Втп ”ВОДА” на протязі 2004-2006 рр. дані зводяться в таблицю 3.16.

Таблиця 3.16 – Використання робочого часу КП “Втп ”ВОДА”

Спостерігається збільшення фонду робочого часу у 2005 році на 441362 тис. люд. год. або на 6,54% по відношенню до 2004 року, на це головним чином вплинуло збільшення корисно відпрацьованих працівниками годин. на 393762 люд. год. або на 6,52%. В 2006 році простежується незначне скорочення фонду робочого часу на 585430 люд. год. або на 8,15% до аналогічного періоду 2005 року, це викликано зменшенням загально відпрацьованого часу на 368064 люд. год. або на 5,72% до аналогічних даних 2005 року. Останні зміни фонду робочого часу не значно вплинули на ефективність ведення виробничого процесу

Міра ефективності праці в процесі виробництва отримала назву продуктивності праці. Під продуктивністю праці розуміють результативність чи здатність робітників виробляти за одиницю робочого часу визначений обсяг продукції. Продуктивність праці одного працівника за аналітичний період представлена в таблиці 3.17.

Таблиця 3.17 - Продуктивність праці одного працівника КП “Втп ”ВОДА”

Продуктивність праці одного працівника, яка розраховується із співвідношення доходу до середньооблікової чисельності працівників у 2005 р. порівняно з 2004 р. знизилась на 12,49 тис. грн/люд. Це зменшення обумовлене перш за все зменшенням суми доходу. Однак, у 2006 році цей показник дещо збільшився порівняно з 2005 р. (на 6,77 тис. грн./люд.) Основною причиною цього факту є збільшення суми доходів від виробничої діяльності (корисно відпущеної питної води).

3.4 Аналіз експлуатаційних витрат

Одним з найважливіших показників, що характеризує роботу підприємства, виступають витрати на виробництво та збут продукції і собівартості продукції. Аналіз собівартості продукції має важливе значення, так як він спрямовується на виявлення нових внутрішніх резервів її зниження, а значить, на збільшення прибутку підприємства і підвищення рентабельності. Розглянемо структуру експлуатаційних витрат по КП “Втп ”ВОДА” за аналітичний період. Дані узагальнені в таблиці 3.18 (на підставі бухгалтерських даних, форми № 2).

Таблиця 3.18 - Склад і структуру собівартості продукції КП “Втп ”ВОДА” за 2004-2006 рр.

Аналізуючи дані таблицю 3.19 можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в операційних витратах КП “Втп ”ВОДА” займають матеріальні витрати, витрати на оплату праці. Так, в 2004 р. їх питома вага складала 63,9%, в 2005 р. – 71,16%, а в 2006 р. – 71,12% у загальній структурі операційних витрат. Найменшу питому вагу займають амортизація, та інші витрати і складають відповідно 30,3% у 2004 році, 20,54% у 2005 році та 20,04% за аналогічний період 2006 року. Також можна відмітити, що має місце збільшення питомої ваги витрат на оплату праці на 6,78% у 2005 році відносно 204 року, а також на 2,06% відповідно до 2005 року. Ріст питомої ваги витрат на оплату праці викликано встановленням нової мінімальної заробітної плати у розмірі 400 грн.

Динаміку собівартості можна зобразити графічно на рисунку 3.7. З рисунку видно, що в структурі собівартості продукції відбувається постійне зростання матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та амортизації. У той час, як рівень інших операційних витрат у структурі собівартості продукції за аналітичний період значно знизився.

Рисунок 3.7 - Динаміка собівартості продукції КП “Втп ”ВОДА”

В таблиці 3.19 надано склад і структура витрат за статтями калькуляції у відповідності зі звітністю, яка використовується КП “Втп ”ВОДА”.

Таблиця 3.19 - Склад і структура витрат за статтями калькуляції

За 12 місяців 2004 року операційна собівартість 1 куб. м. води складала 1,2 грн. з ПДВ (1,001*1,2) при середньозваженому тарифі 1,31 грн. (з урахуванням збитків від незбалансованих обсягів води по теплопостачальних організаціях).

При середньозваженому тарифі за 1 куб. м. 1,37 грн. (з ПДВ), операційна собівартість склала за 1 куб м. 1,40 грн. (з ПДВ) у 2005 році.

За 2005 рік сталося значне зростання цін на основні складові собівартості:

- тарифів на електроенергію за 1 кл. – на 11,9%, за 2 кл. – на 11,1%;

- на матеріали для підготовки питної води: хлор – на 7,7%, коагулянт – на 4,3%;

- на ГСМ – на 24%;

- металеві фарби – на 41,2%;

- фонду заробітної плати, в зв’язку з індексацією мінімальної заробітної плати, згідно законодавства – на 12,5%.

Впровадження програми енерго-ресурсозбереження у 2005 році дозволило стримати зростання собівартості на суму 18,23 млн. грн. або на 10,6%, заощадити 13,28 млн. кВт. год. електроенергії та 1,35 млн. куб. м. води.

Серед основних заходів:

- зонування водопровідних мереж по місту;

- впровадження тиристорного управління насосними агрегатами;

- зміна гідравлічних схем транспортування води з зупинкою н/ст. з підйому ВУГВ “Дніпро”.

Середньозважений тариф 1 куб. м. питної води – 1,509 грн. (з ПДВ), операційна собівартість 1 куб. м. за рік - 1,55 грн. (ПДВ).

Собівартість у 2006 році збільшилась у порівнянні з 2005 роком (1,40 грн./куб. м.) на 9,9% з таких причин:

- зростання цін на електроенергію: за 1 кл. – 20%; за 2 кл. – 16%;

- зростання цін на природний газ – 58,5%;

- зростання цін на паливно-мастильні матеріали – до 15%;

- зростання цін на матеріали для підготовки питної води: хлор – на 15,5%; коагулянт – 19,7%.

Загальні тенденції підвищення собівартості виробництва води КП “Втп ”ВОДА” доцільно надати графічно на рисунку 3.8.

Рисунок 3.8 - Динаміка собівартості виробництва води КП “Втп ”ВОДА”

В умовах постійного зростання тарифів на енергоносії КП “Втп ”ВОДА” цілеспрямовано вирішує проблему енерго- ресурсозбереження. Розроблена та впроваджена Програма з енерго- ресурсозбереження на 2006 рік. Це дозволило стримати зростання собівартості на 2,6 млн. грн., заощадити 8,9 млн. кВт. год. електроенергії.

3.5 Аналіз експлуатаційних доходів

Одним з найважливіших фінансових показників, що характеризують господарську діяльність підприємств, є обсяг реалізації продукції у вартісному вираженні, тобто загальна сума виручки, що одержує підприємство від реалізації споживачам виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Від цього показника безпосередньо залежить величина прибутку того чи іншого підприємства і рівень рентабельності його роботи. Несвоєчасне надходження виручки може призвести до затримки розрахунків, що супроводжується штрафами, санкціями, і в кінцевому підсумку буде означати не тільки втрати прибутку підприємства-постачальника, але і перебої в роботі та зупинці виробництва на суміжних підприємствах. У зв’язку з цим при вивченні господарської діяльності підприємств велику увагу приділяють аналізу їх доходів.

Доходи – це сума виручки, отриманої від реалізації продукції.

У 2004 р. КП “Втп ”ВОДА” чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 185344,0тис. грн., в 2005 р. – 169621,20 тис. грн., в 2006 р. – 183660,8 тис. грн. Прибуток є одним з основних показників господарської діяльності підприємства. Він відображає кінцевий фінансовий результат його роботи і в певній мірі характеризує ефективність використання підприємством наявних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових). Найчастіше для аналізу експлуатаційних доходів підприємства прибуток поділяють на:

Прибуток від реалізації продукції – різниця між виручкою від реалізації продукції (без врахування ПДВ та інших податкових зборів і платежів) та повною собівартістю продукції.

Прибуток від операційної діяльності – балансовий прибуток, скоригований на різницю інших операційних доходів та операційних витрат.

Прибуток від звичайної діяльності – операційний прибуток, скоригований на величину фінансових та інших доходів і фінансових та ін. Витрат.

Чистий прибуток – та частина прибутку, яка залишилися у розпорядженні підприємства після сплати податку.

Розглянемо динаміку чистого доходу, отриманого КП “Втп ”ВОДА” від реалізації (товарів, робіт, послуг) в таблиці 3.20.

Таблиця 3.20 - Аналітичні показники динаміки доходів КП “Втп ”ВОДА”

Доходи підприємства мають тенденції до зменшення (рисунок 3.9) так у 2005 році підприємство отримало на 15722,80 тис. грн. або 8,48% менше ніж за аналогічний період 2004 року. У 2006 році, порівняно з 2005 р., спостерігається збільшення доходу на 14039,60 тис. грн. або на 8,28% але у 2006 р. отримані доходи менше ніж за аналогічний період 2004 року на 1683,20 тис. грн. або на 0,91%. Таким чином, середній темп росту за три роки є від’ємним і складає 99,54%, а середній темп приросту за цей же період дорівнює – 0,46%.

Рисунок 3.9 - Динаміка доходів КП “Втп ”ВОДА”

Отже, можна зробити висновок, що у 2005 році доходи підприємства помітно зменшились (в наслідок неврегульованості взаємин між КП “Харківські теплові мережі” у частині розрахунків за весь обсяг води, що надходить до їх системи, яка йде на потреби гарячого водопостачання населення. На 01.01.2006 р. “незбалансований обсяг” склав 29,1 млн. куб. м., прямі збитки підприємства – 27,6 млн. грн.) на 15722,8 тис. грн., але у 2006 році доходи зросли на 14039,6 тис. грн. і склали 183,66 млн. грн.

3.6 Аналіз фінансового стану КП “Втп ”ВОДА”

В умовах ринкової економіки для забезпечення виживання підприємства, у першу чергу, необхідні постійна діагностика та моніторинг його фінансового стану.

Фінансовий стан – найважливіша характеристика еконономічної діяльності підприємства, адже сама вона визначає його конкурентноздатність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює у якій мірі можуть бути гарантовані та забезпечені економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансово-виробничому відношенні. Основні завдання фінансового стану: оцінка динаміки, складу й структури активів і пасивів; аналіз структурної динаміки балансу; виявлення динаміки негативних статей балансу; аналіз ліквідності і платоспроможності, оцінка фінансової стійкості; оцінка руху грошових засобів, аналіз ділової активності.

3.6.1 Аналіз показників ліквідності підприємства

Одним із показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість готівковими грошовими ресурсами своєчасно погашати свої платіжні зобов’язання.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі ліквідності поточних активів. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості [40].

Поняття “платоспроможність” та “ліквідність” взаємопов’язані. Від рівня ліквідності залежить платоспроможність підприємства. Для оцінки ліквідності активів підприємства розраховують відносні коефіцієнти ліквідності. Ці коефіцієнти показують на скільки підприємство забезпечене власними оборотними активами для погашення поточної заборгованості.

1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає, яка частина заборгованостей підприємства може бути покрита негайно, розраховується за формулою [54]:

, (3.24)

Розрахунок показує, що величина тієї частини короткострокових заборгованостей, яку підприємство може покрити за рахунок наявних грошових коштів і поточних фінансових інвестицій, що можуть бути швидко реалізовані у випадку необхідності, дуже мала. Так на кінець 2004 року коефіцієнт швидкої ліквідності по підприємству менше нормативного (0,04), тобто це означає, що підприємство може погасити лише 0,04% поточної заборгованості за рахунок грошових коштів в національній та іноземній валюті і їх еквівалентах та поточних фінансових інвестицій, на кінець 2006 року значення коефіцієнту зростає і становить 12,05%.

2) Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) показує, яку частку поточних зобов‘язань підприємство може погасити за рахунок наявних у нього коштів [13], розраховується за формулою [54]:

, (3.25)

Це означає, що на кожну гривню поточних зобов’язань підприємство на кінець 2004 року має 0,79 грн., відповідно у 2005 та 2006 роках 1,96 грн. та 2,24 грн.

3) Коефіцієнт швидкої ліквідності, показує можливості підприємства ліквідувати поточні зобов‘язання при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами, розраховується за формулою [54]:

, (3.26)

Результати аналізу свідчать що на початок досліджуємого періоду коефіцієнт швидкої ліквідності КП “Втп ”ВОДА” значно перевищують знаходився в межі норми, особливо на кінець 2004 року це пояснюється насамперед відсутністю залишків оборотних активів за статтями незавершеного будівництва, готової продукції, товарів та значного збільшення чистої реалізаційної вартості яка становила на кінець року 139713,2 тис. грн. Протягом 2005 року можна відмітити тенденцію до значного зменшення, на кінець 2005 року цей коефіцієнт становить 156%, що на 76% вище нормативного значення. На кінець 2006 року значення коефіцієнту збільшується на 44% і становить 200%, що на 180% вище нормативного.

Ліквідність підприємства також характеризується співвідношенням короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей та розміром чистого оборотного капіталу (різниця між сумою оборотних активів та поточними зобов‘язаннями підприємства), показником сукупних грошових потоків (сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань), коефіцієнтом критичної оцінки, коефіцієнтом поточної заборгованості [40]. Аналіз показників ліквідності КП “Втп ”ВОДА” представлено у таблиці 3.21.

Таблиця 3.21 – Основні показники ліквідності КП “Втп ”ВОДА”

За результатами аналізу можна зробити висновок, що досліджуване підприємство є не достатньо ліквідним, причиною отримання таких показників ліквідності є велика частка кредиторської та поточної заборгованості у пасиві балансу. Також спостерігається зменшення показника швидкої ліквідності з 792% на кінець 2004 року до 156% на кінець 2005,а на кінець 2006 року він набуває значення в 200%. З іншого боку, найважливішим серед наведених показників є коефіцієнт абсолютної ліквідності, він показує яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно, рекомендована нижня межа цього показника - 0,2, у нашому випадку активи підприємства досить неліквідні на кінець 2004 року 0,04%, останні 2 роки, він знаходиться у межах 4,34-12,05%, тобто підприємство може негайно погасити приблизно 12% боргів. Позитивною є також величина грошових потоків та чистого оборотного капіталу, який з 2005 року має тенденції до збільшення (рисунки 3.10-3.11).

Рисунок 3.10 - Динаміка зростання чистого оборотного капіталу КП “Втп ”ВОДА”

Рисунок 3.11 - Динаміка грошових потоків КП “Втп ”ВОДА”

3.6.2 Аналіз фінансових результатів (рентабельності)

Рентабельність роботи компанії визначається прибутком, який вона отримує в результаті господарської діяльності. Показники рентабельності відображають, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби для отримання прибутку.

Основними показниками рентабельності є [54]:

1) Рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства, розраховується за формулою:

, (3.27)

Аналіз свідчить про постійну зміну величини рентабельності капіталу КП “Втп ”ВОДА”, зокрема, така тенденція викликана постійною зміною валюти балансу підприємства та значним зменшенням значення чистого прибутку у 2005-2006 роках.

2) Рентабельність власного капіталу – показує наскільки ефективним є вкладення коштів у дане підприємство, розраховується за формулою [54]:

, (3.28)

На кінець 2004 року рентабельність власного капіталу підприємства була досить високою, проте вже у 2005 році цей показник зменшився майже у тридцять разів та становив 0,45%, на кінець 2006 року можемо спостерігати зменшення цього показника ще на 0,17% що у першу чергу, пов‘язано із значним зменшенням чистого прибутку підприємства.

3) Рентабельність продукції – характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основного виду діяльності, розраховується за формулою [54]:

(3.30)

За результатами аналізу видно, що рентабельність продукції КП “Втп ”ВОДА” є достатньо високою 23,43% лише на кінець 2004 року, проте на кінець 2005 року вона є не рентабельною про що свідчать розрахунки. Це може бути викликане збільшенням собівартості води при сталих тарифах для населення.

4) Рентабельність діяльності, характеризує загальну ефективність та прибутковість господарської діяльності, розраховується за формулою [54]:

(3.31)

У 2005 році рентабельність діяльності підприємства зменшилась більш ніж у тринадцять разів, основним чинником стало зменшення чистого прибутку підприємства, через різке зменшення інших операційних доходів. Отже, інші операційні доходи підприємства мають значний вплив на показники його рентабельності. Такі тенденції продовжуються й у 2006 році рентабельність діяльності зменшується на 0,44% порівняно з аналогічним періодом 2005 року.

Крім приведених вище показників, рентабельність підприємства можна охарактеризувати і іншими, зокрема: рентабельність активів по прибутку від звичайної діяльності, рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком, рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації [8]. За результатами аналізу, можна зробити висновок, що рентабельність власного капіталу знаходиться в межах норми, проте спостерігається тенденція до його зниження, тому підприємству слід вжити заходів щодо збільшення цього показника, загалом зменшення рентабельності може бути зумовлене зовнішніми факторами, то слід мобілізувати власні позитивні сторони для покращення рентабельності.

Також не досить високим є коефіцієнт рентабельності активів, проте при порівнянні його з банківським відсотком, можна зробити висновок про доцільність підприємницької діяльності. Загальна рентабельність діяльності підприємства коливається від 0,7% до 14,65%.

Прибутковість підприємства від основної діяльності характеризується рентабельністю продукції, у даному випадку вона складає 23,26% у 2004 році, проте спостерігається поступове зниження цього показника і в 2005 році продукція підприємства перепнула бар’єр нерентабельності, це пов’язано з тим, що адміністративні витрати та витрати на збут перевищують валовий прибуток який в 2005 році складав 9585,7 тис. грн., при адміністративних витратах 11335,6 тис. грн. така ж тенденція зберігається й у 2006 році.

3.6.3 Аналіз показників ділової активності та стану майна підприємства

Ділова активність – це здатність підприємства ефективно використовувати свої ресурси. Аналіз майнового стану підприємства має засвідчити його динаміку та зміну структури, проводячи аналіз майна визначають його джерела його утворення та якими є власні та позикові кошти [12].

Основними показниками ділової активності підприємства є [16]:

1) Коефіцієнт трансформації – характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення, розраховується за формулою [54]:

(3.32)

2) Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – характеризує оборотність оборотних коштів підприємства, розраховується за формулою [54]:

(3.33)

Період 1 обороту оборотних коштів розраховується за формулою [54]:

(3.34)

3) Коефіцієнт оборотності власного капіталу – характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства, розраховується за формулою [54]:

(3.35)

На кінець 2005 року спостерігається зменшення коефіцієнту оборотності власного капіталу підприємства, головним чином за рахунок збільшення його обсягу.

За результатами аналізу можна зробити висновок про достатню ділову активність підприємства проте вона поступово зменшується. Зокрема на кінець 2004 року ресурсовіддача підприємства становила 0,43, проте вже на кінець 2006 року цей показник знизився на 0,05 й становить 0,38. У 2006 році був в двічі збільшений комерційний кредит, який надає підприємство, у той же час відбулося збільшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості. Періоди погашення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства скоротились. Показник частки основних коштів у активах підприємства не має нормативного значення і залежить від виду діяльності суб‘єкта господарювання. З огляду на те, що КП “Втп ”ВОДА” є комунальним підприємством слід порівнювати то цей показник з середнім у галузі. Для підприємств подібного типу цей показник коливається від 0,5 до 0,7, тому можна зробити висновок, що в даному випадку частка основних коштів у активах КП “Втп “ВОДА” відповідає нормі. На кінець 2005 року зменшилась ефективність використання власного капіталу підприємства, через зменшення чистої виручки від реалізації продукції та збільшення власного капіталу підприємства.

До інших показників, які характеризують ділову активність відносять:

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості – показує швидкість обороту дебіторської заборгованості підприємства, розширення чи зменшення комерційного кредиту, який надає підприємство [8];

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – показує швидкість обороту кредиторської заборгованості підприємства, розширення чи зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству [16];

- середній період погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;

- коефіцієнт оборотності матеріальних запасів – характеризує швидкість реалізації матеріальних запасів підприємства.

Майновий стан підприємства характеризується використанням активів та джерелами їх формування, джерелом оцінки майнового стану є баланс підприємства. Для аналізу майнового стану КП “Втп ”ВОДА” використаємо наступні показники:

1. коефіцієнт зносу основних фондів;

2. коефіцієнт оновлення основних фондів;

3. коефіцієнт вибуття основних фондів;

Аналіз цих показників було приведено вище.

4) Частка основних коштів у активах підприємства, розраховується за формулою [54]:

(3.36)

3.6.4 Аналіз показників фінансової стійкості КП “Втп “ВОДА”

Фінансова стійкість підприємства – це фінансові можливості підприємства щодо підтриманні його платоспроможності на сучасному етапі та у перспективі. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів [8,16]. Основними показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства є [16]:

1) Коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії) – показує питому вагу власного капіталу у загальному обсязі коштів авансованих у діяльність підприємства, розраховується за формулою [54]:

, (3.37)

Коефіцієнт автономії КП “Втп “ВОДА”, має значення нижче нормативного в кінці 2004 року в наслідок значного зменшення статутного капіталу на 487718 тис. грн., протягом 2005-2006 років він вище нормативного значення і має тенденцію до незначного зменшення, що свідчить про збільшення незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

2) Коефіцієнт маневреності власного капіталу – показує яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності підприємства, тобто вкладена у оборотні кошти, а яка капіталізована, розраховується за формулою [54]:

, (3.38)

Аналіз показує, що коефіцієнт маневреності власного капіталу КП “Втп “ВОДА” на кінець 2004 року є просто катастрофічним, це спричинено значним зменшенням статутного капіталу підприємства в наслідок зміни власника та переєстрації, починаючи з 2005 року він знаходиться в межах норми і має тенденцію до зменшення. На кінець 2006 року близько 7% власного капіталу підприємства використовувалося для фінансування поточної діяльності.

3) Коефіцієнт фінансування – характеризує залежність підприємства від запозичених коштів, розраховується за формулою [54]:

, (3.39)

Нормативне значення коефіцієнта фінансування – 1, його зменшення вказує на підвищення фінансової стійкості підприємства.

4) Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами – характеризує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами, розраховується за формулою [54]:

, (3.40)

Нормативне значення цього показника 0,1, отже на кінець 2004 року коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами був досить високим, у наступні роки значення цього показника задовольняє норму і має тенденції до збільшення, станом на кінець 2006 року КП “Втп “ВОДА” на 55% забезпечене власними оборотними коштами.

5) Обсяг власних оборотних коштів підприємства це його функціональний та робочий капітал, тобто капітал що відтворюється шляхом ведення господарської діяльності.

Детальний аналіз фінансової стійкості приведено в таблиці 3.24.

Крім наведених вище показників фінансову стійкість підприємства можна охарактеризувати й іншими коефіцієнтами, зокрема [28]:

- коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами;

- коефіцієнт фінансової залежності – протилежний коефіцієнту автономії, показує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

- коефіцієнт загальної фінансової стійкості, розраховується як співвідношення суми власного капіталу та довгострокових зобов‘язань підприємства до підсумку пасиву балансу.

Також можна зазначити, про незначне підвищення значень коефіцієнтів забезпечення власними оборотними коштами, забезпечення оборотних активів власними коштами, автономії, залежності, маневреності в основному за рахунок збільшення протягом 2005-2006 років власного капіталу, незначному збільшенню оборотних активів, а також зменшенню поточних зобов’язань, зокрема кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Позитивною також є тенденція не значного збільшення коефіцієнту фінансування, коефіцієнту концентрації власного капіталу, а також фінансової стійкості, цьому сприяла відсутність довгострокових зобов’язань підприємства, що вказує про зменшення залежності підприємства від позикових коштів, це підтверджує динаміка коефіцієнта концентрації позикового капіталу, який поступово знаходиться в межах 0,06-0,07.

Розділ 4. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності роботи підприємства КП “Втп “ВОДА”

4.1 Зниження собівартості продукції за рахунок санації трубопроводів

Місто Харків знаходиться в маловодному районі й за запасами питної води займає 24 сходинку в Україні. КП “Втп “ВОДА” здійснює групове водопостачання 53 населених пунктів області, включаючи м. Харків, м. Лозова, м. Чугуїв, м. Первомайський та ін.

Для водопостачання м. Харкова та інших населених пунктів від системи групового водопостачання використовуються три незалежних джерела: р. Сіверський Донець з Печеніжським водосховищем. Краснопавлівське водосховище каналу Дніпр-Донбас та артезіанські свердловини. Сумарна подача води споживачам за системою групового водопостачання у середньому складає близько 800 тис. куб. м. /доб.

Сьогодні на балансі водопроводу – 6 насосних станцій 1-го та 2-го підйомів, які базуються на підземних водах; 12 насосних станцій 3-го та 4-го підйомів води; 57 насосних станцій 5-го підйому, які займаються підкачуванням води, 27 крупних резервуарів чистої води; 4 системи кондиціювання води; 9 об’єктів хлорного господарства; 279 км водоводів діаметром від 800 до 1600 мм; 1532 км розвідної поза квартальної водопровідної мережі м. Харкова; 129 км вводів до абонентів; 26 артезіанських свердловин; 2823 водозабірні колонки, 190 шахтних водних колодці, 25787 одиниць запорно-регулюючої арматури; 18389 оглядових колодці; 6475 пожежних гідрантів, велике енергогосподарство, яке споживає енергію для подачі води населенню насосними станціями, потужністю 1,15 млн. Квт. год., трансформаторне господарство 131225 кВт; ЛЕП – 390 км; Печеніжське та Краснопавлівське водосховища, система технічного водопостачання та багато іншого.

Водоводи та система розподілу води включає в себе 2530,5 км. трубопроводів, в тому числі технічно зношених - 760 км, або 30% від загальної протяжності. Через значну зношеність трубопроводів, при транспортуванні води споживачам підприємство витрачає велику кількість електроенергії, окрім того, щорічно в Харкові у середньому відбувається 3700 аварій, на кожен кілометр водних мереж 2,4 аварії (а на окремих ділянках – більш 10 на км, що свідчить про зношеність розподільчої мережі системи централізованого водопостачання).

Статистика накопичена по дефектності водопровідних мереж:

38% відносяться до ушкодження сторонніми суб’єктами елементів системи водного господарства;

32% відбуваються внаслідок механічних ушкоджень оболонок і сталевих труб;

14% - за рахунок дефектів стикових з'єднань, установлюваних підрядними будівельно-монтажними організаціями без дотримання правильного технологічного регламенту;

8% - помилки при монтажній комунікації систем ОДК;

2% - за рахунок неякісного зварювання трубопроводів у процесі монтажу;

6% - за рахунок внутрішньої корозії металу труб.

Найбільш повна інформація про стан та наявність водопровідних споруд за 2004-2006 рр. КП “Втп ”ВОДА” надано в таблиці 4.1.

Збільшення пошкоджень на трубопроводах (більш 2,5 шт. на 1 км) призведе до неконтрольованих процесів у системі водопостачання або його повному припиненню, в наслідок вимушеного відключення дільниць трубопроводів, які не придатні до ремонту.

Таблиця 4.1 – Наявність водопровідних споруд КП “Втп ”ВОДА”

Поступово знижується оперативність і якість роботи, при аваріях втрачається також велика кількість не тільки водних ресурсів та електроенергії але й інших матеріальних ресурсів, призначених для очистки питної води (коагулянту, хлору тощо). Характер пошкоджень на трубопроводах міста свідчить, що за останні 10 років склалась стійка тенденція до неухильного росту кількості корозійних отворів, свищів на сталевих трубопроводах. Це значно погіршує стан гідродинаміки насосних станцій та окремих магістральних мереж, а також п’єзометрію води по мікрорайонах міста, збільшує енергетичне навантаження при транспортуванні води до споживачів (абонентів), що у цілому може бути одним із факторів збільшення прямих витрат, а у здебільшому операційної собівартості продукції. Отже основними напрямами зниження енергетичних ресурсів – адресна санація і перекладка технічно зношених мереж, впровадження енергозберігаючих технологій і устаткування з підвищеним КПД, організація системи приладового обліку споживання води, реконструкція внутрибудинкових систем і санітарно-технічних пристроїв.

Питома вага трубопроводів що належать КП „Втп „Вода” і знаходяться у незадовільному для експлуатації стані, складає, у загальній протяжності водоводів – 26,4 %, вуличної водопровідної мережі – 26,8 %, внутрішньо – квартальної та дворової мережі – 20,1 %.

Виходячи з цього пропонується, за період трьох місяців 2007 року провести санування ділянок ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” діаметром 1400 мм загальною довжиною 8679 м. Оптимальною, виходячи з особливостей технологічного процесу та кліматичних умов м. Харкова та області розпочинати санацію в березні та закінчувати в жовтні тобто на проведення процесу санації є 7 календарних місяців у рік, при наявності необхідного обладнання, спеціалістів та фінансування.

Для реалізації проекту санації, пропонується звернутися до Генерального представництва ПРС Рорсанірунг ГМБХ (Німеччина), з метою одержання консультацій для проведення робіт по методу Фенікс. Вартість оригінального обладнання для санації за технологією (Fenix), методом фірми ПРС Рорсанирунг ГМБХ (Німеччина) для проведення санації на професіональному рівні наведена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Рекомендована ціна поставки обладнання для проведення робіт по методу Фенікс

Отже, враховуючии ціну поставки обладнання для проведення робіт по методу Фенікс більше 9,2 млн. грн. його не доцільно купувати. Будівельна компанія ВАТ “Південспецбуд” має у своєму розпорядженні аналогічний набір обладнання, відповідних спеціалістів, автомобільну та екскаваторну техніку, тому пропонується запросити її у якості генпідрядника.

На інститути “Харківський водоканалпроект”, “УкркомунНІІпроект”, “УкркомунНІІпрогрес”, “УкрНІІНТИЗ” будуть покладені обов'язки по наданню консультаційних послуг. Нагляд за реалізацією проекту на всіх його етапах буде здійснюватись Харківською Міською Радою та Виконавчим Комітетом.

Проведемо розрахунок вартості здійснення запропонованого проекту.

Натуральні і вартісні показники, які характеризують обсяги санування при діаметрі труби ДУ 800/1400 при повній загрузці обладнання наведені у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 – Проектна потужність обладнання фірми ПРС Рорсанирунг ГМБХ (Німеччина) при оригінальній комплектації

Отже, при правильній комплектації та налаштуванні, а також відповідній кваліфікації персоналу обладнання ПРС Рорсанирунг ГМБХ (Німеччина) дозволяє проходити до 20,16 км технічно-зношених трубопроводів у рік.

Розглянемо структуру експлуатаційних витрат санації технічно зношених трубопроводів ДУ800/1200 КП “Втп ”ВОДА в розрахунку на 1 погонний метр труби, дані надані в таблиці 4.4.

При сануванні ДУ 800/1400:

Розрахунок повної річної загрузки обладнання:

120 м (максимальний прохід за зміну) * 24 робочих дні*7 календарних місяців (сприятливі погодні умови для здійснення санації) = 20160 м.

Таблиця 4.4 - Склад і структуру собівартості одного погонного метру санації трубопроводів ДУ 800/1400

Вартість санування одного погонного метра для замовника (КП “Втп “ВОДА”) становить 851,48 грн з ПДВ.

Розрахуємо вартість реалізації проекту санації ділянок ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” діаметром 1400 мм загальною довжиною 8679 м.

Даний проект планується проводити послідовно, дотримуючись технологій та враховуючи особливості водоводу. Послідовність ведення проекту, яку пропонує генпідрядник ВАТ “Південспецбуд” наведено у таблиці 4.5.

Таким чином, загальні капіталовкладення на впровадження проекту становлять 7389,995 тис. грн. Отже, аналізуючи стадії виконання проекту бачимо, що в перший місяць здійснення проекту планується зробити санацію ділянки ПК 19+92- ПК39+23 довжиною 3399 м на загальну суму 2894181 грн.

Таблиця 4.5 - Запропонована послідовність стадій виконання проекту санації ділянок другої обвідної нитки водоводу №2

У той час як за другий місяць за підрахунками близько 3180 м (ПК39+23-ПК69+23), на загальну суму 2707706 грн. До вересня 2007 року планується просанувати ділянку ПК 69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” довжиною 2100 м на загальну суму 1788108 грн. Виконування необхідних земельних робіт, відкриття колодязів (камер) окрім існуючих по магістралі, розмір колодязя 2х3 м, на відстані один від одного – 120 м. Норма відкриття колодязів складає 4-5 у добу. Інспекція відеокамерою для визначення технічного стану трубопроводів при проходженні до 500 м у добу.

Слід зазначити, що до перерахованих вище періодів потрібно додати додатковий час на будівництво під'їзної автомобільної дороги, у випадку її необхідності. Тривалість основного періоду залежить від конкретних умов санації трубопроводів, їх технічної зношеності, діаметру труб, протяжності трубопроводу та ін. Підготовчі роботи за допомогою екологічно чистої технології очищення водою під високим тиском (VACUJET) та контроль відеокамерою. В залежності від шлангу подачі води під тиском до 800 м на добу. Проведення ремонтних робіт даним методом дозволить уникнути негативного втручання ремонтної організації в експлуатаційну роботу залізничного й автомобільного транспорту (надання “вікон” видача попереджень про обмеження швидкості руху потягів, зменшення пропускної здатності автомобільної і залізничної доріг).

Проведемо розрахунок економічного ефекту від санації ділянок ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” діаметром 1400 мм загальною довжиною 8679 м.:

Для розрахунку були визначені наступні дані:

1. Коефіцієнт опору (гідравлічного тертя) до санації (на основі п’єзометріі водоводу №2 до санації) λ = 0,074.

1. Коефіцієнт опору (гідравлічного тертя) після санації (на основі п’єзометрії водоводу №2 після санації) λ = 0,037.

3. Середні питомі витрати електроенергії на транспортування води по водоводу №2 до санації = 0,4268 кВтч / куб. м

4. Припустимі втрати напору на ділянках водоводу №2 ДУ 1400 мм

ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 = 67 м (при напорі на ПК 69+23 70 м).

Після пробної санації ділянки розміром 120 м водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” коефіцієнт гідравлічного тертя λ знизився до значення 0,037, отже припустимо, що такі зміни відбудуться на всіх просанованих ділянках ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60, розрахуємо зміни пропускної спроможності водоводу №2.

Розрахунки зведені в таблицю 4.6.

При тих же втратах напору та розходу електроенергії по водоводу№2 можна транспортувати більше води за рахунок зниження коефіцієнта гідравлічного тертя λ. Розрахуємо питомі витрати електроенергії на транспортування води по водоводу відповідно до та після санації:

6778,3 куб. м./год. *0,4268 кВтг./куб.м. = 2893 кВт/г (витрати електроенергії на транспортування води по водоводу №2 до санації).

2893 кВт/г /9586,0 куб.м./г = 0,301 кВтг./куб.м. (розрахункові питомі витрати електроенергії на транспортування води по водоводу №2 після санації).

0,4268 кВтг./куб.м. - 0,301 кВтг./куб.м. = 0,1250 кВтг/куб.м. (Δ питомі витрати витрат електроенергії).

Таблиця 4.6 - Зміна пропускної спроможності другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” після санації

Розрахунок економічного ефекту від санації ділянки другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” діаметром 1400 мм ПК19+92-ПК167+86:

Визначимо економію електроенергії на 1 годину

0,1250 кВтг/куб.м.* 9586,0 куб.м./г*0,25 грн. = 299,56 грн./год., де

0,25 грн. – середньомісячний тариф на електроенергію для транспортування води за січень 2006 року.

Визначимо добову економію електроенергії

299,6 грн/год.*24 год. = 7190,4 грн./доб.

Виходячи з розрахунків визначимо річну економію електроенергії

7190,4 грн/доб.*365 діб = 2624494 грн./рік

0,1250 кВтг/куб.м*9586,0 куб.м./г*24 год.*365 діб = 10497509,7 кВт/рік

10497509,7 кВт/рік = 3779,10 тис. т. умовного палива

(1 млн.кВт = 360 тис. т. умовного палива)

Визначимо річний ефект від санації 1 погонного метра водоводу:

2624494 грн./рік /8679 = 302,39 грн.

Таким чином ініціатива впровадити проект санації ділянок ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ діаметром ДУ 1400 мм загальною довжиною 8679 м. протягом трьох місяців 2007 року, за рахунок коштів державного та міського бюджетів є комплексним проектом щодо підвищення ефективності функціонування водогінних мереж, в умовах нестабільної ситуації постійного енергонавантаження, підвищення тарифів на електроенергію, інших несприятливих умов в тому числі старіння та зносу сталевих трубопроводів, погіршення якості питної води. До реалізації даного заходу можливо кількісно визначити вартість транспортування води в розрахунку на 1 кВт/г. економічний ефект від впровадження санації, зокрема можна визначити таким чином:

- при тих же втратах напору та витратах електроенергії по ділянках ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ діаметром ДУ 1400 мм загальною довжиною 8679 м можна транспортувати більше води за рахунок зниження коефіцієнту гідравлічного тертя.

У результаті впровадження санації цих ділянок на водоводі №2 підвищиться пропускна спроможність до транспортування води, збільшиться період експлуатації самого водогону та його стійкості до корозійних руйнацій до 50 років (згідно заяв виробників), покращиться якість питної води, зменшиться енергетичне навантаження на насосні станції оптимізується гідродинаміка, а з нею й п’єзометрію води за мікрорайонами міста та ін.

Враховуючи, що проект технологічно можна виконати за три місяці 2007 року його планується розпочати на початку червня, а закінчити у першій половині вересня, грошовий потік, строк окупності, ефективність інвестицій доцільно розраховувати після здачі водоводу в експлуатацію, тобто амортизаційні відрахування та чистий прибуток за 2007-2008 роки проводяться на базі аналогічних даних за 2006 рік.

Припускаємо, що у результаті запровадження даного заходу загальна річна сума собівартості (Ф№2) реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн. зменшиться на річну суму економії електроенергії від проведення санації ділянок ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 на суму 2624494 грн.

Враховуючи зміни у собівартості продукції, визначимо собівартість реалізованої продукції за умови здійснення проекту (базою для розрахунку приймаємо собівартість реалізованої продукції у 2006р. – 174738,4 тис.грн.) дані зводимо в таблицю 4.7.

С2007-2008 = 174738,4 - 2624,494 = 172113,906 тис.грн.

Чистий дисконтований дохід (NPV) розраховують як суму потокових ефектів (тобто перевищення результатів над витратами) за весь розрахунковий період існування проекту, приведених до початкового періоду [43], розраховується за формулою:

NPV = -ІС,(4.1)

де, - грошові надходження за певний період;

– інвестиції (витрати), зроблені за період t;

r – ставка відсотка (приймаємо 15%).

Дисконтучий множник складає:

ДМ2006 = = 0,9

ДМ2007 = = 0,8

Таблиця 4.7 - Вплив введення проекту на фінансові результати КП “Втп ”ВОДА”

Економічний ефект (Ееф) від впровадження запропонованого заходу, розраховується за формулою:

Ееф = Р-Рбаз,(4.2)

де, Р – фінансовий результат від впровадження запропонованого заходу, тис.грн.;

Рбаз – фінансовий результат без впровадження запропонованого заходу, тис.грн.;

Ееф = 42711,9 – 36804,1 = 5907,8 тис. грн.

Період окупності проекту – це мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний дохід проекту стає позитивним і залишається таким [43]. Іншими словами, це період часу, починаючи з якого початкові інвестиції та інші пов’язані з проектом витрати покриваються результати

Т = ,(4.3)

де, Т –період окупності капітальних вкладень

КВ – сума капітальних вкладень.

Рсер – середньорічний фінансовий результат за рахунок впровадження проекту, тис. грн.

Рсер = тис.грн.

Т = = 2,5 років

Індекс рентабельності інвестицій (IR) є відношенням суми приведених ефектів до розміру капіталовкладень [43], тобто:

ІR = :КВ,(4.4)

Даний показник розраховується на основі таблиці 4.9.

ІR =

Індекс рентабельності інвестицій (прибутковості)тісно пов’язаний із NPV: якщо значення NPV додатне, то РІ > 1, і навпаки. Таким чином, якщо РІ > 1, то проект вважається ефективним, а якщо РІ < 1 –неефективним [43], отже, за даними розрахунку, запропонований проект є ефективним.

Основні техніко-економічні показники проекту (таблиця 4.8) зниження енергетичних втрат – енергетичний аудит, адресна санація технічно зношених мереж безтраншейними методами відновлення водопровідних і водовідвідних мереж (Fenix), впровадження енергозберігаючих технологій

Отже, за результатами проведеного аналізу, можна зробити висновок, що проект зниження енергетичних втрат шляхом адресної санації безтраншейними методами відновлення водопровідних і водовідвідних мереж (Fenix), ділянок ПК 19+92- ПК39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК 69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” дозволить щорічно заощаджувати близько 5907,8,494 тис. грн.

Таблиця 4.8 – Основні техніко-економічні показники проекту зниження енергетичних втрат фінансово-господарського стану КП “Втп ”ВОДА”

В умовах постійного зростання тарифів на енергоносії КП “ВТП „ВОДА” цілеспрямовано вирішує проблему енерго- і ресурсозбереження. У 2007 році в рамках довгострокової програми енергозбереження в м. Харкові Харківською міською радою харківської області виконавчим комітетом виходячи з необхiдностi стабiлiзацiї фiнансово-економiчного стану КП “ВТП „ВОДА”, враховуючи зростання вартостi енергоносiїв, матерiальних ресурсiв, паливно-мастильних матерiалiв та інших витрат, розглянувши висновки Департаменту житлово-комунального господарства та енергетики вiд 22.08.2006 р. № ЖКХ-1831/1 та Департаменту економіки та комунального майна вiд 28.09.2006 р. № 1881-06, на пiдставi Закону України “Про житлово-комунальнi послуги”, ст. ст. 17, 28 Закону України “Про мiсцеве самоврядування в Українi”, припустимо, що буде схвалена ініціатива представників КП “ВТП „ВОДА”, щодо здійснення енергозберігаючого проекту шляхом санації ділянок другої обвідної нитки водопроводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець”, діаметром 1400 мм довжиною 8679 м протягом трьох місяців 2007 на загальну суму 7389995 грн., за рахунок коштів державного та міського бюджетів. Вибір був зроблений не випадково, оскільки ще в 2003 було проведено енергетичне обстеження (енергоаудит) основних водоводів та вуличних водопровідних мереж зазначених вище.

4.2 Зниження обсягів дебіторської заборгованості споживачів, шляхом оптимізації роботи сервісних центрів КП “Втп” ВОДА”

КП “Виробничо-технічне підприємство “ВОДА“ постійно веде роботу по зниженню заборгованості населення та комунально-побутових підприємств за послуги холодного водопостачання. До неплатників вживаються заходи, передбачені чинним законодавством. Однак, з ряду об’єктивних причин, що не залежать від підприємства, не вдається цілком зупинити зростання дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість споживачів з послуги водопостачання перед КП “Виробничо-технічне підприємство “ВОДА“ представлена в таблиці 4.9.

Таблиця 4.9 - Дебіторська заборгованість КП “Втп ”ВОДА” за категоріями

Отже, аналізуючи таблицю 4.10 можна стверджувати, що у загальній структурі дебіторської заборгованості споживачів з послуги водопостачання КП “Втп ”ВОДА” найбільшу питому вагу займає категорія населення станом на 01.01.2006 р. більш 23,33 млн. грн. або 59,77%, за аналогічний період 2007 року відбувається збільшення цього показника на 82,55%. Серед теплопостачальних підприємств найбільша заборгованість з КП “Харківські теплові мережі” станом на 01.01.2006 р. більше 11,8 млн. грн., протягом року відбувається збільшення на 6,44 млн. грн. або на 62,05% такий стан та темпи приросту дебіторської заборгованості негативно впливають на ведення господарської діяльності підприємства, не дозволяють вчасно розраховуватись за використану сировину, матеріали, електроенергію та ін., перед сторонніми організаціями. Криза неплатежів за перерахованіми показниками може призвести до самих серйозних наслідків, і що особливо важливо до негативних факторів, здатних викликати збої в нормальному ритмі діяльності підприємства, у результаті чого це може викликати неплатоспроможність, а потім і привести до банкрутства. Обумовлено це, по-перше, підвищенням витрат на проектування виробничого процесу, необхідністю оперативного реагування на сучасні вимоги ринку.

Тому КП “Втп ”ВОДА” необхідно постійно вести роботу з населенням через засоби масової інформації, з питань необхідності налагодження обліку водоспоживання на вводах у житлові будинки, порядку постановки на облік і нарахувань за воду при установці квартирних лічильників обліку, про вступ у дію нових законодавчих актів в області водопостачання, підвищення оплати за воду, зміни тарифів на послуги водопостачання та ін.

Розрахунки з населенням та промислово-комунальними підприємствами за водоспоживання здійснюється Департаментом “Водозбут”, який для зручності мешканців працює з 8-00 до 20-00 і по суботах у всіх районах міста. Враховуючи обсяги роботи Департаменту “Водозбут”, який має обслуговувати більше 1 млн. абонентів на місяць, районні дільниці “Водозбут” не в змозі належним чином проводити роботу з населенням, надавати контактну довідкову інформацію з питань обліку та контролю житлових субсидій і розрахунків за комунальні послуги, а також передачу показань квартирних приборів обліку, не мають повноцінного доступу до бази даних платників та ін., до того ж районні дільниці не в повному обсязі мають сучасні IT- технології, все це може погіршувати культуру оплати водопостачання. Тому доцільно на районних дільницях “Водозбут” (таблиці 4.10) впровадження відповідних заходів, які направлені на оптимізацію роботи з населенням, комунально-побутовими підприємствами з приводу підвищення оплати за воду, зміни тарифів на послуги водопостачання та ін.

Таблиця 4.10 – Районні дільниці Департаменту “Водозбут” КП “Втп ”ВОДА”

Отже, аналізуючи з таблицю 4.10 бачимо, що дільниці Департаменту “Водозбут” м. Харкова розташовані досить нерівномірно, так у середньому одна дільниця обслуговує два три райони міста. Враховуючи обсяги надання послуг в сфері розрахунків за водоспоживання, зміни тарифів та ін. важливо оперативно та якісно надавати ці послуги та мати централізоване управління роботою всього Департаменту “Водозбут”, а також зменшити навантаження співробітників, виключити людський фактор під час великої кількості документообігу, забезпечити надійність та безперервність роботи комунікацій. Важливо отримати кінцеве рішення, яке забезпечує повний пакет комунікаційних послуг (Інтернет, телефонію, та мультимедійні сервіси).

Основні напрямки зниження дебіторської заборгованості споживачів послуги водопостачання, районних дільниць Департаменту “Водозбут”, сервісних центрів КП “Втп ”ВОДА” є:

- впровадження IT-телефонії на районних дільницях Департаменту “Водозбут”, та сервісних центрах КП “Втп ”ВОДА”;

- обладнання примішень сервісними автоматами-довідниками з сенсорними дисплеями;

- модернізація системи “Інтернет-Комун-Інформ”;

- покращення ефективності роботи централізованої юридичної служби на кожній районній дільниці.

Витрати на впровадження даного проекту, що наведені в таблиці 4.11 планується виконати за кошти державного та міського бюджетів.

Таблиця 4.11 – Кошторис на впровадження IT-телефонії та автоматів – довідників на районних дільницях Департаменту “Водозбут”, та сервісних центрах КП “Втп ”ВОДА”

Для проведення модернізації системи “Інтернет-Комун-Інформ”; системи “Інтернет-Комун-Інформ”, основні напрямки модернізації якої приведено у таблиці 4.12.

Таблиця 4.12 - Основні напрями модернізації системи “Інтернет-Комун-Інформ” КП “Втп ”ВОДА”

Для проведення модернізації системи “Інтернет-Комун-Інформ” КП “Втп ”ВОДА”, запропонованої в таблиці 4.13 слід запросити дипломованого програміста, який протягом одного місяця, внесе зміни та доповнення до вже існуючої системи з метою удосконалення та підвищення ефективності роботи через інформаційні засоби.

Таблиця 4.13 - Кошторис витрат на модернізацію системи “Інтернет-Комун-Інформ” КП “Втп ”ВОДА”

Також планується випустити інформаційні буклети, вдосконалити системи “Автодозвін”, кошторис витрат на ці заходи наведений в таблиці 4.14.

Таблиця 4.14 - Кошторис витрат на випуск інформаційних буклетів, вдосконалення системи “Автодозвін”, КП “Втп ”ВОДА”

Для створення централізованої юридичної служби, та обслуговування IT-телефонії на кожній районній дільниці Департаменту “Водозбут” необхідно збільшити кількість дипломованих юристів, а також найняти експерта в галузі IT-телефонії розмір заробітної плати визначаємо згідно середньої заробітної плати на ринку праці, розрахунок потреби в персоналі представлено у таблиці 4.15.

Таблиця 4.15 – Розрахунок потреби у персоналі

Основний кошторис витрат, на здійснення роботи централізованої юридичної служби, який наведено в таблиці 4.16.

Таблиця 4.16 – Кошторис витрат централізованої юридичної служби

Отже, єдиноразові витрати на реалізацію даного проекту складають:

- витрати на впровадження IT-телефонії на районних дільницях Департаменту “Водозбут”, та сервісних центрах КП “Втп ”ВОДА”, а також - обладнання примішень сервісними автоматами-довідниками з сенсорними дисплеями – 2535123,8 грн.

- модернізація системи “Інтернет-Комун-Інформ” – 4460 грн.,

- вдосконалення системи “Автодозвін” – 4000 грн.;

Усього витрат: 2535123,8+ 4460+4000 = 2543583,8 грн. » 2543,58 тис. грн.

Крім єдиноразових витрат при реалізації даної пропозиції мають місце поточні витрати а саме:

- оплата праці експерта а галузі IT- телефонії: ставка: 2400грн/міс.

- щорічно: 2400*12 = 28800грн/рік. = 28,8 тис. грн. / рік

- оплата праці 4 юристів-консулів : ставка: 2200грн/міс.

- щорічно: 2200*4*12 = 105600грн/рік. = 105,6 тис. грн. / рік

- оплата праці 2 нотаріусів: ставка: 1800грн/міс.

- щорічно: 1800*2*12 = 43200грн/рік. = 43,2 тис. грн. /рік

- оплата праці 2 секретарів-референтів: ставка: 1450 грн./міс.

- щорічно: 1450*12 = 17400грн/рік. = 17,4 тис. грн./ рік

оплата за користування Інтернетом: абонентська платня 376 грн/міс. Пакетний трафік:

український необмежений;

закордонний 1300 мб

щорічно: 376*12 = 4512 грн/рік. » 4,51тис.грн/рік.

- оплата за електроенергію: середньомісячне споживання електроенергії Станція Alcatel Omni PCXна64 порти – 450 кВт,

Автомати –довідники Fujitsu Siemens Lifebook Q2010 – 65 кВт.

Усього: 450+65 = 515 кВт.;щорічно: 515 * 12 = 6180 кВт /рік

Вартість електроенергії 0,30 грн., щорічно додаткові витрати електроенергії: 0,30 *6180 = 1854 грн. /рік,

- щорічно: 1854 * 12 = 22248 грн. /рік » 22,24 тис. грн. /рік

оплата за випуск інформаційних буклетів – 5000 грн. щорічно;

витрати на забезпечення роботи централізованої юридичної служби – 143731 грн. щорічно » 143,73 тис. грн./ рік;

При реалізації проекту частина вартості Станція Alcatel Omni PCXна64, автоматів –довідників Fujitsu Siemens Lifebook Q2010 повернеться через їх амортизацію і збільшить собівартість продукції підприємства. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено щоквартальну норму амортизації на 4 групу основних фондів (електронно-обчислювальні машини, та прикладне програмне забезпечення) у розмірі - 15%, відповідно річна норма амортизації становить 60% [44], розрахунок суми амортизаційних відрахувань за використання Станції Alcatel Omni PCXна64, автоматів–довідників Fujitsu Siemens Lifebook Q2010 подано у таблиці 4.17. Згідно вказаного Закону, амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення дані наведено в таблиці 4.17.

Таблиця 4.17 – Розрахунок амортизації Станції Alcatel Omni PCXна64 та ПЗ автоматів –довідників Fujitsu Siemens Lifebook Q2010

Усі статті додаткових витрат визначені вище, проте враховуючи динаміку середньорічної номінальної ЗП у регіоні було визначено (таблиця 4.18) темпи зростання номінальної заробітної плати, та середньорічний темп приросту номінальної заробітної плати.

Таблиця 4.18 - Динаміка середньорічної номінальної заробітної плати у харківському регіоні

Середньорічний темп приросту номінальної заробітної плати: Тпр = (1,3+1,3+1,2+1,2)/4 = 1,25

Отже враховуючи темп приросту номінальної заробітної плати та зміну обсягу амортизації, через зменшення балансової вартості основних фондів, розрахуємо збільшення собівартості продукції у результаті здійснення запропонованого заходу (таблиця 4.19).

Таблиця 4.19 - Збільшення собівартості продукції

Даний проект розрахований на зниження заборгованості населення та комунально-побутових підприємств за послуги холодного водопостачання, планується оптимізувати роботу районних дільниць Департаменту “Водозбут”, сервісних центрів КП “Втп ”ВОДА”, модернізація системи “Інтернет-Комун-Інформ”, а також покращити ефективність роботи централізованої юридичної служби Департаменту “Водозбут”. шляхом впровадження IT-телефонії, обладнання приміщень сервісними автоматами-довідниками з сенсорними дисплеями, а також покращення ефективності роботи централізованої юридичної служби на кожній районній дільниці. Загальна вартість інвестицій у проект, що передбачає впровадження IT-телефонії, обладнання приміщень сервісними автоматами-довідниками з сенсорними дисплеями, а також модернізацію системи “Інтернет-Комун-Інформ” складає близько 2543583,8 грн. До застосування IT-телефонії, яка почне об’єднувати бази даних та співробітників кожної районної дільниці Департаменту “Водозбут” з підвищеними вимогами до безпеки, а також основні фінансово-економічні відділи неможливо кількісно визначити економічний ефект від її впровадження, так як на величину дебіторської заборгованості, яка на 01.01.2007 становить більше 63,24 млн. грн. (населення та комунально-побутові підприємства) залежить від багатьох стохастичних чинників які, знаходяться в режимі реального часу і тому їх не можливо передбачити заздалегідь.

Для оцінки можливого економічного ефекту та зменшення дебіторської заборгованості КП “Втп ”ВОДА” за категоріями припустимо, що у результаті впровадження IТ-телефонії на районних дільницях Департаменту “Водозбут”, та сервісних центрах КП “Втп ”ВОДА, обладнання приміщень сервісними автоматами-довідниками з сенсорними дисплеями, модернізація системи “Інтернет-Комун-Інформ”, а також покращення ефективності роботи централізованої юридичної служби на кожній районній дільниці це призведе до зменшення дебіторської заборгованості населення на 2%, а заборгованість комунально-побутових підприємств відповідно на 1%, обсяг адміністративних витрат (зокрема, витрати на телефонні розмови, витрати на факс, витрати на друк внутрішнього документообігу, витрати на послуги кур‘єрської доставки документів та ін.) зменшаться на 3%, інші операційні витрати зменшаться на 4%.

Базою для розрахунку економії від впровадження запропонованого заходу приймаємо загальний обсяг дебіторської заборгованості, інших операційних та адміністративних витрат за 2006 рік, які наведені в таблиці 4.20.

Таблиця 4.20 – Загальний обсяг виручки, дебіторської заборгованості, операційних та адміністративних витрат за 2006 рік КП “Втп ”ВОДА”

Отже, розрахуємо зміни фінансових показників в результаті впровадження проекту:

Обсяг дебіторської заборгованості в тому числі:

- населення 42589 - (42589*0,02) = 42589 – 851,78 = 41737,22 тис. грн/рік.;

- теплопостачальні підприємства 18245 - (18245*0,01) = 18245 – 182,45 = 18062,55 тис. грн/рік.;

Відповідно доход (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) збільшиться на суму зменшення загальної дебіторської заборгованості:

220393+851,78+182,45 = 221427,23 тис. грн/рік.

Проаналізуємо, як зміняться інші операційні витрати після впровадження відповідних заходів:

Вопераційні = 7584,3 – (7584,3* 0,04) = 7584,3- 303,782 = 7280,51 тис. грн/рік.

Проаналізуємо, як зміняться адміністративні витрати після впровадження відповідних заходів:

Вадміністративні = 12665,4 – (12665,4*0,03) = 12665,4-379,96 = 12285,44 тис. грн.;

Таким чином загальна річна економія становить:

851,78+182,45+303,782+379,96 = 1717972,00 грн.

У результаті визначаємо чистий дисконтований дохід від реалізації даного заходу, порівняння базового та проектного варіантів розвитку КП “Втп ”ВОДА” наведено у таблиці 4.21.

Чистий дисконтований дохід (NPV):

NPV =

Індекс рентабельності інвестицій (IP) :

ІP =

Cтрок окупності:

Рсер =

Коефіцієнт ефективності інвестицій:

Кін =

Норма прибутковості:

Нп =

Таблиця 4.21 - Вплив введення проекту на фінансові результати КП “Втп ”ВОДА”

Через невеликий строк окупності немає потреби визначати внутрішню норму доходності.

Основні техніко-економічні показники проекту (таблиця 4.22) зниження дебіторської заборгованості споживачів послуги водопостачання КП “Втп ”ВОДА”, а саме:

- впровадження IT-телефонії на районних дільницях Департаменту “Водозбут”, та сервісних центрах КП “Втп ”ВОДА”;

- обладнання примішень сервісними автоматами-довідниками з сенсорними дисплеями;

- модернізація системи “Інтернет-Комун-Інформ”;

- покращення ефективності роботи централізованої юридичної служби на кожній районній дільниці.

Таблиця 4.22 – Основні техніко-економічні показники проекту зниження дебіторської заборгованості споживачів послуги водопостачання КП “Втп ”ВОДА”

Отже, за результатами проведеного аналізу, можна зробити висновок, що проект зниження дебіторської заборгованості споживачів послуги водопостачання КП “Втп ”ВОДА” є вдалим, усі показники свідчать про економічну доцільність впровадження запропонованого заходу на підприємстві.

4.3 Розробка заходів зі зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами

Сьогодні м. Харків можна розглядати як великого споживача водних ресурсів (таблиця 4.23). Досить сказати, що середньодобова подача води для цілей тільки господарсько-питного водопостачання у 2006 року становить близько 679,7 тис. куб. м. У цих умовах розробка стратегії управління водоспоживанням є однієї з найважливіших задач, в основі якої лежить вироблення правил і прийомів, що забезпечують економічно ефективне досягнення мети, тобто з мінімальними витратами забезпечити необхідну кількість води для споживачів.

Таблиця 4.23 – Динаміка зміни подачі питної води КП “Втп ”ВОДА”

Дійсно, тільки за останній рік подача питної води (таблиця 4.25) в м. Харкові знизилася на 1,8 % і продовжує знижуватися в середньому на 2-3% у рік (таблиця 4.24).

Аналіз водоспоживання показує, що основною причиною скорочення водоспоживання є три фактори:

- падіння обсягів промислового виробництва;

- зростання вартості води;

- реалізація комплексу заходів щодо підвищення ефективності водокористування, у т.ч. виконання інженерних задач.

Таблиця 4.24 – Динаміка зміни подачі питної води КП “Втп ”ВОДА”

Отже, аналізуючи дані таблицю 4.25 можна відмітити, що чітко простежується динаміка зменшення подачі води до мережі так на кінець 2006 року відбувається зниження подачі на 2576,9 тис. куб. м., це спричинено зниженням реалізації води в основному за рахунок встановлення приборів обліку води, зниженням чисельності мешканців м. Харкова. Фактичні втрати води при транспортуванні за 2006 рік склали 102750,9 тис. куб. м., що вище обсягу втрат за відповідний період 2005 року на 4847 тис. куб. м. або на 4,5%. Основною причиною зростання обсягу витрат води при транспортуванні є відмова КП “Харківські теплові мережі” від обсягів споживаної холодної води на потреби гарячого водоспоживання в обсязі 24,65 млн. куб. м. Таким чином неврегульованість взаємин між КП “Втп ”ВОДА” і КП “Харківські теплові мережі” у частині розрахунків за весь обсяг води, що надходить до їх системи, яка йде на потреби гарячого водопостачання населення завдає значних прямих збитків КП “Втп ”ВОДА” так у 2006 році вони становили близько 27,6 млн. грн.

Тому важливим завданням даного проекту з розробки напрямів збільшення обсягу реалізованої води, є планування та здійснення комплексу заходів з упорядкування обліку втрат води в розподільних мережах. Для цього потрібна термінова розробка методики розрахунку технічно обґрунтованих норм втрат у мережах при транспортуванні води. На основі цієї методики будуть розраховані зазначені норми втрат, що згодом повинні бути представлені на затвердження Міської Ради м. Харкова. Затверджені норми втрат у мережах стануть важливим показником, що впливатиме на фінансово-економічну діяльність виробників (постачальників) і оптових споживачів води. У випадку, якщо втрати будуть лежати в межах затверджених норм, вони будуть віднесені до собівартості виробленої продукції (послуг) зазначених організацій і будуть враховуватися при визначенні тарифів на теплову енергію і воду. Збитки від наднормативних втрат будуть віднесені за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Зазначена методика не повинна поширюватися на аварійні ситуації.

Згідно Водного кодексу України встановлюються два тарифи оплати за послуги водопостачання: за водовикористання в межах ліміту і за понадлімітне використання води. У зв'язку з цим більш гострої стає проблема раціонального водовикористання і лімітування підприємств, у тому числі і підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ).

У системі ВКГ великими підприємствами є водопровідні станції. Саме тут відбувається перше водоспоживання на технологічні нестатки (промивання фільтрів, відстійників і т.д.). Комерційний облік води, вилученої з вододжерела, здійснюється по приладах, установлених на водозаборах. Власні нестатки станцій очищення питної води визначаються на підставі водогосподарчого балансу, складеного по фактичній витраті води.

5. витоки води на магістральних мережах водопроводу.

Для проведення заходів у ході виконання першого етапу проекту щодо збільшення обсягу реалізованої води, шляхом зниження неврахованих втрат планується виконані наступні роботи (таблиця 4.25).

Таблиця 4.25 – Кошторис на впровадження засобів щодо зниження неврахованих втрат води 6 насосних станцій 1-го та 2-го підйомів; 12 насосних станцій 3-го та 4-го підйомів води

Таким чином, заходи водозбереження і раціональне водовикористання дозволять скоротити втрати води й електроенергії у водопровідно-каналізаційному господарстві міста Харкова та області, підвищать загальну технічну культуру експлуатації систем водопостачання. Успішне рішення проблеми можливо в процесі постійної планомірної реалізації комплексу взаємозалежних технічних, організаційних і економічних заходів.

Розрахунок основних витрат, пов‘язаних із впровадженням регуляторів витрат води на спорудах ВУГВ “Донець”, ВУГВ “Дніпро”, приведено в таблиці 4.26.

Таблиця 4.26 – Кошторис витрат пов‘язаних із впровадженням регуляторів витрат води на спорудах ВУГВ “Донець”, ВУГВ “Дніпро”

Протягом декількох останнього років КП “Втп “ВОДА” постійно проводить заходи, спрямовані на зниження водоспоживання як на своїх мережах і спорудженнях, так і в центральних мережах (ЦМ), і в житлових районах міста. В процесі обстеження виявляються мікрорайони з високими питомими витратами води, визначається стан ЦМ, водомірних мереж, сантехнічного обладнання, розробляються рекомендації для організацій, що експлуатують ЦМ і жилого фонду.

Отже, потреба в одноразових капітальних вкладеннях складається з суми кошторису на впровадження засобів щодо зниження неврахованих втрат води 6 насосних станцій 1-го та 2-го підйомів, які базуються на підземних водах; 12 насосних станцій 3-го та 4-го підйомів води; 57 насосних станцій 5-го підйому, які займаються підкачуванням води та кошторис витрат пов‘язаних із впровадженням регуляторів витрат води на спорудах ВУГВ “Донець”, ВУГВ “Дніпро”.

3095171+53875 = 3149046 грн. = 3149,04 тис. грн.

Наступним кроком є визначення поточних витрат на реалізацію проекту.

Крім единоразових витрат при реалізації даної пропозиції мають місце поточні витрати а саме:

Оплата за електроенергію: середньомісячне сукупне споживання електроенергії зварювальним обладнанням: 2250 кВт,

щорічно: 2250 * 12 = 27000 кВт /рік

Вартість електроенергії 0,30 грн., щорічно додаткові витрати електроенергії: 0,30 *27000 = 8100 грн. / рік, = 8,1 тис. грн.

Вартість зварювальних електродів:

МР-3, 3 мм – 18,9 грн. /упаковка; МР-3, 4 мм – 30,31 грн./упаковка

Середньомісячна норма споживання:

МР-3, 3 мм - 18,9 *12 = 226,8 грн.; МР-3, 4 мм - 30,31*12 = 363,72 грн.

Середньорічна норма споживання:

МР-3, 3 мм - 226,8 *12 = 2721,6 грн.; МР-3, 4 мм – 363,72*12 = 4364,64 грн.

- оплата праці 2 водіїв: ставка: 1598 грн/міс.

- щорічно: 1598*2*12 = 38352грн/рік. = 38,35 тис. грн./ рік

- оплата праці автокрановщіка: ставка: 1700 грн./міс.

- щорічно: 1700*12 = 20400грн/рік. = 20,4 тис. грн. /рік

- оплата праці 2 стропальщіків: ставка: 1250 грн./міс.

- щорічно: 1250*2*12 = 30000 грн/рік. = 30,0 тис. грн. /рік

Санітарно-технічної арматура, та регулятори витрат води, які планується встановити в ході першого етапу проекту відносяться до оборотних активів (малоцінні та швидкозношувані предмети), тому на них не нараховується амортизація, відповідно собівартість продукції підприємства за рахунок їх встановлення не збільшиться.

Автомобільну та екскаваторну техніку, а також електрозварювальне обладнання, яке знаходиться на балансі КП “Втп “ВОДА” планується використовувати згідно з етапами впровадження проекту.

Для виконання робіт передбачених у ході виконання першого етапу проекту щодо збільшення обсягу реалізованої води, шляхом зниження неврахованих втрат КП “Втп “ВОДА” необхідно збільшити кількість, розмір заробітної плати дані представлено у таблиці 4.27.

Таблиця 4.27 – Розрахунок потреби у персоналі

Отже враховуючи темп приросту номінальної заробітної плати та зміну обсягу амортизації, через зменшення балансової вартості основних фондів, розрахуємо збільшення собівартості продукції у результаті здійснення запропонованого заходу (таблиця 4.28).

Таблиця 4.28 - Збільшення собівартості продукції

Враховуючи зміни у собівартості продукції, визначимо собівартість реалізованої продукції за умови здійснення проекту (базою для розрахунку приймаємо собівартість реалізованої продукції у 2006р. – 174738,4 тис. грн.):

С2007 = 174738,4 + 2159,57 = 176904,96 тис. грн.

С2008 = 174738,4 + 2342,81 = 177081,21 тис. грн.

Також планується врегулювати взаємини з КП “Харківські теплові мережі” у частині розрахунків за весь обсяг води, що надходить до їх системи, яка йде на потреби гарячого водопостачання населення, шляхом введення в дію комплексу економічних і організаційних мір, спрямованих на створення основ взаємовигідної реалізації води для всіх організацій, що беруть участь у цьому процесі. Крім того, повинний бути затверджений і введений у дію новий порядок розрахунків за послуги водопостачання.

Намічено упорядкувати тарифну політику з метою стимулювання заходів щодо ресурсозбереження.

З метою приведення у вiдповiднiсть з економiчно-обгрунтованими витратами тарифiв на послугу з централiзованого водопостачання, забезпечення сталої та безаварiйної роботи пiдприємства, на пiдставi розрахункiв КП “Виробничо-технологiчне пiдприємство “Вода”, виходячи з необхiдностi стабiлiзацiї фiнансово-економiчного стану пiдприємства, враховуючи зростання вартостi енергоносiїв, матерiальних ресурсiв, паливно-мастильних матерiалiв та iнших витрат, розглянувши висновки Департаменту житлово-комунального господарства та енергетики вiд 22.08.2006 р. № ЖКХ-1831/1 та Департаменту економiки та комунального майна вiд 28.09.2006 р. № 1881-06, на пiдставi Закону України “Про житлово-комунальнi послуги”, Порядку формування тарифiв на послуги з централiзованого водопостачання та водовiдведення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.07.2006 р. № 959, керуючись ст.ст. 17, 28 Закону України “Про мiсцеве самоврядування в Українi”, виконавчий комiтет Харкiвської мiської ради вирішив встановити тарифи на послугу з централiзованого водопостачання, яку надає КП "Виробничо-технологiчне пiдприємство “Вода”.

Таблиця 4.29 – Тарифний план КП “Виробничо-технологiчне пiдприємство “ВОДА”

Основні напрями врегулювання взаємин з КП “Харківські теплові мережі”:

1. Щомісячне нарахування за холодну воду, для населення, що проживає в будинках з централізованим гарячим водопостачанням, доцільно робити нарахування за воду, подану на тепло-розподільні станції для підігріву. Затверджена Харківським ГВК норма по гарячій воді для щомісячних нарахувань - 3 м3 на одну людину, якщо гаряча вода подавалася в будинок цілий місяць. Тариф за воду “на підігрів” такий же, як і на холодну воду - 1,65 грн. за 1 м3.

2. Облік днів подачі гарячої води при нарахуванні за воду на підігрів треба робити в такий спосіб:

- в останні дні поточного місяця (обов'язково до першого числа наступного місяця) робити нарахування за попередніми даними про кількість днів подачі гарячої води;

- після нарахувань протягом двох тижнів робиться перерахунок по уточненим даним про кількість днів подачі гарячої води. Уточнені дані передаються в КП “Втп “ВОДА” від теплопостачаючих підприємств, таких як КП “Харківські теплові мережі” і ін.

- перерахунок по кількості днів подачі для деяких будинків може вироблятися кілька разів, протягом трьох місяців після нарахувань відповідно до документів теплопостачаючих підприємств.

- рахунок за гарячу воду, що щомісяця виставляє КП “Харківські теплові мережі” і ін. - це за підігрів цих 3м3 чи інших обсягів води.

Основний кошторис витрат, на здійснення роботи централізованої юридичної служби, наведений в таблиці 4.30.

Таблиця 4.30 – Тарифний план КП “Виробничо-технологiчне пiдприємство “ВОДА”

Таким чином розробка основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води, шляхом зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами планується впроваджувати в два етапи.

В ході першого етапу планується впровадження засобів щодо зниження неврахованих втрат води 6 насосних станцій 1-го та 2-го підйомів; 12 насосних станцій 3-го та 4-го підйомів води; 57 насосних станцій 5-го підйому, а також встановленням регуляторів витрат води на спорудах ВУГВ “Донець”, ВУГВ “Дніпро”.

В ході другого етапу проекту планується розробити основні напрями врегулювання взаємин з КП “Харківські теплові мережі” шляхом затвердження та введення у дію нового порядку розрахунків за послуги водопостачання, а також упорядкуванням тарифної політику з метою стимулювання заходів щодо ресурсозбереження.

У результаті впровадження та заміни технічно-зношеної санітарно-технічної арматури на насосних станціях 1-5 підйомів, а також впровадження регуляторів витрат води на спорудах ВУГВ “Донець”, ВУГВ “Дніпро” дозволять скоротити невраховані витоки води з трубопроводів на 1,05 %, втрати води на арматурі на 0,1 %, відпуск води без вимірів на 1,9 % (у тому числі на потреби пожежегасіння - 0,6 %), завищення показань витратомірів на насосних станціях другого підйому на 2,5 %, недооблік води лічильниками на 0,9 %. Загальна сума економії (без врахування “незбалансованого обсягу”) води складає таким чином 5,45 %.

Припускаємо, що у результаті розробки основних напрямів врегулювання взаємин з КП “Харківські теплові мережі” в рамках діючого законодавства, шляхом затвердження та введення у дію нового порядку розрахунків за послуги водопостачання, а також упорядкуванням тарифної політики призведе до зменшення “незбалансованого обсягу” на 2,01%.

Базою для розрахунку економії від впровадження запропонованого проекту приймаємо загальний обсяг виток в мережі та неврахованих втрат, а також “незбалансованого обсягу” у 2006 році:

- обсяг витоку в мережі та неврахованих втрат без врахування “незбалансованого обсягу”:

(102750,9-242750,9) = 78094,6 тис. куб. м.;

- “незбалансований обсяг”: 24656,3тис.куб. м.;

- економія води у результаті впровадження та заміни технічно-зношеної санітарно-технічної арматури на насосних станціях 1-5 підйомів, а також впровадження регуляторів витрат води на спорудах ВУГВ “Донець”, ВУГВ “Дніпро” своєчасного проведення на підприємстві аналізу фінансово-економічного стану:

78094,6 * 0,0545 = 4256,15 тис. куб. м. води

Припускаємо, що КП “Виробничо-технологiчне пiдприємство “ВОДА” зможе додатково реалізувати 2766,49 тис. куб. м. води відповідно до тарифного плану від 15.10.2006 року у тому числі:

- населенню

2766,49*1,65 = 4564,72 тис. грн.;

Припускаємо, що “незбалансований обсяг” зменшиться на 2,05%, або на: 24656,3*0,0105 = 505,45 тис. куб. м

Тобто додатково 505,45 тис. куб. м ввійде до обсягу реалізованої продукції

505,45*5,0 = 2527,27 тис. грн.

Враховуючи зміни у доходах від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначимо виручку реалізованої продукції за умови здійснення проекту (базою для розрахунку приймаємо дохід від реалізованої продукції у 2006р. – 220393,0 тис. грн.):

Дохід2007-2008 = 220393+4564,72+2527,27= 227484,99 тис. грн.

У результаті визначаємо чистий дисконтований дохід від реалізації даного заходу, порівняння базового та проектного варіантів розвитку КП “Втп ”ВОДА” наведено у таблиці 4.31.

Таблиця 4.31 - Вплив введення проекту на фінансові результати КП “Втп ”ВОДА”

Економічний ефект (Ееф)

Ееф = 43194,7 – 36804,1 = 6390,6 тис. грн.

Період окупності проекту

Рсер = тис. грн.

Т = = 0,98 року

Індекс рентабельності інвестицій (IR)

Даний показник розраховується на основі таблиці 4.33.

ІR =

Через малий період окупності немає потреби визначати чистий дисконтований дохід, індекс рентабельності інвестицій та внутрішню норму доходності.

Основні техніко-економічні показники проекту (табл. 4.32) розробки основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води, шляхом зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами

Таблиця 4.32 – Основні техніко-економічні показники проекту зниження неврахованих втрат води КП “Втп ”ВОДА”

Отже, за результатами проведеного аналізу, можна зробити висновок, що проект розробки основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води КП “Втп ”ВОДА”, шляхом є вдалим, усі показники свідчать про економічну доцільність впровадження запропонованого заходу на підприємстві.

Таким чином, від розробки трьох пропозицій щодо підвищення ефективності роботи підприємства КП “Втп ”ВОДА” може бути отриманий загальний економічний ефект, який розраховується за формулою [54]:

Eзаг = (4.5)

де - економічний ефект від впровадження 1, 2, та 3 проектів

Eзаг = 5907,8+1839,11+5767,8 = 13514,71 тис. грн.

При цьому загальна сума капітальних інвестицій, яка потрібна для впровадження даних проектів належним чином, становитиме 6074,11 тис. грн., сукупний строк окупності складатиме близько 4,5 років.

Розділ 5. Охорона праці

5.1 Правові та нормативні основи заходів по охороні праці

5.1.1 Основні законодавчі акти про охорону праці в Україні

Законодавство про охорону праці ґрунтується на положеннях, які відповідають Конституції України, і складається з Закону України „Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності” та прийнятих у відповідності з ними нормативно-правових актів. Розглянемо в таблиці 5.1 основні закони та нормативні документи які обґрунтовують природу охорони праці на підприємствах та організаціях України.

Таблиця 5.1 – Основні закони й нормативні документи по охороні праці

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

5.2 Санітарія та гігієна праці

5.2.1 Аналіз основних шкідливих виробничих факторів

В процесі трудової діяльності людини відбувається взаємодія виробничого середовища і організму. Дія виробничого середовища на організм обумовлюється:

- особливостями технологічного процесу (ступінь автоматизації та механізації виробничих процесів; управління ними на відстані; герметичність обладнання тощо);

- характером виробничого процесу (організація праці, робоча поза, ступінь нервово-емоційного та м’язового напруження тощо);

- санітарними умовами праці (виробничий мікроклімат, електромагнітні та електричні поля, виробнича вібрація, шум, пил, хімічні речовини).

Класифікація перевищення граничнодопустимих рівнів та концентрації шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу припускає виділення основних шкідливих виробничих факторів за наступними ознаками:

- шкідливі хімічні речовини 1,2 та 3-4 класу небезпеки;

- пил переважно фіброгенної дії;

- вібрація (загальна та локальна);

- шум, інфразвук, ультразвук;

- неіонізуючих випромінювань (радіочастотного діапазону, діапазону промислової частоти, оптичного діапазону (лазерного випромінювання);

- біологічні фактори;

- мікроклімату в приміщенні (температура повітря, швидкість руху повітря, відносна вологість повітря, інфрачервоне випромінювання);

- температура зовнішнього повітря (під час роботи на відкритому повітрі) або атмосферного тиску (підвищення або зниження);

- важкість праці;

- робоча поза;

- напруженість праці.

На КП ”Втп ”ВОДА” шум виникає а основному в результаті роботи обладнання (насосного та гідравлічних приладів). Рівень виробничого шуму на робочих місцях в діапазоні від 85 до 97 дБА.

Нормується виробничий шум ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ Шум. Общие требования безопасности», «Санитарные нормы допустимых уровней шума» №3223-83, якими визначено класифікацію шуму, характеристику і допустимі рівні шуму на робочих місцях, загальні вимоги до вимірювання величини шуму, основні заходи з профілактики.

Виробнича вібрація може бути загальною і локальною. Локальна вібрація передається через руки людини. Найбільша кількість випадків вібраційної хвороби виникає в операторів при роботі з машинами і обладнанням, які створюють локальну вібрацію.

Джерелом локальної вібрації на КП ”Втп ”ВОДА” є компресорне обладнання насосних станцій. Вплив вібрації на організм людини може призвести до вібраційної хвороби.

Основним документом, який встановлює гігієнічний регламент вібрації, що впливає на людину за умов виробництва є ГОСТ 12.1.012-90 «ССБТ Вибрационная безопасность. Общие требования».

На КП ”Втп ”ВОДА” частіше за все абразивний та металічний пил, існують робочі місця, де концентрація пилу перевищує допустиму.

Виробничі отрути – це речовини, які зустрічаються у процесі трудової діяльності людини як вихідні, проміжні, побічні або кінцеві продукти у вигляді газу, пари або туману. У разі порушення правил безпеки і гігієни праці виробничі отрути потраплять в організм працюючих, у кількості, яка не відповідає його складовим і набутим властивостям, що шкідливо впливає на організм.

На КП ”Втп ”ВОДА” у результаті виробничих процесів виділяються в повітря робочої зони кислоти, луги, окиси хлору (на насосних станціях артезіанського водопостачання), пари коагулянту та флокулянту вапно, хлорне вапно, аміачний конденсат (на ПУВХ “Донець”, ПУВХ “Дніпр”).

5.2.2 Профілактичні заходи по збереженню здоров’я та підвищенню працездатності оператора комп’ютера

В Україні розроблені і набрали чинності „Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” ДСанПіН 3.3.2 007-98 від 10 грудня 1998 року №7, які регламентують правила безпеки при роботі з комп’ютерами.

Приміщення, у яких проводяться роботи з ВДТ, необхідно розміщати в північній або в північно-східній частині будинків. Площа на одне робоче місце має бути не менше 6 кв. м., а об’єм не менше 20 куб. м., відстань між робочими столами не менше 2,5 м. у ряду і не менше 1,2 м. між рядами.

Для попередження втоми, збереження здоров’я і підтримки високого рівня працездатності у осіб, що працюють з ВДТ, особливе значення має раціональна організація робочого місця.

Передній ряд клавіш повинен бути розташований так, щоб клавіатуру можна було обслуговувати без зусиль трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенні рук. Монітори необхідно розташовувати на висоті рівня очей на відстані 60-70 см.

Для забезпечення захисту очей і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань екран монітора необхідно розташовувати на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока має становити при розмірі екрана по діагоналі :

35/38 см(14/15)........................600-700мм

43см(17)...................................700-800мм

48см(19)...................................800-900мм

53см(21)...................................900-1000мм

Клавіатуру слід розташовувати на відстані 100-300 мм від ближчого до працівника краю стола. Вона має бути оснащена опорним пристроєм для можливості зміни кута нахилу клавіатури у межах визначених норм. Кращим є розташування екрана перпендикулярно до лінії погляду користувача..

5.3 Техніка безпеки

5.3.1 Загальні вимоги по безпечній експлуатації обладнання

Машини, апарати та інше обладнання, які застосовуються в різних галузях промисловості, різноманітні за принципом дії, конструкцією, типажем і розмірами. Однак існують деякі загальні вимоги, дотримання яких на стадії користування виробничого обладнання дозволяє забезпечити безпеку при його експлуатації.

Матеріали, які використовуються в конструкціях та конструктивних елементах обладнання, не повинні попередньо пройти перевірку на гігієнічні і забезпечення пожежо-вибухової безпеки.

На машину наносять сигнальні кольори та знаки безпеки. На кожний верстат встановлюють запобіжні та огороджувальні пристрої відповідно до ГОСТ 12.4.011-75.

Потрібна безпечність верстату досягається відповідним встановленням в зручному місці органів керування та регулювання.

Включення машини або її окремих механізмів здійснюється з одного робочого місця. Керування однаковим обладнанням повинно бути уніфіковано, а напрямок обертання маховиків, штурвалів, переміщення важелів, педалей – відповідати встановленим вимогам.

Огороджувальні і запобіжні пристрої, що входять в конструкцію виробничого обладнання, повинні постійно виконувати свої функції при виникненні небезпеки або появи людини в небезпечній зоні. Дія засобів захисту повинна продовжуватися до того часу, поки діє небезпечний або шкідливий виробничий фактор.

5.3.2 Основні заходи по забезпеченню електробезпеки

Електричний струм – це поняття, яке визначає всю сукупність явищ, пов’язаних з існуванням, рухом і взаємодією електричних зарядів.

До джерел електричних полів великої потужності відносяться електроустановки високої частоти ( ВЧ), ультрависокої частоти (УВЧ), надвисокої частоти (СВЧ).

Систематичний вплив на робітників електромагнітних полів великої потужності порушує функціональний стан нервової і серцево-судинної системи людини.

Основними засобами захисту від електромагнітних полів є:

- установка гранично допустимих значень напруги і щільності потоку енергії електронного поля на робочому місті персоналу;

- експлуатація електроустановок УВЧ та СВЧ тільки в спеціально виділених приміщеннях або з використанням екрануючих кабін;

- подання напруги з генератора відбувається тільки після установки випромінювача в потрібне положення, після закінчення роботи обов’язково вимкнути напругу.

Перебування персоналу в зоні прямого випромінювання апаратів забороняється.

До колективних засобів захисту в електроустановках відносяться:

- захисні засоби, передбачені в конструкції електроустановок;

- технічні засоби і засоби захисту;

- організаційно-технічні заходи, що проводяться в організації.

До технічних засобів захисту відносять : захисне заземлення електроустановок; занурення електроустановок; електричне розділення мережі; захисне відключення електроустановок; ізоляція струмоведучих частин; попереджуючі сигнали та блокування; знаки безпеки.

До організаційних заходів, що забезпечують безпеку виконання робіт в електроустановках відносяться:

- призначення осіб, відповідальних за безпеку проведення робіт в електроустановках;

- затвердження переліку робіт, що виконуються в електроустановках за нарядами-допусками та розпорядженнями;

- підготовка робочого місця, допуск до роботи;

- нагляд під час роботи;

- оформлення перерв в роботі та її закінчення.

Індивідуальні засоби захисту в електроустановках наступні: спеціальний інструмент; ізоляційні пристрої для проведення ремонтних робіт до 1000 В; ізоляційні рукоятки інструментів; діелектричні печатки, боти, калоші, індивідуальні екрануючі комплекти; знаки безпеки; засоби індивідуального захисту (окуляри, пояси, каски та ін.).

5.4 Пожежна профілактика (безпека)

5.4.1 Загальні вимоги пожежної безпеки у приміщеннях

Як і на всіх промислових підприємствах, на КП ”Втп ”ВОДА” повинні виконуватись вимоги пожежної безпеки. Нижче приведені загальні вимоги згідно з „Правилами пожежної безпеки в Україні”, затвердженими наказом МНС України 19.10.2004 р. № 126.

У разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, їх технічного переоснащення як зі зміною, так і без зміни функціонального призначення, необхідно виконувати протипожежні вимоги, визначені нормативно-правовими документами в галузі будівельного, технологічного проектування та чинними правилами.

Приступати до виконання вищевказаних робіт дозволяється за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.

Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень (протидимовий захист, пожежна автоматика, пожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні постійно утримуватись у справному робочому стані.

Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних та проти димних дверей, а також знімати пристрої для їх само зачинення.

Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на дахах (покриттях) будівель та споруд повинні втримуватись постійно справними, бути пофарбованими.

Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати не більше 50 осіб. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятись в напрямку виходу з будівель (приміщень). При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відчиняються.

5.4.2 Рішення по пожежному водопостачанню, обладнанню приміщень автоматичними системами пожежегасіння, пожежної сигналізації

В комплексі заходів, що вживаються для протипожежного захисту підприємств, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних речовин та матеріалів згідно з БНіП 2.04.09-84.

На КП ”Втп ”ВОДА” використовуються вогнегасники вуглекислотні (ОУ-5), призначені для гасіння невеликих пожеж, всіх видів загоряння.

У приміщеннях КП ”Втп ”ВОДА” засоби пожежегасіння розташовуються згідно з вимогами „Правил пожежної безпеки в Україні”. У коридорах, проходах, проїздах або інших місцях, крім вогнегасників, розташовують пожежні пункти з набором первинних засобів пожежегасіння.

КП ”Втп ”ВОДА” має зовнішнє та внутрішнє водопостачання, запроектоване згідно з вимогами БНіП 2.4.01-85. На підприємстві споруджений сумісний водогін, тобто протипожежно-господарський водогін.

Норма витрат води на внутрішнє пожежегасіння приймається для виробничих приміщень – із розрахунку двох струменів продуктивністю не менше 2,5 л/с.

На складах та інших важливих об’єктах КП ”Втп ”ВОДА” змонтовані установки автоматичної електричної пожежної сигналізації. Основними складовими частинами цих установ є: оповісники (датчики), що монтуються в будівлях або на території об’єктів і призначені для подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від оповісників; лінії комунікації, що з’єднують оповісники з приймальними апаратами; джерела електроживлення.

Автоматичні комбіновані оповісники типу КИ – 1 виконують функції теплового і димового оповісників. Температура спрацювання 60 – 80°С. Димовий оповісник спрацьовує при попаданні порції диму, що виникає під час тління фітіля діаметром 6 мм, розміщеного під оповісником.

Стаціонарні установки пожежегасіння,що є на підприємстві КП “Втп “ВОДА”, поділяються на автоматичні і ручні з дистанційним пуском.

Найбільш широке поширення отримали установки водяного і пінного тушіння,які підрозділяються на спринклерні і дочірні. Спринклерні установки включаються автоматично при підвищенні температури серед приміщення до встановленої межі.

Пожежна сигналізація (ПС) на промисловому підприємстві КП ”Втп ”ВОДА” призначена для виявлення початкової стадії пожежі, передачі повідомлення про місце і час його виникнення і при необхідності включення автоматичних систем пожежегасіння та димовиділення. Найважливішим елементом систем сигналізації є датчики - пожежні оповіщувачі, які в залежності від проявлення процесу горіння можуть бути тепловими,світловими та димовими.

Теплові оповісники за типом чутливого елемента, в свою чергу, поділяються на: біметалеві, термопарні та напівпровідникові.

На підприємстві КП ”Втп ”ВОДА” встановлена система автоматичної пожежної сигналізації та засоби пожежегасіння відповідно до вимог переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння і пожежної сигналізації СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних оповіщувачів.

На підприємстві КП ”Втп ”ВОДА” регулярно проводиться навчання і атестація з охорони праці робітників, спеціалістів, службовців, а також робітників працюючих в умовах з підвищеною безпекою. В 2006 році атестовано 2458 робітників. Усі робітники підприємства КП ”Втп ”ВОДА” застраховані в фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Щорічно у відповідності до вимог МОЗ України проводиться медогляд робітників, які виконують роботи в шкідливих умовах. В 2006 році пройшли медогляд 978 робітників. На підприємстві проводиться атестація робочих місць у відповідності до постанови№422 Кабінету Міністрів України. В шкідливих умовах праці знаходяться близько 400 чоловік, з них 30 жінок.

Висновки

Тема даної дипломної роботи: „Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП ”Втп ”ВОДА”)”. Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

В першому теоретичному розділі повністю розкрита сутність обраної теми, досліджено основні теоретичні аспекти проведення антикризового управління.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:

- проведений теоретичний аналіз та узагальнено підходи стосовно визначення понять „криза” та „антикризове управління” на макро- та мікрорівні;

- досліджено та систематизовано основні показники, що є ознаками кризового стану підприємства;

- досліджено основні механізми та інструментарії подолання кризи на мікро- (підприємство) та макро- (держава) рівнях та систематизовано їх;

- проведений техніко-економічний та фінансовий аналіз господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”;

В другому розділі дипломної роботи наведена характеристика суб’єкта господарювання, описана його виробнича діяльність, представлена організаційна структура управління та описані основні техніко-економічні показники діяльності КП “Втп “ВОДА”, та зроблені такі висновки: В третьому розділі даної дипломної роботи було проведено аналіз господарської діяльності КП “Втп “ВОДА”. В результаті аналізу можна зробити наступні висновки:

Розглянувши виконання виробничої програми КП “Втп “ВОДА”, можна сказати, що у 2004 році був найбільший обсяг подачі води до мережі і складав 254304,6 тис. куб. м. Річний обсяг виробництва питної води (подача води до мережі, всього) у 2005 році порівняно з 2004 зменшився на 9336,7 тис. грн., або на 3,54%, така динаміка простежується й у 2006 році, знову помітне зменшення обсягів виробництва на 2576,9 тис. грн., або 4,51%. Також, можна зазначити, що відбуваються суттєве зменшення обсягу реалізації води, яка була відпущена населенню та комунально-побутовим організаціям, в наслідок збільшення неврахованих втрат води та “незбалансованого обсягу”. Так у 2004 році корисний відпуск води становив 181434,4 тис. куб. м., за аналогічний період 2005 року відбувається зменшення на 26361,4 тис. куб. м. або на 14,86%. У 2006 році тенденції до зменшення корисного відпуску води споживачам продовжуються, можна відмітити зниження на 9722,4 тис. куб. м. На цей результат вплинуло збільшення втрат неврахованих з обліком “незбалансованого обсягу” на 24727,7 тис. куб. м або (підвищення на 29,8% порівняно з показником 2004 року за аналогічний період).

Стосовно структури споживання води за категоріями можна сказати, що найбільша питома вага належить населенню, у 2004 році вони його частка у загальній структурі складає складають 83,4%, у 2005 – 79,6%, а у 2006 – 79,22.

Провівши аналіз стану та ефективності використання основних фондів можна зробити наступні висновки, що в структурі основних фондів найбільшу питому вагу займають такі групи основних засобів: будинки, споруди та передавальні пристрої. Можемо спостерігати, що ці групи основних засобів мають тенденцію до збільшення з кожним роком протягом 2004-2006 р. Таким чином бачимо, що загальна середньорічна вартість основних фондів значно збільшується у 2004 році вона складала 463832,95 тис. грн., У зв’язку з тим, що 1 грудня 2004 р. відбувся поділ ТПО “Харківкомунпромвод” на дві організацій: КП “Втп “ВОДА” і КП ТПО “Харьківкомунпромвод” у 2005 році відбувається значне збільшення середньорічної вартості основних фондів на 425914,5 тис. грн., або 91,82% порівняно з аналогічним періодом 2004 року. В 2006 році ситуація покращується, відбувається збільшення загальної середньорічної вартості основних фондів на 39312,55 тис. грн., або на 4,41% відносно до 2005 року цьому посприяла частка збільшення будівель, транспортних засобів, інструментів, приборів, інвентарю у загальній структурі основних фондів.

З розрахунків можна зробити наступні висновки. Частка основних засобів, що надходить невелика, і постійно варіюється від спаду до збільшення (2004 – 14323,0 тис. грн., 2005 – 6833,2 тис. грн., 2006 – 20896,6 тис. грн.); коефіцієнт вибуття досить високий у 2004 році (99,03%), в наслідок зміни власника та перереєстрації але має тенденцію до зниження, і у 2005 вже складає лише 0,13%, за аналогічний період 2006 року його значення 0,06%. Аналізуючи ступінь зношеності основних фондів, можемо стверджувати, що коефіцієнт зносу перепнув бар`єр у 50%, що свідчить про середній перевалюючи до великого ступеню зношеності основних фондів, так у 2004 році він складає 54,47%, збільшується на 2,37% у 2005 році, відповідно у 2006 році збільшення складає 0,43%, профілактикою зносу на підприємстві слугують капітальні інвестиції, які направлені на модернізацію, ремонт та поточне обслуговування основних фондів.

Фондоозброєність праці одного працівника з кожним роком збільшується, що пов’язано зі збільшенням середньорічної вартості основних фондів у 2006 році фондоозброєність становить 202,28 тис. грн., у 2005 році відбувається збільшення на 142,04 тис. грн., або на 70,21%, порівняно з аналітичним періодом 2004 року. У 2006 році можемо спостерігати збільшення на 41,31 тис. грн., або на 11,97%. Та ж сама ситуація склалася і з механоозброєністю праці вона неухильно зростає так у 2004 році вона складає 151,71 тис. грн., відповідно 258,24 тис. грн., та 289,24 тис. грн. у 2005 та 2006 році.

З проведених розрахунків стану та ефективності використання основних фондів видно, що показник фондовіддачі знаходиться на досить невисокому рівні, і його значення у 2004 році складає 0,68 грн./грн. та продовжує неухильно зменшуватися, так у 2005 році показник фондовіддачі зменшується на 0,28 грн./грн. у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року Характеризуючи фондовіддачу за 2006 рік можна констатувати, що вона збільшилась на 0,2 грн./грн. порівняно з відповідним періодом 2005 року.

Фондомісткість характеризує необхідну величину основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції, показники її становлять у 2004 році 1,46 грн./грн., у 2005 році відбувається збільшення на 1,03 грн./грн. відповідно у 2006 році фондомісткість становить 2,37 грн./грн.

Аналізуючи показники по праці та її оплаті можна зазначити, що кількість персоналу у 2005р. збільшилась на 204 чол., проте у 2006 році зменшилась порівняно з 2005р. на 152 чол. У класифікації та кількісному складі працівників найбільшу питому вагу займають робітники, так у 2004 році їх налічувалось 2293 чол., відповідно у 2005 році відбувається збільшення на 291 чол. за цією категорією кадрів, а в 2006 році зменшення на 175 чол. у зв’язку з вибуттям, здебільшому, звільненні за власним бажанням, за прогули, порушення трудової дисципліни та ін. Характеризуючи структуру штатних працівників облікового реєстру за статтю, можна зазначити, що у структурі працівників за цим критерієм переважають працівники чоловічої статі, так у 2004 році чоловіків працівників налічувалось 1934 люд., жінок 1426 люд., у 2005 році відповідно співвідношення становить 2155 до 1409, у 2006 році відбувається збільшення працівників чоловічої статі на 110 люд., водночас зменшення жінок на 262 люд.

Охарактеризуємо структуру працівників за видами економічної діяльності, так більшість працівників підприємства зайняті у зборі, очищенні та розподілі води, так у 2004 році цей показник складає 96,51% середньої кількості працівників включаючи штатних та позаштатних працівників, у 2005 році відбувається збільшення зайнятих у зборі, очищенні та розподілі води робітників на 248 особи, у відсотковому відношенні приріст складає 106,64% по відношенню до 2004 року. У 2006 році відбувається зменшення чисельності робітників працюючих за цим напрямом економічної діяльності на 100 осіб, у відсотковому відношенні зменшення приросту на 4,01% у порівнянні з 2005 роком.

Характеризуючи динаміку фонду оплати праці працівників КП “Втп “ВОДА” бачимо, що за аналітичний період питома вага основної заробітної плати неухильно зростає, це дозволяє стимулювати працю робітників та покращувати їх добробут, а питома вага допоміжної заробітної плати має тенденцію стабільного росту. Інші виплати за 2004-2006 рр. зменшились на 1,7%. Середньомісячна заробітна плата одного працівника з 693,07 грн. у 2004 р. зросла до 953,5 грн. в 2005 р., середньомісячна заробітна плата у 2006 році складає 1184,9 грн.

Продуктивність праці одного працівника, порівняно з 2004 р. знизилась на 12,49 тис. грн/люд. Це зменшення обумовлене перш за все зменшенням суми доходу. Однак, у 2006 році цей показник дещо збільшився порівняно з 2005 р. (на 6,77 тис. грн./люд.).

Аналізуючи експлуатаційні витрати, можемо казати, що найбільша питома вага в структурі витрат виробничої собівартості належить матеріальним витратам, так, в 2004 р. їх питома вага складала 47,41%, або 81330,0 тис. грн., в 2005 р. – 47,89%, або 85062 тис. грн., а в 2006 р. – 45,79%, або 89265,10 тис. грн. Спостерігається збільшення питомої ваги витрат на оплату праці з 28287,6 тис. грн. або 16,49%, у 2004 році до збільшення на 41332,1 тис. грн. або на 46,11% у 2005 році. на 1,4 тис. грн., порівняно з 2004р., у 2006 року продовжується тенденція збільшення і становить 0,5 тис. грн. Має місце збільшення питомої ваги витрат на оплату праці основних виробничих робітників на 2239,8 тис. грн. Ріст питомої ваги витрат на оплату праці викликано встановленням нової мінімальної заробітної плати у розмірі 400 грн.

Характеризуючи експлуатаційні доходи підприємства, можемо констатувати, що вони мають тенденції до зменшення так у 2004 році підприємство отримало чистий дохід в розмірі 185344 тис. грн., 2005 році підприємство отримало на 15722,80 тис. грн. або 8,48% менше ніж за аналогічний період 2004 року. У 2006 році, порівняно з 2005 р., спостерігається збільшення доходу на 14039,60 тис. грн. або на 8,28% але у 2006 р. він менше доходу яке отримало підприємство у 2004 році на 1683,20 тис. грн. або на 0,91%. Таким чином, середній темп росту за три роки є від’ємним і складає 99,54%, а середній темп приросту за цей же період дорівнює – 0,46%.

Фінансовий стан підприємства значно погіршився за результатами аналізу можна зробити висновок, що досліджуване підприємство є не достатньо ліквідним, причиною отримання таких показників ліквідності є велика частка кредиторської та поточної заборгованості у пасиві балансу. Також спостерігається зменшення показника швидкої ліквідності з 792% на кінець 2004 року до 156% на кінець 2005,а на кінець 2006 року він набуває значення в 200%. З іншого боку, найважливішим серед наведених показників є коефіцієнт абсолютної ліквідності, він показує яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно, рекомендована нижня межа цього показника - 0,2, у нашому випадку активи підприємства досить неліквідні на кінець 2004 року 0,04%, останні 2 роки, він знаходиться у межах 4,34-12,05%, тобто підприємство може негайно погасити приблизно 12% боргів. Позитивною є також величина грошових потоків та чистого оборотного капіталу, який з 2005 року має тенденції до збільшення

Характеризуючи фінансові результати (рентабельність), можемо зазначити, що за результатами аналізу, можна зробити висновок, що рентабельність власного капіталу знаходиться в межах норми, проте спостерігається тенденція до його зниження, тому підприємству слід вжити заходів щодо збільшення цього показника, загалом зменшення рентабельності може бути зумовлене зовнішніми факторами, то слід мобілізувати власні позитивні сторони для покращення рентабельності.

Також не досить високим є коефіцієнт рентабельності активів, проте при порівнянні його з банківським відсотком, можна зробити висновок про доцільність підприємницької діяльності. Загальна рентабельність діяльності підприємства коливається від 0,7% до 14,65%.

Прибутковість підприємства від основної діяльності характеризується рентабельністю продукції, у даному випадку вона складає 23,26% у 2004 році, проте спостерігається поступове зниження цього показника і в 2005 році продукція підприємства перепнула бар’єр нерентабельності, це пов’язано з тим, що адміністративні витрати та витрати на збут перевищують валовий прибуток який в 2005 році складав 9585,7 тис. грн., при адміністративних витратах 11335,6 тис. грн. така ж тенденція зберігається й у 2006 році.

За результатами аналізу ділової активності підприємства можна зробити висновок, що вона поступово зменшується. Зокрема на кінець 2004 року ресурсовіддача підприємства становила 0,43, проте вже на кінець 2006 року цей показник знизився на 0,05 й становить 0,38. Періоди погашення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства скоротились, так у 2004 році період погашення дебіторської заборгованості становив 165,1 діб, у той час як кредиторської 400 діб, у 2005 році відбуваються такі зміни: зменшення періоду погашення дебіторської заборгованості на 109,3 доби, а кредиторської на 384,05 діб, аналогічно у 2006 році відбувається збільшення періоду погашення дебіторської заборгованості на 42,29 доби та кредиторської відповідно на 6,47 діб. Показник частки основних коштів у активах підприємства не має нормативного значення і залежить від виду діяльності суб‘єкта господарювання. З огляду на те, що КП “Втп ”ВОДА” є комунальним підприємством слід порівнювати то цей показник з середнім у галузі. Для підприємств подібного типу цей показник коливається від 0,5 до 0,7, тому можна зробити висновок, що в даному випадку частка основних коштів у активах КП “Втп “ВОДА” відповідає нормі. На кінець 2005 року зменшилась ефективність використання власного капіталу підприємства, через зменшення чистої виручки від реалізації продукції та збільшення власного капіталу підприємства.

З таблиці 3.25 видно, що фінансовий стан, значно погіршився зокрема у 2004 році спостерігається значне зменшення власних оборотних коштів та маневреності власного капіталу за рахунок зменшення оборотних активів, зокрема чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яка на кінець 2004 року становила 139713 тис. грн. та підвищенням кредиторської заборгованості, яка відповідно складає 191253,6 тис. грн. Також негативні наслідки на фінансовий стан внесли зміни у структурі власного капіталу підприємства протягом 2004 року, основним фактором зменшення власного капіталу послугував непокритий збиток підприємства який на кінець 2004 року становив 38331,2 тис. грн. так у 2005 році робочий і функціональний капітал становив 25521,7 тис. грн., відповідно у 2006 році відбувається його збільшення на 15884,5 тис. грн., за рахунок структурних змін у власному капіталі, зокрема збільшенню частки іншого додаткового капіталу, та зменшенні непокритого збитку підприємства у забезпеченні підприємства власними оборотними

Характеризуючи фінансову стійкість протягом 2005-2006 років, можна зазначити, що відбувається незначне покращення фінансового стану

Також можна зазначити, про незначне підвищення значень коефіцієнтів забезпечення власними оборотними коштами, забезпечення оборотних активів власними коштами, автономії, залежності, маневреності в основному за рахунок збільшення протягом 2005-2006 років власного капіталу, незначному збільшенню оборотних активів, а також зменшенню поточних зобов’язань, зокрема кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

В четвертому розділі дипломної роботи представлена розробка заходів з підвищення ефективності діяльності КП “Втп “ВОДА”: проект зниження енергетичних втрат шляхом санації ділянок ПК 19+92-ПК 39+23, ПК39+23-ПК69+23, ПК69+23-ПК94+60 другої обвідної нитки водоводу №2 навколо насосної станції 3 підйому ВУГВ “Донець” діаметром 1400 мм загальною довжиною 8679 м, на загальну суму 7389,995 тис. грн. за кошти державного та місцевого бюджетів, проект оптимізації роботи районних дільниць Департаменту “Водозбут”, сервісних центрів КП “Втп “ВОДА” на суму 2535123,8 тис. грн. та проект основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води на загальну суму 3149,04 тис. грн.

В першому розробленому проекті пропонується впровадити на підприємстві технології енергозбереження шляхом санації ділянок водоводу №2, пропонується залучити ВАТ “Південспецбуд” в якості генпідрядника та основного виконувача робіт за методом санації центрифугування цементним розчином Fenix на обладнанні німецької фірми ПРС Рорсанірунг ГМБХ Результатом впровадження даного заходу буде економічний ефект, який дорівнює 5907,8 тис. грн. Зроблені капітальні вкладення в сумі 7389,99 тис грн. будуть окуплені за два з половиною роки, чистий дисконтований доход складе 42711,9 тис. грн.

Другий проект з оптимізації роботи районних дільниць Департаменту “Водозбут”, та сервісних центрів КП “Втп “ВОДА” потребує капітальних вкладень на суму 2543,573 тис. грн., але проведені розрахунки дають можливість впевнено сказати, що вони будуть окуплені протягом 1,02 року, і впровадження цього заходу дасть економічний ефект в сумі 1839,11тис. грн.

Третім проектом в даній дипломній роботі виступає розробка основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води шляхом зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами. Капіталовкладення в даний проект складуть 3149,04 тис. грн., їх строк окупності майже 0,98 року, а економічний ефект від впровадження складе 5767,8 тис. грн (з врахуванням загальних амортизаційних відрахувань).

Отже, якщо запропоновані проекти впровадити згідно з етапами та технічним регламентом, то загальні капітальні інвестиції становлять 6074,11 тис., грн., загальний строк окупності 4,5 років, відповідно загальний економічний ефект становитиме 13514,71 тис. грн.

Список використаної літератури

1. Антикризове управління: Підручник / Під ред. Е.М. Короткова. - М.: ІНФРА-М, 2001. - 432 с.

2. Василенко В.А., Мірошник І.Є. Ситуаційне й операційне управління в системі менеджменту: Навчальний посібник. -М.: МГІУ, 2002.

3. Недосекин А.О., Максимов О.Б. Анализ риска банкротства предприятия с применением нечетких множеств // Вопросы анализа риска.- 1999.- №2-3 // 2000.

4. Клічук О.Р. Моделювання прийняття оптимальних управлінських рішень сучасним програмним забезпеченням «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі»// Проблеми науки, практики та освіти: 36. наук, праць VIII Міжнар. наук.-практ. конф., Київ. - С. 123-125.

5. Копитова В. Оцінка процесу управління як передумова підвищення ефективності управління виробництвом // Економіка: проблеми теорії та практики: 36. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - Вип. 124. - С. 88-93.

6. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. - К.: К.НЕУ, 1998.

7. Господарський кодекс України. - Харків: Одіссей, 2004.

8. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту / Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997.

9. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О. Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997.

10. Деренська Я. М. Оцінка інвестиційної привабливості виробничих ланок промисловості // Технический прогрес и эффективность ироизводства: Вестник Харьковского политехнического института.- 1999.- №90, - С. 7-11.

11. Ковалев В.В, Финансовий апализ: Управлений капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1998.

12. Коюда О.П. Визначення інвестиційної привабливості підприємств// Економіка: проблеми теорії та практики: 36, наук, праць. Вип. 175. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 154-162.

13. Любушин Н.П., Ляшева В.Б. Анализ фінансово-экономической деятельности предприятия; Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТИ -ДАНА, 2000.

14. Майборогіа О.В. Аналіз фінансових потоків промислових підприємств // Економіка розвитку. - 2004.- №4(32). - С. 93-97.

15. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства. - К.: МАУП, 2000.

16. Хотомлянский А., Черната Т., Северина А. Комплексная оценка финансового состояния предприятия на оспове использования матричних моделей // Экономика Украйни.- 2003.- №3.- С. 35-40.

17. Ястремская Е.Н., Попов А.С. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства: проблема выбора // Вісник Харківського університету. Серія «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м.Харкова».- 2001,- №506. - С. 135-137.

18. Банкрутство в Україні. Збірник нормативних документів. - К. НКНТ, 2004.

19. Бланк Й.А. Стратегия и тактика управлення финансами. - К.: ИТЕМ ЛТД, АДЕФ-Украипа, 1996.

20. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методичні засади та практичний інструментарій. - К,, КНТЕУ, 2001.

21. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000.

22. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством; Навч. Іюс. - К.; ЦУЛ, 2003.

23. Георгица Й.В., Дмитриева А. Об одном алгоритме диагностики вероятности банкротства // Ресурсы предприятия й антикризисное унравление: Сб. науч. тр. / Южню-Российскии гос, тех. ун-т (Новочсркасский политехнический ин-т). - Новочеркасск: ЮРГТУ, 2001. - С. 116-118.

24. Стратегия її тактика антикризисного управлений фірмою / Под ред. А.П, Градова. - СПб.: Специальная література, 1996.

25. Фомин Я.А. Диагностика кризового состояния предприягия; Учеб. пос. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.

26. Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства. // Фінанси підприємств. – 2005. - №2. - С.137-144.

27. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2000. – 485с.

28. Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств. // Фінанси України. – 2005. - №3. – С.117-128.

29. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ хозяйственного состояния предприятия. – Изд. 3-е. исправл., доп. – М.: Центр экономики и маркетинга. – 1999. – С. 3.

30. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддерьогін, Л.Д. Буряк, Г.Г. Нам, А.М. Павліковський, О.В. Павловська, В.З. Потій, А.П. Куліш, О.О. Терещенко, Н.П. Шульга, С.А. Булгакова. / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

31. Фінансовий словник-довідник / Дем‘яненко М.Я., Лузан Ю.Я., Саблук П.Т., Скупий В.М. та ін.; за ред. Дем‘яненка М.Я.. – К.: ІАЕУААН. – 2003. – С. 507.

32. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 384 с.

33. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 528 с.

34. Ванькович Д.В. Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами промислових підприємств. // Фінанси України №3, 2002. – с. 44-50.

35. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства; Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2003. – 278 с.

36. Хомин П.Я. Формування звітності в підсистемах управлінського, фінансового й податкового обліку: Монографія: – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 350 с.

37. Панченко А.І. Узагальнені моделі статистичної оцінки основних показників діяльності підприємства. // Фінанси України, №3, 2005. – с. 133-139.

38. Кожанова Е.Ф., Отенко И.П. Экономический анализ: Учебное пособие для самостоятельного изучения дисциплины. – Х.: ИД “ИНЖЕК”, 2003. – 208 с.

39. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” – www.rada.gov.ua. - Офіційний інтернет-сайт Верховної Ради України.

40. Джулій Л.В., Годнєва С.В. Особливості організації фінансового аналізу на підприємствах в сучасних економічних умовах. // Вісник технологічного університету Поділля №5 Ч2 Т.1, 2003. – с. 223-227.

41. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2. Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87, зі змінами та доповненнями.

42. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 278 с.

43. Бізнес середовище в Україні. Проект “Дослідження підприємницької діяльності в Україні”. – К.: Міжнародна фінансова корпорація, 2003. – 112с.

44. Малі і середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку. // Приорітети. – 2005. - №3-4(21).

45. Соколова Л.В. Фінансова привабливість підприємства: оцінка та перспективи застосування. // Актуальні проблеми економіки №6 (48), 2005. – с. 48-56.

46. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дькова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 471 с.

47. Дворецкая А.Е. Организация управления финансами на предприятии. // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. - №4 с. 96-103.

48. Гончаров А.Б. Финансовый менеджмент: Учебное пособие. – Х.: ИНЖЭК, 2003. – 351 с.

49. Илясов Г. Оценка финансового состояния предприятия. // Экономист. – 2004. - №6. – с. 46-54.

50. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч. мтодичний посібник. / За заг. ред. Г.Г. Кірейцева. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: ЦУЛ, 2002 – 336 с.

51. Офіційний інтернет-сайт Держкомстату України – www.ukrstat.gov.

52. Мочерный С.В., Некрасов В.Н., Овчинников В.Н., Секретарюк В.В. Экономическая теория.: Учебник. - М.: “Издательство ПРИОР”, 2000.-416 с.

53. Уманець Т.В., Пігарев Ю.Б. Статистика: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2003. – 623 с.

54. Іванілов О.С., Кушнір Т.Б., Фурса В.А., Жилякова Г.С. Економіка підприємства.: Підручник.-Харків, 2007- 705 с.