Курсовая работа: Рекреаційно-туристичне вивчення Італії

Курсовая работа: Рекреаційно-туристичне вивчення Італії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Інститут природничо-географічної освіти та екології

Кафедра економічної і соціальної географії

Рекреаційно-туристичне вивчення Італії

Курсова робота

Студента 29-Т групи

Зражевського Олександра Володимировича

Науковий керівник – кандидат

географічних наук доцент

Мозговий Артем Анатолійович

Київ-2010р

ВСТУП

Актуальність теми. Туризм є однією з найбільших і динамічних галузей світової економіки. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристичної індустрії. На сферу туризму припадає близько 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 11% світових споживчих витрат.

Таким чином, в наші дні не можна не помітити того величезного впливу, який справляє індустрія туризму на світову економіку.

Італія посідає помітне місце у світовому ринку туристичних послуг що має потужну власну туристичну індустрію.

Вона являє одну з найдавніших історій і в той же час це порівняно молода держава, що з'явилася на політичній карті лише трохи більше ста років тому після остаточного об'єднання у 1871 р. з існуючих раніше на її території окремих герцовств і королівств. Нині це високорозвинена держава, яка входить до «Великої сімки». Образ Італії сильно змінилося за останнє сторіччя. Тепер Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру — жителів Північно-Західної Європи.

Славу сучасної Італії створюють не тільки прекрасні середземноморські пейзажі, білосніжні вершини Альп, апельсинові сади Сицилії, виноградники Тоскани й Лаціо, не тільки золоті розсипи незліченних пам'ятників багатовікової італійської культури, а й чудова туристична інфраструктура й традиції гостинності.

Тому, метою цієї роботи є дослідження особливостей іноземного туризму в структурі господарства Італії.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

Ø   Простежити історію становлення туризму в Італії;

Ø   Висвітлити різні аспекти туристичної пропозиції в Італії;

Ø   Розкрити значення туризму для господарства Італії.

Ø   Вивчення туристичних центрів та їх характеристика.

Об’єкт дослідження: Італія як країна – лідер Середземноморського регіону у розвитку міжнародного туризму.

Предмет дослідження: рекреаційно – туристичний потенціал Італії та наявні рекреаційно – туристичні ресурси.

Завдання дослідження: Вивчення туристичних центрів Італії та їх характеристика.

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КРАЇНУ

Офіційна назва: Італійська Республіка — це країна, що розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає: весь Апеннінський півострів; великі острови Сицилія, Сардинія; 7 населених островів Тосканського архіпелагу, найбільшим з яких є острів Ельба; Понціанські острови; острови Іск'я, Капрі, Прочіда; острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу; острів Устіка; Еґадські острови; архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л'Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П'єтро поблизу Сардинії; острів Пантеллерія й Пелаґійські острови в Сицилійському морі; острови Треміті в затоці Ґарґано.

Кордони

Сухопутні кордони проходять вздовж гірського ланцюга Альп: на заході із Францією — 488 км, на півночі — зі Швейцарією — 740 км й Австрією — 430 км, на сході зі Словенією — 232 км. Крім того Італія має кордони з двома невеличкими державами — анклавами: Ватиканом — 3,2 км та Сан-Марино — 39 км. Морські кордони проходять по узбережжях морів: зі сходу — Адріатичного, з півдня — Іонічного, з південного заходу — Тірренського, а з північного заходу — Ліґурійського. Південне узбережжя острова Сицилія омивають води Сицилійського моря.

Довжина берегової лінії — 7 600 км.

Територіальні води — 12 морських миль.

Континентальний шельф — 200 морських миль.

Коротка історична довідка

1000 років до н.е. - на території країни жили племена етрусків, лигурів, італіків, латинян, сабінян. Між 1200-1100 рр. до н.е. на територію сучасної Італії прийшли племена італіків. Дещо пізніше з'явилися іллірійці, згодом, близько 900-800 рр. до н.е., - етруски і, нарешті, з VIII ст. до н.е. - греки, які селилися переважно на півдні Апеннінського півострова і на Сицилії.

754 р. до н.е. - заснування латинянами міста Рима. згідно з легендою, Ромул заснував Рим 21 квітня 753 р. до н.е.

У VIII-XI ст. в Південній Італії утворюються морські республіки Амальфі, Гаета і Неаполь, а в Північній Італії зміцнюються республіки Генуя, Піза і Венеція. Арабів (сарацинів) витісняють з Південної Італії та з Сицилії.

962 р. - походи в Італію німецького короля Оттона І. Утворення Священної Римської імперії (фактично титул її імператора трактувався як титул найсильнішого володаря в Європі).

XII ст. - нормани за часів правління Рожера I захопили Південну Італію і Сицилію, утворивши тут Сицилійське королівство. 1194 р. норманські області переходять під владу німецького короля та імператора Священної Римської імперії Генріха VI.

Після правління династії Штауфенів, що тривало до 1268 р., настає період територіальної роздробленості.

У XIII-XIV ст. Папська область включає в себе значну частину Середньої Італії. Морська республіка Венеція знаходиться на вершині своєї могутності. Флоренція встановлює панування над великими районами Північної та Середньої Італії. У Мілані феодальний рід Вісконті (пізніше - династія герцогів Сфорца) встановлює одноосібне спадкове правління.

1442 р. - Сицилійське королівство перейшло під владу Іспанії. Альфонс V, король Арагону, стає "королем обох Сицилій". Аж до 1713 р. Неаполітанське і Сицилійське королівства підкоряються іспанській короні.

У 1831 р. Джузеппе Мадзіні в Марселі створює підпільну організацію «Молода Італія», мета якої - звільнення та об'єднання Італії. Починається Рісорджименто - епоха возз'єднання Італії. У 1838 р. Сардинське королівство оголошує війну Австрії, але зазнає поразки. Лише французи під проводом Наполеона III у 1859 р. змушують австрійців відступити.

1915 р. — вступ в І світову війну на стороні Антанти.

1945 р. — страта Муссоліні і закінчення війни в Італії, німецькі війська капітулюють.

1947 р. — у результаті референдуму Італія проголошена республікою. За мирним договором країна утратила всі колонії і території на Балканах. Місто Трієст виділений у вільну зону ООН.

1949 р. — вступ Італії в НАТО.

1964 р. — возз'єднання м. Трієста з Італійською республікою.

1957 р. — Італія — один із засновників ЄЕС («Спільного ринку»).

1979 — 1980 р. — діяльність терористичних 'Червоних бригад". Убивство лідера ХДП А. Моро, вибух на вокзалі в Болоньї й ін.

1983 — 1986 р. — активні дії уряду Італії проти «Червоних бригад» і мафії.

Християнські демократи встановили коаліцію з п'яти партій, включаючи соціалістичну в 1988, в 1989 комуністи сформували «тіньовий кабінет». Референдум 1991 схвалив реформу виборів. Правляча коаліція втратила більшість на загальних виборах у 1992. У 1993 мафія потрапила в сфери державної влади, лідер Соціалістичної партії Краксі подав у відставку через звинувачення зв'язках із мафією. В 1999 році Карло Адзеліо Чампі без підтримки жодної партії став президентом.

Державний устрій

Згідно з республіканською Конституцією, що була урочисто прийнята 27 грудня 1947 і набула чинності 1 січня 1948, Італія є «унітарною республікою. Вища влада належить народу, який втілює її в формах і межах, визначених Конституцією». Виборний двопалатний Парламент складається з Палати Депутатів (630 членів) і Сенату Республіки (315 членів). Законодавча функція належить обом Палатам. Крім того, вони контролюють політику і діяльність виконавчої влади. Парламент на спільному засіданні обирає Президента Республіки терміном на 7 років.

Адміністративний поділ

Італія поділяється на 20 областей — Валле д’Аоста, Ломбардія, Трентіно-Альто Адідже, Фріулі-Венеція Джулія, П'ємонт, Лігурія, Венето, Тоскана, Умбрія, Емілія Романія, Марке, Абруццо, Лаціо, Молізе, Базіліката, Кампанія, Калабрія, Апулія, Сардинія і Сицилія, (п'ять з яких — Сицилія, Сардинія, Трентіно-Альто-Адідже, Валле-д’Аоста та Фріулі-Венеція Джулія мають особливий статус), області поділені на 110 провінцій. Провінції в свою чергу поділяються на коммуни. Загальна кількість коммун - 8101. Області із особливим статусом (автономії) мають власні парламенти — областні ради та уряди — джунти — які мають спеціальні повноваження в питаннях місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ 2 Природно – рекреаційні ресурси

Літосферні

Майже 4/ 5 поверхні Італії займають гори і височини, і менше 1/ 4 її площі припадає на Паданську рівнину і вузькі прибережні низовини. У материковій частині Італія відокремлена від решти континенту найвищої в Європі гірською системою Альп. Вигнута на північний захід гігантська дуга Альп тягнеться із заходу на схід на 1200 км. Найвищу, західну їх частина складає стародавній герцинський масив, складений кристалічними породами. Саме тут знаходяться високі вершини Альп: Монблан (4807 м), Монте - Роза (4634 м), Червінія (4478 м). Вершини цих гір покриті потужними льодовиками. На південь Альпи знижуються до 1000 м над рівнем моря (Приморські Альпи). На схід ланцюг гір розходиться віялом, і висота їх знижується до 2000 м. (Карнійські Альпи).

Гірські ланцюги Альп перерізані численними долинами і перевалами, доступними протягом усього року. У зимовій Італії у гірськолижників відмінні можливості: можна кататися місяць і жодного разу не повторити спуск. Червінія найвищий Італійський курорт. Рідко де ще в Європі вдасться піднятися на підйомнику над хмарами, потім проїхати через них, виїхати і кататися вже під ними Зима тут дуже сонячна, сніг лежить з грудня по кінець травня. Трентіно, Венето, Валь - ді - Фьемме, Анда - Паганелла - все це невеликі курорти, ідельно місця для занять зимовими видами спорту. Італійські зимові гірськолижні курорти, задовольнять запити самих вишуканих, високо потребуючих до комфорту і розваг, людей різних соціальних станів.

По перевалах проходять автомобільні і залізні дороги, в деяких місцях гори пронизані тунелями.

На південному заході Альпи переходять в Апенніни, які, тягнуться далі через весь Апеннінський півострів. Апенніни - одні з наймолодших гір на землі. За своєю протяжністю (1500км) вони перевищують Альпи, але набагато поступаються їм по висоті. Їх найвища точка - гора Корно сягає лише 2914 м над рівнем моря. Вершини Апеннін не доходять до снігової межі і позбавлені вічних снігів, лише на східних схилах Монте-Корно єдиний в Апеннінах льодовик спускається до висоти 2690 м.

Апенніни дуже різноманітні за своїм геологічною будовою і рельєфу. Гори в Тоскана, центральних Апеннінах, Кампанії і Бразілікате складені конгломератами, пісковиками і вапняками, а також глинистими сланцями і мармурами. Південніше у Калабрії вони складені стародавніми виверженими і метаморфічними породами. Ці ж породи характерні і для гір Сицилії та Сардинії.

Характерна риса геологічної будови Італії - широке поширення вулканічних порід. Тут знаходяться вулкани різних типів і в різній стадії розвитку. Є згаслі, а так само діючі - Етна, Везувій і Стромболі. Везувій (2181 м) є самою промовисту деталь неповторного неаполітанського пейзажу; останнє, сильне виверження тут відбулося в 1944году. Найактивніший вулкан в Італії, найбільший в країні і в Європі - Етна (3340 м) на сході Сицилії, який в останні роки вивергається приблизно раз на 3 - 5 років; найбільш сильне виверження зафіксовано в 1669. Вулкан Стромболі (926 м) знаходиться на північ від Сицилії на Ліпарскіх островах у Тірренському морі, і названий «маяком Середземномор'я» за часті виверження. У Італії можна спостерігати різноманітні природні явища, пов'язані з вулканізмом, - викиди водяної пари під високим тиском на острові Іскья, вуглекислого газу в собачому гроті поблизу Неаполя; гарячі мінеральні джерела в Тоскані (Флоренція); грязьові вулкани в Еміліанскіх Апеннінах.

Гідрологічні ресурси

На порівняно невеликій, вузькій і гористій території Італії немає простору для довгих і повноводних річок. Італійські річки переважно короткі, це скоріше гірські потоки, що стікають прямо в море або утворюють порівняно невеликі річкові системи. Тільки в північній Італії є розвинена мережа річок, які круглий рік харчуються льодовиковими талими водами і рясними опадами. Вісь північно-італійської річкової мережі найбільша і повноводна ріка Італії - По довжиною 670 км при ширині від 100 до 800 і більше метрів. Площа її басейну займає близько 1 / 4 території країни. Починаючись на заході, в Альпах, вона тече на схід через всю Паданску рівнину і впадає в Адріатичне море. Місцями, в низинах русло западає вище навколишньої рівнини. Це зумовило спордження численних дамб для захисту від повеней, які тут не рідкість. По з притоками і каналами утворює велику судноплавну систему. Ліві притоки По стікають з Альп, а праві - з Апеннін. Ліві притоки харчуються переважно талими льодовиковими водами влітку. Апеннінські притоки По - невеликі бурхливі гірські річки найбільш повноводні навесні, коли тане сніг і йдуть рясні дощі, і дощовою восени.

Інші річки материкової частини Італії, що не входять в систему По, найбільш повноводні в червні, в результаті танення зимового снігу і випадання літніх дощів.

Найбільша річка Апеннінського півострова - Тибр, довжина якої сягає 405 км, а ширина всього 150 м. Від Риму до гирла Тибр.

Через систему озер, приток та каналів Тибр пов'язаний з іншого значною річкою півострова - Арно. І Тибр, і Арно сумно звісні своїми руйнівними повенями. Величезні збитки господарству і пам'ятникам культури заподіяла, наприклад, повінь у Флоренції в 1966р.

Великі ріки Апеннінського півострова середземноморського типу, тобто вони повноводні восени і зимою і міліють влітку. Численні дрібні річки влітку зовсім пересихають, а восени і взимку перетворюються на бурхливі потоки.

Італійські річки давно використовуються людиною для виробництва електроенергії, постачання водою населених пунктів і промислових підприємств, а також у невеликих розмірах - для судноплавства. Більше 60% загальних запасів гідроенергоресурси Італії зосереджено в Альпах. Практично всі ці ресурси вже використовуються наявними ГЕС.

Термальні курорти є невід'ємною частиною водних ресурсів. Термальні ресурси в області Венето - Абано Терме і Монтегротто Терме, що утворюють єдиний комплекс, відомі своїми теплими джерелами, що містять хлористий натрій, бром і йод і виходять на поверхню з температурою 87 градусів. Це сучасні курорти складаються із сотні готелів, кожен з яких має свій термальний байок, сад або парк, де можна чудово відпочити і одночасно провести оздоровчі процедури. Абано і Монтегротто прекрасно розташовані по відношенню до історичних центрів Італії, недалеко й до озера Гарда. Монтекатіні Терме, невеликий тосканський курортне містечко з численними термальними джерелами, знаходиться на півдорозі між Флоренцією і Пізою. Лікарні тут мають свій естетичний центр, де застосовуються нові методи в області догляду за обличчям, шкірою і тілом. У Монтесатіні затишні добротні готелі з парками, басейнами, центрами краси, безліччю развліченій і різноманітною екскурсійною програмою. Кьянчано Терме розташований в регіоні Тоскана всього в півтора годинах їзди від Риму. Цей курорт прославився завдяки своїм мінеральним джерелам, що володіє цілющою силою. М'який клімат і свіже повітря також сприяє релаксації і оздоровлення організму. Кьянчано Терме володіє мережею сучасних готелів, які пропонують своїм гостям курортне лікування в поєднанні з відпочинком.

Велика частина озер Італії перебуває в передгір'ях і гірських районах Альп і на Адріатичному узбережжі. Це великі, площею до 370 кв. км, водойми льодовикового походження з глибинами понад 400 м. Озерні улоговини мають м'який і здоровий клімат. Береги Альпійських озер славляться курортами світового значення.

Адріатичне узбережжя Італії - всесвітньо відоме курортне місце, яке славиться своїм м'яким кліматом, мальовничими пейзажами, чудовими піщаними пляжами і розвиненою інфраструктурою.

Озера поблизу Адріатичного узбережжя - це перегороджені піщаними косами колишні лагуни. Вони мілкі, вода в них солона.

Озера центральній Італії - Болсена, Віко, Альбано, Неми, Брачано утворилися в результаті заповнення водою кратерів деяких вимерлих вулканів.

Ще більш різноманітна рослинність Італії. Однак густа заселеність, багатовікова людська діяльність призвели до того, що в країні всюди, за винятком високогір'я, переважають культурні ландшафти. Ліси займають лише 20% території, головним чином у горах і на пагорбах, рівнини ж практично безлісі.

По прибережних низовинах Апеннінського півострова і островів широкою смугою тягнуться вічнозелені дерева і чагарники. З дикорослих видів тут виділяються вічнозелені кам'яні і пробкові дуби, пінії і альпійські сосни, мастикові дерева, пальми, кактуси, агави. Проте переважають тут культурні види, перш за все субтропічні - цитрусові, оливи мигдаль, гранат, інжир, гаї коркового дуба, насаджені людиною.

РОЗДІЛ 3 Природоохоронні території Італії

Список національних парків Італії

Абруццо, Лаціо й Молізе Національний парк

Національний парк Ґран-Парадіро

Національний парк Ціркео

Національний парк Стельвіо

Національний парк Сіля

Національний парк Аспромонте

Національний парк Доломіті Беллунесі

Національний парк Гран-Сассо-е-Монті-делла-Лага

Національний парк Ціленто і Валло ді Діано

Національний парк Маєлла

Національний парк Ґарганно

Національний парк Валь Ґранде

Національний парк Полліно

Національний парк Форесте Касентінесі, Монте Фалтерона і Кампіна

Національний парк Монті Сібілліні

Національний парк Архіпелаг Мадаллена

Національний парк Везувій

Національний парк Архіпелаг Тоскана

Національний парк Абруццо, Лаціо й Молізе розташований в центральній частині Італії в Апеннінах на території областей Абруццо, Лаціо й Молізе. Площа 50 000 га.

Заснований в 1922 р., а в 1923 р. отримав державний статус. Парк має репутацію зразка збереження й охорони природного середовища.

Найстаріший з парків гірських Апеннін, що зіграв важливу роль в збереженні таких видів італійської фауни як бурий Марсиканський ведмідь, Абруційська сарна, вовк. Переважна частина площі парку вкрита буковими лісами, де мешкає рідкисний дятел Лільфорда. Завдяки природоохоронним заходам по підтримці популяцій оленя й козулі і поверненню дикого кабана були відтворені первісні харчові ланцюги включно із великими хижаками. На каменястих схилах високогір´я поширені гаї гірської сосни. Для екскурсантів прокладені численні пішохідні маршрути й створені тематичні центри, до складу яких входять музеї, зоологічні зони з великими вольєрами й ботанічні сади.

Річки: Санґро, Джовенко, Вольтурно, Мальфа.

Озера: Барреа, Віво, Пантан´єлло, Сканно, Монтанья Спакката, Кастель Сан Вінченцо, Ґроттакампанаро, Сельва ді Кардіто.

Гірські вершини: Петрозо (2249 м), Марсикано (2245 м), Мета (2242 м), Тартаро (2191 м), Яміччо (2074 м), Кавалло (2039 м), Паломбо (2013 м).

Фауна: бурий Марсиканський ведмідь, Апеннінський вовк, Абруційська сарна, рись, олень, козуля, куниця, дикий кіт, беркут, білоспинний дятел, пугач, ворон імператорський, лиска, чапля сіра, гадюка степова, кумка жовточерева або гірська, струмкова форель, жук вусань Розалія Альпійська.

Флора: бук, сосна чорна, береза, тис ягідний, явір, ясен, кизил, бобівник анаґіролистий, Венерині (зозулині) черевички, ірис Марсиканський.

Тематичні центри: Пескассеролі (Природа), Чівітелла Альфедена (Вовк), Віллетта Барреа (Вода), Опі (Сарна), Бізенья (Козуля), Кастель Сан Вінченцо (Апеннінська фауна), Скаполі (Волинка), Піццоне (Ведмідь), Віллаваллелонга (Ведмідь), Ортона дей Марсі (Рослини й комахи), Сан Донато Валь Коміно (Геологія), Камполі Апенніно (Ведмідь), Пічініско (Нічна природа)

Зоологічні зони: Пескассеролі (Зоопарк), Чівітелла Альфедена (Вовки й рисі), Опі (Сарна), Віллаваллелонга (Ведмеді й олені)

Гран-Сассо-е-Монті-делла-Лага

Національний Парк Ґран-Сассо-е-Монті-делла-Лаґа розташований в центральній частині Італії в Апеннінах на території областей Абруццо, Лаціо й Марке. Площа 150 000 га. Заснований в 1991 р. Один з найбільших природних парків Італії.

Гірський ланцюг Ґран Сассо д'Італія («Великий Масив Італії»). Найвища гора Апеннін — Корно-Ґранде (2912 м). Льодовик Кальдероне — найпівденніший в Європі й єдиний на Апеннінах. Масив складений з вапняків та доломитів. Високі вертикальні скелясті стіни масиву формують грандіозні мальовничі панорами. Численні карстові явища в вапнякових скелях (воронки, понори, улоговини, гроти, ущелини й рівчаки) є результатом постійної дії підземних вод. Ці явища дуже поширені на Кампо Імператоре — найбільшому плоскогір'ї Апеннін.

Монті Джемеллі («Гори Близнюки»). Складаються з вапняків й мають багато карстових проявів. Численні U-образні долини й рештки морен свідчать про наявність в цих горах льодовиків в добу четвертичного періоду.

Гірський масив Монті делла Лаґа на відміну від двох попередніх складається з пісковиків й мергелів. Найвища гора — Монте Ґорцано (2458 м). Гори масиву мають здебільшого закруглені вершини й численні глибокі ущелини й долини. Багато стрімких потоків, річок з каскадами та водоспадами. Каскади на річках Моррикана, Вольпара, Барке, Кавата, Ченто Фонті, Ф'юмата та ін. особливо мальовничі взимку, коли вода замерзає.

Флора

Більше 2000 видів рослин. На високогір'ї багато ендемічних рослин: переломник Матильди (Androsace mathildae), горицвіт вигнутий (Adonis distorta), фіалка Маєльська (Viola magellensis), едельвейс Апеннінський (Leontopodium nivale), полин Апеннінський (Artemisia eriantha), ломикамінь Італійський (Saxifraga italica) та ін. Деякі ендемічні види ростуть на межгір'ї, такі, як кермек Італійський (Goniolimon italicum), астрагал Італійський (Astragalus italicus), горицвіт жовтий (весняний) (Adonis vernalis).

На схилах (особливо західних) масиву Ґран Сассо розкинулись альпійські луки, а гори Монті делла Лаґа вкриті переважно лісами. В низинах доси існують діброви й каштанові гаї, що були насаджені в епоху античного Риму. На висотах від 1000 до 1800 м поширені букові ліси, в яких зустрічаються тис та падуб (гостролист), що є реліктами ери з більш теплим й вологим климатом. В долинах та ущелинах росте клен, липа, ясен та в'яз гірський. В горах Лаґа є присутними ліси ялиці й осередки березових гаїв. На верхніх узліссях на кордоні з альпійськими луками поширена чорниця.

На території парку є сільськогосподарські лани, що оброблюються стародавніми традиційними способами. Поряд зі злаками та бобовими (сочевиця, чина) тут вирощують кукіль звичайний, волошку, різак, переломник великий та ін.

Фауна

Абруційська сарна — ендемічна для Апеннінських гір тварина, що в кінці ХІХ століття була винищена мисливцями. Через сто років, завдяки програмі реінтродукції, сарна знов повернулась до цих країв.

На території парку проживають олені, козулі, вовки. Зрідка зустрічається бурий Марсиканський ведмідь. Серед інших ссавців поширені куниця, дикий кіт, борсук, кам'яна куниця, тхір, дикобраз. На високогір'ї мешкає снігова полівка.

Серед рідкісних птахів є беркут, яструб-тетерев'ятник, сокіл-сапсан, сокіл середземноморський, пугач. На високогір'ях поширені в'юрок сніговий, щеврик гірський, щеврик лучний, тинівка альпійська. Зустрічаються також досить великі популяції кам'яної куріпки, кам'яного дрозда (скеляра), галки альпійської, клушиці. На нижчих ярусах живе вівсянка садова, жайворонок чубатий, щеврик польовий, горобець скельний, сорокопуд терновий.

На гірських луках можна зустріти гадюку степову — невеличку змію, що живиться переважно комахами. Поширені також полоз лісовий (ескулапова змія) та мідянка. Серед амфібій є ендемічні для Апеннін очкова саламандра й Італійська печерна саламандра. В горах Монті делла Лаґа знаходяться локальні ареали жаби трав'яної й альпійського тритона. Досить поширені тритон гребінчастий, тритон звичайний та тритон Італійський.

Народне мистецтво, традиції, кулінарія

В численних малих містечках на теренах парків дбайливо зберігаються стародавні ремесла й культурні традиції. Багатьох туристів приваблюють осередки традиційного ремісництва, як-от: гончарства (Кастеллі), лимарства (л'Акуіла), котлярства (Тоссіч'я), різьблярства (Аматриче), вуглярства (Арквата дель Тронто).

Дуже цікаві традиційні місцеві свята, що супроводжуються костюмованими маніфестаціями.

Релігійне свято Прощення Целестиніана (Perdonanza Celestiniana) — святкується щорічно в місті л'Акуіла з 29 серпня 1294 р.

Раз на три роки в містечку Спелонґа ді Арквата проходить церемонія на честь морської битви християнського флоту з турками в затоці Лепанто 7 жовтня 1571 р.(Battaglia di Lepanto), в якій брало участь 150 вояків з цього містечка. Згідно з традицією 150 молодих чоловіків — мешканців містечка приносять із гір Лаґа велетенський стовбур ялини 30 м завдовжки. Цей похід триває три дні й закінчується на площі містечка, де стовбур встановлюється як щогла в макет турецького корабля.

З червня включно до вересня в декількох містечках проводиться міжнародний фестиваль народної музики, фольклору й театру «Літо Лаґа — Ґран Сассо» (l'Estate Laga-Gran Sasso).

Програма етнічних музичних фестивалів «Амітернум» (Amiternum) в містечках долини Альта Валле дель'Атерно щорічно влітку.

Історична костюмована маніфестація в старовинній Бурбонській фортеці в Чівітелло дель Тронто — щорічно в серпні.

Історична костюмована маніфестація в середньовічній цитаделі в Арквато дель Тронто — щорічно в серпні.

Свято Аматричанських спаґетті (Sagra degli spaghetti all'amatriciana) в Аматриче — щорічно в серпні.

Свято сочевиці (Sagra delle lenticchie) в Санто Стефано ді Сессаніо — щорічно в вересні.

Свято вина (Festa del Vino) в Кастільйоне — щорічно в лютому.

Свято різдвяного вогню (Fuoco di Natale) в Неріто ді Кроньялето — щорічно 24 грудня.

Інсценування різдвяних подій (Presepe Vivente) в Черквето — щорічно під час різдвяних свят.

Лижний похід по плато Кампо Імператоре — щорічно в лютому.

Відвідачі парку можуть скуштувати багато дуже смачних й вишуканих страв з гірських трюфелів, грибів, сочевиці, полби, каштанів, меду тощо. Тут виробляють численні різновиди сиру, ковбас, м'ясопродуктів, копченого сиру скаморца, солодощів, олій, вин, прянощів (в тому числі славнозвісний аквіланський шафран). Серед місцевих страв відзначають овочевий суп «вірту терамане», фаршировані оливи алл'асколана, рисову запіканку «тімбаллі».

Чинкве-Терре

Монарола — одне з п'яти сіл, що входять у склад національного парку Чинкве-Терре.

Чи́нкве-Те́рре - національний парк Італії, частина узбережжя на сході Лігурії в провінції Спеція, східна частина Рів'єри. У Чинкве-Терре входить п'ять невеликих сіл (міст) заснованих ще в Середньовіччі.

До складу Чинкве-Терре входять Монтероссо-аль-Маре (або просто Монтероссо), Вернацца, Корнілья, Манарола і Ріомаджоре. Всередині поселень, окрім Монтероссо, заборонено автомобільний рух, а в Монтероссо він вкрай обмежений. У 1997 році Чинкве-Терре, разом з містом Портовенере і найближчими островами (Пальмарія, Тіно і Тінетто) стали об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Побут мешканців, незважаючи на присутність всіх благ цивілізації, мало змінився. Чинкве-Терре популярне серед туристів. В основному відвідувачі прибувають морем в Монтероссо з Ла-Спеції або Портовенере чи потягом. Спеціальні добові (або на більший термін) квитки дозволяють вільно користуватися залізницею, яка з'єднує п'ять сіл та Ла-Спецію.

У Чинкве-Терре берег скелястий і обривистий, пляжі кам'яні або галькові, за винятком піщаного пляжу в Монтероссо. У селах збереглися середньовічні захисні споруди від піратів. Манарола і Ріомаджоре з'єднує мальовнича Дорога любові (іт. Via dell'Amore). На цьому відрізку пішоходного шляху дуже популярно залишати замочки як символ вічної любові.

Кухня жителів складається в основному з морських дарів, але на терасах вирощуються також виноград і ростуть оливкові дерева, а також інші рослини, виробляються вина і лікери.

РОЗДІЛ 4 Історико – культурні рекреаційні ресурси

В Італії розташовано близько 60% культурних цінностей Європи, А багато італійських міст, в першу чергу Рим, Венеція, флоренція, Піза і Мілан, є фактично музеями просто неба. Кожне велике місто Італії унікальне по своєму, адже в його створенні впродовж сторіч і різних епох приймали участь багато архітекторів і скульптори. Мистецтво Італії має багатющу історію і займає одне з провідних місць в світовій культурі. Виникнувши більше двох з половиною тисяч років назад, воно пройшло шлях від античності через епоху Відродження до готики, бароко і далі, залишивши свою многолікость і різноманітність в мостах і замках, вулицях і палацах.

З численних визначних пам'яток країни можна згадати наступні:

Рим

«Вічне місто» Рим як ніяке інше місто багате на пам'ятники античності. Тут розташовані Колізей, Пантеон, Римський і Імператорський Форуми, Курія, храм Антоніна і Фаустіни, Будинок Весталок, храм вести, храм Ромула і десятки інших стародавніх споруд. У Римі туристи так само зможуть знайти велику кількість різних музеїв і галерей - Капітолійський музей, Національний музей Вілла Джулія (колекція предметів етруського і римського мистецтва), галерея Боргезе (живопис і скульптура), Національний римський музей (старогрецька і давньоримська скульптура), декілька середньовічних палаців, в яких також розташовані музеї і галереї.

Мілан

Мілан - одне з якнайдавніших міст країни. Найвідоміші визначні пам'ятки міста - Міланський собор в готичному стилі, будівництво якого було почате в 1386, а закінчено в 1965 році; домініканський монастир, в трапезній якого знаходиться знаменита фреска роботи Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря»; художня галерея Брера; декілька художніх музеїв; театр «Ла-скеля».

Флоренція

Флоренція не поступається Риму по багатству і величі своїх пам'ятників. Це унікальне місто, що дало миру найбільших майстрів образотворчих мистецтв і прославлена батьківщина Ренесансу, лежить біля самого підніжжя Північних Апеннін на межі двох областей Італії - Тоскани і Емілії, Арно, що перетинається річкою.

Серед визначних пам'яток міста - собор Санта-марія-дель-фьоре (1296-1461) в готичному стилі, прикрашений червоним, зеленим і білим мармуром; дзвіниця XIV століття; баптістерія Сан-джованні (XI-XV століть), відома позолоченими бронзовими дверима, східні двері, прикрашені скульптурними сценами із Старого Завіту, називається "Райські Брами"; Національний музей, в якому знаходиться колекція скульптур роботи Донателло; фонтан нептуна (1576); палаццо Веккио (1299-1314); Галерея Уфіцци - одна з найбільших колекцій італійських майстрів; галерея Пітті з роботами Рафаеля, Перуджіно, Тіциана, Тінторетто; гробниця сім'ї Медічи з мармуровим барельєфом роботи Мікеланджело; палац Медічи-рікардй (XV століття), в якому розташований музей Медічи; монастир Сан-Маріно, в музеї якого знаходяться роботи Фра Анжеліко і Фра Бартоломео, в нім же келія філософа Савонароли; галерея Академії витончених мистецтв, де зберігається знаменита скульптура роботи Мікеланджело - Давид; Археологічний музей; франциськанськая церква Санта-гроче (XIII-XIV століття), розписана Джотто, її називають Пантеон флоренції, оскільки в ній поховані Мікеланджело Буонаротті, філософ і політичний діяч Николо Маккиавеллі, композитор Россіні.

У флоренції так само величезна кількість музеїв і парків. Галерея Уффіци - не тільки один із старих музеїв Італії (1560 р. ), але і найповніші і значніші збори італійського живопису в світі.

Венеція

На відміну від таких міст-музеїв просто неба як Рим і флоренція, Венеція - музей на воді. У Венеції (унікальному місті, розташованому на 122 островах, місто перетинає 170 каналів) - 400 мостів, найзнаменитішим, мабуть, є "Міст зітхань", по якому злочинці йшли після суду Дожів; собор св. Марка (828); палац венеціанських дожів; гранітні колони, зведені в 1180 році, на одній з яких зображений крилатий лев св. Марка (покровителя Венеції), на другій - св. Теодор на крокодилові; декілька художніх музеїв.

Падуя

Падуя, заснована біля VI в. до н. е., батьківщина одного із старих європейських університетів і крупний науковий і культурний центр Середньовіччя, зараз вважається одним з красивих міст Європи. Від площі Валле в різні боки променями розбігаються вузькі середньовічні вулиці, вимощені нерівною брущаткою. У центрі міста, навпроти Пьяцца-дель-санто, розташований будинок, в якому в середині XV в. жив Донателло. Прекрасна церква Св. Антоніо (базіліка Дель-санто) - одна з головних визначних пам'яток міста.

Піза

Піза - місто Падаючої башти і одного з відомих в Італії університетів. Падаюча башта (Torre Pendente), споруджена в 1173 р., по праву є символом міста. Хоча її відхилення від вертикалі складає вже близько 5 метрів, архітектори і учені не втрачають надій зупинити цей поки необоротний процес. Втім, не тільки Падаюча башта, але і решта трьох споруди на Площі чудес (Campo dei Miracoli) - покритим зеленим лужком центральної площі Пізи - вражають своєю красою і незвичністю. Головний собор (Duomo) виявляє собор приклад так званого романо-пізанського стилю. Цилліндрічеській біломармуровий Баптістерій був побудований в 1152-1260 рр. і також прикрашений роботами Джованні Пізано. Campo Santo Vecchio - ще одна визначна пам'ятка Площі чудес. Споруда, що відноситься до 1277 року, відома перш за все своїми дивовижними мозаїками і фресками, не всі з яких уціліли після II світової війни.

Неаполь

Перлиною півдня Італії є Неаполь ("Неаполіс" - Нове місто), розташований в живописному місці на березі Неаполітанської затоки. Неаполь багатий архітектурними пам'ятниками, проте головна визначна пам'ятка регіону, в якому розташований Неаполь, знаходиться поза містом. Це - розташований порівняно недалеко вулкан Везувій. Археологічний музей Неаполя славиться багатою колекцією експонатів, що свідчать об життя давньоримських міст Помпеї і Геркуланум, постраждали від виверження Везувію.

Театр «Ла Скала»

Один із символів Мілана - театр «Ла Скала», розчаровує прос-частотою. Будівля побудована за проектом прихильника неокласицизму Дж. Пьермаріні, і фасад його мо-же служити зразком стилю: Ви-ступають вперед корпус з трьома нижніми арками, балюстрада і вікна, розділені подвійними ко-лоннамі. Однак лаконічність ар-хітектурним форм багаторазово скупається розкішшю інтер'єрів.

Будівництво фінансувала Марія-Терезія, імператриця АВС-тро-Угорщини. Театр урочисто відкрили у 1778 р. оперою Антоніо Сальєрі «Визнана Європа».

«Музична столиця Іта-ща вже не Неаполь, а Мілан», - записав 6 жовтня 1816 у своєму щоденнику Стендаль. З приводу ді-ріжера трьома днями раніше: «По-ліція просила його не виступати з грою на альті: вона викликала у жінок нервові припадки».

Під час Другої світової вої-ни опера сильно постраждала. Вто-рим народженням «Ла Скала» вважа-ється 1946 За традицією, теат-ральних сезон у Мілані відкриваючи-ється 7 грудня, коли городяни святкують день покровителя горо-да св. Амвросія Медіоланського.

Музей театру «Ла Скала»

У театральному музеї «Ла Скала», який повернувся 7 грудня 2005 р. на своє старе місце, зібрані екс-понати, пов'язані із зародженням і розвитком оперного мистецтва. У ньому виставлені, наприклад, ді-ріжерская паличка Артуро ТОС-Канін і фортепіано Ф. Ліста, але найголовніше, з музею можна пройти в одну з лож глядацького залу.

Музей Польді-Пеццолі

У музеї зберігається колекція графа Джан Джакомо Польді-Пеццолі, передана місту в кінці в 1881 р. Її найбільш істотна частина-живопис старих майстрів: Порт-рети Лютера і його дружини роботи Лукаса Кранаха, знаменитий про-Фільній портрет Флорентій-ської дівчини з довгою шиєю не-відомого автора, який при-пісивалі то Поллайоло, то Вероккіо, - безумовно, краща карти-на збори, «Зняття з хреста »і« Мадонна з немовлям »Боттічеллі,« Мертвий Христос »Джованні Белліні, «Портрет куртізан-ки» Пальми Старшого, картини Пінтуріккьо, Перуджіно, Лотто, таких художників Венеції XVIII ст., Як Франческо Гварді, Каналетто, Тьєполо. Значне міс-то в зборах займає місцева ломбардская живопис епохи Віз-народження, включаючи її найбільш зна-чанням значних художників: Фоппе, Боргоньоне, Соларі, Больтраффіо, Луїн і Предіса.

Музей стародавнього мистецтва

Шедевр музейного зібрання - «П'єта Ронданіні». Мікеландже-ло приступив до роботи над нею в 1552 р., Постійно повертався протягом десяти років, але так і не встиг закінчити. Назва сцени не зовсім точно. Сюжет зображені жує НЕ оплакування, а становище до гробу. Тонкішою тіло сина настановами зісковзує в мо-гілу, розриваючи кільце Материн-ських обіймів. У двох самотніх фігурах, загублених у величезному світі, немає краси, і навіть слово «драматизм» стосовно «П'єта» здається заяложений штампом. Тема скульптури - горе, що залишає людину без слів.

На першому поверсі музею вистав-лена романська, готична, ре-нессансная скульптура головним чином ломбардних майстрів. Про Ломбардський скульптурі можна сказати, що вона залишається прик-женіем до архітектури, в ній біль-ше інстинкту прикраси та ремес-ла. Спеціально треба відзначити: гробницю Бернабе Вісконті XIV ст., Портал Банку Медічі, припи-Сива Мікелоццо, ренесансну статую Гастона де Фуа і 20 інших статуй його похоронного пам'ятника.

РОЗДІЛ 5 Соціально – економічні умови

Транспортна система

У зв'язку з витягнути країну з півночі на південь її мережу залізниць і автомобільних доріг розвивалася переважно в меридіональному напрямку. Широтних комунікацій, за винятком Паданської рівнини, недостатньо. Багато автомобільних і залізні дороги Італії прокладені на крутих схилах гір і тому мають багато мостів, тунелів, що здорожує їх використання.

В Італії виключно велика роль автомобільного транспорту: на нього припадає ¾ всіх сухопутних перевезень вантажів. Деякі головні лінії різко виділяються за технічним оснащенням. У результаті такої модернізації, наприклад, на лінії Рим - Флоренція поїзд може розвивати швидкість до 200 км/ч.

Дуже важливу роль, як у внутрішніх, так і в зовнішніх перевезеннях країни грає морський транспорт. Це пояснюється положенням Італії на середземноморському водному шляху, великою довжиною берегової лінії, наявністю островів у складі її територій. На берегах Італії розташоване 144 порту. У вантажообізі портів переважає нафту та іншу мінеральну сировину. Найбільший італійський порт - Генуя - один з найважливіших у всьому Середземномор'ї. Генуя служить воротами в зовнішній світ для всього північного заходу Італії, а також для сусідньої з нею Швейцарії. Головний суперник і конкурент Генуї на Адріатиці - Трієст, другий в Італії за вантажообігом і один з найважливіших нафтових портів Європи. Через Трієст північний схід Італії пов'язаний з іншими країнами Середземномор'я, Близького і Середнього Сходу, Східної Африки і Східної Азії.

Значно збільшився і продовжує зростати вантажообіг портів Південної Італії - Аугусто і Таранто, що можна пояснити досить високим рівнем розвитку нафтопереробної і нафтохімічної промисловості в цьому регіоні.

Один з найбільших пасажирських портів країни - Неаполь є центром зв'язків Апеннінського півострова з Сицилією, Сардинією та іншими островами.

Річковий транспорт в Італії розвинений слабко через відсутність великих річок. Авіаційні лінії підтримують зв'язок найбільших міст Італії з багатьма містами Європи, а також інших континентів. Найбільші аеропорти країни: Леонардо да Вінчі (Рим), Мальпенса і Лінате (Мілан) служать важливими центрами міжнародної мережі авіаліній.

Трудові ресурси

У 2000 році в Італії налічувалося 23,9 млн. зайнятих (близько 41% її населення). Після Другої світової війни істотно змінилася структура зайнятості. Наприклад, у 1951 році жінки становили 25%, а в 1990 - 37% зайнятих. У 1954-1979 роках бльзько 4 млн. зайнятих у сільському господарстві залишили землю і перемістилися в промислові райони півночі.

На початку 1990-х років 32% зайнятих припадало на частку промисловості, 9% - на частку сільського господарства, а решта 59% - на частку торгівлі, сфери послуг та інших видів економічної діяльності, тоді як у сільському господарстві були зайняті в 1951 році 43%, у промисловості - 33% і в сфері послуг, торгівлі та інших видах діяльності - 24%. Зміни, що відбулися, привели до збільшення обсягів інвестицій у нові підприємства, великого відпливу населення із сільських місцевостей у міста і перенавчання мільйонів людей новим професіям.

Гострою проблемою Італії є безробіття. З середини 1950-х років воно скоротилося завдяки тому, що індустріалізація сприяла створенню більшої кількості робочих місць і багато італійців знайшли роботу в інших країнах, особливо в Західній Німеччині і Швейцарії. З середини 1970-х років, коли економічний ріст уповільнився, кількість безробітних зросла. У 1993 році безробітні в Італії становили 11% працездатного населення, але зберігалися значні регіональні розходження - 7,7% на півночі та в центрі проти 18,9% на півдні.

РОЗДІЛ 6 Характеристика рекреаційно – туристичної галузі

Передумови для розвитку туризму

Майже 4 / 5 території Італії займають гори і височини, менш ¼ її площі припадає на Паданську рівнину і вузькі прибережні низовини. У материковій частині Італія відокремлена від решти континенту найвищої в Європі гірською системою Альп, яка тягнеться із заходу на схід на 1200 км. Найвищі вершини: Монблан (4807 м), Монте-Роза (4634 м), Червінія (4478 м). Вершини цих гір покриті потужними льодовиками. Гірські ланцюги Альп перерізані численними долинами і перевалами, доступними протягом усього року або закриваються лише на короткий час взимку. За перевалів проходять автомобільні і залізні дороги, в багатьох місцях гори пронизані тунелями.

У мальовничих альпійських долинах з їх благодатним кліматом здавна селився людина, і зараз там багато міст (Аоста, Сондріо, Больцано і ін).

На південному заході Альпи переходять в Апенніни, які, облямований Лігурійські затока, тягнуться далі через весь Апеннінський півострів. Апенніни - одні з наймолодших гір на землі. За своєю довжиною вони перевищують Альпи (1500 км), але набагато поступаються їм по висоті. Найвища вершина (Корно - 2914 м).

У Альпах знаходиться одна з найглибших печер світу - Антрім-дель-Корк (805 м). Всього в Італії налічується близько 70 великих печер і декілька сотень гротів. У всьому світі відомий Блакитний грот на березі острова Капрі. Здавна печери і гроти служили в Італії місцями поселень, храмів, поховань. У наш час вони приваблюють численних туристів. Деякі печери завдяки постійній вологості повітря, наявності мінеральних джерел, парів, грязей, мають лікувальне значення.

Єдина велика низовина Італії - Паданська рівнина, займає більшу частину басейну річки По. Паданская рівнина не тільки головна житниця країни, але і найбільш розвинутий в промисловому відношенні район країни.

Італія - одна з небагатьох європейських країн, де часто бувають землетруси, які нерідко носять катастрофічний характер. У XX столітті в країні було зареєстровано понад 150 землетрусів. Останній сильний землетрус стався в листопаді 1980 року. Він охопив велику територію - 26 тис. кв. км (від м. Неаполя до м. Потенца). Італія - єдина країна в Європі, де є вулкани різних типів і в різних стадії розвитку: є згаслі вулкани (Евганейскіе пагорби, Альбанскіе гори) і діючі (Етна, Везувій, Стромболі).

Рельєф Італії має сприятливий вплив на розвиток туризму в країні. Його різноманітність дозволяє розвивати в Італії різні види туризму:

• гірськолижний туризм в Альпах (курорти, розташовані в італійських Альпах Доломітових знамениті на весь світ, найвища гора Європи - Монблан частково знаходиться на території Італії);

• наявність протяжної берегової лінії, велика кількість пологих піщаних пляжів, красивих зручних бухт, Чистота моря сприяють розвитку курортної справи на узбережжі морів всіх, що омивають Італії;

• наявність морських портів допомагає організувати зручні туристичні морські маршрути;

• наявність унікальних природних об'єктів (вулкани Везувій, Етна, Стромболі), мальовничі гори і пагорби, печери, Озера додатково приваблює туристів.

Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру — жителів Північно-Західної Європи. Порівняно з Францією іноземний туризм в Італії є більш молодим (за віком туристів), дешевим (за середніми їхніми витратами). Величезний наплив туристів має і негативні наслідки. Багато пляжів забруднено, виникла загроза збереженню творів мистецтва.

Готельна база Італії представлена 40 тисячами готелів, розкиданих по всій країні. Класифікація італійських готелів досить заплутана, хоч мандрівники нерідко можуть побачити знайомі зірки над дверима готелів. Офіційної "зіркової" шкали в країні не існує. Відповідно до прийнятих в Італії норм готелі диференціюють за трьома категоріями. При цьому можна припустити, що перша категорія умовно відповідає рівню ****, друга - ***, третя - **. Крім того, у рамках кожної категорії існує своя довільна градація.

До найпомітніших відмінних рис італійських готелів варто віднести їх невеликі розміри (50-80 номерів). Як правило, маленькі готелі рідко претендують на високу категорію й відповідають двозірковому рівню, хоч на альпійських курортах зустрічаються невеликі готелі, оснащеність і рівень обслуговування яких відповідають найвищим вимогам.

Чотиризіркові готелі відрізняються від тризіркових більшою комфортністю.

Деякі недоліки італійських готелів цілком компенсуються певними перевагами, до яких можна віднести наявність великої кількості добре оснащених конференц-залів.

РОЗДІЛ 7 Рекреаційно – туристичне районування Італії

Альпійський туристичний центр (П'ємонт, Ломбардія, Фріулі – Венеція Джулія, Венето, Валле д`Асота, Лігурія)

З точки зору туризму найбільший інтерес в П'ємонті представляють гірські курорти і Турін. У горах розвинений гірськолижний туризм (з грудня по квітень, на льодовиках можна кататися практично цілий рік), в літній час організуються тури для молоді і любителів активного відпочинку (піші прогулянки в горах, катання на конях, велосипедні прогулянки). Популярністю користуються поїздки на мальовниче озеро Орта. Численні замки Сен-П'єр (Saint Pier), Сарра (Sarre), феніл (Fenils), Іссонь (Issogne), Верр (Verre) - свідки рицарського та бойового минулого, є сусідами з мальовничими ландшафтами. Для гурманів організуються гастрономічні тури і дегустації.

У Турині, окрім історичних пам'яток Палаццо Мадам (Palazzo Madama), Вілла делла Реджина (Villa della Regina), Порта Палатіна (Porta Palatina) - археологічна зона з руїнами римського театру, знаходиться християнська реліквія - плащаниця з відбитком тіла Ісуса Христа. Зберігається плащаниця в Кафедральному соборі Дуомо, за попереднім записом відкритий доступ бажаючих. Тому всі паломницькі маршрути обов'язково включають відвідування Турина для того, щоб побачити плащаницю.

Також в Турині розташований Museo Egizio (Єгипетський музей), 2-ий за значимістю зібраної колекції музей у світі після Каїрського.

У Валле д 'Аоста туризм широко розвинений, як в зимовий, так і в літній час. Найбільшу популярність принесли популярні гірськолижні курорти: Червінія (Cervinia), Курмайор (Courmayeur), Грессоней (Gressoney). Курорти, розташовані на кордоні з Францією, мають у своєму розпорядженні підйомниками, що дозволяють кататися в італійських і французьких Альпах. З введенням шенгенських віз це стало можливо і для російських туристів.

Любителів природи привертають національний парк Гран-Парадізо (Gran Paradiso) та околиці Монблану, найвищої гори Європи.

У Аоста, заснованої римлянами, туристів приваблюють пам'ятники римської епохи і середньовічні квартали. Також популярні екскурсії в замки, розташовані в долинах.

В Лігурії туризм пов'язаний з відпочинком на морі. М'який клімат, тепла зима, цілюще повітря, мальовничі ландшафти, розвинена інфраструктура сприяли цілорічному сезону на курортах Лігурії. Близькість Лазурного берега Франції - додатково приваблюють туристів в Лігурію. Єдиний шенгенський простір забезпечує можливість здійснення екскурсій до Ніцци, Канн, Ментон, Антіб, в Монако. Додаткову привабливість Лігурії принесли курорти світового рівня: Портофіно (колишнє рибальське село, розташована на березі фантастичного за красою затоки), Рапалло і Санта Маргеріта Лігуре, Сан-Ремо. Саме на цих понад модних курортах відпочивають мільйонери, члени королівських прізвищ, кінозірки, відомі політики, артисти. У Сан-Ремо знаходиться одне з 4-х італійських казино. У Лігурії багато інших відомих курортів: Леріче (Lerice), Сестрі-Леванте (Sestri Levante), Аренцано (Arenzano), Алассіо (Alassio), Діана Марина (Diana Marina), Бордігера (Bordighera).

Популярністю користуються екскурсійно-пізнавальні тури по найяскравіших місцях узбережжя: Ботанічний сад в Вентімілья (Ventimiglia), Іль Муретто (Il Muretto) - стіна з автографами музикантів і письменників у Алассіо, найвродливіша берегова лінія в Портофіно і Рапалло, чарівні 5 селищ, «приліплених» на вершинах скель у Чінкуе Террі (Cinque Terre) , Сестрі-Леванте, розташоване між морем і затокою Тиші (Baia del Silenzio), Сан-Ремо (Казино, Бульвар-набережна Корсо Імператріче, названий на честь російської імператриці Марії Олександрівни, російська церква Сан Базілео, вілла Нобеля) і по «внутрішнім земель» - територіям, розташованим в приморських Альпах далеко від моря. Красиві пейзажі, природні парки, незаймані куточки незайманої природи, маленькі середньовічні містечка (Дольче Аквуа (Dolce Aqua), Сантуаріо (Santuario) - все це приваблює туристів в Лігурію круглий рік.

Генуя, столиця Лігурії, - місто з багатою історією і добре збереженими пам'ятками різних епох: Палаццо Дукале, Кафедральний Собор Сан Лоренцо, старе місто - квартал, повністю зберіг середньовічний вигляд, старовинне кладовище стало (Staglieno) - одне з найкрасивіших в Європі, будинок, де народився Христофор Колумб, один з найбільших акваріумів в Європі.

Важливу роль у залучення туристів грає подієвий туризм: Найважливіші події - це щорічний пісенний фестиваль у Сан-Ремо і виставка квітів у Генуї, яка приваблює не лише фахівців, а й численних відвідувачів. На самобутні свята спеціально з'їжджаються туристи: 14 серпня - регата і ходу в історичних костюмах, друга половина вересня - парад прапорів, червень - змагання «галер» з 8-ма веслярами (беруть участь колишні морські республіки Піза, Амальфі, Венеція, Генуя).

В Ломбардії найважливіші види туризму:

• екскурсійний (відвідування Мілана (Milano) - унікальний готичний собор Дуомо (Duomo), Замок Сфорцеско (Castello Sforzesco), Церква Санта Марія делле Граціє (Santa Maria delle Grazie) з фрескою Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря», картинна галерея Пінакотека Брера; Бергамо (Bergamo) - середньовічний верхнє місто Bergamo Alto, Оточений кріпосними стінами і бастіонами; Павії (Pavia) c картезіанської монастирем Certosa di Pavia, критий міст; Мантуї (Mantova) - Палаццо Дукале (палац герцогів Гонзага);

• відпочинок на природі в горах і на озерах (озеро Маджоре (Lago di Maggiore), Комо (Lago di Como), Гарда (Lago di Garda); Ломбрадію називають - озерний край; тут безліч невеликих мальовничим озер;

• катання на гірських лижах (область Вальтелліна з курортами Борміо, Санта-Катерина, Лівіньо); тут проходять багато міжнародні змагання з лижних гонок, з гірських лиж, етапи багатоденних велоперегонів;

• тематичні парки (Minitalia, Розташована недалеко від Мілана); «казкове» село Граццано-Вісконті (Grazzano Visconti), повністю імітує середньовічний містечко;

• гастрономічні тури,

• подієвий туризм (оперні спектаклі в «La Scala», гонки в класі Формула-1 в Монці, міланські покази мод);

• діловий туризм (участь у численних виставках, Що проводяться в Мілані (Fierra di Milanо);

• спеціальні шопінг-тури (покупка для себе одягу, взуття, аксесуарів).

В області Венето туризм відіграє велику роль, розвинуті всі види туризму:

• екскурсійний (відвідування Венеції (Venezia) - єдиний у світі місто на воді - Площа Сан-Марко, Палац Дожів, картинна галерея Академія, прогулянки на гондолах; відвідування островів лагуни Мурано (Murano), Бурано (Burano), Торчелло (Torcello); Верони (Verona) - другий після Рима романський місто, тут римські пам'ятники (амфітеатр Арена, римський театр, арка і ворота, Міст) поєднуються з пам'ятниками Середньовіччя, романськими церквами і готичними будівлями (замок Скаліджеров, будинок Джульєти і будинок Ромео); Падуї (Padova) - капела делла Скровеньї з фресками Джотто, собор Сан Антоніо, університет, заснований в 1222 р, Тут в Анатомічному театрі Мікеланджело вивчав будову людського тіла; Тревізо (Treviso) - історичний центр з численними каналами і старовинними віллами; Віченци (Vicenza) - численні роботи архітектора Андреа Палладіо, ротонда - символ міста;

• відпочинок на морі (найвідоміші курорти Венето - Лідо ді Езоло (Lido di Jesolo), Каорле (Caorle), Соттомаріна Лідо (Sottomarina Lido);

• відпочинок на природі в горах (Доломітові Альпи) і на озерах (озеро Гарда (Lago di Garda); Мізуріно (Lago Misurina);

• альпінізм (Кортіна д 'Ампеццо - спортивний і світський центр альпінізму);

• катання на гірських лижах (найвідоміші, модні курорти Кортіна д'Ампеццо (Cortina d 'Ampezzo), Валь ді Фасса (Val di Fassa), Мадонна ді Кампільо (Madonna di Campiglio); тут проходять багато міжнародні змагання з лижних гонок, з гірських лиж, в Кортіна д'Ампеццо вже проводилися зимові олімпійські ігри 1956 г;

• відвідування тематичних парків, розташованих між Вероною і Сірміоне (на березі озера Гарда) - Гардаленд (Gardaland) - італійський аналог Діснейленду, Ландшафтний парк Сігурта (Sigurta), сафарі-парк Natura Viva; спеціальні дитячі парки розваг (аквапарки, Лунапарк);

• термальне лікування і відновлення організму (найвідоміші курорти Абано-Терме (Abano Terme) і Монтегротто-Терме (Montegrotto Terme); є умови у Сірміоне (Sirmione); термальний парк Вілла дей Чедрі (Villa dei Cedri) з відкритим термальним озером з температурою води 37 градусів;

• гастрономічні тури (кухня Венето знаменита стравами з морепродуктов, десертами);

• подієвий туризм (оперний фестиваль у Вероні «Arena di Verona», Венеціанський карнавал Масок, історична регата у Венеції, Венеціанський кінофестиваль);

• діловий туризм (участь у численних виставках, Що проводяться у Вероні (виставка Vinitaly) і Віченці (ювелірна виставка);

• у Венеції знаходиться одне з 4-х італійських казино.

Основні види туризму в області Фріулі-Венеція-Джулія - відпочинок на морі, літній та зимовий відпочинок у горах, дитячий відпочинок в горах і на морі, екскурсійні поїздки по містах області:

• відпочинок на морі (найвідоміші курорти області - Ліньяно (Lignano), Бібіоне (Bibione), Градо (Grado);

• катання на гірських лижах і літній відпочинок у горах;

• дитячий відпочинок в горах (молодіжний центр в Саппада і дитячий міжнародний центр в Ліньяно);

• відвідування тематичних парків: Гуліверландія в Ліньяно, парки розваг (аквапарки, лунапарк, зоопарк);

• термальне лікування і відновлення організму (терми в Ліньяно);

• поле для гольфу на 18 лунок;

• морські прогулянки по лагун Маран і Градо з гідами-натуралістами: Відвідування пташиних заповідників; спеціально збережених старовинних рибальських селищ;

• екскурсійні поїздки в Трієст з відвідуванням замку Мірамаре, Удіне, Тарвізіо, Градо, Аквілейі;

• подієвий туризм - фестиваль оперети в Трієсті.

Апенінський туристичний центр (Емілія – Романья, Марке, Абруццо, Мозіле, Пулія, Умбрія)

Емілія-Романья одна з найбільш відвідуваних туристами областей. Така полярність пов'язана з популярними масовими морськими курортами, екскурсійними турами по містах, бізнес-туризмом.

• практично все узбережжя області являє з себе єдину курортну зону, що простягнулася від Равенни на півночі до Каттоліка на півдні. Найвідоміші курорти - Ріміні, Річчоне, Мілано-Маріттіма, Червія, Чезенаттіко. Величезна кількість готелів (кілька тисяч від 1 до 5 зірок), розвинена інфраструктура відпочинку і розваг (бари, ресторани, дискотеки, спортивні майданчики, яхт-клуби, парки атракціонів, аквапарки, дельфінарії), тематично парки (Італія в мініатюрі, Фаббьяландія (дитячий казковий парк), Мірабіландія), велика кількість магазинів, Зручне центральне місце положення в центрі Італії (організовуються одноденні екскурсії в Рим, Флоренцію, Венецію), цікаві екскурсійні поїздки по околицях (карликову державу Сан-Марино, середньовічні фортеці Градара, Сан-Лео), Равенна - все це приваблює туристів з травня по жовтень;

• дитячий відпочинок у таборах, Яких на узбережжі кілька десятків;

• термальне лікування (умови у Червен і в Річчоне);

• екскурсійні поїздки по містах області, найбільш відвідувані Болонья, Равенна, П'яченца, Парма, Феррара;

• подієвий туризм - конкурс бальних танців в зжере, гонки в класі Формула-1 в Імолі;

• бізнес-туризм пов'язаний з великими міжнародними виставками, проведеними в Болоньї і Ріміні;

• на російському ринку популярні комерційні тури (так називає шоп-тури), в цій сфері область Емілія-Романья, поряд з Тосканою і Марке, Займає лідируюче місце.

• також розвинений агротуризм і гастрономічні тури.

Тенденції розвитку туризму в Умбрії схожі із ситуацією в Тоскані, за винятком відсутності в Умбрії морських курортів (територія Умбрії не має виходу до моря). Місцева влада Умбрії вкладають великі кошти в організацію культурних заходів і підвищення якості туризму (Фестиваль Двох Міров у Сполето, великі реставраційні роботи в багатьох місцях, обмеження руху в історичних центрах міст).

• найбільш розвинений екскурсійний туризм (у маршрути по Умбрії включають відвідини Переджі, Ассізі (Assisi), Губбіо (Gubbio), Сполето (Spoleto), Орвіетто (Orvietto);

• за пишну й багато в чому дику природу Умбрія отримала титул «зеленого серця Італії»; в Умбрії також як і в Тоскані широке розповсюдження отримав агротуризм, Причому часто розміщення пропонується в старовинних замках, розташованих в мальовничих місцях; популярні поїздки на week-end на лоно природи, на озеро Тразімено;

• центр паломницького туризму, безумовно, Ассізі, місто Св. Франциска. Базиліка Сан Франческо (Basilica San Francesco) з фресками Джотто, Чімабуе, Лоренцетті і могилою з мощами Св. Франциска;

• подієвий туризм. У Умбрії проходять безліч свят, концертів, фестивалів, які приваблюють туристів всіх віків: Фестиваль рока (Rockin 'Umbria) і джаз-фестиваль (Umbria Jazz) Перуджі (червень-липень), Sagra Festivale di Umbria - фестиваль сучасної музики (вересень); виставка ювелірних виробів (жовтень), ярмарок продуктів харчування (листопад); 11 Серпень Palio de San Rufino - конкурс арбалетників, хода в історичних костюмах в Ассізі, 4 жовтня - свято Св. Франциска з церемонією в маскарадних костюмах.

Тенденції розвитку туризму в Марке схожі на туристичний ринок Емілії-Романья. Морське узбережжя області має у своєму розпорядженні відомими курортами, проте, на відміну від курортної зони Емілії-Романьї, курорти Марке більш камерні, менш багатолюдні і галасливі. У Марке також розвинений екскурсійний, діловий, подієвий, гастрономічний туризм. Місцева влада спонсорують туристичні компанії за включення в каталоги офіційної рекламної сторінки області Марке і готелів області, виплачуючи компенсації за випуск каталогів великими тиражами.

• на морському узбережжі Марке багато курортів, найвідоміші Габічче (Gabicce), Пезаро (Pesaro), Фано (Fano), Чівітанова Марке (Civitanova Marke), проте готельна база скромніша, ніж у Емілії-Романьї;

• екскурсійні поїздки по містах області, найбільш відвідувані місця - Урбіно з дивовижним дуже високим палацом Палаццо Дукале (Palazzo Ducale), Пезаро, Асколі-печене, Лорето, Анкона;

• подієвий туризм - карнавал в Фано, оперний фестиваль Россіні в Пезаро, свято прапороносців в Асколі-печене, морський Адріатичний салон і філателістична виставка в Анконі, Festa del Duca - свято Герцога (історична хода в Урбіно);

• на російському ринку популярні комерційні тури (так називає шоп-тури), в цій сфері область Марке, поряд з Тосканою і Емілія-Романья, займає лідируюче місце (меблі, взуття);

• також розвинений агротуризм (різноманітна природа - море, гори, рівнини, Пагорби); винні та гастрономічні тури, хоча в значно менших обсягах порівняно з Умбрії і Тосканою.

Туризм в південних областях Італії (за винятком Кампанії і островів Сицилія і Сардинія) розвинений в значно меншому ступені, ніж у центральних і північних областях Італії. Пов'язано це в першу чергу зі слабко розвиненістю південних регіонів Італії. Стосовно до туризму це виявляється в меншій кількості Італії, відсутністю готелів високої категорії (4 і 5 зірок), слаборозвиненою інфраструктурою відпочинку (невелика кількістю барів, ресторанів, місць розваг). Однак, в останні десятиліття робляться спроби виправити ситуацію, що склалася: Стоятся нові готелі, вкладаються кошти в рекламу, організовуються спеціальні рекламно-ознайомчі поїздки, надаються дотації, наприклад, для тих туристичних компаній, які організовують чартерні рейси в дані регіони, наприклад у Пескара. В Абруццо найбільш розвинені:

• відпочинок на морі;

• екологічні маршрути для натуралістів;

• також тут є кілька гірськолижних станцій (прості траси і застарілі підйомники), проте це єдиний гірськолижний курорт в Апеннінах.

Туризм в Молізе розвинений слабко, особливо в порівнянні з іншими регіонами Італії. В основному тут організовуються маршрути для італійців, які живуть на півночі країни і натуралістів.

З туристичної точки зору Пулья представляє великий інтерес, туризм, тут більш різноманітний, ніж у сусідніх Базіліката і Калабрії.

У Пульї знаходиться багато унікальних об'єктів, наприклад, заповідник Гаргано з унікальною флорою і фауною, єдиний у світі білий казкове місто - Альберобелло, в якому всі будинки (звані «Труллі») - білого кольору, зроблені з місцевого каменю, мають круглу форму і конічні даху, в Барі в Церкві Сан Нікола знаходяться мощі Св. Миколи Угодника (особливо шанованого в Росії), які раз на рік виділяють багоухающую рідина, звану світу, в цей день Барі заповнений прочанами з Італії та Росії. Гарні історичні центри Барі і Бріндізі (романський стиль), Лечче (стиль бароко). Головна проблема для розвитку туризму в Пульї - відносна віддаленість, проте, наявність аеропортів у Барі і Бріндізі дозволяє легко дістатися на самий південь італійського «чобота».

У Пульї розвинені: екскурсійно-пізнавальний туризм, природно-натуралістичний, релігійний, відпочинок на морі.

Тоскано – Кампанійський туристичний центр (Тоскана, Лаціо, Кампанія, Калабрія, Базиліката)

Тоскана справжній рай для мандрівників, що люблять мистецтво, що цінують красу пейзажів і відмінну кухню і вина, які шукають прості задоволення.

• основні види туризму пов'язані з найбагатшим культурною спадщиною, відмінно зберігся в містах Тоскани. Переважна більшість екскурсійно-пізнавальних маршрутів по Італії включають відвідини декількох міст Тоскани: Флоренція - музею під відкритим небом, де любителям історії та мистецтва не вистачить і тижня, щоб відвідати всі музеї і палаци міста; романських міст: Пізи (Pisa) - міста, відомого на весь світ завдяки падаючої вежі (але це лише одна з багатьох визначних пам'яток міста); Лукки (Lucca), Вольтерри (Volterra); а також Сієни (Siena), центр якої повністю зберіг середньовічний вигляд; а є ще Пістоя (Pistoia), Сан Гіміньяно (San Gimigniano), Ареццо (Arezzo). Унікальні зразки міської архітектури, унікальні собори та палаци, всесвітньо-відомі музеї (Галерея Уфіцці, Галерея Академія, Палац Пітті, Капела Медічі у Флоренції) і багато інших;

• сільська місцевість Тоскани з типово італійським пейзажем нікого не залишає байдужим: Невисокі пагорби чергуються з невеликими гаями і самотньо стоять кипарисами й тополями, сільські церкви і монастирі сусідять із маленькими містами. Природна краса ландшафту, м'який клімат, хороші дороги, велика кількість невеликих акуратних симпатичних населених пунктів, незвичайні варіанти розміщення (на сільських фермах, в заміських садибах, віллах), відмінна кухня і вина - всі ці фактори призвели до того, що агротуризм - модний і популярний зараз, Найбільш розвинений саме в Тоскані;

• особливе місце мають гастрономічні та винні тури. Тосканська кухня заслужено вважається однією з найсмачніших в Італії - м'ясо по-флорентійський, юшка з сочевиці, типові закуски (Брускетти), знамените вино к'янті. Дуже популярні комбіновані тури, що включають подорож по містах із дегустацією страв місцевої кухні та вин, а також кулінарні курси.

• морські курорти Тоскани вважаються більш елітними і престижними, ніж масові курорти на Адріатиці. Найпопулярніша курортна зона - Версілія (Versilia), розташована на узбережжі Тірренського й Лігурійського морів. Найвідоміші курорти - Віареджо (Viareggio), Марина ді Пьетрасанта (Marina di Pietrasanta), Лідо ді Камайорі (Lido di Camaiori), Каррара (Carrara). Популярністю користується також відпочинок на острові Ельба;

• термальні курорти. У Тоскані знаходяться декілька курортів з термальною питною водою, найвідоміші - Монтесатіні-Терме (Montecatini-Terme), Кьянчано-Терме (Chianciano-Terme);

• подієвий туризм надзвичайно розвинений у Тоскані. Карнавал у Віареджо (2-ий за значимістю та розмаху після венеціанського); свято Паліо (Palio) - стрибки на конях навколо площі Кампо у Сієні; Джіостра справ Саріціно (Giostra del Saracino) - лицарський турнір в костюмах епохи Відродження;

• бізнес-туризм. У Тоскані проходить дуже багато конгресів, симпозіумів, у програму яких крім ділової програми обов'язково включають дегустацію, поїздку на заміський винний завод (Кантіна), екскурсійну поїздку.

У Лаціо знаходиться столиця Італійської Республіки - Рим (Roma), Вічне місто. Саме звідси, з берегів Тибру, колись поширилася вплив на величезну частину цивілізованого світу. Сьогодні Рим - одне з найкрасивіших, популярних і великих міст Європи. Лаціо зі своїми рівнинами, морем, озерами, горами і погаслими вулканами є давньої областю. Вітербо, Тарквінія, Черветері і Рієті славляться етруськими пам'ятниками. У Лаціо модно знайти найкращі зразки пам'ятників всіх історичних епох: Древні храми, середньовічні замки, ренесансні палаци.

• безумовно, Рим є центром туризму, причому не тільки в Лаціо, але і у всій Італії. Туристичні потоки в Рим настільки великі, що туризм в Римі можна віднести до окремого виду (екскурсійно-пізнавальний, діловий, подієвий, релігійний, молодіжний (дитячий і студентський). Італійські власті уделал багато уваги реставраційних робіт, системі інформаційного забезпечення туристів, якості роботи гідів та і.д.;

• паломницький туризм у Ватикані займає велике місце. Музеї Ватикану та Собор Св. Петра обов'язковий елемент будь-якого екскурсійного туру, численні релігійні свята, найважливіші Різдво і Великдень залучають до Риму величезну кількість туристів;

• третій за значимістю вид туризму в Лаціо - відпочинок на морі. Найвідоміші і красиві курорти розташовані на південь від Риму на Рив'єрі ді Улісс (Riviera di Ulisse) - узбережжя Одіссея: Сабаудія (Sabaudia), Сан Феліче Чирчео (San Felice Circeo), Террачіна (Terracina), Гаета (Gaeta), Сперлонга (Sperlonga ). Ці курорти більш камерні, тут немає величезних натовпів туристів, як на Алріатіке, вони дуже мальовничі, з чистим прозорим морем. Однак, готельна база дуже нечисленна, вартість послуг вище, ніж на інших курортах Італії.

• надзвичайно цікаві «внутрішні» землі Лаціо. «Римські замки» (Castelli Romani) маленькі характерні містечка, розташовані в околицях Рима на мальовничих схилах гір в оточенні озер. Популярні одноденні поїздки (особливо в літній час, коли в Римі дуже спекотно) з дегустацією страв романської кухні та вин зони Фраскаті (Frascati). Поряд з Римом на березі моря розташовано місто Остія (Ostia), в якому знаходиться велика археологічна зона Остія Антика. На північ від Риму інтерни археологічні розкопки на місцях поселень давніх етрусків. На південь від Риму розташовано багато маленькі містечка, монастирі, абатства. Також популярні морські прогулянки, наприклад на Понтійське;

• популярні поїздки в місто Фьюджі (Fiuggi) - курорт термальних (питних) вод недалеко від Риму, хоч цей курорт менш популярний, ніж термальні курорти Тоскани.

Туризм в Кампанії, на відміну від інших областей південних областей, сильно розвинений. Причому, популярністю користуються багато видів туризму. Більш того, саме в Кампанії розташовані всесвітньо-відомі визначні пам'ятки, природні об'єкти, курорти. Кампанія - найбільш відвідувана туристами область південній Італії. Тут є всі передумови для розвитку туризму: гарна природа, хороший клімат, велика кількість об'єктів для огляду, багата історія, розгалужена мережа автодоріг, великий аеропорт Каподімонте в Неаполі, розвинене морське сполучення, велика кількість готелів, магазинів, ресторанів, відмінна кухня.

Місцева влада Кампанії приділяють увагу розвитку туризму: щорічно виділяються кошти на рекламу, на рекламно-ознайомчі поїздки для журналістів, фахівців турбізнесу, випуск рекламно-інформаційних брошур, карт; надаються дотації для туристичних компаній, які організовують чартерні рейси в Неаполь.

На жаль, не завжди вживаються спроби призводять до бажаних результатів: частина морського узбережжя Кампанії на північ від Неаполя від Байя Доміції до Варкутуро представляє вельми сумне видовище: Багато бруду, старі, давно не ремонтувалися готелі, необладнані пляжі, ці курорти сильно відрізняються від довколишньої Рив'єри ді Улісс (область Лаціо) і Соррентійского півострова (перлина Кампанії). Протягом багатьох років ситуація не поліпшується, що позначається на рівні надання туристичних послуг, і, відповідно, на рівні контингенту відпочиваючих. Щоправда, все сказане не відноситься до таких всесвітньо відомим курортам, як острів Іскья, Сорренто, Амальфітанское узбережжі (Амальфі, Позітано, Майорі), острів Капрі. Ці місця стали туристичною Меккою. На території Кампанії знаходиться Везувій, найвищий діючий вулкан в Європі і, безумовно, самий відомий.

Отже, в Кампанії найбільш розвинені такі види туризму:

• екскурсійно-пізнавальний (класичні тури по Італії включають відвідини Неаполя і Помпей, Геркуланума, Капрі, Амальфі, Казерта, Пестумі);

• відпочинок на морі (найбільш популярні острови Іскья і капрі, Сорренто, Амальфі, Позітано, Але є й менш дорогі курорти недалеко від Салерно і на північ від Неаполя);

• релігійно-паломницький туризм - на території Кампанії знаходяться відомий монастир Монтекассіно, містечко Санта Ротонда, в якому жив падре Піо - дуже популярна особа, після смерті в 1972 р. канонізований Ватиканом; собор у Амальфі, в якому (як вважають в Італії) знаходяться мощі Св. Андрія - місце паломництва;

• природно-натуралістичний туризм: вулкан Везувій, Флегрейскіе поля (зона грязьових гейзерів) і вулкан Сольфатура

• подієвий туризм - свято Св. Януарія (покровителя Неаполя) напередодні якого кров святого, який помер кілька століть тому божественним чином розріджується;

• морські розважальні маршрути: на острови Іскья і Капрі, по Неаполітанського затоки;

• гастрономічні тури: Кампанія - батьківщини піци, сиру моцарелла (готується з молока буйвола), лимонного лікеру Лимончелло. Багато страв з морепродуктів, різноманітні солодощі та десерти.

Туризм в Калабрії (тенденції, види, туристичні потоки) практичні такі ж, як у Базіліката.

Проте в Калабрії більше уваги приділяється підтримці туризму на державному рівні, багато що робиться для просування туристичних можливостей Калабрії, як місця літнього відпочинку на морі: Екологічно чистого, з одними із самих чистих пляжів в Європі, нагороджених Блакитним прапором, з гарною мальовничою природою, відокремленими містечками для любителів усамітненого відпочинку. Близькість до Апулії і Сицилії дозволяє організовувати цікаві екскурсії.

В Базилікаті головний вид туризму - відпочинок на морі. Готельна база розвинена недостатньо, не вистачає сучасних готелів класу 3, 4 і 5 зірок. Природа дуже мальовнича, море чисте і прозоре, але мало піщаних пляжів, переважають красиві мальовничі бухти з обривистими берегами, що обмежує можливості збільшення туристичного потоку, до того ж багато готелів розташовані на значній відстані від берега (500-3000 м, до пляжу курсують спеціальні шатл автобуси), Що найчастіше не подобається туристам.

Тут переважає сільська місцевість, з невеликими населеними пунктами, в яких мало розважальних центрів і магазинів. Однак, порівняно з іншими областями Італії тут є клубні готелі з великою територією та широким набором послуг, що безумовно є позитивним фактором.

Любителів давньої історії, особливо періоду грецької колонізації чекають багато цікавих екскурсій: древні храми, культові споруди збереглися краще, ніж у самій Греції. У Базілікати спеціально приїжджають, щоб відвідати «Сасс», житла стародавніх людей.

Сицилійський туристичний центр

Острів багатий на пам'ятки різних епох. Міста острови - самобутні, вони зберегли сліди перебування різних цивілізацій: грецької колонізації (Сіракузи (Siracusa), Таорміна (Taormina), Наксос (Naxos), Агрідженто (Agrigento), Седжеста (Segesta), римської імперії, правління арабів, норманів, Арагонської династії. Сицилійське бароко відомо на весь світ - Ачіреале (Acireale), Ното (Noto), Рагуза (Ragusa). У Сіракузах, де росте папірус, зберегли секрет його виготовлення. У місті Агрігенто, заснованому греками в 582 році до Р. Х., знаходиться відома Долина Храмів - Юпітера, Юнони, Згоди і Геркулеса. У Пьяцца Армеріна (Piazza Armerina) знаходиться римська вілла Казале з прекрасно збереженими мозаїчними підлогами періоду римської імперії. Унікальні золоті мозаїки можна бачити в соборах різних міст: Палермо, Монреалі (Monreale), Чефалу (Cefaly). Великі міста Сицилії: Palermo (Palermo), Катанія (Сatania), Мессіна (Messina), Трапані (Trapani), Рагуза (Ragusa), Джела (Gela), Енна (Enna).

Сицилія - національний виробник цитрусових і постачальник морепродуктів. Звідси свіжовиловлену рибу і устриць доставляють літаком до Мілана.

Туристичні можливості Сицилії вкрай різноманітні. Крім того туризм перебуває під постійним патронажем місцевої влади: Туристичний бюджет області зростає, вироблена кошти на пряму рекламу, видання рекламних матеріалів, в т.ч. російською мовою, спонсоруються туристичні фірми, які видають окремий каталог по Сицилії, дотуються чартерні рейси в аеропорти Сицилії, виділяються кошти для ораганізаціі рекламних турів для журналістів, фахівців турбізнесу.

• відпочинок на морі (готелі класу від 1 до 5 зірок, багато клубних готелів), найвідоміші курорти Таорміна, Джардіні-Наксос, Монделло;

• екскурсійні тури (організуються окремі екскурсійні тури по Сицилії з відвідуванням Палермо і Монреалі, Седжести, Еріче, Агрігенто, Чефалу, Катаньі, Таорміна, вулкана Етна, Сіракузи);

• подієвий туризм - користуються популярністю багато місцевих свята та події: Цвітіння мигдалю в лютому, збір винограду в жовтні, карнавал у Ачіреале (январт-ферваль), свято Сантагата (лютий), свято Санта Лучія (грудень);

• природно-натуралістичний туризм (підняття до кратера вулкана Етна, натуралістичні прогулянка по островам (згаслим вулканів) архіпелагу Лмпарі (папортніковий ліс, Пляжі з чорним піском), підводне плавання;

• катання на гірських лижах на схилах вулкана Етни в зимовий період (траси прості, в порівнянні в Альпами, але вкрай незвичайне поєднання «зими» угорі і «літа» біля підніжжя гори);

• морські прогулянки на острови архіпелагу Ліпарі, Мальту, Блискучі можливості під час перебування на Сицилії здійснити одноденну поїздку на Мальту (час в дорозі на швидкісному катамарані - 2 години);

• гастрономічні та винні тури - сицилійська кухня одна з самих різноманітних, заснована на використанні свіжої риби і морепродуктів (риба-меч, креветки, мідії, лангусти, восьминоги, Каракатиці), типові сицилійські солодощі, достаток фруктів, сухі вина, лікери, Амарія;

• діловий туризм - готельна база Сицилії, велика кількість визначних пам'яток, відмінна кухня, тепла погода протягом усього року - сприяють тому, що Сицилію часто обирають місцем проведення конференцій, симпозіумів, з'їздів.

Сардинський туристичний центр

Це другий за величиною острів Італії. Центр області - місто Кальярі (Cagliari). Заснований фінікійцями. Був колонією спочатку Карфагена, а потім Риму. Про те, що Сардинія була населена вже з давніх часів, свідчать «Нурагі» - масивні кам'яні башти, що стоять як німі свідки далекого і таємничого минулого.

На острові у великій кількості розводять овець і кіз, з молока яких роблять чудові сири. Килими, кераміку та вироби з корала виробляють місцеві ремісники. Важливі міста: Альгеро (Alghero) і Олбія (Olbia), Арбатакс (Arbatax), Орістано (Oristano), Нуоро (Nuoro), Сассарі (Sassari).

В Сардинії - 3 аеропорти (Кальярі, Альгеро, Олбія).

Туризм - одне з найважливіших джерел доходу області. Найбільшу популярність принесло Сардинії море і пляжі. Море біля берегів острова і пляжі по праву вважаються найкрасивішими в Європі (що не поступається за красою тропічним островам). Море прозоро, вода дуже чиста, передає всю кольорову гаму від блакитного до зеленого.

Курорти півдня Санта Маргеріта ді Пула (Santa Margherita di Pula) і півночі Сардинії Смарагдовий берег (Costa Smeralda) - в даний час найвідоміші, модні, престижні, і як наслідок - дорогі. Тут відпочивають мільйонери, зірки кіно, знамениті спортсмени, відомі політики, бізнесмени і члени королівських сімей. Відпочинок на Сардинії перетворився на символ гарного смаку, правильного вибору. Тут багато невеликих (на 40 номерів) вишуканих готелів високого рівня, в яких номери бронюються за рік вперед. На Сардинії є всі можливості для підводного плавання, рибалки на озерах і гірських річках, натуралістичних прогулянок, морських прогулянок. З екскурсій найбільш популярні огляд Нурагі, руїн стародавнього міста Нора, заснованого ще фінікійцями, поїздка на острів Корсику (Франція).

ВИСНОВКИ

В результаті виконаної роботи були розглянуті особливості іноземного туризму в структурі господарстві Італії. При розгляді цього питання було виявлено:

1)         Найвідвідуваніші місця Італії;

2)         Туристичні центри Італії;

3)         Розкрито значення туризму для господарства Італії;

Іноземні туристи віддають перевагу традиційним скарбницям - це Рим, Венеція, Флоренція, Генуя, Мілан, Неаполь, Палермо, Сієна; центрам мистецтв, легко доступним у плані транспорту і пересування: Болонья, Ассізі, Кортона, Губбіо, Спелло, Тоді, Піза, Орвьето, Верона, Равенна, Урбіно, Брешіа, Кальярі, Таорміна, Катанія, Мантуя, Падуя, Пестумі, Мачерата, Помпеї, Сполето, Тіволі, Пістоя, Турин, Трієст, Віченца, Ананія, Фраскаті і Гротте-Феррати.

 Туристичні центри Італії мають найрізноманітнішу специфікацію. Наприклад: в Сардинії туризм це - одне з найважливіших джерел доходу, найбільшу популярність принесло Сардинії море і пляжі, які по праву вважаються найкрасивішими в Європі, що не поступаються за красою тропічним островам, розвивається екскурсійно – пізнавальний, та релігійний туризм

Для господарства Італії туризм відіграє важливе значення, адже Італія являє собою туристський продукт вищого ступеня досконалості: міжнародна статистика відводить їй почесне місце у п'ятірці найбільш розвинених з погляду туризму країн світу, оскільки на вказану країну припадає 6% усього туристичного «обігу» нашої планети.

Тому на основі порівняльного аналізу туристичної діяльності в різних областях Італії можна з упевненістю сказати що туризм в Італії сильно розвинутий, рівномірно по всій території країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєв Ю.М, Наулко В.І. Руденко Н.В.; Країнознавство: Навч. посіб. Культура народів слов'янських країн.- К.: славіст. ун-т., 2002. - 122 с.

2. Верчун В.А.Економіка іноземних країн:Підручник.-К.:Либідь,1996-345с.

3.І.І.Дахно,С.М.Тимофієв Країни світу:Енциклопедичний довідник.-К:Мапа,2007,-606с.

4. Забоцька Р.О. Світовий ринок послуг.-К.:Знання України,2005-280с.

5. Нагірний М.З. Становлення та розвиток Республіки Італія: державно-політичний аспект. – Нововолинськ: Мінотавр, 2008. – 184 с.

6. Александрова А. Ю. Международный туризм: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. "География". — М. : Аспект Пресс, 2002. — 464с.

7. Боусфильд Джонатан. Италия: путеводитель. – Москва: АСТ,2008. – 575с.

8. Воскресенський В.Ю. Международный туризм. – М.: Юнити-Дана, 2006. – 255 с.

9. Гарин В.Б., Лисюченко В.В. Страны и народы мира: Энциклопедический справочник . — Ростов-на-Дону : Феникс, 2001. — 608с.

10. Хорошев О.А.Страны мира: Справочник- 2-е изд. — Ростов -на -Дону. : Феникс, 2004. — 256с.

Додаток

Туристичні центри Італії