Реферат: Організація та забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі

Реферат: Організація та забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі

Генеральна прокуратура України

Академія прокуратури України

РЕФЕРАТ

на тему:

Організація та забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі

Виконала:

Студентка 1 курсу, групи № 1

Бухер О. І.

Перевірила:

в.о. професора кафедри ІПКК

Ніндипова В.І

Київ 2007

План

Вступ

1.         Організація прокурорського нагляду за додержанням закону при виконанні кримінального покарання у виді позбавлення волі.

2.         Характеристика окремих видів перевірок.

3.          Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів при виконанні покарань.

Список використаних джерел

1. Організація прокурорського нагляду за додержанням закону при виконанні кримінального покарання у виді позбавлення волі

Теорія та практика прокурорського нагляду відпрацювали певну методику прокурорського нагляду.

Завдання зміцнення законності при виконанні покарань у виді позбавлення волі, посилення їх виховного та профілактичного впливу вимагають активізації прокурорського нагляду та підвищення його ефективності.

Практика свідчить, що основними причинами, які сприяють порушенням законності у місцях відбування покарання у виді позбавлення волі є відсутність належного нагляду та контролю за поведінкою засуджених, низький рівень організації і проведення соціально-виховної роботи серед них, неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами виправних установ.

Одним з основних засобів прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді позбавлення волі є проведення цільових та комплексних перевірок в установах де відбувають покарання такі засуджені.

Для кваліфікованого проведення перевірки прокурору необхідно знати основні закони та підзаконні акти, що регулюють виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення волі, а саме:

- Конституцію України (розділ ІІ „Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, розділ VІІ „Прокуратура”);

- Конвенцію Ради Європи від 21.03.83 "Про передачу засуджених осіб";

- Європейську Конвенцію "Про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи катуванню" /1987р/, яка ратифікована Верховною Радою України і набула чинності з 05.08.97.Конвенцію і Протоколи до неї № 1 і 2 направлені прокурорам областей О6.ІО.97 за № 17-334 н/т.

- Конвенцію "Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах" /м. Мінськ, від 22.01.93, ратифікована Верховною Радою України 10.10.94;

- Кримінальний кодекс України 2001 р.;

- Кримінально-процесуальний кодекс України;

- Кримінально-виконавчий кодекс України;

- Кодекс законів України про працю;

- Кодекс України про адміністративні правопорушення /ст.ст.188, 218, 264, 265, 273 і 283/ ;

- Закон України "Про прокуратуру";

- Закон України "Про звернення громадян";

- Закон України "Про боротьбу з корупцією";

- Закон України "Про охорону здоров’я";

- Закон України "Про охорону праці";

- Закон України " Про оперативно – розшукову діяльність";

- Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

- Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі";

- Закон України "Про пожежну охорону";

- Указ Президента України від 22.04.98 "Про утворення Державного департаменту України з питань виконання покарань";

- Указ Президента України від 31.07.98 "Про положення про Державний департамент України з питань виконання покарань";

- Постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.03.93 "Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі";

- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміни невідбутної частини покарання більш м(яким”;

- Наказ Генерального прокурора України від 26.12.2005 № 7 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян";

- Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України та МВС України від 30.04.97 № 17-137-97 дск /2288/ Чр "Про попередження проявів консолідації злочинців у місцях позбавлення волі, протидії їх законним вимогам адміністрації та здійснення заходів забезпечення особистої безпеки персоналу виправно-трудових установ";

- Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань - затверджені наказом Голови ДДУПВП № 275 від 25.12.03;

- Наказ Держдепартаменту та Міністерства охорони здоров’я України від 18.01.00 № 3/6 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань";

- Наказ Держдепартаменту України з питань виконання покарань від 16.12.2003 року № 261 “Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про комісію з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, Положення про Апеляційну комісію Держдепартаменту з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

Слід мати на увазі, що зазначені перелік не є вичерпним, оскільки на практиці, в залежності від характеру питань, що перевіряються та виявлених порушень, часто виникає потреба у застосуванні інших нормативних актів.

Перед початком перевірки прокурор, складає план її проведення, котрий затверджується керівником відповідної прокуратури. Вивчає матеріали, що надійшли в прокуратуру по цій установі (статистичні дані, довідку про останню перевірку, виявлені порушення законів, які вживались заходи до їх усунення, скільки надійшло до прокуратури звернень засуджених, та їх характер, скільки і яких скоєно злочинів тощо). При підготовці до перевірки він визначає спеціалістів яких галузей необхідно до неї залучити (інженера з техніки безпеки, лікаря, працівників санітарно -епідеміологічної, контрольно-ревізійної служб Держдепартаменту тощо), доводить до кожного з них питання, що потребують перевірки.

Після прибуття до установи перевірку слід починати з попередньої розмови з начальником установи, в ході якої необхідно з’ясувати загальні питання:

- кількість засуджених, які тримаються в установі, розміщення їх в житлових приміщеннях, додержання встановлених норм житлової площі, працевикористання засуджених, виконання економічних показників, стан злочинності та дисципліни серед засуджених;

- кількість осіб, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, приміщень камерного типу, одиночних камерах, кількість засуджених, які працевлаштовані за межами охоронюваної зони, та як здійснюється за ними нагляду;

- випадки застосування до засуджених спецзасобів і зброї, гамівних сорочок, наручників та гумових кийків, наявність заборонених (позаслужбових) стосунків особового складу колонії із засудженими або їх родичами.

Необхідно також ознайомитися з актами інспекторських перевірок, що проводилися працівниками Державного департаменту України з питань виконання покарань України та управління в області, журналом обліку і реєстрації пригод, книгою обліку порушень, журналом обліку тілесних ушкоджень. Перевірити які заходи вживались адміністрацією колонії щодо усунення виявлених попередньою прокурорською перевіркою порушень законодавства.

2. Характеристика окремих видів перевірок

Якщо до прокурора надійшли повідомлення про вчинення в установі правопорушень, що потребують негайного втручання (реагування), комплексну перевірку доцільно розпочати з перевірки цих повідомлень.

Після цього прокурор здійснює обхід усіх житлових, комунально-побутових і виробничих приміщень установи. Обхід території проводиться в обов’язковому порядку з участю начальника колонії (особи, яка тимчасово виконує його обов’язки), медичного працівника, керівників інших служб, від яких прокурор отримує пояснення з приводу питань, що виникають під час обходу. При обході приміщень дисциплінарного ізолятору, приміщень камерного типу і одиночних камер, прокурор перевіряє:

- санітарний стан цих приміщень, їх обладнання відповідно до вимог п.88 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань;

- законність і обґрунтованість застосування до засуджених накладених стягнень, проведення з ними виховної роботи.

У процесі обходу житлових приміщень звертає увагу на забезпеченість засуджених у виправних установах встановленою нормою житлової площі - 3 кв. м на одну особу, у виховних колоніях, виправних колоніях для тримання жінок, виправних центрах – 4 кв. м., лікарнях - 5 кв. м., одягом, взуттям, індивідуальними спальними місцями, постільними речами, миючими засобами. Звертає також увагу на санітарний стан житлових приміщень, наявність холодильників, телевізорів, радіо, бачків для питної води тощо.

Під час обходу прокурор проводить із засудженими бесіди, дає на місці роз’яснення на їх запитання. Якщо засуджені заявили про факти, що потребують спеціальної перевірки, він пропонує написати на його ім’я заяву, яку приймає до свого провадження або доручає її перевірку компетентним особам. Вирішення її береться на контроль. Крім цього, з’ясовує у засуджених, бажання прибути до нього на прийом з особистих питань, записує їх прізвища і призначає час прийому.

У їдальні і на кухні прокурор з’ясовує, чи додержуються вимоги законодавства щодо харчування засуджених. Зокрема чи проводяться аналіз їжі на визначення калорійності. Чи перевіряється її якість працівниками медсанчастини. Різноманітність харчування, технологія приготування страв, дотримання санітарного стану. Додержання при приготуванні страв затвердженого меню-розкладки.

У крамниці прокурор з’ясовує, чи дотримується необхідний асортимент продуктів харчування, терміни придатності та наявність сертифікатів якості і предметів першої потреби, канцелярських приладів, розпорядком роботи крамниці, чи створені безпечні умови роботи продавців. Також цікавиться чи не перевищують ціни рівня, встановленого для даної місцевості.

У медчастині перевіряє облік та обґрунтованість поміщення до стаціонару хворих. Тривалість лікування, своєчасність призначення консультацій фахівців. Порядок обліку зберігання та списання медпрепаратів, в тому числі які належать до групи наркотичних. Ведення медичної документації. В аптеці перевіряє наявність медичних препаратів, їх термін придатності, умови зберігання та порядок видачі. Як здійснюється облік ліків переданих засудженим родичами, їх використання.

По особових справах засуджених прокурор перевіряє підстави для відбування покарання у вигляді позбавлення та обмеження волі. Такими підставами є вирок суду, який набув чинності, або ухвала суду про скасування випробування (іспитового строку), а також рішення про зміну умов тримання засуджених до позбавлення волі у порядку ст.100 КВК України.

Вид виправної колонії кожному засудженому визначається Регіональною комісією управління ДДУПВП відповідно до ст.18 КВК України, Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Визначаючи засудженому вид колонії та рівень безпеки комісія також керується вимогами ст.12 КК України щодо тяжкості злочинів. Перевіряючи особові справи, прокурор з’ясовує обґрунтованість визначеного засудженому рівня безпеки колонії.

При перевірці особових справ осіб, звільнених з виправних колоній, прокурор звертає увагу на законність і обґрунтованість їх звільнення шляхом проведення звірки вироку (ухвали) суду та інших документів з даними про підстави звільнення. Перевіряє законність переміщення засуджених із однієї колонії до іншої, з урахуванням вимог ст. 93 КВК України, щодо відбування всього строку покарання в одній колонії. Необхідно ознайомитись із статистичними даними про переведення засуджених, з’ясувати, чи були для цього законні підстави (хвороба, виробнича необхідність, конфліктні ситуації, інші виняткові обставини, які перешкоджали б засудженому відбувати весь строк покарання в даній виправній колонії).

Перевіряючи стан додержання режиму у виправних центрах, виправних і виховних колоніях особливу увагу слід звернути на забезпечення ізоляції засуджених, постійного нагляду за ними, виконання покладених на них обов’язків, роздільне тримання різних категорій засуджених.

Вивчити, як виробничий персонал виправних колоній (майстри, начальники цехів тощо) забезпечує виконання вимог режиму на виробництві. Факти допущених цими особами порушень можна встановити із документів оперативного підрозділу, по записах у журналі чергового помічника начальника колонії. Аналіз дисциплінарної практики стосовно персоналу дозволить зробити висновок про реагування адміністрації установи на вчинені ними порушення.

При цьому особлива увага звертається на наступні моменти:

- чи вживаються адміністрацією виправних колоній заходи щодо вилучення заборонених предметів;

- чи вивчаються умови, які сприяють виготовленню, а також проникненню таких предметів в охоронювані зони, чи вживаються заходи щодо перекриття шляхів надходження та покарання винних в цьому осіб. У зв’язку з цим необхідно вивчити плани, акти оглядів та обшуків житлових і промислових зон, обшуків засуджених, порівняти ці дані з накладеними на них стягненнями.

При наявності фактів втеч із колонії та інших надзвичайних подій, слід ознайомитися з матеріалами службових перевірок і кримінальних справ, для того щоб більш детально вивчити характер подій, причини і умови, які їм сприяли. Доцільно порівняти число злочинів, що зареєстровані у відділі нагляду і безпеки, з даними про злочини в оперативному відділі установи та в книзі обліку злочинів і подій (КОЗП). Порівняння дозволить з’ясувати повноту реєстрації цих подій.        

Слід також ретельно ознайомитись із даними про заподіяні травми у медчастині, вивчити матеріали перевірок з цих питань. Крім цього, слід вивчити дисциплінарну практику пов’язану з порушенням режиму, причини та умови, повноту та законність заходів, що вживаються до правопорушників.

Особливу увагу слід приділяти перевірці законності надання засудженим права короткочасних виїздів за межі виправних колоній.

Такі виїзди, як це передбачено ст.ст. 59, 111 КВК України, можуть бути дозволені засудженим, які тримаються лише у виправних центрах, в колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях для неповнолітніх. Строк виїзду не повинен бути більше 7 діб, без урахування часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше 3 діб). Короткочасні виїзди дозволені лише за чітко визначеними в законі обставинами: смерть або важка хвороба близького родича, яка загрожує його життю; стихійного лиха, яке завдало значних матеріальних збитків засудженому або його сім’ї, а засудженим до обмеження волі також з інших поважних причин, визначених частиною 2 ст.59 КВК України.

Дозвіл на короткочасний виїзд надається начальником установи з урахуванням характеристики і поведінки засудженого. Час перебування засудженого до позбавлення волі поза колонією у цьому випадку зараховується до строку відбування покарання. Прокурор перевіряє матеріали, на підставі яких видано дозвіл на короткочасний виїзд засудженого, з’ясовує, чи додержаний порядок видачі дозволу на виїзд і чи своєчасно засуджені повернулися до колонії, якщо несвоєчасно, то чи встановлювалися причини цього і які вжиті заходи до винних.

Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях може бути дозволений короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше 10 діб без урахування часу перебування у дорозі(не більш 3 діб).

При перевірці додержання законів про надання засудженим побачень з родичами та іншими особами (ст.ст.59,108,110,112 КВК України) необхідно з’ясувати: чи надано побачення засудженим з дозволу начальника колонії, чи його заступника; чи дотримуються передбачені законом вимоги щодо їх кількості, тривалості та кола осіб, яким було дозволено побачення. Для цього необхідно вивчити картки обліку побачень, які зберігаються в сейфі і обліковуються як бланки суворої звітності, а вміст посилок і бандеролей у спеціальній книзі (там же враховується видача посилок, передач і бандеролей). Порівняти отримані дані з наказами про покарання засуджених, обліком тих, що тримаються в ДІЗО, приміщеннях камерного типу, одиночних камерах.

Аналогічним чином перевіряється законність надання дозволу на одержання посилок, передач і бандеролей. При перевірках видачі посилок, передач слід звертати увагу на періодичність надходжень, наявність стягнень у вигляді поміщень до ДІЗО, приміщення камерного типу, карцеру, одиночних камер осіб, яким надійшли посилки, передачі. Слід звернути увагу на те, як часто і наскільки обґрунтовано використовує адміністрація право заохочення і чи не має надмірності при наданні побачень, одержанні посилок, передач, додержання вимог щодо ваги передач.

Перевіряючи додержання умов і порядку надання побачень з родичами та іншими особами, з’ясовує додержання вимог ст.110 КВК України. При обході кімнат для проведення короткострокових і тривалих побачень також з’ясовує технічну можливість надання телефонних розмов, наявність міжміського телефонного зв’язку, забезпеченість цих приміщень необхідним інвентарем. Законність надання побачень з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права слід перевіряти за матеріалами особової справи засудженого, а також їх порівняння з журналами реєстрації перепусток в охоронювану зону установи.

При перевірці законності надання засудженим права купувати в крамниці продукти харчування і предмети першої необхідності прокурор з’ясовує такі питання:

- чи додержуються вимоги закону щодо встановленої суми грошей, яку дозволено витрачати;

- чи зараховуються на особові рахунки засуджених гроші, які надходять за переказами, чи відповідає закону порядок їх використання (слід пам’ятати, що відповідно до ст.108 КВК України засудженим дозволяється купувати продукти харчування і предмети першої потреби лише на гроші, зароблені в місцях позбавлення волі. Непрацездатним засудженим, вагітним жінкам, матерям-годувальницям, неповнолітнім та засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється використовувати також гроші, які вони отримали за переказами);

- чи забезпечений повний облік додаткових пільг у частині використання грошей;

- чи не допускається продаж продуктів і товарів у період, коли він не повинен проводитись, додержання встановлених у регіоні цін на такі ж товари та продукти.

З метою виявлення цих порушень необхідно ознайомитися з документами про продаж продуктів і товарів, які є як у продавця, так і в бухгалтерії. Порівнявши дані журналу обліку осіб, які поміщені в ДІЗО, приміщення камерного типу та одиночні камери, з картками відпуску продуктів, можна встановити, чи не допускається продаж продуктів харчування та предметів першої необхідності цим особам.       

Залежно від поведінки засудженого, його ставлення до праці та навчання після відбуття 1/4,1/2 строку покарання відповідно до вимог ст.ст.100, 101 КВК України йому можуть бути змінені умови тримання.

Слід звернути увагу на додержання адміністрацією виправних установ вимог законодавства щодо переводу засуджених на поліпшені умови тримання і застосування до них інших заходів заохочення. Це можна перевірити по особових справах засуджених, закритих нарядах, табелях виходу на роботу, протоколах підведення підсумків роботи, наказах про заохочення та покарання.

Необхідно перевірити також законність погіршення умов тримання засуджених шляхом їх переведення з однієї дільниці до іншої або з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного житлового приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки. При цьому слід мати на увазі, що таке переведення має застосуватись лише до осіб, які відповідно до ст.133 КВК України визнані злісними порушниками режиму відбування покарання.

Згідно з вимогами ст.92 КВК України у колоніях встановлюється роздільне тримання засуджених: чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих. Вперше засуджені особи до позбавлення волі тримаються окремо від тих, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. При перевірці слід звернути увагу чи виконуються зазначені вимоги на практиці.

Ізольовано від інших засуджених також роздільно тримаються: засуджені до довічного позбавлення волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі, засуджені, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії.

Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, а також засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та інших правоохоронних органах.

Установлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюється на лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених. Порядок тримання засуджених у лікувальних закладах визначається нормативно-правовими актами Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

Питання матеріально-побутового забезпечення прокурор перевіряє шляхом обходу житлових та інших побутових об’єктів. Слід мати на увазі, що вказані питання регулюються ст.ст.115,116 КВК України. У виправних колоніях норма житлової площі на одного засудженого не може бути меншою як три квадратних метри, а у виховних колоніях і виправних центрах - чотири квадратних метри. Якщо під час перевірки буде встановлено, що на одного засудженого припадає менша житлова площа, прокурор рекомендує провести переселення засуджених у ті приміщення, в яких є вільна житлова площа. Він також перевіряє якість харчування, закладку продуктів у котел. Наявність на складі необхідних продуктів (м’яса, жирів, овочів, круп тощо). Перевіряє та аналізує меню-розкладку приготування їжі, як проводиться заміна відсутніх продуктів рівноцінними, відповідність меню-розкладки нормам, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України № 336 від 16.06.92 та Постановою КМ України № 102 від 31.04.04 ”Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 р. № 336”. Чи проводиться зважування продуктів при їх закладенні у котел у присутності чергового помічника начальника установи (ЧПНУ).

При перевірці стану медико-санітарного забезпечення осіб, позбавлених волі, звертається увага на наявність в медсанчастині необхідного медичного обладнання, його стан, періодичність обстеження засуджених на туберкульоз та інші інфекційні хвороби, порядок прийому засуджених відповідними фахівцями-лікарями. Чи залучаються для проведення консультацій фахівці із територіальних закладів охорони здоров’я. Наявність в аптеці медичних препаратів. Як здійснюється санітарно-епідеміологічна робота, наявність дезинфекційних засобів тощо. Як виділяються кошти на придбання ліків, їх використання, чи немає випадків, коли адміністрація колоній використовує їх не за призначенням.

Питання матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених необхідно перевіряти з участю відповідних спеціалістів територіальних закладів охорони здоров’я, спеціалістів в галузі громадського харчування. Слід також звертати увагу на забезпечення засудженим одягом, взуттям, головними уборами. Для цього необхідно в бухгалтерії взяти довідку про надходження та наявність на складі речового майна, ознайомитись з особовими картками на видачу його засудженим.

При перевірці додержання вимог законодавства щодо залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці (ст.ст. 118-121 КВК України) необхідно витребувати у заступника начальника установи з виробничих питань статистичні дані про трудове використання засуджених. З’ясувати, чи всім працездатним надана робота, якщо ні, то з якої причини (через відсутність сировини, матеріалів, запасних частин, робочих місць, відмови від роботи тощо), чи вживаються необхідні заходи щодо усунення зазначених причин, пошуку нових замовлень тощо. Ознайомитись з роботою служби маркетингу, впровадження в виробництві нових видів продукції та технологій. З’ясувати, скільки засуджених виводиться на роботу і чи не виводиться осіб більше, ніж передбачено виробничою програмою, ознайомитися з рознарядкою, як вони забезпечені роботою. Кількість відрядників, які не виконують норми виробітку та причини цього. З’ясувати, скільки засуджених працює в господарській обслузі, чи немає випадків зарахування до неї працездатних осіб, засуджених за тяжкі злочини, та які мають виконавчі листи, а також порушників режиму. Особливу увагу звернути на організацію виробничого процесу, порядок доведення планових завдань до засуджених, облік їх виконання. Організація конкурсів на кращого за професією, кращу бригаду, цех. Оформлення наглядної агітації з цього приводу.

Додержання вимог закону про умови праці (ст.119 КВК України) перевіряється прокурором при обході виробничих об’єктів, де він повинен з’ясувати, яка тривалість їх робочого дня, чи надається їм два дні на тиждень відпочинку. З’ясовує також, чи видається їм безкоштовно спецодяг, спеціальне приладдя (окуляри, рукавиці тощо) та спеціальне харчування особам, зайнятим на важких та із шкідливими умовами праці роботах.

Для підвищення якості перевірки цих питань доцільно залучати до неї відповідних фахівців.

Під час перевірки законів про охорону праці і техніки безпеки необхідно вивчити документацію інженера з техніки безпеки і плани роботи, приписи вищестоящих підрозділів щодо поліпшення охорони праці, матеріали службових розслідувань нещасних випадків. Звернути увагу на правильність і своєчасність оформлення актів, які вжиті заходи щодо усунення причин нещасних випадків. Скласти список осіб, які отримали травми, згідно зі статистичними даними, і провести звірку з даними медичної частини установи.

З’ясувати, як використовуються асигновані на покращання охорони праці та техніки безпеки кошти, своєчасність і якість інструктажів з техніки безпеки, особливо при переведенні на нову роботу.

Витребувати список осіб, які працюють з механізмами і на машинах, звірити ці дані з наказами і по особових справах з’ясувати, чи мають вони на це допуск, та своєчасність проведення інструктажів.

При обході виробничих об’єктів звернути увагу на стан огорож, ізоляцію механізмів і машин, їх заземлення, відповідність правилам санітарного стану приміщень, наявності в них опалення. Перевірити, чи усунені причини і умови, які сприяли нещасним випадкам на виробництві.

Вивчає розпорядок дня для засуджених і з’ясовує тривалість робочого часу для кожної зміни (він не повинен перевищувати 8 годин без урахування часу для виведення засуджених на роботу та знімання з роботи).

Вивчаючи стан додержання розпорядку дня засуджених слід звернути увагу, чи передбачений розпорядком дня 8 - годинний безперервний сон, а також 2-годинний вільний час. Ст.129 КВК України передбачає вільний від основної трудової діяльності та виконання обов’язкових заходів час. Засуджені мають право розпоряджатися ним за власним розсудом, виключаючи ті види діяльності, які заборонені Кримінально-виконавчим кодексом України. Вільний час засуджених повинні бути передбачений розпорядком дня.

Оплата праці засуджених регулюється ст.ст.60,120 КВК України. Для перевірки цих питань необхідно в бухгалтерії вибірково перевірити правильність нарахування заробітку засудженим відповідно до встановлених норм і розцінок, що діють у народному господарстві, з урахуванням часткового відшкодування коштів. Якщо засуджені систематично не виконують виробничі завдання, з’ясувати причини цього.

З’ясувати обгрунтовування залучення осіб, позбавлених волі, до роботи без оплати праці (ст.118 КВК України). До безоплатних робіт належать тільки роботи з благоустрою колонії і створення житлово-побутових умов засудженим. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, у порядку черговості, у неробочий час і не більше як на дві години на день. Шляхом опитування засуджених з’ясувати, хто конкретно залучається до таких робіт, чи не одні і ті ж самі особи щоденно.

У бухгалтерії перевіряється законність розрахунків за роботу із засудженими, своєчасність і правильність нарахування на особові рахунки заробітку, законність проведених відрахувань.

Слід мати на увазі, що особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу та харчування зайнятим на важливих роботах.

Відшкодування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами провадяться у порядку, встановленому законом.

Водночас, із засуджених, які злісно ухиляються від роботи, вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг утримується з коштів, які є на їх особових рахунках. У разі відсутності в засудженого коштів на особовому рахунку, виправна колонія має право пред’явити до нього позов через суд.

Матеріальні збитки, заподіяні державі особами, позбавленими волі, під час відбування покарання, стягуються з їх заробітку за постановою начальника виправної колонії (ст.137 КВК України). Прокурор перевіряє матеріали, за якими винесена відповідна постанова, з’ясовує, чи правильно встановлено розмір збитків, обставини, за яких їх було завдано і ступінь вини засудженого в заподіянні збитків, наявність письмового пояснення винного, чи оголошена постанова засудженому під розпис. При виявленні порушень прокурор вирішує питання про скачування постанови та повернення на особовий рахунок засудженого незаконно відрахованих сум. Перевіряє, чи є такі особи, які не відшкодували збитки і звільнилися із виправних колоній, чи зверталася адміністрація установи до суду щодо стягнення з них збитків у встановленому законом порядку.

Закон вимагає (ст.ст.125,126 КВК України), щоб для засуджених, які не мають спеціальності, було організовано професійно-технічне навчання. Засудженим також організується підвищення виробничої кваліфікації шляхом бригадної форми навчання на виробництві. У директора підприємства витребувати необхідні дані та проаналізувати їх. Наявність наглядної інформації про виконання планових завдань, організація змагань, конкурсів.

Відповідно до ст.122 КВК України засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом.

Особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Призначена пенсія перераховується органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання пенсіонера і з неї відшкодовуються витрати на його утримання у виправній колонії (харчування, речове майно, комунально-побутові послуги та інше), при цьому не менш як двадцять п’ять відсотків пенсії зараховується на особовий рахунок засудженого. Під час перевірки слід з’ясувати чи дотримується адміністрацією колонії встановлені законодавством порядок.

Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на тих осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об’єктивної оцінки поведінки засуджених, їхнього ставлення до праці та навчання. Перелік заходів заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, засуджених до обмеження волі, визначено у ст.ст.67,130 КВК України. Перевірка стану додержання законності при застосуванні заходів заохочення здійснюється шляхом вивчення матеріалів особових справ засуджених, наказів начальника установи, аналізу даних питань в установі.

Під час перевірки особливу увагу слід звернути на те, що згідно ч.2 ст.131 КВК України при заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення. Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на зберігання до звільнення засудженого або за його проханням надсилається родичам.

Слід мати на увазі, що у порядку заохочення засудженим протягом року дозволено одержувати додатково одну посилку чи передачу і надання додаткового короткострокового чи тривалого побачення і однієї телефонної розмови.

До засуджених, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, заохочення у виді збільшення тривалості прогулянки застосовується на строк до одного місяця.

Необхідно пам’ятати, що згідно ч.6 ст.131 КВК України із засудженого може бути достроково знято, як правило, лише одне раніше накладене стягнення.

Заохочення у виді подяки і дострокового зняття раніше накладеного стягнення застосовується усно або письмово, інші заохочення-тільки письмово.

При перевірці застосування заходів стягнення та заохочення слід звертати увагу на те, чи не перевищила посадова особа, яка їх застосувала, своїх повноважень. При цьому слід виходити з вимог ст.ст. 54, 70, 135 КВК України. В разі, якщо при застосуванні заходів стягнення або заохочення посадова особа адміністрації установи вийшла за межи своїх повноважень, має бути вжито заходів до скасування прийнятого нею рішення.

Прокурор також перевіряє своєчасність виявлення адміністрацією колонії осіб, схильних до порушень режиму і застосування до них заходів стягнення, передбачених чинним законодавством за вчиненні правопорушення.

Перевірка цих питань здійснюється як шляхом аналізу даних про правопорушення і осіб, які їх вчинили, по особових справах, так і шляхом обходу приміщень ДІЗО, приміщень камерного типу і одиночних камер, де перевіряється законність застосування заходів стягнення і порядку їх відбування.

З’ясовує, чи дотримуються вимоги ст.134 КВК України при накладенні стягнень щодо принципу поєднання суворості і справедливості їх застосування ступеню тяжкості і вини засуджених при вчиненні правопорушень, а також правильність оформлення документів. Слід пам'ятати, що переведення засуджених до дисциплінарних ізоляторів, ПКТ і в одиночні камери проводяться у разі безуспішного застосування до них інших заходів дисциплінарного впливу. Перевірити кількість, адекватність стягнень скоєному порушенню. У разі порушень адміністрацією порядку накладення стягнень негайно звільнити засудженого.

Крім вказаних джерел інформації щодо виявлення фактів порушень режиму є також журнал обліку порушень режиму, який знаходиться у чергового помічника начальника виправної колонії.

Слід мати на увазі, що накладене стягнення звертається до виконання негайно або не пізніше одного місяця з дня його накладення. Якщо протягом місяця з дня накладення стягнення воно не було звернуте до виконання, то це стягнення не виконується. Крім цього, якщо за порушеннями проводилася перевірка, то стягнення накладається у такий же строк з дня її закінчення, але не пізніше як 6 місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до вимог ст.134 КВК України засуджені, які у порядку стягнення поміщені у ДІЗО, карцер, приміщення камерного типу, одиночні камери позбавляються права на одержання побачень, посилок, передач і бандеролей, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби у крамниці. Їм не дозволяється користуватися настільними іграми. Постільні речі видаються лише на час сну, верхній одяг - на час виходу із приміщення. Перевірити як додержуються ці вимоги-обмеження.

До осіб, позбавлених волі, якщо вони чинять фізичний опір працівникам ВК, виявляють буйство або чинять інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіяння ними шкоди оточенню або самим собі допускається застосування наручників, гамівної сорочки, гумового кийка, сльозоточивих речовин та інших спеціальних засобів, передбачених ст.14 Закону України "Про міліцію" та ст.106 КВК України.

За кожним фактом застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї складаються відповідні акти, відбираються пояснення (рапорти) від осіб, які їх застосували, та свідків. Відбирається пояснення від особи, до якої вказані засоби були застосовані. Матеріали приєднуються до особових справ засуджених, до яких застосовані засоби безпеки. При перевірці необхідно вивчити вказані матеріали та зробити висновок щодо законності і обґрунтованості їх застосування. При перевірці цього питання доцільно опитати засуджених. Які упродовж перевіряємого періоду звертались до медчастини з тілесними ушкодженнями з метою встановлення того, чи не отримані вони внаслідок застосування заходів фізичного впливу або спеціальних засобів. Про кожний випадок застосування зброї працівником установи виконання покарань в обов’язковому порядку повідомляється прокурор. Також слід з’ясувати, чи не використовувались засуджені для відпрацювання на них різноманітних заходів працівниками підрозділів швидкого реагування.

Факти застосування до засуджених заходів фізичного впливу необхідно перевіряти з урахуванням вимог ст.106 КВК України, "Європейської Конвенції про запобігання катувань чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню". Необхідно уважно розібратися з кожним зверненням, іншими сигналами щодо будь-яких проявів порушень співробітниками виправних колоній вимог названої Конвенції та гостро і принципово реагувати.

Прокурор під час перевірки повинен вивчити наявність в установі матеріалів про злочини, вчинені в місцях позбавлення волі, а також матеріали, за якими відмовлено в порушенні кримінальних справ. Ознайомитися з поданнями слідчого за конкретними справами і з результатами їх розгляду. Крім того, ознайомитися з матеріалами відомчих розслідувань, які проводилися у зв’язку із вчиненням засудженими злочинів, надзвичайними подіями тощо.

З метою встановлення фактів приховування злочинів від обліку необхідно ознайомитися із записами в журналі обліку злочинів і надзвичайних подій, який знаходиться в черговій частині, журналом обліку матеріалів про відмову у порушенні кримінальних справ оперативного відділу і журналом реєстрації тілесних ушкоджень, котрий ведеться медичною частиною. Вивчити матеріали перевірок і залежно від обставин вжити заходів реагування.

Крім того, витребувати супровідні матеріали про явки засуджених з повинною, вивчити їх, звернувши при цьому увагу на повноту та своєчасність направлення їх до правоохоронних органів для перевірки та надходження до установ відповідей про вжиті заходи.

Порівняти динаміку статистичних даних про кількість вилучених спиртних напоїв, браги, наркотичних речовин, колюче-ріжучих предметів, грошей, валюти тощо з кількістю порушень режиму, пов’язаних з їх вживанням та зберіганням, кількістю осіб, притягнутих до дисциплінарної відповідальності. При встановленні розбіжностей реагувати заходами прокурорського впливу.

Вивчити особові справи засуджених, які злісно порушують режим тримання, неодноразово поміщалися до ДІЗО і переводились до ПКТ з метою встановлення фактів незастосування кримінально-правових заходів до засуджених, які чинять злісну непокору законним вимогам адміністрації.

Перевіряючи виконання адміністрацією виправних колоній вимог Закону України „Про боротьбу з корупцією”, іншого антикорупційного законодавства особливу увагу необхідно звернути на факти заборонених стосунків особового складу виправних колоній із засудженими та їх родичами. Вивчити матеріали службових перевірок за цими фактами, звернути увагу на їх якість, чи з’ясовувалися при цьому питання щодо отримання такими працівниками будь-яких благ, пільг чи переваг, прийняття рішень в порядку ст.97 КПК України. При виявленні фактів, пов’язаних з корупційними діями, за умови, якщо ще не пройшли терміни, передбачені законом до направлення їх до суду, слід скласти протокол.

При складанні розділу довідки про стан боротьби зі злочинністю і корупцією та іншими порушеннями слід ретельно описати фабули вчинених злочинів та усіх заборонених стосунків представників адміністрації з засудженими та їх родичами. Причини та умови їх вчинення, які вжиті заходи до винних осіб. Показати, скільки складено протоколів за корупційні діяння та які застосовані судом заходи до таких осіб.

Перевірку організації проведення виховної роботи з особами, позбавленими волі ст.ст.123 і 124 КВК України, доцільно почати з вивчення планів роботи заступника начальника установи з соціальної роботи. Виписати ряд заходів і перевірити, як вони виконані. З’ясувати, чи заслуховуються про виконану роботу звіти начальників відділень. Ознайомитися з роботою начальників відділень з індивідуального вивчення і виховання засуджених з урахуванням особи і вчиненого злочину. Переглянути програми диференційованого виховного впливу на засуджених, де повинні бути плани і вказані проведені заходи, протоколи засідань ради колективу колонії і відділень соціально-психологічної служби.

При перевірці особових справ засуджених звернути увагу на своєчасність і об’єктивність складання характеристик, чи відповідають вони матеріалам особових справ засуджених.

З’ясувати, які створені самодіяльні організації (ст.127 КВК України), хто їх очолює, яку роботу вони проводять. За особовими справами перевірити, чи немає серед членів самодіяльних організацій, бригадирів, засуджених із числа злісних порушників режиму, керівників та учасників угруповань негативного спрямування.

У директора школи, якщо вона функціонує в колонії, витребувати дані, які характеризують стан загальноосвітнього навчання, з’ясувати, скільки осіб не охоплені навчанням і причини цього. Загально - освітнє навчання регламентується ст.126 КВК України.

Яка проводиться робота щодо забезпечення прав засуджених на віросповідання, проведення релігійних обрядів у колонії. Наявність приміщень для цих цілей, кількість віруючих засуджених, які релігійні організації допускаються для проведення релігійних обрядів (ст. 128 КВК України

Прокурор зобов'язаний перевірити, як виконуються вимоги законів, які регулюють:

- підстави звільнення від відбування покарання (підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; скасування вироку суду і закриття кримінальної справи; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; хвороба; інші підстави, передбачені законом);

- підстави і умови винесення адміністрацією колонії постанов про встановлення за засудженими адміністративного нагляду (Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1 грудня 1994 року №264/94-ВР/, ст.158 ВТК України);

- порядок проведення розрахунків виправних колоній із звільненими особами, надання їм матеріальної допомоги (ст.153 КВК України);

- сприяння звільненим у трудовому і побутовому влаштуванні, чи створені і функціонують курси підготовки засуджених до звільнення (ст.156 КВК України).

У ході перевірки з’ясовує, чи своєчасно адміністрація колонії виявляє осіб, за якими після звільнення необхідно встановити адміністративний нагляд, чи виконуються вимоги закону про складання подань до суду про встановлення такого нагляду, чи своєчасно направляються рішення суду до органів внутрішніх справ для виконання(ст.158 КВК України).

Перевіряє, чи оголошуються винесені судом рішення про встановлення адміністративного нагляду під розпис піднаглядній особі і чи роз'ясняються її обов'язки і відповідальність за порушення правил нагляду, а також за неприбуття у визначений строк до обраного місця проживання і за самовільне залишення його з метою ухилення від такого нагляду.

З кожною особою, яка підлягає звільненню з місця позбавлення волі, адміністрація колонії зобов’язана провести повний розрахунок грошовими коштами, речами, видати відповідні документи і забезпечити його безплатним проїздом, а також продуктами харчування або грошима на час проїзду за встановленими нормами (ст. 153 КВК України). Ці питання перевіряються в бухгалтерії і за особовими справами. У начальників відділень вибірково перевіряє документи щодо підготовки засуджених до звільнення (запити і відповіді на ни), особливу увагу звертає на з’ясування питань про трудове і побутове влаштування осіб, які звільняються від покарання.

Прокурор перевіряє законність звільнення засуджених з колонії умовно-достроково, через хворобу, а також обґрунтованість відмови у такому звільненні. Законність перевіряється шляхом вивчення особових справ засуджених, протоколів і рішень адміністративної комісії колонії та інших матеріалів, на підставі яких зроблений висновок, що засуджений відбув встановлену законом частину покарання і сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Необхідно також перевірити особові справи засуджених, яким адміністрацією установи або судом було відмовлено в умовно-достроковому звільненні. Це робиться для того, щоб перевірити законність прийнятого адміністрацією колонії і спостережною комісією рішення про направлення подання до суду про умовно-дострокове звільнення засуджених.

При перевірці виконання законів про звільнення засуджених, які під час відбування покарання захворіли хронічною душевною або іншою тяжкою хворобою (ст.84 КК, ст.408 КПК), необхідно мати на увазі, що офіційним документом, який підтверджує наявність у засудженого такого захворювання, є висновок лікарської комісії. Перелік захворювань, які підпадають під поняття тяжких захворювань, встановлений Міністерством охорони здоров’я України(додаток до спільного наказу МОЗ та ДДУПВП № 3/6-2000). Особливу увагу слід приділяти вивченню медичної документації на підставі яких зроблено висновок про наявність тяжкого захворювання у засуджених, чи перебував раніше на диспансерному обліку, періодичність звернень до медчастини тощо.

У разі виникнення сумніву щодо достовірності медичного висновку про наявність тяжкого захворювання слід провести додаткове обстеження фахівцями органів охорони здоров’я.

Прокурор перевіряє наявність екологічної програми установи та як вона виконується. Чи забезпечується екологічна безпека, ліквідація негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду ландшафтів живої природи. Чи дотримуються ліміти викидів та скидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище, розміщення відходів від промислової, сільськогосподарської, будівельної та інших видів діяльності. Як ведеться складування, зберігання або розміщення відходів, чи є на це дозвіл відповідних органів. Ознайомитись із статистичною звітністю про збір, обробку викидів та шкідливих забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань щодо охорони навколишнього середовища, наявність екологічного паспорта установи. Перевірити використання за призначенням виділених коштів на охорону природного середовища.

Як забезпечена установа питною і технічною водою. Охорона водонапірних скважин, башт, резервуарів питної води.

Перевірити журнали та акти проведення контрольних замірів і зачисток резервуарів для питної і технічної води, якщо вони є в установі, а також паливно-мастильних матеріалів, якщо були виявлені недоліки, то як вони усунені.

Під час обходу звернути увагу на санітарний стан житлової і промислової зон, а також території, яка прилягає до охоронюваної зони колонії.

Під час обходу прокурор перевіряє наявність протипожежних щитів та необхідних засобів на них (лопат, крюків металевих, відер), ящиків з піском, тощо. Наявність та справність водяних помп, водозабірних кранів, пожежних рукавів, спеціального одягу. Як обладнані гуртожитки, промислові об’єкти, склади та інші приміщення, де працюють люди та зберігаються матеріальні цінності, протипожежними засобами, у тому числі вогнегасниками. Перевірити дату їх заправки. Чи не використовують засуджені в житлових і виробничих приміщеннях саморобні кип'ятильники і обігріваючі прилади, як обладнані у відділеннях кімнати для розігрівання їжі, справність електропроводки, вимикачів та розеток. Чи призначені за протипожежний стан відповідальні особи, коли і хто проводив з ними інструктажі. Чи є план-схеми евакуації людей та матеріальних цінностей на випадок пожежі. Наявність в установі пожежного автомобіля, його використання на потреби не пов’язані з пожежною безпекою. Виконання приписів органів пожежного нагляду і контролю.

Перевірку додержання вимог Закону „Про звернення громадян”, вирішення заяв і скарг рекомендується розпочати з прийому засуджених з особистих питань, під час якого з’ясувати, чи зверталися вони з поставлених питань до представників адміністрації, до кого конкретно, які були вжиті заходи, перевірки журналу прийому посадовими особами засуджених, їх родичів, інших громадян.

У канцелярії установи ознайомитися з порядком обліку, реєстрації, зберігання заяв і скарг, строками і якістю їх розгляду та вирішення, своєчасністю направлення їх в інші органи за належністю. Чи повідомляються авторам звернень наслідки їх розгляду.

Вивчити статистичні дані про роботу зі скаргами і заявами, чи проводяться адміністрацією установи аналізи, які вживаються заходи щодо усунення причин, які їх породжують, чи притягуються до відповідальності працівники колонії, які допускають порушення закону на цій ділянці роботи.

За особовими справами засуджених перевірити своєчасність та повноту оголошень засудженим результатів розгляду їх листів та скарг.

Перевірити наявність графіків прийому керівництвом колонії, начальниками частин і служб засуджених та громадян з особистих питань, чи виконується графік, хто і скільки прийняв осіб, які вжиті заходи щодо задоволення законних звернень. Порядок розгляду звернень народних депутатів України.

При розгляді заяв та скарг засуджених адміністрація виправних установ зобов’язана додержуватися вимог Закону України „Про звернення громадян”, Указів Президента України з цих питань. На кого із посадових осіб покладено організацію роботи із зверненнями громадян. Чи створена в установі комісія з цих питань, частота засідань, які вживаються заходи покращення роботи, усуненню причин та недоліків.

При перевірці додержання законів про відшкодування збитків, завданих злочинами, прокурор повинен витребувати із бухгалтерії статистичні дані. Для з’ясування питання про повноту обліку виконавчих листів необхідно порівняти дані канцелярії про зареєстровані виконавчі листи з даними про наявність їх у бухгалтерії. З’ясувати, чи відправлені виконавчі листи при переведенні засуджених в інші виправні колонії, при звільненні та чи повідомлено про це виконавчу службу.

Встановити, чи на всіх засуджених, які зобов’язані відшкодовувати збитки, надійшли виконавчі листи, для чого необхідно у спецвідділі установи відібрати особові справи засуджених за розкрадання, господарські та економічні злочини і провести звірку з журналом обліку виконавчих листів, який веде бухгалтерія.

Перевірити, чи вживалися адміністрацією колонії належні заходи щодо витребування і розшуку виконавчих листів, які не надійшли в колонію.

Законність утримань із заробітку засуджених в рахунок відшкодування матеріальних збитків охоплює перевірку наступних питань:

- своєчасність проведення стягнень, що перевіряється вибірково за відомостями нарахування заробітної плати засудженим і за відмітками у виконавчих листах;

- повнота і правильність проведення стягнень, що перевіряється за відомостями нарахування заробітної плати і особовими рахунками засуджених.

У бухгалтерії з’ясувати, з кого із засуджених стягнення не проводяться, причини цього. Якщо причиною є неналежне працевлаштування засудженого, зажадати від адміністрації усунення цієї причини. Крім того, перевірити, чи дотримуються адміністрацією установи вимоги ст.121 КВК України щодо черговості утримання коштів на відшкодування збитків за виконавчими документами.

Слід пам’ятати, що за письмовою згодою засуджених, крім встановлених законом утримань в рахунок відшкодування збитків, можуть бути прийняті й інші суми з їх особистих рахунків, у т.ч. й ті, які надійшли поштовими переказами.

Прокурор вибірково, за кількома виконавчими провадженнями, перевіряє, чи щомісячно і повністю переказуються адресатам суми, які утримані з засуджених. Витребує дані про суму утриманих, але не перерахованих коштів. Вживає заходів до усунення порушень та притягнення до відповідальності винних осіб.

При перевірці законності наказів і розпоряджень адміністрації установ у канцелярії колонії слід ознайомитися з наказами і розпорядженнями адміністрації установи, перевірити їх відповідність закону. Слід мати на увазі, що прокурор має право призупинити виконання наказів, які суперечать вимогам закону, щодо режиму і умов тримання засуджених.

Прокурор ознайомлюється з даними про злочини та інші правопорушення, які були вчинені співробітниками колонії. Ці дані можна отримати в оперативному відділі, із наказів і розпоряджень адміністрації, матеріалів службових перевірок, усних і письмових заяв засуджених і їх близьких.      Крим цього, слід уважно вивчити матеріали що розглядалися на Раді зборів начальницького складу установи, протоколи засідань тощо.

3. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів при виконанні покарань

Під час перевірки прокурор негайно реагує на виявлені порушення закону, дає керівництву виправних центрів та колоній усні та письмові вказівки, в залежності і від характеру порушень вносить приписи, подання у яких вимагає усунення причин і умов, які призводять до порушень, вживає заходи щодо поновлення конституційних прав і свобод осіб, позбавлених волі.

За наслідками перевірки відповідно до розділів методичних рекомендацій прокурор складає довідку і доповідає керівнику прокуратури, який затвердив план її проведення. Крім того, наслідки комплексних перевірок у ВК обговорюються на оперативній нараді у спецпрокурора або при заступнику прокурора області, який відповідає за цю ділянку нагляду, з участю керівництва виправного центру чи колонії, а також посадових осіб регіонального управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в області.

Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів при виконанні покарань поділяються на дві групи:

1. Пропозиції і вимоги прокурора, що мають владно-розпорядчий характер.

До них відносяться: постанови і вказівки (ст.45 Закону України „Про прокуратуру” , приписи (ст.ст.20,22 Закону України „Про прокуратуру).

2. Акти реагування, передбачені ст.ст.20,21,23,24 закону України „Про прокуратуру” це протести, подання, постанови та звернення до місцевого або господарського суду з заявою чи позовом.

Таким чином, прокурор за результатами перевірки, з урахуванням характеру виявленого ним порушення, вживає відповідні заходи реагування щодо виявлених порушень законності, поновлення порушених прав і свобод, притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

При виїздах до установи, в якій було проведено комплексну перевірку, прокурор повинен перевіряти як усуваються виявлені попередньою перевіркою порушення закону та достовірність відповідей посадових осіб щодо реагування на документи органів прокуратури.

Довідка за наслідками перевірки має бути конкретною, її не слід перенасичувати цифровими даними, що не стосується стану законності в установах. Порушення законності повинні висвітлюватись із зазначенням причин та умов, що їм сприяли та винних у цьому службових осіб.

У довідці обов’язково слід вказувати дату, місце складання, прізвище та ініціали посадових осіб, які брали участь у проведенні перевірок.

З довідкою ознайомлюється начальник установи або особа, що його заміняє, один примірник довідки підшивається в наряд прокуратури, а два інших з копіями документів прокурорського реагування надсилаються прокурору вищого рівня для контролю за усуненням порушень та скерування до Генеральної прокуратури України.

Таким чином, офіціально закріпленої методики здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарання у виді позбавлення волі немає, але теорія та практика прокурорського нагляду відпрацювали певну методику прокурорського нагляду в даній сфері. Відділом нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, Генеральної прокуратури України, а також відповідними відділами прокуратур областей (зокрема, прокуратури Донецької області) розробляються методичні рекомендації щодо організації та здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарання у виді позбавлення волі.

Список використаних джерел

1.         Конституція України // Відомості Верховної Ради України. -1996.- № 30. - ст. 41;

2.   Декларація про державний суверенітет України //Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - №31. - Ст.429;

3.         Минимальные стандартные правила обращения с заключенными // Воспитание и правопорядок. - 1990. - № 6. - С. 28-32; № 7. - С. 46-49;

4.         Кримінально – виконавчий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 3 – 4, ст. 21;

5.         Кримінально – процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - № 2, ст. 15;

6.         Закон України "Про прокуратуру"// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. – ст. 793;

7.         Закон України «Про міліцію» // Голос України. – 1991. - № 3;

8.         Наказ Генерального прокурора «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього середовища» від 28 жовтня 2002 р. № 3 / 2;

9.         Наказ Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян» №7 від 26 грудня 2005 року;

10.      Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань «Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» № 275 від 25.12.2003;

11.      Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар/ Степанюк А.Х., Яковець І.С. За заг. ред. Степанка А.Х. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2005. – 560 с.

12.      Курило В. П., Прокурорський нагляд за додержанням прав та законних інтересів засуджених до позбавлення волі: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12. 00. 10. – 1998. – 17 с.;

13.      Курс кримінально-виконавчого права України: Загальна та Особлива частини: Навч. посіб. / О.М. Джужа, В.О. Корчинський, С.Я. Фаренюк, В.Б. Василець; За заг. ред. О.М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 304 с.;