Главная Рефераты по авиации и космонавтике Рефераты по административному праву Рефераты по безопасности жизнедеятельности Рефераты по арбитражному процессу Рефераты по архитектуре Рефераты по астрономии Рефераты по банковскому делу Рефераты по сексологии Рефераты по информатике программированию Рефераты по биологии Рефераты по экономике Рефераты по москвоведению Рефераты по экологии Краткое содержание произведений Рефераты по физкультуре и спорту Топики по английскому языку Рефераты по математике Рефераты по музыке Остальные рефераты Рефераты по биржевому делу Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту Рефераты по валютным отношениям Рефераты по ветеринарии Рефераты для военной кафедры Рефераты по географии Рефераты по геодезии Рефераты по геологии Рефераты по геополитике Рефераты по государству и праву Рефераты по гражданскому праву и процессу Рефераты по кредитованию Рефераты по естествознанию Рефераты по истории техники Рефераты по журналистике Рефераты по зоологии Рефераты по инвестициям Рефераты по информатике Исторические личности Рефераты по кибернетике Рефераты по коммуникации и связи Рефераты по косметологии Рефераты по криминалистике Рефераты по криминологии Рефераты по науке и технике Рефераты по кулинарии Рефераты по культурологии |
Реферат: Захист і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціяхРеферат: Захист і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціяхЗабезпечення моніторингу та визначення рівня небезпеки надзвичайних ситуацій (НС)Основні поняття та визначення Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на ОГД або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним явищем, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежою, застосуванням засобів ураження, які привели чи можуть привести до людських чи матеріальних втрат. Стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується порушенням нормальних умов життя і діяльності, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодження будівель і споруд, знищення матеріальних цінностей. Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, обладнання, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. Потенційно-небезпечний об’єкт(ПНО) - об’єкт, на якому виготовляються, переробляються і зберігаються радіоактивні, хімічні, або біологічні апарати, пожежо-, вибухонебезпечні об’єкти, транспортні мережі і гідротехнічні споруди. Класифікація надзвичайних ситуацій (НС)
Характер дії руйнівних факторів НС на людину і навколишнє середовище Фактори ураження: - Повітряна ударна хвиля (ураган, вибух) - Хвиля тиску в ґрунті (зсув) - Сейсмічна вибухова хвиля (землетрус) - Хвиля прориву гідротехнічних споруд - Екстремальний нагрів середовища - Теплове випромінювання - Іонізуюче випромінювання - Токсична дія Надзвичайні ситуації техногенного характеру – виникають на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО), які становлять загрозу людині і довкіллю. Види ПНО: - хімічно-небезпечні об’єкти(ХНО); - радіаційно-небезпечні об’єкти(РНО); - вибухо-, пожеженебезпечні об’єкти; - гідродинамічні небезпечні об’єкти; - транспорт. Основні причини НС техногенного характеру: - безвідповідальне ставлення до вимог ТБ; - низький контроль за станом виробництва; - порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин, механізмів і транспорту; - недотримання правил зберігання агресивних, вибухо-і пожежонебезпечних речовин; - фізичне старіння і корозія металів. Радіаційна аварія – аварія з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом, у їх безпечності. Фактори ураження: * Радіаційне забруднення навколишнього середовища, будівель, транспорту, матеріалів, продуктів, устаткування і т. п. * Радіаційне випромінювання (вплив на людей, тварин, рослин, окремих приладів). Об’єкти комунального господарства
Погіршують екологічний стан джерел водопостачання: * Надходження у водні об’єкти значної кількості отруйних речовин і неочищених стоків. * Пошкодження водопровідних та каналізаційних мереж. * Обмежені технічні можливості в очищенні питної води в достатній кількості. Оцінка хімічної обстановки - визначення масштабу і характеру зараження СДОР, аналіз їх впливу на життєдіяльність. Прогнозування обстановки : Довгострокове: визначають можливі хімічної масштаби зараження, необхідність сил і засобів для ліквідації наслідків можливих аварій; Оперативне: під час виникнення конкретної аварії. Оцінка хімічної обстановки включає: * визначення глибини зараження; * визначення площі зараження і нанесення на карту місцевості; * визначення часу підходу СДОР до об’єкта; * визначення тривалості дії СДОР; * визначення можливих втрат людей. Зона зараження - територія, на якій концентрація СДОР досягає величини, які небезпечні для здоров’я і життя людей. Глибина зараження – максимальна протяжність площі зараження за межами місця аварії. Тривалість хімічного зараження - час хімічного випаровування СДОР протягом якого існує небезпека ураження. Оцінка пожежонебезпечних зон Пожежна обстановка: масштаби і щільність ураження пожежами, що впливає на роботу ОГД, життєдіяльність населення Для оцінки пожежної обстановки необхідно: * визначити вид, масштаб і характер пожежі; * провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи ОГД і життєдіяльність населення. * вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей. Основні причини пожеж: - необережне поводження з вогнем; - порушення правил пожежної безпеки; - природні явища. Фактори, від яких залежить хід пожежі: - Вогнестійкість будинків і споруд - Пожежна безпека виробництва - Щільність забудови - Метеоумови Пожежна небезпека виробництва визначається: * технологічним процесом, * матеріалами, що використовуються у виробництві. Уражаючі фактори: - ударна повітряна хвиля; - теплове випромінювання; - розлітання твердих частинок; - токсична дія. Укриття в захисних спорудах Фонд захисних споруд забезпечується: - освоєнням підземного простору міст і населених пунктів; - обстеження і облік підземних і наземних будівель і споруд, які відповідають вимогам захисту; - дообладнування з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень; - будівництво заглиблених споруд, окремо розташованих від ОГД і пристосованих для захисту; - масового будівництва в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ. Наявний фонд захисних споруд може використовуватись для господарських, культурних і побутових потреб. Евакуаційні заходи В умовах неповного забезпечення захисними спорудами: основним способом захисту є евакуація населення і розміщення його в безпечних зонах. Випадки в яких проводиться евакуація: - затоплення території; - небезпечне радіоактивне забруднення; - небезпечне хімічне забруднення; - ін. НС, що загрожують життю і здоров’ю людей. Проведення організованої евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей забезпечується шляхом: - планування евакуації населення; - визначення зон, придатних для розміщення евакуйованих; - організації оповіщення про початок евакуації; - організації управління евакуацією; - життєзабезпечення евакуйованого населення; - навчання населення діям при проведенні евакуації. Способи евакуації: - вивезення із небезпечних зон; - організоване виведення населення пішки за розробленим маршрутом. Медичний захист Мета: - запобігання або зменшення ступеня ураження людей; - своєчасне надання допомоги потерпілим та їх лікування; - забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах НС. Забезпечується проведенням: - планування і використання наявних сил і засобів органів охорони здоров’я, незалежно від їх відомчої належності; - розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів; - завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань; - підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення; - контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідеміологічною ситуацією; - контроль за якістю продуктів харчування, продовольчої сировини, питної води. Інженерний захист населення Вимоги до захисної споруди * Цілісність конструкції; * Надійність герметизації і систем подачі повітря; * Оснащення сан.-технічним та іншим обладнанням; * Запас води; * Кваліфікований персонал. Захисні споруди (ЗС) – для захисту населення від наслідків НС, уражаючих факторів ЗМЗ.
За місцем розташування: - Вбудовані - Окремо розташовані - Метрополітени - Гірські виробки, печери За захисними властивостями: * Сховища * Протирадіаційні укриття * Найпростіші укриття Сховища – надійний захист від уражаючих факторів. Характеризуються: * ступенем захисту від тиску; * коефіцієнтом захисту(ослаблення), тобто в скільки разів рівень радіації менший ніж ззовні. Радіаційно-хімічний захист населення в НС. Захист населення при радіоактивному забрудненні Основні заходи захисту населення: * використання колективних та індивідуальних засобів захисту; * дотримання необхідних режимів поведінки; * застосування засобів медичної профілактики; * евакуація; * обмеження доступу на забруднену територію; * заборона споживання забруднених продуктів харчування і води; * санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд, території та ін. об’єктів. З урахуванням: характеру аварії, метеорологічних умов прогнозується: - можливе поширення радіоактивного зараження; - визначають зони радіоактивного зараження. На підставі цього здійснюється: * оповіщення населення про небезпеку; * даються вказівки про: - укриття в захисних спорудах; - використання засобів медичної профілактики; - дотримання режимів поведінки. Подальші заходи Організовується: * радіаційна розвідка; * спостереження; * лабораторний контроль. За їх даними: - уточнюються межі зон забруднення; - планується і здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків забруднення. Зона екстрених заходів: * Укриття в захисних спорудах (ЗС) з наступною евакуацією; * Впродовж часу випаду РР перебування в ЗС обов’язкове. Пізніше допускається короткочасний вихід з використанням ЗІЗ; * Використання засобів медичної профілактики; * Не допускається вживання незахищених продуктів харчування; * Доводиться оптимальний режим поведінки. Зона профілактичних заходів: * Укриття в захисних спорудах(ЗС) тільки в період випаду РР; * Надалі перебування на зараженій території по можливості обмежений; * Заходи для попередження занесення РР у приміщення; * Санітарна обробка людей; * Заходи щодо попередження вживання забруднених продуктів харчування і води; * Може бути евакуйована певна категорія людей. Евакуація 1-й етап: доставка населення до межі забруднення. 2-й етап: пересадка на незабруднений РР транспорті доставка в місця розташування. В усіх зонах радіоактивного забруднення: - спостереження за обстановкою; - забезпечення життєдіяльності населення; - ліквідація наслідків забруднення; - територія оточується, входи і виходи контролюються. Дезактивація - видалення радіоактивних речовин(РР) з поверхонь транспорту, техніки, будівель, одягу і т.п. Інформація про обстановку і конкретні рекомендації для дій: * захистити органи дихання від радіоактивного пилу; (респіратори, ватно-марлеві пов’язки, підручні засоби: шарфи, хустки, інші вироби з тканин); * швидко сховатись в сховищах, будинку і т.п.; * в приміщеннях помістити верхній одяг та взуття в пластиковий пакет, закрити вікна, увімкнути телевізори, радіоприймачі, перебуваючи подалі від вікон, чекати інформацію і вказівки; * провести герметизацію приміщень і захист продуктів харчування (в поліетиленові пакети, плівку). * Зробити запас води в закритих посудинах. Продукти і воду помістити в холодильники, шафи і комори. * отримавши вказівки, провести йодну профілактику (3-5 крапель на склянку води для дорослих); * дотримуватись правил особистої гігієни; * приміщення залишати за крайньої необхідності і на короткий час. * При виході захищати органи дихання, застосовувати плащі, накидки з підручних матеріалів. Після повернення переодягнутись. * підготуватись до можливої евакуації. Для цього приготувати: - ЗІЗ, у тому числі підручні (накидки, плащі із плівок, гумові чоботи, рукавички і т.п. - одяг і взуття; - одноденний запас продуктів і необхідні ліки; - документи, гроші і вкрай необхідні речі. Перебуваючи на забрудненій території * Не знімати ЗІЗ; * Уникати підняття пилу; * Без потреби не сідати і не доторкатися до сторонніх предметів; * Не пити, палити, приймати їжу; * Періодично проводити часткову дезактивацію одягу, взуття і речей (обтирання, обмітання) а також часткову санітарну обробку відкритих ділянок тіла. Після прибуття в район розміщення * Здати ЗІЗ і одяг на дезактивацію чи утилізацію або провести самостійно; * Промити очі 2% розчином питної соди або чистою водою. Прополоскати горло і рот двічі обмити все тіло з милом * Пройти дозиметричний контроль. На місцевості, ступінь забруднення якої перевищує фон, але не перевищує небезпечних меж: - заходи щодо уникнення пилоутворення; - не допускати надходження РР із продуктами харчування і водою в організм; - вологе прибирання, витирання пилу з меблів і т.п. - взуття залишати за порогом, при наявності умов залишати поза квартирою верхній одяг; - сміття з порохотяга, ганчір’я скидати в ями з глибиною не менше 50см. Уся продукція, одержувана від сільськогосподарських тварин, птахів, бджіл, піддається вибірковому дозиметричному контролю. Не рекомендується вживати в їжу рибу і раків з місцевих водойм. Заготівля дикоростучих ягід, грибів, лікарських трав здійснюється після дозиметричного контролю. Захист населення при хімічному зараженні При загрозі чи виникненні аварії - здійснюється оповіщення населення; - даються вказівки про порядок поводження. У першочерговому порядку: * організовується розвідка; * встановлюється: - місце аварії; - вид СДОР; - ступінь зараження; - стан людей у зоні зараження; - межі зон зараження; - напрямок поширення забруднення. * оточується зона зараження й організовується регулювання руху. НАДАЛІ * організовуються рятувальні роботи; * уражені доставляються на незаражену територію, при необхідності в лікарні; * населення з зони ураження евакуюється. При виході із зон зараження організовується: - санітарна обробка населення; - дегазація транспорту і майна; - заражений одяг дегазується або знищується. Харчова сировина, продукти харчування і фураж в зоні зараження перевіряють на зараженість, після чого проводять: - дегазацію; або - знищення. Запаси води і джерела постачання перевіряють на зараженість. При високих концентраціях СДОР ураження людей відбувається в короткий термін. Тому вирішальне значення в цих умовах має оперативність виконання заходів щодо захисту населення. Основні заходи захисту: * використання ЗІЗ та ізольованих приміщень; * застосування протиотрут і засобів обробки шкіри; * дотримання режимів поведінки; * евакуація людей; * санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, будівель, транспорту, техніки, майна. Люди, що проживають поблизу ХНО За сигналом оповіщення: - ущільнити приміщення; - відключити всі прилади, газ; - взяти необхідне з теплого одягу і харчування; - попередити сусідів; - вийти з житлового масиву у вказаному напрямку; - чекати дальших вказівок. Після виходу із зараженої зони: · пройти санітарну обробку; · потерпілим звернутись в медичні установи. Про усунення небезпеки і порядок наступних дій населення оповіщається штабами ЦО. Вхід в приміщення дозволяється після перевірки вмісту СДОР у повітрі. Засоби радіаційно-хімічного захисту - Прилади контролю - Комплекти і прилади спеціальної обробки і знезараження. - Засоби індивідуального захисту: * засоби захисту органів дихання; * засоби захисту шкіри. Планування заходів та підготовка населення з ЦОЗавчасна розробка плану заходів забезпечує: повне та організоване виконання заходів ЦО. План ЦО визначає: * порядок дій і відповідальність відповідних органів ОГД; * основні заходи щодо організації і проведення робіт із запобігання і ліквідації НС; * узгодження термінів виконання заходів; * фінансові, матеріальні та інші ресурси для виконання заходів; * заходи щодо захисту працівників і підтримування діяльності ОГД і т.д. * передбачається необхідна кількість сил і засобів для ліквідації НС. План дій розробляється на підставі наказу начальника, керівним складом і спеціалістами ОГД План дій (2 примірники): - підписує начальник штабу ЦО; - погоджується з територіальним управлінням з питань НС; - затверджується начальником ЦО об’єкта. План дій складається з 5-и розділів Розділ 1: Висновки із оцінки обстановки на території об’єкта: - Загальна характеристика території, енергетичного та промислового комплексу; - Схема комунікацій, під’їзних шляхів та доріг на ОГД; - Характеристика вірогідних НС, їх масштаби і наслідки. Розділ 2: Приведення в готовність та організація роботи органів управління у НС: - порядок надходження інформації про загрозу та виникнення НС; - терміни оповіщення та збору керівного складу ЦО; - дії особи, яка отримала інформацію про загрозу та виникнення НС; - дії начальника ЦО з отриманням інформації про НС; - дії начальника штабу ЦО об’єкта. Розділ 3: Сили ЦО об’єкта, що залучаються до виконання аварійно рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт: - наводиться перелік невоєнізованих формувань; - зазначається на базі яких підрозділів ОГД вони створені, їх чисельність, № телефонів; - визначений час приведення до готовності кожного формування. Розділ 4: Організація забезпечення заходів та дій ЦО: - визначається порядок організації забезпечення заходів та дій ЦО під час проведення РіНР: - завдання розвідки; - транспортне забезпечення; - матеріально-технічне забезпечення; - медичне забезпечення; - протипожежне забезпечення; - охорона громадського порядку; Розділ 5: Організація управління, оповіщення і зв’язку: - визначені місця розташування основного та запасного пункту управління ЦО ОГД; - встановлення порядок задіяння засобів зв’язку, забезпечення управління зв’язку і оповіщення при загрозі виникнення і в ході ліквідації НС на всіх етапах. Додатки до плану: - календарний план основних заходів ЦО при загрозі та виникненні НС (на кожну можливу НС); - карта(схема) ОГД з можливою обстановкою при виникненні НС; - схема організації управління, зв’язку та оповіщення; - план забезпечення захисту працівників та населення в разі аварії; - розрахунки щодо екстреної евакуації, укриття в ЗС; - варіанти рішень начальника ЦО на ліквідацію наслідків НС. Організація навчання населення з ЦО Закон України про ЦО - одне з основних завдань: підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати ЗІЗ та діям у НС. Категорії населення, що навчається: · керівний склад ЦО: - начальник ЦО; - заст.начальника ЦО; - начальники служб; - працівники штабу ЦО; - головні спеціалісти. · командири і члени формувань; · працівники, що не входять до складу формувань; · населення, яке не зайняте у виробництві; · учні і студенти. Підготовка керівного складу Мета навчання: - підготовка до управління силами ЦО своїх об’єктів у випадку НС. Підготовка проводиться: на курсах ЦО; в навчальних закладах підвищення кваліфікації; на ОГД. В групу входять: - Заступники начальника ЦО; - Працівники штабу ЦО; - Начальники служб і головні спеціалісти; - Начальники структурних підрозділів; - Командири формувань. Заняття проводять: - начальник ЦО; - заступники нач. ЦО; - працівники штабу ЦО; - начальники служб; - головні спеціалісти. Підготовка командирів і членів формувань Мета навчання: - підготовка їх до чітких дій у випадку НС; Проводиться:На курсах ЦО; На ОГД. Заняття проводять: командири формувань; начальники служб. Підготовка працівників ОГД Мета навчання: вміння використовувати ЗІЗ та захисні споруди; вміння надавати першу медичну допомогу; вміння діяти в умовах НС. Контроль навчання – керівники підрозділів Підготовка непрацюючого населення Мета навчання: вміння діяти за сигналами оповіщення ЦО; користування ЗІЗ; знати місця розташування захисних споруд. Методи навчання: - самоосвіта (навчально-методичні посібники); - радіо-, телепередачі; - інформація з преси. Підготовка студентів, учнів. Мета навчання: - привити студентам навички практичних дій як майбутніх командирів формувань та начальників служб ЦО. Підготовка студентів здійснюється за програмою, яка затверджена Міносвіти України.
Навчання, тренування - вища, основна і заключна форма підготовки керівного складу, формувань і працівників до виконання завдань ЦО. Мета Керівний склад: необхідні практичні навики в керівництві підлеглими; Особовий склад: чіткі дії в ході виконання завдань ЦО. Види навчань на ОГД: - Тактико-спеціальні (ТСН) (для невоєнізованих формувань) - Штабні(штаби, служби ЦО) - Об’єктові - основна форма підготовки ОГД ( всі працівники) - Командно-штабні (керівний склад, штаб) Шляхи підвищення стійкості ОГД Надійний захист працівників: - укриття; - евакуація; - радіаційно-хімічний захист. Захист основних виробничих фондів: - протидія споруд і конструкцій будівель уражаючим факторам; - захист технологічного обладнання, систем і комунікацій: * розподіл схеми електро-мережі на незалежні працюючі системи; * підключення до декількох джерел енерго-забезпечення; * створення резерву дизельних електростанцій; * водопостачання від двох незалежних джерел (одне підземне), захист водних басейнів та резервуарів; * підземні газопроводи; Підвищення проти пожежної стійкості: - скорочення запасів ПММ та вибухонебезпечних речовин; - проведення профілактичних протипожежних заходів; - підготовка сил та засобів пожежогасіння. Стійкість системи матеріально-технічного постачання * запаси: - сировини; - палива; - комплектуючих виробів. - і т. д. Стійкість системи управління * підготовка ПУ (захищених); * забезпечення ПУ засобами зв’язку. Підготовка до відновлення порушеного виробництва * наявність ресурсів; * готовність і підготовка кадрів; * прийняття вірних рішень. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта Дослідження стійкості ОГД – вивчення обстановки, яка може створитися під час НС та визначення її впливу на діяльність ОГД. Мета дослідження – виявити слабкі місця в роботі ОГД та виробити ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості. Проводять: - інженерно-технічні працівники; - запрошені спеціалісти проектних установ. Етапи дослідження: 1-й етап (підготовчий): - підготовка наказу про проведення дослідження; - визначення складу комісії; - розробка календарного плану заходів з підготовки дослідження; - розробка плану проведення дослідження. 2-й етап (оцінка стійкості роботи об’єкта): - визначаються умови захисту працівників; - оцінюється уразливість виробничого комплексу від різних факторів; - оцінюється характер можливих пошкоджень; - визначається стійкість системи постачання; - виявляються вразливі місця в системі управління. Створені групи оцінюють відповідні частини виробничого комплексу ОГД та роблять необхідні висновки. Група досліджень стійкості будівель та споруд: * визначає ступінь стійкості до дії уражаючих факторів; * оцінює розміри можливої шкоди від дії уражаючих факторів; * проводить розрахунки сил і засобів для відновлення споруд. Група досліджень стійкості виробничого обладнання Визначає: * можливі втрати обладнання при різних ступенях пошкодження; * способи збереження і захисту цінного обладнання; * потребу в силах і засобах, терміни та обсяги відновлювальних робіт; * можливості створення резерву обладнання. Група дослідження стійкості технологічного процесу * уточнює заходи переведення ОГД на режим роботи в умовах НС; * визначає найбільш вразливі ділянки виробництва; * розробляє варіанти зміни технологічного процесу (при необхідності); * оцінює можливості безаварійної зупинки виробництва (при необхідності). Група дослідження стійкості систем енерго-забезпечення Оцінює: * стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та переведення котельні на інші види палива; * нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії; * джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел; * характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки; * можливі варіанти підвищення стійкості енергопостачання; * варіанти відновлення систем енерго-постачання при різних ступенях ураження ОГД. Група дослідження стійкості матеріально- технічного постачання і транспорту * аналізує систему забезпечення всім необхідним для випуску продукції в умовах НС; * оцінює умови відправки продукції і стійкості роботи транспорту; * вивчає стійкість зв’язків з поставниками та користувачами; * обґрунтовує необхідність у створенні додаткових запасів сировини, комплектуючих виробів, обладнання, а також визначає місця їх зберігання; * складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для проведення РіНР. В цей період штаб ЦО ОГД оцінює загальний стан ЦО і визначає заходи для забезпечення захисту працівників. Для цього: служба оповіщення і зв’язку вивчає і оцінює стійкість зв’язку з органами ЦО. Служба сховищ і укриттів оцінює інженерний захист працівників, правильність експлуатації сховищ та укриттів, готовність їх до використання. Служба радіаційного та хімічного захисту * оцінює можливості роботи ОГД в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту працівників; * розробляє графік робочих змін для проведення РіНР; * аналізує забезпеченість працівників ЗІЗ; * готує пропозиції щодо організації санітарної обробки людей, знезараження одягу, техніки, транспорту і споруд. Медична служба * розробляє заходи щодо організації медичного обслуговування працівників на ОГД при НС та проведенні РіНР; * визначає засоби і сили для надання першої медичної допомоги потерпілим; * виробляє рекомендації з організації дозиметричного контролю. Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з посиленням пропускного режиму, охороні матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку. 3-й етап (підсумки): на основі досліджень груп складається загальний план, в якому визначаються: ü можливості щодо захисту працівників в захисних спорудах; ü загальна оцінка стійкості ОГД, вразливі ділянки виробництва; ü практичні заходи, які виконуються при загрозі НС; ü порядок та приблизні терміни відновлювальних робіт. Види, способи та сили ведення РіНР у НС Сутність РіНР: - порятунок людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуація їх в лікувальні установи; - локалізація аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт; - ліквідація аварій, які загрожують життю людей; - забезпечення життєдіяльності; - створення умов для проведення відбудовних робіт. Рятувальні роботи: * розвідка зон уражень, визначення обсягу та ступеня руйнувань, швидкості і напряму розповсюдження забруднення чи пожежі; * локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху; * пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень; * розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей; * надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх у лікувальні заклади; * вивіз або вивід населення із небезпечних місць; * санітарна обробка уражених, знезараження одягу, взуття, територій, споруд, техніки і т.д. Невідкладні роботи: * прокладання шляхів проїзду у завалах та на зараженій території; * усунення аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах; * зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт; * відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв’язку для забезпечення рятувальних робіт; * відновлення життєздатності населених пунктів. Сили і засоби для проведення РіНР: - Формування ЦО ОГД - Спеціалізовані формування ЦО - Війська ЦО Ведення РіНР в осередках ураження Заходи безпеки при проведенні РіНР: - Перед початком робіт уважно оглянути пошкоджені будівлі і споруди; - Заборонено без необхідності заходити у пошкоджені будинки і споруди; - Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити; - При роботах на висоті необхідно користуватись страхуючими засобами, місця огороджуються і позначаються спеціальними знаками; - Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам; - При роботах на водопровідних, каналізаційних та газових мережах використовувати ізолюючі протигази. - Не можна гасити водою палаючі електро-пристрої, що знаходяться під напругою, резервуари з бензином, гасом, вапном. Використовувати тільки вогнегасники. - Вночі освітлюють ділянки робіт та під’їзні шляхи, позначають знаками небезпечні місця, переходи та ін. Життєзабезпечення населення у НС Життєзабезпечення населення включає: * управління діяльністю населення при загрозі та виникненні НС; * захист населення та територій від наслідків НС; * забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності; * захист продуктів, вододжерел від забруднення; * житлове забезпечення і працевлаштування; * комунально-побутове забезпечення; * медичне обслуговування; * навчання населення способів захисту і дій в умовах НС; * санітарна обробка, знезараження території, споруд, транспорту і т.д.; * забезпечення населення інформації про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки. Завдання з житлово-комунального обслуговування виконують: * Міністерство ЖКГ; * Управління ЖКГ (обласне, міське); * Підприємства побутового обслуговування. Суть завдання: - санітарна обробка людей; - знезараження одягу. Організація і проведення спеціальної обробки Спеціальна обробка - складова частина робіт з ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення. Включає: v санітарну обробку особового складу; v дезактивацію; v дегазацію; v дезінфекцію. Санітарна обробка – ліквідація з особового складу радіоактивних речовин (РР), знешкодження та видалення ОР і БЗ. Дезактивація – знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих для людини доз. Дегазація – знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин (ОР). Дезінфекція – знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об’єктах, які були заражені. Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на: Часткову – проводиться силами особового складу і населення самостійно. Повну – проводиться силами штатних формувань. Часткова санітарна обробка - механічне видалення РР з відкритих частин тіла, очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження і ЗІЗ. Проводиться в зоні зараження і повторюється після виходу з зони зараження. Порядок проведення часткової санітарної обробки на незараженій території: - зняти засоби захисту шкіри і обтрусити їх або протерти ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином); - не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. При можливості верхній одяг зняти і витріпати; - обмити чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза; - зняти протигаз і старанно обмити водою обличчя; - прополоскати рот і горло. Повна санітарна обробка Мета: повне знезараження від РР, ОР і БЗ одягу, взуття, поверхні тіла. Проводиться після виходу з осередку ураження. Проводиться не пізніше 5 годин після забруднення. Одяг підлягає заміні, якщо після обробки залишкове зараження перевищує допустиму величину. Суть обробки: обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов’язковим змиванням білизни та одягу. |
||
|