Дипломная работа: Особливості компаративних фразеологізмів

Дипломная работа: Особливості компаративних фразеологізмів

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

1.1.   Поняття про фразеологізм

1.2.   Принципи класифікації фразеологічних одиниць

1.3.   Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови

Висновки

РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1. Непредикативні фразеологічні одиниці порівняння

2.2. Компаративні фразеологізми з підрядно-сурядною структурою

2.3. Частково-предикативні компаративні фразеологізми

2.4. Усічені фразеологічні одиниці порівняння

2.5. Морфологічні особливості фразеологічних одиниць порівняння

2.5.1. Число

2.5.2. Артикль

2.5.3. Ступінь порівняння

2.5.4. Особливості дієслівних форм      

2.6. Синтаксичні властивості фразеологічних одиниць порівняння

2.7. Семантичні особливості компаративних фразеологізмів

Висновки

РОЗДІЛ ІІІ СТИЛІСТИЧНА ФУНКЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ПОРІВНЯННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Висновки

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ
ВСТУП

Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці порівняння широко застосовуються в усному і писемному мовленні (художній літературі, публіцистиці, тощо), їхні структурно-семантичні особливості є недостатньо вивченими. Багато невирішених питань залишається і в теорії та практиці перекладу цих одиниць з англійської на українську мову. У вітчизняній фразеології ще не існує комплексного дослідження і остаточного вирішення багатьох проблем, що й зумовило вибір даної теми та пояснює актуальність дослідження.

Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці порівняння в англійській мові.

Предмет дослідження – компаративні фразеологізми в системі образних засобів англійської та української мов.

Мета роботи – проаналізувати структурно-семантичні особливості та стилістичну функцію в художньому тексті, звертаючи увагу на національну своєрідність компаративних фразеологізмів у англійській та засоби їх передачі українською мовою. У завдання дослідження входить укладання класифікації фразеологічних одиниць порівняння, а також дослідження компаративних фразеологізмів, які належать до різних функціональних стилів, їхніх морфологічних, синтаксичних, семантичних, стилістичних властивостей.

Матеріалом дослідження стали художні твори англомовних письменників 19-20 ст. та лексикографічні джерела.

Теоретична цінність дослідження зумовлена необхідністю подальшого вивчення усіх типів фразеологічних одиниць в світі розвитку фразеологічної теорії. Результати, отримані в ході даного дослідження, можуть бути використані в теоретичному курсі лексикології, стилістики, теорії і практики перекладу, на практичних заняттях з англійської мови на різних рівнях навчання. В цьому і полягає практичне значення роботи.

В ході проведення даного дослідження були використані наступні методи: дескриптивний, дистрибутивний, контекстно-семантичний метод, методи компаративного та кроскультурного аналізу. Приклади з художньої літератури відомих британських та американських авторів XVIII-XX ст. добиралися методом суцільної вибірки.

Мета та завдання дослідження визначили його структуру. Робота складається зі вступу, у якому окреслюються межі дослідження, трьох розділів, кожен з яких завершується висновками, загальних висновків та бібліографії, що містить 37 джерел теоретичної літератури з мовознавства та теорії перекладу та 7 джерел ілюстративного матеріалу.

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

1.1.     Поняття про фразеологізм

Термін «фразеологізм» походить від давньогрецьких слів «phrasis» - вислів та «logos» - слово. За визначенням «Сучасної термінологічної енциклопедії», фразеологізмами слід вважати «стійкі, зв’язані єдністю змісту, постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлення, які ґрунтуються на стереотипах етносвідомості, є репрезентантами культури народу й характеризуються образністю й експресивністю» [24, c.641].

Фразеологічний склад мови вивчається спеціальним розділом мовознавства, який носить назву «фразеологія». Фразеологія вивчає семантичні, структурні, функціональні, комунікативні особливості фразеологічних одиниць, а також закономірності виникнення і творення фразеологізмів. Фразеологія виокремилась як лінгвістична дисципліна на початку ХХ ст. У книзі відомого швейцарського вченого Шарля Баллі «Французька стилістика» (1909) вперше представлено спробу обґрунтувати фразеологію як самостійну лінгвістичну дисципліну, здійснити класифікацію фразеологізмів і розробити методику ідентифікації фразеологізмів з їхніми аналогами – вільними синтаксичними словосполученнями. У вітчизняній мовознавчій науці фразеологічна проблематика почала розроблятися такими вченими, як О. Потебня, О. Шахматов, Л.Булаховський та інші [24, c.643]. Багато питань в галузі фразеології залишаються дискусійними і сьогодні.

Так, наприклад, вчені й досі не дійшли згоди в тому, що ж, все-таки, слід вважати фразеологізмом. Одна група вчених відносить до фразеологізмів лише словосполучення з узагальнено-переносним значенням, яке не можна розкласти на частини («ловити ґав» - бути неуважним, «дати гарбуза» - відмовити). [1, 3]. Друга група вчених вважає фразеологічними одиницями будь-які словосполучення, відтворювані в готовому вигляді – навіть такі словесні штампи, як «добро пожаловать» ( у російській мові), «Never mind» (в англійській) або «Вельмишановне товариство» (в українській). Прихильниками такої «широкої» точки зору на фразеологічні одиниці є, наприклад, такі вітчизняні дослідники, як В.М. Мокієнко, О.С. Юрченко [20, 31]. Нарешті, третя група вчених відносить до фразеологічних одиниць також приказки, прислів’я, скоромовки, загадки, замовляння, крилаті вислови, афоризми та літературні цитати [5, 17, 24]. Усі перелічені вище стійкі мікротексти зараз прийнято називати пареміями, вони є об’єктом вивчення спеціальної наукової галузі під назвою «пареміологія». Усі ці мовні феномени об’єднують з фразеологічними одиницями властиві ним ознаки відтворюваності, стійкості, культурної маркованості. Крім терміна «паремія», деякі дослідники пропонують для цього явища також інші терміни – «ептоніми» (Н.Оніщенко) [22, с. 85] або «логоепістеми» (Н.Бурвікова, В.Костомаров) [7, с.47]. Які з запропонованих термінів виявляться життєздатними, залишаться надовго в науці та освіті, покаже час.

Актуальним залишається й питання походження фразеологізмів. Одні дослідники розглядають фразеологізми як «уламки» текстів – казок, байок, пісень – які згодом були скорочені до прислів’їв, приповідок чи до слів. Ця точка зору склалася під впливом мовознавчих творів О.О. Потебні і має досі своїх прихильників. Б. Ларін обстоював протилежну точку зору: на його думку, давні стиснені формули ідіоматичного плану розгортаються, розкриваються у більш повний та зрозумілий образ.

Найбільш часто вживані фразеологічні одиниці фіксуються у фразеологічних словниках. Укладанням тлумачних, етимологічних фразеологічних словників, словників фразеологічних синонімів, регіональних фразеологізмів займається окрема галузь лексикографії – фразеографія. Фразеологічні словники різних типів мають велике значення для вивчення рідної та засвоєння іноземної мови.

Розглянемо існуючі типології фразеологічних одиниць в сучасному мовознавстві.

1.2 Принципи класифікації фразеологічних одиниць

В вітчизняному мовознавстві найбільш традиційним є поділ фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення (або ідіоми в вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. Автором цієї класифікації є відомий радянський мовознавець акад. В.В. Виноградов. На його думку, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів (тобто з суми складових таких ФО неможливо дізнатися про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють такі підтипи:

а) фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли з ужитку мовлення);

б) фразеологічні зрощення, що містять граматичні архаїзми, які є синтаксично неділимим цілим;

в) фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як лексично, так і семантично;

г) фразеологічні зрощення, що являють собою таку семантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі для розуміння цілого. [24, с.47].

Фразеологічні єдності характеризуються образною мотивованістю значень складників. Проте, як і зрощення, вони являють собою неділиме ціле. На відміну від перших двох типів, третій тип класифікації В.В.Виноградова – фразеологічні сполучення - обов’язково мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв’язані значення. Пізніше М.Шанський доповнив цю класифікацію четвертим типом – фразеологічні вирази – це речення з переосмисленим складом компонентів.

Н.Н. Амосова, використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє два типи фразеологічних одиниць – фраземи і ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, в якій вказівний мінімум, потрібний для актуалізації даного значення слова, є єдино можливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого. Ідіоми, на відміну від фразем,- це одиниці постійного контексту, в яких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність, представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуються цілісністю значення.

Також Амосова виділила частковопредикативні фразеологізми – це звороти, в яких наявний граматично провідний (головний) член – антецедент – та предикативна одиниця, що залежить від нього.

На початку 60-х років ХХ ст. на зміну структурно-семантичній класифікації прийшла функціональна класифікація фразеологізмів. На основі функції фразеологічних одиниць вони були поділені на дві великі групи:

1) номінативні фразеологізми (виконують чисто номінативну функцію);

2) номінативно-експресивні фразеологізми (крім номінативної, виконують ще й експресивну функцію, допомагаючи мовцеві висловити певні емоції, своє ставлення до ситуації тощо).

Перша група охоплює, по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації на основі власних лексичних значень компонентів. Також до неї належать словосполучення, створені на основі переносного значення одного з компонентів, та стійкі дієслівні сполучення.

Друга група включає семантично преобразовані фразеологізми зі структурою словосполучень та речень.

Існують також інші класифікації фразеологізмів. Так, за синтаксичною функцією фразеологізми поділяють на організовані за моделями сполучення, простого і складного речення. Фразеологічні одиниці розрізняються також за співвіднесенням опорного слова фразеологічних зворотів із певним граматичним класом слів (іменникові, ад’єктивні, дієслівні тощо), за способом створення конотації, за способом семантичних перенесень при формуванні значення фразеологічних одиниць (метонімічні, метафоричні, гіперболічні, компаративні і т.ін.). На сьогодні фразеологія є таким перспективним і розвинутим напрямом мовознавства, що можна сказати, що майже кожен дослідник пропонує свою власну типологію або удосконалює класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження.

1.3       Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови

Компаративними фразеологічними одиницями називаються стійкі та відтворювані словосполучення, фразеологічна специфіка яких засновуються на традиційному порівнянні. Структурно-семантична своєрідність фразеологічних одиниць цієї групи полягає в тому, що характеристика якості або дії відбувається через порівняльну групу або порівняльне підрядне речення, що вводиться сполучниками as, like, as if (як, мов, немов). Наприклад: as white as snow – білий як сніг. Словосполучення цього типу також називають фразеологічними одиницями порівняння. В подальшому в нашій роботі ми будемо використовувати ці терміни (фразеологічні одиниці порівняння, компаративні фразеологічні одиниці, компаративні фразеологізми) як синоніми.

Порівняльна група або порівняльне підрядне речення характеризує якість або дію чи стан через конкретний образ, який унаочнює та показує, як саме відбувається та чи інша дія, як представлена та чи інша якість. Семантична трансформація полягає в тому, що група порівняння разом з компонентом отримує нове значення.

Другою відмінністю фразеологічних одиниць порівняння є твердо фіксована сполучуваність стійкого порівняння тільки з визначеними прикметниками або дієсловами. Це дало підстави деяким вченим вважати компаративні фразеологізми двочленними структурами [28, с.151]. М.Д. Степанова та І.І. Чернишева відносять компаративні фразеологічні одиниці до групи фразеологічних єдностей.

Дослідження компаративних фразеологізмів в англійській мові проводили такі вчені, як Н.Н.Амосова, Г.М.Котенева, І.І.Гуменюк, К.Т.Баранцев, Г.Б.Антрушина, John Sinclair, Richard A.Spears [1, 3, 4, 11, 16, 25, 33]. В ході структурного аналізу практичного ілюстративного матеріалу ми використовували здебільшого класифікацію Н.Н.Амосової, яка в своїй роботі «Основи англійської фразеології» (1963) вперше виділила непредикативні та частково-предикативні фразеологічні одиниці порівняння [1, с.39].

Висновки

На основі огляду теоретично-довідкової літератури, як останніх років, так і середини ХХ ст., ми зробили спробу простежити еволюцію наукових поглядів на фразеологізм від загального поняття про цей феномен. Також ми намагалися дати свою власну оцінку дискусійним питанням в галузі фразеології.

Особливу увагу було приділено питанням класифікації фразеологічних одиниць. Надано багато прикладів класифікацій, заснованих на різних диференційних критеріях. Було відзначено також, що зараз майже кожен дослідник пропонує свою власну типологію або удосконалює класифікацію, розроблену іншими вченими до нього, з огляду на потреби свого власного дослідження та з урахуванням найсучасніших досягнень мовознавчої думки на період проведення його дослідження.

Було окреслено коло питань, пов’язаних з фразеологічними одиницями порівняння. Детальніше ці проблеми будуть розглянуті в наступних розділах нашого дослідження.

РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Згідно з нашими спостереженнями, у своїй переважній більшості компаративні фразеологічні одиниці належать до непредикативних словосполучень і являють собою фраземи з підрядним зв’язком компонентів. Невелике число цих одиниць має структуру частково предикативних і предикативних словосполучень. Розглянемо кожен з цих типів окремо.

2.1. Непредикативні фразеологічні одиниці порівняння

Компаративні фраземи з підрядним зв’язком компонентів поділяються на наступні лексико-граматичні розряди:

1. Ад’єктивні компаративні фразеологізми, що складаються з прикметника і залежного члена. Останній може бути виражений:

а) іменником або субстантивованим словом, якому може передувати артикль:

(as) free as a bird

б) прислівником:

as big as all outdoors

Залежний компонент також може бути розповсюджений:

а) безприйменниковим означенням:

as comfortable as an old shoe

б) обставинним означенням:

as snug as a bug in a rug

2.         Дієслівні ФО порівняння, які складаються з дієслова і залежного компонента. Останній може бути виражений іменником або субстантивованим словом:

to sleep like a log

to spread like wildfire

Головний компонент може бути виражений Past Participle та мати пасивне значення:

packed in like sardines

Головний компонент фразеологічних одиниць цього розряду може мати поширення у вигляді:

а) прямого додатку

to avoid someone or something like the plague

б) прийменника

to stick out like a sore thumb

to go over like a lead balloon

Залежний (порівняльний) член може бути виражений:

а) безприйменниковим визначенням

to feel like a new person

б) прийменниковим визначенням

to cherish like an apple of one’s eye

в) обставинним доповненням

to run around like a chicken with its head cut off.

3.         Адвербіальні компаративні фразеологізми, що звичайно складаються з адвербіалізованого прикметника і залежного члена, вираженого іменником, але може бути розповсюдженим у підрядне речення:

as easily as duck takes to water

До цієї ж групи за структурою можна було б віднести клішовані вирази as soon as possible, as quickly as possible і подібні, проте вони не мають в своєму значенні семантичного елементу порівняння, тому ми вважаємо за належне відокремити їх та не розглядати в рамках фразеологічних одиниць порівняння.

Втім, подібна точка зору не є остаточною і статус цих мовних одиниць має бути уточненим в подальших дослідженнях.

4.         Субстантивні фразеологічні одиниці порівняння, що складаються з двох іменників, з’єднаних порівняльними сполучниками as, like. Кількість таких одиниць у нашій вибірці теж дуже незначна. Цей тип, за нашими спостереженнями, не може вважатися продуктивним.

(as) gambler as cards

2.2. Компаративні фразеологізми з підрядно-сурядною структурою

В англійській мові виділяється невелика кількість фразеологічних одиниць порівняння, що мають підрядно-сурядну структуру.

Вони відрізняються тим, що їх залежна частина складається із двох граматично рівноправних компонентів, зв’язаних між собою сурядним сполучником and. У фразеологізмах подібного роду провідним членом виступає дієслово або прикметник, наприклад:

to live like cat and dog

as different as night and day

2.3. Частково-предикативні компаративні фразеологізми

Компаративні фразеологічні одиниці із частково-предикативною структурою складаються із головного члена, вираженого прикметником або дієсловом, і залежної частини з дієсловом в особистій формі.

У більшості дієслівних компаративних фразеологізмів цього типу залежна (предикативна) частина виражена придатковою пропозицією порівняння, безпосередньо пов’язаним із головним членом за допомогою порівняльного сполучника as, like, as if:

to look as if butter wouldn’t melt in one’s mouth

to look like the cat who swallowed the canary

Кількість частково-предикативних фразеологічних одиниць порівняння не дуже велика. Цю групу можна вважати мало продуктивною.

2.4. Усічені фразеологічні одиниці порівняння

До компаративних фразеологічних одиниць належить також група досить уживаних у сучасній англійській мові усічених порівняльних зворотів, що складається із сполучника like (рідше as) та іменника (або іменникової групи):

like a bull in a china shop

like crazy

like mad

like a bat out of a hell

like a bolt out of the blue

like a bump on a log

like a fish out of water

like a house on fire

as the crow flies

Іменник може мати поширення, виражене безприйменниковим означенням:

like a sitting duck

like a three-ring circus

Як ми бачимо з наведених вище прикладів, усічені компаративні фразеологізми, узяті окремо, не мають головного компонента, але в мові вони сполучаються з досить широким колом слів (в основному прикметниками та дієсловами), утворюючи в такий спосіб повні (двочленні) порівняння.

Деякі з цих порівнянь згодом придбали сталий характер і стали самостійними фразеологічними одиницями.

Did you see her leave? She left like a bat out of hell [25, c.207].

Багато усічених компаративних фразеологічних одиниць виступають у мовленні як інтенсифікатори дієслів ті прикметників.

2.5. Морфологічні особливості фразеологічних одиниць порівняння

Для того, щоб точніше осягнути семантичні та стилістичні особливості компаративних фразеологічних одиниць, необхідно розглянути їхні морфологічні особливості в порядку, визначеному нашою класифікацією.

Розглянемо такі особливості морфології компаративних фразеологізмів, як вживання в ньому однини чи множини, означеного та неозначеного артиклю, можливого вживання фразеологічних одиниць в порівняльному ступіні, а також час та спосіб дієслова, якщо йдеться про дієслівні фразеологічні звороти.

2.5.1 Число

Більшість фразеологічних одиниць порівняння мають залежні компоненти, виражені одниною іменника, і в такій формі наводяться фразеологічними словниками:

as busy as a bee

as mad as a wet hen

as happy as a lark

Проте, якщо залежний член компаративних фразеологізмів виражений обчислювальними іменниками, що позначають речі або осіб, то він, як правило, узгоджується в числі з суб’єктом порівняння:

Whenever there is a holiday, we are all as busy as bees [25, c.12].

The children danced and sang, happy as larks [25, c.13].

Існують також випадки, хоча й менш численні, коли залежний член компаративних фразеологізмів, виражений іменником, може мати тільки форму множини:

as thick as thieves

as thick as two short planks

As like as two peas in a pod - (схожі мов дві каплі води)

To be safe as houses (надійно, як за кам’яним муром)

to sell like hot cakes (продаватися швидко, як гарячі пиріжки)

В такому випадку залежний член не змінюється, навіть якщо головний компонент фразеологічної одиниці виражений в формі однини. В цьому нас переконує наступний приклад:

Well, ‘Copper Coin’ is selling like hot cakes; and there’s quite a movement in ‘A Duet.’ [3, c.32].

Як ми побачимо далі, ця морфологічна особливість зумовлена семантикою фразеологічної одиниці, а саме – значенням множинності, одним з проявів гіперболізації, характерної для досліджуваної групи фразеологізмів, особливо тих, що належать до розмовного типу мовлення.

2.5.2 Артикль

Іменники залежної частини компаративних фразеологічних одиниць в англійській мові можуть бути оформлені двома видами артиклю: як означеним, так і неозначеним. В більшості випадків уживання цих артиклів відповідає граматичним нормам мови. Кожний із них вживається при певних лексико-граматичних розрядах іменників.

Так, неозначений артикль а (an) оформлює іменники на позначення обчислювальних предметів (істот і неістот) та явищ. Наприклад:

as dead as a doornail

as fat as a pig

as deaf as a post

as slippery as an eel

Нульовий артикль (відсутність артиклю) у фразеологічних одиницях порівняння характерна для іменників на позначення необчислювальних предметів (речовин, абстрактних понять) або співвідноситься з неозначеною формою множини:

as big as life

as common as muck (dirt)

as good as gold

as guilty as sin

as hot as hell

as hard as nails

Дещо рідше зустрічається в компаративних одиницях порівняння означений артикль the, взагалі менш характерний для порівняння в англійській мові. Здебільшого він характеризує об’єкти, що є унікальними, одиничними:

as plain as the nose on one’s face

to know someone or something like the back of one’s hand

to know someone or something like the palm of one’s hand

as high as the sky

Об’єкт також може бути єдиним в даних конкретних обставинах або за умови конкретизації завдяки підрядному реченню:

look like the cat who swallowed the canary

like one of the family

Однак досить часто цих правил вживання не дотримуються, порівн.:

as old as the hills

as white as the driven snow

avoid someone or something like the plague

У наведених вище прикладах ми бачимо, що, хоча порівняльні члени й виражені необчислювальними іменниками на позначення абстрактних предметів, вживається означений артикль.

Зустрічаються й компаративні фразеологізми з двома варіантними формами. Наприклад:

as plain as (a) day

as ugly as (a) sin

Деякі сучасні дослідники вважають невживання артиклю перед порівняльними компонентами ознакою високого ступеню узагальненості значення даних фразеологічних одиниць [21, с.378]. Ц цим ствердженням не можна погодитися беззастережно. Те, що вірно відносно вільних словосполучень, не завжди вірно відносно фразеологізмів, які є якісно новими мовними утвореннями. Адже з наведених вище прикладів, кількість яких при бажанні можна було б збільшити, добре видно, що компаративні фразеологізми з відсутнім перед порівняльним членом артиклем, мають також варіанти з уживаним артиклем. Вважати, що такі фразеологічні одиниці в одній варіантній формі мають більш узагальнене значення, а в іншій - менш узагальнене, було б не зовсім логічно.

2.5.3 Ступінь порівняння

Головний член ад’єктивних компаративних фразеологізмів може бути вжито в порівняльному ступіні. В цьому випадку порівняльний сполучник like / as може бути замінено на порівняльний зворот …more than …або складну форму порівняльного ступеню, утвореного за допомогою суфіксу –er:

bite off more than one can chew

have eyes bigger than one’s stomach

Слід зазначити, що існують компаративні фразеологічні одиниці, які можуть вживатися в обох ступенях:

scarcer than hen’s teeth

as scarce as hen’s teeth

В обох випадках вживання порівняльного ступеню суттєво не впливає на значення фразеологічної одиниці. Однак треба відзначити, що вживання порівняльного ступеню може посилювати експресію фразеологізму.

2.5.4 Особливості дієслівних форм

В дієслівних компаративних фразеологізмах провідний компонент (дієслово) може вживатися практично в будь-якому часі та способі:

John eats like a horse and works like a horse so he never gets fat [2, c.86]. Приклад дійсного способу, час Present Simple.

The elaborate pageant was a great success. It went like clockwork from start to finish [25, c.138]. Приклад дійсного способу, час Past Simple.

Наступний компаративний фразеологізм біблійного походження вжито в умовному способі (Subjunctive Mood):

"It is never too late, Dorian. Let us kneel down and try if we cannot remember a prayer. Isn't there a verse somewhere, 'Though your sins be as scarlet, yet I will make them as white as snow'?" [7, c.190].

Відзначаємо також наявність особливих дієслівних форм в залежному компоненті фразеологічних одиниць порівняння. Так, у наступному прикладі просторічного фразеологізму-американізму дієслово вжито в формі герундію:

as easy as falling off a log (дуже легко)

Порівн. з українським просторічним фразеологізмом: (легко), як дурному з гори побігти

2.6 Синтаксичні властивості фразеологічних одиниць порівняння

Синтаксичні функції фразеологічних одиниць порівняння в цілому збігаються з такими ж функціями номінативних некомпаративних фразеологізмів. Розглянемо кожен тип згідно з нашою класифікацією окремо:

1. Ад’єктивні компаративні одиниці в реченні можуть бути:

а) предикативним членом складеного іменного присудку:

He told him of the red ibises, who stand in long rows on the banks of the Nile, and catch gold-fish in their beaks; of the Sphinx, who is as old as the world itself, and lives in the desert, and knows everything; of the merchants, who walk slowly by the side of their camels, and carry amber beads in their hands; of the King of the Mountains of the Moon, who is as black as ebony, and worships a large crystal; of the great green snake that sleeps in a palm-tree, and has twenty priests to feed it with honey-cakes; and of the pygmies who sail over a big lake on large flat leaves, and are always at war with the butterflies [6, c.35-36].

б) предикативним означенням:

When Bicket had gone out of a morning with his tray and his balloons not yet blown up, she would stand biting her finger, as though to gnaw her way to some escape from this hand-to-mouth existence which kept her husband thin as a rail, tired as a rook, shabby as a tailless sparrow, and, at the expense of all caste feeling, brought them in no more than just enough to keep them living under a roof [3, c.119].

в) прикладкою:

So long! An expression, old as the Boer war, that he had never got used to—meant nothing so far as he could see! [3, c.101].

г) відокремленим означенням як у препозиції, так і у постпозиції:

Like a flash Buck struck, breaking the neck [5, c.93].

Into the clearing where the moonlight streamed, they poured in a silvery flood; and in the centre of the clearing stood Buck, motionless as a statue, waiting their coming [5, c.93].

2. Дієслівні компаративні фразеологізмі, що вживаються в мові в предикативній формі, можуть утворювати наступні види речення:

а) оповідальне речення, як стверджувальне, так і негативне:

He did not even ask Taffy the road, but raced off into the bushes like the wind, with the birch-bark in his hand, and Taffy sat down most pleased [4, c.128].

б) питальне речення, як стверджувальне, так і негативне:

And if—if her physical doubt should mature into certainty, how be perfect mother to the certainty, when she was either torturing two men, or lying to them like a trooperess? [3, c.138].

в) речення наказового типу, як стверджувальне, так і негативне:

Don’t stare at him like a stuck pig, be brave and never give up [37, c.456].

When in Rome, do as the Romans do [25, c.351].

г) окличне речення, як стверджувальне, так і негативне:

My poor friend, you’ll just serve as a guinea pig to her! [37, c.115].

Дієслівні компаративні фразеологізми із провідним членом, вираженим інфінітивом, виконують у реченні в основному ті ж синтаксичні функції, що й дієслово в інфінітивній формі.

Ці фразеологічні одиниці можуть бути:

а) підметом:

Don’t run around like a chicken with its head cut off – if you don’t concentrate, you’ll never get anything done [25, c.281].

б) предикативним членом складеного іменного присудка:

When they come, the very first thing they’ll do is to kill him like a dog [37, c.109].

в) частиною складеного дієслівного присудка, що звичайно вводиться модальними дієсловами can (could), may (might), must, should, to be ought to, have to та деякими іншими:

You must never bite off more than you can chew to avoid getting exhausted again [25, c.31].

Your profusion makes me saving; and if you lament over him much longer, my heart might be as light as a feather [1, c.228].

г) прямим додатком:

I wish you to feel like a new person when you get out of this hospital [25, c.94].

д) присудком в інфінітивному звороті з дієсловами чуттєвого сприйняття (to see, to hear, to watch, etc.):

Suddenly, I felt the truth hit me like a ton of bricks [25, c.164].

3. Адвербіальні компаративні фразеологізми в реченні виконують переважно функцію обставини способу дії, а також міри і ступеню, при чому повні (двочленні) компаративні фразеологізми вживаються тільки після дієслів, тоді як усічені форми можуть уживатися й після прикметників.

The baby adapted to bottle feeding as easily as a duck takes to water [25, c.11].

2.7. Семантичні особливості компаративних фразеологізмів

Розглянемо специфіку семантики компаративного фразеологізму згідно з розробленою класифікацією. Розпочнемо розгляд з ад’єктивних одиниць як найбільш численних у нашій вибірці.

Щодо семантики головного члену ад’єктивного фразеологізму, це в основному якісні прикметники з вираженою позитивною або негативною конотацією. При чому прикметники з негативним відтінком значення явно домінують, складаючи 60% від загального числа досліджуваних одиниць цієї групи:

ugly, mad, crazy, nutty, deaf, blind, sick, dead, scarce, stubborn, guilty, poor, dull, fat etc.

Як ми бачимо, наведені вище прикметники позначають негативні якості характеру, зовнішності, стану здоров’я, матеріального становища людини тощо.

Друге місце посідають прикметники з позитивним відтінком значення. Вони позначають позитивні якості характеру, зовнішності, стану здоров’я і часто є антонімами до прикметників з негативною конотацією:

clear, pretty, easy, fit, free, funny, good, happy, innocent etc.

Таким чином, фразеологічні одиниці порівняння, які мають у своєму складі прикметники з позитивною та негативною конотацією, можуть утворювати антонімічні пари, наприклад:

as sick as a dog - as fit as a fiddle;

as innocent as a lamb – as smart as a fox.

Найменш численними серед нашої вибірки ад’єктивних компаративних фразеологічних одиниць виявилися прикметники з нейтральним значення. Це досить цікава особливість, адже відомо, що взагалі для мови характерна протилежна тенденція: більшість слів та виразів належать до нейтрального регістру і можуть вживатися у будь-якій сфері людського спілкування, і навіть ті лексеми, які в свій час вважалися жаргонізмами або суто розмовними виразами з роками втрачають своє стилістичне забарвлення та входять до загальномовного словникового фонду - в тому випадку, звичайно, якщо вони є продуктивними і соціально значущими. Отже, серед ад’єктивних компаративних одиниць меншість прикметників має нейтральне значення, як, наприклад:

different, big, flat, quick, quiet etc.

Цікаво зазначити, що навіть такі з першого погляду нейтральні лексичні одиниці мають потенційну схильність переходити до негативно забарвленої лексики.

Так, у виразі as big as life прикметник big має цілком нейтральне забарвлення. У словнику цей фразеологічний вираз не супроводжується жодними стилістичними позначками. Але в просторіччі цей вираз може розповсюджуватися до наступної конструкції:

as big as life and twice as ugly

В наведеному вище прикладі фразеологічної одиниці порівняння нейтральний прикметник набуває негативної конотації завдяки зміні семантики всього звороту в цілому, порівн.:

I came home and found this cat in my chair, as big as life and twice as ugly [25, c.12].

Серед нейтральних прикметників, що складають головний член компаративної фразеологічної одиниці, окрему групу складають колороніми (лексеми на позначення назв кольорів):

white as a ghost

white as a sheet

white as snow

(as) red as a cherry

(as) red as a rose

blue as the sky (above)

black as a crow

black as coal

Фразеологізми, що містять в своєму складі колороніми, характерні і для української мови. Колір є невід’ємною частиною світосприйняття людини, її менталітету, що також віддзеркалюється в мові його носіїв.

Як зазначає дослідник І.І.Гуменюк, «при перекладі фразеологізмів англійської мови з використанням колоронімів на українську, як правило, вживається точний відповідник лексеми на позначення кольору. […] Однак, існує певна кількість фразеологічних одиниць, в яких при перекладі на українську мову, використовується інший колоронім» [11, c.39].

Так, скажімо, традиційне порівняння «білий як сніг» не викликає ані суперечок, ані проблем для перекладу.

А от, наприклад, український вираз «чорний як воронове крило» є, на наш погляд, точнішим, аніж його англійський відповідник «black as a crow», бо в ворони справді чорні лише крила, а пір’я на тілі темно-сіре.

Англійський фразеологізм (as) red as a cherry (rose) має відповідником в українській мові сталий вираз «як кров з молоком».

В контексті подібні фразеологічні вирази можуть набувати різної конотації – як позитивної, так і негативної.

Протилежну ситуацію можна спостерігати з дієслівними компаративними одиницями: тут, навпаки, більшість дієслів належить до нейтрального регістру мовлення:

to eat (like a bird, like a horse)

to feel (like a million dollars, like a new person)

to sell (like hot cakes)

to go (like clockwork)

to look for (a needle in a haystack)

to sleep (like a log)

to know (someone or something like the back of one’s hand, someone or something like the palm of one’s hand).

Зустрічаються лише окремі, поодинокі випадки дієслів-головних членів компаративного фразеологізму з позитивною (to fit like a glove) або з негативною конотацією: (to hit someone like a ton of bricks).

Взагалі маємо відзначити, що конотація дієслова у фразеологічних одиницях порівняння, як правило, збігається з конотацією всього виразу в цілому.

to fit like a glove – to fit very well (about a coat, new shoes etc.)

Значно яскравішою видається семантика порівняльних членів компаративних фразеологічних одиниць.

Перша особливість, яка одразу кидається в очі, це надзвичайно велика кількість зоонімів (понад 70%!), що входять до складу порівняльних фразеологізмів. Зооніми – це назви звірів, птахів, комах та інших тварин. Ту ж саму закономірність відзначає в своєму дослідженні, присвяченому як авторським, так і узуальним, фразеологічним порівнянням доц. Л.Г. Олексишина та пояснює її наступним чином: «Оскільки тварини з самого початку історії людства співіснували з людиною та супроводжували її по життєвому шляху, представники анімалістичного світу виступають об’єктами порівнянь частіше, ніж інші групи» [21, с.377]. Можна сказати, що майже кожна риса людського характеру уподібнюється певній рисі поведінки тварині. Так, з давніх давен люди відзначають, що хитрість є характерною рисою лиса, працьовитість – бджоли або мурашки, впертість – віслюка, сила – бика або вола тощо. Ці спостереження лягають в основу традиційних порівнянь, які, згодом закріплюючись, стають стійкими компаративними фразеологічними одиницями. Також предметом порівняння можуть стати особливості фізичного або душевного стану людини. В англійській та українській фразеології багато фразеологічних одиниць з зоонімним компонентом мають спільну або дуже подібну образну основу:

працьовитий як бджола – as busy as a bee

товстий як свиня – as fat as a pig

хитрий як лис – as smart as a fox

вільний як птах – as free as a bird

Проте не всі компаративні фразеологічні одиниці, що мають в своєму складі зоонімний компонент, мають абсолютно ідентичну основу порівняння в українській та англійській мовах. Так, перекладаючи український вислів англійською мовою, іноді ми можемо зустріти образи інших тварин або дещо видозмінені образи тих самих тварин:

сліпий як кріт – as blind as a bat

чорний як воронове крило – as black as a crow

В англійській мові існують вирази, що містять зоонімний компонент, але зовсім не мають аналогів в українській мові:

as naked as a jaybird – голий, в чому мати народила

as sick as a dog – дуже хворий

В українській мові існує вираз «злий як собака», але не «хворий».

Цьому виразу («злий як собака») може відповідати англійські фразеологізми «as mad as a wet hen» або «as mad as hell».

Деякі компоненти фразеологічних одиниць мають декілька значень. Так, наприклад:

 as dead as a dodo може означати:

1)         зовсім мертвий, без ознак життя;

2)         такий, що вийшов із ужитку, більше не існує, не вживається.

У першому значенні вираз використовується стосовно осіб і має синоніми as dead as a Queen Ann (Queen Mary).

У другому значенні – стосовно абстрактних предметів (ідей, уявлень, переконань тощо):

This silly old idea is as dead as a dodo [25, c.12].

Багатозначність (полісемія) стосується не лише зоонімних фразеологічних одиниць. Також два значення мають, наприклад, такі вирази as high as a kite та as high as the sky:

1)         дуже високо;

2)         в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

В останньому випадку весь зворот змінює свій характер і приймає підкреслено розмовне стилістичне забарвлення.

У складі порівняльних членів компаративних фразеологічних одиниць зустрічаються окремі випадки антропонімів (людських імен):

as tight as Dick’s hatband

Етимологію останнього виразу прослідкувати не вдалося. Він належить до американського варіанту англійської мови.

Також у складі порівняльного члену компаративних фразеологізмів зустрічаються окремі топоніми. Топоніми (від давньогр. topos – місце) – це назви місць, географічні назви [24, c.426-430], що складають предмет дослідження окремої галузі мовознавства - топоніміки. Слід зазначити, що великі за розміром географічні об’єкти - міста, країни, континенти, моря, океани – належать до макротопонімів, а малі за розміром географічні об’єкти – назви сільських шляхів, лісів, гайків, будівельних споруд, які є відомими, як правило, лише місцевим мешканцям – до мікротопонімів. Не слід вважати, що мікротопоніми є чимось незначущим через свій відносно невеликий розмір та факт, що вони не всім відомі. Для місцевих мешканців вони часто мають більше значення, ніж загальновідомі макротопоніми, бо з мікротопонімами вони зустрічаються увесь час в своєму повсякденному житті, а макротопоніми для більшості залишаються абстракцією, яку вони бачать лише на мапі на уроках географії.

Доказом вищевикладеного можуть бути фразеологічні одиниці порівняння, що містять топоніми:

as busy as Grand Central Station (дуже багатолюдний, метушливий).

Цей американізм нагадує нам про центральний залізничний вокзал міста Нью-Йорк.

to grin as a Cheshire cat (широко посміхатися)

Цей британський фразеологізм має літературне походження – з казки Л.Керрола «Alice’s Adventures in Wonderland». Проте графство Чешир (Cheshire) є абсолютно реальним топонімом на карті Великої Британії. Крім чеширського кота, воно відомо ще особливим сортом сиру та чеширською породою овець.

Звичайно, семантика порівняльних частин компаративних фразеологізмів не обмежується зоонімами, антропонімами та топонімами. У багатьох випадках предметом порівняння є повсякденні речі: явища природи, предмети культури і побуту.

Щодо фразеологізмів, що містять компоненти на позначення явищ природи, можна сказати, що такі одиниці часто є інтернаціональними або легко зрозумілими і тому не являють труднощів для перекладу:

as cold as ice – холодний як крига

as plain as day – ясно як день

as different as day and night –різні, як день та ніч; протилежні

to run like (the) wind – бігти як вітер, дуже хутко

Навіть у цій групі досить нейтральних компаративних фразеологічних одиниць нам вдалося знайти цікавий приклад з національно-культурним забарвленням:

as right as rain – надійний; такий, що напевно трапиться (або зробить, що обіцяв, - якщо мова йде про людину).

Як відомо, Велика Британія славнозвісна своїм дощовим кліматом, так що дощ – це явище надійне, на яке можна сподіватися незалежно від будь-чого.

Що стосується компаративних фразеологічних одиниць, які містять назви побутових речей, то інколи вони бувають зрозумілими без додаткових пояснень. Таке трапляється, якщо денотат (річ, яку даний компонент позначає) знайомий і носію мови-оригінала і реципієнту – носію мови перекладу:

pretty as a picture - красивий як картинка; як намальований

as dry as a bone – сухий, мов кістка

as flat as a pancake - плаский, як млинець

Інколи вирази з компонентами-назвами предметів побуту, потребують додаткової експлікації для вірного, точнішого розуміння усієї одиниці в цілому. Так, компаративний фразеологізм

as nutty as a fruitcake – з глузду з’їхав; зовсім божевільний

може бути невірно зрозумілим без пояснення, що фруктовий пиріг містить звичайно багато горіхів. В цьому фразеологізмі відбувається додаткова мовна гра, лексичний каламбур – слово nutty використовується одночасно в своєму прямому значенні (той, що містить багато горіхів) та переносному (божевільний, ненормальний). Це також ускладнює розуміння і вірний переклад фразеологічної одиниці.

Звернемо увагу ще на одну фразеологічну одиницю цього ж розряду:

to wear more than one hat

Вона означає «займати декілька посад одразу».

Значення цієї одиниці в цілому також не може бути виведено з суми значень її компонентів.

Окрема група компаративних фразеологічних одиниць має в складі свого порівняльного компоненту назви предметів культури та побуту, національно-культурних реалій.

Наприклад:

as comfortable as an old shoe

as snug as a bug in a rug

as thick as pea soup

like a bolt out of the blue

Такі фразеологічні одиниці носять ярко виражений національно-культурний характер. Їхня етнічна забарвленість дещо втрачається лише, коли вони стають кліше, переходять до фразеологічного фонду інших мов:

poor like a church mouse – бідний як церковна миша

Нечисленними є фразеологізми, що містять компоненти з релігійним забарвленням. Так, у нашій вибірці знайшлися лише декілька одиниць з лексемами hell та sin, що мають виражено негативне забарвлення:

as hot as hell

as mad as hell

like a bat out of a hell

as guilty as sin

as ugly as sin

В даній групі (фразеологізми з релігійним компонентом) ми також зустріли одну фразеологічну одиницю з позитивною конотацією, що належить до британського просторіччя та є застарілою:

as good as а Lord

Маючи ярко виражене семантичне забарвлення, фразеологічні одиниці порівняння вступають між собою у антонімічно-синонімічні відносини. Серед фразеологічних одиниць порівняння існують синонімічні ряди на зразок:

as clear as a bell - as clear as crystal

as busy as a bee - as busy as a beaver

to know someone or something like the back of one’s hand – to know someone or something like the palm of one’s hand

Фразеологічні одиниці з компонентом на позначення божевілля виявилися в певному сенсі «найпопулярнішими» - в нашій вибірці ми нарахували сім таких синонімічних фразеологізмів:

as crazy as a loon

as mad as a hatter

as mad as a hornet

as mad as a March hare

as mad as a wet hen

as mad as hell

as nutty as a fruitcake

Така з першого погляду незрозуміла ситуація може бути легко пояснена, якщо ми згадаємо загальну тенденцію англійців до стриманості і при тому деякій ексцентричності в поведінці, їхню толерантність до всякого роду дивацтв, особливо якщо вони стосувалися представників аристократії.

Приклади антонімічних одиниць ми вже наводили вище, коли говорили про зооніми. Проте існують компаративні фразеологічні одиниці, що містять, так би мовити, внутрішнє протиріччя. Їхнє значення є антонімічним само по собі, а не у взаємодії з іншими одиницями:

as clear as mud – «ясний мов бруд» (має значення – не ясний, зовсім незрозумілий)

as funny as a crutch – «кумедний мов милиці» (зовсім не смішний)

Такі одиниці мають жартівливо-іронічний характер і використовуються у відповідних контекстах.

Також зафіксовано фразеологічні одиниці порівняння, що містять числівники, які також сприяють гіперболізації значення всього виразу в цілому, надання йому специфічного колориту й експресії:

to feel like a million dollars (чудово себе почувати)

to look like a million dollars (чудово виглядати)

like a three-ring circus (дуже галасливий, шумний – про зібрання)

Структура компаративної одиниці, наповнюючись соціально значущими лексичними одиницями дозволяє створювати традиційні характеристики якостей, дій та стану суб’єкту, особи або предмета. Структура компаративного фразеологізму та його лексична наповнюваність створює умови для утворення одиниць з ярко вираженим оцінним характером. Цьому сприяє і гіперболізація предмета, що лежить в основі порівняння. Це можна спостерігати на таких прикладах фразеологічних одиниць порівняння розмовно-побутової сфери, як:

white as a sheet

to stare like a stuck pig

as like as two peas in a pod

Усі ці обставини дозволяють віднести компаративні одиниці до експресивної фразеології. Найбільш яркий оцінний характер фразеологічних одиниць порівняння проявляється за умов негативного оцінювання. Саме цим фактом пояснюється, вочевидь, їхня численна перевага: серед 400 компаративних фразеологізмів з лексикографічних джерел та художньої літератури більше 200 одиниць, що складають майже 60% від загальної вибірки, є фразеологізмами з негативною конотацією.

as mad as hell

to go over like a lead balloon

to have eyes bigger than one’s stomach

Компаративні одиниці з негативною конотацією належать в основному до розмовного стилю, неформальної сфери спілкування (в оригінальних виданнях мають стилістичну позначку informal - розмовне, folksy - просторіччя, або slang – сленг, жаргон). Тут порівняння особливо гіперболічні, вдало передають негативне ставлення мовця, його іронію або насмішку:

as easy as falling off a log

packed in like sardines

as dull as ditchwater

Той факт, що значна більшість компаративних одиниць слугує для іронічної, жартівливої або негативної характеристики якостей суб’єкта та вживається здебільшого в розмовному мовленні та в художній літературі, не складає специфічної особливості одиниць даної групи. В цьому відношенні фразеологічні одиниці порівняння демонструють схожість з багатьма іншими розрядами фразеологізмів.

Американський варіант компаративної фразеології відзначається, згідно з нашими спостереженнями, більшою прямотою та грубістю щодо предмета порівняння, аніж британський варіант, де відбувається пом’якшення, евфемізація, тенденція до заміни конкретного поняття більш загальним чи абстрактним. Порівн.:

as common as muck (American)

as common as dirt (British)

або

as soft as a feather (British)

as soft as a baby’s bottom (American)

Як бачимо, натуралістичність, деколи навіть вульгарність предмета порівняння у фразеологізмі, є характерною рисою компаративних фразеологічних одиниць американського варіанту англійської мови.

Проф. О.І. Чередниченко у своїй праці «Про мову і переклад» (2007) відзначає національно-культурне забарвлення багатьох фразеологічних одиниць різних територіальних варіантів однієї мови: там, де європеєць скаже «білий як сніг», африканець скаже «білий як кокосовий горіх», бо сніг йому не знайомий [30, c.198]. Отже, предмет порівняння має бути добре зрозумілим, звичним для мовця. Ми маємо відзначити специфіку американських фразеологічних одиниць у порівнянні з британськими. Хоча основа фразеологічного фонду перейшла до американських переселенців разом з мовою, носії-мешканці Нового Світу створили й власні порівняння, наповнюючи їх новими образами:

as sly as a fox (British) – as smart as a possum (American).

А possum – це розмовний варіант назви американської тварини –опосума (оpossum), який відомий своєю звичкою прикидатися мертвим у випадку небезпеки. Тому в американському варіанті компаративної фразеології він виступає символом хитрощів, поряд з лисом.

Або вже знайомі нам одиниці, які теж носять підкреслено американський колоріт:

to feel like a million dollars

to look like a million dollars

as busy as Grand Central Station

Щодо перекладу фразеологічних одиниць, загальноприйнятою у вітчизняному перекладознавстві стала класифікація перекладацьких співвідношень, запропонована В.Н. Комісаровим в його відомій роботі «Теорія перекладу (лінгвістичні аспекти)» [3:153-155]. Нагадаємо основні її положення. Перший тип перекладу фразеологізму - за допомогою аналогічної фразеологічної одиниці в мові перекладу – можливий лише тоді, коли і пряме, і переносне значення фразеологічних одиниць обох мов співпадають. Найчастіше це стосується фразеологізмів з античних або біблійних джерел, так званих «інтернаціональних» фразеологізмів, які не мають виразної національно-культурною маркованості та наявні в багатьох мовах.

У другому типі переклад здійснюється за допомогою фразеологічної одиниці з однаковим переносним смислом, але іншим образним наповненням. Перший та другий тип перекладу можуть також бути визначеними як «повно-еквівалентний» та «частково-еквівалентний» переклад [11:39].

За умов відсутності фразеологічної одиниці з еквівалентним переносним смислом перекладачеві доводиться вдаватися до калькування іншомовної образної одиниці.

В задачі нашого дослідження не входило спеціальне вивчення прийомів перекладу фразеологізмів в художній літературі – для цього було б необхідно провести докладний порівняльний аналіз текстів оригіналу та перекладу кожного джерела ілюстративного матеріалу, що може бути зроблено лише в рамках окремого дослідження. Проте, працюючи над темою, ми часто зверталися до загальномовних та спеціалізованих словників та зіткнулися з наступною проблемою: навіть у спеціалізованих фразеологічних словниках переклад робиться часто описовий, не застосовується відповідна фразеологічна одиниця іншої мови у тих випадках, коли вона існує. Так, на зворот «чорний як сажа, як воронове крило» знаходимо відповідник “sooty”, хоча в англійській мові існують відповідні фразеологічні одиниці «as black as coal, as black as a crow», семантика порівняльних членів цих одиниць не дуже відрізняється в англійській та українській мовах. Таким же чином перекладається у словниках звороти «as crazy as a loon» - божевільний, «as good as gold» - справжній і т.ін.

Висновки

В другому розділі нашої роботи представлено комплексне дослідження структури та семантики фразеологічних одиниць порівняння.

Досліджуючи структуру компаративних фразеологічних одиниць, ми дійшли висновку, що більшість фразем з підрядним зв’язком компонентів належить до непредикативних словосполучень.

Виділено також наступні структурні групи фразеологічних одиниць порівняння:

-           компаративні фразеологізми з підрядно-сурядною структурою;

-           частково-предикативні компаративні фразеологізми;

-           усічені фразеологічні одиниці порівняння.

У морфологічному плані особливості компаративних фразеологізмів зводяться до нормативних змін цих одиниць в числі, оформлення їхнього залежного члена, вираженого іменником, відповідним артиклем, уживанню дієслів, що містяться в них, в різних формах часу та способу і т.п. Результати дослідження дають нам досить підстав стверджувати, що хоча фразеологічні одиниці порівняння й утворені за продуктивними синтаксичними моделями та відношення між їхніми членами є типовими для кожної окремо взятої моделі, морфологічна оформленість порівняльних компонентів у них не має стійких форм. Цей висновок підтверджується численними прикладами з літератури, які свідчать про те, що при будь-якому морфологічному оформленні порівняльного члена у компаративній фразеологічній одиниці, навіть якщо воно суперечить сучасним граматичним нормам мови, ця одиниця не розпадається та не втрачає свого фразеологічного характеру.

Відповідно до структурних особливостей компаративних фразеологізмів, була розроблена їхня детальна класифікація, на базі якої проведено дослідження семантики більше ніж 400 фразеологічних одиниць порівняння. Виявилося, що в ад’єктивних фразеологізмах головний член рідко має нейтральне значення, найчастіше його конотація буває негативною. Навпаки, головний член дієслівних фразеологічних одиниць порівняння найчастіше не має конотації, проте може набувати її в контексті.

Семантика порівняльних членів компаративних фразеологізмів відзначається багатоманітністю, містячи зоонімні, антропонімні, топонімні та інші компоненті, при чому питома вага зоонімів складає майже 70% від загальної вибірки. Відзначені окремі компоненти на позначення явищ природи, предметів культури та побуту, релігійних понять. Досліджена також семантика компонентів з національно-культурною маркованістю на матеріалі одиниць американського та британського варіантів англійської мови. Висвітлюються питання синонімії, антонімії, полісемії фразеологічних одиниць порівняння.

Щодо аспекту перекладу фразеологічних одиниць англійської мови на українську, відзначено, що, попри досить велику кількість відповідних лексикографічних джерел, ми досі маємо недостатню базу перекладацьких відповідників компаративної фразеології української та англійської мов, що ускладнює роботу викладачів іноземної мови та перекладачів. Перспективним видається подальше складання словників-довідників та навчальних посібників з фразеології з урахуванням викладених вище зауважень.

Численні приклади фразеологічних одиниць порівняння з художньої літератури вказують також на частотність їхнього вживання, звідки витікає необхідність дослідити їхні функції в художньому тексті, що й буде зроблено у наступному розділі нашого дослідження.

РОЗДІЛ ІІІ СТИЛІСТИЧНА ФУНКЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ПОРІВНЯННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Як відомо, найбільших висот кожна мовна конструкція, в тому числі фразеологічна одиниця, сягає насамперед в художньому тексті. Саме в цьому функціональному стилі, порівняно з науковим, діловим, розмовним, публіцистичним, проявляються усі потенційні можливості фразеологізму, уся багатоманітність його значень, уся сума прагматичних ефектів. Художній стиль поєднує в собі риси усіх інших функціональних стилів: так, у прямій мові персонажу ми можемо зустріти розмовні вирази різних регістрів, в описовому контексті – канцеляризми або термінологію в залежності від описуваного середовища та ефекту, який автор хоче справити на читача; в коментарі автора – публіцистичні, дискусійні прийоми, тощо. Всі перелічені вище риси інших функціональних стилів поєднані в художньому не механічно, а органічно й цілісно, відповідно до загальної художньої ідеї твору та за допомогою різних текстоутворюючих стратегій, таких як когезія, когерентність, зв’язність.

Так, когерентність жартівливої поезії, наприклад, часто засновується на прийомі повтору, який посилює гумористичну або сатиричну спрямованість всього твору в цілому. Наступний вірш майже весь побудований на фразеологічних одиницях порівняння:

Well, he eats like a pig

Well, he eats like a pig

He can’t get enough

he works like a dog

he looks really tough

he smokes like a chimney

four packs a day.

He sleeps like a log,

What more can I say?

He drinks like a fish,

scotch on the rocks.

When he gets really mad,

he hardly talks.

He cries like a baby,

When he’s feeling sad.

He’s the dearest friend

I’ve ever had [23, с. 211].

Проте звичайна частотність компаративних фразеологічних одиниць, звісно, значно менша. Вона залежить від належності письменника до певного літературного напряму, від епохи написання твору, але найбільше відповідає конкретній художній задачі тексту, і, зрештою, характеризує ідіостиль письменника.

Для дослідження стилістичної функції фразеологічних одиниць порівняння в художньому тексті нами були обрані вісім класичних художніх творів англомовних письменників різних періодів – від кінця ХVIII до початку ХХ ст. Загальний обсяг досліджуваного тексту становить 1883 сторінок. Два з проаналізованих творів належать американському письменнику Джеку Лондону, решта (шість творів) – британським письменникам: Джейн Остін, Льюїсу Керролу, Редьярду Кіплінгу, Оскару Уайльду та Джону Голсуорсі. Попри всі літературно-художні відмінності, утворену групу творів можна умовно розділити на дві підгрупи для кращого дослідження стилістичної функції фразеологічних одиниць порівняння. До першої належать літературні казки Л.Керрола, Р.Кіплінга та О.Уайльда та роман з фантастичним елементом «Портрет Доріана Грея» О.Уайльда – цю групу можна умовно назвати «тексти казково-фантастичного плану». Твори цієї групи об’єднує наявність казкового сюжету (тварини, що розмовляють та поводяться як люди, казкові перетворення, тощо) або елементів фантастики (чарівний портрет, який живе, старіє, змінюється, увібравши у себе риси свого власника, який залишається протягом багатьох років незмінним).

До другої підгрупи належать цілком реалістичні романи Дж. Голсуорсі та Дж. Остін, які зображують життя певного прошарку суспільства в конкретну епоху, змальовуючи звичаї та побут із властивою реалізму точністю деталей. Їхній сюжет підкреслено ймовірний, не маючий жодних натяків на будь-які дива, казковість, фантастичність тощо, на відміну від творів першої підгрупи. Умовно ми назвемо цю підгрупу «тексти реалістичного напрямку» або «реалістична проза». До реалістичної прози належать також дві повісті про тварин Джека Лондона. На відміну від казок, тварини в цих повістях не мають казкових властивостей: комунікація між ними та людьми проходить на невербальному рівні, властивому тваринам в реальній природі, а їхні трансформації також мають цілком природній характер (соціалізація або здичавіння), на відміну від казкових чарівних перетворень.

Реалістичні та казково-фантастичні твори мають різну сутність та часом протилежну спрямованість, що має знаходити вираження у відповідних лінгво-стилістичних засобах, в тому числі фразеологічних одиницях порівняння, що знаходяться в центрі уваги нашого дослідження.

Спробуємо дослідити ці особливості насамперед на прикладі казки Льюїса Керролла (1832-1898) “Alice in the Wonderland”. Справжнім ім’ям письменника було Чарлз Лютвідж Додгсон – саме так він підписував свої математичні труди; творчий псевдонім Льюїс Керролл він обрав лише в 1856 році.

Сучасниками Керролла книжки про Алісу були сприйняті як суто дитяча література, може трохи кумедна та незвична, але не більше того. Згодом думка про творчість Керролла змінюється. «Кумедні нісенітниці» Керролла довгий час не піддаються зусиллям перекладачів, і труднощі носять не лише лінгвістичний характер. На думку британського філософа Бертрана Рассела, «Аліса в країні див» торкається багатьох тонких логічних та філософських проблем. Ця книга також високо оцінюється представниками таких сучасних наук, як семантика, семіотика, логіка.

Надзвичайно вагомим є вплив казки Керролла на подальший розвиток англійської мови та літератури. Пародії на популярні тоді літературні твори та кліше, алюзії, парадокси, типові тропи та фігури, переосмислені Керроллом по-новому, численні лексико-граматичні інновації, оказіональні слова збагатили як загальний лексичний фонд англійської мови, а також зробили свій внесок в літературну традицію, удосконалюючи роботу митців над словом, мовну гру, каламбури тощо.

В плані компаративної фразеології внесок Керролла також не може бути переоціненим. Він є автором кількох фразеологічних одиниць порівняння. Так, в його казці ми зустрічаємо Божевільного Капелюшника та Березневого Зайця, що п’ють чай за нескінченно довгим столом, пересуваючись з місця на місце, щоб не мити посуд та ведуть між собою дивну, повну парадоксів та каламбурів розмову (див. розділ 7. A Mad Tea-Party):

The Hatter shook his head mournfully. “Not I!” he replied. “We quarelled last March – just before he went mad, you know – ‘(pointing with his tea-spoon at the March Hare),’ – it was at the great concert given by the Queen of Hearts [2, c.85].

 `In THAT direction,' the Cat said, waving its right paw round, `lives a Hatter: and in THAT direction,' waving the other paw, `lives a March Hare. Visit either you like: they're both mad.' [2, c.76].

Ці персонажі стали настільки популярними, що, за ствердженням американського лексикографа Річарда Спієрса [25], саме вони дали компаративні фразеологізми літературного походження: as mad as a hatter та as mad as a March Hare, які вже згадувались нами в другому розділі нашого дослідження. Проте етимологія цих фразеологічних одиниць може бути й інакшою: можливо, що Керролл використав уже існуючі фразеологізми, надавши їм казкову персоніфікацію. Так, наприклад, у другому розділі казки про Алісу з’являється персонаж Додо, який нагадує нам про відомий фразеологічний вираз as dead as a dodo (мертвий, без ознак життя; або – той, що вийшов з ужитку). Ніде у казці немає прямих вказівок на цей вираз, але цікаво відзначити, що Додо-персонаж розмовляє застарілими, нікому не зрозумілими словами, що можна вважати своєрідним натяком, алюзією на вищевказаний компаративний фразеологізм:

 `In that case,' said the Dodo solemnly, rising to its feet, `I move that the meeting adjourn, for the immediate adoption of more energetic remedies--'

 `Speak English!' said the Eaglet. `I don't know the meaning of half those long words, and, what's more, I don't believe you do either!' [2, c.33].

Наявні лексикографічні джерела не вказують на літературне походження фразеологічної одиниці as dead as a dodo від казки Л.Керролла. Отже, такий приклад дає нам підстави вважати, що й фразеологічні одиниці порівняння as mad as a hatter та as mad as a March hare не утворені Керроллом власне у казці, як вважає американський дослідник, а використані для прийому переосмислення та персоніфікації.

Проте існує один персонаж казки Керролла, який безсумнівно став основою для порівняння в компаративному фразеологізмі. Мова йде про одного з найвідоміших та найулюбленіших героїв казки – Чеширського кота, що фігурує на протязі майже всієї книги, з’являючись вперше в шостому розділі:

The only things in the kitchen that did not sneeze, were the cook, and a large cat which was sitting on the hearth and grinning from ear to ear.

`Please would you tell me,' said Alice, a little timidly, for she was not quite sure whether it was good manners for her to speak first, `why your cat grins like that?'

`It's a Cheshire cat,' said the Duchess, `and that's why. [2, c.69-70].

Образ дивовижного кота з широкою усмішкою стає основою для фразеологічної одиниці порівняння to grin as a Cheshire cat (широко посміхатися). Цей дивний персонаж, нібито не відіграючи особливо активної ролі, але супроводжуючи майже усі події, поводиться у божевільному світі парадоксів Керролла цілком спокійно, з самоповагою та іронією до всієї нісенітниці, що там відбувається:

`It's a friend of mine--a Cheshire Cat,' said Alice: `allow me to introduce it.'

`I don't like the look of it at all,' said the King:`however, it may kiss my hand if it likes.'

`I'd rather not,' the Cat remarked [2, c.101].

Відмовляючись поцілувати руку короля, Чеширський Кіт провокує черговий парадоксальний диспут – чи можна відрубати голову тій істоті, що не має тіла, а лише голову? Прислухаючись до їхніх лихих дурниць, Кіт лише іронічно посміхається: він у цілковитій безпеці, адже він може просто зникнути, розтанувши у повітрі у будь-який час, що він і робить, коли слухати нісенітницю йому набридає. Ми можемо припустити, що за маскою цього загадкового персонажу ховається сам автор з його спокійною тонкою іронією та уважним поглядом на навколишній світ:

 When she got back to the Cheshire Cat, she was surprised to find quite a large crowd collected round it: there was a dispute going on between the executioner, the King, and the Queen, who were all talking at once, while all the rest were quite silent, and looked very uncomfortable.

 The executioner's argument was, that you couldn't cut off a head unless there was a body to cut it off from: that he had never had to do such a thing before, and he wasn't going to begin at HIS time of life.

 The King's argument was, that anything that had a head could be beheaded, and that you weren't to talk nonsense.

 The Queen's argument was, that if something wasn't done about it in less than no time she'd have everybody executed, all round. (It was this last remark that had made the whole party look so grave and anxious.)

 Alice could think of nothing else to say but `It belongs to the Duchess: you'd better ask HER about it.'

 `She's in prison,' the Queen said to the executioner: `fetch her here.' And the executioner went off like an arrow.

 The Cat's head began fading away the moment he was gone, and, by the time he had come back with the Duchess, it had entirely disappeared; so the King and the executioner ran wildly up and down looking for it, while the rest of the party went back to the game [2, c.102-104].

В останньому фрагменті тексту ми зустрічаємо фразеологічну одиницю порівняння to go off like an arrow, що означає – дуже швидко. Синонімічні компаративні фразеологічні одиниці ми зустрічаємо у першому розділі, коли Аліса поспішає за незвичайним кроликом:

There was not a moment to be lost: away went Alice like the wind, and was just in time to hear it say, as it turned a corner, 'Oh my ears and whiskers, how late it's getting!'[2, c.15].

а також у четвертому на позначення динамізму, швидкості та несподіваності рухів та подій:

Last came a little feeble, squeaking voice, (`That's Bill,' thought Alice,) `Well, I hardly know--No more, thank ye; I'm better now--but I'm a deal too flustered to tell you--all I know is, something comes at me like a Jack-in-the-box, and up I goes like a sky-rocket!'[2, c.48].

Зустрічаємо також цілком традиційні фразеологічні одиниці порівняння у їхньому загальноприйнятому значенні:

When the sands are all dry, he is gay as a lark [2, c.124].

 The Queen turned crimson with fury, and, after glaring at her for a moment like a wild beast, screamed `Off with her head! Off--' [2, c.95].

Проте більшість усталених фразеологічних виразів переосмислюється та обграється за допомогою іронічного каламбуру. Розглянемо, наприклад, конфліктний діалог Аліси та Герцогині у дев’ятому розділі:

`I've a right to think,' said Alice sharply, for she was beginning to feel a little worried.

 `Just about as much right,' said the Duchess, `as pigs have to fly; and the m--' [2, c.108-109].

Обграється також загальновідомий фразеологічний вираз as sure as eggs is eggs (напевно, без сумніву) , Керролл вкладає у вуста свого героя Білого Кролика слово ferrets замість eggs, отримуючи таким чином новий комічний вираз-прояв мовної гри на основі усталеного:

She'll get me executed, as sure as ferrets are ferrets! [2, c.40].

Керролл вплинув також на своїх послідовників у казковому жанрі: так, його парадокси продовжує в своїх казках Оскар Уайльд, а Редьярд Кіплінг - мовну гру, засновану на перестановці понять, яку не Керролл винайшов, але саме він зробив її популярною.

Цей вплив стає очевидним, якщо порівняти парадоксальний діалог Аліси та Чеширського Кота з казки Керролла, та полілог Їжака, Черепахи та маленького Ягуара з казки Кіплінга «Як з’явилися броненосці» («The Beginning of the Armadilloes»). Розпочнемо з парадоксу Л. Керролла, де Аліса питає дорогу:

`Would you tell me, please, which way I ought to go from here?'

`That depends a good deal on where you want to get to,' said the Cat.

`I don't much care where--' said Alice.

`Then it doesn't matter which way you go,' said the Cat.

`--so long as I get SOMEWHERE,' Alice added as an explanation.

`Oh, you're sure to do that,' said the Cat, `if you only walk long enough.' [2, c.75-76].

Так за допомогою парадоксу Кіт заплутує Алісу, а Їжак з Черепахою – маленького Ягуара. Проте, якщо Кіт просто займається філософуванням, то Їжак та Черепаха роблять це навмисно, збиваючи Ягуара з пантелику, щоб він геть забув мамині вказівки:

“My son, when you find a Hedgehog you must drop him into the water and then he will uncoil, and when you catch a Tortoise you must scoop him out of his shell with your paw” [4, c.102-103].

Розмова Ягуара з Їжаком та Черепахою цілком побудована на стилістичному ефекті конверсії. Слова shell, water, paw використані мамою Ягуара як іменники, перетворюються на дієслова: shell him out of the water, paw a Hedgehog, water a Hedgehod, etc., а дієслова to scoop, to drop стають іменниками: instead of pawing me into drops, drop (your meat) with a scoop. Недивно, що всі ці блискучі лексичні експромти цілком збивають з пантелику бідолашного Ягуара.

Аналіз казок “How the Whale got his Throat”, “How the Camel got his Hump:, “The Elephant’s Child”, “How the First Letter was Written” показав, що авторська казка Кіплінга має деякі характерні риси міфу, зокрема вона близька до так званого «етіологічного міфу» - тобто міфу, в якому пояснюється походження чогось існуючого.

Ритуально-міфологічні асоціації подаються Кіплінгом дуже часто з гумором.

Розглянемо приклад з казки “The Elephant’s Child”, де змій, що символізує мудрість, і виступає в даній казці як дорослий по відношенню до дитини-слоненяти, розмовляє дуже складно, використовуючи незрозумілі для маленького читача слова та вирази. Для його мовлення характерно використання літературно-книжних слів и архаїзмів, а також фігуральних зворотів: Rash and inexperienced traveller, we will now seriously devote ourselves to a little high tension, because if we do not, it is my impression that yonder self-propelling man-of-war with the armour-plated upper deck will permanently vitiate your future career. My young friend, if you do not now, immediately and instantly, pull as hard as you can, it is my opinion that your acquaintance in the large-pattern leather ulster will jerk you into yonder limpid stream before you can say Jack Robinson. Несподіване закінчення – before you can say Jack Robinson (порівн. укр.: «ти й «мама» не встигнеш сказати) – посилює комічний ефект слів Пітона, що несподівано переходить від високого стилістичного тону до розмовно-фамільярного. Він має на увазі лише те, що, якщо слоненя не звільниться з пащі крокодила, його буде з’їдено. Фразеологія різних типів у казках Р.Кіплінга взагалі досить широко представлена. Більшість фразеологізмів включаються не в традиційному, а в видозміненому вигляді, стаючи авторськими неологізмами. Ці «відфразеологічні сполучення» створюються різними шляхами. Так, у казці “How the Rhinoceros got his Skin” вжито сполучення with few manners [4, c.230], утворене шляхом підстановки компонента few до фразеологічного сполучення with no manners. Кожна казка розпочинається особливим зачином, при чому Кіплінг майже ніколи не повторюється: in the High and Far-Off Times [4, c.74] (контамінація двох фразеологічних виразів - it’s high time «давно час робити щось» та in ancient times- «в стародавні часи»), in the beginning of years [4, c.40], in the days when everybody started fair [4, c.58], once upon a most early time [4, c.120], тощо.

Проте слід відзначити, що компаративні фразеологічні одиниці є нечисленними серед інших типів фразеології казок Кіплінга: знайдено лише 7 одиниць на 254 сторінки тексту. Серед них є одна непоширена фразеологічна одиниця:

'It's as plain as the nose on this Stranger-man's face,' she said [4, c.130].

Але більшість поширюються і переосмислюються автором для кращої передачі його художніх замислів, насамперед колориту оповіді. Це досягається або за допомогою зміни ступеню порівняння (інтенсифікація, як у першому прикладі) або за рахунок заміни традиційного порівняльного компоненту новим:

Her brows are bound with bracken-fronds,

And golden elf-locks fly above;

Her eyes are bright as diamonds

And bluer than the skies above [4, c.157].

He did this, Best Beloved, to show that his heart was as white as the birch-bark and that he meant no harm; but Taffy didn't quite understand [4, c.124].

Втім, кількісний аналіз показав, що фразеологічні одиниці порівняння не були улюбленим художнім прийомом Р. Кіплінга, на відміну від наступного автора казок, які ми обрали для свого аналізу – Оскара Уайльда (1854-1900).

Оскар Уайльд випустив дві збірки казок: «Щасливий принц» і «Гранатовий будинок», в яких він своєрідно виразив складні філософські думки.

До казок, об’єднаних у збірку “Щасливий принц ті інші казки” (1888) належать такі казки, як: “ Щасливий принц”, “Соловей та троянді”, “Егоїстичний велетень”, “Відданий друг” та “Дивовижна ракета”.

Казки “Юний король”, “День народження інфанти”, “Рибар та його душа” и “Дитина-зірка” об’єднані під загальною назвою “ Гранатовий будинок“ (1891).

Казки Уайльда розкривають перед читачами двері в захоплюючий, незвичайний світ, де червоні ібіси ловлять золотих рибок, а весільні бенкети увінчує Танок троянди. Де чудові перетворення природні настільки, що їх просто не помічають. Де герої не мають своєкорисливих міркувань, і у них завжди слово не розходиться з ділом. Хоча б на мить читач цих казок забував своє буденне, сіре існування і переносився у зовсім інший світ. Тут істиною проголошується виключення, а не правило, мистецтво, а не реальність, фантазія, а не факт. Творче, артистичне начало проголошується найвищою цінністю.

Казки Уайльда (як і вся його проза) насичені парадоксами. Їх не можна вважати простою грою слів - в основі багатьох з них лежить скептичне ставлення письменника загальноприйнятих етичних та естетичних норм тогочасного суспільства. Задача парадоксів Уайльда полягає в тому, що, називаючи речі своїми іменами, викрити це лицемірство .

Ярким прикладом цього може бути казка «Дивовижна ракета». І безмежна гордість, і пихатість, і зневага до оточуючих «дивовижної ракети» і її самозакоханість контрастують з повною відсутністю в ній будь-якої справжньої цінності. Справжній комізм цієї казки виникає якраз через невідповідність сутності та видимості явища, яка досягає свого апогею в заключному епізоді (“I knew I should create a great sensation,” gasped the Rocket, and he went out [6, c.83]).

Своєрідність стилістики казок Уайльда полягає в специфічному доборі лексичних засобів, тропів та фігур. Одним з найулюбленіших прийомів Уайльда є художнє порівняння, як традиційне, в тому числі фразеологізми, так і індивідуально-авторське. Звідси стає зрозумілою й надзвичайно висока кількість фразеологічних одиниць порівняння в його казках – 120 компаративних фразеологізмів на 211 сторінок тексту, це найвищий покажчик у нашій вибірці. Уайльд також звертає увагу на інтонаційне побудування речення. Кожна фраза побудована досить просто і є одним з класичних зразків англійської прози. В той же час дає себе знати вплив декадентської манірності, який примушує письменника досить часто відмовлятися від лаконічності задля включенню в текст екзотичних елементів. Особливо помітним прагнення до декоративності стає в другій збірці казок (“Гранатовий будинок”), в якому питома вага екзотичних описів різко зростає. Казки повні описів коштовностей, квітів, одягу, меблів, фруктів, драпірувань тощо.

Pale poppies were broidered on the silk coverlet of the bed, as though they had fallen from the tired hands of sleep, and tall reeds of fluted ivory bare up the velvet canopy, from which great tufts of ostrich plumes sprang, like white foam, to the pallid silver of the fretted ceiling. [6, 93-94].

And lo! through the painted windows came the sunlight streaming upon him, and the sun-beams wove round him a tissued robe that was fairer than the robe that had been fashioned for his pleasure. The dead staff blossomed, and bare lilies that were whiter than pearls. The dry thorn blossomed, and bare roses that were redder than rubies. Whiter than fine pearls were the lilies, and their stems were of bright silver. Redder than male rubies were the roses, and their leaves were of beaten gold [6, c.106].

З не меншим ентузіазмом Уайльд описує й людський одяг. Він може ще нічого не сказати про зовнішність людини, а вже в перших рядках описового контексту детально, ніби в модному журналі, зобразити її одяг. Описуючи зовнішність людини, Уайльд найчастіше використовує такі компаратори, як назви квітів або їхніх частин, коштовного каміння:

So the Star-Child was brought up with the children of the Woodcutter, and sat at the same board with them, and was their playmate. And every year he became more beautiful to look at, so that all those who dwelt in the village were filled with wonder, for, while they were swarthy and black-haired, he was white and delicate as sawn ivory, and his curls were like the rings of the daffodil. His lips, also, were like the petals of a red flower, and his eyes were like violets by a river of pure water, and his body like the narcissus of a field where the mower comes not [6, c.183]

Часто для створення екзотичного колориту він вдається до вживання екзотизмів, найчастіше східного походження:

Then the diver came up for the last time, and the pearl that he brought with him was fairer than all the pearls of Ormuz, for it was shaped like the full moon, and whiter than the morning star [6, c.98].

‘Inside it is even as a bazaar [6, c.104].

В останньому прикладі цей ефект досягається завдяки синонімічній заміні – замість звичайної лексеми англійського походження marketplace вживається запозичення з арабської мови – bazaar.

Навіть звичайні каченята уподібнюються заморським канарейкам:

He had bright beady eyes and stiff grey whiskers and his tail was like a long bit of black india-rubber. The little ducks were swimming about in the pond, looking just like a lot of yellow canaries, and their mother, who was pure white with real red legs, was trying to teach them how to stand on their heads in the water [6, c.53]

Досить нехарактерні для казок Уайльда фразеологічні одиниці порівняння з зоонімним компонентом; значно частіше він використовує фітоніми: порівняння з квітами, або їхніми частинами – листям, пелюстками тощо. Для інтенсифікації в казці “The Nightingale and the Rose” вжито низку традиційних порівнянь у нейтральному та порівняльному ступінях:

"My roses are white," it answered; "as white as the foam of the sea, and whiter than the snow upon the mountain. [6, c.41]

"My roses are yellow," it answered; "as yellow as the hair of the mermaiden who sits upon an amber throne, and yellower than the daffodil that blooms in the meadow before the mower comes with his scythe. [6, c.41]

"My roses are red," it answered, "as red as the feet of the dove, and redder than the great fans of coral that wave and wave in the ocean-cavern. [6, c.42]

Порівняльний зворот повторюються тричі – слід звернути увагу, що це улюблене число повторень ситуацій або висловів у казках, як авторських, так і традиційних.

Уайльду нерідко закидали те, що охоче описуючи та милуючись тим, що створила людина задля прикраси людей, цей кімнатний, салонний письменник зовсім відмовляється описувати природу. Він захоплюється штучною красою, але відвертає очі від природної. Це цілком логічно слідує з його тези про те, що мистецтво вище за природу та життя. Практично неможливо знайти на сторінках його казок жодного пейзажу, відчути подув свіжого вітерцю – скрізь шикарні палаци, заморські гобелени та холодний мармур. Виключення робиться тільки для казки «День народження Інфанти» (опис лісу та його мешканців протиставлений холодній штучній красі палацу):

Why, even the nightingale herself, who sang so sweetly in the orange groves at night that sometimes the Moon leaned down to listen, was not much to look at after all; and, besides, he had been kind to them, and during that terribly bitter winter, when there were no berries on the trees, and the ground was as hard as iron, and the wolves had come down to the very gates of the city to look for food, he had never once forgotten them, but had always given them crumbs out of his little hunch of black bread, and divided with them whatever poor breakfast he had [6, c.126].

Казки є найбільш популярним з усього, написаного Оскаром Уайльдом, и кращі з них, безсумнівно, виходять за межі літератури декадансу и декадентської естетики. Вони сповнені гіркої іронії, адже майже в кожній казці О.Уайльд розвінчує людську корисливість, жадібність, егоїзм, протиставляючи їм щирі почуття, які так рідко можна зустріти в людському суспільстві:

“It’s quite clear that they love each other,” said the little Page, “as clear as crystal!” and the King doubled his salary a second time. [6, c.69].

Від казок, з їх чітко вираженими соціальними мотивами, Оскар Уайльд переходить до найбільш типового твору декадентської літератури - до «Портрету Доріана Грея» (1891 рік). В творчому спадку О.Уайльда – це його єдиний крупний твір художньої прози. Сам автор не дав йому жанрового визначення. Його прийнято називати романом, однак його можна назвати й повістю, і навіть «драмою в прозі». «Портрет Доріана Грея» позбавлений чіткої жанрової визначеності, тому й виникають уточнюючі характеристики: роман-алегорія, роман-символ, роман-міф. Кожному з цих визначень в тексті роману можна в той чи іншій мірі відшукати обґрунтування, в меншій мірі для алегорії: алегорія – це пряме іносказання, його смисл однозначний, а «Портрет Доріана Грея», його символіка викликають різні тлумачення. У передмові автор захищає принцип «мистецтва заради мистецтва» і стверджує, ніби моральних чи аморальних книжок немає, є лише погано або добре написані книжки.

Сюжет роману заснований на традиційному мотиві угоди з дияволом и участі магічного предмету (в даному випадку – портрету) в роковій долі героя.

Егоїзм та жадоба насолоди поступово руйнують душу героя, приводячи його до загибелі. Вишуканість деталей, парадоксальність сюжетних ситуацій і мови персонажів, елементи фантастики, блискучі афоризми роблять книгу цікавою та захопливою. Саме завдяки своїм цинічним парадоксам лорд Генрі Уоттон, апологет гедонізму – культу егоїзму та насолод – інтригує та збентежує молодого Доріана, непомітно позбавляючи його стійких традиційних норм та уявлень, і далі в привабливій формі передає йому свої руйнівні ідеї. Парадокси лорда Генрі відіграють роль своєрідного навіювання. В побудові парадоксів часом беруть участь художні порівняння:

"Pray don't, Lady Ruxton," said Lord Henry. "Moderation is a fatal thing.

Enough is as bad as a meal. More than enough is as good as a feast." [7, c.215].

В результаті такої «виховної роботи» лорда Генрі Доріан позбавляється того, що в свій час зачарувало в ньому митця Бейзіла Хелуорда: гармонії прекрасної душі та прекрасного тіла. Він стає жорстоким, себелюбним, розбещеним та коїть багато лиха.

Порівняно з «Казками» О.Уайльда, частотність фразеологічних одиниць порівняння у «Портреті Доріана Грея» різко знижується (від 0,568 до 0,031, див.табл.2 с.71), що пояснюється жанровими особливостями тексту – ті прийоми, що підходять до казки, вочевидь, письменник не вважає за належне використовувати у великому прозаїчному творі, до того ж майже реалістичному (в романі є тільки елементи фантастики, на відміну від казок).

Don't forget that you will have only one child now to look after, and believe me that if this man wrongs my sister, I will find out who he is, track him down, and kill him like a dog [7, c.96].

You had better confess your sin, for as sure as I am James Vane, you are going to die [7, c.226].

He has lots of money and he’s as bad as bad [7, c.228].

Слід зазначити, що більшість фразеологічних одиниць порівняння зустрічаються в прямій мові персонажів простого походження (так, у першому з наведених вище прикладів це слова матері акторки Сибіл Вейн, в другому – його брата, в третьому – вуличної повії). Представники аристократії або богеми, змальовані в романі, майже не використовують компаративних фразеологізмів в своєму мовленні, яке взагалі можна охарактеризувати як штучне, не спонтанне, а заздалегідь підготоване, щоб створити більший ефект на слухача. Переходячи від казково-фантастичного жанру до аналізу реалістичної прози, вважаємо за належне трохи детальніше зупинитися на специфічних рисах творчості Джейн Остін та її роману «Гордість та упередження», оскільки довгий час в нашій країні ім’я цієї видатної британської письменниці було майже невідомо широкому загалу в нашій країні, і лише в останній час, завдяки кільком вдалим екранізаціям роману, пересічні читачі та фахівці з мови та літератури відкрили для себе блискучість її творів.

Світ романів Джейн Остін – це світ звичайних чоловіків та жінок: молоденьких провінційних дівчат, що мріють про вигідний шлюб; не дуже розумних та вихованих матусь; зарозумілих та пихатих багачок; більш-менш успішних сусідів. Хоча цей світ позбавлений таємничості, що так полюбляли сучасники письменниці (в її часи найпопулярнішими були готичні романи), в ньому теж є багато цікавого. Джейн Остін дивиться на цей світ і на своїх героїв іронічно. Вона не нав’язує читачам своїх оцінок, але її позицію завжди можна відчути.

В центрі уваги письменниці стоїть опис звичаїв середнього класу у провінційному суспільстві Великої Британії кінця ХVIII cт. Важливу роль у них відіграють матеріальні відносини. Не тільки негативні персонажі, але й ті, кому автор симпатизує, постійно ведуть розмови про гроші, вигідні шлюби, заповіти, спадки тощо. Перша характеристика майже кожної людини - сума річного доходу. Остін звертає увагу і на таку «хворобу» англійського суспільства як снобізм. Авторський коментар в романах Остін практично відсутній, роман майже цілком побудований на діалогах персонажів, в яких і розкривається поведінка героїв, їхня психологія, моральні страждання тощо.

Під впливом життєвих уроків Елізабет Беннет, героїня роману Джейн Остін «Гордість та упередження» поступово починає відрізняти почуття від чуттєвості, розпізнавати романтичну екзальтацію в собі та навколишніх, розуміти, що вона не тільки не є гарантією високих моральних якостей людини, а, навпаки, за нею нерідко ховається фальш. Пройшовши крізь життєві випробування, героїня вчиться не сприймати видимість за сутність, а літературу за життя.

Найвідоміший роман Джейн Остін "Гордість та упередження" – про небезпеку самообману, яким довго страждають гордий інтелектуал Дарсі и чарівна Елізабет Беннет. Лише опанувавши складне мистецтво взаєморозуміння, вільного від будь-яких пристрасних передсудів, вони можуть побудувати своє майбутнє щастя.

Дуже уважно вивчає Остін і такий недолік, як байдужість, демонструючи, якою небезпечною з моральної точки зору може стати відсторонена позиція в житті. Зокрема та, що обрав для себе містер Беннет. Одружившись із не дуже розумною, духовно не розвиненою жінкою, він, замість того щоб намагатися виховати її, вирішив просто відгородитися - від місіс Беннет, від її безглуздості, а водночас і від світу з його проблемами - стінами бібліотеки та книгами. Розчарувавшись у сімейній ідилії, він іронізує над усіма, зневажає усіх навколо, в тому числі, здається, і самого себе. З роками байдужість стає не тільки захисною оболонкою, але й другою натурою містера Беннета, чиє існування ще більш безглузде, ніж його дружини, яка хоч і не розумна, але не цинічна.

Дуже важливим є те, що письменниця завжди пояснює, що зробило її героїв такими, які вони є, - середовище, виховання, дурний вплив або несприятлива спадковість.

Головна героїня Елізабет Беннет, безумовно, є вищою, аніж її середовище, - вона не тільки безпосередня, кмітлива, весела, дотепна, але й вихована, розумна та наділена високими моральними принципами. Гордість її страждає: вона гостро відчуває нікчемність своєї матері і молодших сестер, а також безплідність парадоксальної іронії батька. Почуття це збільшується при знайомстві з Бінглі та Дарсі та їхнім оточенням. Для цього є багато причин - місіс Беннет відправляє Джейн в дощ верхи в помістя Бінглі, сестри Бінглі не приховують свого презирства до місіс Беннет, Дарсі відкрито нехтує Беннетами тощо. Все це Елізабет сприймає як приниження. Спроби захиститися іронічним сміхом не допомагають. Уражена гордість, поєднана з випадком - знайомство з Уікхемом - породжують помилку. Елізабет впевнена, що Дарсі не лише холодний та пихатий гордій, але й злодій. Таким чином, причиною упередження Елізабет проти Дарсі слугує більш за все її власна гордість. Помилка Елізабет є подвійною: вона не лише вважає Дарсі лицеміром и злодієм; Уікхем, справжній злодій и лицемір, здається їй неповинною жертвою. Такими є експозиція и зав’язка роману, що займають першу його половину.

Кульмінація роману - лист Дарсі, що викликав потік роздумів в душі Елізабет. З нього розпочинається повільне, болісне визволення від невірних думок та потрактувань. Цьому сприяє «випадок» - Уікхем зваблює молодшу сестру Елізабет; з’являються й інші неспростовні докази його вини. Елізабет усвідомлює всю міру власної гордості та упередження та, зрозумівши, підіймається над ними.

В дещо зміненому вигляді ця схема повторюється в линії Дарсі. Спочатку його основна риса також гордість, - не просто кастова гордість, але і гордість людини розумної, освіченої, сильної, що усвідомлює свою перевагу не тільки над нікчемним товариством, яке його оточує, але навіть і над друзями (Бінглі). Його гордість також, як і у Елізабет, веде його до упередження: він упереджений проти родини Беннет, тому що вони не рівня йому ані за соціальним статусом, ані за розумом, ані за освітою, ані за силою характеру; і навіть проти самої Елізабет, оскільки вона належить до цієї родини.

Натура глибока й пристрасна, він не може, проте, довго сперечатися з власним серцем. Він вирішає вчинити проти своїх переконань і, не приховуючи своїх думок, пропонує Елізабет стати його дружиною. Пристрасть, що заволоділа Дарсі попри усім його поглядам, така ж омана й помилка, як і його упередження проти родини Беннет и проти самої Елізабет. Недарма Елізабет сприймає освідчення Дарсі як тяжку образу. Потім для Дарсі починаються нелегкі дні (тим більше нелегкі, що це натура неабиякої сили), дні усвідомлення власних упереджень. В кінці роману він звільнюється від невірних принципів та свого упередження. Таким чином він знаходить справжнє кохання, а з ним і Елізабет.

Структура роману точна, гармонійна й закінчена. Дія зв’язана симетричним повторенням основного композиційного ходу (Елізабет і Дарсі - гордість; Елізабет і Дарсі - помилка; Елізабет і Дарсі - упередження; Елізабет і Дарсі – усвідомлення помилки; Елізабет і Дарсі – перемога істинних принципів и почуттів). Винесені до заголовку слова - «Гордість і упередження» - розкриваються не однолінійно (Дарсі - гордість, Елізабет - упередження); їх в однаковій мірі може бути віднесено як до герою, так і до героїні.

Джейн Остін - блискучий психолог і побутописець, глибоко тверезий та реалістичний митець. Її думка сягає прихованих причин людських вчинків, і вона, не вагаючись, вказує на них. Згадаємо появу Дарсі на балу, увагу до ньому усього товариства, викликану не стільки його зовнішністю, скільки новиною про десять тисяч фунтів його доходу на рік. Згадаємо загальну приязнь до Бінглі (Незерфілд Парк, будинок в Лондоні, гарний екіпаж, п’ять тисяч річного доходу), захоплення гарнізонними офіцерами, відразу, яку відчувала місіс Беннет до Дарсі, доки не зрозуміла, що він претендує на руку її дочки, її бурхливі емоції та різку зміну ставлення до Дарсі і багато іншого. З їдкою іронією Джейн Остін показує суспільство, думки і почуття якого повністю підкорені корисливим міркуванням.

Особливий смисл мають сатиричні образи леді Кетрін де Бург и містера Коллінза. Сучасники живо відреагували на сатиричну гостроту цих образів. Цікаво, що ім’я Коллінз стало в англійській мові загальною назвою, так же, як імена Домбі або Піквік. Як відомо з роману, містер Коллінз - це сама пихатість разом з недалеким розумом, помпезність, низькопоклонство, захоплення своїм станом у суспільстві. Існує навіть сталий вираз «Не sent me a Collins» (Он надіслав мне «коллінза»), де «сollins», за принципом метонімії, позначує лист того типу, які містер Коллінз був такий майстер писати.

«Змішані характери» стали основним принципом творчості Джейн Остін. Правда, на перший погляд може здатися, що Джейн Остін є послідовником теорії «гуморів», що була розроблена Беном Джонсоном. Елізабет в такому разі - втілене упередження, Дарсі - гордість, містер Коллінз - низькопоклонство, леді де Бург - пихатість, містер Беннет - іронія, Мері - педантизм, Лідія - кокетство тощо. Таке враження, втім, може з’явитися лише при самому першому, поверхневому читанні. Джейн Остін дійсно іноді використовує метод «гуморів», але дуже рідко та з істотними обмеженнями. Він використовується при створенні лише тих персонажів, які умовно можна було б назвати комічними (або сатиричними), - мати та молодші сестри Беннет, містер Коллінз, леді де Бург. Ці персонажі мають одну спільну властивість - вони знаходяться на периферії дії. Ані місіс Беннет, ані навіть леді де Бург, хоча її вчинки, а ще більше наміри, ведуть к немаловажних поворотів сюжету, не знаходяться в центрі оповіді. Ці другорядні персонажі є випуклими та яркими, однак, змальовуючи їх, Джейн Остін навмисне зберігає «двомірність». Ця «двомірність» викликана, очевидно, тим, що кожен з цих персонажів являє собою сатиру на певне явище. Там же, де сатири немає, змінюється і метод зображення. Подивимося уважніше на центральні фігури роману. Хіба Дарсі – це лише гордість, а Елізабет - лише упередження? Хіба містер Беннет – це лише втілення насмішки та заперечення? Ні, в Дарсі «змішано» багато рис: тут не лише снобізм та кастова гордість, але й здатність ніжно і віддано любити (сестру, а пізніше Елізабет), і рідкий дар дружби, і знання людей і світу, і неабиякий розум, и незалежність, и сила характеру. Все це «змішано в різних пропорціях»; на протязі дії ми бачимо, як пропорції змінюються, а з ним і сам характер. «Суміш» і зміна пропорцій поражають і в характері Елізабет, і навіть в характері містера Беннета. Можна відзначити схильність до «змішаних» характерів у Елізабет Беннет, з якою письменниця неодноразово себе ототожнює. Ось одна зі сцен роману - Елізабет розмовляє с Дарсі и Бінглі:

"I did not know before," continued Bingley immediately, "that you were a studier of character. It must be an amusing study."

"Yes, but intricate characters are the most amusing. They have at least that advantage."

"The country," said Darcy, "can in general supply but few subjects for such a study. In a country neighbourhood you move in a very confined and unvarying society."

"But people themselves alter so much, that there is something new to be observed in them for ever."[1, c.60]

Отже, Джейн Остін вдалося створити «змішані» характери і показати різні «пропорції суміші». Вона відзначає найменші зміни в цих пропорціях, а отже, й органічні зміни самих характерів.

Лише на початку XX століття принцип «змішаних» характерів отримав справжній розвиток. Можливо, в цьому і є ключ до розуміння того, чому саме XX століття «відкрило» для себе Остін. Джейн Остін сучасна, як жоден з письменників того часу.

З XX сторіччям Джейн Остін поєднує і інша її особливість. Це нелюбов до прямих декларацій, до пласко викладеної моралі, до дидактизму, до проповіді. Умовно цю особливість Джейн Остін можна назвати ефектом «непроникливості». Він досягається за допомогою багатьох її улюблених прийомів, в тому числі – завдяки використання «невласно прямої мови».

Стиль Остін є надзвичайно стриманим и лаконічним. Вона уникає зайвих описів и сцен, непотрібних деталей и характерів, суворо підкоряючи усі елементи оповіді основному її розвитку.

В романі Джейн Остін майже немає описів зовнішності героїв, їхніх костюмів, інтер’єру їхніх домівок; майже відсутній пейзаж. Вона являє собою в цьому плані дивний контраст з більшістю своїх сучасників. Виключення робиться тільки для того, що вкрай необхідно для характеристики, розвитку подій або для комічного ефекту. Джейн Остин більш за все боїться фальшивої «красивості», тому вона уникає «поетичних» епітетів; в тих випадках, коли вона їх вживає, вони завжди підкреслено «смислові», стримані, раціональні. Про чоловіків вона каже - handsome, of good manners; про жінок - pretty, beautiful, fine. Колір очей на протязі всього роману «Гордість и упередження» вона згадує лише двічі, при чому або в прямій мові, або іронічно; костюми не описує зовсім. Цікаво відзначити, що цей роман писався, коли самій Джейн ледве виповнився 21 рік: дівчата такого віку звичайно дуже цікавляться одягом.

Пейзажу в романі Джейн Остін також майже немає. Кілька рядків опису помість Розингс і Пемберлі надаються, вочевидь, тому, що вони надзвичайно важливі для характеристики емоційного стану Елізабет.

Мова Джейн Остін відповідає її раціоналістичній манері письма. Вона є ясною і точною, надзвичайно тонко відтінені окремі значення слова. Разом з тим вона проста. Джейн Остін уникає складних і заплутаних конструкцій, фрази побудовані лаконічно, витончено и недвозначно. Письменниця дуже стримано вживає різні стилістичні фігури; не витримує літературних штампів і невиразної багатозначності.

Твори Джейн Остін відзначені тонкою іронією, яка проникає скрізь. Вона забарвлює усі події, всі характеристики, всі роздуми героїв в особливі тони; вона розлита усюди - але невловима; її гостро відчуваєш - але вона важко піддається аналізу. Можна, звичайно, навести приклади різних комічних прийомів. Джейн Остін любить прийом, який в англійській стилістиці називають «understatement»,- тобто, вона каже набагато менше того, що думає, - або, навпаки, «overstatement», - тобто, вона висловлює набагато більше того, що думає. Також вона постійно вживає ще один прийом, який англійці називають «bathos», несподівано и різко понижаючи весь тон (або значення) того, що було сказано. Згадаємо містера Беннета, який звинувачує себе в позорі своєї молодшої дочки Лідії, що втікла з Уікхемом. Он каже Елізабет, яка намагається його втішити: “No, Lizzy, let me once in my life feel how much I have been to blame. I am not afraid of being overpowered by the impression. It will pass away soon enough.” [1, c.294].

Фразеологічних одиниць порівняння в творі Джейн Остін знайшлося надзвичайно мало. Ця письменниця посідає останнє місце в нашій вибірці за числом компаративних фразеологізмів – їх удалося знайти всього дев’ять на 387 сторінок тексту. Усі вони вжиті в прямій мові персонажів. Більшість вживає місіс Беннет, звертаючись до Ліззі, наприклад, в першому випадку, коли вона відмовила містеру Коллінзу, а в другому – коли вона прийняла пропозицію містера Дарсі:

«I have done with you from this very day. I told you in the library, you know, that I should never speak to you again, and you will find me as good as my word» [1, c.128].

"My dearest child," she cried, "I can think of nothing else! Ten thousand a year, and very likely more! 'Tis as good as a Lord! [1, c.369].

Останній фразеологічний вираз вважається дуже просторічним. Можливо було б припустити, що Джейн Остін вкладає фразеологічні вирази у вуста місіс Беннет, найвульгарнішою представниці цієї родини, але й вишукана Елізабет, своєрідний антипод своєї матері, теж вживає фразеологічну одиницю порівняння, жартівливо розмовляючи з Джейн щодо своєї помилкової поведінки по відношенню до містера Дарсі та Уікхема та своїх теперішніх переживань:

Your profusion makes me saving; and if you lament over him much longer, my heart will be as light as a feather [1, c.228].

Фраза відточена, як усі фрази, що авторка вкладає у вуста своєї улюбленої героїні, але вона має в своєму складі фразеологічний порівняльний зворот. Отже, за уявленнями Остін, компаративний фразеологізм є цілком допустимим прийом у художній літературі.

Щодо структурних особливостей компаративних фразеологізмів Остін, треба відзначити, що всі 9 одиниць утворені зі сполучником as і немає жодного зі сполучником like.

Щоб відповісти на питання, чому в романі Джейн Остін, написаному легкою, природною, лаконічною мовою, так мало фразеологічних одиниць порівняння, треба звернутися до особливостей ідіостилю письменниці. Ми знаємо, що вона не любила вживати різні тропи та фігури, уникаючи багатозначності, штампованості і розмитості образу. Можливо припустити, що традиційне порівняння, одним з проявів якого є компаративний фразеологізм, теж здавалося їй небажаним явищем в літературі.

Серед досліджуваних нами авторів найближче до Джейн Остін за стилем та сферою зображення стоїть Джон Голсуорсі (1867 – 1933), який також є представником британської реалістичної прози. Центральною темою творчості Голсуорсі є тема форсайтизму, тема власності. До зображенню світу власників, до розкриття психології людини-власника, погляди і уявлення якого обмежені рамками свого класу, а вчинки і дії – загальноприйнятими в його середовищі нормами поведінки, Голсуорсі звертається на протязі всього свого творчого шляху.

Важливе значення для Голсуорсі мала його боротьба за чистоту літературної мови. Він різко виступав проти формалістичного експериментаторства в галузі мови. Мова і стиль самого Голсуорсі відрізняється ясністю, чистотою і чарівною простотою, які поєднують його з найкращими майстрами художнього слова.

Основна праця всього життя Голсуорсі та його найвищий творчий здобуток – «Сага про Форсайтів» - створювалась у періоди з 1906 по 1928 рр. За цей час життєва і творча позиція письменника значно змінилася. Розпочавши з різкої критики світу власників, Голсуорсі під впливом подій першої світової війни, революції в Росії та робочих страйків Англії змінює своє ставлення до світу Форсайтів. Сатиричний елемент змінюється драматичним зображенням.

Форсайтівський цикл включає шість романів. Перші три об’єднані в трилогію «Сага про Форсайтів». Сюди входять романи «Власник» (1906), «В зашморгу» (1920), «Сдається в найом» (1921), а також дві інтерлюдії – «Останнє літо Форсайта» (1918) і «Пробудження» (1920).

Друга трилогія – «Сучасна комедія» - включає романи «Біла мавпа» (1924), «Срібна ложка» (1926), «Лебедина пісня» (1928) і дві інтерлюдії – «Ідилія» (1927) та «Зустрічи» (1927). В них розвивається тема занепаду та загибелі буржуазної родини характерна для багатьох письменників того часу в різних країнах.

Головним героєм «Саги» є Сомс Форсайт. Сомс – найбільш повне та яскраве втілення форсайтизму; людина, що розділяє усі передсуди та вірування свого класу. Незважаючи на витримку денді та бездоганність одягу, Сомс не має вишуканості, в його зовнішності є багато спільного з бульдогом, особливо його велике підборіддя та специфічна лінія рота.

Здібний і розумний від природи, Сомс спрямовує всю свою енергію на накопичення капіталу. Заради цього він відмовляється від державної служби, продовжуючи приватну справу свого батька – практику присяжного повіреного. Сомс підтримує лише ділові зв’язки, у нього немає друзів, і він не відчуває потреби духовного спілкування з будь-ким, крім Ірен, його коханої дружини, яка завжди ухиляється від такого спілкування та залишається далекою та холодною. Натура власника в Сомсі заважає розкритися його кращих людським якостям. Проте він завжди бездоганний у справах: його незмінна професіональна чесність заснована на природній обережності та відразі до ризику.

На відміну від багатьох інших Форсайтів старших поколінь (Суізін, Тімоті, тіточки Джулі та Естер), Сомс поєднує в собі протилежні риси. Звертає на себе увагу дивна тривога у виразі його холодного обличчя, туга у погляді, що породжується незадоволенням його почуття до Ірен. Любов і краса неприступні для Сомса, хоча уся його істота прагне володіти ними. «Факти і цифри, з яких складається життя Форсайтів» заважають йому зрозуміти, що кохання і краса засновані на свободі. В своїй передмові до «Саги» Голсуорсі писав, що трагедія Сомса – дуже проста: він не викликає кохання, але не настільки товстошкірий, щоб не відчути цього…Навіть дочка Флер не любить Сомса так, як він, на його думку, того заслуговує.

Сомс має пережити багато випробувань. Його невмируща пристрасть до Ірен, принизливі спроби повернути її, бажання мати наслідника, брак без усякого кохання з француженкою Аннет – Сомс проходить крізь усе це, щоб пізнати велику любов до своєї дочки-одиначки Флер. Це почуття і мудрість, що приходить з роками, пом’якшують його серце. Проте Голсуорсі співчуває не лише особистим переживанням Сомса. Він розділяє його хвилювання щодо майбутнього Англії. В період післявоєнної кризи, коли відчуття незмінного добробуту змінилося усвідомленням нестабільності в країні, Сомс Форсайт якби стає для Голсуорсі втілення бажаної стабільності, надійності, міцності. З ним він пов’язує свої уявлення про найкращу пору життя.

В порівнянні з новим поколінням післявоєнної молоді старше покоління Форсайтів уже не здається йому гідним лише осуду. Продовжуючи розвивати тему кризи Форсайтів, історичну закономірність цього процесу, Голсуорсі шкодує тих золотих часів, що минають.

В «Сучасній комедії» межі сімейного роману розширюються, в поле зору письменника потрапляють складні протиріччя суспільного життя післявоєнної Англії. Голсуорсі гостро відчуває кризу традиційного суспільства і передає атмосферу післявоєнних років. Змінюється тон оповіді. Шалений темп життя передається в картинах, що швидко змінюють одна одну. Голсуорсі бентежить неясність майбутнього, він відчуває нестабільність сучасної епохи з її переоцінкою цінностей, з ярко вираженим прагненням молоді взяти від життя все можливе, з її нестриманим потягом до задоволень.

Флер, Майкл не цінують традиції своїх батьків та дідів, шукають в житті все нових та нових гострих емоцій, і ця постійна гонка за розвагами, відсутність певних занять та ідеалів, цинічне ставлення до всього, що їх оточує, спустошує їхні душі.

Велику увагу приділено тут критиці модерністського мистецтва. Живопис, музика, поезія заражені формалізмом, що, на думку Голсуорсі, є отрутою для мистецтва. Молодий поет Уілфрід Дезерт, що пройшов крізь вогонь війни, втратив усі ідеали своєї молодості, але, як і багато інших молодих людей «втраченого покоління», не знайшов нових. Його поезія – це крик відчаю, прояв повної зневіри в життя та заперечення усіх її цінностей.

Кожен з молодих героїв «Сучасної комедії» не вдоволений своїм життям, страждає через його протиріччя, але не може знайти впевненості в тому, що його оточує. Старовинна китайська картина, яку Сомс дарує доньці Флер, пояснює назву першого роману «Сучасної комедії». На картині зображено білу мавпу. Вона тримає шкірку з’їденого апельсину та дивиться на глядача сумними очима, повними туги та розпачу. Ця картина виражає думку про спустошеність сучасного життя. Ця ідея розкривається в розмові між Сомсом, Флер та знайомим художником Обрі Гріном:

“I don’t know where I’ve seen a more pungent satire on human life.”

“I don’t follow,” said Soames dryly.

“Why, it’s a perfect allegory, sir! Eat the fruits of life, scatter the rinds, and get copped doing it. When they’re still, a monkey’s eyes are the human tragedy incarnate. Look at them! He thinks there’s something beyond, and he’s sad or angry because he can’t get at it. That picture ought to be in the British Museum, sir, with the label: ‘Civilisation, caught out.’” [3, c.141].

Голсуорсі з неприкритою іронією описує діяльність парламентарів, їхні гучні, але пусті промови, що не змінюють тяжкого стану в країні. Марними виявляються й спроби Майкла Монта (він – член парламенту) припинити безробіття, що зростає. Розроблений ним план переселення дітей з робітничих сімей в колонії також не є реальним.

Стилю Голсуорсі притаманний широкий епічний розмах, значущість соціально-психологічних узагальнень, майстерство і тонка спостережливість в зображенні повсякденної дійсності, критицизм, поєднаний з вишуканим ліризмом. В цьому романі велике значення відіграє невласне пряме мовлення, яке, як ми казали вище, широко використовувала Джейн Остін, значно опереджаючи свій час. Лінгвостилістичні прийоми Голсуорсі також відрізняються різноманітністю. Фразеологія в його романі також широко представлена, в тому числі й фразеологічні одиниці порівняння, частотність яких досить висока (див. табл.2, с.71). Серед компаративних фразеологізмів є повні й усічені форми, ад’єктивні та дієслівні структури з різною семантикою – зооніми, топоніми, етноніми, тощо, типологію та специфіку яких ми детально розглядали в другому розділі нашого дослідження. Так, перша фраза одинадцятого розділу містить в собі одразу дві компаративні одиниці, що дозволяє миттєво привернути увагу читача та посилити емоційний ефект:

For a week Bicket had seen ‘the job,’ slippery as an eel, evasive as a swallow, for ever passing out of reach [3, c.92].

Найбільшу кількість їх ми зустрічаємо в невласно прямому мовленні, де вони допомагають зобразити роздуми, емоції, внутрішній стан того чи іншого персонажу:

How could the fellow talk like this, and look as bright and pink as a new penny? It confirmed the theory that he didn’t care what happened. And, suddenly, Soames resolved to try a shot [3, c.216].

The thing was plain as a pikestaff; for omitting a limit of liability this chap had got his commission! [3, c.117].

His brain, working like a squirrel in the small hours, grasped the great, the incalculable advantage of coloured balloons over all other forms of commerce [3, c.92].

Серед персонажів саме Сомс Форсайт віддає найбільшу перевагу компаративних фразеологізмам в своєму як прямому, так і невласно прямому мовленні:

“Sloppy, are we?” said Soames. “You’re talking like a child. Could a sloppy people ever have reached our position in the world?” [3, c.110].

Soames had a momentary vision of dying donkeys laden with pictures of the nude, stepping off the edge of the world. Refusing its extravagance, he raised his eyes, just in time to see St. Paul’s, as large as life. That little beggar with his balloons wasn’t there today! [3, c.214].

For one person who took a line, a hundred followed on, like sheep! [3, c.255].

“I?” said Soames. “I only know the chap’s as cool as a cucumber. I’m going in here. Good-bye!” [3, c.218].

В мові аристократа Майкла Монта (або його роздумах, виражених невласно прямим мовленням) теж присутні компаративні фразеологізми, але з дещо іншими образами для порівняння – менш конкретними або менш шаблонізованими:

Michael took up the proofs, and read two poems. Bitter as quinine! The unrest in them—the yearning behind the words! Nothing Chinese there! [3, c.207].

A faint last mutter roused him to look at her once more, high on her pillows by the carefully shaded light. Young—young! Colourless, like a flower in wax! [3, c.239].

Світу багачів в романі протиставлений торговець повітряними кулями Тоні Бікет, який має принижуватися щодня, аби хоч якось забезпечити собі і своїй коханій дружині Вікторін виживання:

When Bicket had gone out of a morning with his tray and his balloons not yet blown up, she would stand biting her finger, as though to gnaw her way to some escape from this hand-to-mouth existence which kept her husband thin as a rail, tired as a rook, shabby as a tailless sparrow, and, at the expense of all caste feeling, brought them in no more than just enough to keep them living under a roof [3, c.119].

Ефект посилення в останньому прикладі досягається за рахунок повторів кількох порівняльних зворотів.

В зображенні злиденного життя Бікета та Вікторін найчастіше вживаються прикметники на позначення понять «товстий – худий», і це зрозуміло, адже вони весь час голодують і мріють про нормальне харчування:  Bicket, still troubled that she had not shared that lunch, patted her tenderly, and said he would soon have her as fat as butter—he did not explain how [3, c.155].

Фразеологічні одиниці порівняння у Голсуорсі тісно корелюють із розгорнутим художнім порівнянням, численні приклади якого ми теж знаходимо в цьому творі. Часом компаративні фразеологізми розгортаються, утворюючи вже якісно нові одиниці – індивідуально-авторські порівняння. Так, усталене порівняння like a shadow є загальновідомим фразеологізмом, але розгортаючись у зворот like a shadow across a dark blue screen воно породжує вже нові асоціації з кінематографом і стає індивідуально-авторським порівняльним зворотом. Порівняйте опис грози, яку Майкл Монт спостерігає з вікна свого будинку, відчужено та холодно, ніби фрагменти кіноплівки, адже на той час його значно більше хвилюють його власні проблеми з дружиною:

A shattering peal of thunder blundered overhead; and down came the rain, slashing and sluicing. He saw a man running, black, like a shadow across a dark blue screen; saw him by the light of another flash, suddenly made lurid and full of small meaning, with face of cheerful anxiety, as if he were saying: “Hang it, I’m getting wet!” Another frantic crash! [3, c.237].

Наступний фразеологізм у його звичайній, нерозповсюдженій формі він вживає в цьому ж розділі, заспокоюючи дружину, яку розбудила і злякала гроза:

“Ducky, you’ll have twilight sleep and know nothing about it; and be as right as rain in no time.” [3, c.238].

Треба відзначити, що фразеологічні одиниці порівняння в романі Джона Голсуорсі «Біла мавпа» відрізняються багатоманітністю як з точки зору структури та семантики, так і з точки зору стилю та текстоутворюючих функцій.

Перейдемо до аналізу творів іншого відомого реаліста-прозаїка, американського письменника Джека Лондона (1876-1916), справжнє ім’я якого - Джон Гріффітс Лондон. Класик світової літератури ХХ століття виріс в бідності і дуже рано розпочав самостійне життя. Серйозно займатися літературною творчістю почав у 23 роки, перепробував до цього часу десяток професій: мандрував, був студентом, матросом, журналістом, входив до соціалістичної партії, приймав участь у марші безробітних, шукав золото на Клондайку в часи «Золотої лихоманки». В його коротке 40-літнє життя вмістилися роки серйозного заняття сільським господарством на ранчо в Каліфорнії, робота кореспондентом під час російсько-японської війни, сан-франциського землетрусу 1906 року і мексиканської революції. Ще Джек Лондон читав лекції в Гарвардському и Йельському університетах, був активістом соцпартії, доки не розчарувався в її ідеалах. За неповних 20 років літературної діяльності Джек Лондон встиг створити понад 200 розповідей, 20 романів и 3 п’єси.

Тематика його творів не менш різнопланова, аніж його життя. Найбільш відомий цикл його творів, умовно названий «Північна Одисея», куди входять повісті «Поклик предків» (1903) та «Біле ікло» (1906), розповіді «Закон життя» (1901), «Любов до життя» (1905), «Вогнище» (1908) та багато інших. Роман «Морський вовк» (1904) заснований на морському досвіді Джека Лондона; роман «Залізна п’ята» (1908) – на його соціалістичних уявленнях про апокаліптичну війну капіталізму і пролетаріату; «Мартин Іден» - роман-виховання , в якому простежуються автобіографічні мотиви. Стиль прози Лондона, ясний і в той же час образний, мав істотний вплив на багатьох письменників ХХ століття.

Обрана для нашого аналізу повість «Поклик предків» - один з найвідоміших творів славетного американського письменника. Це розповідь про пригоди собаки на ймення Бек, якого вкрали з дому. Його увезли на північ і продали золотошукачам. Пристосувавшись до нових умов життя, повного небезпек, Бек стає справжнім диким звіром, сильним, витривалим, безстрашним. Одного разу вночі він почув виття вовків, яки кличуть його до себе в зграю, і приєднався до них.

«Біле Ікло» (1906) – це остання лондонівська сторінка про Північ. За кожним епізодом цієї повісті стоїть ідея автора, що життя – це невпинне прагнення до насичення, це арена, де зіштовхуються ті, хто, прагнучи до насичення, переслідує одне одного, полює та пожирає одне одного. “Life lived on life. There were the eaters and the eaten. The law was: EAT OR BE EATEN” [5, 157]. Життя здається письменникові ареною, де ллється кров, де панує жорстокість, сліпа випадковість та хаос без початку та кінця. «Біле Ікло» не приймає закон «палиці та ікла», якому підкоряються приручені собаки, адже він занадто гордий для цього. Серце Білого Ікла переповнено любов’ю до людей, але закон його життя – це голос природи, голос інстинкту.

Народжений у вільному лісі, Біле Ікло, пройшовши крізь багато страждань, знаходить своє справжнє призначення в служінні вищій істоті – людині. А собака Бек, навпаки, підкоряючись поклику вовків, дичавіє, уходить у вовчу зграю і стає її ватажком (після публікації саме цієї повісті Джек Лондон прокидається знаменитим – перший її тираж розійшовся за два дні).

Отже, в цих двох повістях ми бачимо дві протилежні лінії поведінки тварин – здичавіння або соціалізацію.

Досліджуючи фразеологічні одиниці порівняння в повістях Джека Лондона, ми звернули увагу на те, що більшість з них належить до розмовного чи навіть просторічного шару лексики, невелика частина – до стилістично нейтральних, і лише одна – до книжного стилю. Можливо, це зумовлено специфікою оповіді, що зображує сувору, часто жорстоку дійсність Півночі, де немає місця зайвим словам, а тим більше ліричним, цвітастим порівнянням, характерним більше для романтичної або декадентської прози:

Men felt these muscles and proclaimed them hard as iron, and the odds went down to two to one [5, c.79].

‘You're right, Bill,' he concluded. 'Fatty's gone.'

'An' he went like greased lightnin' once he got started. Couldn't 've seen 'm for smoke [5, c.105].

'They ate 'm hide an' all,' Bill announced. 'The stick's as clean as a whistle [5, c.110]. I'll bushwhack her as sure as my name is Bill.'[5, c.113].

as sure as my name is Bill (or Bob, etc.) – усталений компаративний вираз, що позначає «напевно, обов’язково, без усякого сумніву» та є синонімічним таким фразеологічним одиницям порівняння, як as sure as a gun, as sure as death, as sure as fate, as sure as eggs is eggs, які, маючи різні конотації та сфери вживання, також вживаються на позначення певності будь-якої події. Розглянемо інше стійке порівняння-американізм, синонімічне британським as old as (the) hills, as old as the world (itself). Воно входить до складу першої фрази сьомого розділу. Цікаво зазначити, що дуже часто, за нашими спостереженнями, фраза, в складі якої знаходиться компаративний фразеологізм, розпочинає або завершує художній текст. Це пов’язано, на нашу думку, з особливою важливістю першої або заключної фрази для будь-якого художнього або публіцистичного тексту для підкреслення його важливих ідей, з особливою інтенцією автора.

When Buck earned sixteen hundred dollars in five minutes for John Thornton, he made it possible for his master to pay off certain debts and to journey with his partners into the East after a fabled lost mine, the history of which was as old as the history of the country[5, c.81].

Останнє порівняння звучить досить комічно для європейців, для яких історія США є відносно невеликою. Гіперболізовано звучить і інше фразеологічне порівняння, яке ми зустрічаємо в кінці останнього розділу повісті «White Fang»: And outside he went, like a king, with all Sierra Vista about him and tending on him [5, c.277].

Досить часто в центрі порівняння стоїть образ сили, або слабкості, - які є особливо важливими в жорстоких умовах Півночі, де панує закон – або ти вбиваєш і залишаєшся жити, або тебе вбивають і з’їдають:

'They're weak as water, if you want to know,' came the reply from one of the men. '[5, c.59]. His development (or retrogression) was rapid. His muscles became hard as iron, and he grew callous to all ordinary pain [5, c.35].

He was a monstrous tyrant. His mastery was rigid as steel. He oppressed the weak with a vengeance [5, c.66].

Як ми бачимо на прикладах, наведених вище, опозиція центральних концептів повістей Джека Лондона «сила-слабкість» представлена в тому числі за допомогою фразеологічних одиниць порівняння.

Узагальнимо отримані результати в таблицях. В першій таблиці ми можемо бачити, як впливає жанрова специфіка художнього твору на семантику вживаної фразеологічної одиниці порівняння. В зв’язку з великим семантичним різноманіттям компаративних фразеологізмів та звідси неможливістю їхнього повного висвітлення в таблиці, ми обрали найпоширеніші типи, а саме – ті, що мають в своєму складі зоонім (назву тварини), фітонім (назву рослини), антропонім (власне ім’я людини). Усі інші категорії – топоніми, а також ті, що мають в ролі компаратора предмети культури та побуту, метали, явища природи тощо, ми віднесли до категорії «Інші».

Табл.1 Вплив жанрової специфіки художнього твору на семантику фразеологічної одиниці порівняння

*КФО – компаративні фразеологічні одиниці, або фразеологічні одиниці порівняння

Дана таблиця найбільш повно розкриває нам тенденцію того чи іншого автора до вживання певного типу компаративних одиниць порівняння. Так, у Джона Голсуорсі явно домінують зооніми, у казках Оскара Уайльда – фітоніми, в той час, як у повістях Джека Лондона фітоніми зовсім відсутні, що пояснюється, очевидно, північним колоритом його творів з бідною та мало чисельною флорою. Джейн Остін віддає перевагу абстрактним назвам та предметам побуту у ролі компаратора, так, як і Льюїс Керролл.

Не претендуючи на вичерпність результатів, дана таблиця все ж унаочнює те, що в прозі казково-фантастичного напряму фразеологічні одиниці порівняння є більш вживаними, аніж у реалістичній прозі. Втім, не треба спрощувати висновків. Адже наступна таблиця переконливо свідчить про те, що частотність компаративних фразеологізмів залежить не тільки від жанрової специфіки твору, а і в більшій мірі від прагматичних інтенцій автора, від його глобальної художньої ідеї, яка впливає на добір конкретних стилістичних засобів. Так, у казках Оскара Уайльда фразеологічні одиниці порівняння вживаються набагато частіше, ніж у його романі «Портрет Доріана Грея», що демонструє, який один і той же письменник може змінювати творчу манеру та добір стилістичних засобів в залежності від мети твору:

Таблиця 2. Частотність фразеологічних одиниць порівняння (на кількість сторінок)

Висновки

В третьому розділі даної роботи досліджується стилістична функція фразеологічних одиниць порівняння на прикладі класичних художніх творів англомовних авторів. Відзначається зв’язок фразеологічних одиниць з текстоутворюючими стратегіями автору, зокрема, простежуються у контексті їхня роль у формуванні таких категорій, як когезія, когерентність, зв’язність. Також відзначається стилістична роль фразеологічних одиниць порівняння для характеристики усного мовлення та внутрішнього світу (через невласно пряме мовлення) персонажів, а також авторського мовлення. Зроблено спробу простежити зв’язок між частотністю вживання компаративних фразеологізмів та жанровими особливостями твору. Було відзначено кількісне домінування фразеологічних одиниць порівняння у казково-фантастичних текстах порівняно з реалістичною прозою. Відзначено роль ідіостилю автора у доборі лінгвостилістичних засобів: так, деякі автори, як Джейн Остін взагалі не схильні до вживання в своїй прозі одиниць цього типу. Проте визначальним фактором у вживанні чи невживанні компаративних фразеологічних одиниць певного типу нам здається не жанрова специфіка або ідіостиль, а творча інтенція автора в конкретному художньому творі. Це дає змогу пояснити, чому в різних творах одного й того ж письменника фразеологічні одиниці порівняння різних структурно-семантичних типів мають різну частотність, від надзвичайно високої до порівняно невеликої.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дана робота присвячена комплексному дослідженню структури, семантики та стилістичної ролі фразеологічних одиниць порівняння в англійській мові.

У першому розділі надається поняття про фразеологізм з позицій сучасної мовознавчої науки, розглядаються різні типології фразеологічних одиниць і, нарешті, визначається місце компаративних фразеологізмів серед інших фразеологічних одиниць.

Другий розділ присвячено дослідженню структурно-семантичних особливостей фразеологічних одиниць порівняння, згідно з якими розроблено класифікацію структурних (виділено субстантивні, ад’єктивні, дієслівні типи) та семантичних типів компаративних фразеологізмів (виділено зоонімні, антропонімні, топонімні та інші компоненти значення, при чому питома вага зоонімів складає майже 70% від загальної вибірки). Відзначені окремі компоненти на позначення явищ природи, предметів культури та побуту, релігійних понять. Досліджена також семантика компонентів з національно-культурною маркованістю на матеріалі одиниць американського та британського варіантів англійської мови. Висвітлюються питання синонімії, антонімії, полісемії фразеологічних одиниць порівняння.

Фразеологічна специфіка компонентів фразеологізмів засновується на традиційному порівнянні. В літературі з фразеології до останнього часу типовим явищем є повне ігнорування даної фразеологічної групи, або лише коротка згадка про неї в розділі мовленнєвих штампів або кліше [24, 643]. Проте, існують певні доводи на користь виділення фразеологічних одиниць порівняння в окрему самостійну групу фразеології. Це, по-перше, специфічна структурно-семантична характеристика даних одиниць, що притаманна лише їм. Другою характерною відмінністю компаративних фразеологізмів є твердо фіксована сполучуваність стійкого порівняння з чітко визначеним колом прикметників та дієслів. Прикметники та дієслова, з якими сполучується стійке порівняння, в спеціальній літературі часто визначаються як синтаксично або фразеологічно зв’язані елементи.

Стійке традиційне порівняння включає в себе образи реальної дійсності. Кожне таке порівняння увібрало в себе багатовіковий досвід народу, тому запас таких образів, відомі та звичні для кожного члена мовної спільноти, передається з роду в род з мовною традицією. Також наші дослідження доводять продуктивність даної фразеологічної групи, особливо окремих її структурно-семантичних підтипів.

У третьому розділі нашої роботи ми зробили спробу дослідити стилістичну функцію фразеологічних одиниць порівняння на прикладі класичних художніх творів англомовних авторів. Треба відзначити, що фразеологічні одиниці порівняння відрізняються багатоманітністю як з точки зору структури та семантики, так і з точки зору стилістичних та текстоутворюючих функцій. Вони тісно корелюють із розгорнутим художнім порівнянням. Часом компаративні фразеологізми розгортаються, утворюючи вже якісно нові одиниці – індивідуально-авторські порівняння. Ефект посилення часто досягається за рахунок повторів кількох порівняльних зворотів.

Також було відзначено, що автори, які вживають багато порівнянь у своїй прозі, вживають більше компаративних фразеологізмів, аніж автори, в прозі яких зустрічається невелика кількість порівнянь. Прикладом першого типу можуть бути казки О.Уайльда, який, вживаючи багато розгорнутих художніх порівнянь, не нехтує й усталеними фразеологічними виразами. Прикладом другого – Джейн Остін, яка, уникаючи стилістичних фігур та тропів як чогось штучного і зайвого, уникає в той же час і фразеологічних одиниць порівняння.

Відзначається зв’язок фразеологічних одиниць з текстоутворюючими стратегіями автору, зокрема, простежуються у контексті їхня роль у формуванні таких категорій, як когезія, когерентність, зв’язність. Також відзначається стилістична роль фразеологічних одиниць порівняння для характеристики усного мовлення та внутрішнього світу (через невласно пряме мовлення) персонажів, а також авторського мовлення. Зроблено спробу простежити зв’язок між частотністю вживання компаративних фразеологізмів та жанровими особливостями твору. Було відзначено кількісне домінування фразеологічних одиниць порівняння у казково-фантастичних текстах порівняно з реалістичною прозою. Відзначено роль ідіостилю автора у доборі лінгвостилістичних засобів.

Порівняно з «Казками» О.Уайльда, частотність компаративних фразеологізмів у «Портреті Доріана Грея» різко знижується, що пояснюється жанровими особливостями тексту – ті прийоми, що підходять до казки, вочевидь, письменник не вважає за належне використовувати у великому прозаїчному творі, до того ж майже реалістичному (в романі є тільки елементи фантастики, на відміну від казок).

Як показало проведене дослідження, частотність та якісна характеристика компаративних одиниць порівняння залежить від жанрово-стилістичних особливостей твору та творчих інтенцій автора.

Перспективним видається подальше дослідження фразеологічних одиниць порівняння у інших функціональних стилях мовлення, а також поглиблене вивчення особливостей перекладу англійських фразеологізмів українською мовою.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.  Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с.

2.  Англо-український словник. Мовленнєві ідіоми, вигуки, звуконаслідування./ Укл. Медведєва Л., Холден Н. – К.: Дніпро, 2003. – 536 с.

3.  Англо-український фразеологічний словник / Укл. Баранцев К.Т. – К.: «Знання», 2005. – 1056 с.

4.  Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка: Учеб.пособие для студентов пед.ин-тов по спец."Иностр.яз.". - М. : Высшая школа, 1985 . - 223 с.

5.  Бакина М.А. Перифрастические и фразеологические сочетания в творчестве пролетарских поэтов /Бакина М.А., Некрасова Е.А. Эволюция поэтической речи ХІХ-ХХвв. Перифраза. Сравнение. М.: Наука, 1986. – 191 с. – С.3-80.

6.  Баранцев К.Т. Англійські прислів’я і приказки. – Київ: Радянська школа, 1973 – 173с.

7.  Бурвикова И.Д., Костомаров В.Г. Воспроизводимые сочетания слов как лингвокогнитивная и терминологическая проблема //Филологические науки. – М.: 2006. - №2. – С.45-53.

8.  Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В.Т.Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с.

9.  Великий українсько-англійський словник. – К.: «Чумацький шлях», 2005. – 640 с.

10.       Гринбаум С., Уиткат Дж. Словарь трудностей английского языка. – М.: Русский язык, 1990. – 786 с.

11.        Гуменюк І.І. До проблеми перекладу фразеологізмів (на матеріалі фразеологічних одиниць для позначення кольорів у англійській та українській мовах) // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу». – Харків, 2007. - С. 38-40.

12.       Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (на матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вид. при Львів.ун-ті, 1983. – 153 с.

13.       Ковальська І.М. Особливості відтворення стилістичної семантики колірних лексем у перекладі (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів) // Мовознавство, 1999. - №4-5. – С. 67-70.

14.       Комбинаторный словарь английского языка / Сост. М.Бенсон, Э.Бенсон, Р.Илсон. – М.: Русский язык, 1990. – 286 с.

15.       Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). – М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.

16.       Котенева Г.М. К вопросу об изучении когнитивных процессов в семантике языковых единиц (на материале ЛСГ запах) // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна, №773. - Харків: Константа, 2007. – С. 44-47.

17.       Краткий русско-английский и англо-русский фразеологический словарь/ Укл. Алехина А.И. – Минск: Издательство БГУ им. В.И. Ленина, 1980 – 399с.

18.       Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – Москва: Русский язык, 1984 – 942с.

19.       Медведева Л.М. Английская грамматика в пословицах, поговорках, идиомах и изречениях. – К.: Изд-во при Киев.ун-те, 1990. – 240 с.

20.       Мокиенко В.М. В глубь поговорки. Рассказы о происхождении крылатых слов и образных выражений. М., «Просвещение», 1975. – 174 с.

21.       Олексишина Л.Г. Типи зоонімних художніх порівнянь за структурно-граматичною формою та лексичним складом компаратора // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. – Луцьк, 2007 – С.377-380.

22.       Оніщенко Н.А. Між цитатою і фразеологізмом: інтертекстуальність німецьких ептонімів з ФО-складовою // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна, №773. - Харків: Константа, 2007.- С. 85-90.

23.       Почепцов Г.Г. Язык и юмор (на английском языке). – К.: «Вища школа», 1974. – 318 с.

24.       Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

25.       Словарь американских идиом. / Сост. Спиерс Ричард.А. – М.: Русский язык, 1991 – 464с.

26.       Словник фразеологізмів української мови / Укл. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Дятчук В.В. – К.: Наукова думка, 2003. – 1098 с.

27.       Солодухо Э.М. Проблемы интернационализации фразеологии (на материале языков слав., герм. и роман. групп). – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1982. – 168с.

28.       Степанова М. Д. , Чернышева И. И. Лексикология современного немецкого языка: Учебное пособие для студентов. – М.: Высшая школа, 2004. – 256 с.

29.       Фелицына В.П., Прохоров Ю.Е. Русские пословицы, поговорки и крылатые выражения. – М.: Русский язык, 1988. – 272 с.

30.       Чередниченко О.І. Про мову і переклад. – К.: Либідь, 2007. – 248 с.

31.       Юрченко О.С. Фразеологічні перифрази української літературної мови. Учбовий посібник. – Харків: РВГ ХДУ, 1983. – 119с.

32.       Яранцев Р.И. Словарь-справочник по русской фразеологии. – М.: Русский язык, 1985. – 304 с.

33.       Collins Cobuild English Language Dictionary/ John Sinclair. – London: Collins ELT, 1987 – 1703 p.

34.       Katzner Kenneth. English-Russian and Russian-English Dictionary. – New York : John Wiley and Sons, 1983 – 904 p.

35.       New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language / Bernard S. Cayne. – Danbury: Lexicon Publications, Inc. – 1149 p.

36.       Oxford Student’s Dictionary of Current English / A.S.Hornby, Christina Ruse. – Oxford: Oxford University Press, 1994. – 748 p.

37.       The Random House College Dictionary/ Laurence Urdang. USA: Random House, 1973 – 1562 pages.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Austen, Jane. Pride and Prejudice. – Moscow: Foreign Languages Publishing House, 1961. – 387 p.

2.  Carroll, Lewis. Alice’s Adventures in Wonderland. – London: Penguin Books, 1994. – 152 p.

3.  Galsworthy, John. A Modern Comedy. Book I The White Monkey. – Moscow: Progress Publishers, 1976. – 304 p.

4.  Kipling, Rudyard. Just So Stories. - Moscow: Progress Publishers, 1972. – 254 p.

5.  London, Jack. The Call of the Wild. White Fang. - Moscow: Progress Publishers, 1976. – 288 p.

6.  Wilde, Oscar. Fairy Tales. - Moscow: Progress Publishers, 1970. – 211 p.

7.  Wilde, Oscar. The Picture of Dorian Gray. - Moscow: Progress Publishers, 1963. – 287p.