Курсовая работа: Роль тренера у підготовці спортсмена-гравця

Курсовая работа: Роль тренера у підготовці спортсмена-гравця

Чернігівський державний педагогічний університет

імені Т.Г. Шевченка

Кафедра легкої атлетики

На правах рукопису

"Допустити до захисту"

_________ завідувач кафедри

"___" _____________ 2008 р.

Роль тренера у підготовці спортсмена-гравця

Курсова робота з спеціалізації

Студента 5-го курсу денної форми

навчання за спеціальністю 6.010200

"Фізичне виховання", спеціалізація

Фізичне виховання, методика спортивно-

масової роботи, туристична робота"

Васюк Віктор Андрійович

Науковий керівник – Старший викладач

Чуста А.Ю.

Чернігів – 2008

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Стан туристично-краєзнавчої роботи

РОЗДІЛ 2. Основні аспекти виховання школярів засобами туристично-краєзнавчої роботи

РОЗДІЛ 3. Туристично-краєзнавча робота в Чернігівській області

3.1 Мережа туристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини

3.2 Робота туристично-краєзнавчих гуртків

3.3 Оздоровлення та відпочинок дітей в таборах

3.4 Спортивний туризм

3.5 Краєзнавство

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку для людей різного віку. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомляться з багатствами і красотами природи, історичними культурними пам’ятками країни, досягненнями в економіці, архітектурі різних країн і народів. В Україні туризму почали приділяти увагу в час здобуття Україною незалежності. Для українців, особливо молоді, характерне прагнення поєднання відпочинку з активним пізнанням навколишнього світу. Правильно організована і уміло проведена подорож зміцнює здоров’я людини, виховує в неї такі цінні якості як ініціативність, мужність, наполегливість, що значно підвищує працездатність. Під час походів, подорожей, почуття колективізму, розширюється кругозір туристів, краще розкриваються індивідуальні здібності кожного учасника, виховується любов до природи, до Батьківщини.

Актуальність. Державна програма освіти, концептуальні засади національного виховання передбачають в діяльності сучасної масової школи та позашкільних навчально-виховних закладів освіти широке впровадження основ краєзнавства і туризму, виховання справжньої фізично-загартованої особистості, громадянина й патріота рідної землі. Реалізація цього завдання можлива лише в процесі засвоєння учнями духовних надбань рідного народу, його традицій та звичаїв, формування у підростаючого покоління вольових якостей, психологічної стійкості та фізичної витривалості.

Велика кількість людей (близько 100 тис.) щороку йдуть мандрувати – пішки, на лижах, на велосипедах, гребних човнах, плотах та ін. Тривалий час вони знаходяться далеко за містом, наодинці з природою. Туризм має не тільки оздоровче, але і розвиваюче значення.

А.А. Остапец-Свешников, М.І. Багате, О.І. Мотків надають важливого значення туризму в житті дитини, ними був розроблений комплект програм, який спирається на концепції дитячо-юнацького туризму "Школа життя - навколишній світ" і припускає активну участь у туристсько-краєзнавчій оздоровчо-пізнавальній діяльності дітей і їх батьків.

Предмет дослідження – туризм і краєзнавство як один з основних чинників виховання школярів.

Об`єкт дослідження – школярі і позитивні зміни і їх світогляді завдяки заняттями туристично-краєзнавчої роботи.

Мета роботи полягає в тому, щоб встановити важливість туризму та краєзнавства у вихованні школярів

Для досягнення поставленої мети роботи були поставлені такі завдання:

1.         з`ясувати сучасний стан туризму та краєзнавства на сучасному етапі в області та країні взагалі;

2.         проаналізувати зв’язок туризму з природоохоронною та рекреаційною діяльністю;

3.         основні аспекти програми пізнавально-оздоровчого туризму;

4.         проаналізувати вплив основних аспектів програми на об`єкт дослідження.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались: теоретичний аналіз наукової та науково-методичної літератури, психолого-педагогічне спостереження, бесіда (інтерв’ю).

Практичне значення отриманих результатів: практика свідчить, що найбільш плідний творчий пошук може здійснюватися тільки активними формами роботи - шляхом проведення екскурсій, розвідкових маршрутів, туристських походів, тематичних експедицій. Такий підхід одночасно дає змогу для змістовного відпочинку, фізичного розвитку, загартування та оздоровлення школярів, молоді.

В умовах розвитку української державності, демократизації суспільства та гуманітаризації освіти підвищується інтерес дітей та їхніх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання можливостей позашкільної освіти.

Одним з ефективних напрямів позашкільної освіти, що дає змогу поєднувати навчання і виховання дітей та підлітків, є дитячо-юнацькій туризм і краєзнавство. Саме туризм і краєзнавство дають виняткову можливість на власні очі оцінити красу рідної землі, ознайомся з історією, культурою, традиціями свого народу, загартуватися як фізично, так і мораль Для дитини кожна подорож — це своєрідне відкриття, це можливість зрозуміти, що стоїть за звичним словом Батьківщина. Допомогти дитині зробити такі відкриття покликані колективи центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів України.

Нині в Україні діє 96 центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму. Серед них: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді — 1, Кримський республіканський — 1, обласні — 21, міські — 42, районні — 31 (вт. ч. 6 внутрішньорайонних в містах). Останнім часом мережа цих навчальних закладів збільшується: якщо в 1998 р. їх було 84, у 2000 р. — 87, то зараз вже 96.

Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська (11), Луганська, Полтавська, Хмельницька області (по 7 кожна), Львівська, Черкаська, Волинська (по 6), Запорізька (5).

Головними напрямами діяльності центрів туризму є здійснення навчально-виховної, організаційно-масової, інформаційно-методичної роботи та підвищення кваліфікації педагогічних туристських кадрів. Інформаційно-методичне забезпечення центрів туризму і станцій юних туристів України та проведення всеукраїнських очно-заочних масових заходів здійснює Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, який працює з 1930 року.

Найважливішим показником діяльності позашкільних навчальних закладів туристсько-краєзнавчого профілю є організація роботи дитячих туристсько-краєзнавчих об'єднань. Так, на сьогодні у всіх типах позашкільних навчальних закладів близько 10% становлять гуртки туристсько-краєзнавчого напряму.

Найбільш масовим на Україні є пішохідний туризм. Серед гуртків туристсько-спортивного напряму переважають ті, які працюють за програмами "Юні туристи" та "Пішохідний туризм". Друге місце за чисельністю посідають дитячі об'єднання, що працюють за програмами "Спортивний туризм" і "Спортивне орієнтування". Крім того, в Україні працюють гуртки велосипедного, гірського, водного, лижного, спелеотуризму, гуртки туристського багатоборства тощо. Дбаючи про подальший розвиток спортивного туризму, наші колеги на місцях організовують роботу гуртків молодших інструкторів туризму і туристів-провідників.

Важливим чинником розвитку дитячо-юнацького спортивного туризму є проведення змагань, під час яких юні туристи мають змогу продемонструвати свої знання і вміння, набуті під час навчання у гуртках. Найбільш поширеними є змагання зі спортивного орієнтування і з техніки пішохідного туризму.

Запроваджуються нові форми проведення змагань. Так, Миколаївський обласний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді проводить першість центру з естафети "Альпійські зв'язки".

Заслуговує на увагу новий вид змагань зі спортивного орієнтування "Маркована траса з визначенням ситуації на контрольному пункті за фрагментом карти", які організовує Севастопольський міський центр дитячого і юнацького туризму учнівської молоді.

Донецький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді започаткував проведення відкритих Всеукраїнських змагань з техніки пішохідного туризму в закритих приміщеннях та "Неділі туризму" для хворих дітей, зокрема для вихованців Слов'яногірської школи-інтернату для дітей із захворюванням органів дихання.

Крім того, гуртківці центрів туризму беруть участь у міжнародних туристських змаганнях. Так, вихованці Закарпатського обласного центру туризму, краєзнавства і спорту беруть участь у міжнародних змаганнях зі спортивного орієнтування в Чехії та Словаччині.

Одним з напрямів роботи центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів є впровадження в практику освітянської роботи краєзнавчого принципу навчання і виховання, введення краєзнавчого компоненту в роботу гуртків спортивно-туристського напряму, проведення різноманітних краєзнавчих експедицій, зльотів, акцій тощо, безпосередня робота краєзнавчих гуртків. Перевагу юні краєзнавці віддають гурткам народознавства, історичного та географічного краєзнавства. Крім того, працюють фольклорно-етнографічні гуртки, музеєзнавства і мистецтвознавства, юних геологів, археологів та ін.

З 1992 р. в Україні триває багатопрофільна всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція учнівської молоді "Краса і біль України", а в 1998 р. Міністерство освіти України у партнерстві з Всеукраїнською спілкою краєзнавців та Українським географічним товариством започаткували історико-географічну експедицію учнівської молоді "Сто чудес України". Головне завдання експедицій — залучення учнівської молоді до пошуково-дослідницької роботи з історії та географії; виховання у дітей любові до рідної землі, природи, історії і культури, дбайливого ставлення до природи рідного краю.

Організаційно-методичною базою проведення цих заходів на всеукраїнському рівні є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. Серед добрих і корисних справ нашого закладу, спрямованих на виховання дітей та підлітків України, є успішне проведення ще й таких всеукраїнських експедицій, як "Птахи рідної землі", "Мікро-топоніми України", історико-краєзнавчої акції "Пам'ять" і ряду інших. Переможці експедицій нагороджуються путівками до Центрального табору туристського активу учнів України та інших оздоровчих закладів України.

На місцях успішно діють регіональні краєзнавчі пошукові експедиції. Так, Донецький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді провів перший етап історико-патріотичної операції "Пам'ятники розповідають", під час якої було досліджено 116 пам'ятників області. Підсумкові матеріали передані до Агентства редакції "Книги пам'яті України" для написання книги "Війна у пам'ятниках".

Перелічити всі туристсько-краєзнавчі заходи, які проводяться центрами туризму і краєзнавства учнівської молоді та станціями юних туристів, неможливо. Хочеться щиро подякувати їхнім колективам за копітку працю і ентузіазм і вірити, що знання, вкладені в душі дітей, дадуть пагони любові до своєї держави, ім'я якій — Україна.

Навчально-виховний процес, у середовищі якого знаходиться учні школи, вимагає від його в основному розумової напруги, у той час як біологічна сутність дитини спрямована на активну діяльність (у тому числі фізичну) і безпосереднє пізнання навколишнього його соціального світу.

Мета занять оздоровчо-пізнавального характеру полягає в розвитку рухової, функціональної і пізнавальної активності учнів, у зміцненні їх здоров'я, психічному і фізичному оздоровленні організму в процесі туристсько-пізнавальної діяльності. При цьому передбачається вирішення наступних основних задач:

-          оздоровлення дітей на заняттях в умовах природного середовища;

-          формування координаційних функцій;

-          розвиток творчої і виконавської активності учнів у процесі освоєння місцевого краєзнавчого матеріалу;

-          залучення учнів у пошуково-дослідницьку діяльність засобами туризму.

Виховання засобами краєзнавчо-туристичної роботи дітей припускає організацію оздоровчо-пізнавальної діяльності засобами туризму під керівництвом педагогів таким чином, щоб виявлявся переважний вплив освітньо-виховного процесу на рухову, творчу, пізнавальну й емоційну сферу дитини в безпосередньому контакті з дійсністю - навколишнім природним і соціальним середовищем. При цьому індивідуалізована підготовка організму дитини до фізичних навантажень припускає необхідність їх строгого дозування по об`єму, величині, тривалості і напруженості відповідно до статі і віку, а також рівня функціонального і біологічного індивідуального розвитку.

Зміст програм розрахований на чотири роки занять з учнями старших класів загальноосвітньої школи, що виявляють інтерес до природознавства, фізичній культурі, туризмові і краєзнавству. Мінімальний склад групи, що рекомендується, 1-го року занять - 15 чоловік, 2-го і наступного років - не менш 12 чоловік.

В основі задуму програмно-методичного комплекту лежить ідея розвиваючого навчання (В.В. Давидова й ін.) у процесі спільної діяльності дітей і спеціально підготовленого організатора дитячої оздоровчо-пізнавальної, туристської самодіяльності (учитель, батько, старший школяр, студент педагогічного училища, педагогічного вузу). Зміст комплекту програм спирається на концепції дитячо-юнацького туризму "Школа життя - навколишній світ" (А.А. Остапец-Свешников, М.І. Багате, О.І. Мотків) і припускає активну участь у туристсько-краєзнавчій оздоровчо-пізнавальній діяльності дітей і їх батьків.

Зміст програм побудований у формі своєрідного "освітнього маршруту" - подорожі в навколишнє середовище з елементами її пізнання. "Освітній маршрут" припускає реалізацію принципів диференціації і особистісно-орієнтованої діяльності при відповідному рівні підготовленості дітей педагогічній підтримці.

Типова навчальна програма кожного року занять розрахована на 216 годин, з вересня по травень включно. Педагог має можливість з урахуванням місцевих традицій і особистісних творчих особливостей, виходячи з пори року і погодно-кліматичних умов, самостійно розподіляти послідовність вивчення тем програми, установлювати тривалість занять, що не повинно перевищувати двох академічних годин у приміщенні і чотирьох годин на місцевості. У канікулярний час педагог, як правило, може збільшувати кількість і тривалість занять за умови організації активної оздоровчо-пізнавальної діяльності учнів на свіжому повітрі в природному середовищі.

Кожна тема занять повинна припускати як організацію активної оздоровчо-спортивної (фізичні вправи; рухливі ігри; міні-змагання; змагання в приміщенні і на природі; туристські й оздоровчі прогулянки), так і пізнавально-творчої діяльності учнів (бесіди; малювання природних об'єктів; колективне читання й обговорення художніх творів про природу і мандрівників; перегляд мультфільмів, казок і відеосюжетів; виготовлення дітьми виробів із природних матеріалів; екскурсії).

"Освітні маршрути" повинні проходити через такі освітні області, як словесність, природознавство, мистецтво, фізична культура й оздоровчо-пізнавальний туризм, соціальна практика, технологія, психологічна культура й ін. Вони повинні сприяти освоєнню учнями основ пізнання в питаннях краєзнавства; абетки туристсько-побутових і санітарно-гігієнічних навичок; організації туристського побуту в польових умовах; орієнтування на місцевості в умовах свого мікрорайону (шкільного двору); формуванню фізкультурно-туристських знань, умінь і навичок; навчанню руховим навичкам і діям; загальному зміцненню здоров'я і загартовуванню організму; розвиткові фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості, координаційних здібностей і швидкісно-силових якостей); оволодінню технікою подолання найпростіших природних і штучних перешкод під час екскурсій на природу, туристських прогулянок, походів вихідного дня.

Організація оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності повинна будуватися диференційовано, з обліком індивідуальних вікових і статевих особливостей молодших школярів і бути особистісно-орієнтованою. Педагогові важливо передбачати організацію відпочинку дітей після інтенсивного фізичного або емоційно-психологічного навантаження для відновлення ними витрачених сил. Кожен захід - туристська прогулянка, міні-змагання, фізичні вправи, екскурсія та інші - повинно припускати загальне оздоровлення, що гартує вплив на організм учнів, нормалізацію всіх його функцій.

Зміст програм складений з урахуванням принципів концентричного освоєння навколишньої дійсності, циклічності проведення оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої і дослідницької діяльності, використання посадово-рольової системи творчого самоврядування і розвитку творчої самодіяльності дитячого оздоровчого туристського об'єднання.

Учні, які займаються 1-2 роки безпосередньо знайомляться з навколишнім їхнім світом - своєю родиною, своїм класом, своєю школою, своїм мікрорайоном (населеним пунктом), найближчою зеленою зоною (парком, лісом, рікою); у них формуються початкові навички здорового способу життя і безпечного поводження в навколишньому світі.

Учні, які займаються 3-4 роки розширюють зону пізнання навколишнього світу і знайомляться з визначними пам'ятками мікрорайону школи, із зеленими масивами свого району; з ними можливі одно-дводенні міні-походи по рідному краї - найближчим околицям свого населеного пункту; вони закріплюють і удосконалюють навички здорового способу життя, охорони навколишнього природного середовища і безпеки життєдіяльності.

Систематичну оздоровчо-пізнавальну, туристсько-краєзнавчу діяльність з школярами необхідно будувати на безупинно змінюючих один одного, а в деяких випадках і накладаючись один на одного циклах (макро-, мікро- і мезо-), кожний з яких повинен включати: підготовку до заходу, його організацію і проведення (гри на свіжому повітрі, екскурсії, туристські прогулянки, фізичні вправи, міні-походи, одноденні походи, міні-змагання й ін.) і підведення його підсумків (оформлення виставки творчих робіт; творчі звіти - інсценівки, розповіді й ін.; оформлення стінних фотогазет; проведення вечорів, змагань і КВНів, спільний аналіз досягнень і промахів на змаганнях і міні-змаганнях).

Передбачається, що велика частина занять буде проводитися на відкритому повітрі, на шкільному дворі або в парку (лісопарку). В осінні, зимові і весняні канікули передбачається активна участь учнів в туристсько-краєзнавчих і спортивно-оздоровчих заходах у рамках програми "Канікули".

Педагогічна ефективність оздоровчо-пізнавальної, туристсько-краєзнавчої діяльності буде вищою, якщо кожен хто займається буде включатися в цю діяльність за допомогою виконання посильних його віковим особливостям і індивідуальним творчим здібностям, мотивам і інтересам ігрових посад (ролей): організаційно-господарських (командир, фізорг, ремонтний майстер, штурман, черговий, завідувач спорядженням, санінструктор і т.д.) і пізнавально-краєзнавчих (знавець погоди, знавець птахів, знавець рослин, знавець трав, знавець вулиці, знавець визначних пам'яток і т.д.). При цьому педагогові необхідно формувати у вихованців відповідальне відношення до виконання посадово-рольвих обов'язків, колективізм, пунктуальність, ініціативність.

Програми передбачають проведення систематичної (не менш двох протягом кожного року занять) психолого-педагогічної і медико-функціональної діагностики і тестування, що займаються з метою спостереження і контролю за впливом занять оздоровчо-пізнавальним туризмом на їхній організм і відстеження динаміки розвитку функціональних, фізичних і творчих здібностей дітей. Таке спостереження дозволить вчасно коригувати дозування обсягів, інтенсивність і тривалість навантажень, а також допоможе при розробці разом з родиною (батьки) і школою (класний керівник, шкільний психолог, шкільний медичний працівник, організатор позакласної і позашкільної роботи) особистісно-орієнтованих "освітніх маршрутів" для кожного вихованця.

Заняття в гуртках з краєзнавчо-туристичної роботи сприяють більш повному засвоєнню шкільної програми з фізичної культури, яка включає і розділ туризму. Уроки туризму сприяють формуванню та розвитку практичних навиків у дитини. Уроки туризму дещо переплітаються з тематикою занять гуртків.

3.1 Мережа туристично-краєзнавчих закладів Чернігівщини

Допомогти вам зробити відкриття, перевірити самого себе "на міцність" зможуть центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станції юних туристів, завдяки яким дитячо-юнацький туризм залишається одним з найбільш популярних видів діяльності дітей та підлітків у позанавчальний час.

На даний час в Україні діє 102 центри туризму і краєзнавства учнівської молоді та станцій юних туристів, які є базовими організаційно-методичними осередками розвитку дитячо-юнацького туризму. Серед них: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді - 1, Кримський республіканський - 1, обласних - 22, міських - 50, районних - 28 (в тому числі 2 районних в містах). Найбільшу кількість центрів туризму мають: Дніпропетровська область - - 9, Хмельницька - 8, Луганська і Полтавська - по 7, Чернігівська, Львівська, Черкаська, Волинська - по 6.

Головними завданнями центрів туризму є реалізація державної політики в галузі освіти засобами туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій, створення умов для задоволення потреб учнів в організації їх оздоровлення, змістовного дозвілля і відпочинку, надання методичної і практичної допомоги навчальним закладам з питань впровадження форм і методів туристсько-краєзнавчої роботи з учнями в практику навчально-виховної роботи.

Основними напрямами діяльності центрів туризму є здійснення навчально-виховної, організаційно-масової, інформаційно-методичної роботи. Координаторами такої роботи в Україні є Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, в області - позашкільний навчальний заклад "Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій".

Станом на 1 січня 2007 року в Чернігівській області діють Центри туризму: ПНЗ Чернігівський обласний Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій, Чернігівський міський Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми ти молоддю, Ніжинський міський Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Любецький районний клуб туризму і краєзнавства, Куликівський районний Центр позашкільної освіти, Козелецька станція юних туристів, відділи туризму та краєзнавства при Варвинському районному Будинку школярів та Талалаївському Центрі дитячої та юнацької творчості.

3.2 Робота туристично-краєзнавчих гуртків

Мережа гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку з року в рік збільшується по Чернігівській області. Так, у порівнянні з 2005-2006 навч. роком загальна кількість туристсько-краєзнавчих гуртків в області збільшилась на 48 одиниць. Якщо у 2005 -2006 навч. році їх займалося 627 (9641 учень), то у 2006-2007 навч. році їх налічувалося 675 (10020 учнів). У цілому в Чернігівській області охоплення дітей гуртковою туристсько-краєзнавчою роботою складає 8,5% від загальної кількості учнів (у 2005 році - 7,7% охоплення дітей гуртковою роботою). Найбільш масовою гурткова туристсько-краєзнавча діяльність учнів у 2006-2007 навч. році була у Бахмацькому, Варвинському, Козелецькому, Куликівському, Новгород-Сіверському, Семенівському, Талалаївському районах та містах Ніжин, Прилуки, Чернігів.

Кількість гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку по Чернігівській області за 2003 – 2006 роки

Порівняльна характеристика кількості учнів в туристко-краєзнавчих гуртках за 2003 – 2006 роки

Отже, як видно з діаграм, спостерігається в 2004 році незначний спад кількості гуртків туристично-краєзнавчого напрямку в порівнянні з 2003 роком. Але далі за 2005 – 2006 роки йде покращення даної ситуації.

3.3 Оздоровлення та відпочинок дітей в таборах

Здоров'я населення - найважливіша характеристика розвитку країни. За своєю сутністю здоров'я людини є гармонійною єдністю біологічних і соціальних якостей, зумовлених природними й набутими біологічними та соціальними явищами. Сьогодні в Україні спостерігається загальна тенденція погіршення стану здоров'я населення в цілому та дітей зокрема. Тому, питання оздоровлення та відпочинку дітей та учнівської молоді є одним із соціально важливих напрямків роботи позашкільних навчальних закладів як в Україні, так і в області. У 2006-2007 навч. році працювало 7 туристсько-спортивних оздоровчих таборів, з них 4 пересувних - міський Центр туристсько-оздоровчої та ви