Курсовая работа: Міжкультурна специфіка паремій

Курсовая работа: Міжкультурна специфіка паремій

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУМАНІТАРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Міжкультурна специфіка паремій

КУРСОВА РОБОТА

Спеціальність 6.030507

Допущено до захисту « » ________ 2007 р.

Зав. каф. “Германська філологія”, к. ф. н., доц. ________ Кобякова І.К.

Науковий керівник:

к. ф. н., доц.

Чернюк Н.І.

Виконала:

студентка гр. ПР-43

Косенко О.Ю.

СУМИ 2007

План

Вступ

1. Глава І. Пареміологія як наука, що вивчає, досліджує та пояснює паремії

1.1 Джерела англійських прислів’їв та приказок

1.2 Прислів’я як об’єкт фразеології

1.3 Розмежування прислів’я та приказки

2. Глава II. Прислів’я та приказки у функціонально-семантичному аспекті

2.1 Міжмовні відповідники прислів’їв та приказок

2.2 Синтаксичні особливості паремій

2.3 Особливості мовної будови паремій

2.4 Мовленнєві акти та паремії

2.5 Тематичні групи прислів’їв

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

У центрі уваги сучасної лінгвістики знаходяться проблеми, пов’язані з відображенням національної культури та історії у мовах. Роль мови в накопиченні культурних здобутків є очевидною і значною. При цьому вона, як одна з основних ознак нації, виражає культуру народу, який говорить цією мовою, тобто створює національну культуру.

За допомогою мовних засобів формуються концепти часу, простору, різноманітних об’єктів та явищ, моделюються способи організації всесвіту. Мова віддзеркалює як матеріальні сторони життя народу – географічне положення, клімат, побут, так і духовні сторони носіїв мови – мораль, систему цінностей, менталітет, національний характер. Такі філософи та лінгвісти, як В. фон Гумбольдт, І. Кант, Г. Гегель, Л. Вейсбергер, Е. Сепір, А.А. Потебня, А. Вежбіцька неодноразово помічали це явище у мові. Більш докладно цими питаннями займалася сучасний лінгвіст Корінь О. В., чиїм науковим керівником була доктор філологічних наук, професор Швачко С. О., завідувач кафедри перекладу Сумського Державного Університету.

Мова відображає дійсність і створює картину світу, специфічну й унікальну для кожного народу, етнічної групи, мовного колективу, що використовує її як засіб спілкування. Мова – скарбничка культури, що зберігає культурні цінності – у лексиці, у граматиці, в ідіоматиці, у прислів’ях, приказках, у фольклорі, у художній і науковій літературі, у формах письмового й усного мовлення.

При вивченні іноземної мови відбувається поринання в культуру народу. Важливим історико-лексичним пластом кожної мови являється фольклор, в тому числі прислів’я та приказки. Розділ фольклористики, що займається мовним і структурним аналізом прислів’їв та приказок, називається пареміологія.

Об’єктом даної роботи виступають англійські, німецькі та українські прислів’я та приказки.

Предметом є міжкультурні особливості паремій.

Матеріалом дослідження являється інформація, взята з спеціальних лінгвокультурологічних, довідкових, лексикографічних джерел, а також сучасних двомовних фразеологічних, тлумачних словників.

Актуальність полягає в тому, що аналіз паремійних одиниць в лінгвістичних працях англійського, німецького, українського народів дозволяє виявити загальнолюдські особливості, виділити спільні та відмінні риси, притаманні їм. Курсова робота є актуальною, бо сприяє визначенню специфіки паремій кожної з ілюстрованих національних культур, чому приділялось недостатньо уваги в лінгвістиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Курсова робота виконана в рамках науково-дослідницької теми з дослідження подібності та розбіжності культурних аспектів на лексичному рівні.

Мета курсової роботи полягає у пошуку міжмовних еквівалентів англійської, німецької та української мов у різних тематичних групах паремій, спираючись на форму та зміст прислів’їв та приказок. Також розглядається специфіка безеквівалентних (індивідуальних) паремій.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- виявити семантичні особливості організації прислів’їв;

- порівняти моделі прислів’їв;

- знайти основні функції паремійних одиниць;

- від слідкувати специфіку прагматичної функції;

- знайти семантичні паралелі та синонімію між паремійними шарами англійської, німецької та української мов;

- виявити способи передачі без еквівалентних прислів’їв та приказок.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше використовується порівняльний аналіз паремій, побудований на співставленні окремих тематичних груп, що як наслідок ілюструє специфіку культури і уявлень про мораль, систему цінностей, менталітет даних народів.

Новизна отриманих результатів ілюструється результатами роботи:

- визначено структурно-семантичну організацію прислів’їв та приказок в англійській, німецькій та українській мовах;

- досліджені модифікації прислів’їв;

- подано досвід вивчення парадигматико-синтагматичних особливостей паремій, що розглядаються.

Теоретичне значення випливає з аналізу комунікативних особливостей та історично визначених лексичних пріоритетів представників трьох народів світу, що дає більш глибокі знання про специфіку моделювання мовних одиниць. Досліджено та класифіковано за смисловими домінантами фразеосемантичні групи паремійних одиниць, що дозволяє наочно уявити семіотичну організацію та синтагматичні зв’язки у генетичному та функціонально-семантичному плані.

Практичне значення роботи полягає в можливості її використання при викладанні курсів лексикології, практики викладання англійської та німецької мов, теорії мовленнєвих актів.

Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.

Глава І. Пареміологія як наука, що вивчає, досліджує та пояснює

паремії

Неможливо зрозуміти теперішнє та побачити минуле будь-якого народу, коли його історія невідома. А історія кожної мови унікальна та дуже цікава. Зв’язок історії та культури народу з мовою особливо яскраво проявляється на фразеологічному рівні. Тож одним із джерел вивчення як мов, так і характеру та світогляду народу являються паремії. Паремія (грец. рareimia – прислів'я або лат. proverbium – приказка, прислів'я) – це видове позначення фольклорних малих жанрів афористичного спрямування [25, 2]. Саме паремії містять уявлення про норми співіснування і взаємодії людей та представляють їх цінності.

Сучасні лінгвісти Мар’яна Лановик та Зоряна Лановик вирізняють понад десять різновидів паремій. Першим видом є вітання. Це – сталі вислови-кліше, які говорять при зустрічі знайомої людини. Окрему групу становлять святкові вітання, тобто усталені фрази, якими вітають один одного лише у певні свята. Побажаннями називаються словесні мініатюри зичення добра, щастя, матеріального статку, а тостами – застільні побажання, висловлені господарям дому або гостям. Побажання-подяки, прощання, формули-побажання до певних нагод (з нагоди народження дитини; застосовані у похоронному обряді) також є пареміями. Прокльони (своєрідні форми вираження почуття незадоволення, обурення, досади, гніву з висловленням побажання зла чи загибелі іншій людині), присяги (словесні формули, якими людина підтверджує правоту своїх слів із зазначенням, що у разі обману чи невиконання обіцяного, лихо чи нещастя повинно впасти на неї), приказки-застереження (формули, якими один співрозмовник спиняє іншого або й самого себе, щоб не сказати зайвого) також причисляють до паремійних одиниць. Ще М. Лановик та З. Лановик виділяють прикмети (сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов'язуються з кліматичними чи погодними змінами, які впливають на наслідки хліборобської праці), народний календар (перелік прикмет на кожен день року і пов'язана з ним народна мудрість), народні порівняння (стійкі словесні формули, в яких одні предмети, явища або дії зіставляються з іншими предметами, явищами або діями на основі спільності, подібності, спорідненості). Афоризми – це короткі влучні оригінальні вислови, в яких узагальнена, глибока думка висловлена у стислій лаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній, тому їх також зачисляють до паремій. Щодо гумористичних різновидів, то сюди належать каламбури та стягнені анекдоти. Каламбури, сталі фрази, побудовані на зіставленні чи поєднанні непоєднуваних, несумісних понять та явищ, що набуває форми нісенітниці, вживаються здебільшого в сатиричному, іронічному контексті. Стягнені анекдоти, чи діалогічні каламбури, в лаконічній формі в кількох репліках передають комічну ситуацію. Як й інші каламбури, вони побудовані на мовних парадоксах чи використанні прийому невідповідності. До жанрів дитячої пареміографії належать казкові зачини і кінцівки, дитячі примовки, скоромовки, дражнилки [27, 1].

В даній роботі ми аналізуємо паремії на прикладі прислів’їв та приказок. При вивченні будь-якої іноземної мови відбувається зіткнення з історією та культурою народу, які, крім інших чинників, виражаються через прислів’я та приказки. Велика їх кількість позначає специфічні національні риси, а своїм корінням вони сягають в давнішню історію народу, його побут, звичаї, традиції. Прислів'я та приказки – це безмежне мовне багатство народу, що створювалось впродовж віків. В них міститься багатовіковий досвід суспільного розуму.

Видатний російський письменник М. Горький називав прислів’я та приказки «мисленням афоризмами» [4, 72] і вважав, що вони зразково формують весь життєвий, соціально-історичний досвід народу.

1.1 Джерела англійських прислів’їв та приказок

Прислів’я та приказки в переважній більшості створюються самим народом і відбивають найрізноманітніші сторони людського життя. Виникнення прислів’їв, за думкою дослідників, бере початок з часів первіснообщинного ладу. Воно пов’язане з трудовою діяльністю людей. Прислів’я та приказки мали утилітарно-практичне значення, носили повчальний характер. В майбутньому тематика прислів’їв значно розширилась. Проте, їх повчальний зміст зберігся та незабаром став однією з їх відмінних жанрових ознак [2, 87].

Лінгвісти стверджують, що поряд з фольклорними прислів’ями та приказками широко вживаються образні вирази, створені письменниками та окремими громадськими діячами. Згодом вони стають так званими «крилатими виразами» й починають уживатися як звичайні прислів’я та приказки. Встановити авторство окремих паремій можливо. Наприклад, в англійській мові багато прислів’їв та приказок було популяризовано або створено В. Шекспіром, Дж. Байроном, Дж. Мільтоном та іншими відомими письменниками та поетами. Прикладом можуть служити шекспірівські вислови. Багато з них зберегли свою початкову форму, наприклад:

Brevity is the soul of wit. – Стислість – сестра таланту [2, 7].

Інші є адаптацією його висловлювань, наприклад:

He jests at scars that never felt a wound. – Над шрамами сміється той, що болю рани ще не знає [2, 7].

Cowards die many times before their deaths. – Боягузи вмирають багато разів [2, 9].

Інше важливе джерело англійських та німецьких прислів’їв – це прислів’я та приказки, запозичені з інших мов (латинської, грецької, французької, іспанської мов тощо) [2, 7].

Велика група паремій сформувались під впливом латинської мови і приписується Юлію Цезарю. Наприклад:

The wish is father to the thought. (англ.) [2, 7] – Der Wunsch ist der Vater der Absicht. (нім.) – Бажання є батьком думки [12, 7].

Не gives twice who gives quickly. (англ.) – Віддає двічі той, хто віддає швидко [2, 7].

Має авторство і крилатий вислів, що став широко вживаним, який приписують давньогрецькому поету Херилу:

Constant drop ping wears away a stone. (англ.) [2, 7] – Steter Tropfen höhlt den Stein. (нім.) [12, 1] – Краплина по краплині і камінь точить.

Уривок з поеми Херила, що дійшов до наших часів: „Краплина води точить камінь наполегливістю”. У Овідія в „Посланнях з Понта”: «Gutta cavat lapidem» («Краплина точить камінь»). Пізніше ця ж фраза зустрічається у висловах авторів 15 століття, таких як вчений Міхаіл Апостолій, церковних письменників Григорія Богослова та Іоанна Дамаскіна [2, 7].

Вираз «Добрими намірами пекло вибрукувано» приписується англійському письменнику Джонсону. Його біограф розповідає, що у 1775 році Джонсон сказав:

Hell is paved with good intentions [14, 40].

Вальтер Скотт у романі «Ламермурська наречена» приписує цей вираз одному з англійських богословів. Дійсно, Джордж Герберт, що помер у 1632 році, в книзі «Jacula prudentium » говорить:

Hell is full of good meaning and wishing [14, 40]. – Пекло переповнене добрими намірами та бажаннями.

Прислів’я використовував у своїх творах і Чарльз Діккенс [2, 16]. Він писав: «Чи чув ти коли-небудь слова англійського провісника? – сказав Давенсвуд. – Пекло вибрукувано добрими намірами – добрі наміри частіше руйнують, ніж створюють.»

Байки Езопа також відносяться до цього ряду прикладів:

One swallow doesn't make а summer. (англ.) [2, 8] – Eine Schwalbe macht noch keinen Sommer. (нім.) [12, 1] – Одна ластівка весни не робить.

Пізніше це прислів’я використовують Аристотель, І.А. Крилов, Чарльз Діккенс.

Щодо прислів’їв, запозичених з французької мови, прекрасним прикладом може виступати прислів’я:

The appetite comes with eating. (англ.) [2, 5] – Der Appetit kommt mit dem Essen. (нім.) [12, 1] – Апетит приходить під час їди.

Його автором був французький єпископ Жером де Анже, хоча своє широке вживання воно отримало після того, як Франсуа Рабле використав його у романі «Гаргантюа і Пантагрюель» [2, 5].

Безумовно, існує багато запозичень з Біблії. Наприклад, висловлювання

A soft answer turns away wrath. – М’яка відповідь відвертає гнів [2, 11].

Деякі приказки беруть своє коріння з теологічної доктрини сімнадцятого століття:

The end justifies the means. (англ.) [2, 12] – Das Ziel rechtfertigt die Mittel. (нім.) [12, 1] – Мета виправдовує засоби.

У будь-якому випадку з часом обидва джерела, і народне і літературне, опинились злитими воєдино.

1.2 Прислів’я як об’єкт фразеології

Різні дослідники припускають або не припускають можливість розгляду прислів’їв та приказок як одиниць фразеології, бо у відношенні об’єму фразеології вчені додержуються різних точок зору. За думкою О.В.Куніна, прислів’я повинні вивчатися у двох площинах: як у фразеології, так і у фольклорі [11, 8]. Значення прислів’їв та приказок формується у фольклорно-оціночній сфері, оскільки їх денотація – не денотація до світу, а привід для віднесення до системи цінностей [16, 167]. Однак, В.Н. Телія бачить протиріччя у тому, що прислів’я та приказки, водночас будучи одиницями фразеології, відносяться і до фольклору, бо використовуючи цей критерій, можна зробити висновок, що і всі інші види фразеологізмів можна віднести до одиниць фольклору. Але з цим не можна погодитись. По-перше, фразеологізми, на відміну від паремій, не укладаються в поняття «жанру». По-друге, вони не мають повчального характеру [22, 95].

Н.М. Шанський називає прислів’я та приказки «фразеологічними виразами», вважаючи, що від фразеологічних сполучень вони відрізняються тим, що в них немає слів з фразеологічно пов’язаним значенням [24, 44]. На його думку, необхідно звертати увагу на те, що в процесі спілкування вони не формуються мовцем, а відтворюються як готові одиниці з постійним складом та значенням [24, 48].

С.Г. Гаврин, опираючись на підхід функціонально-семантичної комплікативності, включає до складу фразеології усі сталі вирази слів [3, 24]. Л.В. Савенкова під пареміями розуміє вторинні мовні знаки – замкнуті сталі фрази (прислів’я та приказки), що являються маркерами ситуацій або відношень між реаліями. Вони привертають увагу мовців своєю семантичною місткістю та здатністю до вживання у різноманітних мовленнєвих ситуаціях з різними мовленнєвими цілями та формують одну з семіотичних підсистем, що забезпечують процес повноцінної комунікації носіїв мови [26, 1].

Е.А. Іванчикова ділить прислів’я та приказки на два класи: частина прислів’їв, що вживаються в якості різного роду повчань, нагадувань про здобутий в житті досвід, не відносяться до фразеології; друга частина – це прислів’я, які втратили зв’язок із ситуацією, що була їх першоджерелом, - має безпосереднє відношення до фразеологічних одиниць [6, 126].

Враховуючи думки вищезгаданих дослідників, ми дійшли висновку, що на даному етапі привалює широке розуміння об’єму фразеології, тому ми вважаємо, що прислів’я та приказки являються частиною фразеології, але формуються як окремий клас.

1.3 Розмежування прислів’я та приказки

До загальних ознак прислів’їв та приказок відносяться такі: стабільність (здатність до відтворювання), комплікативність (специфічне ускладнення семантичної структури, пов’язаної з пізнавальною діяльністю людини), експресивність (виразність та вплив на реципієнта), дидактичність (зміст повчального характеру), афористичність (здатність у лаконічній формі виразити чітке спостереження, що є узагальненням досвіду), лаконічність (здатність виразити повноту змісту у стислій формі) [18, 124].

Проте не менш важливим є питання про розмежування прислів’їв та приказок та їх ознак. У науці про мову ще не склалося загальноприйнятої думки щодо їх розмежування. Деякі вчені у якості основного критерію розмежування прислів’їв та приказок акцентують увагу на особливості синтаксичної структури [25, 1].

Так, відносячись до одного жанру, прислів'я і приказки відрізняються певними структурними особливостями. Прислів'я – це довершений за змістом вислів, який становить граматично й інтонаційно оформлене судження, як правило, у формі складного речення: «Поженешся за двома зайцями – жодного не здоженеш».

За визначенням В. Даля, прислів'я – це коротка притча, в якій висловлено судження, присуд, повчання. Приказка, за Далем, – це простий вислів без притчі, без судження, без висновку. Приказка – це образний вислів чи мовний зворот, який влучно характеризує людину, її вчинки, явища життя і т. ін., і є елементом ширшого судження: «Гнатися за двома зайцями». Прислів'ям властиве повне вираження думки, приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів'я. На відміну від прислів'я приказка не висловлює повне твердження й висновок з нього, не дає узагальнення, а підкреслює особливість конкретного предмету чи явища, дає в дотепній образній формі спостереження над цим явищем. З цього випливає те, що на противагу синтаксичній двочленній завершеності прислів'я, приказка – одночленна з синтаксичного погляду. Вона переважно є неповним реченням або частиною речення [1, 26].

З.К. Тарланов вважає, що приказка відноситься до прислів’я як частина до цілого [19, 43]. Прислів’я може функціонувати окремо, приказка завжди повинна бути включена в переважаючу її одиницю, у складі якої вона набуває функціонального статусу.

С.Г. Гаврин дотримується іншої думки та вважає, що не лише прислів’я, але й приказки можуть мати форму завершеного речення [3, 75]. За думкою, О.Н. Широкової, до прислів’їв відносяться сталі народні вислови, що мають переносне значення, а до приказок – народні вислови, що не мають переносного значення [24, 1].

Існує думка про те, що паремії потрібно розглядати в функціональному аспекті. Говорячи про функціонування в мовленнєвих актах, приказки реалізують номінативну функцію, в той час як прислів’я – комунікативну [10, 102].

Інколи сама приказка не дає жодної поради і не містить застереження, але її можна легко перетворити на прислів’я.

Наприклад, ми можемо узяти приказку to cry for the moon [14, 61] (англ.) чи nach dem Mond greifen (langen) [14, 62] (нім.) (бажати неможливого) і надати їй форму поради:

Don't cry for the moon або

Only fools cry for the moon. – Лише дурні бажають неможливого [14, 61].

Звертаючи особливу увагу на деякі систематизовані ознаки прислів’їв та приказок, можна по-новому переосмислити терміни „прислів’я” та „приказка” та зробити висновки щодо їх розмежування. Першою такою признакою є емоційне забарвлення. Прислів’я – це ціле завершене судження, воно завжди має яскравий емоційний ореол, приказка використовується носіями мови лише у відношенні конкретної ситуації як частина будь-якого судження [23, 106], тому приказка поза цим судженням не наділена емоційним ореолом, тобто в ній ця ознака не завжди присутня. Наступною ознакою може служити оцінювання. По-перше, прислів’я у загальному вигляді констатує риси людей та властивості явищ, наприклад:

Das leben ist kein Kinderspiel - leben ist eine Kunst. – Життя пережити – не поле перейти [2, 16];

по-друге, дає їм оцінку:

Lehre tut viel, das Leben mehr. – Наука навчає багато чого, а життя – ще більшого [2, 76];

по-третє, встановлює характер дії:

He that lies down with dogs must rise up with fleas. – З ким поведешся, від того й наберешся [2, 81].

Приказка з’явилась з утвердженням в мовленні сталих мовленнєвих образних виразів, що використовуються за принципом аналогії до подібних явищ [21, 76]. Вона підкреслює порівняння та надає новизну та оригінальність цьому порівнянню, тому оцінювання може бути присутнє.

Говорячи про наступну рису, це – сталість. Сталість може бути кількох видів: сталість вживання, структурно-семантична, лексична, морфологічна та синтаксична [11, 32]. Прислів’я володіє усіма перерахованими видами сталості, завдяки тому, що прислів’я – це цільнопредикативна конструкція. Щодо статусу приказки, то не можна із впевненістю казати, що прислів’я стале у морфологічному аспекті, оскільки воно завжди повинно бути включеним у переважаючу її одиницю і синтаксично несамостійна.

У структурному відношенні приказка являє собою образ, що визначає або особу, або дію, або обставини дії [13, 87]; прислів’я завжди має форму речення; частіше всього має структуру загально-особового речення. Прислів’я – це цільнопредикативні конструкції, що побудовані переважно за діючими моделями простого та складного (складносурядного та складнопідрядного речень). Не лише прислів’я, а й приказки можуть мати форму завершеного речення, але прислів’я – на відміну від приказки – завжди синтаксично та композиційно завершений поетичний твір, воно здатне до самостійного функціонування, та не має контекстуальної прив’язки [3, 143] (відсутність прив’язки – це показник жанрової незавершеності).

Переосмислення компонентів є ще одним показником. Мова йде не лише про перенос у метафоричному чи метонімічному плані, але й нерівноцінність сумарного значення змісту відповідного речення (сумі лексичних та граматичних значень його компонентів) [12, 57]. Прислів’я та приказки у цьому відношенні рівні.

Глава II. Прислів’я та приказки у функціонально-семантичному

аспекті

Прислів’я та приказки виступають родовою характеристикою людини, родини, суспільства, народу, культури [5, 23]; тому виявлення специфіки їх мовної реалізації необхідно для з’ясування характеру сприйняття й інтерпретації причинно-наслідкових зв’язків подій, що відбуваються в мовному колективі.

2.1 Міжмовні відповідники прислів’їв та приказок

Будучи невід’ємним компонентом духовної культури, прислів’я та приказки вражають близькістю життєвих поглядів, точності, влучність, проникливості та мудрості виразів. Тому ми можемо вилучити групу прислів’їв та приказок, спільних за змістом, тобто абсолютних еквівалентів.

Time is money. (англ.) [2, 23] – Zeit ist Geld. (нім.) – Час – гроші [14, 548].

All roads lead to Rome. (англ.) [2, 76] - Alle wege fuhren nach Rom. (нім.) – Усі дороги ведуть у Рим [14, 43].

Packed like herrings. (англ.) [2, 136] - Wie die Heringe sitzen [stehen]. (нім.) — Сидіти як оселедці в бочці [14, 473].

All cats are grey in the dark. (англ.) [2, 88] – Bei Nacht sind alle Katzen grau. (нім.) – Вночі усі коти сірі [14, 64].

All is well that ends well. (англ.) [2, 165] - Ende gut – alles gut (нім.) – Усе добре, що добрий кінець має [14, 107].

Але при всій своїй універсальності прислів’я та приказки проявляють в різних мовах свою специфіку вербалізації, використовують різні образи. Це явище обумовлене тим, що мовці суб’єктивно інтерпретують навколишню дійсність. Хоча способи вираження думок у мовах відрізняються, ми можемо знайти аналоги паремій між мовами. Це так звана група умовних еквівалентів.

Safety is in number. (англ.) [2, 65] (букв.: Безпека – в кількості) – Einen ist keinen. (нім.) (букв.: Один – все рівно, що ніхто) – Один у полі – не воїн [12, 1].

The cow knows not the worth of her tail till she loses it. (англ.) [2, 79] (букв.: Корова не знає ціни хвоста, поки не загубить його.) - Hat die Kuh den Schwanz verloren, so merkt sie erst, wozu er gut gewesen. (нім.) (букв.: Загубить корова хвоста, тоді зрозуміє, навіщо він потрібен.) - Маємо - не дбаємо, втративши – плачемо [14, 287].

When in Rome, do as the Romans do. (англ.) [2, 148] – (букв.: Коли знаходишся в Римі, роби так як римляни.) - Andre Stadhen, andre Mädchen. (нім.) (букв.: Інші міста – інші дівчата.) - У чужий монастир із своїм уставом не сунься [12, 1].

To put all eggs in one basket (англ.) [2, 137] (букв.: покласти усі яйця до одного кошику) – alles auf eine Karte setzen (нім.) – поставити усе на карту [7, 857].

В окремих випадках, коли не можна підібрати ані еквіваленту, ані аналогу формується група паремій антонімічної заміни. Як в німецькій, так і в англійській мові вони небагаточисельні.

A house divided against itself cannot stand. (англ.) (букв.: Будинок, поділений сварками, встояти не в силах.) – Хто батьків поважає, той вовік не пропаде [2, 13]

The more haste, the less speed. (англ.) (букв.: Чим більше поспіх, тим менше швидкість.) – Тихше їдеш, далі будеш [2, 97].

Zum Lernen ist niemand zu alt. (нім.) (букв.: Ніхто не є старим для навчання.) – Вік живи – вік учись [7, 978].

Та чимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» — вони притаманні тільки одному народу та пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. І це продовжує викликати зацікавленість. Зазвичай вони передаються в іншій мові описово чи називаючи загальний зміст паремії [7, 93]. Наприклад, англійські та німецькі вислови:

to be on Jack Jones – бути самотнім [12, 1];

before you can say Jack Robinson – вмить [12, 1];

da bin ich schlecht verheiratet – тут я сів у калошу (букв.: і тут мене невдало одружили) [14, 549];

bei jmdm. in der Kreide stehen — бути чиїмось боржником (букв.: бути у когось у крейді) [7, 730].

Тобто після аналізу пареміологічного фонду англійської, німецької та української мов чітко виділяються еквівалентна та без еквівалентна групи.

2.2 Синтаксичні особливості паремій

Конденсуючи народний досвід, прислів’я орієнтовані своїм змістом майже повністю на людину – риси її характеру, дії, відносини в сім’ї, колективі та суспільстві і т.д. Тому серед прислів’їв неважко виділити тематичні групи: прислів’я про любов та дружбу, чесність, лінь, розум, а також прислів’я, що відображають побут народу, хоча чітких меж між такими тематичними групами провести не можна [20, 35].

Саме тому німецькі прислів’я в основному оповідальні:

Besser spät als nie. (нім.) Краще пізно, ніж ніколи [14, 213].

І лише інколи зустрічаються спонукальні речення, наприклад:

Еile mit Weile. (нім.) Тихше їдеш – далі будеш [14, 377].

Питальні та окличні конструкції для них не є характерними. Превалюючи форма дієслова в прислів’ях – „позачасовий” презент-предикатив. З тієї ж причини багато прислів’їв сконструйовані як неозначено-особові речення з займенниками man, наприклад:

Den Freund erkennt man in der Not. (Друзі пізнаються в біді.) [12, 1]

Kleine Diebe hängt man, grosse lässt man laufen. (Що сходить з рук крадіям, за те шахраїв б’ють.) [13, 1078]

Was man nicht im Kopf hat, muss man in den Beinen haben. (За дурною головою нема ногам супокою.) [13, 1628]

Англійські паремії представлені трьома синтактико-структурними типами:

1) пріоритетним типом виступає розповідний;

Careless shepherds make many a feast for the wolf. (У недбалого пастуха вовки завжди ситі.) [2, 167]

2) незначною кількістю представлені спонукальні прислів’я, наприклад:

Choose a book as you choose a friend. (Вибирай книжку, як вибираєш друга.) [2, 57]

3) питальні прислів’я майже відсутні.

What can you get (have) of the cat but her skin? (З поганої вівці хоч вовни жмут). [2, 73]

Як зазначає О.В. Кунін, окличні прислів’я в англійській мові не представлені. Щодо категорії часу, в англійських прислів’ях переважає форма теперішнього часу та позачасова форма дієслова, дуже рідко – минулий час:

Diamond cut diamond. (Наскочила коса на камінь.) [2, 18]

2.3 Особливості мовної будови паремій

В мовній будові паремій можна визначити кілька особливостей. По-перше, римована форма:

After dinner sit a while, after supper walk a mile (англ.) – Після обіду трохи посиди, а після вечері більше походи [2, 14].

Weit und breit (нім.)- повсюди [13, 1708];

Schritt und Tritt (нім.) – крок за кроком [7, 592].

У фонетичному аспекті дуже цікавим явищем являється алітерація:

the biter bit (англ.) – попався, хто кусався; катюзі по заслузі [2, 154];

es ist gang und gäbe (bei) (нім.) — так водиться, так прийнято, це звичайнісінька справа (для будь-кого) [12, 1].

Ще однією особливістю можна назвати те, що у прислів’ях та приказках зустрічаються архаїзми:

Tell me with whom thou goest and I’ll tell thee what thou doest.(букв.: Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу тобі , хто ти.) [2, 98]

Таким чином, у трьох мовах було знайдено особливості мовної будови, представленні явищами алітерації, римованої форми та архаїзмами. І у більшості випадків цікавим моментом є той факт, що еквіваленти можна знайти до кожної пареміологічної одиниці.

2.4 Мовленнєві акти та паремії

Паремії, будучи готовими структурами для вживання у мові, не представляють собою інформаційно навантажені нові елементи системи знань. Вони не використовуються, щоб повідомити нові факти чи події. Вони функціонують у мовленні для комунікації та пізнання їх носія. Вивчення паремій у мові та мовленні є таким же актуальним як методологічно правильний опис їх функціонування у мовленнєвому акті.

Розглядаючи прислів’я та приказки у функціональному аспекті, можливо виділити такі функції як прагматична (змінити свідомість адресата), соціальна (сприйняття соціальних норм, цінностей, поведінкових стереотипів конкретного національного соціуму) та моделююча (коректно моделювати поведінку індивідууму та вирішувати різні життєві ситуації) [8, 68].

Здібність пареміологічних одиниць реалізовуватися виходить з їх прагматичної природи. Іллокутивні сили, як один з найбільш виразних її проявів, вкладаються мовцем у прислів’я з метою здійснити певну модифікацію поведінки, знання, емоційного стану адресата мовлення [8, 69]. Ефективним дослідницьким засобом для комунікативно-прагматичного опису прислів’їв та приказок являє собою актомовленнєвий аналіз, який дозволяє вивчити їх поведінку у мовленнєвих актах різних типів та дискурсів. На основі цього О.В. Корень розглядає паремії у наступних мовленнєвих актах: констатація факту; судження; коментарій; передбачення; оцінка; упередження; побажання; розрада; скарга; докір [9, 8].

Оскільки пареміологічні формування мають прагматичний характер, вони реалізуються через намір мовця, види мовленнєвого акту, реакції реципієнта на почуте.

2.5 Тематичні групи прислів’їв

Прислів’я та приказки можна умовно поділити на кілька тематичних груп, де значення змісту паремій можна зрозуміти лише після переосмислення окремих її компонентів [17, 63]. Значний інтерес представляють групи, що репрезентують:

1. Риси характеру, вчинки людей, відносини у сім’ї, колективі та суспільстві, наприклад:

to crush in the egg (англ.) — знищити у зародку, присікти в корні [12, 1];

as full as an egg (англ.) — битком набитий [2, 63];

to have egg on one's face (англ.) — бути в неприємному становищі [3, 228];

Don’t teach your grandmother to suck eggs. (англ.) — Не учи ученого; яйця курку не вчать [13, 483];

Cut the coat according to the cloth. (англ.) – Man soll sich strecken nach der Decke. (нім.) – По своєму ліжку простягай ніжки [14, 382].

Each bird loves to hear himself sing. (англ.) – Jedem Narren gefällt seine Kappe. (нім.) – Гречана каша сама себе хвалить [14, 535].

Tarred with the same brush (or stick). (англ.) – Gleiche Brüder, gleiche Kappen. (нім.) – Одного тіста книш [14, 603].

Indessen das Gras wächst, verhungert der Gaul. (нім.) – Поки сонце встане, роса очі виїсть [11, 463].

Umgekehrt ist auch gefahren, umgekehrt ist auch was wert (нім.) – можна і навпаки [7, 884].

Umgekehrt wird ein Schuh daraus. (нім.) – Той же комір, тільки навиворіт[7, 863].

Anderen rät er, sich selbst kann er nicht helfen. (нім.) – Чужу біду руками розведу, а до своєї біди ума не прикладу [13, 763].

To put all eggs in one basket. (англ.) – Alles auf eine Karte setzen. (нім.) – Поставити усе на карту [14, 572].

Murder will out. What is done by night appears by day. (англ.) [2, 104] – Es ist nichts so fein gesponnen. – Es kommt doch ans Licht der Sonnen. (нім.) – Шила в мішку не сховаєш [11, 467].

There's not an inch of room, there's no room to move; there's not room to swing a cat. (англ.) [2, 228] – Keine Stecknadel konnte zu Boden fallen. (нім.) – Яблуку ніде упасти [12,1].

2. Прислів’я про любов, дружбу, чесність, лінь, розум, а також такі, що віддзеркалюють побут.

He whose belly is full believes not him who is fasting. – Geese with geese, and women with women. (англ.) [2, 57] – Die Gesunden und Kranken haben ungleiche Gedanken. – Ungleich trennt die Freundschaft. (нім.) – Ситий голодного не розуміє. Знайся кінь з конем, а віл з волом [13, 1974].

Life is not a bed of roses. – Life is not all beer and skittles. – Life is not all cakes and ale. (англ.) – Das leben ist kein Kinderspiel - leben ist eine Kunst. (нім.) – Життя пережити – не поле перейти [14, 540].

The leopard cannot change its spots (англ.) – Вовк кожного року шкуру міняє, та все ж сірим буває [6, 376].

Den Freund erkennt man in der Not. (нім.) – Друзі пізнаються в біді [7, 109].

Ass in a lion's skin. (англ.) – Вовк в овечій шкурі [2, 43].

Lazy sheep thinks its wool heavy (англ.) – Лінивій кобилі і хвіст важкий [2, 61].

Old dog barks not in vain. (англ.) – Стара ворона задарма не карка [3, 165].

Good dog deserves a good bone. (англ.) – По заслузі і честь [2, 74].

Great ship asks deep waters. (англ.) – Великій рибі в глибокій воді плавати [2, 81].

Roll my log, and I will roll yours. – Claw me, and l will claw thee. (англ.) – Ти – мені, я – тобі [11, 175].

Fools grow without watering. (англ.) – Die Narren werden nicht alle. (нім.) – Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться [14, 403].

He that fears every bush must never go to a birding. – Nothing ventured, nothing gained. – Risk nothing, win nothing. (англ.) – Вовків боятися – в ліс не ходити [2, 94].

He that lies down with dogs must rise up with fleas. (англ.) – Mit den Wölfen muss man heulen. (нім.) – З ким поведешся, від того й наберешся [14, 392].

Neither fish, nor flesh, nor good red herring. (англ.) – Weder Fisch noch Fleisch (нім.). – Ні риба, ні м’ясо [12, 1].

3. Прислів’я, що вказують, що мова народу тісно пов’язана з середовищем перебування:

Take care of the pence and the pounds will take care of themselves. (англ.) (букв.: Потурбуйся про пенси, а фунти самі про себе потурбуються.) [2, 94] – Wer den Pfennig nicht ehrt, ist des Talers nicht wert. (нім.) (букв.: Якщо не цінувати пфеніг, то й талер не оціниш.) – Копійка рубль береже [12, 1].

To carry coals to Newcastle. (англ.) (букв.: Возити вугілля в Ньюкасл.) – Їздити в Тулу зі своїм самоваром [2, 84].

When Queen Anne was alive. (англ.) (букв.: При королеві Анні.) – За царя Гороха [2, 176].

4. Прислів’я, що відображають відносини в сім’ї [14, 36]. Це найбільш цікава та багатостороння група, тому, на наш погляд, буде розумним почати з прислів’їв та приказок, що виражають характер сімейно-родових зв’язків.

Українське прислів’я «Яблуко від яблуні недалеко падає» представлено цілою групою прислів’їв як в англійській, так і в німецькій мовах:

As the tree, so the fruit; as the old clock crows the young one learns; like begets like; like father like son; like master, like man; like mistress, like maid; never a duck was hatched by a drake; a tree is known by its fruit; a wild goose never laid a tame egg. (англ.) [2, 32]

Wie der Herr, so’s Gescherr ; jedes Kind ist seines Vaters; der Apfel fällt nicht weit vom Stamm; wie der Baum, so die Frucht; böse Eltern machen fromme Kinder; wie die Alten singen, so zwitschern die Jungen; wie die Frau, so die Dirn, wie der Baum, so die Birn. (нім.) [13, 1748]

В німецькій та англійській мовах дуже багато прислів’їв та приказок, які містять у собі можливості всебічної характеристики відносин у сім’ї: відносини між батьками та дітьми, відносини подружньої пари.

Саме у цих відносинах проявляються риси характеру, поведінки, вони доволі часто стосуються внутрішнього світу людини, її характеру, людської вдачі [15, 97]. Доказом можуть служити наступні приказки:

An sich denken ist ganz recht; nur an sich denken, das ist schlecht. (нім.) – Про себе думати – добре, лише про себе думати – погано [7, 53].

Don’t wait for dead men’s shoes. (англ.) [3, 69] – Man kann viel hören, ehe einem ein Ohr abfällt. – Ein ehrliches Gesicht ist der beste Reisepaß. (нім.) [11, 64]– Не сунь свого носа до чужого проса.

Приведемо ще кілька підгруп прислів’їв та приказок.

1) Прислів’я, що зображують взаємовідносини між батьками та дітьми:

Kleine Kinder, kleine sorgen, grosse Kinder, grosse Sorgen. (нім.) –

Маленькі дітки – маленькі бідки, великі дітки – великі бідки [12, 1];

Like priest, like people. – Judge the flock by its priest. (англ.) [6, 47] – Wie der Abt, so die Mönche. (нім.) – Який піп, така й парафія [11, 349].

Kleine Kinder treten der Mutter auf die Schürze, grosse – aufs Herz. (нім.) – З маленькими дітками горе, з великими вдвоє [7, 785].

Sprich immerzu, doch lass die Hände in Ruh’. (нім.) – Можеш базікати, але рукам волю не давай [11, 658].

Es ist gleich, ob man von der Katze gebissen wird oder von dem Kate. – Es ist die Jacke wie die Hose. (нім.) – Що в чоло, що по чолу [11, 94].

2) Прислів’я, що пов’язані із подружнім життям:

A woman’s blow never gave a black eye. (англ.) [2, 31] – Kleine Händel stärken die Liebe. – Was sich liebt, das neckt sich. (нім.) – Милі посваряться – краще помиряться [14, 365].

All will come in the washing. (англ.) – Nur Mut, es wird schon. –Перемелеться – мукá буде [14, 194].

Jedes Warum hat sein Darum. – Was in aller Leute Mund, ist nicht immer ohne grund. (нім.) – Вогню без диму не буває [7, 495].

Geduld bringt Huld / Rosen. (нім.) – Змириться, злюбиться [11, 87].

There is no escaping fate. (англ.) [2, 98] – Seinem Geschick kann niemand entgehen. (нім.) – Від долі не втечеш [7, 116].

Much ado about nothing. (англ.) – Viel Lärm aus nichts. (нім.) – Багато шуму з нічого [14, 554].

To go through fire and water, to go through thick and thin (англ.) – пройти воду та мідні труби [2, 135];

to pour oil on the flames, to add fuel to the fire (англ.) – підливати масла в вогонь [2, 163].

3) Прислів’я та приказки, що описують приклади розриву сімейних стосунків:

The chain is no stronger than its weakest. (англ.) [6, 40] – Allzuscharf macht schartig. – Allzustraff gespannt, zerspringt der Bogen. (нім.) – Де тонко, там і рветься [7, 67].

Out of sight, out of mind. (англ.) [11, 176] – Aus den Augen, aus dem Sinn. (нім.) – Як з очей, так і з думки [13, 1889].

Liar is not believed when he speaks the truth. (англ.) [3, 259] – Wer einmal lügt, dem glaubt man nicht und wenn er auch die Wahrheit spricht. (нім.) – Хто раз збреше, тому іншим разом не повірять [13, 1784].

Friede ernährt, Unfriede verzehrt. – Мир створює, звада руйнує [11, 574].

Love cannot be compelled (forced). (англ.) [3, 475] – Liebe duldet keinen Zwang. (нім.) – На милування нема силування. Силою не будеш милою [14, 142].

One can not make a silk purse out of a sow’s ear. (англ.) [2, 97] – You can’t make a horn of a pig’s tail. (англ.) – Was nicht blüht, das körnert nicht. (нім.) – З нічого нічого не вийде [11, 499].

Після наведених прикладів можна сказати, що, дійсно, в англійській, німецькій та українській мовах існують паремії, що характерні лише для кожної з мов, і, значить, які і й розкривають специфіку кожної з культур. Значення такого прислів’я, закладеного для певної конкретної функції, можна зрозуміти лише після переосмислення кожного з компонентів висловлювання. І лише після того як кожний з членів конструкції інтерпретовано, становиться ясним зміст одиниць паремії, зв’язаних у сполучення.

Висновки

В даній курсовій роботі розглянуто певний пласт характеру паремійного фонду англійського, німецького та українського народів. Специфічні англійська та німецька лексика, граматика та ідіоматика, що інколи кардинально відрізняються від українських фольклорних еквівалентів, дають змогу відчути історико-лексичний набір відмінностей, що існує між даними народами. Проведений аналіз дозволив дізнатися більше про систему їх моральних цінностей, менталітет та національний характер. Це дає можливість пізнати дійсність, специфічну й унікальну для кожного з цих народів.

Аналіз міжкультурних особливостей паремій показав, що інформація, взята зі спеціальних лінгвокультурологічних, довідкових, лексикографічних джерел, а також сучасних двомовних фразеологічних, тлумачних словників дає достатні аргументи для ґрунтовного дослідження загальнолюдських особливостей, ідентифікації притаманних їм спільних та відмінних рис.

Оскільки мета нашої роботи – підібрати рівні за семантикою еквіваленти, ми провели детальний аналіз всередині окремих тематичних груп паремій. Порівнюючи деякі прислів’я та приказки, дійшли висновку, що зрозуміти загальний зміст паремій можна лише після переосмислення окремих їх компонентів. Це яскраво ілюструють наступні приклади: англійське прислів’я «Each bird loves to hear himself sing» та німецький аналог «Jedem Narren gefällt seine Kappe», що звучать в українській мові як «Гречана каша сама себе хвалить».

Спираючись на форму та зміст прислів’їв та приказок, знайдені міжмовні еквіваленти англійської, німецької та української мов у різних тематичних групах. Також розглянуто специфіку безеквівалентних (індивідуальних) паремій.

В ході роботи виявлені семантичні особливості організації прислів’їв, проведений порівняльний аналіз моделей прислів’їв, виділені основні функції паремійних одиниць та семантичні паралелі і синонімію між паремійними шарами різних мов, відслідковано специфіку прагматичної функції.

Робота є актуальною, бо вперше використовує апарат аналізу паремій, побудований на співставленні окремих тематичних груп в різних мовах, що, як наслідок, ілюструє специфіку психології народу, його культури і мови.

Прислів’я та приказки, наділені експресивністю, вельми важливі у виконанні комунікативних функцій. Вони широко віддзеркалюють різноманітні сфери життя, такі як сучасні суспільні перетворення, проблеми у колективі, сім’ї.

Ретельно відібрана лексика і структура висловлювання дозволяють зазирнути у внутрішній психічний світ зображуваної особистості з її настроями та переживаннями і змалювати міжкультурну специфіку англійської, німецької та української мов.

Список використаних джерел

Теоретична література

1. Архангельський В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. –Ростов-на-Дону: Научная литература, 1964. – 216 с.

2. Баранцев К.Т. Англійські прислів’я та приказки. – К.: Радянська школа, 1973. – 176 с.

3. Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка: Учебное пособие по спецкурсу для филологов. – Пермь: Русский дом, 1974. – 158 с.

4. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. Монографія. – К.: Логос, 2004. – 71 с.

5. Горький М.О том, как я учился писать. Збірник статей «О литературе». – М.: Высшая школа, 1955. – 331 с.

6. Ґудзик К. Про що говорить мова? – К.: «День» №161, 2004. – 50 с.

7. Иванчикова Е.А. Лексический повтор как экспрессивный прием синтаксического распространения. // Мысли о современном русском языке. – М.: Просвещение, 1969. – 256 с.

8. Кириллова Н.Н. О денотате фразеологической семантики.// Вопросы языкознания №1, 1986. – 318 с.

9. Корень О.В. Коммуникативно-прагматические аспекты английских пословиц. // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі. Збірник наукових праць. – Суми: Ризографія СумДУ, 1999. – 219 с.

10. Корень О.В. Системно-функціональні особливості англійських прислів’їв. Автореферат. – Суми: Ризографія СумДУ, 2000. – 22 с.

11. Кунин А.В. Английская фразеология. – М.: Русс. яз., 1970. – 218 с.

12. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – 2-е изд., перераб. – М.: Высш. шк., Дубна: Феникс, 1996. – 381 с.

13. Кузько П.В. До питання про перспективність дослідження паремій. –Мелітополь: видавництво Мелітопольський державний педуніверситет, 2003. – 140 с.

14. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. – Л.: Госкнига, 1977. – 109 с.

15. Пазяк М.М. Нові видання в пареміології: Народна творчість та етнографія. – К.: Наукова думка, 1989. – 206 с.

16. Пермяков Г.Л. Основы структурной паремиологии. – М.: Наука, 1988. – 237 с.

17. Пирогов В.Л. Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської, української та російської мов: типологічний та лінгвокультурологічний аспекти. Автореф. – К.: Київський Національний Лінгвістичний Університет, 2003. – 22 с.

18. Тарланов З.К. Русские пословицы: синтаксис и поэтика. – Петрозавод: Петрозаводский государственный університет, 1999. – 248 с.

19. Тарланов З.К. Становление типологии предложения в русском языке в ее отношении к этнофилософии. – Петрозавод: Петрозаводский государственный університет, 1999. – 208 с.

20. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. – 288 с.

21. Телия В.Н. Что такое фразеология. – М.: Высш.шк., 1966. – 278 с.

22. Типология и взаимосвязи фольклора народов СССР. Поэтика и стилистика.– М.: Наука, 1980. – 343 с.

23. Фелицина В.П., Прохоров Ю. Е. Русские пословицы, поговорки и крылатые выражения. – М.: Русский язык, 1979. – 182 с.

24. Шанский Н.М. Очерки по русскому словообразованию Изд. 2-е, доп. – М.: УРСС Комкнига, 2005. – 336 с.

25. http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Philologia/21224.doc.htm

26. http://portfolio.1september.ru/?p=work&id=555639

27. http://www.tolz.ru/library/?id=397&print=1

Список словників

1. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Рус. Яз.,1999. – 574 c.

2. Дубровин Н.И. и русско-английский словарь: А-Я: более 8000 слов и выр.: пособие для учащихся. – М.: Просвещение, 1997. – 446 с.: ил.

3. Кунин А В. Англо-русский фразеологический словарь/лит. ред. – М.: Просвещение, 1995. – 281 с.

4. Литвинова М.Д. Англо-русский словарь. 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Русс. яз., 1984. – 486 с.

5. Минаева Л.В., Нечаев И.В. Англо-русский словарь – 2-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 1997. – 632 с.

6. Мюллер В.К. Modern English-Russian Dictionary.-12-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 2005. – 701 с.

7. Немецко-русский (основной) словарь: 5-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1998. – 1040 с.

8. Немецко-русский словарь : 20 000 слов/ 33-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1987. – 562 с.

9. Новий англо-український та українсько-англійський словник. – Х.: Друкарський центр «Єдінорог», 2000. – 576 с.

10. Оксфордский англо-русский и русско-английский словарь. – М.: А/О издательство «Радуга», 1995. – 623 с.

11. Цвиллинг М.Я. Русско-немецкий словарь: Ок. 150 000 слов и словосочетаний – М.: Рус. яз., 1997. – 686 с.

12. Электронный словарь «Lingvo 10».

13. Longman Dictionary of Contemporary English – Addison Wesley Longman China Limited, 1998. – 2023 p.

14. Pocket German Dictionary German-English & English-German – Harper Collins Publisher, 2002. – 621 р.