Курсовая работа: Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами

Курсовая работа: Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

КУРСОВА РОБОТА

на тему: Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами

Виконала студентка

4 курсу 41 групи

Відділення облік і аудит

2010 рік

ВСТУП

У господарсько-фінансовій діяльності підприємства неминучі операції, пов’язані з купівлею товарно-матеріальних цінностей, оплатою послуг за готівковий розрахунок, поїздкою у відрядження працівників та ін., які потребують для їх здійснення витрачання готівкових грошових коштів підзвітними особами. Облік руху грошових коштів у підзвітних осіб здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Розрахунки з підзвітними особами охоплюють широке коло операцій з готівковими коштами, розрахунками, придбанням матеріальних цінностей, оподаткуванням тощо. Тому цей аспект облікової роботи вимагає чіткого дотримання чинних нормативних актів та оформлення відповідних документів.

Підзвітна особа – довірена особа підприємства, яка має сукупність прав і обов'язків по відношенню до підприємства. В бухгалтерському обліку повинна фіксуватися інформація про стан заборгованості підзвітної особи, а також забов'зання підприємства перед нею.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи , організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Грошовий аванс – це сума, видана підзвітній особі для здійснення майбутніх платежів за виконані роботи, на купівлю матеріальних цінностей , покриття витрат по відрядженню тощо. Грошовий аванс, як правило, включає всю суму передбачених витрат. Проте можливий і такий варіант, при якому підзвітна особа спочатку виконує завдання (здійснює витрати), а потім їй відшкодовують проведені витрати.

Залежно від конкретних обставин грошові кошти підзвітним особам можуть бути видані з субрахунків у банку (311, 312, 313, 314), отримані ними від різних організацій (з рахунка 37). Крім грошових коштів, підзвітним особам можуть бути видані грошові документи (різні марки, сертифікати, векселі та ін.) з рахунку 33 "Інші кошти".

Нормативними документами, які регулюють здійснення витрат на службові відрядження в межах країн та за кордон є: Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 04. 99 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13. 03. 98 р. № 59 ( в редакції наказу міністерства фінансів України від 10.06.99 р. № 146).

Тема "Стан та напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами" є дуже актуальною в бухгалтерському обліку, цій темі присвячена дана курсова робота на прикладі ТОВ "Велетень".

Метою даної курсової роботи є дослідження організації синтетичного та аналітичного обліку та напрямів удосконалення розрахунків з підзвітними особами, аналіз порядку видачі сум і оплати витрат по відрядженню.

1.  ВИРОБНИЧО–ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю (скорочено ТОВ" Велетень") створено в 2000 році в результаті реформування колективного сільськогосподарського підприємства "Велетень". Товариство є правонаступником колишнього КСП.

Найближча залізнична станція розташована на відстані 10 км від підприємства. М`ясокомбінат та молокозавод розташовані в м. Глухові.

ТОВ "Велетень " має вихід на автошлях Київ-Москва який проходить через територію господарства.

Свою господарську діяльність господарство здійснює на території чотирьох сіл (Привілля, Годунівка, Хотминівка, Сліпород). Які розташовані біля м. Глухова. Центральний офіс знаходиться в центрі м. Глухова.

Основними видами господарської діяльності є: виробництво зерна (на 2002 рік валовий збір склав 8607 тон при врожайності 40 ц/га.) ; виробництво цукрових буряків (на 2002 рік валовий збір склав 9350 тон при врожайності 258 ц/га); виробництво молока : в господарстві утримується 900 корів, від кожної корови в 2002 році надоєно 3002 кг. молока.

Обліково економічна структура складається з економічного і бухгалтерського відділення . В штатному розкладі є економіст, головний бухгалтер, бухгалтер по рослинництву, тваринництву, готовій продукції і заробітній платі і касир. Вони займаються реєстром накладних, обліком руху ТМЦ та ін. В кінці місяця всі документи групуються і підводяться підсумки і все відображається в меморіальних ордерах. Документи за місяць підшиваються в папки і зберігаються на протязі року в бухгалтерії, а потім віддають архів (де вони зберігаються 3 роки) Документи по зарплаті зберігаються в бухгалтерії необмежений термін. Документи (книги) по розрахункам з організаціями зберігають5 років.

2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

2.1 Порядок видачі сум і оплата витрат по відрядженню

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певні строки до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, а саме: запрошень сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору ( контракту ) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, яке відряджає працівника.

Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за встановленою формою згідно з додатком 1.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов’язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно - правовими актами про службові відрядження.

Підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про оподаткування прибутку підприємств".

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати ( видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника.

При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений,

у строк відрядження зараховується за час, який потрібно для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, невикористаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження. В тому числі й за час перебування в дорозі.

Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.

Власник (або уповноважена ним особа) відповідно до підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами всіх форм власності, не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження.

Підзвітна особа - довірена особа підприємства, яка має сукупність прав і обов'язків по відношенню до підприємства. В бухгалтерському обліку повинна фіксуватися інформація про стан заборгованості підзвітної особи, а також зобов’язання підприємства перед нею.

Гроші під звіт видають з каси підприємства окремим особам для виконання різних господарських та інших доручень. Особа, яка одержала ці суми, вважається підзвітною. Нею може бути лише працівник даного підприємства. Список осіб, яким видають гроші під звіт, визначається керівником підприємства.

Гроші під звіт видають на витрати на відрядження, придбання різних матеріалів, дрібні господарські, поштові та інші витрати. При цьому потрібно дотримуватися діючих норм з регулювання готівкового обігу. Аванс підзвітній особі видається в сумі, необхідній для виконання намічених заходів, і лише в тому випадку, коли підзвітна особа не має заборгованості по раніше виданих сумах. Аванс видається на підставі видаткового касового ордера або платіжної відомості, якщо видають гроші одночасно декільком особам. Підзвітна особа має право витрачати аванс лише на ті цілі, для яких він виданий.

Грошовий аванс – це сума, яка видана підзвітній особі для здійснення майбутніх платежів за виконані роботи , на купівлю матеріальних цінностей, покриття витрат по відрядженню тощо. Грошовий аванс, як правило, включає всю суму передбачених витрат. Проте можливий і такий варіант, при якому підзвітна особа спочатку виконує завдання (здійснює витрати), а потім їй відшкодовують проведені витрати.

Видачу грошей під звіт можна проводити безпосередньо із каси підприємства, по грошовому чеку з поточного або валютного рахунку підприємства, грошовим переказом через органи зв’язку у місце знаходження підзвітної особи, за допомогою гарантованого платіжного доручення через банк.

Невикористані суми готівки, виданої під звіт на господарські потреби, повинні бути повернуті підзвітною особою в касу підприємства не пізніше наступного дня після їх видачі, що оформляється прибутковим касовим ордером.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємству залишку готівки, видано під звіт.

Підзвітні особи зобов´язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки:

·  за відрядженнями ـ протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

·  на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю виробничої сировини, крім металобрухту – протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

·  на всі інші виробничі (господарські)потреби – наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

Якщо з каси підприємства підзвітній особі одночасно видано готівку на відрядження та для вирішення у цьому відрядженні виробничих (у тому числі й для закупівлі в населення сільськогосподарської продукції та заготівлі вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження має подати до бухгалтерії підприємства повний звіт про суми, що були їй видані для вирішення виробничих (фінансових) питань і безпосередньо на відрядження .

До підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством України за:

·  перевищення встановлених лімітів каси;

·  не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки;

·  перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів;

·  використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

·  проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів.

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Підприємці здійснюють облік руху готівки згідно з порядком та документами, установленими Державною податковою адміністрацією України.

Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) не повинна перевищувати три тисячі гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою підприємств в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

Зазначені обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, малих і середніх підприємств при використанні готівкових коштів, що одержані ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку для розвитку малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну допомогу, вилучену органами державної податкової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію ,а також у разі використання коштів, виданих на відрядження.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення вставленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Після виконання доручення підзвітна особа повинна подати авансовий звіт про здійснені витрати. До нього прикладають рахунки, квитанції, товарні чеки, залізничні квитки та інші документи, які підтверджують проведені витрати. На документах про придбання матеріальних цінностей повинні бути підписи осіб, які їх прийняли на відповідальне зберігання. Авансовий звіт підписує підзвітна особа. Готівка, має бути повернена до каси підприємства не пізніше трьох робочих днів після закінчення відрядження, а видана на всі інші цілі – один робочий день з дня видачі її під звіт.

Подані авансові звіти перевіряють в бухгалтерії в частині обґрунтованості здійснених платежів і визначають суму витрат, яка має бути затверджена керівником підприємства. Після затвердження авансового звіту бухгалтерія повністю розраховується з підзвітною особою. Якщо сума авансу перевищує суму витрат за авансовим звітом, то різниця повертається в касу, якщо навпаки, то відшкодовуються перевитрати шляхом видачі грошей з каси. У випадках неповернення підзвітних сум вони мають бути утримані із оплати праці.

Найбільше грошей під звіт видають на службові відрядження. Порядок відшкодування витрат по них визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999р № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" ( зі змінами від 6 вересня 2000 р.) та діючою інструкцією.

Направлення працівника у відрядження оформляється наказом по підприємству, а відрядженому видають посвідчення про відрядження за встановленою формою.

Термін відрядження не може перевищувати в межах України – 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження, що робиться за місцем відрядження. Відмітки про прибуття і вибуття працівника засвідчуються в посвідченні тією печаткою, якою користуються на підприємстві для засвідчення підпису відповідної службової особи.

На підприємстві ведуть журнал реєстрації посвідчень про відрядження за встановленою формою.(додаток 2)

За відрядженим працівником зберігається місце роботи і середній заробіток за час відрядження. На працівника, який знаходиться у відрядженні, поширюється режим робочого часу і часу відпочинку тих підприємств і установ, до яких він відряджений.

Відрядженому працівнику згідно з авансовим звітом відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення та проїздом до місця відрядження і назад до місця постійної роботи, а також виплачуються добові.

За кожний день перебування працівника у відрядження, враховуючи вихідні, святкові і неробочі дні та час перебування у дорозі, йому виплачуються добові у розмірі до 18 гривень за добу при відрядженнях у межах України, 231 гривня – для відряджень за кордон. Зменшувати розмір добових не дозволяється.

У разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на одноразове харчування, добові зменшують до 14, 40 грн. ,дворазове харчування – 10,80 грн., триразове харчування - 7,20 грн.; при відрядженнях за кордон – 185,00 ; 128,00 ; 81,00 грн. відповідно .

Відрядженим працівникам відшкодовують фактичні витрати на наймання житлового приміщення згідно з поданими документами.

Витрати на проїзд відрядженого працівника в м’якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок на суднах морського флоту, а також повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес класу відшкодовуються в кожному конкретному випадку з дозволу керівника підприємства згідно в поданими проїзними документами.

Перед від’їздом у відрядження працівникові видають грошовий аванс у межах сум, визначених на відшкодування витрат на відрядження. Після повернення з відрядження протягом трьох днів працівники забов’язані подати авансовий звіт про фактичні витрати на відрядження.

До авансового звіту додається посвідчення про відрядження і документи, що підтверджують суму фактичних витрат , пов'язаних з відрядженням.

У разі, коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження ( в дорозі ), добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної зарубіжної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків – при дворазовому, 35 відсотків – триразовому харчуванні.

Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий термін і отримують заробітну плату в іноземній валюті, у разі відрядження в межах країни перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків норм добових витрат, визначених у додатку до "Постанови про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон"

У разі відрядження у межах країни перебування терміном на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 50 відсотків зазначених норм.

Граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ та організацій всіх форм власності ( крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів) у разі відрядження за межі України переглядаються за поданням Міністерства фінансів після прийняття закону про Державний бюджет України на наступний рік, якщо прогнозний середньорічний курс гривні до долара США відповідно до Основних напрямів грошово-кредитної політики України на новий бюджетний рік відрізняється від встановленого на попередній рік курсу більш як на 10 відсотків.

Норми добових витрат і граничні норми відшкодування витрат на наймання житлових приміщень для державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, у разі відрядження за межі України переглядаються, якщо виникла така потреба, за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.

Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами

Працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності ( крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат.

Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства, установи та організації у грошових одиницях, в яких було видано аванс , але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження; в разі застосування пластикових корпоративних карток міжнародних платіжних систем - не пізніше 10, а з дозволу керівника ( з поважних причин ) – 20 робочих днів. Якщо працівник не повернув залишку коштів до каси підприємства, установи та організації, відповідна сума стягується бухгалтерією в установленому законодавством порядку.

Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів.

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних та будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.

Рішення про службові відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.06 96. № 682 "Про впорядкування службових відряджень керівників органів державної виконавчої влади".

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й вибуття проставляються у кожному пункті.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на його прохання за рахунок підприємства, що його відрядило.

На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи та й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляють ся між підприємствами, що направляли працівника у відрядження, за згодою між ними.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів.

Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1 – 4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес класу, фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.

Відрядженому працівнику понад установлені норми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїзді постільними речами та наймання житлового приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі.

У разі, коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення ) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

Працівнику підприємства, направленому на роботу в зарубіжні країни терміном, що перевищує 60 календарних днів, який отримує в період перебування за кордоном заробітну плату в іноземній валюті , у разі відрядження у межах країни перебування до інших країн добові витрати відшкодовуються в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день складання кошторису витрат на відрядження, не перевищує граничних норм добових витрат.

При цьому працівнику підприємства, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, у разі потреби в авансуванні коштами в національній валюті країни відрядження, перерахунок граничної норми, встановленої у доларах США, у валюту країни відрядження, здійснюється за крос-курсом, розрахованим за встановленим іноземним банком валютним (обмінним) курсом національної валюти країни перебування до валюти країни відрядження та долара США на день здійснення розрахунку витрат на відрядження.

У разі вибуття у відрядження до України з країни, з якою встановлено повний прикордонний митний контроль, за час проїзду по території іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон, а за дні перетину кордону України та дні перебування в Україні - у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України.

При вибутті у відрядження до України з країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, якщо працівник у дорозі має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної країни, то за час проїзду територією іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон. При цьому день останньої пересадки на інший транспортний засіб ( вибуття з готелю, іншого житлового приміщення) на території іноземної країни при поверненні з України та дні перебування в Україні – відшкодовується у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України. У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за нормами встановленими для службових відряджень у межах України.

Вибуття у відрядження із зарубіжної країни до України і повернення того самого дня до цієї країни вважається одним днем відрядження.

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні ( в разі захворювання, відсутності транспортних квитків, відміни авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від працівника ) за наявності підтвердних документів в оригіналі. При цьому загальний термін відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.

Рішення про подовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке необхідно оформити відповідним наказом (розпорядженням ) керівника підприємства.

За час затримки у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання жилого приміщення та інші витрати.

Не дозволяються витрати на алкогольні напої, тютюнові вироби, видовищні заходи, а також суми " чайових ", за винятком випадків, коли суми таких " чайових " включаються до рахунка згідно із законами країни перебування.

У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завіренні відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження ( у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим ).

У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на санітарному лікуванні) і сплачуються добові протягом усього часу, поки він за станом здоров'я не може приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців.

Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного проживання повинні бути засвідчені в установленому порядку.

За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.

Особливості направлення у відрядження військовослужбовців визначаються за погодженням з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону,

Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а військовослужбовців Державної фельд’єгерської служби при Державному комітеті зв’язку та інформатизації – також Державним комітетом зв’язку та інформатизації.

Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності ( крім підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 977.

Витрати у зв'язку з поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) при наявності документа, що підтверджує витрати.

2.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами

Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 37 " Розрахунки з різними дебіторами " субрахунка 372 " Розрахунки з підзвітними особами " . Це активно-пасивний рахунок. Сальдо субрахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються у балансі розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних активів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань підприємства.

Аналітичний облік витрат по розрахунках з підзвітними особами ведуть окремо по кожній авансовій видачі позиційним способом.

По дебету рахунка 37 субрахунка 372 " Розрахунки з підзвітними особами" відображаються суми, видані (переховані) під звіт, а також , відшкодування перевитрат ,тобто погашення кредиторської заборгованості. Запис роблять на підставі видаткових касових ордерів, кредитуючи рахунок 30 "Каса".

По кредиту субрахунка 372 відображають списання підзвітних сум, яке може відбуватися шляхом повернення грошей в касу, віднесення на витрати виробництва, оприбуткування придбаних матеріальних цінностей. Через підзвітних осіб здійснюються найрізноманітніші платежі, тому витрачені підзвітні суми, списані з кредиту субрахунка 372 знайдуть відображення по дебету відповідних рахунків:

20 " Виробничі витрати"

21 " Тварини на вирощуванні та відгодівлі" ,

22 " Малоцінні та швидкозношувані предмети" – з придбання запасів ;

15 "Капітальні інвестиції" ,

23 " Виробництво" ,

24 " Брак у виробництві",

91 " Загальновиробничі витрати" ,

92 " Адміністративні витрати" ,

94 " Інші витрати операційної діяльності",

30 " Каса" ,

31 " Рахунки в банках" – з повернення підзвітних сум до каси підприємства і на рахунки в банках ;

33 – " Інші кошти" – з придбання різних грошових документів (марки, путівки та ін.),

66 " Розрахунки з оплати праці" – з утримання перевитрат авансів понад установлені норми і неповернутого залишку коштів ;

63 " Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ,

68 " Розрахунки за іншими операціями "– з оплати різних послуг грошовими коштами і чеками постачальникам та іншим організаціям ;

99 " Надзвичайні витрати" – з виплат, пов’язаних із запобіганням або ліквідацією стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій.

Для відображення розрахунків з підзвітними особами в реєстрах журнально - ордерної форми обліку призначено журнал – ордер № 7 с.- г.

У ньому поєднано синтетичний і аналітичний облік . Запис роблять за кожною виданою в підзвіт сумою лінійно-позиційним методом, тобто проти кожної суми по рядку відображають інформацію згідно з авансовими звітами та визначають залишок на кінець місяця. Таким чином, журнал ордер № 7 с.-г. побудований за формою оборотної відомості, в якій зазначаються вступний і кінцевий залишки, та обороти за дебетом і кредитом , що розшифровуються по кореспондуючих рахунках.

При відкритті журналу-ордера з попереднього реєстру записують перехідні залишки на початок місяця із зазначенням дати виникнення дебіторської заборгованості.

При записах операцій поточного місяця на окремому рядку відображають дату і суму виданого авансу, відшкодування перевитрат проти виданого авансу відшкодовану або утриману суму невикористаного авансу і суми витрат по поданому і затвердженому авансовому звіті.

У випадках, коли підзвітній особі, що перебуває у тривалому відрядженні, направляють додатковий аванс, або один й той самий працівник повторно за місяць одержує аванс, то суму і дату видачі (перерахування) авансу відображають у вільних графах.

При поданні одним працівником за поточний місяць двох або більше авансових звітів відповідні суми відображають записом в одній графі по одному й тому ж рядку.

З метою одержання підсумкових (синтетичних) даних по субрахунку 372 суми витрат по авансових звітах і повернення невикористаних коштів показують в журналі ордері № 7 с. –г. в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

Якщо підзвітна особа відповідає за реалізацію продукції або матеріалів, то отриману від реалізації виручку, відображають по дебету субрахунка 372.

Після закінчення записів всіх операцій по розрахунках з підзвітними особами за звітний місяць у журналі-ордері № 7 с.-г. підраховують підсумки по всіх графах і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

Записи в реєстрах по обліку розрахунків з підзвітними особами виглядають таким чином:

(2.2. Схема 1)

До журналу-ордера № 7 с. –г. використовують вкладні листи за потребою, що залежить від кількості операцій.

Кореспонденція рахунків по відображенню розрахунків з підзвітними особами по ТОВ "Велетень"

3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

Записи у бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів. У ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " записано: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первині документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення

Кожна господарська операція оформляється документом. Первині документи становлять основу бухгалтерського обліку. Як правило, уже в перший день своєї роботи бухгалтер має справу з документами. Бухгалтерський облік починається з оформлення первинного документа. Тільки він є підставою для наступних записів на рахунках бухгалтерського обліку.

Первині документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань або фінансових результатів. Порядок документального оформлення господарських операцій визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, та іншими інструктивними матеріалами.

Документація господарських операцій має економічне і юридичне значення. Перше полягає в тому, що за допомогою документів здійснюються контроль і аналіз господарських операцій; друге – документ є письмовим доказом здійснення операції і підтверджує її законність.

Від якості первинних документів залежить якість всього бухгалтерського обліку. Їх складання займає більше половини всіх робіт по веденню бухгалтерського обліку. Бухгалтерські документи виконують функції розпорядчого і виконавчого характеру. Документ, підписаний керівником підприємства, є розпорядчим. Цей же документ після здійснення операцій відображає і виправдовує її. Економіка доцільність та законність господарської операції аналізується під час оформлення її документам. Отже, документація забезпечує попередній контроль за проведенням операції.

Заповнення в документі всіх його реквізитів називається складанням документа, а проставлення дозволяючих надписів, резолюцій, від, печаток штампів на цьому документі – оформленням.

Первині документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Форма бланка документа показує, що в ньому повинне бути записане.

Сучасний бухгалтер займає одне із ведучих місць в управлінні підприємства. Він займається не тільки завідуванням бухгалтерськими рахунками, а й здійснює велику роботу, включаючи планування, контроль, оцінку, огляд діяльності, проводить аудит і розробку управлінських рішень відповідно господарської діяльності підприємства.

Необхідною умовою вдосконалення управління є коренна реконструкція його технічної і інформаційної бази на базі автоматизованої системи обліку з використанням автоматизованих робочих місць бухгалтера.

Однією із важливих задач є подальший розвиток і вдосконалення інформаційної системи підприємства з використанням сучасних методів управління і технічних засобів.

В зв’язку з новими умовами роботи роль бухгалтерського обліку повинна бути змінена, підлягати суттєвим коректуванням. На сучасному етапі підприємствам необхідна автоматизована система обліку сучасних засобів обчислювано техніки, яка дозволяє забезпечити :

— повне і своєчасне задоволення інформаційних потрібностей користувачів ;

— виконання контрольних і аудиторських задач з ціллю отримання необхідної інформації про відхилення;

— отримання автоматизованим шляхом готових комп’ютерних управлінських рішень ;

— аналіз і прогнозування господарсько – фінансової діяльності підприємства.

Процес введення бухгалтерського обліку на підприємстві являє собою сукупність інформаційних і контрольно – організаційних операцій.

До інформаційних операцій відносяться операції збора, регістрації, передач збереження і обробки даних.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В даній курсовій роботі на прикладі ТОВ "Велетень" я детально розглянув організацію первинного, зведеного синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами.

Облік на даному підприємстві ведеться згідно плану рахунків, згідно наказу Міністерства Юстиції України від 30 листопада 1999 року.

Первинний облік ведеться на бланках типових форм. Документи заповнюються чітко, розбірливо і вчасно, згідно з документооборотом здаються в бухгалтерію господарства.

Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Сальдо субрахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються у балансі розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних активів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань підприємства.

Аналітичний облік витрат по розрахунках з підзвітними особами ведуть окремо по кожній авансовій видачі позиційним способом. За дебетом рахунка 37 субрахунку 372 відображають суми, видані під звіт, а також відшкодування перевитрат, тобто погашення кредиторської заборгованості. За кредитом субрахунку 372 відображають списання підзвітних сум.

Розрахунки з підзвітними особами обліковують у журналі ордері № 7 с. –г., він побудований за формою оборотної відомості, в якій зазначаються вступний і кінцевий залишки.

На даному підприємстві відповідним чином обладнані кабінети, каса, кабінет головного бухгалтера, у працівників бухгалтерії нормальні умови роботи, вони мають факс, телефон, комп'ютер, шафи для зберігання документів.

Первинні документи знаходяться у бухгалтерії, а всі інші зберігаються в архіві, мають порядкові номери.

Підприємство використовує одну з найпростіших форм бухгалтерського обліку, меморіально-ордерну форму. Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журнали ордери в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках. Підсумкові дані в журналах ордерах на кожному синтетичному рахунку звіряють з даним інших облікових реєстрів, в яких відображені записи по відповідних кореспондуючих рахунках.

Великий обсяг економічної інформації, який постійно збільшується, потребує подальшого вдосконалення облікової і контрольно-аналітичної роботи. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, продовжуються строки її опрацювання, а зростання затрат праці призводить до різкого збільшення управлінського персоналу.

На сучасному етапі удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів обчислювальної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності і планування виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.02 р. № 997 " Про внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663".

4. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р.№ 59

5. " Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.01 р. № 72.

6. "Облік розрахунків з підзвітними особами"/ Л. Сук./ Бухгалтерія в сільському господарстві № 18 2001р.

7. Відрядження – консультації / Назаренко І., Чернявська К., Рижикова О. /Все про бухгалтерський облік № 39-а 22.04.2003 р.

8. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах / Огійчук М. Ф. / 2003 р.

9. М.Ф. Огійчук "Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах" стор.86 – 96

10. Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 2 серпня 1996 р.

11. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ПП "Рута",2000.

12. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій та Інструкція щодо його застосування від 30. 11. 1999 р. зі змінами.

13. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України від 19. 02. 2001 р.

14. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та роз’яснення щодо їх застосування

15. Методичні рекомендації по організації і веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах від 02. 07. 2001 р.

16. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств від 18. 05. 2001 р.

17. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон від 13. 03. 1998 р.

18. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України від 19. 02. 2001 р.

19. Інструкція "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 29. 03. 2001 р.

20. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навчальний посібник за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця та к. е. н., доц. М. М. Коцупатрого. – Житомир: ПП "Рута", 2003.

21. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. – 2-ге вид. За ред. Проф.. М.Ф. Огійчука. – К.: Вища освіта, 2003.