Курсовая работа: Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської мови

Курсовая работа: Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської мови

ВСТУП

Для написання даної курсової роботи було обрано тему „Афіксальний словотвір дієслів сучасної англійської мови”, яка є досить актуальною з огляду на те, що сучасна англійська мова постійно розвивається, збагачується новими словами. Щоб поглибити знання з теорії та практики англійської мови і була обрана тема, яка стосується одного з найактуальніших питань будь-якої мови - збагачення мови засобами словотвору.

В даній курсовій роботі розглядають як теоретичні, так і практичні сторони афіксального словотвору сучасної англійської мови, словотвір як лінгвістична наука, та предмет її дослідження, засоби словотвору, їх класифікація за важливістю та актуальністю (головні та другорядні засоби словотвору), розглядання автохтонних та запозичених афіксів, засобів афіксального словотвору (префікси, суфікси), вживання похідних афіксальних слів. Об’єктом вивчення словотвору сучасної англійської мови є похідні афіксальні слова. До недавнього часу похідні афіксальні слова досліджувались в основному з формальної точки зору, тобто в аспекті вираження, а семантика похідних афіксальних слів залишалася малодослідженою. Однак специфіка словотвору у його різносторонності, у різноманітності його зв’язків і будь-який односторонній розгляд процесів словотвору не відображає повністю проблематику словотвору.

Проблема вивчення змістового аспекту словотвору будь-якої мови, в тому числі і семантика похідних слів, з кожним роком стає все більш актуальною. Яскравим прикладом цього стали роботи І.В. Арнольд „Семантическая структура слов и методика её исследований” [2, с. 285], А.А. Уфімцевої „Слово в лексико-семантичній системі мови” [15, с. 288].

В даній роботі похідне слово розглядається в лексико-семантичній системі англійської мови, як „уся область змістових співвідношень лексичних одиниць, своєрідність типів взаємодії їх одне з одним та з елементами інших аспектів мови, умови та форми мовного вираження результатів семантичного варіювання словесних знаків” [15; с. 123].

Актуальність проблеми вивчення афіксального словотвору визначають такі положення:

·  Хоча дана тема і достатньо опрацьована науковцями, але у мові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні та детальному розгляді їх засобів утворення.

·  Словотвір займає важливе місце в граматиці англійської мови, лексикології, фонетиці та перекладі, та інших лінгвістичних науках.

Так, як проблема вивчення словотвору є дуже актуальною і цікавить багатьох вчених-лінгвістів та практиків, то відповідно існує багато різних досліджень, праць, статей, дисертаційних досліджень на задану тему. Найбільш гідними уваги є праці: Арнольд І.В. „Лексикология современного английского языка”[1, с. 295], Мєшкова О.Д. „Словообразование современного английского языка” [10, с. 245], Каращука П.М. „Словообразование английского языка” [6, с. 169], Ботнічука Є.Н. і Василенка І.В. „Словообразование в современном английском языке” [3, с. 231], Мостового М.І. „Лексикологія англійської мови” [14, с. 256].

Мета даної роботи полягає у дослідженні та розкритті як теоретичних, так і практичних питань сучасного словотвору англійської мови: що таке словотвір взагалі, які його головні та другорядні засоби, словотворчі моделі, їх функціонування, їх класифікація та визначення характерних особливостей похідних основ (ПО).

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є засоби афіксального словотвору в сучасній англійській мові, внутрішня валентність твірних основ (ТО) з суфіксами та префіксами в процесі утворення нових дієслів в сучасній англійській мові.

Предметом дослідження є структура та семантика афіксальних (префіксальних та суфіксальних) похідних основ (ПО) дієслів в сучасній англійській мові.

Матеріалами для дослідження були словники, енциклопедії, праці вчених, посібники, підручники з англійської мови, журнальні статті, наукові роботи, тощо.

Теоретико-методологічною базою дослідження є:

1) метод словотворчого аналізу похідних основ дієслів. Під словотворчим аналізом (СА) розуміється: поступове бінарне членування похідних основ на максимальні словотворчі компоненти в даному випадку: ТО дієслів та афікси;

2) метод словотворчого моделювання для виявлення словотворчих моделей, за якими утворюються похідні афіксальні основи дієслів у сучасній англійській мові;

3) метод кількісного аналізу для визначення словотворчої активності та продуктивності афіксів (префіксів та суфіксів), які вступають у внутрішню валентність з твірними основами (ТО) дієслів;

4) метод семантичного аналізу для виявлення семантики афіксів, які поєднуються з ТО та їх вплив на семантику ТО.

Наукова новизна даної курсової роботи полягає в тому, що в ній проводиться комплексне дослідження структури та семантики похідних афіксальних основ дієслів сучасної англійської мови, яке здійснюється в напрямку від ТО дієслова.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що вона є внеском у теорію словотворення сучасної англійської мови.

Практичне значення цієї курсової роботи полягає в тому, що її можна буде використовувати в подальшій роботі над даною темою, на лекціях та практичних заняттях з граматики та лексикології англійської мови, для доповнення публікацій на задану тему, а також як базовий матеріал для написання бакалаврської та дипломної робіт.

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, основної частини, яка поділена на два розділи та дванадцять підрозділів, висновків, додатків та списку використаної літератури, який нараховує двадцять два джерела.

РОЗДІЛ 1. СЛОВОТВІР ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ДИСЦИПЛІНА І ПРЕДМЕТ ЇЇ ДОСЛІДЖЕНЬ. Основні поняття словотвору

1.1 Поняття твірної основи та похідної основи слів

Основа слова – це структурне та семантичне ядро слова, яке функціонує в складі ПО слів, самостійно в кореневих словах.

Твірною може називатися та основа, від якої утворюються ПО слів.

Твірною основою є така основа, яка бере участь в творенні нового слова.

Похідна основа – це така, яка утворена: 1) шляхом поєднання ТО з дериваційним словотворчим афіксом; 2) шляхом поєднання двох твірних основ; 3) шляхом взаємопереходів основ з однієї частини мови в іншу. [ 7, с. 90-91]

Словотворчий склад ПО, може бути різний. ПО, яка складається з двох кореневих ТО є складною (brink//man в brink/man//ship), а якщо в ній є ще і афікс, то вона вже складнопохідна (lop//sided в lop/sided//ness). Таким чином ПО слів також можуть бути ТО. ПО розрізняються і по ступеню членування. Наприклад, в слові dis/appoint//ment основа нульового членування (ТО) - appoint. Перший ступінь членування ПО dis//appoint, де appoint є ТО. Другий ступінь членування dis/appoint//ment. Ступені членування називаються також тактами деривації. Із ступенем членування зв'язане ще і поняття словотворчого гнізда (word//family), яким називається сукупність однокореневих слів, підпорядкована відносинами членування. В центрі словотворчого гнізда (СГ) знаходиться ТО, наприклад grade. Як ТО ця основа бере участь в утворенні основ похідних слів to grade, grada//tion, grad//ient, grad//ual, etc., які можна об'єднати в СГ. Слова, що входять в СГ, обов'язково мають загальний елемент значення, що міститься в ТО слова. Межі словотворчого гнізда рухомі; воно може поповнюватися новими елементами, поки їх семантика не розійдеться дуже далеко. Так, в СГ grade міститься елемент grad//uate в значенні mark with degree for measuring, але подальший семантичний розвиток значення grad//uate - give а degree or diploma і person who has taken а university degree цієї основи виходить за межі даного СГ. [4, c. 35]

1.2 Словотворча модель

Словотворча структура слова описується за допомогою словотворчих моделей, тобто формул, що відображають принцип з'єднання основи з іншими компонентами. Така формула, залишаючись незмінною, здатна наповнюватися різним лексичним матеріалом. Наприклад, словотворча модель V+ -еr є загальною для цілого ряду слів з одним і тим же значенням «діяч» (writ//er, teach//er, speak//er, etc.) і утворюється за допомогою ТО дієслова + суфікс -er. Словотворча модель N + -ous регулярна для утворення прикметників, також об'єднаних загальним значенням «Носій якої-небудь якості» (courage//ous, monstr//ous, danger//ous, etc.). Моделі не створюються штучно, а виділяються в процесі СА з великого масиву прикладів. Залежно від цілей дослідження виділяються основні моделі (М) та мікромоделі (ММ). Так, модель: ТО + суфікс = М суфіксального слова, оскільки вхідні в неї компоненти ніяк не уточнені. Моделі ж типу N + -ous або V + -еr, як і багато інших, називаються приватними, оскільки відображають окремі випадки більш загальної ситуації. ММ можуть групуватися за типами ТО (іменникові, дієслівні і т. д.), та за видами афіксів.

М та ММ також можуть бути продуктивними і непродуктивними. Продуктивні моделі - це моделі, за якими регулярно утворюються ПО нових слів. Приведений вище приклад V + -еr є моделлю продуктивною, що легко підтверджується наявністю ПО нових слів, за цією М утворені (hack//er, codg//er). Непродуктивні моделі описують слова, що існують в мові, але за ними вже не створюються ПО нових слів. Модель N+-ous, наприклад courage//ous, flavour//ous, відноситься якраз до такого типу, зокрема словник нових слів Девіда Барнхарта не містить жодного утворення з суфіксом -ous. [4, с. 30]

Необхідно пам'ятати, що словотворче значення, часто залежне від значення афікса або ТО, не те ж саме, що значення лексичне, індивідуальне. Наприклад, словотворче значення ПО слова writer - «діяч, хтось». Індивідуальне значення ТО + суфікс -er розкриває характер дії - «письменник - той, хто пише». Словотворче значення М SV + -er об'єднує слова, утворені за однією моделлю із значенням загального результату. У групу ПО слів, об'єднаних по індивідуальному лексичному значенню «діяч», входять слова, побудовані за однією моделлю – М6 – модель суфіксальних основ, але за різними ММ, а саме SN + suf –er = SN i SN + suf –ist = SN (scribbl//er, novel//ist, etc.), які об'єднані синонімічними відносинами.

1.3 Класифікація способів словотвору

Як видно з сказаного вище, словотворча модель (М) показує, як утворено слово у кожному конкретному випадку, і допомагає створити ПО слів з аналогічним значенням аналогічними засобами. Поняття словотвору в цілому включає і узагальнення, об'єднуючи різні ММ в М ПО слів.

Щодо кількості способів словотворення існують різні думки. Ці розбіжності (виділяють від 5 до N способів слвотвору) пояснюються тим, що різні способи міняють свою активність і на довгий час можуть виявлятися більш менш продуктивними або стають непродуктивними. Так або інакше, загальновизнано, що існує 6 найбільш продуктивних моделей словотворення в сучасній англійській мові :

а) афіксальна модель: 1) М: ТО слова+ суфікс; 2) префікс + ТО слова, наприклад (pion//ist, re//built, under//go);

б) М словоскладення: основа + основа, наприклад, (dark//man);

в) конверсійна М: V > N або N > V, наприклад (elbow – to elbow, steal – to steal);

г) реверсійна М: основа - квазі-аффікс, наприклад (baby//sitting – baby//sit, burgl//ar – burgl//e);

д) словозлиття тут про модель можна говорити тільки умовно, як про з'єднання фрагментів основ, наприклад (motel < motorist + hotel);

е) скорочення (km < kilometer, BBC < British Broadcasting Corporation).

Решта способів (чергування, наприклад feed від food; подвоєння (murmur), а також немодельовані способи - звуконаслідування (cuckoo; splash) і римований повтор, як з чергуванням, так і без нього, наприклад (tip-top; hocus-pocus) другорядні і непродуктивні. [4, с. 35]

1.4 Поняття словотворчого аналізу та валентності

Словотворчий аналіз (СА) - поступове бінарне членування ПО на максимальні словотворчі компоненти (СК). [5, с. 88]

Словотворча модель - розглядається в роботі як «двохстороння одиниця, що характеризується в плані змісту загальним словотворчим значенням, єдиним для всіх слів даного типу, а в плані вираження – загальною структурою» [14, с. 152]

Таблиця 1 - Інвентар для репрезентації словотворчих моделей

Словотворчі моделі сучасної англійської мови (список складено на базі роботи Степанової М.Д. «Методы синхронного анализа лексики» [16, 208 с.])

Методичні вказівки для словотворчого аналізу (СА)

Для здійснення СА як загальновживаних слів, так і термінів з метою розкриття їх словотворчої структури і змісту необхідно враховувати таке:

1. Під терміном «словотвір» слід розуміти не історичний процес утворення слова, а його результат, тобто словотворчу структуру «готового» слова на сучасному етапі розвитку мови.

2. СА потрібно відрізняти від морфемного аналізу, який є лінійним виділенням мінімальних структурно-семантичних відрізків-сегментів. Здійснюючи морфемний аналіз слова, ми встановлюємо наявність морфем у слові, тобто його морфемний склад. При морфемному аналізі використовується один умовний знак (УЗ) – крапка або риска. Тому морфемний аналіз може використовуватися тільки при одно- чи двоморфемному складі слова, тобто при наявності двох основ, які функціонують самостійно.

Як уже відзначалося морфемний аналіз багатокомпонентних похідних основ не може розкрити ні структуру, ні семантику слова.

У таких випадках слід використовувати СА, який, на відміну від морфемного аналізу, є поступінчатим виділенням максимальних структурно-семантичних словотворчих компонентів (СК) і допомагає розкрити словотворчу структуру слова, а саме модель, за якою утворена та чи інша основа слова.

Для показу СК у складі похідних основ використовуються умовні знаки (УЗ):

1) // - перший ступінь членування на 2 максимальні словотворчі компоненти;

2) / - другий ступінь членування перших двох максимальних СК на наступні;

3) - переривчата коса лінія вказує на третій ступінь членування;

4) - хвиляста лінія вказує на четвертий ступінь членування;

5) - переривчаста лінія з крапкою вказує на п’ятий ступінь членування;

6) - переривчаста коса лінія з одним інтервалом використовується для репрезентації морфем у безафіксно-похідних основах.[5, с. 88]

Поняття валентності та словотворчої моделі

Словотворча потенція - категорія мови, яка відображає закладену в твірній основі здатність породжувати нові семантично і граматично залежні від неї слова. Словотворча потенція не визначає моделей побудови похідного слова. Вона містить лише загальні вказівки на те, які лексико-морфологічні розряди слів можуть бути утворені від слів одного лексико-морфологічного розряду. [4, c. 5]

Словотворча потенція як мовна категорія абстрактної можливості в мові виявляється у валентних властивостях основ, тобто в їх сполучуваності з певним набором афіксів. [4, c. 8]

Валентність основ визначається за похідними словами, що фактично існують в мові, які включені в тлумачні словники і в яких потенція постає в реалізованому виді. Пропоноване розмежування словотворчої потенції і словотворчої валентності як категорій мови і мовлення порушує довгострокову лінгвістичну традицію, за якою потенція і валентність трактуються як подібні явища: «В цілях відомої стандартизації термінології і виходячи з найбільш прийнятих в лінгвістиці визначень, - пише М.Д. Степанова, - в даній роботі ми використовуватимемо термін «валентність» в його широкому розумінні, тобто як сполучувальну здатність однорівневих одиниць мови (зважаючи на сукупність всіх їх властивостей); при цьому валентність ми розглядатимемо і як потенцію і як її реалізацію, тобто одночасно як чинник мови і як чинник мовлення» [ 4, c. 8; 16, c. 8]. Запропоноване вище визначення закономірно витікає із завдань статистичного аспекту синхронного словотворення, але воно не враховує відкритих можливостей, мова ж «це не тільки сукупність вже реалізованих форм і моделей, які належить вживати як такі (норма), але також і техніка, що дозволяє вийти за межі вже реалізованого, тобто «система можливостей». Отже, опис повинен враховувати відкриті можливості - все те, що є «продуктивним шаблоном», схему, за допомогою якої можна реалізувати те, що ще не існує як норма [ 4, с. 8; 9, c. 335].

Характеризуючись активною словотворчою валентністю, основа формує модель і вибирає ті афікси, які їй не протипоказані в силу Ії структурних, граматичних, семантичних та морфологічних властивостей. [4, c. 9]

Лінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові

Різні способи словотвору можна розподілити по двох загальних моделях виходячи з того, які маніпуляції проводяться над основою нульового ступеня деривату. Так, афіксація, словоскладення, подвоєння і різні типи повторів є розгортанням початкової одиниці, додаванням до ТО, морфеми, афіксації або іншої основи; навпаки, конверсія, реверсія і скорочення по суті є згортанням початкової одиниці. Моделі першого типу (розгортання початкової одиниці) називаються лінійними, другого (згортання початкової одиниці) - нелінійними.

Афіксація основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Афіксація - один з найпоширеніших способів словотвору, який є приєднанням афікса до ТО. При цьому афікси, префікси і суфікси можуть розрізнятися не тільки по місцю в слові, але і по ступеню самостійності. Суфікси, що оформляють слово як певну частину мови, тісніше пов'язані з основою (courage//ous, friend//ly, dicta//tion, etc.), тоді як префікси головним чином змінюють семантику слова і самостійніші лексично (anti//missile, post//war, dis//engage, etc.). Цікаво відзначити, що в німецькій лексикології прийнято відносити префіксацію до іншого словотворчого способу - словоскладення - із-за сильної лексикалізації. В той же час і ті та інші можуть внести до ПО новий лексичний відтінок (be//friend, hatt//er), і фактично відмінність полягає тільки в ступені продуктивності того або іншого афікса. Деякі суфікси історично сходять до кореневої морфеми, яка з часом втратила самостійність і тепер зустрічається тільки в похідних словах, об'єднуючи їх загальним додатковим смисломом. Така, наприклад, морфема -dom, словоформа староанглійського дієслова із значенням «робити», в сучасній мові присутня тільки як суфікс із значенням «Rank, condition, domain» або ТО збірних іменників (king//dom, earld//om, free//dom, official//dom, etc.). Продуктивні афікси в основному відносяться до одвічної англійської лексики (-fy, -er, -izer), непродуктивні - до запозиченої (-or, -ous), але і ті та інші легко взаємодіють і з одвічними, і із запозиченими основами. Наприклад, в anti//missile сполучені запозичена основа і суфікс, в outdazzle обидва компоненти одвічні, в beauti//ful запозичена основа поєднується з одвічним суфіксом, а в re//read, навпаки, запозичений префікс і одвічна основа. Результат словотворчого процесу при афіксації - ПО (derived word). [4, с. 36]

Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Цей спосіб творення нових слів може бути переданий формулою «основа слова + основа слова», внаслідок чого утворюється складне слово (compound word). Складанню можуть піддатися прості основи, наприклад: SN+SN cow//boy, space//ship, SA+SN black//board, etc., а також проста основа і ПО, наприклад: SN+SN pen//holder, match//maker, baby//sitter. Спосіб з'єднання основ може бути нейтральним, коли обидві основи іменнтків з'єднуються, наприклад: eye//brow, sun//rise, school//girl, або за допомогою сполучного елементу, наприклад: hand//icraft, trade//sman, mother//of//pear. Складне слово звичайне цільнооформлене і його граматична характеристика залежить від другого компоненту. Наприклад, при однотипності структури слів white//wash і black//board вони належать до різних частин мови, оскільки їх другі компоненти є відповідно дієсловом і іменником. Проте бувають і складні слова, на перший погляд утворені по тій же моделі, в яких граматична характеристика другого компоненту не відповідає загальній характеристиці. Наприклад, в слові bare//foot другий компонент очевидний іменник, але в цілому слово є прислівник. Тут, очевидно, присутня десемантизація другої основи до ступеня, в якому вона сприймається як суфікс. Ймовірно, подібні випадки варто розглядати як проміжні між афіксацією і словоскладанням. [4, с. 36]

Дуже часто словоскладання виступає як засіб створення ТО для подальшого процесу словотворення. Отримана цим способом основа піддається конверсії, реверсії або афіксації, внаслідок чого виникає нове, похідне слово, наприклад: 1) SN<SV black//list - to black//list; day//dream - to day//dream; stage//manager - to stage//manage; baby//sitter - to baby//sit; 2) SN<SV<SA honey//moon - to honey//moon – honey//mooner; etc.). [4, c. 36]

Розмежування складних слів і словосполучень

Дуже продуктивними в сучасній англійській мові є утворення типу make up, тобто поєднання, що складаються з повнозначної основи і неповнозначного другого компоненту. Оскільки таке поєднання має, як правило, загальний наголос і часто пишеться разом або через дефіс, воно володіє цільнооформленістю і може трактуватися як слово, а не як словосполучення. Неясним, проте, залишається питання про другий компонент, неповнозначність якого ставить його в положення між основою і афіксом. Наприклад, в слові teach//in другий компонент ближче до афіксів, оскільки його семантика явно ослаблена в порівнянні з першим, а в слові get-together обидва компоненти семантично рівноправні. У такому разі, не дивлячись на структурну однотипність обох прикладів, можна говорити про те, що подібні утворення відносяться або до похідних, або до складних слів залежно від семантичної наповненості другого словотворчого компоненту.

У ряді робіт ці слова носять найменування складно-похідних слів (derivational compounds) разом з утвореннями типу forget-me-not, що з'явилися в мові в результаті ізоляції синтаксичних словосполучень. Синтаксичний зсув приводить до компресії сенсу, внаслідок чого і з'являється складне (складнопохідне) слово. У мові зустрічаються оказиційні (випадкові) (одиничні, утворені «для даного випадку») слова, що з'явилися на базі цілого речення, наприклад I-am-no-that-kind-of-girl або this modem behind-the-ears-nonsense.

Як і раніше, спірним залишається питання про статус утворень типу by heart або at large, що не володіють формальною цільнооформленістю, але поза сумнівом є єдиними за семантикою. Очевидно, що ТО, які володіють ідіоматичністю, займають особливе місце в словотворчій системі і потребують окремого опису. [4, c. 37]

Нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові

Реверсія основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Реверсія – це укорочення основи, з подальшою зміною парадигми, а також граматичного та лексичного значення слова. [4, с. 37]

Нелінійність реверсії, або зворотного словотворення (back formation), виражається перш за все у вельми відносній регулярності моделі. На відміну від моделей лінійних, таких, що розгортають первинний елемент, реверсія як би укорочує основу, відсікаючи те, що представляється суфіксом. Дуже велику роль в цій словотворчій моделі грає аналогія - заповнення нібито бракуючого члена якоїсь пари. Так, у ряді аналогічних суфіксальних утворень типу write – writ//er; work – work//er; pain – paint//er з'являється нова пара burgle - burglar. Процес словотворення в цій парі йде, проте, у зворотному напрямі: від основи burgl//ar відсікається елемент, що усвідомлюється як суфікс, і з'являється дієслово burgle, по аналогії з іншими парами ряду (те, що в даному випадку ми маємо справу з процесом саме реверсії, підтверджує і наявність в мові виразу з тим же значенням: commit burglary). Іноді «афікс» відсікається від другої основи складного слова, як в flight//test з fligh-test//ing або baby//sit з baby/sitting. Дія помилкової аналогії особливо чітко видна на прикладі утворення дієслова lase, де «афікс», що відсікається, насправді є частиною абревіатури laser (light amplification of stimulated emission of radiation). В результаті реверсії, як і в результаті афіксації, з'являється похідне слово, оскільки в даному процесі словотворення використовується одна основа, а загальна модель цього способу може бути представлена як «основа - "квазі-аффікс"». [4, c. 37-38]

Конверсія основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Цей спосіб словотворення вельми характерний для англійської мови через аналітичний характер його складу. Суть конверсії як словотворчого процесу полягає в тому, що відбувається функціональне зрушення слова з однієї частини мови в іншу, утворення однієї частини мови від основи іншої без зміни форми to finger від finger; to elbow від elbow, etc. Своєрідність конверсійного словотворення відбилася і в тому, що досить довго за цим явищем не було закріплено постійного терміну. З часом такі терміни, як «безафіксальн е утворення», «кореневе утворення» і ін. відпали через свою некоректність, хоча справедливості ради варто відмітити, що і термін, вживаний в даний час, не ідеальний, оскільки має омоніми в інших терміносистемах, у тому числі і мовних.

При конверсійному словотворенні відбувається не тільки граматична, але і семантична перебудова. Похідне слово запозичує семантику ТО, додаючи до неї свою, обумовлену статусом нової частини мови.

Найновішим визначенням конверсії є те, що основа слова однієї частини мови присвоює парадигму іншої частини мови.

Є підстави вважати, що конверсія проходить поетапно, і одним з етапів є субстантивація, тобто придбання граматичного статусу іменника (субстантива) іншою частиною мови, найчастіше - прикметником або прислівником, в результаті розпаду словосполучення. Наприклад, при розпаді словосполучення poor people прикметник poor не тільки оформляється артиклем, але і семантично «вбирає» значення всього колишнього поєднання; the poor - poor people. Пізнє слово набуває всієї парадигми нової частини мови і процесу конверсії завершується. Конверсія можлива не тільки при розпаді поєднання Adj + N (а lunatic asylum - а lunatic) або Adv + N (а weekly paper - а weekly), але і при вживанні різних частин мови в не властивих їм функціях. Наприклад, іменник telephone конвертується в дієслово в пропозиції I'll telephone soon, займенник other субстантивується в I'll ask the others, etc. Розпад словосполучення частина лексикологів відносить до іншої групи словотворчих моделей - скорочень, описуючи процес, званий еліпсисом. Робиться це на тій підставі, що в результаті усікання словосполучення субстантивація проходить не завжди. Варто враховувати, проте, що як приклади еліпсиса здебільшого приводяться оказіоналізми - слова, що не увійшли в систему вокабуляра (а go-no-go (person), а go-getting (man), etc.).

Початкові ТО і ПО іменників, прикметників, дієслів, прислівників, при конверсії зв'язані певними семантичними відносинами. Найбільш типові випадки переходу іменника в дієслово, коли обидві основи зв'язано агентивними або інструментальними відносинами: to host (а party) - to be а host (at а party); to elbow (one's way through the crowd) - to use one's elbow for the purpose; etc. Модель N > V може також відображати відносини залучення/відчуження предмету: fish - to fish; skin - to skin; etc.

Що стосується семантичних відносин моделі V < N, то тут найчастіше наголошується значення єдиноразовості дії (а laugh < to laugh, а smoke < to smoke, etc.) або передача похідним іменником результату дії, яка передається ТО (а photograph < to photograph; etc.). Можливі і інші типи семантичних відносин по тій же моделі - агентивні (а help < to help, а switch < to switch), локативні (а stop < to stop , а walk < to walk) і так далі. Нерідко визначити напрям конверсії буває важко, а то і взагалі неможливо (empty, dark, etc.) Звичайні критерії, вживані для визначення спрямування процесу конверсії, зводяться до наступної: семантика початкової основи ширша за семантику похідного слова (to fall - а fall; mother - to mother; etc.);

Слідує, проте, враховувати, що ці критерії не абсолютні і можуть бути порушені. [4, c. 38]

Скорочення основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Суть цього способу словотворення полягає у відсіканні частини основи, яка або співпадає із словом, або є словосполученням, об'єднаним загальною суттю. Скорочення прийнято підрозділяти на лексичні і графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words, or acronyms). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова незалежно від морфемних меж: doc< doctor; frig< refrigerator; phone< telephone, etc. Найчастіше зустрічаються кінцеві усікання типу exam, doc, gym (з examination, doctor, gymnasium відповідно). Усікання типу plane, phone (з airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (з refrigerator, influenza) ілюструють так звані звичайно-початкові усікання. Смислова сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність міняється у бік зниження. Можливі і деякі орфографічні зміни (mike<microphone, ambish<ambition, etc.). Процес словотворення може не закінчуватися усіканням, а ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочуване слово входило в словосполучення. Наприклад, усікання слова zoological в поєднанні zoological garden при подальшій субстантівації привело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (<moving pictures).

Акроніми утворюються з початкових букв слів, що входять в словосполучення, об'єднане загальною суттю (ВВС < British Broadcasting Corporation; AIDS < acquired immune deficiency syndrome; USA < United States of America; etc.). Скорочення кожного із слів відбувається, як ясно з визначення, тільки одним способом - кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також одноманітні, будучи поєднаннями заголовкових букв.

Графічні скорочення також численні і уживаються для позначення вимірів, одиниць або величин (kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень виявляється в тому, що в усній мові вони відтворюються повністю (звідси назва типу). Особливу підгрупу складають графічні скорочення латинських слів, в мові відтворені по-англійськи. До цієї групи відносяться широко відомі i. e. (латинське id est, англійське that is); e. g. (латинське exempli gratia, англійське for example); etc. (латинське et cetera, англійське and so on) і так далі. До того ж типу графічних скорочень відносяться і прийняті на листі позначення деяких грошових знаків, наприклад £ (лат. libra, англ. pound), d (лат. denarius, англ. penny) і так далі.

Специфічно англійський підтип скорочень - напівскорочення, тобто комбінації акроніма одного члена словосполучення з повною основою іншого (A-bomb < atomic bomb; V-day < Victory day, etc.). Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується і широким розповсюдженням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені Christ символом хреста. [4, c. 39]

Словозлиття основ різних частин мови в сучасній англійській мові

Словозлиття, також називається вставним словотворенням, або телескопією, - порівняно молода словотворча модель. На відміну від інших моделей словотворчою одиницею тут є не основа, а її довільний фрагмент (іноді співпадаючий з основою за об'ємом). Такий фрагмент не існує в мові, а з'являється тільки у момент створення слова, що пояснює і відсутність єдиної моделі в словозлитті. Основні прийоми, використовувані при словозлитті, зводяться до двох - з'єднанню (амальгамуванню) фрагментів основ і власне злиттю (фузії) фрагментів. При амальгамуванні початкові фрагменти не мають загальних членів в звуковому складі (Euroshima < Europe + Hiroshima). При фузії такі загальні члени є (motel < motorist + hotel).

Слова, що з'являються в результаті словозлиття, прийнято називати словами-злитками, або блендами (англійський термін для даного способу blending; нові слова, отримані в результаті, носять назву blends або portmanteau words). Процес словозлиття добре видно на прикладі слова smog, утвореного з фрагментів двох основ, - smoke і fog - шляхом накладення їх один на одного. Не дивлячись на те що залишки морфем можуть легко пізнаватися в злитку, він морфологічно не членується і є простим словом (motel < motorist+hotel; Euroshima < Europe + Hiroshima; etc.). Як вже мовилося вище, один з фрагментів основ може співпадати формою з повною основою (docudrama < documentary + drama; vidkid < video+ kid; etc.). Такі злитки нагадують своїм складом напівскорочення, проте між ними є істотна відмінність в семантиці. Напівскорочення фактично є тільки формальною зміною, що іноді (але не обов'язково) приводить до зміни стилістичної характеристики результату. У разі словозлиття неодмінно відбувається і так звана семантична конденсація, тобто зміна суті (смислу) слова шляхом «випаровування» необхідних сем з використовуваних фрагментів. Наприклад, infobit: info- < information + bit (intentional pun on the computer acronym «bit», meaning «а binary digit»). Значення слова-злитка - an individual item of information, such as а recipe or а description of а place, that meets the requirements for inclusion in а data bank. Деякі злитки можуть розвинути друге значення, причому воно не обов'язково буде похідним від першого. Так, слово illiterature (illiterate + literature) залежно від контексту розуміється або як literature for the illiterate, або як poorly written fiction. Іноді фрагмент основи, вже використаний для створення нового слова, продовжує діяти при творенні подібних слів. Наприклад, фрагмент -teria в caveteria < cave + cafeteria зустрічається і в слові washeteria також із значенням «невеликий заклад». Тут, ймовірно, можна вже припустити подальший перехід фрагмента в статус афікса, як це відбулося з фрагментом -holic, що набув значення «addict» в словах booka//holic, worka//holic, computer//holic, etc. Особливо характерний спосіб словозлиття для таких стилістичних пластів, як сленг і термінологія. Добре відомі терміни і професійні сленгізми positron (positive + electron), advertistics (advertising + statistics), feminalls (feminine overalls) і ін. з'явилися саме в результаті словозлиття. Не дивлячись на те що даний спосіб наголошується в мові тільки з кінця XIX в., в даний час він набирає продуктивність дуже великими темпами, причому перше місце по використанню злитків займає реклама, для якої принцип «максимум сенсу при мінімумі простору» у поєднанні з незвичністю форми є головним.[4, с. 40]

РОЗДІЛ 2. СЛОВОТВОРЧА СТРУКТУРА АФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2.1 Префікси дієслів

Префіксація, як засіб словотвору, полягає у модифікації основи, до якої префікс приєднується. Дієслівні префікси сучасної англійської мови: circum-, en-, em-, fore-, inter-, pre-, a-, be-, mis-, out-, un-, under-, ad-, de-, dis-, re-. Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Модифікуючи лексичне значення слова, префікс рідко змінює граматичний характер слова в цілому, тому і просте слово, і його префікс-дериватив у більшості випадків належать до однієї частини мови, наприклад: abuse – dis//abuse, approve –dis//approve, believe – dis//believe.

Лексико-семантичне навантаження префікса визначається способом передачі основі відтінка значення, що відбиває спосіб дії, місце, час, ступінь її завершення тощо.

Власне англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів не багато – а-, be-, fore-, mid-, un-. Префікс mis- - змішаного типу (нім. mis, лат. minus, фр. me, mes).

Префікс а-, що походить від давньоанглійського прийменника an, вступає у внутрішню валентність з ТО іменників, прикметників і дієслів і передає значення стану, становища, наприклад: a//back, a//float, a//gaze, a//like, a//new, a//piece, a//rise, a//sleep, a//trembie, a//wake.

Поряд з власним префіксом а- в англійській мові існує префікс а-, запозичений з грецької мови, що має значення протилежності, наприклад: a//morphous, a//nomalous. Цей префікс вживається рідко, переважно у складі запозиченого слова.[7, с. 75]

В сучасній англійській мові префікс be- вживається головним чином, для утворення дієслів. Серед них можна виділити:

1) Підгрупу перехідних дієслів, до яких префікс додає значення „всюди, скрізь”, наприклад: be//lays, be//set, be//deck.

2)  Підгрупу перехідних дієслів, до яких додається значення завершеності чи надмірності дії, наприклад: be//call, be//tray.

3) Підгрупу, де префікс спонукає до перетворення неперехідних дієслів у перехідні, наприклад: be//speak, be//think.

4)  Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні дієслова із загальним значенням „творити, робити”, наприклад: be//late, be//little.

5)  Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні слова із загальним значенням „називати таким чином”, утворених від іменників, наприклад: be//devil, be//fool.

6)  Підгрупу перехідних дієслів із значенням „оточувати; впливати на щось; обходитись з кимсь певним чином”, утворених від іменників, наприклад: be//calm, be//friend, be//cloud.

До окремої групи відносяться слова з префіксом be-, що історично складають нерозривну основу: beneath, between, beware, beyond. Узагальненого значення набрали у процесі історичного розвитку дієслова become і begin.

До власне англійських належить і префікс for-. Префікс був продуктивний у давньоанглійському періоді розвитку мови, але у новітній час його можна зустріти у десятку слів, хоч значення, закріплені за ним, - широкі (заборони, винятковості, пропуску, невдачі, відмови). Загальновживані слова з цим префіксом: for//get, for//give, for//bid, for//sake. Ознаки архаїчності спостерігаються у підгрупі, що охоплює слова: for//bye, for//bear, for//go, for//swear, for//do. [ 8, c. 124]

Префікс mis-, що має аналоги і в давньогерманській, і в латинській мовах, вступає у внутрішню валентність з ТО дієслів, дієприкметників, дієприслівників і прикметників, надаючи їм значень зворотного характеру – „badly, unfavorably, wrongly”. Сполучуваність префікса з власно мовною лексикою значно ширша, ніж із запозиченою.

В сучасній англійській мові префікс mis- - дієслівний префікс, який означає неправильне, помилкове або погане виконання тієї дії, на яке вказує ТО. Наприклад: to mis//name неправильно називати, to mis//read читати неправильно, to mis//lead покласти не на те місце, to mis//apply зловживати, to mis//call називати не тим ім’ям, to mis//understand неправильно зрозуміти.

Дещо інакше значення префікс mis- має у дієсловах to mis//like не любити, ненавидіти, to mis//trust підозрювати, to mis//affect не любити, to mis//array приводити в безлад, to mis//comfort непокоїти. У цих дієслів префікс mis- виражає значення заперечення без префіксальної основи. Хоча ці дієслова в сучасній англійській мові є маловживаними, застарілими і, як правило, замінюються дієсловами на dis- . таке явище нормальне, так як існування двох префіксів, які виражають одне й те саме значення, недопустиме в сучасній англійській мові. [6, с. 133]

Германський mis-: mis//become, mis//behave, mis//call, mis//give, mis//lay, mis//take, mis//trust, mis//treat.

Латинський mis– : mis//chance, mis//chief, mis//place.[15; с. 44]

Власне англійський префікс out- - один із найпоширеніших у мові. Разом з префіксом un- він є найтиповішою морфемою англійського словотвору; за підрахунками і той, і другій входять до складу майже тисячі слів кожний.

Вживання префікса досить розгалужені. Головні з них такі:

1)  Префікс може вживатись з кожним дієсловом, що має еквівалентне словосполучення, наприклад: to out//speak – to speak out, to out//spread – to spread out.

2)  Часто дієслова утворюють разом з префіксом дієприкметник, герундій та віддієслівний іменник, набираючи при цьому іншого значення, наприклад: out//clearing (видатки на прання білизни), out//fighting (боксування на відстані довжини руки), out//standing (визначний).

3) При утворенні іменників від дієслів, після яких може вживатися прийменник out, від простих дієслів та похідних іменників виникають значення:

 а) процесу: out//break, out//cry, out//rush.

 б) наслідку дії: out//come, out//crop.

 в) пасивної залежності від дії: out//lay, out//look, out//put.

г) місця або часу дії: out//fall, out//let, out//set.

4)При утворенні прикметників від іменників з описовими якостями префікс надає значення:

а) зовнішніх рис чи характеристик: out//back, out//line, out//side.

б) відокремлених особливостей, що властиві цілому: out//house, out//field, out//worker.

5)  При утворенні прикметників від іменників префікс надає їм значення незалежності від об’єкта або суб’єкта дії: out//door, out//law.

6)  Префікс може надавати новому слову значення надмірності. До цієї групи належать різні частини мови: out//brave, out//match, out//jump, out//swim, out//stay. Подібне вживання спостерігається навіть з власними іменниками: to out//napoleon, to out//zola.[1; c. 50]

Un- власне англійський префікс. Сучасний префікс un- вживається практично з необмеженою кількістю дієслів, надаючи їм зворотних (негативних) семантичних ознак: un//close, un//lay, un//pack. До дієслівних значень відносяться і такі, що відбивають виділення, переміщення, зупинку, перерву, зниження тощо.

В сучасній англійській мові –un може вступати у внутрішню валентність тільки з тими перехідними дієсловами, які у мові не мають самостійних антонімів. Для утворення таких антонімів використовується префікс –un. Наприклад: to do робити, to un//do руйнувати зроблене; to fit принаджувати, to un//fit псувати;to furl загортати, складати, to un//furl розгортати; to fold складати, to un//fold розкривати; to lock закривати, to un//lock відкривати.

Дієслова, які вступають у внутрішню валентність з –un є, як правило односкладовими або рідше двоскладовими: to un//rip розривати; to un//roll розгортати. [8, c. 133]

Префікс under- Насьогодні префікс under- є загальновживаним в англійській мові. По-перше, вступаючи у внутрішню валентність з ТО дієслів, які означають рух або дію, префікс under- вносить в ці дієслова значення направлення руху під предмет або рух знизу вверх, відповідаючи таким чином українському префіксу під-, наприклад: under//cut підрізати under//lay підкладувати, under//line підкреслювати, under//mine підривати, under//lie лежати під чимось, under//gird підв’язувати, under//run підтікати.

По-друге, вступаючи у внутрішню валентність з дієсловами руху, префікс under- надає значення неповноти дії, відповідаючи українському префіксу недо- , наприклад: under//act недограти, погано виконувати роль, under//do недороблювати, under//charge недогрузити, отримати не повний заряд, under//dose давати недостатню дозу, under//estimate недооцінювати, under//feed недокормлювати, under//pay низько оплачувати, under//produce випускати продукцію в недостатній кількості. [8, c. 145]

Префікс ad- має кілька варіантів, що відбивають асиміляцію приголосного d на початку слова і є наслідком запозичення з різних мов: al- належить до арабської мови. Варіанти префікса є такі: ac-, af-, ag-, al-, an-, ap-, ar-, as-, at-: ac//climatize, af//firm, al//locate, ar//rest. Усі варіанти зберігають здатність підсилювати ознаки у значенні додавання, що його набуває утворене слово.

Декілька етимологічних значень має префікс de-, серед них: de//pend, de//duce, de//clare, de//ceive.

Префікс en- походить від латинського in-. Його вживання пов’язано з наданням дієсловам кількох значень, а саме: „класти, охоплювати” – en//trust; „розташовувати один об’єкт в іншому” – en//jewel; „ доводити до певного стану” – en//slave; „надавати об’єктові інтенсивні ознаки” – en//courage.

Префікс dis-, вступаючи у внутрішню валентність з ТО дієслів, надає їм наступні значення:

1) Значення дії протилежної тій, яка виражена дієслівною основою без префікса. Наприклад:to please – to dis//please (подобатися – не подобатися); to like – to dis//like (любити, подобатися – не любити); to agree – to dis//agree (співпадати – не співпадати); to arrange – to dis//arrage (приводити в порядок – приводити у безлад); to charge- to dis//charge (заряджати – розряджати); to prove – to dis//prove (доказувати – спростовувати).

2) Значення розділовості, розпаду на частини. Це значення близько до першого. Наприклад: to band – to dis//band (об’єднувати – розпускати); to connect – to dis//connect (з’єднувати – роз’єднувати); to embody – to dis//body (формувати – розформовувати).

3) значення позбавлення чого-небудь (прав, власності і т.д.) Наприклад: to dis//claim відмовлятися від своїх прав, to dis//frock позбавляти духовного звання, to dis//franchise позбавляти громадянських прав, to dis//house позбавляти домівки, to dis//inherit позбавляти спадка. Це значення також майже нічим не відрізняється від першого, так як тут префікс dis- виражає значення, протилежне значенню ТО дієслова.

Отже, префікс dis- виражає одне основне значення – значення дії протилежній тій, яке виражене безпрефіксною основою.

В сучасній англійській мові зустрічається дуже багато дієслів на dis-, які проникли в англійську з романських мов. [8, c. 138]

Префікс re- В сучасній англійській мові префікс re- може вступати у внутрішню валентність з майже будь-яким перехідним дієсловом. З неперехідними дієсловами re-, як правило не вступає в внутрішню валентність.

Утворюючи дієслова від ТО перехідних дієслів, префікс re- виражає значення повторюваної дії з яким-небудь об’єктом, яка виражена основою. Наприклад: re//establish відновити, re//fill наповнювати знову, re//fit ремонтувати, re//edify відновлювати, будувати заново, re//do перероблювати.

Префікс re- використовується для утворення нових дієслів у двох випадках: по-перше, коли дія, яка обозначається дієсловом, виконується неякісно, погано, з дефектом. В цьому випадку префікс re- вживається з метою зміни або покращення цієї дії; наприклад: re//elect перевибирати, re//educate перевиховувати, re//play перегравати, re//read перечитувати, re//set заново встановлювати, re//write переписувати; по-друге, якщо дія, яка об означається дієсловом, з якоїсь причини залишається незробленою, невиконаною або у такому ж стані, то за допомогою префікса re- відновлюється першопочатковий результат або стан: re//capture взяти назад, re//instate відновити до минулого стану, re//imburse повертати суму, re//invest вкладувати гроші, re//curve загинати в зворотному напрямку, re//gain отримувати назад.

Існує група дієслів на re- з ПО, які раніше були іменниками, а потім через конверсію перейшли в категорію дієслова і вже від таких дієслів за допомогою re- утворювалися і утворюються нові слова. В цьому випадку префікс re- виражає значення «забезпечити тим, на що вказує основа». Наприклад: re//coal грузити новий запас вугілля, re//colour фарбувати в інший колір, re//engine забезпечити новим мотором, re//house переселити в нові будинки, re//label наклеїти нову бірку, re//paper заново оклеювати аркушами.

Як правило, префікс re- виражає значення «до попереднього стану або положенню» в тих випадках, коли він приєднується до латинських основ. Наприклад: re//cline відкинутися назад, re//trace відновлювати в пам’яті, re//call кликати назад. [8, c. 157]

Значну групу морфем, що вживаються як префікси, складають запозичення пізнього періоду – ante, extra, hyper, intra, meta, para, tetra. Це явище пов’язане з розвитком технології, і залучення подібних словотворчих елементів продовжується в наш час. В деяких класичних мовах вживалися як самостійні слова, але в англійській мові ці елементи самостійного значення не мають, не вживаються окремо, а є лише словотворчими елементами.

Підсумовуючи усе вищезазначене, слід підкреслити, що префіксація набула широкого вжитку в англійській мові завдяки відсутності закінчень. Вирівнювання відмінкових закінчень та зникнення дієслівних флексій призвели до глибоких лексичних розмежувань, що викликаються вживанням префіксів.

2.2 Суфікси дієслів

Як дериваційні елементи, суфікси виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходиться між коренем та закінченням і входить до складу основи. дієслівні суфікси сучасної англійської мови: -ize, -ise, -fy, -ify, -ate, -en. Не вживаючись незалежно, суфікс, проте, має, семантичне навантаження, яке впливає на новотвір. Це спонукало до численних класифікацій суфіксів стосовно їх походження, утворюваних за їх допомогою частин мови, продуктивності/непродуктивності, частоти вживання, загальних значень і емоційного забарвлення.

Підгрупи різних за походженнями суфіксів можуть утворювати один клас певної частини мови. За такими спільними ознаками розрізняються групи суфіксів, що утворюють:

1)  Назви конкретних імен: -er (driv//er), or (sail//or), -ing (darl//ing), -ee (refug//ee), -ice (apparent//ice), -ician (polit//ician), -ist (social//list), -ite (erud//ite), -ent (absolve//ent), -ant (emigr//ant). Ці іменники можна розподілити на дві підгрупи з переважаючими ознаками: а) той, що вказує на дію і б) той, що стосується її.

2)  Назви абстрактних найменувань: -age (bond//age), -ance (alli//ance), -ancy (discrep//ancy), -ation (ador//ation), -ence (effici//ence), -dom (free//dom), -hood (child//hood), -ing (gaz//ing), -ion (invent//ion), -ism (behavior//ism), -ment (better//ment), -ness (happi//ness), -ship (friend//ship), -ty (naïve//ty).

3)  Певну лексико-граматичну категорію: існують декілька суфіксів, що утворюють іменники жіночого роду: -ess (steward//ess), -ette (usher//ette), -ina (reg//ina), -ine (hero//ine).

4)  Значна кількість суфіксів надає словам емоційного забарвлення. Це, в першу чергу, суфікси, які відбивають характеристики зменшування: -en (maid//en), -et (bull//et), -kin(s) (Mal//kin), -let (ring//let), -ock (bull//ock).

Ряд суфіксів відбиває негативні якості та ознаки речей. Однак, ця риса властива не усім утворенням: -ard (drunk//ard, але stand//ard), -ster (gang//ster, але lob//ster).

Заслуговує на увагу синонімія суфіксів. Семантичне накладання значень – це явище у мові досить поширене. Збереження варіанта як основного лексично-семантичного центра – виразника значень кількох лексем, спостерігається серед слів з суфіксами -an, -ese,- er, -or, -ite. Залежить це явище, головним чином, від етимології суфікса. Утворення типу doc//tor – physici//an, крім того, що мають лише їм властиві додаткові семантичні ознаки, розрізняються за походженням суфікса. Обидва суфікси -or і -an вказують на фах. Зазначені іменники асоціюються з поняттям „лікар”, проте значення першого іменника за обсягом значно ширше – це і вчений, і лікар, а друге слово означає лише того, хто практикує лікування із застосуванням препаратів та хірургії. [16, с. 33]

Окремі морфеми можуть нести подвійну функцію – як граматичних засобів творення, так і лексичних. Морфеми -ed, -er можуть виражати граматичні категорії (-ed як дієслівне закінчення минулого часу і перфекта; -er – як прикметникове закінчення вищого ступеня порівняння) і, з іншого боку, утворювати лексичні деривативи: color//ed, foreign//er. Таким чином, різниця між закінчення і суфіксом полягає в тому, що перше виконує граматичну функцію, а в другому переважає лексичне значення. Суфіксальний дериватив – це двох морфемне слово, що вживається як ціле і граматично рівнозначне простому слову в усіх можливих синтаксичних конструкціях. Морфеми ж, що несуть ознаки граматичних категорій часу, числа чи відмінка, визначаються як закінчення, оскільки вони утворюють не нові слова, а лише форми слів.[3; c. 79]

Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності:

1)  Від суфікса, що походить з власної мови: dark//ness. У цих випадках наголос не змінюється, навіть у словах з трьома складами: common//ness.

2)  Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і до запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу: mov//able, service//able.

3)  Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос і/або голосний чи приголосний кореня: China – Chin//ese.

Коли до запозиченого слова, утвореного за допомогою іншомовного суфікса, приєднується ще один, власно мовний, суфікс, таке утворення називається корелятивним: president – presiden//cy.

Суфіксація як засіб словотвору значно ширший, ніж префіксація. Пропорційна частина власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватись. Спостерігається і зворотній процес: власне англійські слова two//fold, three//fold витісняються словами, утвореними за допомогою романського суфікса –(b)le: dou//ble.

Суфікс –ize Варто зазначити, що в сучасній англійській мові дуже мало дієслів на –ise. Так, наприклад, в словнику Мюллера зареєстровано всього близько десятка таких дієслів, в той час як дієслів на –ize більш 400.

Суфікс –ize утворює перехідні та неперехідні дієслова від ТО прикметників та іменників.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО іменників, -ize виражає наступні значення:

а) Робити те або займатися тим, на що вказує основа. З цим значенням –іze зустрічається частіше за все. Наприклад: character//ize характеризувати, відображати; propaganda//ize пропаганду вати; atom//ize розпилювати, дробити; carbon//ize карбонізувати; diphthong//ize створювати дифтонг.

б) Перетворюватися в те, на що вказую основа. Наприклад: capital//ize перетворювати в капітал, капіталізувати; gelatin//ize перетворюватись на холодець; vapor//ize перетворюватися на пару, випаровуватися.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –ize виражає значення «робитися таким, як на те вказує основа». Наприклад: vocal//ize вокалізувати, дзвінко промовляти (від прикм. vocal вокальний, голосовий), urban//ize робити ввічливим (від прикм. urbane ввічливий), tranquil//ize заспокоювати (від прикм. tranquil спокійний), special//ize спеціалізувати (від прикм. special спеціальний), real//ize реалізувати (від прикм. real реальний) і т.д. [8, c. 121]

Суфікс –fy (-ify) вживається в сучасній англійській мові частіше за все для утворення нових дієслів в науковому стилі мови, багато слів які були утворенні за допомогою –fy є жартівливими авторськими неологізмами (noncewords) наприклад: argu//fy сперечатися задля суперечки, cockney//fy робитися схожим на кокні, tips//ify підвипити, happ//ify ощасливити.

Як і суфікс –ize, –fy може вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і прикметників. Дієслова на –fy вживаються транзитивно і нетранзитивно.

Приєднуючись до основ іменників, –fy виражає наступні значення:

а) Перетворювати(ся) на те, на що вказує основа:

aer//ify перетворювати в газоподібний стан; cals//ify перетворювати на вапно, робити твердим; dand//ify перетворюватися на франта, одягатися франтом,; gas//ify перетворюватися на газ; mumm//ify перетворювати на мумію.

б) Робити те, на що вказує основа:

electr//ify електризувати; emuls//ify робити емульсію; fort//ify укріпляти, робити укріплення; nid//ify гніздитися.

У тих випадках, коли суфікс –fy Вступає у внутрішню валентність з ТО прикметників, він може виражати значення: «робити(ся) таким, як та не вказує основа». Наприклад:

аcid//ify окислювати, fals//ify підроблювати, humid//ify зволожувати, intensify підсилювати(ся), joll//ify веселитися, just//ify находити виправдовування. [8, c. 124]

Суфікс –ate В сучасній англійській мові зустрічається дуже багато дієслів з суфіксом –ate (в словнику Мюллера їх нараховується близько 400), широкого застосування в якості словотворчого елементу дієслів цей суфікс не отримав. Це пояснюється, по-перше, тим, що в мові існують більш продуктивні дієслівні суфікси –ize, -fy, які є синонімами суфікса –ate; по-друге, при необхідності ми можемо легко творити дієслова чи то з допомогою конверсії від відповідних прикметників на –ate, або від іменників за допомогою зворотного словотвору.

В сучасній англійській мові суфікс –ate може вступати у внутрішню валентність з ТО іменників і, дуже рідко, з ТО прикметників.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО іменників, суфікс –ate виражає наступні значення::

а) Підвергати впливу того, на що вказує основа:

amalgam//ate підвергати впливу ртуті, vaccine//ate робити щеплення.

б) перетворювати(ся) в те, на що вказує твірна основа:

lamin//ate розщеплювати на тонкі шари; scintill//ate мерехтіти; fossil//ate перетворюватися на скаменілість.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників суфікс –ate виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»:

sophistic//ate фальсифікувати, active//ate активувати, exterior//ate перетворювати на дійсність, справджуватися; syllabic//ate ділити на склади, вимовляти по складам. [8, c. 127]

Суфікс –en Зараз суфікс –en може вступати у внутрішню валентність тільки з ТО прикметників, що стосується тих не багатьох дієслів на –en у яких ТО є іменник, то всі вони сформовані ще в давньоанглійський період.

Вступаючи у внутрішню валентність з ТО прикметників, суфікс –en виражає значення «робити(ся) таким, як на те вказує основа»:

Rip//en достигати, rough//en грубіти; flat//en робити(ся) рівним, плоским; whitt//en білити.

В сучасній англійській мові існує ряд дієслів, які вживаються в двох варіантах: з суфіксом –en і без нього. Дієслова без суфікса –en утворені за допомогою конверсії або це слова, які утворилися у ході історичного розвитку. Однак вживання подібних пар дієслів у мові відрізняється.

По-перше, дієслова з суфіксом –en належать до розмовного стилю, є загальновживаними, тоді як дієслова без суфікса –en використовуються в технічній або науковій лексиці.

По-друге, коли дієслово на –en або без суфікса –en набуває специфічного значення, то за необхідністю від цієї основи утворюється нове дієслово або шляхом конверсії, або за допомогою суфікса –en. [8, c. 132]

Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію як засоби словотвору, то можна зробити висновок, що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація, бо пропорційна частина власно мовних суфіксів значно більша, ніж серед префіксів. Навіть активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витиснуло власні англійські словотворчі елементи. Хоча, час від часу спостерігається зворотній процес: власні англійські слова витісняються словами утвореними за допомогою запозичених суфіксів.

ВИСНОВКИ

Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети і питання, що були поставлені у вступі, а саме: з’ясувати, що таке словотворча структура слова, словотвір, словотворчий аналіз (СА), словотворчі моделі сучасної англійської мови та визначити найважливіші словотворчі моделі і розглянути подальше вживання похідних слів.

Мета, окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з граматики та лексикології сучасної англійської мови.

Дана курсова робота допомогла зробити висновки, що найпоширенішими засобами словотвору в сучасній англійській мові є суфіксація та префіксація.

Суфіксація ґрунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні суфікси все ж переважають у мові. За допомогою суфіксів утворюються іменники (як загальні, так і власні назви, як абстрактні, так і конкретні назви), прикметники, дієслова тощо.

 Префіксація базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Вона увійшла в число основних засобів через те, що в англійській мові відсутні закінчення і саме префіксація допомагає розмежовувати частини мови. Префікси, на відміну від суфіксів, не змінюють граматичних характер слова, і новоутворені слова належать до тих самих частин мови, що й їх основи.

Третій засобом словотвору за поширеністю є словоскладання, яке ґрунтується на складанні двох чи більше основ, з можливими подальшими змінами новоутвореного композита. Деякі вчені ставлять словоскладання на перше місце, бо вважають найпродуктивнішим засобом словотвору в сучасній англійській мові. Найактивнішим засобом утворення нового композита є складання двох, а інколи і більше, основ. За допомогою словотвору утворюються складні іменники, прикметники, дієслова, числівники тощо.

 Існують і другорядні типи словотвору, такі як скорочення (усне і писемне), а також конверсія.

Скорочення – це засіб словотвору, який базується на втраті певної частини слова. Він набув значного поширення в останні десятиріччя ХХ ст. і є поширеним явищем як в розмовній мові (усні скорочення), так і в офіційних стилях (писемні скорочення у різних офіційних документах, наукових працях тощо). В сучасній англійській мові скорочують іменники (власні та загальні), дієслова, прикметники тощо. Цей вид словотвору охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення є дуже різноманітними.

Також вчені лінгвісти виділяють два типи скорочень це абревіатури та акроніми. Абревіатура – це будь-яке скорочене слово або словосполучення. Акронім – абревіатура, утворена з перших букв слів або словосполучень, яка промовляється як одне слово, а не по буквам.

Конверсія також належить до другорядних засобів словотвору і ґрунтується на поєднанні слів з їх переходом з однієї частини мови в іншу. Це, в основному, дієслівний засіб словотвору, але йому піддаються також іменники та прикметники, інколи інші частини мови.

Отже, як видно з даної курсової роботи, сучасна англійська мова має достатньо сильних та продуктивних засобів словотвору для поповнення лексичного запасу мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М., 1959, 259 с.

2. Арнольд И.В. Семантическая структура слов и методика ее исследования. – М., 1968, 287 с.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969, 571 с.

4. Беляева Т.М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке. АДД. – Л., 1974, 34 с.

5. Ботничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке. – К., 1988, 231 с.

6. Елисеева В.В. Лексикология английского языка, СПб., 2003, 144 с.

7. Зернова В.К. Lehrbuch für die Entwicklung der Hörverstehens-_ Lesenverstehens- und Sprechfertigkeiten im Deutschenunterricht. – P., 2003, 324 s.

8. Карощук П.М. Словообразование английского языка. – М., 1977, 169 с.

9. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Новое в лингвистике. – М., 1963, 315 с.

9. Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. – М., 1965, 174 с.

10. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексики. – М., 1962, 296 с

11. Леонтьев А.А. Семантическая структура слова. – М., 1971, 216 с.

12. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. – М., 1976, 245 с.

13. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М., 1992, 842 с.;

14. Общее языкознание. Внутренняя структура языка. М., 1972. 367с.

15. Смирницкий А.И. Лексикология английского язика. – М., 1956, 259 с

16. Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики – М., 1968, 208 с.

17. Степанова М.Д. Теория валентности и валентный анализ. – М., 1973, 374 с.

18. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М., 1968, 288 с.

19. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Х., 1993, 256с.

20. Collins Cobuild, English Grammar., 1994.

21. Longman Dictionary of Contemporary English., 1999.

22. Rozina R.I. Course of English Lexicology. – М., 1995, 238с.

ДодатОк

Таблиця 2 - Афікси англійської мови